Рішення № 140011622, 23.09.2026, Дніпровський районний суд м. Дніпродзержинська

Справа № 209/4389/26

Провадження № 2/209/2864/26

РІШЕННЯ

Іменем України

23 вересня 2026 року м. Кам`янське

Дніпровський районний суд м. Кам`янського у складі:

головуючого судді Багбая Є.Д.

за участі секретаря Полухіної Г.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. На обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначає, що 30 листопада 2025 між ОСОБА_1 та ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» було укладено договір позики №6259432. 23 квітня 2026 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» було укладено договір факторингу № 23/04/26. Відповідно до Реєстру боржників № 1 від 23.04.2026 року до договору факторингу №23/04/26 від 23.04.2026 ТОВ "ФК "ЄАПБ" набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 20 185,00 гривень і яка складається із: сума заборгованості за основною сумою боргу в розмірі 5000,00 гривень; сума заборгованості за відсотками в розмірі 4322,50 гривень; неустойка в розмірі 10000,00 гривень; комісія за надання позики в розмірі 862,50 гривень. Просить суд стягнути з відповідача заборгованість за договором позики № 6259432 в розмірі 20185,00 гривень та судові витрати.

03 серпня 2025 року справу було прийнято до розгляду та відкрито провадження по справі в порядку спрощеного провадження.

Представник відповідача в судове засідання не з`явися, надав відзив на позовну заяву/а.с.22-27/, згідно яких зазначив, позовні вимоги не визнає повністю, в тому числі не погоджується з неустойкою в розмірі 10000,00 грн., яка згідно з Розрахунком заборгованості нарахована за період з 30.12.2025 року по 07.02.2026 року, у зв`язку з положенням п. 18. Прикінцевих та перехідних положень ЦКУ, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Також наданий позивачем Розрахунок заборгованості не може підтверджувати існування заборгованості, оскільки не є касовим документом та документом первинного бухгалтерського обліку відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні». Також заборгованості не містить інформації щодо часу, дати, суми, місця, ПІБ платника, призначення платежу, дебет/кредит (коли саме, яким чином та в якому розмірі вони були надані), не містить інформації щодо погашення заборгованості (коли саме, ким, яким чином та в якому розмірі були надані грошові кошти на погашення заборгованості за кредитом), яка повинна міститись у виписці за рахунком, а є лише одностороннім та одноособовим нарахуванням Первісним кредитором суми заборгованості за певний період. Крім того, наданий Розрахунок заборгованості являє собою односторонньо складений документ, у зв`язку з чим виникають обґрунтовані сумніви щодо достовірності та підтвердження сум заборгованості, які зазначені в цьому документі. Таким чином, односторонньо складений Первісним кредитором Розрахунок заборгованості без надання первинних документів, які підтверджують рух кредитних коштів та здійснені платежі, не можна вважати достатнім доказом розміру заборгованості за Договором позики № 6259432 від 30.11.2025 року у зв`язку з тим, що єдиним доказом внесення готівкової валюти на рахунок фінансової установи є відповідна заява на переказ готівки, що узгоджується з правовою позицією Верховного Суду України у справі № 6- 20цс12.Вважають, що позивачем не надано належних, достовірних та достатніх доказів, які підтверджують реальний розмір заборгованості Відповідача. Сама по собі наявність Договору про відступлення прав вимоги не звільняє нового кредитора від обов`язку довести склад та розмір боргу первинними фінансовими документами (виписками за рахунками). Тому вважають зазначені докази Позивача, якими він обгрунтовує свої позовні вимоги, недостовірними, які не можуть встановити і підтвердити дійсні обставини справи, що Позивач взагалі не довів розмір заборгованості, який просить суд стягнути з нього. Позивачем не надано належних доказів на підтвердження факту набуття ним права грошової вимоги до нього. На підставі вищевикладеного, просить суд відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» в задоволенні позовних вимог в розмірі 20185,00 грн. в повному обсязі.

Дослідивши надані письмові докази в їх сукупності, суд прийшов до наступних висновків.

30 листопада 2025 між ОСОБА_1 та ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» було укладено договір позики №6259432 /Електронна форма/, який був підписаний за допомогою застосування електронного підпису одноразового ідентифікатора «255430». 23 квітня 2026 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» було укладено договір факторингу № 23/04/26 /Електронна форма/. Відповідно до Реєстру прав вимоги №1 від 23.04.2026 року до договору факторингу №23/04/26 від 23.04.2026 /Електронна форма/ ТОВ "ФК "ЄАПБ" набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 20 185,00 гривень і яка складається із: сума заборгованості за основною сумою боргу в розмірі 5000,00 гривень; сума заборгованості за відсотками в розмірі 4322,50 гривень; неустойка в розмірі 10000,00 гривень; комісія за надання позики в розмірі 862,50 гривень.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Закону «Про електронну комерцію», вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Електронний договір можна укласти в спрощеній формі, а можна класично - у вигляді окремого документа. Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору. Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом. При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб- сайту інтернет-магазину) вказується особа, яка створила замовлення.

Згідно зі ст.1055 ЦК кредитний договір укладається у письмовій формі.

Ідентифікація ОСОБА_1 здійснювалася в ІТС. Будь-яких доказів того, що персональні дані Відповідача (паспортні дані, реєстраційний номер облікової картки фізичної особи- платника податків, номер телефону) були використані для укладення Договору від його імені, Відповідачем не надані.

Підписанням цього договору позики відповідач підтверджує, що він ознайомився з повною інформацією щодо позикодавця та його послуги та погодив індивідуальну програму свого кредитування.

Матеріали справи не містять та відповідачем не надано доказів щодо спростування презумпції правомірності укладеного кредитного договору. Користуючись кредитними коштами відповідач свої зобов`язання за кредитним договором належним чином не виконувала, в результаті чого утворилася заборгованість в загальному розмірі 20 185,00 гривень, що підтверджується детальним розрахунком заборгованості /Електронна форма/.

З матеріалів справи судом також встановлено, що 23 квітня 2026 року між первісним кредитором - ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «ФК "ЄАПБ» було укладено договір факторингу, за умовами первісний кредитор відступило право вимоги до ОСОБА_1 за договором позики № 6259432.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відступлення права вимоги є одним із випадків заміни кредитора в зобов`язанні, яке відбувається на підставі правочину. Відступлення права вимоги може відбуватися, зокрема, внаслідок укладення договору: (а) купівлі-продажу чи міни (частина третя статті 656 ЦК України); (б) дарування (частина друга статті 718 ЦК України); (в) факторингу (глава 73 ЦК України).

У статті 49 Закону України «Про банки і банківську діяльність» зазначено, що факторинг - це придбання права вимоги на виконання зобов`язань у грошовій формі за поставлені товари чи надані послуги, приймаючи на себе ризик виконання таких вимог і прийом платежів.

Відповідно до статті 350 ЦК України факторинг - передання чи зобов`язання банку передати грошові кошти за плату в розпорядження іншої сторони, яка відступає або зобов`язується відступити банку своє право грошової вимоги до третьої сторони.

За змістом частини першої статті 4 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» факторинг вважається фінансовою послугою. У пункті 5 частини першої статті 1 Закону зазначено, що фінансова послуга - це операції з фінансовими активами, що здійснюються в інтересах третіх осіб за власний рахунок чи за рахунок цих осіб, а у випадках, передбачених законодавством, - і за рахунок залучених від інших осіб фінансових активів, з метою отримання прибутку або збереження реальної вартості фінансових активів.

За змістом частини першої статті 6 Закону договір факторингу, якщо інше не передбачено законом, повинен містити: 1) назву документа; 2) назву, адресу та реквізити суб`єкта господарювання; 3) відомості про клієнта, який отримує фінансову послугу: прізвище, ім`я, по батькові, адреса проживання - для фізичної особи, найменування та місцезнаходження - для юридичної особи; 5) найменування фінансової операції; 6) розмір фінансового активу, зазначений у грошовому виразі, строки його внесення та умови взаєморозрахунків; 7) строк дії договору; 8) порядок зміни і припинення дії договору; 9) права та обов`язки сторін, відповідальність сторін за невиконання або неналежне виконання умов договору; 9-1) підтвердження, що інформація, зазначена в частині другій статті 12 цього Закону, надана клієнту; 10) інші умови за згодою сторін; 11) підписи сторін.

Суд не приймає заперечення відповідача стосовно не доведеності відступлення права грошової вимоги від первісного кредитора, тобто від ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», оскільки до позовної заяви долучено Реєстр прав вимоги від, в якому було індивідуалізовано право вимоги за договором позики № 6259432 від 30 листопада 2025 року, що підтверджує факт відступлення права грошової вимоги.

Тобто, позивачем доведена правомірність визнання та набуття ним прав вимоги, оскільки за Договорами факторингу передбачено перехід права вимоги з моменту підписання реєстру права вимоги та не пов`язано з оплатою за договором факторингу.

Відповідно до частини 1 статті 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). На підставі частини 1, 2 статті 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Згідно з ст.1081 ЦК України клієнт відповідає перед фактором за дійсність грошової вимоги, право якої відступається, якщо інше не встановлено договором факторингу.

Згідно ч. 1 ст.1082 ЦК України боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.

Матеріали справи не містять та відповідачем не надано доказів щодо спростування презумпції правомірності укладеного кредитного договору, доказів того, що наведені умови договору, його форма і порядок укладення суперечать волевиявленню сторін, не надано. Тобто відповідачем не спростовано факт отримання грошових коштів від первісного кредитора по справі. Користуючись кредитними коштами відповідач свої зобов`язання за кредитним договором належним чином не виконував, в результаті чого утворилася заборгованість.

Згідно зі ст.1055 ЦК кредитний договір укладається у письмовій формі.

Згідно зі ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства.

Згідно зі ст.530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлено строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Згідно зі ст.611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно зі ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк ... зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно зі ст.1055 ЦК кредитний договір укладається у письмовій формі.

Відповідно до ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ч. 1 ст. 629 ЦК України). Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч. 1 ст. 628 ЦК України).

У відповідності зі статтею 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з частиною першою статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Отже, для належного виконання зобов`язання необхідно дотримуватися визначених у договорі строків (терміни), а прострочення виконання зобов`язання є його порушенням.

Відповідно до статті 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Пунктом 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України передбачено, що у період дії в Україні воєнного , надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором , відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем) , позичальник звільняється від відповідальності , визначеної статтею 625 цього Кодексу , а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу , пені) за таке прострочення . Установити , що неустойка (штраф , пеня) та інші платежі , сплата яких передбачена відповідними договорами , нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання , часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем) .

Враховуючи вищезазначену норму, суд приймає до уваги заперечення відповідача стосовно розрахунку заборгованості за кредитними договорами та вважає, що відповідач звільняється від обов`язку сплати на користь кредитодавця неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення, тому позов підлягає частковому задоволенню.

З розрахунку заборгованості за договором позики № 6259432 вбачається, що відповідачу була нарахована неустойка у розмірі 10000,00 (штрафні санкції), тому підлягає стягненню сума заборгованості в загальному розмірі 10185,00 гривень.

Крім того відповідно до ч. 1,2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог та інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються:1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Як вбачається з матеріалів справи позивачем сплачено при подачі позовної заяви судовий збір у розмірі 2662,40 гривень, враховуючи, що позов підлягає частковому задоволенюю стягненю із відповідача підлягає судовий збір в розмірі 1343,40 гривень.

Розрахунок: 10185,00 грн.(задоволені вимоги) х грн. 2662,40 грн. (сплачений судовий збір) : 20185,00 грн. (розмір позовних вимог) = 1343,40 грн.

Керуючисьст.ст. 526, 611, 629, 634, 638, 639, 1049, 1050, 1054 ЦК України, ст.ст. 12-13, 76, 81, 82, 141, 263-265, 268, 273, 354 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ :

Цивільний позов ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (місце знаходження Київська обл., м. Бровари, вул. Лісова, буд.2 поверх 4) до ОСОБА_1 (місце реєстрації АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (код ЄДРПОУ 35625014) суму заборгованості за договором позики № 6259432 в загальному розмірі 10185,00 (десять тисяч сто вісімдесят п`ять гривень) і яка складається із сума заборгованості за основною сумою боргу в розмірі 5000,00 (п`ять тисяч гривень); сума заборгованості за відсотками в розмірі 4322,50 гривень (чотири тисячі триста двадцять дві гривень п`ятдесят копійок); комісія за надання позики в розмірі 862,50 гривень (вісімсот шістдесят дві гривень п`ятдесят копійок).

Стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 на користь Твариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (код ЄДРПОУ 35625014) сплачений позивачем судовий збір у розмірі 1343,40 (одна тисяча триста сорок три гривень сорок копійок).

В задоволенні інших позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів»- відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя

Дніпровського районного суду

м. Кам`янського Є.Д. Багбая