Рішення № 140011577, 21.09.2026, Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу

МЕТАЛУРГІЙНИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КРИВОГО РОГУ

Справа № 210/7233/25

Провадження № 2/210/520/26

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

21 вересня 2026 року

Металургійний районний суд міста Кривого Рогу у складі:

головуючого судді Скотар Р.Є.

за участю секретаря Колос Д.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в залі суду в місті Кривий Ріг матеріали цивільної справи за позовом адвоката Ванкевич Оксани Юріївни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Металургійної районної у місті Кривому Розі ради, ОСОБА_2 про визнання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст позовної заяви

Позивач в обґрунтування уточнених позовних вимог позовних вимог зазначає, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3 , остання доводилася матір`ю ОСОБА_1 . Після смерті ОСОБА_3 відкрилася спадщина у вигляді квартири за адресою: АДРЕСА_1 та квартира за адресою: АДРЕСА_2 . 24.10.2025 року в інтересах ОСОБА_1 , відповідно до довіреності звернулася ОСОБА_4 до приватного нотаріуса Криворізького районного нотаріального округу Перекопської І.С. із заявою про оформлення свідоцтва про право на спадщину за законом. Однак, нотаріусом винесено постанову про відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину від 04.10.2025 року, оскільки ОСОБА_1 пропустив встановлений законом шестимісячний строк для прийняття спадщини та не надав документи, що підтверджують факт його проживання зі спадкодавцем за однією адресою. Позивач не подав вчасно заяву про прийняття спадщини, оскільки вже тривалий час, близько 9 років проживає та працює за кордоном на острові Самуї у Королівстві Тайланд, з матір`ю він підтримував зв`язок у месенджерах, інших родичів в Україні, крім неї у позивача не було. Про смерть матері позивач дізнався від сусідки, якій він компенсував вартість поховання. У зв`язку із оголошеним в Україні воєнним станом, позивач був впевнений у тому, що строки для прийняття спадщини на даний час зупинено, оскільки про це зазначалося у загальнодоступних джерелах інформації в мережі Інтернет. Таким чином, позивач був переконаний, що в період війни не обмежений у часі прийняття спадщини. Військовий стан та перебування позивача за кордоном було перешкодою для вчасного звернення із заявою про прийняття спадщини.

Враховуючи викладене просить суд визначити ОСОБА_1 додатковий строк три місяці з моменту набрання законної сили рішенням суду, для подання заяви про прийняття спадщини після смерті матері ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рух по справі

Ухвалою суду від 12 листопада 2025 року відкрито загальне позовне провадження. Витребувано від приватного нотаріуса Криворізького районного нотаріального округу Дніпропетровської області Перекопської І.С. належним чином завірену копію спадкової справи, заведеної після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 28).

03 грудня 2025 року від приватного нотаріуса Криворізького районного нотаріального округу Дніпропетровської області Перекопської І.С. на виконання ухвали надійшла до суду завірена належним чином копія спадкової справи заведена після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 34-68).

Ухвалою суду від 25 травня 2026 року прийнято заяву про уточнення позовних вимог. Залучено до участі у цивільні справі у якості співвідповідача ОСОБА_2 (а.с. 105-106).

Ухвалою суду від 15 червня 2026 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду (а.с. 115).

Ухвалою суду від 21 липня 2026 року вирішено повернутись до стадії підготовчого судового засідання. Витребувано з Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України інформацію щодо перетину державного кордону України громадянином України ОСОБА_1 (а.с.126-127).

Ухвалою суду від 18 серпня 2026 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду (а.с. 138).

Аргументи учасників справи

15 грудня 2025 року від представника Виконавчого комітету Металургійної районної у місті Кривому Розі ради надійшов відзив на позов, в якому зазначив, що звернувшись до суду з позовом про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, позивач зобов`язаний повідомити суду поважні причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами, які перешкодили йому звернутися до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини у встановлений законом строк, а також надати докази на підтвердження своїх доводів та вимог. Суд не може визнати поважними такі причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини, як юридична необізнаність позивача щодо строку та порядку прийняття спадщини, необізнаність особи про наявність спадкового майна, похилий вік, непрацездатність, встановлення судом факту, що має юридичне значення для прийняття спадщини (наприклад, встановлення факту проживання однією сім`єю), невизначеність між спадкоємцями хто буде приймати спадщину, відсутність коштів для проїзду до місця відкриття спадщини, несприятливі погодні умови. До 03 травня 2025 року він міг подати заяву про прийняття спадщини, однак цього не зробив, у зв`язку із чим пропустив шестимісячний термін для прийняття спадщини без поважної причини. Пасивна поведінка спадкоємця, який усвідомлює чи повинен усвідомлювати наявність у нього права на спадкування та відсутність об`єктивних доказів неможливості вчасного звернення до нотаріуса, виключає визнання причин пропуску строку поважними. За таких обставин, вважає, що відсутні підстави для задоволення позовних вимог та просить відмовити у позові в повному обсязі.

19 грудня 2025 року від представника позивача ОСОБА_1 адвоката Ванкевич О.Ю. надійшла відповідь на відзив, в якій зазначила, що на початку повномасштабного вторгнення в Україну, у відкритих джерелах масово поширювалася інформація про продовження строків для прийняття спадщини на період дії воєнного стану. Позивач, відстежуючи новини та офіційні повідомлення, обґрунтовано вважав, що строк для прийняття спадщини продовжено. Про подальші зміни правового регулювання та відновлення загального шестимісячного строку для прийняття спадщини позивачу стало відомо лише із постанови нотаріуса. Таким чином, пропуск строку для прийняття спадщини був зумовлений об`єктивними обставинами воєнного часу та частими змінами нормативного регулювання. Крім того, позивач тривалий час мешкає за кордоном - на острові Самуї у Королівстві Тайланд. Це досить віддалений острів від столиці Тайланду, на ньому відсутня розвинена інфраструктура що стосується нотаріальних послуг чи консульських установ. З огляду на це позивач був позбавлений можливості звернутися до консульської установи за місцем проживання та був вимушений здійснювати поїздку до м. Бангкок, де знаходиться Посольство України. Така поїздка потребувала додаткового часу, організаційних та фінансових витрат, що у сукупності з віддаленістю місця проживання об`єктивно унеможливило подання заяви про прийняття спадщини у встановлений законом строк. Сам факт проживання спадкоємця на острові, який географічно віддалений від консульських установ України, свідчить про наявність істотних труднощів у реалізації спадкових прав. Тому, вважає необґрунтованою позицію відповідача щодо відсутності підстав для визначення позивачу додаткового строку для прийняття спадщини. Враховуючи викладене просить суд задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1 .

Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні присутній не був, скориставшись правом представництва.

Представник позивача адвокат Ванкевич О.Ю. надала до суду заяву про розгляд справи за її відсутності та відсутності позивача, позов підтримала, просила задовольнити.

Представник відповідача Виконавчого комітету Металургійної районної у місті Кривому Розі ради в судовому засіданні присутній не був, надав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності, просив врахувати доводи, викладені у відзиві на позов.

Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні присутній не був, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Відзив на позов не надходив.

Фактичні обставини справи, встановлені судом

Судом встановлено, що 25 лютого 1978 року між ОСОБА_5 та ОСОБА_6 укладено шлюб, актовий запис № 65, після реєстрації шлюбу дружина змінила прізвище на ОСОБА_7 , що підтверджується Повним витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про шлюб № 00054368764 від 24.10.2025 року (а.с.49).

ІНФОРМАЦІЯ_3 народився ОСОБА_1 , батьками зазначено: ОСОБА_5 , ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про народження Серії НОМЕР_1 від 23.06.1981 року (а.с. 9).

09.02.1982 року шлюб між ОСОБА_5 та ОСОБА_3 розірвано, актовий запис № 33, що підтверджується Повним витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про шлюб № 00054368764 від 24.10.2025 року (а.с. 49-50).

23 липня 1993 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 укладено шлюб, актовий запис № 423, після реєстрації шлюбу дружина залишила прізвище ОСОБА_7 , що підтверджується Повним витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про шлюб № 00054368814 від 24.10.2025 року (а.с.51).

Відповідно до Свідоцтва про право власності на житло № НОМЕР_2 від 26.05.2000 року, виданого Управлінням житлово-комунального господарства виконавчого комітету Криворізької міської ради народних депутатів, згідно з розпорядженням № Дз 346 від 06.03.2000 року ОСОБА_3 на праві приватної власності належить квартира за адресою: АДРЕСА_2 (а.с. 19-20).

Згідно договору купівлі-продажу, посвідченого нотаріусом Криворізького міського нотаріального округу Перекопською І.С. 10 грудня 2001 року ОСОБА_3 належить квартира, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.18).

29.01.2004 року шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 розірвано, актовий запис № 19, що підтверджується Повним витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про шлюб № 00054368814 від 24.10.2025 року (а.с. 52).

ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_3 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_4 , актовий запис про смерть № 3368, свідоцтво про смерть серії НОМЕР_3 від 06.11.2024 року видане Департаментом адміністративних послуг виконкому Криворізької міської ради (а.с. 13).

Після смерті ОСОБА_3 відкрилася спадщина у вигляді квартири, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 та квартири, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 , що належали ОСОБА_3 на праві приватної власності (а.с. 16-20).

З письмових матеріалів справи встановлено, що ОСОБА_4 , яка діяла на підставі довіреності, посвідченої спеціалістом з консульських та адміністративних питань Посольства України в Королівстві Тайланд Дейнеко Д.О. та в інтересах ОСОБА_1 звернулася до приватного нотаріуса Криворізького районного нотаріального округу Дніпропетровської області Перекопської І.С. 24.10.2025 року із заявою про прийняття спадщини за законом після смерті матері ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 36-39).

Приватний нотаріус Криворізького районного нотаріального округу Дніпропетровської області Перекопська І.С. відмовила представнику позивача у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на спадкове майно, оскільки у спадкоємця відсутній факт прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 та спадкодавець заяву про прийняття спадщини у строк, встановлений законом до нотаріуса не подав, про що видала постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 24 жовтня 2025 року (а.с. 15).

Згідно Довідки від 24.10.2025 року № 42699, згідно з відомостями, що містяться у Реєстрі Криворізької міської територіальної громади, за адресою: АДРЕСА_2 зареєстрована ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 (знята з реєстрації 06.11.2024 року у зв`язку за смертю) (а.с. 47).

Відповідно до копії паспорту громадянина України для виїзду за кордон ОСОБА_1 , останній виїхав до Королівства Тайланд 05 жовтня 2023 року (а.с. 6-7).

Згідно посвідчення особи № НОМЕР_4 , перекладеного з тайської мови на українську мову, засвідченого приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Корнєєнковою Н.О., ОСОБА_1 перебуває в країні Тайланд (а.с. 11-12).

Позивач вказує, що не подав у визначений законом строк заяву про прийняття спадщини з поважних, незалежних від нього обставин, оскільки він тривалий час, близько дев`яти років проживає та працює за кордоном - на острові Самуї у Королевстві Тайланд, який знаходиться на великій відстані між місцем постійного проживання спадкоємця ОСОБА_1 та місцем знаходження спадкового майна.

Згідно інформаційної довідки, наданої Головним центром обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України 18.08.2026 року на виконання ухвали суду ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 виїхав з території України до Ларнаки 04.10.2018 року та станом на 21.07.2026 року не повертався (а.с.136).

Мотивувальна частина. Позиція суду та застосовані норми права.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

В тому числі, суд враховує вимоги ст. 80 ЦПК України, зокрема достатність доказів для вирішення справи, наданих до суду.

Частиною 1 статті 13 ЦПК України встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою.

Спадщина, на яку претендує позивач, відкрилась після смерті його матері ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Згідно зі ст.ст. 1217, 1218, 1233 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом, до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. Заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.

Відповідно до ч. 1 ст.1222 ЦК України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народженні живими після відкриття спадщини.

Статтями 1216-1218 ЦК України передбачено, що спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців), яке може здійснюватися за заповітом або за законом.

До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ст. ст. 1220-1221,1223 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.

Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою, і саме з нього виникає право на спадкування, а місцем відкриття - є останнє місце проживання спадкодавця.

Згідно із ст.ст. 1268-1270 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. При цьому прийняття спадщини з умовою чи із застереженням не допускається.

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має особисто подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини. Разом з тим, позивач наведених вище вимог закону не дотрималась та після відкриття спадщини у встановлений законом шестимісячний строк не подала до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини.

Якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 ЦК України, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу за місцем відкриття спадщини. Уразі відсутності такої згоди, за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини (ст. 1272 ЦК України).

Відповідно до статті 1269 ЦК України обов`язковою умовою реалізації спадкових прав спадкоємцем, який не проживав постійно разом зі спадкодавцем, є подання нотаріусу заяви про прийняття спадщини. Наслідком не вчинення таких дій є пропущення строку для прийняття спадщини.

Із копії спадкової справи № 81/2025 наданої приватним нотаріусом Криворізького районного нотаріального округу Перекопською І.С. встановлено, що представник позивача ОСОБА_4 звернулася до нотаріуса заявою про видачу ОСОБА_1 свідоцтва про право на спадщину за законом на спадкове майно 24.10.2025 року, тобто після спливу строку, встановленого ст. 1270 ЦК України, у зв`язку з чим нотаріусом винесено постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії.

Суд зазначає, що поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є такі, що пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Відповідно до правових висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 17.12.2021 року у справі № 369/6254/19-ц, оцінка поважності причин пропуску строку звернення із заявою про прийняття спадщини повинна, у першу чергу, стосуватися періоду від моменту відкриття спадщини й до спливу шестимісячного строку, встановленого законом для її прийняття. Саме протягом цього періоду мають існувати об`єктивні та істотні перешкоди для прийняття спадщини. Інші періоди досліджуються, якщо ці перешкоди почали існувати протягом шестимісячного строку та тривали до моменту звернення до нотаріуса або до суду.

Правила частини третьої статті 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть застосовуватися, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними.

Фактично, пропуск спадкоємцем строку для прийняття спадщини без поважних причин не свідчить про наявність у такого спадкоємця порушеного, невизнаного чи оспорюваного права, яке підлягає захисту в судовому порядку (висновок Верховного Суду у постанові від 01 червня 2022 року у справі № 148/1805/20).

Поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема такі: тривала хвороба спадкоємців; велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; складні умови праці, які, зокрема, пов`язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; перебування спадкоємців на службі у складі Збройних Сил України; необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.

В залежності від конкретних обставин справи суд може визнавати ті чи інші причини пропуску строку як поважними, так і такими, що не перешкоджали особі звернутися із відповідною заявою в межах визначеного законом строку. Визначальним у такому випадку є саме критерій наявності об`єктивних, непереборних та істотних труднощів для спадкоємця. Для вирішення питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. Оцінка поважності причин пропуску строку звернення із заявою про прийняття спадщини стосується періоду від моменту відкриття спадщини й до спливу шестимісячного строку, встановленого законом для її прийняття. Інші періоди досліджуються, якщо ці перешкоди почали існувати протягом шестимісячного строку та тривали до моменту звернення до нотаріуса або до суду.

У постанові Верховного Суду в справі № 681/203/17-ц зазначено, що вирішуючи питання поважності причин пропущення шестимісячного строку, визначеного статтею 1270 ЦК України, для прийняття спадщини, суд має враховувати, що такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини справи. Принцип «пропорційності» тісно пов`язаний із принципом верховенства права: принцип верховенства права є фундаментом, на якому базується принцип «пропорційності», натомість принцип «пропорційності» є умовою реалізації принципу верховенства права і водночас його необхідним наслідком. Судова практика ЄСПЛ розглядає принцип «пропорційності» як невід`ємну складову та інструмент верховенства права, зокрема й у питаннях захисту права власності.

З урахуванням наведеного, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду із позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.

За конкретних фактичних обставин кожної справи пропуск строку для прийняття спадщини суд має оцінювати з урахуванням тривалості такого пропуску та загальних засад цивільного законодавства, як-от розумність, добросовісність та справедливість. Головною ознакою поважних причин такого пропуску є те, що вони унеможливлюють своєчасне звернення із заявою про прийняття спадщини. Вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. Оцінка поважності причин пропуску строку звернення із заявою про прийняття спадщини повинна, першорядно, стосуватися періоду від моменту відкриття спадщини й до спливу шестимісячного строку, встановленого законом для її прийняття. Саме протягом цього періоду мають існувати об`єктивні та істотні перешкоди для прийняття спадщини. Інші періоди досліджуються, якщо ці перешкоди почали існувати протягом шестимісячного строку та тривали до моменту звернення до нотаріуса або до суду. Важливим під час вирішення питання про надання особі додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини також є факт прийняття спадщини іншими спадкоємцями за законом, оскільки в такому разі може відбутися втручання у право власності інших осіб, порушення принципу правової визначеності стосовно особи, яка добросовісно реалізувала власні цивільні права. Наведене зумовлює потребу в дотриманні принципу «пропорційності» втручання у права спадкоємців, які прийняли спадщину.

Дотримання принципу пропорційності передбачає, що втручання у право власності, навіть якщо воно здійснюється згідно з національним законодавством і в інтересах суспільства, все одно буде порушенням статті 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якщо не було дотримано розумної пропорційності між втручанням у право особи та інтересами суспільства. Ужиті державою заходи мають бути ефективними з точки зору розв`язання проблеми суспільства і водночас пропорційними щодо прав приватних осіб. Оцінюючи пропорційність, потрібно визначити, чи можливо досягти легітимної мети за допомогою заходів, які були б менш обтяжливими для прав і свобод заінтересованої особи, оскільки обмеження не повинні бути надмірними або такими, що є більшими, ніж потрібно для реалізації поставленої мети.

Відповідно до статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам загалом, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який є у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (стаття 89 ЦПК України).

Відповідно до рішення ЄСПЧ «Ілхан проти Туреччини» від 27 червня 2000 року, при вирішенні питання пропуску строку на вчинення дій має застосовуватись правило встановлення всіх обставин з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму.

В контексті даної справи та поважності пропуску строку для прийняття спадщини суд зазначає наступне.

Згідно ч. 1 ст. 82 ЦПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання.

Представником позивача при зверненні з позовом мотивовано пропуск звернення до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини тривале, більше дев`яти років проживання позивача за кордоном - на острові Самуї у Королевстві Тайланд, що знаходиться на великій відстані між місцем постійного проживання спадкоємця і місцем знаходження спадкового майна а також тим, що узв`язку із оголошеним в Україні воєнним станом, позивач був впевнений у тому, що строки для прийняття спадщини на даний час зупинено, оскільки про це зазначалося у загальнодоступних джерелах інформації в мережі Інтернет.

Відповідно до статті 64 Конституції України, статей 12-1 і 20 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», статей 7 і 34 Закону України «Про нотаріат», Указу Президента України від 24 лютого 2022 року №64 «Про введення воєнного стану в Україні» Кабінетом Міністрів України 28 лютого 2022 року була прийнята постанова № 164 «Про деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану».

З 29 червня 2022 року діяли нові зміни щодо строків оформлення спадщини під час воєнного стану. Ці зміни були запроваджені на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 24 червня 2022 № 719 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо нотаріату та державної реєстрації в умовах воєнного стану».

Разом з тим, Верховний Суд у постанові від 25 січня 2023 року у справі № 676/47/21 дійшов висновку про те, що постанова КМУ від 28 лютого 2022 року № 164 «Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану» суперечить статтям 1270, 1272 ЦК України, тому вона не підлягає застосуванню до спірних правовідносин.

Суд звертає увагу на те, що встановлений законом шестимісячний строк для прийняття спадщини припав на період повномасштабної військової агресії, а спадкоємець ОСОБА_1 , постійно проживає та працює на території Королівства Тайланд з 2018 року, крім того, враховуючи зміни на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 24 червня 2022 № 719 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо нотаріату та державної реєстрації в умовах воєнного стану», обставини пропуску строку звернення із заявою про прийняття спадщини є поважними для визначення додаткового строку для прийняття спадщини в порядку частини третьої статті 1272 ЦК України, що узгоджується з правовою позицією Верховного Суду України.

Крім того, відповідно до матеріалів справи позивач є сином померлої ОСОБА_3 , якою за життя заповіт не складався.

У суду відсутні сумніви, що однією з основних причин пропуску для прийняття спадщини була велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна.

За змістом статті 1258 ЦК спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.

Згідно з частиною 1 статті 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки. Відповідно до статті 1262 ЦК України у другу чергу право на спадкування за законом мають рідні брати та сестри спадкодавця, його баба та дід як з боку батька, так і з боку матері.

Судом встановлено, що єдиним спадкоємцем після смерті ОСОБА_3 є син ОСОБА_1 , представник якого зверталась до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини за законом.

Суд звертає увагу на те, що у встановлений законом шестимісячний строк для прийняття спадщини позивач постійно проживав та працював за кордоном - на осьтрові Самуї у Королевстві Тайланд, що підтверджується копією паспорту, посвідченням особи в перекладі на українську мову та інформаційною довідкою Державної прикордонної служби України, що позбавило його можливості вчасно подати до нотаріуса заяву про прийняття спадщини після смерті матері, отже така обставина є поважною причиною для визначення додаткового строку для прийняття спадщини в порядку частини третьої статті 1272 ЦК України, що узгоджується з правовою позицією висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 17 жовтня 2018 року у справі № 681/203/17-ц, від 01 червня 2020 року у справі № 185/777/17.

Проаналізувавши встановлені обставини по справі, оцінивши надані в силу положень ст. 76 ЦПК України докази в їх сукупності, суд вважає, що позивач пропустив строк прийняття спадщини з поважних причин, через велику відстань між місцем постійного проживання спадкоємця і місцем знаходження спадкового майна, тому подав до нотаріуса заяву через свого представника лише 24.10.2025 року, тому суд вважає за необхідне визнати причину пропуску строку подачі заяви про прийняття спадщини спадкоємцем поважною.

Пропуск такого строку, позбавляє спадкоємця можливості прийняти спадщину через нотаріальну контору і потребує пред`явлення ним позову про визначення додаткового строку, достатнього для подання заяви про прийняття спадщини. Позивач в іншому порядку, ніж судовий, не може захистити свої права на прийняття спадщини, а завданням судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд та вирішення цивільної справи з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб.

При оцінці встановлених обставин, суд враховує не тільки умови застосування правил частини 3 статті 1272 Цивільного кодексу України, але і загальні засади цивільного судочинства та європейські принципи, зокрема, принцип верховенства права з його складовими. Вказана правова позиція висловлена Верховним Судом України в постанові від 23 серпня 2017 року у справі № 1320цс17.

Суд зазначає, що подачею заяви про прийняття спадщини та зверненням до суду із позовом для визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини свідчить про бажання позивача реалізувати свої права, наявні у справі докази в їх сукупності, дають підстави для задоволення позову, тому, суд визнає причини пропуску позивача для подання заяви про прийняття спадщини поважними та визначає додатковий строк три місяці для подання відповідної заяви до нотаріуса. Відмова у визначенні додаткового строку для прийняття спадщини позбавить позивача прав на майно після смерті матері.

Враховуючи викладене позов адвоката Ванкевич Оксани Юріївни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 про визнання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини за законом підлягає задоволенню.

Підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись ч. 3 ст. 1272, 1270 ЦК України, ст. ст. 4, 9, 12,13,77, 81, 141, 259-268 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позовну заяву адвоката Ванкевич Оксани Юріївни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Металургійної районної у місті Кривому Розі ради, ОСОБА_2 про визнання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини - задовольнити.

Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини за законом після смерті ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , який становить 3 (три) місяці з моменту набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене до Дніпровського апеляційного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Датою ухвалення рішення є дата його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи можуть ознайомитись з судовим рішенням на офіційному веб-порталі Єдиного державного реєстру судових рішень. Веб-адреса сторінки: http://reyestr.court.gov.ua.

Повний текст рішення складено 23 вересня 2026 року.

Відомості про учасників справи згідно п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України:

- позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , р.н.о.к.п.п. НОМЕР_5 ( АДРЕСА_3 );

- відповідач: Виконавчий комітет Металургійної районної у місті Кривому Розі ради (ЄДРПОУ: 04052525, м. Кривий Ріг, пр. Миру, 42);

- відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_8 ( АДРЕСА_4 ).

Суддя: Р. Є. Скотар