Рішення № 140011354, 24.09.2026, Чернігівський районний суд Чернігівської області

Провадження №2/748/829/26 Єдиний унікальний № 750/944/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 вересня 2026 рокум. Чернігів

Чернігівський районний суд Чернігівської області в складі:

головуючої - судді: Майбороди С.М.,

при секретарі: Пасько К.П.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЛІТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В:

19 січня 2026 року, згідно поштового відправлення, ТОВ «ФК «ЕЛІТ ФІНАНС» звернулися до Деснянського районного суду м.Чернігова з позовом, в якому просили стягнути з ОСОБА_1 28583,21 грн заборгованості за кредитним договором, судовий збір та 9200,00 грн витрат на професійну правову допомогу, мотивуючи позов тим, що 07.11.2019 р. між АТ «АЛЬФА-БАНК» та ОСОБА_1 було укладено договір № 500823600 про надання кредиту в сумі 49864,52 грн, строк кредиту 36 місяці, відсоткова ставка 23% річних. Проте, відповідач взяті на себе зобов`язання, щодо повернення кредитних коштів належним чином не виконував, у зв`язку з чим виникла заборгованість, яка станом на 23.02.2021 р. становить 28583,21 грн. 22.02.2021 між АТ «АЛЬФА-БАНК» та ТОВ «ФК ФОРТ», а 23.02.2021 р. між ТОВ «ФК ФОРТ» та АТ «АЛЬФА-БАНК» укладено договір факторингу, за якими ТОВ «ФК «ЕЛІТ ФІНАНС» отримало право грошової вимоги за кредитним договором від 07.11.2019, укладеним між відповідачем та АТ «АЛЬФА-БАНК». Заборгованість відповідачем в добровільному порядку не погашена.

Ухвалою від 30 січня 2026 року справу передано за підсудністю до Чернігівського районного суду Чернігівської області.

Ухвалою Чернігівського районного суду Чернігівської області від 26.02.2026 справу прийнято до провадження Чернігівського районного суду Чернігівської області та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Відповідачу було запропоновано протягом п`ятнадцяти днів із дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі подати відзив на позовну заяву.

Відповідач у встановлений судом строк відзив на позовну заяву чи клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін не подав, у зв`язку з чим згідно ч.5 ст.279 ЦПК України, справа розглядається у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Судом встановлено, що 07.11.2019 ОСОБА_1 було підписано оферту на укладення Угоди про надання кредиту № 500823600, за умовами якої узгоджено отримання «кредиту готівкою» в сумі 49864,52 грн. Процентна ставка 23.00 % річних, тип ставки фіксована, строк кредиту 36 місяців. (а.с. 5)

Також, 07.11.2019 ОСОБА_1 було підписано анкета-заява, паспорт споживчого кредиту та Графік платежів та розрахунок сукупної вартості споживчого та реальної процентної ставки, з урахуванням вартості всіх сукупних послуг (а.с. 5 зворот, 6,7 зворот).

Згідно виписки по рахунку ОСОБА_1 у період з 08.11.2019 по 22.02.2021 користувався кредитними коштами. Станом на 22.02.2021 року відбулось згортання активу у зв`язку з продажем згідно договору факторингу № 1 від 22.02.2021 (а.с. 25-27).

Відповідно до наданого розрахунку сума заборгованості за кредитом становить 64039,45 грн, з них сума боргу за кредитом 49213,97 грн, за процентами - 13 625,48 грн, 1200 грн - штраф. ( а.с.28)

Також судом встановлено, що 22.02.2021 між АТ «АЛЬФА-БАНК» та ТОВ «ФК ФОРТ» було укладено договір факторингу № 1, за умовами якого фактор зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату, а клієнт відступає фактору, а фактор набуває належне клієнтові право вимоги до боржників за договорами, перелік яких наведено в додатку № 1-1 до договору (а.с. 10-14).

Згідно п. 2.3 договору факторингу, право вимоги вважається відступленим фактору з моменту підписання цього договору. В день підписання цього договору сторони підписують Акт приймання-передачі Реєстру боржників, за формою встановленою в додатку № 2 до цього договору.

Згідно п. 4.2 договору фактор зобов`язаний передати в розпорядження клієнту грошові кошти і сплатити Клієнтові ціну прав вимоги в розмірі 14235001 грн, шляхом перерахування на рахунок Клієнта, відкритого в АТ «Альфа-Банк», до 23.02.2021.

Згідно копії платіжного доручення № 35 від 23.02.2021 ТОВ «ФК ФОРТ» сплатило АТ «Альфа-Банк» 14235001,00 грн за право вимоги згідно Договору факторингу № 1 від 22.02.2021 (а.с. 15 зворот).

За матеріалами справи, а саме копії акту приймання-передачі реєстру боржників від 22.02.2021 до Договору факторингу № 1 у відповідності та на виконання договору факторингу № 1 від 22.02.2021, Клієнт передав, а Фактор отримав право вимоги, детальний опис складових якого наведений в додатку № 1-1 до договору, а також реєстр боржників клієнта на компакт-диску, складений за формою згідно із додатком № 1-2 до договору (а.с. 15).

Згідно Витягу з додатку до договору факторингу № 1 від 22.02.2021 АТ «Альфа-Банк» відступило ТОВ «ФК ФОРТ» право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 500823600 від 07.11.2019 в сумі 64039,45 грн. (а.с. 23)

23.02.2021 між ТОВ «ФК ФОРТ» та ТОВ «ФК «Еліт Фінанс» був укладений договір факторингу № 01-23-02/21 за умовами якого фактор зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату, а клієнт відступає фактору, а фактор набуває належне клієнтові право вимоги до боржників за договорами, перелік яких наведено в додатку № 1-1 до договору (а.с. 16-20).

Згідно з п. 2.3 договору факторингу, право вимоги вважається відступленим фактору з моменту підписання цього договору. В день підписання цього договору сторони підписують Акт приймання-передачі Реєстру боржників, за формою встановленою в додатку № 2 до цього договору.

Відповідно до п. 4.2 договору фактор зобов`язаний передати в розпорядження клієнту грошові кошти і сплатити Клієнтові ціну прав вимоги в розмірі 14235001,00 грн, шляхом перерахування на рахунок Клієнта, відкритого в АТ «ПУМБ» до 09.03.2021.

Згідно копії платіжного доручення № 129 від 23.02.2021 ТОВ «ФК «Еліт Фінанс» сплатило ТОВ «ФК ФОРТ» 13235000,00 грн за право вимоги згідно Договору факторингу № 01-23-02/21 від 23.02.2021 (а.с. 22).

За матеріалами справи, а саме копії акту приймання-передачі реєстру боржників від 23.02.2021 до Договору факторингу № 01-23-02/21 від 23.02.2021, Клієнт передав, а Фактор отримав право вимоги, детальний опис складових якого наведений в додатку № 1-1 до договору, а також реєстр боржників клієнта на компакт-диску, складений за формою згідно із додатком № 1-2 до договору (а.с. 21).

Згідно Витягу з додатку до договору факторингу № 01-23-02/21 від 23.02.2021 ТОВ «ФК ФОРТ» відступило ТОВ «ФК «Еліт Фінанс» право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 500823600 від 07.11.2019 в сумі 64039,45 грн. (а.с. 24).

Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист цивільного інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного судочинства. Способи захисту цивільних прав та інтересів визначені ч. 2 ст. 16 ЦК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець.

Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші.

Статтею 205 ЦК України встановлено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Відповідно до ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

За змістом ст. 626, 628 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття. відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною. Якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказано у пропозиції укласти договір або не встановлено законом.

Особа, яка зробила пропозицію укласти договір (оферту), у разі беззастережного акцепту цієї пропозиції його адресатом автоматично стає стороною в договірному зобов`язанні.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

За правилами статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Частиною другою статті 78 ЦПК України встановлено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Судом встановлено що 07.11.2019 ОСОБА_1 звернувся до ПАТ «Альфа-Банк» з метою отримання банківських послуг і цього ж дня підписав анкету-заяву на укладення Договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб в ПАТ «Альфа-Банк», яка підписана відповідачем власноручним підписом.

07.11.2019 ОСОБА_1 було підписано власноручним підписом оферту на укладення Угоди про надання кредиту № 500823600, а також паспорт споживчого кредиту та Графік платежів та розрахунок сукупної вартості споживчого кредиту.

У вказаному договорі сторонами погоджено всі його істотні умови щодо суми і строку кредиту, сплати відсотків за користування кредитом розмір і тип процентної ставки.

Підписавши Анкету-заяву від 07.11.2019 та умови кредитування відповідач підтвердив, що погодився з умовами отримання кредитних коштів. Банк взяті на себе зобов`язання за договором виконав своєчасно і повністю, надавши ОСОБА_1 кредитні ресурси, проте в порушення зазначених умов договору ОСОБА_1 зобов`язання за договором належним чином не виконав.

Додатком № 1 до Угоди про надання кредиту № 500823600 від 07.11.2019 є графік платежів та розрахунок сукупної вартості споживчого кредиту та реальної процентної ставки, який містить особистий підпис позичальника.

Так, матеріалами справи підтверджується, що ОСОБА_1 отримав кредитні кошти, користувався ними, що підтверджується розрахунком заборгованості та випискою, які було надано позивачем до суду.

Верховний Суд у постанові від 02.10.2020 у справі № 911/19/19 дійшов висновку, що суд має з`ясовувати обставини, пов`язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то суд, з урахуванням конкретних обставин справи, самостійно визначає суми нарахувань, які підлягають стягненню, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов`язання, та зазначеного позивачем максимального розміру стягуваних сум нарахувань.

Свої зобов`язання за укладеним договором ОСОБА_1 належним чином не виконував, у результаті чого виникла заборгованість. ОСОБА_1 не надано суду належних і допустимих доказів на спростування факту укладення Угоди про надання кредиту № 500823600 від 07.11.2019.

В свою чергу позивач просить стягнути 28 583 грн 21 коп.

Судом також враховано, що відповідно до положень ст. 512, 514 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога) (ч. 1 ст. 1078 ЦК України).

Згідно з ч.1 ст. 1082 ЦК України боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.

У постанові Верховного Суду від 07.02.2018 року у справі №2-2035/11 викладено висновок, що тлумачення статті 516, частини другої статті 517 ЦК України свідчить, що боржник, який не отримав повідомлення про відступлення права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення боргу, а лише має право на сплату боргу первісному кредитору і таке виконання є належним.

Аналогічний висновок зроблено Верховним Судом у постанові від 23.02.2022 року у справі №761/1543/20, від 23.02.2022, у постанові від 19.01.2022 року у справі №639/86/17, у постанові від 14.07.2021 року у справі №554/8549/15-ц.

Із матеріалів справи вбачається, що ТОВ «ФК «Еліт Фінанс» надало належні та допустимі докази на підтвердження переходу до нього права вимоги за кредитним договором до ТОВ «ФК «ЕЛІТ-ФІНАНС», а саме: договір факторингу № 1 від 22.02.2021, укладений між АТ «Альфа-Банк» та ТОВ «ФК ФОРТ»; акт приймання-передачі Реєстру Боржників від 22.02.2021 до Договору факторингу № 1 від 22.02.2021; витяг з додатку до договору факторингу № 1 від 22.02.2021, Реєстр договорів, права вимоги за якими відступаються, та боржників за такими договорами; платіжне доручення № 35 від 23.02.2021, за яким ТОВ «ФК ФОРТ» сплатило АТ «Альфа-Банк» плату згідно Договору факторингу № 1 від 22.02.2021; договір факторингу № 01-23-02/21, укладений між ТОВ «ФК «ФОРТ» та ТОВ «ФК «ЕЛІТ ФІНАНС» 23.02.2021; акт приймання-передачі Реєстру Боржників від 23.02.2021 до Договору факторингу № 01-23-02/21 від 23.02.2021; платіжне доручення № 129 від 23.02.021, за яким ТОВ «ФК «Еліт Фінанс» сплатило ТОВ «ФК «ФОРТ» плату згідно договору факторингу 01-23-02/21 від 23.02.2021 (а.с.21).

Отже, ТОВ «ФК «Еліт Фінанс», як новий кредитор, набуло право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором.

Відповідно до статті 256 ЦК України позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України).Для окремих видів вимог законом встановлена спеціальна позовна давність. Зокрема, частина 2 статті 258 ЦК України передбачає, що позовна давність в один рік застосовується до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (частина перша статті 261 ЦК України). За зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання (частина 5 статті 261 ЦК України). Для обчислення позовної давності застосовуються загальні положення про обчислення строків, що містяться у статтях 252-255 ЦК України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" (із змінами і доповненнями, внесеними постановами Кабінету Міністрів України) введено з 12 березня 2020 року на всій території України карантин. Було запроваджено обмежувальні заходи щодо протидії поширенню коронавірусу COVID-19, які безпосередньо впливають на виконання державою своєї соціальної, економічної, правозахисної функцій, було введено певні обмеження прав та свобод людини і громадянина. Строк карантину неодноразово продовжувався.. Законом України № 530-ІХ від 17 березня 2020 року "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" введення карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, віднесено до форс-мажорних обставин (частина друга статті 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати"). Законом України від 30 березня 2020 року № 540-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" розділ "Прикінцеві та перехідні положення" ЦК України доповнено, зокрема, пунктом 12 наступного змісту: "Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину".. У пункті 12 розділ "Прикінцеві та перехідні положення" ЦК України у редакції Закону України від 30 березня 2020 року № 540-IX перелічені всі статті цього Кодексу, які визначають строки позовної давності. І всі ці строки продовжено для всіх суб`єктів цивільних правовідносин на строк дії карантину у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19).

Постановою Кабінету Міністрів України від 27 червня 2023 року № 651 "Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширення на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричини коронавірусом SARS-CoV-2" відмінено з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 року на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенні, території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.

Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеку" і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, дію якого неодноразово продовжено, і який діє на час ухвалення судового рішення.

За приписами пункту 19 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану.

Відтак, строк позовної давності на час звернення з даним позовом до суду позивачем не пропущено.

Відповідно до ч. 1, 13 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Статтею 141 ЦПК України визначений порядок розподілу витрат між сторонами. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України).

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 137 ЦПК України).

Згідно з приписами ч. 4, 5, 6 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог ч. 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

За матеріалами справи, 03.07.2024 між ТОВ «ФК «Еліт Фінанс» та адвокатом Литвиненко О.І. був укладений договір про надання правничої допомоги № 03-07/24 (а.с.29-30). За змістом договору в порядку та на умовах, визначених цим договором, адвокат зобов`язався надати клієнту послуги захисту прав та інтересів клієнта під час розгляду судом будь-якої інстанції справ, у якій клієнт є учасником (п. 1.1 договору). Вартість послуг адвоката встановлюється з розрахунку, що ціна однієї години затраченого адвокатом часу на надання послуг становить 2000 грн. Конкретні суми до оплати наводяться у акті приймання-передачі наданих послуг, надісланим адвокатом та погодженим з клієнтом (п. 3.1 договору).

Згідно акту приймання-передачі наданих послуг № 4 від 02.06.2025 (а.с. 30 зворот) адвокат Литвиненко О.І. надала наступні послуги за договором від 03.07.2024 у справі за позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості: надання первинної консультації замовнику у справі - 0,5 год. вартістю 1000 грн; правовий аналіз наявних документів у замовника, правової ситуації із застосуванням відповідного законодавства, правових висновків Верховного Суду та ЄСПЛ - 2 год. вартістю 4000 грн; підготовка та подання позовної заяви - 2,1 год. вартістю 4200 грн.

10.06.2025 ТОВ «ФК «Еліт Фінанс» сплатило на рахунок адвоката Литвиненко О.І. 9200 грн в рахунок оплати правової допомоги на виконання умов договору про надання правничої допомоги від 03.07.2024, що підтверджується копією платіжної інструкції № 2737 від 10.06.2025 (а.с. 32).

Проаналізувавши наведені норми та дослідивши матеріали справи, суд приходить висновку про відсутність підстав для відшкодування позивачу витрат на професійну правничу допомогу з огляду на таке.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує, зокрема, чи пов`язані ці витрати з розглядом справи. За змістом ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16 зазначено, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних з наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).

Позивач, як доказ понесення товариством витрат на послуги адвоката, подав до суду копію договору про надання правничої допомоги від 03.07.2024, копію акта приймання-передачі наданих послуг від 02.06.2025 та копію платіжної інструкції від 10.06.2025.

Суд враховує, що вказані документи не підтверджують факту надання адвокатом правової допомоги у зв`язку з розглядом цієї справи, а лише вказують на те, що між ТОВ «ФК «Еліт Фінанс» та адвокатом Литвиненко О.І. існують договірні відносини щодо надання товариству юридичних послуг.

Так, 03.07.2024 між ТОВ «ФК «Еліт Фінанс» та адвокатом Литвиненко О.І. укладено договір про надання правничої допомоги. Водночас зі змісту цього договору неможливо встановити, що адвокат зобов`язалася надавати позивачу правничі послуги саме у справі № 748/298/26 за позовом ТОВ «ФК «Еліт Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Крім цього, п. 1.1 договору передбачено, що адвокат надає послуги клієнту під час розгляду справи судом будь-якої інстанції. Тобто, його умовами визначено, що адвокат надає товариству правничі послуги лише під час судового розгляду, що передбачає наявність відповідної цивільної справи у провадженні суду. Надання товариству адвокатом консультаційних послуг або надання послуг зі складання процесуальних документів (позовної заяви тощо) до звернення до суду умовами договору не передбачено.

Суд зважає на те, що позовна заява підписана особисто директором ТОВ «ФК «Еліт Фінанс» Наваренком В.Г. (а.с. 1-3) та подана засобами поштового зв`язку саме товариством, про що свідчить печатний відбиток адреси позивача на поштовому конверті (а.с. 35).

У платіжній інструкції від 10.06.2025 ТОВ «ФК «Еліт Фінанс», сплачуючи адвокату Литвиненко О.І. 9200 грн, у призначенні платежу зазначило: «Оплата згідно договору № 03-07/24 про надання правничої допомоги від 03 липня 2024 року». Відповідних посилань на те, що проведено оплату наданих адвокатських послуг саме у справі, де відповідачем є Салівон О.Ю., платіжний документ не містить. З цим позовом до суду ТОВ «ФК «Еліт Фінанс» звернулось 19.01.2026.

Зважаючи на наведені обставини, суд дійшов висновку, що у тексті договору та платіжній інструкції відсутні належні посилання на те, що правничу допомогу надано адвокатом позивачу саме у цій справі та на стадії її підготовки до розгляду (складались процесуальні документи). Інших доказів, які б свідчили про пов`язаність договору про надання правничої допомоги від 03.07.2024, та відповідно й сплачених позивачем грошових коштів із розглядом цієї справи, матеріали справи не містять. Зазначення у акті приймання-передачі наданих послуг опису робіт, здійснених адвокатом, таким доказом бути не може. Вказані обставини свідчать про недоведеність позивачем належними та допустимими доказами доводів про понесені на правову допомогу у цій справі витрати.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання ТОВ «ФК «Еліт Фінанс» про відшкодування понесених у суді першої інстанції витрат на правову допомогу у зв`язку з їх недоведеністю.

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір в розмірі 3328 грн підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 141, 258, 259, 263-265,268,274 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЛІТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЛІТ ФІНАНС» заборгованість за кредитним договором від 07.11.2019 № 500823600 у розмірі 28 583 (двадцять вісім тисяч п`ятсот вісімдесят три) грн 21 копійка.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЛІТ ФІНАНС» сплачений судовий збір у розмірі 3328 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено в день його проголошення має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відомості про учасників справи відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України:

Позивач : Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЛІТ ФІНАНС», ІКЮО 40340222, адреса : пл. Солом`янська, 2, м. Київ.

Відповідач : ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса : АДРЕСА_1 .

Суддя С. М. Майборода