Постанова № 140011309, 23.09.2026, Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області

Справа № 740/5120/26

Провадження № 3/740/997/26

ПОСТАНОВА

іменем України

23 вересня 2026 року м. Ніжин

Суддя Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області Дударець Д.В., розглянувши матеріали, що надійшли з Ніжинського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Чернігівській області, про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП),

встановив:

Опис обставин, установлених під час розгляду справи

06 вересня 2026 року о 17 год 48 хв ОСОБА_1 в м. Ніжині Чернігівської області по вул. Березанська, 58 керував електричним триколісним скутером «FADA OLDI» із явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння обличчя. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу та в закладі охорони здоров`я Ніжинської центральної міської лікарні ім. М. Галицького відмовився, що зафіксовано на нагрудну бодікамеру «Моторола 968419», чим порушив п. 2.5 ПДР відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

У судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, через систему «Електронний суд» подав до суду клопотання про закриття провадження у справі. Посилався на те, що у його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, оскільки потужність двигуна електровелосипеда, яким він керував, становить 650 Вт і відповідно на такий транспортний засіб не поширюється положення ст. 130 КУпАП. Також зазначив, що сама відмова від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння не може підтверджувати стан сп`яніння та просив надати правову оцінку порядку проведення огляду на стан сп`яніння.

Досліджені в судовому засіданні докази

Дослідивши матеріали адміністративної справи, суддя дійшов до висновку, що дії ОСОБА_1 містять ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, оскільки він порушив вимоги п. 2.5 ПДР. Його винуватість у вчиненні правопорушення повністю доведена матеріалами справи, а саме:

- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 764573 від 06.09.2026, який складений відповідно до вимог ст. 256 КУпАП та містить необхідні відомості, зокрема, щодо дати, часу, місця та способу вчинення адміністративного правопорушення, що призвело до порушення ПДР України;

- направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції;

- актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, в якому зазначено про наявність таких ознак алкогольного сп`яніння: запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння обличчя;

- відеозаписом з бодікамери поліцейського, відповідно до якого встановлено, що ОСОБА_1 від проходження огляду на місці зупинки транспортного засобу та у медичному закладі відмовився.

Оцінка та висновки судді за результатами розгляду справи про адміністративне правопорушення

Оцінюючи зазначені докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи, застосовуючи критерії доведення «поза розумним сумнівом», суд дійшов висновку про порушення ОСОБА_1 п. 2.5 ПДР України (водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції).

Порядок проходження огляду водіїв на стан сп`яніння регламентується ст. 266 КУпАП та Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою наказом МВС України № 1452/735 від 09 листопада 2015 року.

Відповідно до пунктів 2, 3 розділу 1 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним наказом МВС України та МОЗ України 09.11.2015 № 1452/735, огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Ознаками алкогольного сп`яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.

Отже, поліцейський вправі пред`явити до водія транспортного засобу вимогу пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану сп`яніння за наявності підстав вважати, що водій перебуває в стані, зокрема, алкогольного сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Зважаючи на наявність двох ознак алкогольного сп`яніння у працівника поліції були об`єктивні підстави вважати, що ОСОБА_1 перебував у стані алкогольного сп`яніння. Працівник поліції відповідно до відеозапису бодікамери пропонував ОСОБА_1 пройти: 1) огляд за допомогою алкотестера «Драгер», 2) медичний огляд у закладі охорони здоров`я, хоча останній відмовився.

Аргументи ОСОБА_1 не знайшли свого підтвердження під час дослідження матеріалів справи про адміністративне правопорушення.

Зокрема, стосовно доводів про потужність двигуна електровелосипеда становить 650 Вт і відповідно на такий транспортний засіб не поширюється положення ст. 130 КУпАП суддя зазначає таке.

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про автомобільний транспорт» електричний колісний транспортний засіб - це дво- і більше колісний транспортний засіб, оснащений виключно електричними тяговими двигунами (одним чи декількома) та системою акумулювання електричної енергії (акумуляторною батареєю), яка має технічні можливості заряджатися від зовнішнього джерела електричної енергії.

Пунктом 1.10 Правил дорожнього руху України визначено, що транспортний засіб - пристрій, призначений для перевезення людей і (або) вантажу, а також встановленого на ньому спеціального обладнання чи механізмів.

Однак, при цьому, норма ст.130 КУпАП не розділяє транспортні засоби на механічні, немеханічні, електричні чи будь-які інші.

Відповідно до Закону України «Про деякі питання використання транспортних засобів, оснащених електричними двигунами, та внесення змін до деяких законів України щодо подолання паливної залежності і розвитку електрозарядної інфраструктури та електричних транспортних засобів», електричний колісний транспортний засіб - дво- і більше колісний транспортний засіб, оснащений виключно електричними тяговими двигунами (одним чи декількома) та системою акумулювання електричної енергії (акумуляторною батареєю), яка має технічні можливості заряджатися від зовнішнього джерела електричної енергії.

Отже, електроскутери, електросамокати, гіроскутери та інша подібна техніка офіційно визнаються транспортними засобами. Їх фактично поділили на дві категорії, а саме:

- легкий персональний електричний транспортний засіб це колісний транспортний засіб, який оснащений та приводиться в рух виключно електричними тяговими двигунами (одним чи декількома) із потужністю у діапазоні до 1000 Вт, системою акумулювання електричної енергії (акумуляторною батареєю), яка здатна заряджатися шляхом підключення до зовнішнього джерела електричної енергії, з одним, двома, трьома або чотирма колесами, який має максимальну конструктивну швидкість у діапазоні до 25 кілометрів на годину;

- низькошвидкісний легкий електричний транспортний засіб це колісний транспортний засіб, який оснащений та приводиться в рух виключно електричними тяговими двигунами (одним чи декількома), системою акумулювання електричної енергії (акумуляторною батареєю), яка здатна заряджатися шляхом підключення до зовнішнього джерела електричної енергії, із двома, трьома або чотирма колесами, який має максимальну конструктивну швидкість, що є меншою або дорівнює 50 кілометрів на годину та більшою за 10 кілометрів на годину, та споряджену масу не більше ніж 600 кілограмів.

Такі зміни були також викладені і в Законі України «Про автомобільний транспорт».

Відповідно до частин 1, 2, 5 статті 14 Закону України «Про дорожній рух» учасниками дорожнього руху є особи, які використовують автомобільні дороги, вулиці, залізничні переїзди або інші місця, призначені для пересування людей та перевезення вантажів за допомогою транспортних засобів. До учасників дорожнього руху належать водії та пасажири транспортних засобів, пішоходи, особи, які рухаються в кріслах колісних, велосипедисти, погоничі тварин. Учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативно-правових актів з питань безпеки дорожнього руху.

Підпунктом б) частини 2 статті 16 Закону України «Про дорожній рух» визначено, що водій зобов`язаний не допускати випадків керування транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також не передавати керування транспортним засобом особі, яка перебуває в такому стані або під впливом таких препаратів.

Отже, фактично зміна полягає у тому, що електроскутери, електросамокати, гіроскутери та інша подібна техніка офіційно визнаються транспортними засобами.

Водночас, відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеній в постанові від 15.03.2023 у справі № 127/5920/22, використання електросамоката чи іншого подібного засобу (моноколеса, сегвея тощо) для переміщення особи як учасника дорожнього руху є джерелом підвищеної небезпеки, якщо в конкретному випадку такий засіб приводився в рух за допомогою встановленого на ньому електричного двигуна; для кваліфікації діяльності, пов`язаної з таким використанням електричного самоката, характеристика електросамоката як механічного транспортного засобу з урахуванням потужності електродвигуна, встановленого на ньому, значення не має.

З огляду на вищевикладене, скутер, яким ОСОБА_1 керував як учасник дорожнього руху - водій, офіційно визнається транспортним засобом, за керування яким з ознаками алкогольного сп`яніння та відмова від проходження огляду на встановлення такого стану у встановленому законом порядку, настає адміністративна відповідальність, передбачена ст. 130 КУпАП.

Судом не встановлено порушень порядку проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння, визначеного «Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції».

Вина ОСОБА_1 підтверджується дослідженими у судовому засіданні доказами, які узгоджуються між собою та відповідають вимогам ст. 251 КУпАП. Підстави, що давали б можливість суду вважати, що зазначені докази є недопустимими, сумнівними чи неправдивими, відсутні.

Таким чином суддя дійшов висновку про те, що у діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, тобто відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Накладення адміністративного стягнення

При вирішенні питання про накладення адміністративного стягнення суддя, згідно з вимогами ч. 2 ст. 33 КУпАП, врахував характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, відсутність обставин, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Суддя вважає за можливе застосувати до ОСОБА_1 адміністративне стягнення у межах санкції, встановленої ч. 1 ст. 130 КУпАП, у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами. Саме таке стягнення буде необхідним і справедливим з метою запобіганню вчиненню правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Вирішення питання судових витрат

У зв`язку з винесенням постанови про накладення адміністративного стягнення та на підставі ст. 40-1 КУпАП з ОСОБА_1 необхідно стягнути судовий збір за ставкою 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір»), що становить 665,60 гривень.

Керуючись статтями 40-1, 130, 283, 284 КУпАП, суддя

постановив :

ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та застосувати до нього адміністративне стягнення у виді штрафу в дохід держави у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 копійок, з позбавленням права керування транспортним засобом на строк 1 (один) рік.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір за ставкою 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 665,60 гривень.

Платіжні реквізити для сплату штрафу: отримувач: ГУК у Черніг.обл/Чернігів.обл/21081300, код отримувача (ЄДРПОУ): 37972475, банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.), номер рахунку (IBAN): UA528999980313070149000025001, код класифікації доходів бюджету: 21081300.

Платіжні реквізити для сплати судового збору: отримувач: ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106, код отримувача (ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), номер рахунку: (IBAN) UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету: 22030106.

У разі несплати штрафу не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня вручення постанови про накладення штрафу, а у разі оскарження постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення, постанова надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна для стягнення штрафу у подвійному розмірі.

Оригінал квитанції про сплату штрафу та судового збору необхідно надати до Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області за адресою: вул. Шевченка, 57-А, м. Ніжин, Чернігівська область.

Постанова може бути оскаржена до Чернігівського апеляційного суду через Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області протягом десяти днів з дня її винесення.

Строк звернення постанови до виконання - три місяці з дня винесення постанови.

Суддя Дмитро ДУДАРЕЦЬ