Ухвала суду № 140011093, 23.09.2026, Херсонський міський суд Херсонської області

Справа №766/20718/24

н/п 1-кп/766/1040/26

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.09.2026 року м. Херсон

Херсонський міський суд Херсонської області в складі:

головуючого судді: ОСОБА_1

за участю секретаря: ОСОБА_2

прокурора (в режимі відеоконференції): ОСОБА_3

особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння

(в режимі відеоконференції): ОСОБА_4

захисника (в режимі відеоконференції): ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду у м. Херсоні клопотання прокурора про застосування примусових заходів медичного характеру у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР 23.01.2018 під № 12018230040000391 відносно:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Аршалуйс м. Єреван, Республіка Арменія, громадянина України, з початковою середньою освітою, розлученого, маючого на утриманні одну неповнолітню дитину, офіційно не працевлаштованого, інваліда ІІ групи, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , в силу ст. 89 КК України раніше судимого:

- суспільно-небезпечне діяння якого підпадає під ознаки кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 1 ст. 187 КК України, -

в с т а н о в и в:

І. Формулювання обставин, вчиненого суспільно-небезпечного діяння, визнаного судом доведеним. Статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, що передбачає відповідальність за суспільно-небезпечне діяння, ознаки якого підпадають під кримінальне правопорушення

23.01.2018 близько 05:00 годин, знаходячись у приміщенні квартири АДРЕСА_3 , спільно з Особою 1, знаходячись в стані алкогольного сп`яніння, відкрито, із застосуванням насильства, яке не є небезпечним для життя та здоров`я потерпілого, яке виразилось у нанесенні Особою 1 та ОСОБА_4 ударів руками та ногами в область голови, тулубу та ніг потерпілого ОСОБА_6 , в результаті чого потерпілий отримав легкі тілесні ушкодження, після чого ОСОБА_4 самостійно (за відсутності попереднього узгодження) вирішив вчинити напад на ОСОБА_6 з метою заволодіння його майном. Так ОСОБА_4 з погрозою застосування насильства, небезпечного для життя та здоров`я потерпілого, яке виразилось у словесних висловлюваннях про вбивство та демонстрацією, замахуванням ножем в бік потерпілого ОСОБА_6 . В результаті своїх дій ОСОБА_4 та Особа 1 заволоділи грошовими коштами потерпілого в сумі 600 гривень.

Дії ОСОБА_4 підпадають під ознаки кримінального правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 187 КК України, а саме: напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний з погрозою застосування насильства небезпечного для життя та здоров`я потерпілого (розбій).

ІІ. Позиція сторін кримінального провадження

Під час судового розгляду ОСОБА_4 свою причетність до інкримінованого кримінального правопорушення за ч. 1 ст. 187 КК України заперечив. Дав показання про те, що Особа 1 забирав у потерпілого свої особисті гроші, які сплатив як орендну плату, чужого ніхто не забирав.

23.01.2018 приблизно о 04:00 годині або 05:00 годині Особа 1 запросив його до себе в гості до квартири, де жив. Там у Особи 1 почався конфлікт з потерпілим, який сам ініціював його. Він же навпаки намагався заспокоїти потерпілого. Гроші він у потерпілого не брав, їх забрав Особа 1. Дійсно у нього був з собою невеличкий ніж, проте він ним нікому не погрожував і наніс потерпілому лише один удар у виді ляпаса.

У судовому засіданні прокурор висловила думку про те, що ОСОБА_4 потребує примусового лікування в медичному закладі з посиленим наглядом, тоді як обставини протиправних дій вчинених ОСОБА_4 знайшли своє підтвердження і під час судового розгляду.

Захисник вважала обставини інкримінованих ОСОБА_4 суспільно-небезпечних дій такими, що не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду, а тому провадження щодо ОСОБА_4 підлягає закриттю.

ІІІ. Докази на підтвердження встановлених судом обставин

Не зважаючи на позицію ОСОБА_4 , факт вчинення зазначеного вище суспільно-небезпечного діяння знайшов своє підтвердження і під час судового розгляду, про що свідчить обсяг перевірених та досліджених судом наступних доказів, ставити під сумнів які підстав немає.

Під час судового розгляду потерпілий ОСОБА_6 дав суду показання про те, що здав кімнату своєї сусідки у квартирі АДРЕСА_3 , де також проживав і він. Кімнату орендувала дівчина, проте попередила, що з нею буде жити її хлопець. Коли вона поїхала до батьків з міста, то Особа 1 залишився у квартирі.

Ввечері Особа 1 повернувся до квартири і віддав йому залишок грошей в рахунок оплати оренди, після чого пішов. Повернувся пізніше вже з ОСОБА_4 і постукали до нього в кімнату. Особа 1 сказав йому повернути раніше передані гроші, а саме: 1 100 гривень, що він і зробив на його вимогу. Це було приблизно о 02:00 годині 23.01.2018.

У коридорі через певний час знову почався шум і Особа 1 знову постукав до нього в кімнату, на що він відкрив, проте останній став вимагати ще гроші. Він зі свого боку намагався закрити кімнату, щоб до нього не зайшли, на що Особа 1 та ОСОБА_4 разом стали наносити йому удари в різні частини тіла і ногами, і руками. Він віддав їм ще 600 гривень з власних коштів. Забрали ще його куртку. Пізніше знову повернулись, у ОСОБА_4 в руках був розкладний ніж, яким він йому погрожував «зарізати», і стали знову його бити. Особа 1 зупинив дії ОСОБА_4 з ножем і сказав, що впорається і сам, проте бити не припинив. Коли все ж пішли, то скориставшись нагодою, викликав поліцію та зміг вибігти на вулицю.

Аналогічної позиції ОСОБА_4 дотримувався і під час проведення слідчого експерименту за його участі. Так за змістом протоколу проведення слідчого експерименту від 24.01.2018 потерпілий ОСОБА_6 , перебуваючи в квартирі АДРЕСА_3 продемонстрував та пояснив наступне.

22.01.2018 він у вечірній час доби перебував за місцем свого проживання у своїй кімнаті та в якійсь момент почув як Особа 1 прийшов до квартири, оскільки орендував у нього кімнату. Останній зайшов до нього в кімнату та передав йому 1 100 гривень в рахунок боргу за оренду, після чого пішов. Почув як Особа 1 пішов з квартири, проте близько 04:00 години 23.01.2018 повернувся назад, але вже не сам, а з невідомим йому раніше чоловіком. Спочатку обидва пройшли повз його кімнату, але через певний час Особа 1 зайшов до нього в кімнату і став вимагати повернення раніше переданих грошей, на що потерпілий виконав його вимогу. Через деякий час до нього в кімнату знову став намагатись зайти Особа 1, але він йому намагався запобігти, на що Особа 1 та чоловік кавказької зовнішності виштовхали його до коридору, де почали наносити удари кулаками по голові, після чого заштовхати його назад до кімнати, де поклали на ліжко і сівши по обидва боки від нього стали вимагати повернути 1 300 гривень, оплачені за квартиру. Він зі свого боку сказав, що то не його гроші і йому потрібно зателефонувати, щоб спитати дозволу на це. Коли намагався піднятись за телефоном, то Особа 1 та чоловік кавказької зовнішності йому в цьому перешкодили і знову стали наносити удари кулаками по голові, тулубу та ногами. Після цього вони почали вимагати у нього гроші, на що він передав їм дві купюри: одну номіналом 500 гривень, другу 100 гривень, які були у нього в куртці. Коли вже передав гроші Особі 1, то побачив у другого чоловіка в руці ножа, з яким він став йти в його бік та кричав, що «заріже», проте Особа 1 його зупинив і вони пішли від нього. Він скориставшись моментом викликав поліцію та став вибігати на вулицю, але Особа 1 та другий чоловік намагались його наздогнати, проте були затримані працівниками поліції, які прибули на його виклик.

Так відповідно до протоколу огляду місця події від 23.01.2018 з додатком у виді відеозапису, дозвіл на проведення якого надано на підставі заяви потерпілого ОСОБА_6 до нього оглянуто квартиру АДРЕСА_3 . Огляд було проведено у присутності ОСОБА_4 та Особи 1. Під час огляду засвідчено заявлене місце вчинення протиправних дій щодо потерпілого ОСОБА_6 , а також виявлено сліди пальців рук та чотири недопалки сигарет.

Висновком експерта № 78 від 24.02.2018 підтверджено факт спричинення потерпілому тілесних ушкоджень. Так вбачається, що крововиливи обличчя, голови та шиї у ОСОБА_6 утворились від дії тупих предметів, не виключено 23.01.2018, та відносяться до легких тілесних ушкоджень.

Особи нападаючих на потерплого були встановлені потерпілим в результаті проведеного за його участі впізнання. Так згідно протоколу пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 23.01.2018 потерпілий ОСОБА_6 впізнав фото із зображенням Особи 1 як особи, яка знімала у нього квартиру, та який наносив йому тілесні ушкодження в ніч з 22.01.2018 на 234.01.2018 та заволодів належними йому грошовими коштами в сумі 600 гривень. Відповідно до протоколу пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 23.01.2018 потерпілий ОСОБА_6 впізнав фото із зображенням ОСОБА_4 як особи, яка в ніч з 22.01.2018 на 23.01.2018, перебуваючи у нього в квартирі наносив йому тілесні ушкодження та демонструючи ніж погрожував йому спричиненням шкоди життю. Також потерпілий ОСОБА_6 впізнав ніж, який перебував в руках у чоловіка кавказької зовнішності, який в ніч з 22.01.2018 на 23.01.2018, та який йому погрожував ним (протокол пред`явлення речей для впізнання від 24.01.2018), який відповідно до протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 23.01.2018 було вилучено у ОСОБА_4 . Крім того потерпілий ОСОБА_6 впізнав купюру номіналом 100 гривень, яка була у нього викрадена в ніч з 22.01.2018 на 23.01.2018. Впізнав купюру по написаному на ній номеру телефону (протокол пред`явлення речей для впізнання від 24.01.2018), яку згідно протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 23.01.2018 виявлено та вилучено в Особи 1.

Свідок ОСОБА_7 впізнав Особу 1 та ОСОБА_4 , які були затримані 23.01.2018 близько 05:40 години після вчиненого ними кримінального правопорушення (протоколи пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 04.02.2018).

Крім того свідок ОСОБА_7 дав суду показання про те, що на початку 2018 року приблизно о 05:00 годині (точної дати вже не пам`ятає) в будинок, розташований на пр. Незалежності (Ушакова) приїхав як представник патрульної поліції на виклик про побиття та напад, пов`язаний із заволодінням грошовими коштами. Коли прибули на адресу, що з будинку вибіг заявник, а слідом за ним вибігло ще двоє чоловіків: Особа 1 та ОСОБА_4 , яких вони з напарником затримали. Залишались на місці, поки не приїхала слідчо-оперативна група. Як пояснював їм потерпілий на місці, то до нього в квартиру увірвалось двоє чоловіків, які вимагали та забрали належні йому гроші. Також попередив, що у ОСОБА_4 був при собі ніж.

За змістом протоколу проведення слідчого експерименту від 28.03.2018 Особа 1, перебуваючи у квартирі АДРЕСА_3 продемонстрував наступне.

Він перебував у квартирі разом зі своїм знайомим ОСОБА_8 , з яким познайомився ввечері на залізничному вокзалі в м. Херсоні та запропонував піти до нього додому. Коли перебували у квартирі, то прийняв рішення виїхати з квартири, яку орендував у ОСОБА_6 , а тому пішов до нього в кімнату та став вимагати повернути 1 100 гривень, які перед тим за пару годин віддав йому в рахунок оплати орендної плати, які ОСОБА_6 йому повернув.

Пізніше він повернувся до кімнати потерпілого з ОСОБА_4 та вони почали вимагати ще гроші у потерпілого, але останній сказав, що у нього нічого немає, а тому вони стали наносити йому хаотичні удари руками та ногами. Після цього ОСОБА_4 дістав з кишені ножа та почав погрожувати потерпілому ОСОБА_6 , в результаті чого він передав їм грошові кошти в сумі 300 гривень і вони пішли. Коли ж зрозуміли, що ОСОБА_6 намагається піти з квартири, то пробігли за ним слідом, але були затримані працівниками поліції.

IV. Оцінка доказів

Оцінивши здобуті органом досудового слідства докази у їх сукупності, суд вважає доведеним, що дійсно ОСОБА_4 вчинив інкриміноване йому суспільно-небезпечне діяння, за обставин встановлених органом досудового розслідування, які знайшли своє підтвердження і під час судового розгляду.

Оцінюючи наведені вище докази, в розрізі позиції ОСОБА_4 за ч. 1 ст. 187 КК України, суд приходить до висновку, що останній самостійно не будучи об`єднаним спільним наміром з Особою 1 вчинив напад на потерпілого, внаслідок чого заволоділи грошовими коштами, належними ОСОБА_6 .

Позиція ОСОБА_4 про те, що Особа 1 забрав власні грошові кошти є обраним способом захисту, який спростовано як показаннями потерпілого, а також проведеними слідчими експериментами як за участі Особи 1, так і потерпілого. Також суд враховує ту обставину, що показання потерпілого були послідовними і такими, що узгоджуються з рештою доказів досліджених судом.

При оцінці позиції ОСОБА_4 суд враховує і роз`яснення, які містить постанова Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 № 10 « Про судову практику у справах про злочини проти власності», а саме: п. 6 розбій як злочин проти власності (стаття 187 КК) це напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із насильством, небезпечним для життя чи здоров`я потерпілого, або з погрозою застосування такого насильства. Під нападом за статтею 187 КК слід розуміти умисні дії, спрямовані на негайне вилучення чужого майна шляхом застосування фізичного або психічного насильства, зазначеного в частині першій цієї статті. Розбій вважається закінченим з моменту нападу, поєднаного із застосуванням насильства, небезпечного для життя чи здоров`я особи, або з погрозою застосування такого насильства, незалежно від того, заволоділа винна особа майном потерпілого чи ні. Відповідно до п. 11 вищезазначеної постанови Пленуму погроза застосування насильства при розбої полягає в залякуванні негайним застосуванням фізичного насильства, небезпечного для життя і здоров`я потерпілого (погроза вбити, заподіяти тяжке або середньої тяжкості тілесне ушкодження, легке тілесне ушкодження з розладом здоров`я чи незначною втратою працездатності, або вчинити певні дії, що у конкретній ситуації можуть спричинити такі наслідки).

Отже, з урахуванням обставин, встановлених під час судового розгляду, суд приходить до висновку, що ОСОБА_4 було вчинено ряд, зокрема залякування застосуванням фізичного насильства з використанням ножа, в результаті чого він та Особа 1 заволоділи грошовими коштами, належними потерпілому. Таким чином органом досудового розслідування дії ОСОБА_4 були вірно кваліфіковані саме за ч. 1 ст. 187 КК України.

Крім того суд звертає увагу і на ту обставину, що не зважаючи на те, що прокурором у даному кримінальному провадженні було поставлено питання про застосування до ОСОБА_4 примусових заходів медичного характеру, у зв`язку з чим складено відповідне клопотання, проте з обсягу інкримінованих ОСОБА_4 протиправних дій безпідставно не виключено посилання «переслідуючи прямий умисел та корисливий мотив, спрямований на порушення права власності іншої особи, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання».

Як зазначила Об`єднана палата Касаційного кримінального суду Верховного Суду у постанові від 16.01.2023 по справі № 761/37225/20, то відповідно до вимог ст. ст. 92, 93, 94 КК та ч. 3 ст. 503, ст. 505, ч. 1 ст. 513 КПК при розгляді кримінального провадження про застосування примусових заходів медичного характеру кримінально-правова оцінка суспільно небезпечного діяння, вчиненого в стані неосудності, повинна ґрунтуватись лише на відомостях, які характеризують суспільну небезпеку вчинених дій, при цьому суд має виходити із об`єкту посягання та об`єктивної сторони вчиненого діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого Особливою частиною КК, з урахуванням всіх фактичних обставин і зовнішнього прояву дій особи, з огляду на те, що встановлення будь-якої форми вини у діях неосудної особи об`єктивно є неможливим.

Враховуючи викладене відповідне посилання на умисний характер дій ОСОБА_4 було виключено судом з обсягу інкримінованих йому суспільно-небезпечних дій.

V. Мотиви застосування примусових заходів

Відповідно до ч. 2 ст. 19 КК України не підлягає кримінальній відповідальності особа, яка під час вчинення суспільно-небезпечного діяння, передбаченого цим Кодексом, перебувала в стані неосудності, тобто не могла усвідомлювати свої дії або керувати ними внаслідок хронічного психічного захворювання, тимчасового розладу психічної діяльності, недоумства або іншого хворобливого стану психіки. До такої особи за рішенням суду можуть бути застосовані примусові заходи медичного характеру.

Згідно висновку судово-психіатричного експерта № 113 від 22.02.2018 ОСОБА_4 страждає на шизоактивний розлад, маніакальний тип, загострення. У період часу, що цікавить слідство, був психічно хворим, тоді не міг усвідомлювати свої дії та керувати ними. До ОСОБА_4 рекомендовано застосування примусових заходів медичного характеру госпіталізація в психіатричний заклад з посиленим наглядом.

ОСОБА_4 в період часу, що відноситься до інкримінованого йому діяння, виявляв і в теперішній час виявляє психічний розлад у формі шизоафективного розладу. Зазначений психічний стан позбавляв іспитованого можливості усвідомлювати свої дій (бездіяльність) і керувати ними у період інкримінованого йому діяння. За своїм психічним станом іспитований у даний час також не може усвідомлювати свої дії (бездівяльність) та керувати ними. За своїм психічним станом відповідно до ст. 92 КК України потребує застосування до нього примусового заходу медичного характеру у вигляді госпіталізації до спеціального закладу з надання психіатричної допомоги (висновок судово-психіатричного експерта № 245-к від 10.08.2026).

Суд вважає, що з огляду на встановлені під час судового розгляду обставини справи та наявні у справі документи, зокрема, з урахуванням даних, що містяться у зазначених вище висновках судово-психіатричних експертів відносно ОСОБА_4 , є достатні підстави визнати, що вказане вище суспільно-небезпечне діяння останній вчинив в стані неосудності.

Згідно зі ст. 93 КК України примусові заходи медичного характеру можуть бути застосовані судом до осіб, які вчинили у стані неосудності суспільно-небезпечні діяння.

Статтею 94 (частина 1) того самого Кодексу встановлено вичерпний перелік видів примусових заходів медичного характеру, які можуть бути, залежно від характеру та тяжкості захворювання, тяжкості вчиненого діяння, з урахуванням ступеня небезпечності психічно хворого для себе або інших осіб, застосовані судом до таких осіб, а саме: 1) надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку; 2) госпіталізація до закладу з надання психіатричної допомоги із звичайним наглядом; 3) госпіталізація до закладу з надання психіатричної допомоги з посиленим наглядом; 4) госпіталізація до закладу з надання психіатричної допомоги із суворим наглядом.

Відповідно до ч. 2 ст. 94 КК України надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку може бути застосоване судом стосовно особи, яка страждає на психічні розлади і вчинила суспільно небезпечне діяння, якщо особа за станом свого психічного здоров`я не потребує госпіталізації до закладу з надання психіатричної допомоги.

Госпіталізація до закладу з надання психіатричної допомоги з посиленим наглядом може бути застосована судом щодо психічно хворого, який вчинив суспільно небезпечне діяння, не пов`язане з посяганням на життя інших осіб, і за своїм психічним станом не становить загрози для суспільства, але потребує тримання у закладі з надання психіатричної допомоги та лікування в умовах посиленого нагляду (ч. 4 ст. 94 КК України).

За таких обставин, клопотання прокурора є обґрунтованим та підлягає задоволенню, а при обранні виду примусового заходу медичного характеру, який має бути заснований до ОСОБА_4 суд враховує характер вчиненого суспільно-небезпечного діяння, яке за своїми ознаками підпадає під визначення тяжкого злочину, проте останній не був пов`язаний з посяганням на життя потерпілого, а тому враховуючи викладене суд вважає за доцільне застосувати щодо ОСОБА_4 примусові заходи медичного характеру у виді госпіталізації до закладу з надання психіатричної допомоги саме з посиленим наглядом.

VI. Мотиви ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом

Питання про спеціальну конфіскацію та долю речових доказів і документів, які були надані суду, вирішується судом під час ухвалення судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження. Такі докази і документи повинні зберігатися до набрання рішенням законної сили. У разі закриття кримінального провадження слідчим або прокурором питання про спеціальну конфіскацію та долю речових доказів і документів вирішується ухвалою суду на підставі відповідного клопотання, яке розглядається згідно із статтями 171-174 цього Кодексу. При цьому гроші, цінності та інше майно, що були предметом кримінального правопорушення або іншого суспільно небезпечного діяння, конфіскуються, крім тих, які повертаються власнику (законному володільцю), а якщо його не встановлено переходять у власність держави в установленому Кабінетом Міністрів України порядку; майно, яке не має ніякої цінності і не може бути використане, знищується, а у разі необхідності передається до криміналістичних колекцій експертних установ або заінтересованим особам на їх прохання(п. п. 4, 5 ч. 9 ст. 100 КПК України).

Враховуючи ту обставину, що крнимінашльне провадження надійшло на розгляд до суду відносно двох осіб, тоді як провадження в частині обвинувачення Особи 1 зупинено, судові витрати в частині протиправних дій інкримінованих саме ОСОБА_4 у справі мають бути віднесені на рахунок держави.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 19, 93, 94 КК України, ст. ст. 512-513, 369, 371, 372, 376 КПК України, суд, -

п о с т а н о в и в:

1. Застосувати до ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , примусові заходи медичного характеру у виді госпіталізації до закладу з надання психіатричної допомоги з посиленим наглядом.

2. Запобіжний захід у вигляді «поміщення до закладу з надання психіатричної допомоги в умовах, що виключають її небезпечну поведінку», застосований щодо ОСОБА_4 залишити без змін до набрання ухвалою суду про застосування примусових заходів медичного характеру законної сили.

3. Судові витрати на залучення експерта в розмірі 980 гривень 93 копійки віднести на рахунок держави.

4. Речові докази:

- грошові кошти в сумі 75 гривень, паспорт громадянина України повернути законному власнику, а саме: ОСОБА_4 .

ніж знищити.

Ухвала може бути оскаржена протягом 30 (тридцяти) днів з дня її проголошення до Херсонського апеляційного суду через Херсонський міський суд Херсонської області.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Особа, яка вчинила суспільно-небезпечне діяння, та захисник мають право на ознайомлення з журналом судового засідання та подання на нього письмових зауважень.

Учасники судового провадження протягом строку апеляційного оскарження мають право заявити клопотання про ознайомлення з матеріалами кримінального провадження.

Суддя: ОСОБА_9