Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа № 950/1993/26
Номер провадження 3/950/834/26
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
23 вересня 2026 року м.Лебедин
Суддя Лебединського районного суду Сумської області Бакланов Р. В.,
розглянувши матеріали, які надійшли із ІНФОРМАЦІЯ_1 , про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця с. Карпилівка Срібнянського району Чернігівської області, громадянина України, військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 , сержанта, командира гармати, одруженого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , раніше до адміністративної відповідальності не притягувався, за ч. 3 ст. 172-20 КУпАП,
в с т а н о в и в:
28 червня 2026 року близько 14 год. 00 хв. сержант ОСОБА_1 , перебуваючи під час виконання обов`язків військової служби на території тимчасового розташування військової частини НОМЕР_1 поблизу АДРЕСА_2 , був виявлений командуванням військової частини з ознаками алкогольного сп`яніння, а саме із запахом алкоголю з порожнини рота, нечіткою мовою, хиткою ходою та порушенням координації рухів.
У зв`язку з відсутністю у військовій частині спеціального технічного засобу для проведення огляду ОСОБА_1 було доставлено до ІНФОРМАЦІЯ_1 , де йому запропоновано пройти огляд за допомогою спеціального технічного засобу «АлкоФор 505» № 00351, від чого він відмовився. Після цього йому було запропоновано пройти медичний огляд у відповідному закладі охорони здоров`я для встановлення стану алкогольного сп`яніння, від проходження якого ОСОБА_1 також відмовився у присутності двох свідків, про що складено відповідний акт.
Таким чином ОСОБА_1 , будучи військовослужбовцем та перебуваючи під час виконання обов`язків військової служби в умовах особливого періоду, відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, чим вчинив військове адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 172-20 КУпАП.
ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, подав до суду письмову заяву, у якій просив розглянути справу без його участі у зв`язку з проходженням військової служби та виконанням завдань, пов`язаних з обороною України, проти факту вчинення ним військового адміністративного правопорушення не заперечував, вину визнав повністю, зобов`язався надалі такого не допускати та просив суворо його не карати.
Відповідно до ст. 268 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. За відсутності цієї особи справа може бути розглянута лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи та якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду. Обов`язкова присутність особи при розгляді справи за ч. 3 ст. 172-20 КУпАП законом не передбачена.
Враховуючи подану ОСОБА_1 заяву про розгляд справи без його участі, суд вважає можливим розглянути справу за його відсутності.
Згідно зі ст. 245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюються наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність цієї особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
За правилами ст. 252 КУпАП суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному й об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення доведена належними, допустимими та взаємоузгодженими доказами.
Із протоколу про військове адміністративне правопорушення ЧНС № 41 від 28 червня 2026 року вбачається, що ОСОБА_1 є військовослужбовцем військової частини НОМЕР_1 , має військове звання сержанта та займає посаду командира гармати. У протоколі наведено обставини виявлення у нього ознак алкогольного сп`яніння під час виконання обов`язків військової служби та обставини його відмови від проходження відповідного огляду. ОСОБА_1 роз`яснено права, передбачені ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП.
Актом фіксації відмови від добровільного проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння від 28 червня 2026 року підтверджено, що ОСОБА_1 у присутності свідків було запропоновано добровільно пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння, від чого він відмовився.
Письмовими поясненнями свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 підтверджується, що ОСОБА_1 мав ознаки алкогольного сп`яніння та в їх присутності відмовився від запропонованого огляду. Пояснення свідків узгоджуються між собою, з протоколом про військове адміністративне правопорушення та актом фіксації відмови від проходження огляду, суперечностей між цими доказами судом не встановлено.
Також із матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 був ознайомлений із правом на отримання правничої допомоги, від послуг адвоката відмовився, скарг чи заяв щодо неправомірних дій посадових осіб під час оформлення матеріалів не висловлював.
Власною письмовою заявою, адресованою суду, ОСОБА_1 визнав факт вчинення ним правопорушення та свою вину. Суд оцінює таке визнання не як єдиний доказ винуватості, а в сукупності з іншими дослідженими доказами.
Частиною першою ст. 172-20 КУпАП передбачена відповідальність, зокрема, за відмову військовослужбовця, військовозобов`язаного чи резервіста під час проходження зборів від проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння.
Отже, відмова від проходження огляду є самостійною формою адміністративного правопорушення, для встановлення якої не вимагається підтвердження фактичного стану алкогольного сп`яніння відповідним медичним висновком. Юридично значимими обставинами є належна пропозиція пройти відповідний огляд та встановлений факт відмови особи від його проходження.
Частина третя ст. 172-20 КУпАП передбачає підвищену адміністративну відповідальність за дії, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені в умовах особливого періоду. На час вчинення ОСОБА_1 правопорушення в Україні діяв особливий період, а тому його дії правильно кваліфіковані за ч. 3 ст. 172-20 КУпАП. Чинна санкція цієї норми передбачає, зокрема, можливість накладення штрафу, а судова практика застосовує мінімальний розмір такого штрафу в сумі 17 000 грн.
Таким чином, досліджені судом докази у своїй сукупності є послідовними, взаємоузгодженими та достатніми для висновку поза розумним сумнівом про те, що ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 172-20 КУпАП.
Вирішуючи питання про вид та розмір адміністративного стягнення, суд відповідно до ст. 23, 33 КУпАП враховує характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини та інші обставини, що мають значення для індивідуалізації відповідальності.
Суд враховує, що ОСОБА_1 є військовослужбовцем, раніше до адміністративної відповідальності не притягувався, вину визнав повністю, обставини правопорушення не оспорює, висловив намір надалі подібних порушень не допускати. Даних про настання будь-яких шкідливих наслідків у результаті правопорушення матеріали справи не містять.
Разом із тим суд враховує, що вчинене адміністративне правопорушення посягає на встановлений порядок проходження військової служби, дисципліну та належне виконання військовослужбовцями службових обов`язків, а правопорушення вчинено в умовах особливого періоду, коли дотримання військової дисципліни має особливо важливе значення.
Враховуючи наведені обставини у їх сукупності, суд приходить до висновку, що для виправлення ОСОБА_1 та попередження вчинення ним нових правопорушень достатнім і необхідним буде накладення адміністративного стягнення у виді штрафу в мінімальному передбаченому законом розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн. Такий вид та розмір адміністративного стягнення є пропорційним характеру вчиненого правопорушення та відповідає меті адміністративного стягнення.
Оскільки адміністративне правопорушення безпосередньо пов`язане з виконанням ОСОБА_1 обов`язків військової служби, відповідно до п. 12 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» він підлягає звільненню від сплати судового збору.
Керуючись ст. 23, 33, 40-1, ч. 3 ст. 172-20, ст. 245, 251, 252, 268, 280, 283, 284, 294, 307, 308 КУпАП, п. 12 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір»,
п о с т а н о в и в:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 копійок, який стягнути на користь держави, перерахувавши вказані кошти за наступними реквізитами: одержувач ГУК Сум. обл./Лебединська МТГ 21081100, код одержувача 37970404, банк одержувача Казначейство України (ЕАП),МФО 899998, р/рахунок UA098999980314020542000018554, код платежу 21081100.
Від сплати судового збору ОСОБА_1 звільнити на підставі п. 12 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір».
Відповідно до ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, не пізніше ніж через п`ятнадцять днів з дня вручення їй постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови не пізніше ніж через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати штрафу у встановлений законом строк постанова про накладення штрафу направляється для примусового виконання до органу державної виконавчої служби. Відповідно до ст. 308 КУпАП у порядку примусового виконання постанови з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, тобто 34 000 (тридцять чотири тисячі) гривень, а також витрати на облік зазначеного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Сумського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.
Постанова може бути пред`явлена до виконання протягом трьох місяців з дня її винесення.
Суддя: Роман БАКЛАНОВ
Судове рішення № 140010808, Лебединський районний суд Сумської області було прийнято 23.09.2026. Форма судочинства - Про адмінправопорушення, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 950/1993/26. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: