Ухвала суду № 140010641, 21.09.2026, Золочівський районний суд Львівської області

Справа № 445/196/23

Провадження № 1-кп/445/45/26

У Х В А Л А

про закриття провадження у справі

21 вересня 2026 року Золочівський районний суд Львівської області, в складі:

головуючого судді ОСОБА_1

при секретарі судового засідання ОСОБА_2

за участю прокурора ОСОБА_3

захисника ОСОБА_4

захисника ОСОБА_5

представника потерпілого ОСОБА_6

обвинуваченого ОСОБА_7

обвинуваченого ОСОБА_8

розглянувши у відкритому судовому засіданні об`єднане кримінальне провадження відомості про яке внесене до ЄРДР за № 42023212220000006 від 02.02.2023 та № 42020140410000050 від 26.10.2020 по обвинуваченню

ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. новомосковськ курської області російської федерації, громадянина України проживаючого та зареєстрованого в АДРЕСА_1 , директора ПП «Будконтакт», раніше не судимого,

у вчиненні кримінальних правопорушеннях передбачених ч.2 ст.191, ч.1 ст.366 КК України,

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Золочів, Львівської області, зареєстрованого та проживаючого в АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст. 367 КК України,

в с т а н о в и в:

В провадженні Золочівського районного суду Львівської області перебуває Об`єднане кримінальне провадження відомості про яке внесене до ЄРДР за № 42023212220000006 від 02.02.2023 та № 42020140410000050 від 26.10.2020 про обвинувачення ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч.1 ст.367КК України та обвинувачення ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч.2 ст.191, ч.1 ст.366 КК України .

Захисник обвинуваченого ОСОБА_7 адвокат ОСОБА_4 заявив клопотання в якому просив звільнити ОСОБА_7 від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності, а кримінальне провадження закрити.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_8 адвокат ОСОБА_5 заявила клопотання в якому просила звільнити ОСОБА_8 від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності, а кримінальне провадження закрити. Також в клопотанні просить процесуальні витрати віднести на рахунок держави, а цивільний позов залишити без розгляду.

Обвинувачений ОСОБА_7 підтримав клопотання захисника, зазначив, що наслідки закриття кримінального провадження у зв`язку зі звільненням його від кримінальної відповідальності йому зрозумілі.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_7 адвокат ОСОБА_4 в судовому засіданні клопотання підтримав та просив задовольнити.

Обвинувачений ОСОБА_8 також підтримав клопотання захисника, зазначив, що наслідки закриття кримінального провадження у зв`язку зі звільненням його від кримінальної відповідальності йому зрозумілі.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_8 адвокат ОСОБА_5 в судовому засіданні подане клопотання підтримала, та просила задовольнити в повному обсязі.

Прокурор в судовому засіданні не заперечував проти задоволення клопотання, так як з часу вчинення ОСОБА_8 , та ОСОБА_7 кримінальних правопорушень пройшло більше п`яти років, тому на підставі ст.49КК України його необхідно звільнити від кримінальної відповідальності.

Перевіривши доводи клопотання, заслухавши думку учасників судового провадження, вивчивши матеріали кримінального провадження, суд доходить наступного висновку.

Відповідно до ст.2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Відповідно до ч.1 ст.285 КПК України, особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.

Відповідно до ст.22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.

Згідно ст. 44 КК України, особа, яка вчинила кримінальне правопорушення, звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом.

Положеннями ст.49 КК України визначено строки давності з огляду на тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, після закінчення яких особа звільняється від кримінальної відповідальності; підстави такого звільнення від кримінальної відповідальності; обчислення перебігу строків давності, його відновлення, зупинення та переривання.

Строк давності - це передбачений ст.49 КК України певний проміжок часу з дня вчинення кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили, закінчення якого є підставою звільнення особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, від кримінальної відповідальності.

Матеріально-правовими підставами звільнення від кримінальної відповідальності у зв?язку із закінченням строків давності є: закінчення встановлених ч.1 ст. 49 та ст.106 КК України строків; відсутність обставин, що порушують їх перебіг ч.2 ст. 49 КК України.

Процесуально-правовими підставами звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності є: притягнення особи як обвинуваченої; згода обвинуваченої на таке звільнення від кримінальної відповідальності.

Суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків.

Відповідно до ч.1 ст.5 КК України, закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом`якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.

Статтею 12 КК України (зі змінами внесеними Законом №2617-VIII від 22.11.2018року, тобто вредакції від 01.07.2020 року) передбачено класифікаціюкримінальних правопорушень, згідно якої кримінальні правопорушення поділяються на кримінальні проступки і злочини, а злочини в своючергу, поділяються на нетяжкі, тяжкі та особливо тяжкі.

Згідно положень ч.2, 4-5 ст.12 КК України, кримінальним проступком є передбачене цим Кодексом діяння (дія чи бездіяльність), за вчинення якого передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі не більше трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або інше покарання, не пов`язане з позбавленням волі.

Нетяжким злочином є передбачене цим Кодексом діяння (дія чи бездіяльність), за вчинення якого передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі не більше десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення волі на строк не більше п`яти років.

Тяжким злочином є передбачене цим Кодексом діяння (дія чи бездіяльність), за вчинення якого передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі не більше двадцяти п`яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення волі на строк не більше десяти років.

В свою чергу, відповідно до положень ч.1 ст.49 КК України, особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минули такі строки:

1) два роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачене покарання менш суворе, ніж обмеження волі;

2) три роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачено покарання у виді обмеження волі, чи у разі вчинення нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років;

3) п`ять років - у разі вчинення нетяжкого злочину, крім випадку, передбаченого у пункті 2 цієї частини;

4) десять років - у разі вчинення тяжкого злочину;

5) п`ятнадцять років - у разі вчинення особливо тяжкого злочину.

Таким чином, кримінальні правопорушення передбачені ч.1 ст.367 ч.2 ст.191, ч. 1 ст. 366 КК України є нетяжкими злочинами за вчинення яких особу може бути притягнуто до кримінальної відповідальності в строк п`яти років з дня їх вчинення.

А у даному випадку із дня вчинення кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст. 191 КК України, яке було вченено у період з 11.08.2020 р. по 15.05.2021 р., минув п`ятирічний строк, після спливу якого особу може бути звільнено від кримінальної відповідальності.

Окрім того, із дня вчинення кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст. 366 КК України, яке було вченено у період з 11.08.2020 р. по 15.05.2021 р., минув п`ятирічний строк, після спливу якого особу може бути звільнено від кримінальної відповідальності.

Окрім того, із дня вчинення кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст. 367 КК України, яке було вченено у період з 12.08.2020 р. по 15.05.2021 р., минув п`ятирічний строк, після спливу якого особу може бути звільнено від кримінальної відповідальності.

Відповідно до ч. 1 ст. 286 КПК України звільнення від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення здійснюється виключно судом, а згідно з нормами ч.3 ст.288 КПК України, суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.

Пунктом 1 ч.2 ст.284 КПК України визначено, що кримінальне провадження закривається судом у зв`язку із звільненням особи від кримінальної відповідальності.

Крім того, згідно Постанови Пленуму Верховного Суду України № 12 від 23.12.2005 року "Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності", передбачене у ст. 49 КК України звільнення особи від кримінальної відповідальності є обов`язковим.

Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 17.06.2020 року у справі №598/1781/17 звернуто увагу, що звільнення від кримінальної відповідальності за ст. 49 КК України (сплив строків давності) є безумовним і здійснюється судом незалежно від факту примирення з потерпілим, відшкодування обвинуваченим шкоди потерпілому, щирого каяття тощо.

При вирішенні питання про звільнення особи від кримінальної відповідальності суд (суддя) під час попереднього, судового, апеляційного або касаційного розгляду справи повинен переконатися (незалежно від того, надійшла вона до суду першої інстанції з відповідною постановою чи з обвинувальним висновком, а до апеляційного та касаційного судів - з обвинувальним вироком), що діяння, яке поставлено особі за провину, дійсно мало місце, що воно містить склад кримінального правопорушення і особа винна в його вчиненні, а також умови та підстави її звільнення від кримінальної відповідальності передбачені КК України. Тільки після цього можна постановити (ухвалити) у визначеному КПК України порядку відповідне судове рішення.

При цьому відмова суду у звільненні обвинуваченого від кримінальної відповідальності у зв`язку з закінченням строків давності буде порушенням прав обвинуваченого, що є недопустимим.

Крім цього, така відмова може призвести до порушення ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, щодо розгляду справи упродовж розумного строку, що є також неприйнятним.

Враховуючи, що ОСОБА_7 та ОСОБА_8 вчинили кримінальні правопорушення, які згідно зі ст.12 КК України є нетяжким злочинами, і з дня вчинення ними таких кримінальних правопорушень минуло понад 5 років, та вони згідні на закриття кримінального провадження у зв`язку зі звільненням їх від кримінальної відповідальності, суд вважає за можливе звільнити ОСОБА_7 та ОСОБА_8 від кримінальної відповідальності на підставі ст.49 КК України, а об`єднане кримінальне провадження відносно них закрити.

Вирішуючи питання цивільного позову суд враховує наступне.

Закриття кримінального провадження у зв`язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності (п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК) є нереабілітуючою підставою, а тому така особа не звільняється від обов`язку відшкодувати заподіяну її діями шкоду.

Водночас у разі постановлення ухвали про закриття кримінального провадження у зв`язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності заявлений у кримінальному провадженні цивільний позов по суті не вирішується, а залишається без розгляду. У такому випадку позивач вправі вирішити свої вимоги в порядку цивільного судочинства.

Наведене обґрунтовано випливає з положень ч. 1 ст. 129 КПК, згідно з якими вирішення цивільного позову по суті заявлених вимог можливо лише у разі ухвалення обвинувального вироку або постановлення ухвали про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру. У такому випадку суд залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.

Із цього приводу суд звертає увагу на висновок, який міститься в постанові Верховного Суду від 10 липня 2021 у справі№ 161/694/20 (провадження № 51-811км21).

А тому, цивільний позов у кримінальному провадженні слід залишити без розгляду.

Враховуючи те, що обвинувачені просять закрити кримінальне провадження щодо з них з підстав ст. 49 КК України, що є нереабілітуючою обставиною, тому закриття кримінального провадження щодо особи на нереабілітуючих підставах і застосування до неї більш м`якої форми закінчення кримінального провадження, ніж обвинувальний вирок, не звільняє її від сплати процесуальних витрат, пов`язаних із проведенням експертиз в об`єднаному кримінальному провадженні.

Наведене узгоджується з правовою позицією, викладеною в постанові Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 29 вересня 2021 року (справа№ 342/1560/20,провадження № 51-2331км21) та постанові Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 01 лютого 2024 року (справа№ 930/497/23, провадження № 51-4798км23), постанові ОП ККС ВС від 02 грудня 024 року у справі №686/1699/20, провадження 51-2680кмо21.

Отже, процесуальні витрати в сумі 24752 (дві тисячі чотириста сімсот п`ятдесят дві грн.) 25 коп., слід стягнути з обвинуваченго ОСОБА_8 в дохід держави.

Накладений арешт згідно ухвалислідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 13.01.2023 слід скасувати.

Долю речових доказів вирішити в порядку ст. 100 КПК України.

На підставі ст. ст. 12, 44, 49 КК України, керуючись ст. ст. 100, 124, 128-129, 283-288, 314, 368-372 КПК України, ст. 49 КК України, суд,-

у х в а л и в:

Звільнити ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , від кримінальної відповідальності у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст.367 ККУкраїни на підставі ст.49 КК України, в зв`язку з закінченням строків давності.

Звільнити ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 від кримінальної відповідальності у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч.2 ст.191, ч.1 ст.366 КК України на підставі ст.49 КК України, в зв`язку з закінченням строків давності.

Об`єднане кримінальне провадження відомості про яке внесене до ЄРДР за № 42023212220000006 від 02.02.2023 та № 42020140410000050 від 26.10.2020 про обвинувачення ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч.1 ст.367КК України та обвинувачення ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч.2 ст.191, ч.1 ст.366 КК України - закрити на підставі п.1 ч.2 ст.284 КПК України.

Цивільний позов Навчального центру Національної гвардії України (в/ч НОМЕР_1 ) до ОСОБА_8 про відшкодування шкоди - залишити без розгляду.

Стягнути з ОСОБА_8 в дохід держави процесуальні витрати за проведення експертиз в даному кримінальному провадженні в сумі 24752 (дві тисячі чотириста сімсот п`ятдесят дві грн.) 25 коп.

Арешт накладений ухвалою слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 13.01.2023 на майно ОСОБА_8 скасувати.

Речові докази: документи, які вилучені у відповідності до ухвали слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова у справі № 463/12315/20 з Навчального центру Національної гвардії України повернути в Навчальний центр Національної гвардії України

Ухвала суду може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення через Золочівський районний суд Львівської області.

Суддя ОСОБА_1