Рішення № 140009668, 23.09.2026, Доманівський районний суд Миколаївської області

Доманівський районний суд Миколаївської області

Справа № 475/488/26

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

23 вересня 2026 р.с-ще Доманівка

Доманівський районний суд Миколаївської області у складі:

головуючої судді Кащака А.Я.,

з участю секретаря судового засідання Куш О.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у смт. Доманівка в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням(викликом) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

ВСТАНОВИВ:

І. Стислий виклад позиції позивача.

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» (далі - ТОВ «ФК «КРЕДИТ-КАПІТАЛ») звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 30.06.2023 між ТОВ «АВАНС КРЕДИТ» та ОСОБА_1 було укладено Договір про надання фінансового кредиту №39092-06/2023, відповідно до умов якого Товариство надало відповідачу грошові кошти у сумі 7000,00 грн, а Відповідач зобов`язався повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом в порядку та строки, визначені Договором. ТОВ «АВАНС КРЕДИТ» свої зобов`язання перед відповідачем виконало в повному обсязі, надавши їй, визначені договором кредитні кошти, шляхом їх перерахування на рахунок платіжної картки відповідача. Однак, відповідач не виконав належним чином умов кредитного договору, внаслідок чого у нього утворилась заборгованість у розмірі 49476,01 грн, з яких: 6584,00 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 42892,01 грн заборгованість за відсотками.

12.12.2023 ТОВ «АВАНС КРЕДИТ» та ТОВ «ФК «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» уклали Договір факторингу №12122023, відповідно до умов якого останнім набуто право грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором №39092-06/2023 від 30.06.2023.

Таким чином, оскільки термін повернення кредиту у повному обсязі настав, а заборгованість за кредитним договором у встановлений строк не була погашена, позивач просить суд стягнути з ОСОБА_1 суму заборгованості за Кредитним договором № 39092-06/2023 в розмірі 49476,01 грн, а також судові витрати, які складаються із сплаченого судового збору у розмірі 2662,40 грн та витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 8 000 грн.

ІІ. Заяви (клопотання) учасників справи.

Представник позивача надав суду клопотання про розгляд справи за відсутності представника позивача, проти винесення заочного рішення не заперечував.

Інших клопотань в порядку статті 222 Цивільного процесуального кодексу України учасниками справи суду не надано, підстави для вирішення справи шляхом укладення мирової угоди відсутні.

Відповідач не скористався своїм законним правом, відзив не подав і представник позивача не заперечує проти вирішення справи в заочному порядку, таким чином суд проводить розгляд справи на підставі ст. 280 ЦПК України в заочному порядку, на підставі наявних у справі даних та доказів за згодою позивача.

Відповідачу, відповідно до вимог ЦПК України, направлена копія ухвали суду про відкриття провадження у справі. При цьому відповідач не скористався своїм правом подати письмові заперечення проти розгляду справи в порядку спрощеного провадження та/або відзиву на позовну заяву.

Приймаючи до уваги те, що відповідач не скористався своїм правом подати відзив на позовну заяву, а представник позивача не заперечував щодо заочного розгляду справи, суд ухвалив проводити заочний розгляд справи з ухваленням заочного рішення суду.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

З відома позивача, у відповідності до положень ст.ст. 280-281 ЦПК України, суд вважає за можливе ухвалити заочне рішення по справі.

ІІІ. Процесуальні дії у справі.

Ухвалою від 04 травня 2026 у справі відкрите провадження, розгляд справи постановлено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням(викликом) сторін.

Копія ухвали суду від 04.05.2026р. направлена відповідачу ОСОБА_1 . Відповідачем відзиву не подано.

Суд вважає можливим розглянути справу за наявними у справі матеріалами відповідно до ч.5 ст. 279 ЦПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши матеріали справи і наявні в них докази, суд дійшов наступних висновків.

ІV. Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

Судом встановлено, що 30.06.2023 між ТОВ «АВАНС КРЕДИТ» та ОСОБА_1 було укладено Договір про надання фінансового кредиту №39092-06/2023, який підписано відповідачем ОСОБА_1 за допомогою електронного підпису W1286.

Згідно п.п. 1.1, 1.2, 1.4, 1.4.1 вказаного Договору, ТОВ «АВАНС КРЕДИТ» надає Клієнту ОСОБА_1 фінансовий кредит в розмірі 7000,00 грн, строком на 360 днів, тобто до 23.06.2024 на умовах строковості, зворотності, платності, а Клієнт зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом у розмірі 1,99 % в день.

Клієнт ОСОБА_1 зобов`язався сплачувати проценти - кожні 25 днів. Детальні терміни (дати) повернення кредиту та сплати процентів, визначені в Таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, що є Додатком № 1 до цього Договору.

За змістом п.1.6 Договору, кредит надається Клієнту в безготівковій формі у національній валюті на рахунок Клієнта уключаючи використання реквізитів платіжної картки № 4441 - 11хх - хххх - 9902, протягом одного робочого дня з дня прийняття рішення про видачу кредиту. Кредит надається без забезпечення у вигляді застави. Кредит вважається наданим в день перерахування Товариством суми кредиту (загального розміру) за вказаними реквізитами.

Сторони домовилися, що повернення кредиту та сплата процентів за користування кредитом здійснюватимуться згідно з Графіком платежів, який є невід`ємною частиною цього Договору. Нарахування процентів за цим Договором здійснюється за фактичну кількість календарних днів користування кредитом. При цьому проценти за користування кредитом нараховуються на залишок фактичної заборгованості за кредитом станом строк на початок кожного календарного дня протягом строку кредиту з першого дня надання кредиту Клієнту (перерахування грошових коштів на банківський рахунок, вказаний Клієнтом) до дня повного погашення заборгованості за кредитом (зарахування коштів на поточний рахунок Товариства) включно. (п.п. 3.1, 3.3 Договору).

Згідно з п.7.1 Договору сторони погодили, що цей Договір складено в 2-х оригінальних примірниках українською мовою, по одному для кожної із Сторін, що мають однакову юридичну силу. Договір вважається укладеним з моменту його підписання електронними підписами Сторін та діє до повного виконання Клієнтом зобов`язань за ним.

Згідно з п. 7.6, 7.7 Договору підписанням цього Договору відповідач ОСОБА_1 підтвердила, що ознайомлена, повністю розуміє, погоджується і зобов`язується неухильно дотримуватись Правил надання грошових коштів у позику, у тому числі на умовах фінансового кредиту товариства, а також, що отримав від товариства до укладення договору інформацію, зазначену у ч. 2 ст. 12 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» та інформацію відповідно до Закону України «Про споживче кредитування».

Відповідно до Додатку № 1 до Договору про надання фінансового кредиту № 39092-06/2023, який є невід`ємною частиною договору, сторонами погоджено графік платежів.

Вказаний Додаток № 1 до Договору про надання фінансового кредиту № 39092-06/2023 підписано ОСОБА_1 за допомогою Електронного підпису W8764.

Також, 30.06.2023 ОСОБА_1 електронним підписом НОМЕР_1 підписала Паспорт споживчого кредиту, у якому погоджено умови про розмір надання кредиту, строк надання, проценту ставку та інші умови, які зазначені в Договорі про надання фінансового кредиту № 39092-06/2023 від 30.06.2023.

ТОВ «АВАНС КРЕДИТ» 30.06.2023 надало відповідачу ОСОБА_1 кредит за договором №39092-06/2023 у сумі 7000,00 грн шляхом зарахування кредитних коштів на рахунок № НОМЕР_2 , що підтверджується листом ТОВ «УНІВЕРСАЛЬНІ ПЛАТІЖНІ РІШЕННЯ» №3466_250630114046 від 30.06.2025.

Як вбачається із листа АТ «Універсал Банк» №БТ/Е-23035 від 01.06.2026 на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 року народження) банком було емітовано картку № НОМЕР_4 та в період з 30.06.2023 р. по 05.07.2023 р. на вказану платіжну картку було зараховано платіж у сумі 7000,00 грн.

Відповідачем ОСОБА_1 було заповнено Заявку-анкету на отримання фінансового кредиту в ТОВ «АВАНС КРЕДИТ», у заявкі-анкеті зазначено паспортні дані, РНОКПП, місце реєстрації, адресу електронної пошти, номер телефону,номер телефону контактної особи, номер картки отримувача. Вказана заявка-анкета клієнта на отримання кредиту підписана ОСОБА_1 за допомогою Електронного підпису W8764.

На дату відступлення права вимоги розмір заборгованості Відповідача становив:

- заборгованість за тілом кредиту 6584,00 грн.;

- заборгованість за відсотками 17473,82 грн.

Водночас, відповідно до умов кредитного договору, нарахування відсотків тривало до закінчення встановленого строку кредитування. Таке нарахування є правомірним, оскільки згідно зі ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора в повному обсязі та на тих самих умовах, що існували на момент переходу прав, якщо інше прямо не передбачено договором або законом. Отже, Позивач як новий кредитор набув права вимоги не лише щодо вже існуючої заборгованості, а й щодо відсотків, які продовжують нараховуватися відповідно до первісних договірних умов.

12.12.2023 між ТОВ «АВАНС КРЕДИТ» та ТОВ «ФК «КРЕДИТ - КАПІТАЛ» укладено Договір факторингу №12122023, відповідно до умов якого ТОВ «ФК «КРЕДИТ - КАПІТАЛ» передає грошові кошти в розпорядження ТОВ «АВАНС КРЕДИТ» (ціна договору) за плату, а ТОВ «АВАНС КРЕДИТ» відступає ТОВ «ФК «КРЕДИТ - КАПІТАЛ» права грошової вимоги (Права вимоги) до Боржників за Кредитними Договорами (Портфель заборгованості).

Права вимоги переходять до Фактора з моменту набрання чинності даним договором, після чого Фактор стає кредитором по відношенню до Боржників стосовно їх заборгованості. При цьому виконання Фактором та Клієнтом умова, що визначені цим пунктом, є необхідною та достатньою підставою для оформлення відступлення Права Вимоги. (п. 1.4 Договору).

Відповідно до п.7.1 Договору, Фактор сплачує Клієнту суму Фінансування шляхом безготівкового перерахування грошових коштів в розмірі, що станом на дату підписання Сторонам цього Договору складає 2 484 014,09 грн без ПДВ.

Згідно з копією платіжної інструкції №73644 від 12.12.2023 ТОВ «ФК «КРЕДИТ - КАПІТАЛ» сплатило ТОВ «АВАНС КРЕДИТ» грошові кошти в сумі 2 484 014,09 грн, призначення платежу: плата за відступлення Права Вимоги згідно Договору факторингу №12122023 від 12.12.2023.

Відповідно до акту приймання-передачі Реєстру боржників від 12.12.2023 та витягу з Реєстру боржників до Договору факторингу №12122023 від 12.12.2023, до ТОВ «ФК «КРЕДИТ - КАПІТАЛ» перейшло право вимоги до ОСОБА_1 за Кредитним договором №39092-06/2023 від 30.06.2023, у розмірі 49476,01 грн, з яких 6584,00 грн - заборгованість за тілом кредиту; 42892,01 грн - заборгованість по відсотках.

Досудовою вимогою №23186040 від 10.04.2026 ТОВ «ФК «КРЕДИТ - КАПІТАЛ» повідомило ОСОБА_1 про відступлення права вимоги відповідно до Договору факторингу №12122023 від 12.12.2023 та вимагав сплатити заборгованість за Договором №39092-06/2023 від 30.06.2023 в сумі 49476,01 грн.

V. Оцінка судом.

Дослідивши представлені позивачем докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Відповідно до статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення закону щодо договору позики, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Частиною першою статті 1049 Цивільного кодексу України передбачено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позичкодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до частин першої, другої статті 1056-1 Цивільного кодексу України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Відповідно до частини першої статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Частина перша статті 612 Цивільного кодексу України визначає, що боржник, у даному випадку відповідач, вважається таким, що прострочив виконання зобов`язання, якщо він не виконав зобов`язання у строк, який встановлений договором чи законом.

Згідно з пункту п`ятого частини 1 статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (п.3, 6 ст.11 ЗУ «Про електронну комерцію»).

Положеннями частини п`ятої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» встановлено, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому ЦПК України та ГПК України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію», вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст.12 вказаного Закону, є оригіналом такого документа (п.12 ст.11 ЗУ «Про електронну комерцію»).

Згідно зі статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Абзац другий частини 2 статті 639 Цивільного кодексу України передбачає, що якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Метою підписання договору є необхідність ідентифікації підписанта, підтвердження згоди підписанта з умовами договору, а також підтвердження цілісності даних в електронній формі.

Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору (п.6 ст.3 ЗУ «Про електронну комерцію»).

Відповідно до пункту дванадцятого статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» одноразовий ідентифікатор алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-комунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.

У відповідності до частини першої статті 13 Закону України «Про споживче кредитування», договір був укладений в письмовій формі у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг», а також з урахуванням особливостей, передбачених Законом України «Про електронну комерцію».

За приписами п. 1 ч. 1ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до ч. 1 ст. 513 ЦК України, правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Згідно ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відступлення права вимоги є договірною передачею вимог первісного кредитора новому кредиторові та відбувається на підставі укладеного між ними правочину.

Нормами ч. 1ст. 1077 ЦК України визначено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

За змістом ч. 1 ст. 1078 ЦК України, предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Згідно ст. 1081 ЦК України, клієнт відповідає перед фактором за дійсність грошової вимоги, право якої відступається, якщо інше не встановлено договором факторингу.

Отже, позовні вимоги ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» про стягнення заборгованості за кредитним договором до ОСОБА_1 є доведеними та обґрунтованими належними доказами у справі.

Таким чином, згідно з розрахунком позивача, який не був спростований відповідачем, заборгованість за договором позики становить 49476,01 грн, з яких: 6584,00 грн - заборгованість за кредитом, 42892,01грн заборгованість за відсотками.

Фактично отримані та використані позичальником грошові кошти у добровільному порядку кредитодавцю не повернуті. Тож відповідач не виконав обов`язок з повернення кредитних коштів і кредитодавець вправі вимагати захисту порушених прав у судовому порядку шляхом зобов`язання боржника виконати обов`язок з повернення коштів. Тому позов підлягає задоволенню.

VІ. Розподіл судових витрат.

Згідно зі статтею 141 Цивільного процесуального кодексу України з відповідача на користь позивача необхідно стягнути судові витрати зі сплаті судового збору в розмірі 2422,40 грн.

Що стосується вимоги про стягнення 8000 грн. витрат на правничу допомогу, то суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до ст.137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 ЦПК України).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Відповідно до ч, 1, 4 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правової допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Частиною 8 ст. 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

При цьому, склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних з наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12.10.2006 у справі «Двойних проти України» (§80), від 10.12.2009 у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (§§34-36), від 23.01.2014 у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26.02.2015 у справі «Баришевський проти України» (§95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

У рішенні ЄСПЛ від 28.11.2002 у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Зазначена правова позиція викладена зокрема в постанові Верховного Суду від 15.04.2020 у справі №199/3939/18-ц.

Відповідно до закріпленого на законодавчому рівні принципу співмірності, розмір витрат на послуги адвоката при їхньому розподілі визначається з урахуванням складності справи, часу, витраченого адвокатом на надання правничої допомоги, обсягу наданих послуг та виконаних робіт, ціни позову, а також значення справи для сторони.

Ґрунтуючись на вказаному принципі, при здійсненні дослідження та оцінки наданих сторонами доказів суд враховує, зокрема, пов`язаність витрат на правову допомогу з розглядом справи, обґрунтованість витрат та їхню пропорційність до предмета спору. Крім того, у згаданих вище постановах Верховний Суд зазначає, що при визначенні розміру витрат на правничу допомогу на підставі поданих сторонами доказів, суд має виходити з критеріїв: їхньої реальності (тобто встановлення їхньої дійсності та необхідності); розумності їхнього розміру (виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін).

Тому суд може зменшити розмір понесених витрат на правничу допомогу, якщо обсяг робіт і час, витрачений на підготовку документів, є явно неспівмірним із складністю виконаних адвокатом робіт.

Враховуючи, що вказана категорія справ відноситься до малозначних та розглядається у порядку спрощеного позовного провадження, складність даної справи, зміст заявлених позивачем позовних вимог, обсяг робіт виконаних адвокатом, обсяг наданих послуг, значимість спору для сторін, а також те, що всі обставини справи були встановлені при розгляді справи без участі представника позивача, суд вважає, що витрати, понесені позивачем на правничу допомогу в розмірі 8000 гривень є завищеними та неспівмірними до складності справи та виконаних адвокатом робіт.

За таких обставин, суд вбачає підстави для зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу, які підлягають стягненню з відповідача та, виходячи з засад розумності, а також з огляду на часткове задоволення позову, вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача витрати на правничу допомогу у сумі 2000,00 грн.

Керуючись ст. 10-13, 141, 258, 259, 263-265, 268, 274, 277, 280, 289, 354, 355 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_5 , (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», (місце знаходження: 79018, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, буд. 1, корп. 28, 4 поверх, за реквізитами: код ЄДРПОУ 35234236, IBAN: НОМЕР_6 , банк отримувача-АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК», МФО 300614) заборгованість за Кредитним договором №39092/06-2023 від 30.06.2023 року у сумі 49476 (сорок дев`ять тисяч чотириста сімдесят шість) гривень 01 копійку.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_5 , (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», (ЄДРПОУ 35234236, місце знаходження: 79018, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, буд. 1, корп. 28, IBAN: НОМЕР_6 в АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК», МФО 300614) суму судового збору у розмірі 2662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 копійок та 2000 (дві тисячі) гривень 00 копійок витрати на професійну правничу допомогу.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, шляхом подання апеляційної скарги до Миколаївського апеляційного суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги до Миколаївського апеляційного суду у 30-денний строк з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повні відомості про учасників справи згідно з пунктом 4 частини 5 статті 265 ЦПК України:

Позивач:Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», ЄДРПОУ 35234236, місце знаходження: 79018, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, буд. 1, корп. 28, IBAN: НОМЕР_6 в АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК», МФО 300614;

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_5 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Рішення складено та підписано 29.06.2026р.

Головуючий суддя А.Я. КАЩАК