Рішення № 140008922, 23.09.2026, Бахмацький районний суд Чернігівської області

Єдиний унікальний номер 728/1702/26

Номер провадження 2/728/952/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 вересня 2026 року місто Бахмач

Бахмацький районний суд у складі

головуючого судді Сороколіта Є.М.,

за участі:

секретаря судового засідання Кирути Л.І.,

розглянувши в місті Бахмачі у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовною заявою ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ НОВИЙ КОЛЕКТОР (вул. Алмазова Генерала, буд. 13, офіс 601, м. Київ, 01133, код ЄДРПОУ 43170298) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) про стягнення заборгованості за кредитним договором, негайно після закінчення судового розгляду ухвалив рішення про таке.

І. Рух справи.

1. Ухвалою Бахмацького районного суду (далі також Суд) від 21.07.2026 № 728/1702/26 відкрито провадження у справі та прийнято до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін позовну заяву ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ НОВИЙ КОЛЕКТОР (далі також Позивач, ТОВ НОВИЙ КОЛЕКТОР), представництво інтересів якого здійснює Таранущенко Катерина Василівна, до ОСОБА_1 (далі також Відповідач), за змістом якої Позивач просить стягнути з Відповідача заборгованість за договором споживчого кредиту від 09.10.2019 № 09.10.2019-100001781 у розмірі 10 680,00 грн, право вимоги якої Позивач набув внаслідок укладення договору факторингу, а також вирішити питання про стягнення понесених ним судових витрат у вигляді 2 662,40 грн судового збору та 187,38 грн витрат, понесених Позивачем внаслідок відправлення копії позовної заяви з додатками Відповідачу.

2. Після відкриття провадження у цій справі, протягом встановленого ухвалою Суду від 21.07.2026 № 728/1702/26 строку для подання клопотань про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін, від жодної із них таке клопотання не надійшло.

3. Відповідно до частини восьмої статті 178 та частини п`ятої статті 279 Цивільного процесуального кодексу України (далі також ЦПК України), Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

4. Окрім того, відповідно до частини другої статті 247 ЦПК України у зв`язку не проведенням судового засідання, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

ІІ. Позиції учасників справи.

5. За змістом позовної заяви Позивач вказує, що 09.10.2019 між ТОВ СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР та Відповідачем укладено Кредитний договір (оферти) (далі також Кредитний договір) № 09.10.2019-100001781, за умовами якого позикодавець надав відповідачу грошові кошти у розмірі 6000,00 грн зі строком позики 28 днів і датою повернення (виплати) кредиту до 22.10.2019.

6. Проценти за користування кредитом (проценти) встановлені у заявці, яка є невід`ємною частиною даної оферти, у розмірі 1 680,00 грн, що становить 28 % в процентному значенні (фіксована незмінювана процентна ставка).

7. Пройшовши ідентифікацію шляхом використання Системи BankID Національного банку і підписавши електронним цифровим підписом шляхом одноразового ідентифікатора у вигляді коду заявку на отримання кредиту, Відповідач підтвердив, що він ознайомлений із пропозицією про укладення кредитного договору, які у своїй сукупності із заявкою на отримання кредиту складають умови Кредитного договору.

8. Того ж дня Позивач на виконання пункту 1.3. Кредитного договору перерахував Відповідачу кошти у рахунок кредиту на банківський рахунок Відповідача, уключаючи використання реквізитів електронного платіжного засобу споживача 5363-54XX-XX-XX81.

9. В подальшому Відповідач свої зобов`язання за кредитним договором не виконував, внаслідок чого утворилася заборгованість, яка станом на 22.10.2019 становить: 10 680,00 грн, а саме: заборгованість за кредитом 6 000,00 грн, заборгованість за нарахованими процентами 1 680,80 грн, заборгованість за штрафом 3 000,00 грн.

10. Також Позивачем зазначено, що 03.05.2024 Первісний кредитор та Позивач уклали Договір відступлення прав вимоги № 030524-12, за змістом якого Клієнт відступив право вимоги до Відповідача на користь Позивача, з урахуванням додатку 2 до договору факторингу від 03.05.2024 № 030524-12, на загальну суму 10 680,00 грн, а саме: заборгованість за кредитом 6 000,00 грн, заборгованість за нарахованими процентами 1 680,80 грн, заборгованість за штрафом 3 000,00 грн.

11. У відповідності до зазначеного вище заборгованість Відповідача перед Позивачем становить 10 680,00 грн, яка складається з: 6 000,00 грн сума заборгованості за основним зобов`язанням, 1 680,00 грн сума заборгованості за нарахованими процентами, 3 000,00 грн заборгованість за штрафом.

12. Як на правову підставу своїх вимог посилається на статті 509, 525, 526, 530, 610, 612, 1049, 1054 Цивільного кодексу України (далі також ЦК України) а також на положення Закону України Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги та Закону України Про електронну комерцію.

13. Окрім того, Позивач просить стягнути судові витрати, пов`язані з розглядом справи, а саме судовий збір у розмірі 2 662,40 грн та 187,38 грн витрат, понесених Позивачем внаслідок відправлення копії позовної заяви з додатками Відповідачу

14. Щодо позиції Відповідача, то Суд враховує, що останній відзив на позов не подав, правом надати Суду пояснення та докази не скористався.

ІІІ. Фактичні обставини встановлені Судом та докази на їх підтвердження.

15. Між ТОВ СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР та Відповідачем 09.10.2019 укладено Кредитний договір (оферти) № 09.10.2019-100001781 у формі електронного документа з використанням електронного підпису, зміст якого складають пропозиція про укладення кредитного договору та заявка на отримання кредиту, відповідь позичальника про прийняття пропозиції (а.с. 19, 23, 25-27).

16. Згідно з заявкою на отримання кредиту Позивач зобов`язався надати Відповідачу кредит у сумі 6 000,00 грн зі строком позики 28 день, а позичальник зобов`язався повернути отриману суму кредиту не пізніше, ніж 22.10.2019, зі сплатою процентів за час фактичного користування кредитними коштами у розмірі 1 680,00 грн, що становить 28 % в процентному значенні (фіксована незмінювана процентна ставка) (а.с. 19).

17. У відповідності до відомостей зафіксованих у квитанції FONDY від 09.10.2019, Позивач на виконання умов Кредитного договору № 08.02.2022-100002505 здійснив перерахування грошових коштів у сумі 6 000,00 грн на користь Відповідача, що також підтверджується випискою по рахунку наданою АТ КБ ПРИВАТБАНК від 30.07.2026 № 20.1.0.0.0/7-260730/41352-БТ, згідно з якою на рахунок № НОМЕР_2 09.10.2019 було зарахування вищезазначеної суми (а.с. 30, 39, 40).

18. Відповідно до картки субконто Контрагенти ТОВ СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР за договором від 09.10.2019 № 09.10.2019-100001781 станом на 22.10.2019 заборгованість Відповідача за період з 09.10.2019 по 22.10.2019 складає 7 680,00 грн, зокрема 6 000,00 грн за основною сумою боргу, 1 680,00 грн за нарахованими та непогашеними відсотками (а.с. 12).

19. У подальшому 03.05.2024 між Первісним кредитором та Позивачем укладено Договір факторингу № 030524-12, відповідно до умов якого Позивач набув статусу нового кредитора та отримав право грошової вимоги по відношенню до низки осіб, які є боржниками ТОВ СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР, в тому числі, і до Відповідача за кредитним договором від 09.10.2019 № 09.10.2019-100001781 (а.с. 15-18).

20. Згідно з додатком 2 до договору факторингу від 03.05.2024 № 030524-12 та довідки ТОВ НОВИЙ КОЛЕКТОР від 30.04.2026 № 13643/26-ДПЗ вказано, що ТОВ НОВИЙ КОЛЕКТОР набуло право грошової вимоги до Відповідача на загальну суму 10 680,00 грн, яка складається з: 6 000,00 грн сума заборгованості за основним зобов`язанням, 1 680,00 грн сума заборгованості за нарахованими та непогашеними відсотками та 3 000,00 грн сума заборгованості за неустойкою (штраф, пеня) (а.с. 14, 28-29).

21. Відповідно до копії платіжної інструкції від 03.05.2024 № 743 Позивачем здійснено оплату через АТ ОТП БАНК узгодженого розміру фінансування за договору факторингу від від 03.05.2024 № 030524-12 в розмірі 3 955 900,00 грн (а.с. 24).

ІV. Оцінка Суду та релевантне законодавство.

22. Перш за все Суд наголошує, що розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до ЦПК України, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

23. За змістом частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

24. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина перша статті 76 ЦПК України).

25. Суд звертає увагу, що обов`язок доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи. Важливим елементом змагальності процесу є стандарти доказування спеціальні правила, якими Суд має керуватися при вирішення справи. Ці правила дозволяють оцінити, наскільки вдало сторони виконали вимоги щодо тягаря доказування і наскільки вони змогли переконати Суд у своїй позиції, що робить оцінку доказів більш алгоритмізованою та обґрунтованою (постанова Верховного Суду від 22.04.2021 у справі № 904/1017/20).

26. Велика Палата Верховного Суду неодноразово наголошувала на необхідності застосування передбачених процесуальним законом стандартів доказування та зазначала, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладення тягаря доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язку вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний. Тобто певна обставина не може вважатися доведеною, допоки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу принцип змагальності втрачає сенс (пункт 81 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі № 129/1033/13-ц, провадження № 14-400цс19; пункт 9.58 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2021 року у справі № 904/2104/19, провадження № 12-57гс21).

27. Оцінюючи фактичні обставини цієї справи, з урахуванням вищевикладених підходів, Суд відмічає, що за правилом частини першої статті 205 Цивільного кодексу України (далі також ЦК України) правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

28. Відповідно до статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

29. У відповідності до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).

30. За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

31. Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

32. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина друга статті 639 ЦК України).

33. Абзац другий частини другої статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним в письмовій формі.

34. Суд враховує, що відповідно до правового висновку, висловленого Верховним Судом у постановах від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року № 127/33824/19, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України може мати електронну форму.

35. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).

36. Також у статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

37. Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

38. Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

39. Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України Про електронну комерцію від 03.09.2015 № 675-VІІІ (далі також Закон № 675).

Згідно з пунктом 6 частини першої статті 3 Закону № 675 електронний підпис одноразовим ідентифікатором це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших; електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

При цьому одноразовий ідентифікатор це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти догові (пункт 12 частини першої статті 3 Закону № 675).

40. Відповідно до частини третьої статті 11 Закону № 675 електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частини четверта статті 11 Закону № 675).

Згідно із частиною шостою статті 11 Закону № 675 відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

За правилом частини восьмої статті 11 Закону № 675 у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

41. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

42. Стаття 12 Закону № 675 визначає порядок підписання угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону № 675, за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Укладання договору в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему можливе за допомогою електронного підпису лише за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами цього правочину.

В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

43. Відповідно до абзацу 1 частини першої статті 13 Закону № 675 Розрахунки у сфері електронної комерції здійснюються відповідно до законів України Про платіжні послуги, Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг, інших законів та нормативно-правових актів Національного банку України.

Розрахунки у сфері електронної комерції можуть здійснюватися з використанням платіжних інструментів, електронних грошей, шляхом переказу коштів або оплати готівкою з дотриманням вимог законодавства щодо оформлення готівкових та безготівкових розрахунків, а також в інший спосіб, передбачений законодавством України.

44. Згідно з частиною третьою статті 13 Закону № 675 продавець (виконавець, постачальник) оператор платіжної системи або інша особа, яка отримала оплату за товар, роботу, послугу відповідно до умов електронного договору, повинні надати покупцеві (замовнику, споживачу) електронний документ, квитанцію, товарний чи касовий чек, квиток, талон або інший документ, що підтверджує факт отримання коштів із зазначенням дати здійснення розрахунку.

45. Закон є спеціальним нормативно-правовим актом щодо регулювання спірних правовідносин.

46. У силу положень частини другої статті 41, статті 49 Закону № 675 передбачено, що ініціювання платіжної операції здійснюється шляхом: 1) надання ініціатором платіжної інструкції надавачу платіжних послуг, в якому відкрито його рахунок; 2) надання надавачем платіжних послуг з ініціювання платіжної операції платіжної інструкції платника надавачу платіжних послуг з обслуговування рахунку платника на підставі наданої платником цьому надавачу платіжних послуг з ініціювання платіжної операції згоди на ініціювання такої платіжної операції; 3) надання платником платіжної інструкції та готівкових коштів для виконання платіжної операції, у тому числі за допомогою платіжного пристрою; 4) використання користувачем платіжного інструменту для виконання платіжної операції; 5) надання платником, що є власником електронних грошей, платіжної інструкції, у тому числі шляхом використання платіжного інструменту, емітенту електронних грошей щодо виконання платіжної операції з використанням електронних грошей; 6) надання користувачем платіжної інструкції відповідному учаснику платіжної системи, у тому числі шляхом використання певного платіжного інструменту, в порядку, визначеному правилами цієї платіжної системи. Платіжна операція вважається завершеною в момент зарахування суми платіжної операції на рахунок отримувача або видачі суми платіжної операції отримувачу в готівковій формі. Платіжна операція з використанням електронних грошей вважається завершеною в момент зарахування суми платіжної операції на електронний гаманець отримувача.

47. Повертаючись до фактичних обставин цієї справи, з урахуванням викладеного вище, Суд вважає доведеним факт укладення між ТОВ СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР та Відповідачем кредитного договору від 09.10.2019 № 09.10.2019-100001781 та його належне виконання зі сторони кредитора у частині надання суми позики і наявність прострочення виконання зі сторони боржника.

48. Суд зауважує, що укладеним договором сторони узгодили як розмір кредиту, що надається, так і строк кредитування, який становить 28 днів, та плату за користування кредитними коштами.

49. При цьому Відповідачем не спростовано позицію Позивача щодо відсутності погашення основної заборгованості за кредитом.

50. Відповідно, здійснивши перерахунок заявлених до стягнення процентів Суд констатує їх правильний розмір.

51. Також Суд враховує правову позицію Великої Палати Верховного Суду, викладену у постанові від 13.07.2022 у справі № 363/1834/17, за змістом якої немає підстав вважати умову конкретного кредитного договору про встановлення плати за управління кредитом нікчемною ані з огляду на приписи статті 21 Закону України Про захист прав споживача, ані з огляду на приписи статті 228 ЦК України. Ця умова є недійсною як оспорювана.

52. За таких умов, з урахуванням вимог принципу диспозитивності цивільного судочинства, Суд вважає доведеним як наявність права у Позивача на стягнення заборгованості за Кредитним договором, у загальній сумі 7 680,00 грн, яка складається з основної заборгованості за Кредитним договором у розмірі 6 000 грн, непогашених процентів за період з 09.10.2019 по 22.10.2019 у розмірі 1 680,00 грн.

53. Щодо заявлених вимог про стягнення процентів річних на підставі положень статті 625 ЦК України, то Суд наголошує, що з 17.03.2022 набрав чинності пункт 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, яким передбачено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24.02.2022 за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

54. Згідно з Указом Президента України Про введення воєнного стану в Україні від 24.02.2022 № 64/2022, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України Про правовий режим воєнного стану постановлено ввести в Україні із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 воєнний стан, який триває і на час розгляду цієї справи.

55. Також, Верховний Суд вже викладав висновки щодо застосування пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України до зобов`язань, які виникли на підставі окремих договорів. Зокрема, вказувалося, що на кредитний договір розповсюджується дія пункту 18 Прикінцеві та перехідні положення ЦК України (постанови Верховного Суду від 18.10.2023 у справі № 706/68/23 (провадження № 61-8279св23), від 12.02.2025 № 758/5318/23 (провадження № 61-15103св24), а тлумачення зазначеного пункту свідчить про те, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань. Така особливість проявляється:

- у періоді існування особливих правових наслідків. І таким періодом в Україні є дія воєнного, надзвичайного стану та тридцятиденний строк після припинення або скасування такого стану;

- у договорах, на які поширюються вказані специфічні правові наслідки. Зокрема, такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит;

- і безпосередньо у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання), які полягають у звільненні від відповідальності за таке прострочення.

56. Оцінюючи подальший перехід права вимоги Суд наголошує на такому.

57. Згідно зі статтею 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); 2) правонаступництва; 3) виконання обов`язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); 4) виконання обов`язку боржника третьою особою.

Кредитор у зобов`язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом.

Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

58. Відповідно до частини першої статті 513 ЦК України правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

59. Згідно зі статтею 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

60. Згідно зі статтею 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків.

У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

61. Відповідно до частини першої статті 517 ЦК України первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Первісний кредитор у зобов`язанні відповідає перед новим кредитором за недійсність переданої йому вимоги, але не відповідає за невиконання боржником свого обов`язку, крім випадків, коли первісний кредитор поручився за боржника перед новим кредитором (частина перша статті 519 ЦК України).

62. За договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника) (частина перша статті 1077 ЦК України).

63. Пунктом 1 розпорядження Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг від 06.02.2014 № 352 Про віднесення операцій з фінансовими активами до фінансових послуг та внесення змін до розпорядження Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 03.04.2009 року № 231, передбачено, що до фінансової послуги факторингу віднесено сукупність таких операцій з фінансовими активами (крім цінних паперів та похідних цінних паперів): фінансування клієнтів - суб`єктів господарювання, які уклали договір, з якого випливає право грошової вимоги; набуття відступленого права грошової вимоги, у тому числі, права вимоги, яке виникне в майбутньому, до боржників за договором, на якому базується таке відступлення; отримання плати за користування грошовими коштами, наданими у розпорядження клієнта, у тому числі, шляхом дисконтування суми боргу, розподілу відсотків, винагороди, якщо інший спосіб оплати не передбачено договором, на якому базується відступлення.

64. Згідно зі статтею 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Діюче законодавство не забороняє відступлення майбутніх вимог, однак це стосується майбутніх вимог тільки за умови їх визначеності, тоді як передача за правочином невизначених, позбавлених конкретного змісту вимог, у тому числі, і на майбутнє, тягне за собою наслідки у вигляді неукладеності відповідного правочину, оскільки його сторонами не досягнуто згоди щодо предмета правочину або такий предмет не індивідуалізовано належним чином.

Дана правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 24.04.2018 у справі № 914/868/17, від 18.10.2018 у справі № 910/11965/16.

65. Встановлюючи дійсність майбутньої вимоги, що переходить до нового кредитора, необхідно з`ясовувати обсяг та зміст прав, які переходять до нового кредитора, та чи існують ці права на момент переходу. Аналогічні висновки викладені в постанові Верховного Суду України від 05.07.2017 у справі № 752/8842/14-ц.

66. Також у пункті 132 постанови від 15.09.2022 у справі № 910/12525/20 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що права кредитора у зобов`язанні переходять до іншої особи (набувача, нового кредитора), якщо договір відступлення права вимоги з такою особою укладений саме кредитором. Отже, якщо такий договір був укладений особою, яка не володіє правом вимоги з будь-яких причин (наприклад, якщо право вимоги було раніше відступлене третій особі або якщо права вимоги не існує взагалі, зокрема у зв`язку з припиненням зобов`язання виконанням), тобто якщо ця особа не є кредитором, то права кредитора в зобов`язанні не переходять до набувача.

67. Крім того, Верховний Суд у постанові від 02.11.2021 у справі № 905/306/17 зробив висновок про те, що для підтвердження факту відступлення права вимоги, фінансова компанія як заінтересована сторона, повинна надати до суду докази переходу права вимоги від первісного до нового кредитора на кожному етапі такої передачі.

Належним доказом, який засвідчує факт набуття прав вимоги за кредитним договором, є належно оформлені та підписані договори про відступлення права вимоги, реєстр договорів, права вимоги за якими відступаються, за умови, що він містить дані за кредитним договором, а також докази на підтвердження оплати за договором.

Межі обсягу прав, що переходять до нового кредитора, можуть встановлюватися законом і договором, на підставі якого здійснюється перехід права. Обсяг і зміст прав, які переходять до нового кредитора, є істотними умовами цього договору.

68. Оцінюючи обсяг переданих прав, Суд додатково враховує загальновизнаний принцип приватного права nemo plus iuris ad alium transferre potest, quam ipse haberet, який означає, що ніхто не може передати більше прав, ніж має сам.

69. Повертаючись до фактичних обставин цієї справи, Суд наголошує, що Позивачем надано докази отримання права вимоги до Відповідача за Кредитним договором, а саме з додатком 2 до договору факторингу від 03.05.2024 № 030524-12 та докази оплати за таким договором.

70. Однак, на переконання Суду, право вимоги неустойки (штрафу) за Кредитним договором у розмірі 3 000,00 грн не могло бути переданим Первісним кредитором Позивачу, оскільки відповідне зобов`язання Відповідача зі сплати неустойки (пені) за Кредитним договором вважається припиненим на підставі пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України.

71. Підсумовуючи зазначене, з урахуванням досліджених доказів і їх правової оцінки на предмет належності, допустимості, достовірності та достатності як кожного окремо, так і у сукупному взаємозв`язку, Суд констатує, що до Позивача перейшло право вимоги на загальну суму 7 680,00 грн, яка складається з: 6 000,00 грн сума заборгованості за основним зобов`язанням, 1 680,00 грн сума заборгованості за нарахованими та непогашеними відсотками і таке право є порушеним та підлягає судовому захисту шляхом стягнення вказаного розміру грошових коштів з Відповідача.

72. При цьому, Суд знаходить безпідставним заявлення Позивачем позовної вимоги щодо стягнення 3 000,00 грн неустойки (штраф,пеня), оскільки такі нарахування підлягають списанню кредитором внаслідок застосування пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, а тому відмовляє у її задоволенні.

V. Розподіл судових витрат.

73. Суд наголошує, що згідно положеннями статті 133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

74. Згідно з частиною першою статті 141 ЦПК України розподіл судових витрат здійснюється пропорційно задоволених позовних вимог.

75. При цьому Суд враховує, що згідно з частиною першою статті 4 Закону України Про судовий збір судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

76. За подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана юридичною особою, розмір судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше одного розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

77. Відповідно до статті 7 Закону України Про Державний бюджет України на 2026 рік прожитковий мінімум для працездатних осіб у місячному розмірі станом на 01.01.2026 дорівнював 3 328,00 грн.

78. Згідно з платіжною інструкцією АТ ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК від 15.07.2026 № 3720479281 Позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2 662,40 грн, що є мінімальним розміром судового збору з урахуванням понижуючого коефіцієнту 0,8, застосованого на підставі частини третьої статті 4 Закону України Про судовий збір.

79. Також частиною першою статті 140 ЦПК України встановлено, що особа, яка надала доказ на вимогу суду, має право вимагати виплати грошової компенсації своїх витрат, пов`язаних із наданням такого доказу. Розмір грошової компенсації визначає суд на підставі поданих такою особою доказів здійснення відповідних витрат.

80. Так, у відповідності до квитанції Поштової служби Е-ПОСТ від 15.07.2026 № 2157533 на загальну суму 187,38 грн за пересилку відправлення та друк документів з описом вкладення до листа від 15.07.2026, накладна № 2157533, підтверджується надання послуги з їх поштового направлення та друк документів, вартість якої склала 187,38 грн (а.с. 11, 11 зворот).

81. Підсумовуючи наведене, Суд вважає, що сплачені витрати, пов`язані з вчиненням процесуальних дій, необхідних для розгляду справи, та судовий збір має бути компенсовано Відповідачем на користь Позивача частково, у відповідній пропорції до задоволеної частки позовних вимог, а саме 1 914,53 грн (одна тисяча дев`ятсот чотирнадцять гривень 53 коп.) та 134,74 грн (сто тридцять чотири гривні 74 коп.) відповідно.

82. Враховуючи вищевикладене, керуючись статтями 2, 5, 10-13, 18, 247, 258, 259, 263-265, 273 ЦПК України Суд,

У Х В А Л И В:

1. Позов ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ НОВИЙ КОЛЕКТОР до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

2. Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ НОВИЙ КОЛЕКТОР (вул. Алмазова Генерала, буд. 13, офіс 601, м. Київ, 01133, код ЄДРПОУ 43170298) заборгованість за кредитним договором від 09.10.2019 № 09.10.2019-100001781 у сумі 7 680,00 грн (сім тисяч шістсот вісімдесят гривень 00 коп.), яка складається з 6 000,00 грн (шість тисяч гривень 00 коп.) непогашеної основної заборгованості, 1 680,00 грн (одна тисяча шістсот вісімдесят гривень 00 коп.) процентів за користування кредитними коштами за період з 09.10.2025 по 22.10.2019.

3. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

4. Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ НОВИЙ КОЛЕКТОР (вул. Алмазова Генерала, буд. 13, офіс 601, м. Київ, 01133, код ЄДРПОУ 43170298) 1 914,53 грн (одна тисяча дев`ятсот чотирнадцять гривень 53 коп.) у рахунок відшкодування сплаченого судового збору, та 134,74 грн (сто тридцять чотири гривні 74 коп.) в рахунок відшкодування витрат, пов`язаних з вчиненням процесуальних дій, необхідних для розгляду справи.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене у порядку та строки, передбачені Главою 1 Розділу V Цивільного процесуального кодексу України, а саме шляхом подачі апеляційної скарги до Чернігівського апеляційного суду протягом 30 (тридцяти) днів з дня проголошення цього рішення.

У разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.

Відомості про учасників справи:

Позивач: ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ НОВИЙ КОЛЕКТОР, адреса місцезнаходження: вул. Алмазова Генерала, буд. 13, офіс 601, м. Київ, 01133, код ЄДРПОУ 43170298.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .

Суддя Є.М. Сороколіт