Ухвала суду № 140008576, 22.09.2026, Подільський районний суд міста Києва

Подільський районний суд міста Києва

Справа № 758/6605/26

провадження № 1-кп/758/1551/26

У Х В А Л А

про призначення судового розгляду у рамках

спеціального судового провадження

22 вересня 2026 року Подільський районний суд м. Києва у складі

головуючого судді ОСОБА_1 ,

із секретарем судового засідання ОСОБА_2 ,

за участю сторін кримінального провадження

прокурора ОСОБА_3 (в режимі ВКЗ),

захисника адвоката ОСОБА_4 (в режимі ВКЗ)

розглянувши у відкритому пвдготовчому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025010000000139 від 28.07.2025 року за обвинуваченням:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Красногвардійське Автономна Республіка Крим, громадянина України, останнє відоме місце реєстрації та проживання за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.111-1 КК України,

встановив:

22 квітня 2026 року до Подільського районного суду міста Києва надійшов складений старшим слідчим в ОВС СУ ГУНП в АР Крим та м. Севастополі ОСОБА_6 затверджений заступником начальника відділу нагляду за додержанням законів Національною поліцією України прокуратури Автономної Республіки Крим та міста Севастополя ОСОБА_7 обвинувальний акт з додатками за результатами проведення спеціального досудового розслідування стосовно ОСОБА_5 за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст.111-1 КК України.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи від 22.04.2026 року визначено головуючого суддю Подільського районного суду міста Києва ОСОБА_1 .

Ухвалою Подільського районного суду міста Києва від 24.04.2026 року призначене підготовче судове засідання.

Прокурор просив суд призначити кримінальне провадження до судового розгляду, вважаючи, що обвинувальний акт відповідає вимогам ст. 291 КПК України, підстави для прийняття рішень, передбачених п. п. 1-4 ч. 3 ст. 314 КПК України, відсутні. Одночасно прокурор заявив клопотання про здійснення спеціального судового провадження стосовно обвинуваченого ОСОБА_5 .

На обґрунтування клопотання вказує, що 23 травня 2024 року у вказаному кримінальному провадженні ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про підозру у добровільному зайнятті громадянином України посади, пов`язаної з виконанням організаційно-розпорядчих функцій у незаконних органах влади, створених на тимчасово окупованій території, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України. На виконання вимог ч. 8 ст. 135 КПК України, у зв`язку з наявністю достатніх даних вважати, що ОСОБА_5 перебуває на тимчасово окупованій території АР Крим, з метою його виклику для проведення слідчих та процесуальних дій, а також вручення повідомлення про підозру, здійснено виклики останнього шляхом публікації в газеті «Урядовий кур`єр» та розміщення на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора. У зв`язку з неявкою ОСОБА_5 та неможливістю в інший спосіб вручити повідомлення про підозру, на виконання приписів ч. 1 ст. 278, ч. 8 ст. 135 КПК України вказане повідомлення вручено шляхом публікації оголошення в газеті «Урядовий кур`єр» та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора, а відтак згідно з вимогами ч. 1 ст. 42, абз. 2 ч. 8 ст. 135 КПК ОСОБА_5 вважається таким, що належним чином повідомлений про підозру за ч. 5 ст. 111-1 КК України. Постановою слідчого СУ ГУНП в АР Крим та м. Севастополі підозрюваного ОСОБА_5 оголошено у розшук.

12 лютого 2026 року ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду міста надано дозвіл на проведення спеціального досудового розслідування стосовно підозрюваного ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України.

Встановлено, що ОСОБА_5 проживає на тимчасово окупованій території України, на момент проведення досудового розслідування працював в окупаційній адміністрації держави-агресора, знав та повинен був знати про розпочате кримінальне провадження, тобто про розслідування слідчим управлінням ГУНП в Автономній Республіці Крим та м. Севастополі кримінального провадження за його підозрою у вчиненні кримінального правопорушення та про виклики останнього як підозрюваного для проведення слідчих та процесуальних дій.

На підставі ухвали Голосіївського районного суду міста Києва у даному кримінальному провадженні проведено спеціальне досудове розслідування. За результатами досудового розслідування складено обвинувальний акт стосовно ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України, який на цей час розглядається Подільським районним судом міста Києва.

Відповідно до ч. 1 ст. 12-1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» якщо остання відома адреса місця проживання (перебування), місцезнаходження чи місця роботи учасників справи знаходиться на тимчасово окупованій території, суд викликає або повідомляє учасників справи, які не мають офіційної електронної адреси, про дату, час і місце першого судового засідання у справі через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України (з посиланням на веб-адресу відповідної ухвали суду в Єдиному державному реєстрі судових рішень), яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за двадцять днів до дати відповідного судового засідання.

Суд викликає або повідомляє таких учасників справи про дату, час і місце інших судових засідань чи про вчинення відповідної процесуальної дії через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України (з посиланням на веб-адресу відповідної ухвали суду в Єдиному державному реєстрі судових рішень), яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів до дати відповідного судового засідання або вчинення відповідної процесуальної дії.

З опублікуванням такого оголошення відповідач вважається повідомленим про дату, час і місце розгляду справи.

У ході підготовчого судового засідання прокурором та судом вжито належних заходів до опублікування повісток про виклик ОСОБА_5 для участі у судовому засіданні за його обвинуваченням. Повістки про виклик публікувались на сайті Офісу Генерального прокурора, газетах «Урядовий кур`єр», «Голос України» та веб-сайті судової влади України.

Так, в ході підготовчого судового засідання виконано вимоги ч. 8 ст. 135 КПК України та ОСОБА_5 вважається належним чином повідомленим про виклик.

Захисник адвокат ОСОБА_4 заперечував щодо здійснення спеціального судового провадження, оскільки відсутні достовірні дані, що ОСОБА_5 перебуває на тимчасово окупованій території з метою переховування від суду, крім того відсутні відомості про оголошення ОСОБА_5 у міжнародний розшук.

Заслухавши думку прокурора та захисника щодо можливості призначення судового розгляду на підставі даного обвинувального акту, вивчивши обвинувальний акт, проаналізувавши заявлене прокурором клопотання про здійснення спеціального судового провадження стосовно обвинуваченого ОСОБА_5 суд вважає, що даний обвинувальний акт підлягає призначенню до судового розгляду у формі спеціального судового провадження з таких підстав.

За положеннями п. d ч. 3 ст. 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права передбачено, що кожен має право при розгляді будь-якого пред`явленого йому кримінального обвинувачення як мінімум на такі гарантії на основі цілковитої рівності, зокрема, бути судженим у його присутності.

Стаття 6 Конвенції про захист людських прав і засадничих свобод (далі - Конвенція) у цілому гарантує право обвинуваченого на ефективну участь у кримінальному процесі («Муртазалієва проти Росії» (Murtazaliyeva v. Russia) [ВП], § 91). Загалом, вона включає, зокрема, не лише його або її право бути присутнім, але й заслуховувати та спостерігати за провадженням. Такі права маються на увазі в самому понятті змагальної процедури і також можуть випливати з гарантій, які містяться в підпунктах (c), (d) і (e) пункту 3 статті 6 («Стенфорд проти Сполученого Королівства» (Stanford v. the United Kingdom), § 26).

Втім, ані текст, ані суть статті 6 Конвенції не перешкоджають особі за її вільним власним бажанням відмовлятися, прямо або у мовчазний спосіб, від права на гарантії справедливого судового розгляду.

Проте, щоб бути ефективною для цілей Конвенції така відмова повинна встановлюватися недвозначно і повинні бути застосовані мінімальні гарантії, які відповідають її важливості («Пфайфер та Планкл проти Австрії» (Pfeifer and Plankl v. Austria), § 37).

Крім того, вона не повинна суперечити жодному важливому інтересу громадськості («Ермі проти Італії» (Hermi v. Italy) [ВП], § 73; «Сейдович проти Італії» (Sejdovic v. Italy) [ВП], § 86; «Дворскі проти Хорватії» (Dvorski v. Croatia) [ВП], § 100).

Перш ніж можливо стверджувати, що обвинувачений чітко своєю поведінкою відмовився від важливого права, передбаченого статтею 6 Конвенції, необхідно довести, що він міг обґрунтовано передбачити наслідки своєї поведінки («Ермі проти Італії» (Hermi v. Italy) [ВП]). § 74, «Сейдович проти Італії» (Sejdovic v. Italy) [ВП], § 87).

Деякі гарантії, встановлені статтею 6, як от право на адвоката, яке є основоположним правом серед тих, що складають поняття справедливого судового розгляду, та забезпечує ефективність решти гарантій, викладених у статті 6 Конвенції, вимагають спеціального захисту стандарту «усвідомлена та розумна відмова», встановленого у практиці Суду («Дворскі проти Хорватії» (Dvorski v. Croatia) [ВП], § 101; «Піщальніков проти Росії» (Pishchalnikov v. Russia), § 77- 79).

Отже, у разі, коли обвинувачений добровільно відмовляється від здійснення свого права бути присутнім на судових слуханнях, то суд у будь-якому випадку має здійснити ретельну перевірку наведеної обставини.

Так, до загальних засад кримінального провадження, зокрема, відносяться: законність, презумпція невинуватості та забезпечення доведеності вини, забезпечення права на захист, доступ до правосуддя, змагальність сторін та свобода в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, безпосередність дослідження показань.

При цьому зміст та форма кримінального провадження за відсутності підозрюваного або обвинуваченого (in absentia) мають відповідати загальним засадам кримінального провадження, зазначеним у ст. 7 КПК України, з урахуванням особливостей, встановлених законом та нормами міжнародного права.

Відповідні права та можливості обвинуваченого визначені ст. 42 КПК України.

Відповідно до ч. 3 ст. 323 КПК України судовий розгляд у кримінальному провадженні щодо злочинів, зазначених у частині другій статті 297-1 цього Кодексу, може здійснюватися за відсутності обвинуваченого (in absentia), крім неповнолітнього, який переховується від органів слідства та суду на тимчасово окупованій території України, на території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, з метою ухилення від кримінальної відповідальності (спеціальне судове провадження) та/або оголошений в міжнародний розшук.

При цьому, за наявності таких обставин за клопотанням прокурора, до якого додаються матеріали про те, що обвинувачений знав або повинен був знати про розпочате кримінальне провадження, суд постановляє ухвалу про здійснення спеціального судового провадження стосовно такого обвинуваченого.

Судом встановлено, що ОСОБА_5 , обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України.

Положеннями ст. 297-1 КПК України передбачена можливість здійснення спеціального досудового розслідування, в тому числі і щодо злочину, передбаченого ст. 111-1 КК України.

Під час розгляду даного кримінального провадження наявні всі засоби і можливості дотримання стандартів судового розгляду, викладені у Резолюції Комітету Міністрів Ради Європи 75(11) від 19 січня 1973 року «Про критерії, які регламентують розгляд, що проводиться у відсутність обвинуваченого», якою регламентується, зокрема, що справу жодної особи не може бути розглянуто, якщо до цього її ефективно протягом часу, що дозволяє їй з`явитися в суд і підготувати свій захист, не було оповіщено повістками, якщо тільки не буде встановлено, що вона навмисно прагнула уникнути правосуддя. Повістки мають вказувати на наслідки неявки обвинуваченого на розгляд.

У рішенні ЄСПЛ «Медєніца проти Швейцарії» суд зазначив, що існування процедури заочного кримінального провадження не викликає заперечень лише за умови, що при цьому дотримуються гарантії, що забезпечують права людини, закріплені Конвенцією.

Відповідно до позиції ЄСПЛ, викладеної в рішенні у справі «Колоцца проти Італії», для забезпечення можливості обвинуваченому реалізувати свої права у кримінальному процесі він має бути обізнаним про здійснення судового розгляду щодо нього, а відмова від таких прав має бути недвозначною.

Ключове значення у цьому випадку має відігравати повідомлення особи про порушене проти неї кримінальне провадження, яке мало бути здійснено відповідно до процесуальних і матеріальних вимог, що гарантують ефективне здійснення її прав, при тому, що неясна і неофіційна інформація є недостатньою (рішення ЄСПЛ у справі «Сейдовіч проти Італії»).

Комітет ООН з прав людини у повідомлені «Салих проти Узбекистану» (CCPR/C/95/D/1382/2005) зазначає, що має бути розумна межа для зусиль щодо встановлення контакту з обвинуваченим, на які очікується від компетентних органів.

Досліджуючи питання обізнаності обвинуваченого про наявне щодо нього кримінального провадження, суд, у першу чергу, має врахувати активність представників сторони обвинувачення на стадії досудового розслідування.

Так, судом встановлено, що повідомлення про підозру у зв`язку з неможливістю вручення письмового повідомлення про підозру особисто з підстав відсутності ОСОБА_5 на території Україні, а також відсутністю відомостей про точне місцезнаходження, відповідно до вимог ст. 135 КПК України здійснено у передбачений КПК України спосіб та вжито додаткових заходів щодо вручення повідомлення про підозру.

Постановою слідчого від 23 травня 2024 року ОСОБА_5 оголошено у розшук.

Відповідно до рапорту старшого оперуповноваженого в ОВС ВКП ГУНП в АР Крим та м. Севастополі майора поліції ОСОБА_8 , доручено провести заходи, спрямовані на встановлення місця проживання ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Перевіркою за інформаційним порталом Національної поліції України підозрюваний значиться як розшукуваний. В ході перевірки фігуранта за інформаційною базою Державної прикордонної служби України, інформація за останні 7-м років щодо можливого перетину державного кордону та лінії розмежування ТОТ АР Крим відсутня. Оперативним підрозділом, який здійснює розшук, направлено доручення до прикордонної служби України щодо встановлення контроля на місцях пропуску прикордонної служби стосовно розшукуваного, а в разі перетину, буде негайно проінформовано ініціатора розшуку. Проведеним моніторингом інтернет мережі встановлено, що в інформаційному центрі «Миротворець» фігурант значиться як «Изменник родины». По оперативній інформації розшукуваний проживає за місцем реєстрації на ТОТ АР Крим за адресою: АДРЕСА_2; АДРЕСА_1 та на материкову частину України з 2014 року не заїздив. На ТОТ АР Крим отримав паспорт громадянина рф серії НОМЕР_1 , виданий 14.08.2014 року федеральною міграційною службою. У зв`язку з викладеним встановити теперішнє місцезнаходження на даний час не надавалось за можливе.

Ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 12.02.2026 року (справа № 752/18734/25), надано дозвіл на здійснення спеціального досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12025010000000139 від 28.07.2025 року стосовно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України.

Прокурором в судовому засіданні доведено, що обвинувачений ОСОБА_5 знав та повинен був знати про розпочате щодо нього кримінальне провадження, оскільки письмове повідомлення про підозру ОСОБА_5 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України, яке разом з повістками про виклик опубліковано на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора та у загальнодержавному засобі масової інформації - газеті «Урядовий кур`єр».

Судом шість разів призначались підготовчі судові засіданні, в які обвинувачений ОСОБА_5 не з`явився, проте був повідомлений належним чином про місце, дату і час розгляду кримінального провадження шляхом опублікування повідомлень про виклики у підготовчі судові засідання у газеті Урядовий кур`єр та Голос України, на офіційних веб - сайтах Офісу Генерального прокурора, на сайті Подільського районного суду міста Києва та шляхом направлення захиснику адвокату копій судових повісток для обвинуваченого ОСОБА_5 , відповідно до вимог ч.8 ст. 135 КПК України.

Крім того, суд зауважує, що починаючи з 27 березня 2014 року поштові відправлення, які спрямовані УДППЗ Укрпошта з материкової частини України, не приймаються поштою АР Крим та міста Севастополя і повертаються у зворотному напрямку. За даних обставин УДППЗ Укрпошта не має можливості пересилати поштові відправлення на півострів Крим.

Законом України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» питання поштового обміну з тимчасово окупованими територіями України не врегульовано.

Відновлення діяльності АТ «Укрпошта» на тимчасово окупованих територіях України може відбутися тільки після відновлення конституційного ладу на цих тимчасово окупованих територіях.

Отже, надсилання судових викликів засобами поштового зв`язку на адресу АДРЕСА_1, є неможливим.

Разом з цим, з моменту опублікування повістки про виклик у засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційному веб-сайті суду обвинувачений вважається належним чином ознайомленим з її змістом (ч. 3 ст. 323 КПК України).

Відповідно до вимог ч.8 ст. 135 КПК України Повістка про виклик особи, стосовно якої існують достатні підстави вважати, що така особа виїхала та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, у випадку обґрунтованої неможливості вручення їй такої повістки згідно з частинами першою, другою, четвертою - сьомою цієї статті, публікується в засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора. Особа, зазначена в абзаці першому цієї частини, вважається такою, яка належним чином повідомлена про виклик, з моменту опублікування повістки про її виклик у засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора.

Згідно рішення Європейського суду з прав людини від 18.05.2004 року «Шомоді проти Італії» проведення заочного розгляду кримінального провадження відповідатиме принципам, закріпленим ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основних свобод (право на справедливий суд), тільки в тому випадку, якщо з боку державних органів будуть вжиті заходи забезпечення ретельної перевірки «з метою встановлення поза обґрунтованим сумнівом того, чи дійсно особа беззастережно відмовилася від свого права виступати в суді».

Під час проведення підготовчого судового засідання та розгляду клопотання прокурора про здійснення спеціального судового провадження судом встановлено, що наявні підстави стверджувати, що ОСОБА_5 переховується від органів слідства та суду на тимчасово окупованій території, з метою ухилення від кримінальної відповідальності, та оголошений у розшук, також суду надані матеріали про те що обвинувачений знає про розпочате стосовно нього кримінальне провадження, а тому є всі підстави для призначення спеціального судового провадження.

Відповідно до висновку, який міститься у постанові Верховного Суду України від 19.03.2015 (№ 5-1кс15), під ухиленням від слідства або суду слід розуміти будь-які умисні дії, вчинені певною особою з метою уникнути кримінальної відповідальності за вчинений злочин, що змушує правоохоронні органи вживати заходів, спрямованих на розшук і затримання правопорушника (нез`явлення без поважних причин за викликом до слідчого або суду, недотримання умов запобіжного заходу, зміна документів, які посвідчують особу, зміна зовнішності, перехід на нелегальне становище, перебування в тайнику, імітація своєї смерті тощо). Особою, яка ухиляється від слідства або суду, визнається відома цим органам особа (що підтверджується матеріалами кримінального провадження) як така, що вчинила певний злочин і здійснила дії з метою переховування місця свого перебування від слідства або суду.

Право людини і громадянина на судовий захист належить до громадянських прав, причому, містить в собі юридичну гарантію від свавілля як з боку держави, так і окремих осіб. Держава має забезпечувати захист прав особи, у тому числі шляхом реалізації завдань кримінального судочинства.

Завданнями кримінального судочинства є охорона прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб, які беруть в ньому участь, а також швидке і повне розкриття злочинів, викриття винних та забезпечення правильного застосування закону з тим, щоб кожний, хто вчинив злочин, був притягнутий до відповідальності і жоден невинний не був покараний. Отже, забезпечення гарантії того, що особа, якій у встановленому порядку висунуте обвинувачення у вчиненні злочину, має постати перед судом, спрямоване на захист не тільки інтересів усього суспільства, але й кожного окремого громадянина держави.

Значущим у розумінні практики ЄСПЛ видається знаходження компромісу між санкціями, що вводяться законодавцем щодо обвинуваченого, який не з`явився до суду, і його процесуальними правами, що гарантують справедливість судового розгляду. Європейський суд з прав людини у подібних справах окремо досліджує як заходи, що були вжиті владою для запобігання відмов обвинуваченого від присутності на слуханнях справи, так і в цілому наявність у влади можливості вживати відповідні заходи у конкретних обставинах.

Як зазначалося у рішенні ЄСПЛ у справі «Еліезер проти Нідерландів», право на участь у розгляді справи, гарантоване статтею 6 Конвенції, не є абсолютним, і має існувати розумна пропорційність між використовуваними засобами та метою, яку прагнуть досягти. Відповідні обмеження не мають перешкоджати здійсненню права таким чином або до такої міри, що порушується сама суть права. Сумісність обмежень, передбачених національним законодавством, з правом доступу до суду, гарантованим статтею 6 Конвенції, має залежати від особливостей конкретного провадження. Загалом неможливо зробити висновок, що процедура, яка прагне збалансувати «конкретні інтереси сторін, які приймають участь» (particular interests involved) є несправедливою.

Як зазначив ЄСПЛ у своєму рішенні у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії», заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Отже, абсолютно очевидно, що ОСОБА_5 усвідомлює, що у нього вже виник юридичний обов`язок постати перед судом, однак він ухилився від виконання цього обов`язку.

Під час проведення контррозвідувальних та оперативно-розшукових заходів отримано відомості, що обвинувачений ОСОБА_5 до сьогоднішнього дня не повертався на материкову частину України з тимчасово окупованого Криму.

Таким чином, стороною обвинувачення надано суду докази переховування ОСОБА_5 від суду та про його перебування на тимчасово окупованій території України у АР Крим.

Аналіз загального змісту наведеної судової практики, з урахуванням конкретних обставин цього провадження, дозволяє дійти висновку про можливість здійснювати подальший розгляд у формі спеціального судового провадження з дотриманням норм міжнародного законодавства в сфері захисту прав людини, та що такий розгляд не призводить до порушення ст. 6 Конвенції, положень Конституції України та положень КПК України.

Суд також вважає, що подальший розгляд кримінального провадження, яке внесене до ЄРДР за №12025010000000139 від 28.07.2025 року, шляхом здійснення спеціального судового провадження не порушуватиме права обвинуваченого ОСОБА_5 на справедливий суд.

Разом з цим, суд вказує на необґрунтованість заперечень щодо здійсненняспеціального судового провадження захисника адвоката ОСОБА_4 , з огляду на таке.

ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, щодо якого допускається спеціальне провадження. Про час та місце проведення підготовчого судового засідання повідомлений належним чином, відповідно до вимог законодавства України шляхом публікації оголошення у засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження.

Також, ч. 3 ст. 12 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» від 15.04.2014 за № 1207-VII передбачено, що ухилення від явки на виклик слідчого, прокурора чи судовий виклик слідчого судді, суду (неприбуття на виклик без поважної причини більш як два рази) підозрюваним, обвинуваченим, який перебуває на тимчасово окупованій території України, та оголошення його у розшук є підставою для здійснення спеціального досудового розслідування чи спеціального судового провадження в порядку, передбаченому Кримінальним процесуальним кодексом України, з особливостями, встановленими цим Законом.

Крім того, п. 2 ч. 3 ст. 12 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» від 15.04.2014 за № 1207-VII встановлено, що вимога про оголошення у міждержавний або міжнародний розшук не поширюється на випадки, якщо вирішується питання про застосування стосовно цих осіб спеціального кримінального провадження.

При цьому перебування ОСОБА_5 на тимчасово окупованій території АР Крим є підтвердженою, оскільки місце реєстрації останнього є Автономна Республіка Крим, Красногвардійський район, смт. Октябрське, даних про перетин корону та перебування обвинуваченого на материкові частині України, матеріали провадження не містять, крім того останньому інкримінується вчинення злочину саме на тимчасово окупованій території АР Крим.

Враховуючи вищевикладене, та ті обставини, що ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні злочинів, щодо яких відповідно до 297-1 КПК України передбачена можливість здійснення спеціального судового провадження, на теперішній час переховується від органів досудового розслідування та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності, оголошений в розшук та перебуває на тимчасово окупованій території, суд приймає рішення про задоволення клопотання прокурора.

Вказане кримінальне провадження за підсудністю підлягає розгляду Подільським районним судом м. Києва.

Обвинувальний акт та додатки до нього складені у відповідності до вимог КПК України, при затвердженні прокурором обвинувального акту дотримані вимоги закону.

Підстав для закриття кримінального провадження, передбачених п.п. 4-8,10 ч. 1 або ч.2 ст. 284 КПК України, чи затвердження угоди немає.

Суд може прийняти рішення про здійснення кримінального провадження у закритому судовому засіданні впродовж усього судового провадження або його окремої частини лише у виключних випадках, передбачених пунктами 1-5 частини 2 статті 27 КПК України (стаття 27 КПК України).

За наслідками підготовчого судового засідання суд не встановив обставин, передбачених ч. 2 ст. 27 КПК України, які могли б бути підставою для ухвалення рішення про здійснення кримінального провадження у закритому судовому засіданні.

Відтак, судове засідання у цьому кримінальному провадженні з урахуванням принципу гласності та відкритості судового провадження необхідно проводити відкрито.

Відповідно до ч. 1 ст. 31 КПК України передбачено, що кримінальне провадження в суді першої інстанції здійснюється суддею одноособово.

При цьому суд вважає за необхідне зазначити, що за змістом ч. 4 ст. 323 КПК України якщо після постановлення ухвали про спеціальне судове провадження обвинувачений з`явився або був доставлений до суду, судовий розгляд продовжується з моменту постановлення такої ухвали згідно із загальними правилами, передбаченими цим Кодексом.

Повістки про виклик обвинуваченого ОСОБА_5 у кримінальному провадженні №12025010000000139 від 28.07.2025 року, а також інформацію про процесуальні документи, надсилати та публікувати відповідно до вимог ст. 323 КПК України.

Керуючись ст. ст. 297-1, 314-316, 323, 369-372 КПК України, суд,

постановив:

Призначити судовий розгляд у рамках спеціального судового провадження у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025010000000139 від 28.07.2025 року за обвинуваченням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 111-1 КК України, о 10годині 00 хвилин 19 жовтня 2026 року, що відбудеться в залі судових засідань в приміщенні Подільського районного за адресою: м.Київ, вул. Хорива,21.

Здійснювати спеціальне судове провадження у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025010000000139 від 28.07.2025 року за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 111-1 КК України.

Судовий розгляд здійснювати у відкритому судовому засіданні суддею одноособово.

Судовий розгляд проводити за участю прокурора, обвинуваченого (in absentia) та його захисника.

Повістки про виклик обвинуваченому ОСОБА_5 у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №12025010000000139 від 28.07.2025 року, а також інформацію про процесуальні документи, надсилати та публікувати відповідно до вимог ст. 323 КПК України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення.

Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення проти ухвали можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене ч. 1 ст. 392 КПК України.

Суддя ОСОБА_1