Рішення № 140008030, 22.09.2026, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/13078/26

Провадження № 2/127/3655/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 вересня 2026 рокумісто Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області в складі головуючого судді СичукаМ.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін у змішаній формі цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» звернулося до Вінницького міського суду Вінницької області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 16 жовтня 2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та ОСОБА_1 укладено електронний кредитний договір № 1460-3820.

Позивач зазначає, що кредитний договір було укладено в електронній формі за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи кредитодавця на вебсайті creditkasa.com.ua.

За твердженнями позивача, під час укладення договору відповідач пройшла процедуру реєстрації, ідентифікації та верифікації, після чого ознайомилася з умовами кредитування та акцептувала пропозицію кредитодавця шляхом використання одноразового ідентифікатора А6464.

Відповідно до умов кредитного договору відповідачу надано кредит у розмірі 11 000 грн строком на 365 днів.

Позивач зазначає, що кредитодавцем було виконано свій обов`язок щодо надання кредитних коштів, які перераховано на платіжну картку, зазначену відповідачем, із використанням платіжного сервісу LiqPay, що обслуговується АТ КБ «ПриватБанк».

Згідно з умовами договору базовий період кредитування становить 20 днів. За користування кредитом передбачено сплату процентів у розмірі 1 % за кожен день користування кредитними коштами протягом відповідного періоду, а стандартна процентна ставка визначена умовами договору.

Крім того, умовами договору передбачено комісію за видачу кредиту в розмірі 15 % від суми кредиту.

Позивач посилається на те, що відповідач належним чином свої зобов`язання щодо повернення кредитних коштів та сплати передбачених договором платежів не виконувала.

У зв`язку з неналежним виконанням відповідачем умов кредитного договору позивач визначив заборгованість станом на 18 березня 2026 року в загальному розмірі 45 079 грн, яка, за розрахунком позивача, складається з 11 000 грн заборгованості за основною сумою кредиту, 31 449 грн заборгованості за процентами, 1 650 грн комісії та 980 грн штрафу.

Позивач просить стягнути з відповідача зазначену заборгованість та понесені судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2 662 грн 40 коп.

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 22 квітня 2026 року відкрито провадження у справі, яку постановлено розглядати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, у змішаній формі.

Відповідачу запропоновано надати відзив на позовну заяву у встановлений судом строк.

Позивач у позовній заяві просив розглянути справу за відсутності його представника та не заперечував проти ухвалення заочного рішення у разі наявності передбачених законом підстав.

Відповідач своїм правом на подання відзиву на позовну заяву не скористалася.

Суд, дослідивши письмові докази, надані сторонами, оцінивши їх у сукупності, приходить до наступного висновку.

Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ.

Згідно зі статтями 12, 13 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, а суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог та на підставі доказів, поданих учасниками справи.

Відповідно до частин першої, шостої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, а доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

За змістом статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги та заперечення учасників справи.

Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому їх дослідженні.

Судом встановлено, що між сторонами 16 жовтня 2024 року укладено кредитний договір № 1460-3820 в електронній формі.

Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа, кредитодавець зобов`язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з частиною першою статті 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Статтями 525, 526 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Факт укладення між сторонами кредитного договору та отримання відповідачем кредитних коштів у розмірі 11 000 грн підтверджується наданими позивачем документами, у тому числі електронним кредитним договором та документами щодо перерахування кредитних коштів.

Сам по собі факт укладення договору в електронній формі не свідчить про його недійсність.

Відповідно до Закону України «Про електронну комерцію» електронний правочин, вчинений із використанням інформаційно-телекомунікаційної системи та підписаний у встановленому законом порядку, є належною формою волевиявлення сторін.

Використання відповідачем одноразового ідентифікатора А6464 для підписання кредитного договору свідчить про вчинення нею дій, спрямованих на укладення відповідного електронного правочину.

Таким чином, між сторонами виникли договірні правовідносини, відповідно до яких позивач набув право вимагати повернення наданої суми кредиту та сплати процентів у порядку та розмірі, визначених договором і законом.

Щодо заборгованості за основною сумою кредиту суд зазначає наступне.

Позивач надав відповідачу кредит у розмірі 11 000 грн, який остання зобов`язалася повернути на умовах кредитного договору.

Доказів повернення відповідачем зазначеної суми кредиту у матеріалах справи не міститься.

Відповідачем також не подано доказів належного виконання кредитного зобов`язання або спростування визначеного позивачем розміру основної заборгованості.

За таких обставин вимога про стягнення 11 000 грн основної суми кредиту є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Щодо вимоги про стягнення процентів за користування кредитом суд зазначає наступне.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною першою статті 1054 ЦК України передбачено, що позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

З наданого позивачем кредитного договору вбачається, що кредит було надано строком на 365 днів, а умовами договору визначено розмір процентної ставки за користування кредитними коштами.

При цьому суд враховує, що відповідно до правового висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного, зокрема, у постанові від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12, право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування. Після припинення такого строку права кредитора у зв`язку з простроченням виконання грошового зобов`язання регулюються нормами, що встановлюють відповідальність за прострочення.

У даному випадку кредитний договір укладено 16 жовтня 2024 року строком на 365 днів.

Отже, договірні проценти за користування кредитом можуть бути нараховані лише в межах погодженого сторонами строку кредитування та в розмірі, передбаченому договором і законом.

Заявлена позивачем до стягнення сума процентів становить 31 449 грн.

Судом враховується також імперативне законодавче регулювання споживчого кредитування, відповідно до якого денна процентна ставка визначається як загальні витрати за споживчим кредитом за кожний день користування кредитом, виражені у відсотках від загального розміру виданого кредиту.

З огляду на наданий позивачем розрахунок заборгованості та умови укладеного сторонами договору, суд вважає обґрунтованою вимогу про стягнення 31 449 грн процентів за користування кредитом у межах строку, на який кредит було надано.

При цьому суд не встановлює заборгованість за процентами понад заявлену позивачем суму та не виходить за межі позовних вимог.

Щодо вимоги про стягнення комісії суд зазначає наступне.

Позивач просить стягнути з відповідача 1 650 грн комісії, визначеної як 15 % від суми кредиту за його видачу.

Разом із тим саме по собі включення відповідної плати до тексту кредитного договору не є достатньою підставою для її стягнення, якщо така плата не відповідає вимогам імперативних норм законодавства.

Закон України «Про споживче кредитування» визначає загальні витрати за споживчим кредитом як витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника.

При цьому Велика Палата Верховного Суду у постанові від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19 звернула увагу на неприпустимість встановлення у договорі про споживчий кредит плати за дії кредитодавця, які не є самостійною послугою для споживача, та визнала нікчемними відповідні умови договору щодо оплатності визначених законом безоплатних дій.

У даному випадку позивач визначає спірну суму саме як «комісію за видачу кредиту» у розмірі 15 % від суми наданого кредиту.

Водночас позивачем не доведено, що за вказану комісію відповідачу надавалася окрема, самостійна та фактично отримана нею послуга, відмінна від безпосереднього надання кредитних коштів.

Видача кредиту є виконанням основного обов`язку кредитодавця за кредитним договором, а не окремою додатковою послугою, за яку позичальник має сплачувати додаткову винагороду.

Таким чином, встановлення плати саме за видачу кредиту не створює самостійної підстави для її стягнення з відповідача як плати за окрему послугу.

За таких обставин вимога про стягнення 1 650 грн комісії задоволенню не підлягає.

Щодо вимоги про стягнення штрафу суд зазначає наступне.

Позивач просить стягнути з відповідача 980 грн штрафу у зв`язку з неналежним виконанням кредитного зобов`язання.

Відповідно до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Разом із тим при вирішенні питання про можливість стягнення штрафу суд зобов`язаний застосувати не лише умови укладеного сторонами договору, а й імперативні приписи чинного законодавства, які обмежують відповідальність споживача за кредитним договором.

Кредитний договір між сторонами укладено 16 жовтня 2024 року, тобто в період дії воєнного стану в Україні.

Положення цивільного законодавства, якими на період дії воєнного стану встановлено спеціальні правила щодо відповідальності позичальника за прострочення виконання кредитного зобов`язання, підлягають застосуванню незалежно від того, чи передбачена відповідна санкція умовами договору.

Отже, нарахований позивачем штраф як міра відповідальності за порушення відповідачем грошового зобов`язання не підлягає стягненню.

Крім того, законодавство у сфері споживчого кредитування встановлює спеціальні обмеження щодо відповідальності споживача за порушення кредитного договору та розміру платежів, які можуть бути стягнуті у зв`язку з таким порушенням.

Таким чином, вимога про стягнення 980 грн штрафу є необґрунтованою та задоволенню не підлягає.

Загальний розмір заборгованості, який підлягає стягненню з відповідача, становить: 11 000 грн основна сума кредиту; 31 449 грн проценти за користування кредитом, що разом становить 42 449 грн.

Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються на сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем при зверненні до суду сплачено судовий збір у розмірі 2 662 грн 40 коп.

Оскільки позов задоволено частково, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Відношення задоволених позовних вимог до загальної ціни позову становить 42 449 грн до 45 079 грн.

Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 2 507 грн 07 коп.

Керуючись статтями 2, 4, 12, 13, 76-81, 89, 128, 133, 141, 258-259, 263-265, 268, 274, 279 ЦПК України, статтями 525, 526, 530, 549, 610, 611, 626, 629, 1048, 1049, 1054 ЦК України, Законом України «Про електронну комерцію», Законом України «Про споживче кредитування», суд

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» заборгованість за кредитним договором № 1460-3820 від 16 жовтня 2024 року в розмірі 42 449 (сорок дві тисячі чотириста сорок дев`ять) гривень 00 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» 2507 (дві тисячі п`ятсот сім) гривень 07 копійок судового збору.

Рішення може бути оскаржене до Вінницького апеляційного суду через Вінницький міський суд Вінницької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту рішення суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Учасники справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», код ЄДРПОУ 38548598, місцезнаходження: 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, буд. 26, офіс 407.

Відповідач ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 .

Повний текст рішення суду виготовлений 22 вересня 2026 року.

Суддя: