Ухвала суду № 140007352, 23.09.2026, Шевченківський районний суд м. Львова

Справа № 466/12726/23

Провадження № 1-і/466/10/26

У Х В А Л А

23 вересня 2026 року м.Львів

Шевченківський районний суд м. Львова в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

секретаря с/з ОСОБА_2 ,

розглянувши в судовому засіданні в залі суду в м.Львові кримінальне провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №22023140000000341 від 27 листопада 2023 року відносно

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Соснівка Львівської області, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , громадянина України, раніше судимий востаннє вироком Сокальського районного суду Львівської області від 31.05.2019 р. за ч.3 ст. 286 КК України до 8 років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами терміном на 3 роки, покарання відбув 14.05.2026 року, який не є адвокатам, депутатом, нотаріусом, на підставі ухвали суду від 30.11.2023 року етапований та утримується в СІЗО № 19 для розгляду кримінального провадження №22023140000000341 від 27 листопада 2023 року,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.110, ч.2 ст.111, ч.1 ст.161, ст. 436, ч.2 ст. 436-2, ч.3 ст. 436-2 КК України,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора ОСОБА_4 ,

обвинуваченого ОСОБА_3 ,

захисника адвоката ОСОБА_5 ,

у с т а н о в и в :

в провадженні Шевченківського районного суду м.Львова перебуває кримінальне провадження відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.110, ч.2 ст.111, ч.1 ст.161, ст. 436, ч.2 ст.436-2, ч.3 ст. 436-2 КК України.

18.09.2026 року прокурор ОСОБА_6 подала клопотання про продовження терміну запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_3 строком на два місяця, оскільки ризики, передбачені ст.177 КПК України не зменшились. Також зазначає, що інший, більш м`який запобіжний захід не забезпечить належну процесуальну поведінку обвинуваченого.

Прокурор ОСОБА_4 підтримав подане клопотання та просив продовжити обвинуваченому запобіжний зпхід у виді тримання під вартою.

Обвинувачений ОСОБА_3 заперечив щодо задоволення клопотання прокурора. Зазначив, що прокурором не надано доказів щодо оголошених ризиків. Просив застосувати щодо нього запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту або інший більш м`який запобіжний захід.

Захисник ОСОБА_5 заперечив щодо задоволення клопотання прокурора. Зазначив, що наведені прокурором ризики відсутні. Просив відмовити у задоволенні клопотання прокурора або застосувати до обвинуваченого запобіжний захід у виді особистого зобов`язання.

Суд заслухавши думку прокурора, інших учасників процесу, дослідивши матеріали судового провадження, дійшов наступного висновку.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст.29 Конституції України кожна людина має право на свободу та особисту недоторканність. Ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.

У відповідності до ст.177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Згідно з ст.178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного, обвинуваченого; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв`язку з його доступом до зброї.

На даному етапі розгляду кримінального провадження суд не вправі визнавати особу винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення, водночас суд доходить висновку, що причетність ОСОБА_3 до вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.110, ч.2 ст.111, ч.1 ст.161, ст. 436, ч.2 ст. 436-2, ч.3 ст.436-2 КК України у клопотанні прокурора є обґрунтованою і достатньою для продовження щодо нього запобіжного заходу.

Суд також враховує, що за своєю правовою природою ризик вчинення обвинуваченим дій, перелік яких визначений ч.1 ст. 177 КПК України, є твердженням, яке ґрунтується на доказах про ймовірність протидії обвинуваченого кримінальному провадженню у один із способів, зазначених в указаній нормі закону. Така протидія може мати місце як у майбутньому, так і нинішньому чи минулому.

Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь ймовірності того, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству.

ОСОБА_3 обвинувачується в особливо тяжкому злочині, за який перебачено покарання виключно у виді позбавлення волі, з урахуванням вчинення такого у воєнний час. Усвідомлення такого, може спонукати обвинуваченого реально ухилитися від відповідальності, явки до суду.

Крім того, виходячи з ч.2 ст.8 КПК України принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини .

Суд також враховує, що згідно з положенням ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також практики ЄСПЛ обмеження права особи на свободу і особисту недоторканність можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. В кожному випадку, як підкреслює ЄСПЛ, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загально - суспільних прав та інтересів.

На думку суду, продовження щодо обвинуваченого ОСОБА_3 запобіжного заходу у виді тримання під вартою не суперечить вимогам ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, оскільки існують реальні ознаки справжнього суспільного інтересу, який, в даному випадку, незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи.

Крім того, відповідно до абз. 3 ч.4 ст.183 Кримінального процесуального кодексу України під час дії воєнного стану суд при постановленні ухвали про застосування (у даному випадку продовження) запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого, зокрема, статтею 110, 111 Кримінального кодексу України.

Зважаючи на обставини кримінального провадження, значну суспільну небезпечність діянь, у вчиненні яких обвинувачується ОСОБА_3 , суд вважає за необхідне не визначати розмір застави.

Керуючись ст. 177,183, 197, 199, 331 КПК України, суд, -

п о с т а н о в и в :

клопотання прокурора задовольнити.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 110, ч.2 ст. 111, ч.1 ст.161, ст. 436, ч.2 ст. 436-2, ч.3 ст. 436-2 КК України, запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів з 24 вересня 2026 року і до 22 листопада 2026 включно, без визначення застави.

Встановити, що строк дії даної ухвали закінчується 22 листопада 2026 року.

Копію даної ухвали вручити обвинуваченому ОСОБА_3 негайно після її оголошення.

Контроль за виконанням цієї ухвали покласти на прокурора Львівської обласної прокуратури ОСОБА_6 .

На ухвалу суду протягом п`яти діб з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга до Львівського апеляційного суду.

Копію ухвали вручити захиснику, прокурору та направити уповноваженій службовій особі місця ув`язнення.

Повний текст ухвали виготовлений 23.09.2026.

Суддя ОСОБА_1