Рішення № 140006891, 23.09.2026, Рожищенський районний суд Волинської області

Справа № 167/1085/26

Номер провадження 2/167/941/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 вересня 2026 року м. Рожище

Рожищенський районний суд Волинської області у складі:

головуючого судді Гармай І. Т.,

з участю секретаря судового засідання Ісакової Н. Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Рожищенського районного суду Волинської області цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості

В С Т А Н О В И В :

Стислий виклад позицій учасників справи.

Представник товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» (далі - ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ») Столітній М. М. звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

В обґрунтування позову посилається на те, що 23 червня 2025 року між товариством з обмеженою відповідальністю «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» (далі - ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА») та ОСОБА_1 укладено Договір № 5630742 про надання коштів на умовах споживчого кредиту (далі - Договір, Кредитний договір). Відповідно до умов Договору відповідачу було надано грошові кошти в розмірі 6000 грн строком на 360 днів.

Представник позивача вказує, що ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» свої зобов`язання за Кредитним договором виконало, відповідач отримала кредит в розмірі 6000 грн шляхом зарахування кредитних коштів на її платіжну картку № НОМЕР_1 .

Зазначає, що Договором передбачено стандартну процентну ставку, яка становить 0,95% в день та застосовується в межах строку кредиту. Станом на 22 липня 2025 року відповідач не здійснила оплату відсотків згідно графіку платежу та не повернула тіло кредиту.

Вказує, що 27 лютого 2026 року між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» укладено Договір факторингу № 27/02/2026, відповідно до умов якого та ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги до ОСОБА_1 за Кредитним договором № 5630742 від 23 червня 2025 року в розмірі 23850 грн, з яких: 6000 грн - тіло кредиту, 14250 грн відсотки, 3000 грн штрафні санкції та 600 грн - комісія.

Представник позивача зазначає, що в межах строку договору за період з 28 лютого 2026 року по 18 червня 2026 року (111 днів) позивачем нараховано відсотки в розмірі 6327 грн.

Вказує, що станом на дату звернення до суду заборгованість відповідача за Кредитним договором становить 27177 грн, з яких: 6000 грн - тіло кредиту, 17577 грн відсотки та 600 грн - комісія.

Ураховуючи наведене, просить стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» заборгованість за Кредитним договором № 5630742 від 23 червня 2025 року в розмірі 27177 грн та судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 2662, 40 грн та витрати на правничу допомогу в розмірі 10000 грн.

14 вересня 2026 року представник відповідача ОСОБА_2 через підсистему «Електронний суд» надіслала відзив на позовну заяву в якому позовні вимоги визнає частково в частині стягнення заборгованості за тілом кредиту в розмірі 6000 грн. Щодо стягнення відсотків вказує, що чоловік відповідача ОСОБА_3 з 29 листопада 2024 року по 19 січня 2026 року проходив військову службу за призовом під час мобілізації на особливий період. У зв`язку з цим, на відповідача поширюються гарантії, передбачені п. 15 ст. 14 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей". Відповідно до вказаної норми, за період з 23 червня 2025 року по 19 січня 2026 року відсотки за користування кредитом нарахуванню не підлягають, а за період з 20 січня 2026 року по 18 червня 2026 року визнаються відповідачем у розмірі 8493 грн. Щодо вимоги про стягнення комісії за надання кредиту в розмірі 600 грн за Договором № 5630742 від 23 червня 2025 року зазначає, що п. 1.4 та 3.6.6 Договору передбачено сплату разової комісії за надання кредиту в розмірі 600 грн. Відповідно до ст. 509, 1054 ЦК України та висновків Великої Палати Верховного Суду (постанови від 13 липня 2022 року у справах № 496/3134/19 та № 363/1834/17), об`єктом зобов`язання не можуть бути дії, які кредитор вчиняє на власну користь (оформлення договору, ведення справи, облік заборгованості). Такі дії не є окремою послугою для позичальника, а є наслідком реалізації прав та обов`язків самого кредитора. Згідно з ч. 3 ст. 55 Закону України «Про банки і банківську діяльність», фінансовим установам забороняється вимагати придбання будь-яких послуг як обов`язкову умову надання кредиту. Відповідно до ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування», умови договору, які обмежують права споживача порівняно із законом, є нікчемними. Оскільки умови Договору щодо сплати комісії за надання кредиту є нікчемними в силу закону, позовна вимога про стягнення 600 грн задоволенню не підлягає. Щодо витрат на правничу допомогу вказує, що позивачем не надано доказів фактичної оплати цих послуг. В детальному описі наданих послуг не розкритий зміст консультацій та правового аналізу адвоката, зважаючи на те, що позивач є фінансовою установою, а примусове стягнення заборгованості, яка була ним викуплена за договором факторингу, є основною його господарською діяльністю. За таких обставин, обґрунтованими та співмірними є витрати на правничу допомогу лише в частині складання позовної заяви у розмірі 1000 грн. З урахуванням вищенаведеного просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за Кредитним договором в загальному розмірі 14493 грн, з яких: 6000 грн тіло кредиту та 8493 грн відсотки, в решті позовних вимог відмовити та зменшити розмір витрат на правничу допомогу до 1000 грн.

15 вересня 2026 року представник позивача Столітній М. М. через підсистему «Електронний суд» надіслав відзив на позовну заяву в якому зазначає, що 23 червня 2025 року між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ОСОБА_1 за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи було укладено електронний Договір № 5630742 про надання коштів на умовах споживчого кредиту в розмірі 6000 грн строком на 360 днів. За змістом ст. 205, 207, 639 ЦК України та ст. 3, 11 Закону України «Про електронну комерцію», правочин, укладений в електронній формі за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, за своїми правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Відповідно до ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», моментом підписання електронного правочину є, зокрема, використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором (алфавітно-цифрової послідовності, надісланої у вигляді смс-коду або пароля). Факт укладення спірного договору підтверджується оригіналом електронного доказу, з якого вбачається, що відповідач акцептувала оферту та підписала Кредитний договір шляхом власноручного введення одноразового ідентифікатора 99554. Враховуючи, що сторони досягли згоди щодо всіх істотних умов та підписали Договір у належній формі - Кредитний договір № 5630742 від 23 червня 2025 року є укладеним і правомірним. Факт надання 6000 грн кредиту підтверджується довідкою платіжного провайдера ТОВ «ПЕЙТЕК» та відповіддю банку-емітента про зарахування коштів на вказану відповідачем банківську картку № НОМЕР_1 . Вказує, що 27 лютого 2026 року між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» укладено Договір факторингу № 27/02/2026, за яким право вимоги до відповідача перейшло до нового кредитора. На момент відступлення строк дії Кредитного договору (до 18 червня 2026 року) не закінчився, а тому новим кредитором у межах строку кредитування за ставкою 0,95 % в день на залишок тіла кредиту нараховано відсотки в розмірі 6327 грн (за 111 днів прострочення), загальна сума відсотків становить 20 577,00 грн (14250 грн первісним кредитором та 6327 грн новим кредитором за 111 днів прострочення).

Вказує, що п 1.4, 3.6.6 та 3.7.2 Договору сторони погодили сплату разової комісії за надання кредиту у фіксованому розмірі 600 грн, яка мала бути сплачена відповідачем не пізніше останнього дня першого розрахункового періоду згідно з графіком платежів. Зазначена умова про розмір та строки сплати комісії була відображена в Договорі та доведена до відома позичальника під час його укладення. Щодо пільг для членів сімей військовослужбовців, то матеріали справи не містять доказів звернення відповідача до кредитора із відповідною заявою та пакетом документів до моменту подання позову. Оскільки Кредитний договір був укладений уже після призову чоловіка відповідача на військову службу, вона добровільно прийняла на себе зобов`язання, усвідомлюючи свій статус, а тому посилання на статус дружини військовослужбовця після відкриття провадження у справі свідчить про намагання уникнути виконання обов`язків. За таких обставин, гарантії п. 15 ст. 14 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" до спірних правовідносин застосуванню не підлягають і не звільняють відповідача від обов`язку повернути тіло кредиту та сплатити відсотки у визначеному судом розмірі. Щодо судових витрат вказує, що якщо стороною документально доведено, що нею понесено витрати на правничу допомогу, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні цих витрат стороні, на користь якої ухвалене судове рішення. З урахуванням вищенаведеного просить позов задовольнити в повному обсязі.

Заяви, та клопотання учасників справи.

Представник позивача в судове засідання не з`явився. У відповіді на відзив на позовну заяву просив розгляд справи здійснювати у відсутності позивача та його представника.

Відповідач ОСОБА_1 та представник позивача ОСОБА_2 будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце розгляду справи в судове засідання не з`явилися. Будь-яких заяв чи клопотань на адресу суду не подавали.

Процесуальні дії у справі.

Ухвалою судді Рожищенського районного суду Волинської області від 02 вересня 2026 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та призначено судове засідання для розгляду справи по суті.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 223 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), суд ухвалив розглядати справу за відсутності учасників справи.

У відповідності до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд доходить такого висновку.

Фактичні обставини, встановлені судом, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.

23 червня 2025 року між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ОСОБА_1 було укладено Договір № 5630742 про надання коштів на умовах споживчого кредиту.

Укладення цього Договору здійснюється сторонами за допомогою ІКС товариства, доступ до якої забезпечується клієнту через вебсайт або мобільний додаток «Сredit7». Електронна ідентифікація клієнта здійснюється при вході Клієнта в Особистий кабінет, в порядку передбаченому Законом України «Про електронну комерцію» та внутрішніми документами товариства, зокрема, шляхом перевірки товариством правильності введення коду, направленого товариством на номер мобільного телефону клієнта, вказаний при вході в особистий кабінет, та/або шляхом перевірки правильності введення пароля входу до особистого кабінету. При цьому клієнт самостійно і за свій рахунок забезпечує і оплачує технічні, програмні і комунікаційні ресурси, необхідні для організації каналів доступу і підключення до вебсайту/ІКС товариства (п. 1.1 Договору).

На умовах, встановлених договором, товариство зобов`язується надати клієнту грошові кошти в гривні на умовах строковості, зворотності, платності, а клієнт зобов`язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші обов`язки, передбачені договором. Тип кредиту кредит. Сума кредиту складає 6000 грн. (п. 1.2 Договору).

Строк кредитування 360 днів. Періодичність платежів кожні 30 днів. Детальні терміни (дати) повернення кредиту та сплати комісії (якщо передбачена Договором), процентів визначені в таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, що є Додатком № 1 до цього Договору (п. 1.3 Договору).

Стандартна процента ставка становить 0,95% за кожен день користування кредитом та застосовується в межах всього строку кредиту, вказаного в п.1.3 цього Договору (п. 1.4.1. Договору).

Орієнтовна реальна річна процентна ставка на дату укладення Договору складає: за стандартною ставкою за весь строк кредитування 2 639,6200% річних (п. 1.5., 1.5.1. Договору).

Орієнтовна загальна вартість кредиту на дату укладення Договору включає суму кредиту, Комісію (якщо передбачена Договором), проценти за користування кредитом та складає: за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом 27120 грн (п. 1.6., 1.6.1. Договору).

Товариство надає кредит у безготівковій формі шляхом перерахування коштів кредиту на банківський рахунок клієнта за реквізитами електронного платіжного засобу (платіжної картки) № НОМЕР_1 (п. 2.1 Договору).

Суму кредиту товариство перераховує протягом двох днів з моменту укладення цього договору. Дата надання кредиту: 23 червня 2025 року або 24 червня 2025 року (п. 2.2 Договору).

Сторонами у договорі також передбачено порядок та умови надання кредиту (розділ 2), порядок обчислення (нарахування) процентів, комісії (розділ 3). Порядок повернення (виплати) кредиту та сплати процентів, комісії (розділ 4), права та обов`язки сторін (розділ 5), відповідальність сторін. Обставини непереборної сили (розділ 6). Порядок внесення змін та доповнень, припинення, розірвання договору (розділ 7), порядок взаємодії за договором (розділ 8), інші умови договору (розділ 9).

Договір містить реквізити сторін, зокрема дані позичальника, а саме: ПІБ позичальника ОСОБА_1 , її реєстраційний номер облікової картки платника податків, дані паспорта, місце проживання, додаткові контактні дані (номер мобільних телефонів, електронна адреса, реквізити належного клієнту платіжного засобу, а також електронний підпис, вчинений ОСОБА_1 одноразовим ідентифікатором 99554.

Згідно з Додатком № 1 до Договору про надання коштів на умовах споживчого кредиту № 5630742 від 23 червня 2025 року, загальна вартість кредиту 27120 грн, сума кредиту за договором 6000 грн, проценти за користування кредитом 20520 грн. Додаток підписано ОСОБА_1 23 червня 2025 року електронним підписом одноразовим ідентифікатором 99554.

Відповідно до Додатку № 2 до Договору про надання коштів на умовах споживчого кредиту № 5630742 від 23 червня 2025 року ОСОБА_1 як споживач фінансових послуг дала згоду товариству на передачу особам, зазначеним в цьому інформаційному повідомленні, інформації про укладення ним договору про споживчий кредит, його умови, стан виконання, наявність та розмір простроченої заборгованості, розмір неустойки та інших платежів, що стягуються в разі невиконання зобов`язання за договором про споживчий кредит або відповідно до законодавства України. Додаток підписано ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором 99554.

У паспорті споживчого кредиту, інформація, яка надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит (стандартизована форма) наявна інформація та контактні дані кредитодавця ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА»; інформація та контактні дані кредитного посередника; основні умови кредитування з урахуванням побажань споживача; інформацію щодо орієнтованої реальної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту для споживача; порядок повернення кредиту; додаткову інформації щодо встановленої пені, штрафів, процентної ставки, яка застосовується при невиконанні зобов`язання щодо повернення кредиту, інші платежі; інші важливі правові аспекти. Паспорт споживчого кредиту підписаний ОСОБА_1 23 червня 2025 року електронним підписом одноразовим ідентифікатором 41010.

23 червня 2025 року о 11:29:07 на картку № НОМЕР_1 були перераховані кошти в сумі 6000 грн, що підтверджується повідомленням ТОВ «ПЕЙТЕК» № 20260302-2143 від 02 березня 2026 року.

З розрахунку заборгованості за Договору про надання коштів на умовах споживчого кредиту № 5630742 від 23 червня 2025 року, наданим ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» встановлено, що станом на 27 лютого 2026 року заборгованість ОСОБА_1 становила 23850 грн.

27 лютого 2026 року між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» було укладено Договір факторингу № 27/02/2026, відповідно до умов якого фактор зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату, а клієнт відступити факторові право грошової вимоги, строк виконання зобов`язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб - боржників, включаючи суму основного зобов`язання (кредиту), плату за кредитом, пеню за порушення грошових зобов`язань та інші платежі, право на одержання яких належить клієнту.

Відповідно до Реєстру боржників від 27 лютого 2026 року ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» набуло право грошової вимоги до ОСОБА_1 в сумі 23850 грн, з яких: 6000 грн - тіло кредиту, 14250грн - відсотки, 600 грн комісія, 3000 грн штраф.

З розрахунку заборгованості за Договору про надання коштів на умовах споживчого кредиту № 5630742 від 23 червня 2025 року, наданим ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» за період з 28 лютого 2025 року по 18 червня 2026 року) встановлено, що заборгованість ОСОБА_1 за відсотками становить 6327 грн.

Зміст спірних правовідносин.

Спірні правовідносини між сторонами виникли у зв`язку з неналежним виконанням позичальником ( ОСОБА_1 ) взятих на себе зобов`язань перед кредитодавцем (ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА», право вимоги від якого перейшло до нового кредитора ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ») за Договором про надання коштів на умовах споживчого кредиту № 5630742 від 23 червня 2025 року, внаслідок чого утворилась заборгованість.

Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.

Одним із основоположних принципів цивільного судочинства є справедливість, добросовісність та розумність, що передбачено у п. 6 ч. 1 ст. 3 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).

Тобто дії учасників цивільних правовідносин мають відповідати певному стандарту поведінки та характеризуватися чесністю, відкритістю та повагою до інтересів іншої сторони чи сторін договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 627 ЦК України та ст. 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначені умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За змістом ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі.

За змістом ч. 1 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялись сторони.

В силу ст. 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

При виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин суд враховує висновки викладені в постановах Верховного Суду (ч. 4 ст. 263 ЦПК України).

У постанові Верховного Суду від 07 квітня 2021 року у справі № 623/2936/19 зазначено, що відповідно до ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний підпис є обов`язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб`єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»).

У ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, порядок укладення електронного договору. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів (ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію»).

Тому укладення договору з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором відповідає вимогам ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію».

Відповідно до ч. 1 ст. 513 ЦК України правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Згідно з ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до вимог ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризики настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Відповідно до ст. 1082 ЦК України передбачено, що боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов`язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов`язку перед ним. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов`язку перед клієнтом.

Згідно Правової позиції, яка висловлена Верховним Судом України в постанові від 23 вересня 2015 року у справі № 6-979цс15 боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору. Неповідомлення боржника про зміну кредитора не звільняє його від обов`язку погашення кредиту взагалі.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, які мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.

Відповідно до вимог ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Статтею 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які фактичні дані на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1); жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності (ч. 2); суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (ч. 3).

Висновки суду та мотиви прийнятого рішення.

Щодо вимоги позову в частині стягнення з відповідача тіла кредиту та комісії.

Судом на підставі безпосередньо досліджених та оцінених наявних у справі доказів встановлено, що 23 червня 2025 року між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ОСОБА_1 укладено Договір № 5630742 про надання коштів на умовах споживчого кредиту у формі електронного документу з використанням електронного підпису 99554, відповідно до умов якого позичальнику надано кредит в розмірі 6000 грн, який вона зобов`язалася повернути та сплатити проценти за користування ним на визначених у Кредитному договорі умовах. Строк повернення кредиту 360 днів, стандартна процентна ставка 0,95% в день, комісія за надання кредиту 600 грн.

Позивачем доведено, що ОСОБА_1 було видано кредитні кошти у розмірі 6000 грн шляхом перерахування на її картковий рахунок № НОМЕР_2 зазначений останньою в договорі.

Окрім цього, перерахування коштів узгоджується із встановленими обставинами справи, зокрема з тим, що вони здійснені у день укладення Кредитного договору, а їх розмір відповідає сумі, визначеній у зазначеному правочині.

Таким чином, суд доходить обґрунтованого висновку, що між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ОСОБА_1 у передбаченому законом порядку був укладений Кредитний договір, а позичальник, після отримання кредитних коштів у обумовленому розмірі, зобов`язання, що виникли з цього правочину, належним чином не виконала, внаслідок чого виникла заборгованість перед позивачем.

Фактично отримані та використані позичальником ОСОБА_1 грошові кошти у добровільному порядку кредитору повернуті не були.

Первісний кредитор ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» відступило своє право грошової вимоги до відповідача - ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ», згідно Договору факторингу № 27/02/2026 від 27 лютого 2026 року.

А відтак, ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» як правонаступник та новий кредитор, вправі вимагати захисту порушених прав у судовому порядку шляхом стягнення з боржника ОСОБА_1 заборгованості за укладеним нею Договором № 5630742 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 23 червня 2025 року.

Ураховуючи те, що відповідач отримала кредитні кошти та користувалася ними, належних та допустимих доказів на підтвердження повернення отриманих в кредит коштів (частини коштів) ні на рахунки ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ», ні на рахунки попереднього кредитора, всупереч ч. 1 ст. 81 ЦПК України не надала, а тому суд доходить переконання, що позов в частині стягнення тіла кредиту в розмірі 6000 грн необхідно задовольнити.

Щодо стягнення з відповідача комісії за надання кредиту в розмірі 600 грн, суд зауважує, що Закон України «Про споживче кредитування» передбачає право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за надання кредиту.

Аналіз змісту Кредитного договору, зокрема п. 1.4 дозволяє дійти висновку, що сторони погодили між собою разову сплату позичальником комісії, порядок її нарахування та розмір (600 грн одноразово в момент видачі кредиту), що узгоджується з положеннями Закону України «Про споживче кредитування», а відтак комісію у сумі 600 грн належить стягнути з відповідача на користь позивача у повному обсязі.

Щодо вимоги позову в частині стягнення з відповідача відсотків.

Як вбачається з позовної заяви позивач окрім тіла кредиту просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за відсотками в розмірі 20577 грн відсотки.

Разом з тим, Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців і членів їх сімей» відповідно до Конституції України визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.

У ст. 1-2 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців і членів їх сімей» закріплені гарантії соціального і правового захисту військовослужбовців та членів їх сімей, за якими військовослужбовці користуються усіма правами і свободами людини та громадянина, гарантіями цих прав і свобод, закріпленими в Конституції України та законах України, з урахуванням особливостей, встановлених цим та іншими законами. У зв`язку з особливим характером військової служби, яка пов`язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.

Відповідно до п. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» військовослужбовцям, які були призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період на весь час їх призову, а також їх дружинам (чоловікам), а також іншим військовослужбовцям, під час дії особливого періоду, які брали або беруть участь у захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку із збройною агресією Російської Федерації проти України, їх дружинам (чоловікам) - штрафні санкції, пеня за невиконання зобов`язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються, крім кредитних договорів щодо придбання майна, яке віднесено чи буде віднесено до об`єктів житлового фонду (жилого будинку, квартири, майбутнього об`єкта нерухомості, об`єкта незавершеного житлового будівництва, майнових прав на них), та/або автомобіля, а також крім кредитних договорів щодо придбання та встановлення фотоелектричних модулів та/або вітрових електроустановок разом із гібридними інверторами та установками зберігання енергії, проценти за якими можуть бути погашені чи компенсовані за рахунок третіх осіб або держави.

З копії свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_3 встановлено, що 16 травня 2015 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Рожищенського районного управління юстиції Волинської області зареєстровано шлюб між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , про що зроблено актовий запис № 54.

Відповідно до копії довідки, виданої 21 серпня 2025 року начальником штабу - заступником командира військової частини НОМЕР_4 "номер" ОСОБА_3 перебуває на військовій службі під час мобілізації, на особливий період у військовій частині А "номер" з 29 листопада 2024 року.

Згідно копії військового квитка серії НОМЕР_5 ОСОБА_3 19 січня 2026 року на підставі пп. б п. 2 ч. 4 ст. 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» звільнений з військової служби.

Отже, чоловік відповідача ОСОБА_3 у період з 29 листопада 2024 року по 19 січня 2026 року проходив військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, а відтак на відповідача як на дружину військовослужбовця у упродовж цього часу поширювалися пільги, передбачені п. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Таким чином, у період з 23 червня 2025 року (дата укладення Кредитного договору) по 19 січня 2026 року (звільнення чоловіка відповідача з військової служби) ОСОБА_1 звільнена від нарахування та сплати процентів за користування кредитом.

У зв`язку з чим, судом здійснено перерахунок заборгованості за відсотками за період з 20 січня 2026 року по 18 червня 2026 року та розмір нарахованих відсотків за цей період (150 днів) становить 8550 грн (6000 грн (тіло кредиту) х 0,95 % х 150 днів).

З урахуванням вищенаведеного, суд доходить висновку, що позов необхідно задовольнити частково та стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за Кредитним договором № 5630742 від 23 червня 2025 року в розмірі 15150 грн, з яких: 6000 грн - тіло кредиту, 600 грн - комісія та 8550 грн - відсотки.

Розподіл судових витрат.

Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору (2662,40 грн).

Позовна заява з доданими до неї матеріалами представником позивача подано через підсистему «Електронний суд», при подачі позову до суду було сплачено судовий збір в розмірі 2662,40 грн та заявлено позовні вимоги про стягнення 27177 грн.

Судом задоволено позовні вимоги на суму 15150 грн, що становить 55,75% від ціни позову, отже з відповідача на користь позивача необхідно стягнути судовий збір в розмірі 1484,06 грн.

Щодо стягнення витрат на правничу допомогу.

Разом з цим, учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом. Безоплатна правнича допомога надається в порядку, встановленому законом, що регулює надання безоплатної правничої допомоги (ст. 15 ЦПК України).

Згідно з ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до ч. 1-3 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 5, 6 ст. 137 ЦПК України).

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Згідно з п. 3.2 рішення Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009 у справі № 1-23/2009 правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.

Отже, з викладеного слідує, що до правової допомоги належать: консультації та роз`яснення з правових питань; складання заяв, скарг та інших документів правового характеру; представництво тощо.

На підтвердження понесення витрат на правничу допомогу представником позивача подано до суду наступні документи:

- договір про надання правової допомоги № 10/12-2024 від 10 грудня 2024 року укладений між ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» та адвокатом Столітнім М. М.;

- акт № 22879 прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг) від 18 серпня 2026 року;

- заявка № 22879 на виконання доручення до Договору № 10/12-2024 від 10 грудня 2024 року

- копію ордера серії АІ № 2283955 від 18 серпня 2026 року про надання правової допомоги ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» адвокатом Столітнім М. М.;

- копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серії КС № 9422/10;

- рахунок на оплату № 22879-18/08-2026 від 18 серпня 2026 року.

При визначенні співмірності витрат на правову допомогу суд вважає за необхідне ураховувати позицію Верховного Суду від 01 вересня 2020 року у справі № 640/6209/19, відповідно до якої розмір відшкодування судових витрат повинен бути співрозмірним із ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також суд має враховувати критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи. Під час визначення суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (установлення їх дійсності та необхідності), а також критерію розумності їх розміру виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Суд зауважує, що справа не входить до категорії складних та розглядалась у спрощеному провадженні без участі представника позивача.

Крім того, послуги надані адвокатом, є типовими для позивача оскільки стягнення заборгованості також є предметом його діяльності, відповідно не потребують витрати значного часу на складання документів та визначення правових позицій.

Вирішуючи питання про стягнення витрат на правничу допомогу, суд бере до уваги зміст заяви позивача по суті справи, складність справи, яка є нескладною та розглядалась в спрощеному позовному провадженні, а також враховує, що представник позивача не брав участі у судовому засіданні. Виходячи з критерію розумності, реальності таких витрат, суд уважає, що витрати на професійну правничу допомогу у загальному розмірі 10000 грн є завищеними, належним чином не обґрунтованими та становлять надмірний тягар для відповідача, що суперечить принципу розподілу судових витрат.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та є неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг. Зазначене викладено у постанові Верховного Суду від 02 жовтня 2019 року в справі № 211/3113/16-ц (провадження № 61-299св17).

Ураховуючи вищенаведене, складність справи та виконані роботи, принципи співмірності та розумності судових витрат, суд доходить висновку про необхідність стягнення з відповідача на корить ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» понесених у даній справі витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 5000 грн.

Керуючись ст. 12, 13, 76-81, 141, 142, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Позов товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» заборгованість за Договором № 5630742 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 23 червня 2025 року в розмірі 15150 (п`ятнадцять тисяч сто п`ятдесят) гривень, з яких: 6000 (шість тисяч) гривень - тіло кредиту, 600 (шістсот) гривень - комісія та 8550 (вісім тисяч п`ятсот п`ятдесят) гривень - відсотки.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» 1484 (одну тисячу чотириста вісімдесят чотири) гривні 06 копійок судового збору та 5000 (п`ять тисяч) гривень витрат на професійну правничу допомогу.

Рішення може бути оскаржене до Волинського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Дата складення повного судового рішення 23 вересня 2026 року.

Учасники справи:

Позивач: товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ», місцезнаходження: вул. Набережно-Корчуватська, буд. 27, приміщення 2, м. Київ, ЄДРПОУ 44559822.

Представник позивача: Столітній Михайло Миколайович, адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_6 .

Відповідач: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_7 .

Представник відповідача: ОСОБА_2 , адреса: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_8 .

Головуючий суддя І. Т. Гармай