Ухвала суду № 140006643, 28.07.2026, Солом'янський районний суд міста Києва

Справа №760/20972/26 1-кс/760/10067/26

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 липня 2026 року Солом`янський районний суд м. Києва

В складі: головуючого слідчого судді - ОСОБА_1

секретаря - ОСОБА_2

За участі: прокурора - ОСОБА_3

підозрюваного - ОСОБА_4

захисника - ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві в залі суду клопотання старшого слідчого

1-го відділу слідчого управління Головного управління СБ України у м. Києві та Київській області ОСОБА_6 , погодженого із прокурором відділу Київської обласної прокуратури ОСОБА_3 , про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , якому пред`явлено підозру у вчиненні кримінального правопорушення,передбаченого ч. 1 ст. 111-2 КК України, в рамках провадження, що внесено до ЄРДР за №42025110000000490 від 12.12.2025 року, -

ВСТАНОВИВ:

Слідчим управлінням Головного управління СБ України у м. Києві та Київській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №42025110000000490, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 12.12.2025 року за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 111-2 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що 05 жовтня 2011 року на території України засновано суб`єкт господарювання - фермерське господарство «Господар-07» (код ЄДРПОУ 37850643), директором якого є ОСОБА_7 , підписантом - ОСОБА_8 , а засновником та бенефіціарним власником - ОСОБА_4 , юридичною адресою ФГ «Господар-07» вказано 189 квартиру, в будинку АДРЕСА_1 .

Так, вищевказане фермерське господарство здійснювало свою господарську діяльність в наступних сферах: вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур, вирощування овочів і баштанних культур, коренеплодів і бульбоплодів, вирощування інших багаторічних культур, допоміжна діяльність у рослинництві, післяурожайна діяльність, а також оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин.

22 лютого 2022 року президент російської федерації направив до ради федерації звернення про використання збройних формувань російської федерації за межами російської федерації, яке було задоволено.

Приблизно о 5 годині 00 хвилин 24 лютого 2022 року президент російської федерації оголосив про рішення розпочати повномасштабну військову агресію проти України та віддав відповідний наказ підрозділам збройних формувань рф про вторгнення на територію суверенної України.

Так, 24.02.2022 року, на виконання вищевказаних наказів, військовослужбовці зс рф, шляхом збройної агресії із застосуванням зброї, військової техніки та артилерії, з нанесенням ракетних та авіаційно-бомбових ударів по військовій та цивільній інфраструктурі, незаконно вторглись на територію Україну через державні кордони України в Донецькій, Запорізькій, Житомирській, Київській, Луганській, Сумській, Харківській, Херсонській та Чернігівській областях, та здійснили збройний напад на державні органи влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, військові частини, інші об`єкти військової та цивільної інфраструктури, які мають важливе народногосподарське та оборонне значення, після чого здійснили військову окупацію частини території України, в тому числі й Мелітопольського району, Запорізької області, до якого, з-поміж інших, входить й селище міського типу Веселе.

Так з метою відсічі військовій агресії, Указом Президента України ОСОБА_9 № 64/2022 від 24.02.2022, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п.20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» введено воєнний стан на всій території України, дія якого продовжена на даний час.

Разом з тим, ОСОБА_4 , являючись громадянином України, достеменно знаючи, що російська федерація здійснила збройну агресію проти України, а також той факт, що у відповідності до Постанови Кабінету Міністрів України №187 від 03.03.2022 року та Постанови Правління Національного банку України №18 від 24.02.2022 року, з російською федерацією заборонено провадження будь-якої господарської діяльності та валютних розрахунків, а в Україні діє правовий режим воєнного стану, розуміючи, що подальше ведення господарської діяльності ФГ «Господар-07» являється протиправним, маючи на меті продовжити отримувати прибуток, у невстановлений органом досудового розслідування час, але не пізніше 21 квітня 2023 року, прийняв добровільне рішення про надання допомоги (здійснення пособництва) окупаційній адміністрації держави-агресора шляхом добровільної передачі активів представникам окупаційної адміністрації держави-агресора.

Так, за невстановлених досудовим розслідуванням обставин, не пізніше 21 квітня 2023 року, громадянин України ОСОБА_4 , переслідуючи корисливий мотив та маючи умисел щодо добровільного збору та передачі активів у вигляді грошових коштів, отриманих за рахунок організованої фінансово-господарської діяльності ФГ «Господар-07», прийняв рішення про перереєстрацію вищевказаного фермерського господарства за законодавством рф, внаслідок чого на тимчасово окупованій території України зареєстровано КФХ «Господар-07» (ОГРН 1239000006057) здійснення господарської діяльності якого визначено в наступних сферах (далі мовою оригіналу): выращивание зерновых (кроме риса), зернобобовых культур и семян масличных культур, выращивание овощей, бахчевых, корнеплодных и клубнеплодных культур, грибов и трюфелей, выращивание прочих многолетних культур, предоставление услуг в области растениеводства, деятельность сельскохозяйственная после сбора урожая, торговля оптовая зерном, необработанным табаком, семенами и кормами для сельскохозяйственных животных.

При цьому, керівником КФХ «Господар-07» вказаний ОСОБА_7 , а засновниками підприємства вказані ОСОБА_7 , ОСОБА_4 та ОСОБА_8 .

В подальшому, в період з квітня 2023 року по даний момент, ОСОБА_4 , діючи на виконання свого злочинного умислу та переслідуючи корисливий мотив, безпосередньо взявши на себе функції з організації господарської діяльності ФГ «Господар-07», достеменно усвідомлюючи, що його дії мають протиправний характер та призводять до отримання матеріальних ресурсів та активів у вигляді грошових коштів, в тому числі шляхом сплати коштів, сформованих з податкових зобов`язань та зборів до бюджету окупаційної адміністрації держави-агресора (російської федерації), здійснює контроль за всіма процесами, що забезпечують здійснення господарської діяльності ФГ «Господар-07» на тимчасово окупованій території Запорізької області.

Зокрема, 03 вересня 2025 року, громадянин України ОСОБА_4 , використовуючи застосунок для миттєвого обміну повідомленнями «Telegram» з обліковим записом користувача з номером мобільного телефону НОМЕР_1 , надіслав контакту « ОСОБА_10 » з обліковим записом користувача з номером мобільного телефону НОМЕР_2 вказівки, щодо посіву зернових культур на земельних паях ФГ «Господар-07», розташованих на тимчасово окупованій території Запорізької області.

Крім того, 12 вересня 2025 року, громадянин України ОСОБА_4 , використовуючи той самий засіб зв`язку, отримав від контакту « ОСОБА_10 » з обліковим записом користувача з номером мобільного телефону НОМЕР_2 повідомлення з фотографіями на яких зображені чорнові записи фінансової звітності щодо діяльності ФГ «Господар-07».

Також, 03 жовтня 2025 року, громадянин України ОСОБА_4 у застосунку для миттєвого обміну повідомленнями «Telegram» з обліковим записом користувача з номером мобільного телефону НОМЕР_1 , отримав від контакту « ОСОБА_10 » з обліковим записом користувача з номером мобільного телефону НОМЕР_2 повідомлення, в якому останній формує замовлення щодо запасних частин та технічних рідин, необхідних для технічного обслуговування сільськогосподарської техніки.

17 жовтня 2025 року, громадянин України ОСОБА_4 , використовуючи той самий засіб зв`язку, повторно отримав від контакту « ОСОБА_10 » з обліковим записом користувача з номером мобільного телефону НОМЕР_2 повідомлення з фотографією на якій зображені чорнові записи фінансової звітності щодо діяльності ФГ «Господар».

30 жовтня 2025 року, в ході листування в застосунку для миттєвого обміну повідомленнями «Telegram» громадянин України ОСОБА_4 , шляхом надсилання смс-повідомлень контакту « ОСОБА_10 » з обліковим записом користувача з номером мобільного телефону НОМЕР_2 надавав вказівки, щодо удобрення полів ФГ «Господар-07».

Також, в період з 13 травня 2023 року по 18 травня 2023 року, в ході листування громадянина України ОСОБА_4 у застосунку для миттєвого обміну повідомленнями «Telegram» з обліковим записом користувача з номером мобільного телефону НОМЕР_1 з контактом « ОСОБА_11 », з обліковим записом користувача з номером мобільного телефону НОМЕР_3 , ОСОБА_4 домовлявся з останнім щодо виконання робіт з механічної поверхневої обробки ґрунту на території тимчасово окупованої Білоріцької територіальної громади Запорізької області, а також подальших розрахунків за виконану роботу.

19 листопада 2025 року, в ході листування громадянина України ОСОБА_4 у застосунку для миттєвого обміну повідомленнями «Telegram» з обліковим записом користувача з номером мобільного телефону НОМЕР_1 з контактом « ОСОБА_12 », з обліковим записом користувача з номером мобільного телефону НОМЕР_4 , останні домовлялись про закупівлю запасних частин для обслуговування техніки ФГ «Господар-07», що знаходиться на тимчасово окупованій території Запорізької області.

08 липня 2024 року та 22 серпня 2025 року, громадянин України ОСОБА_4 , використовуючи той самий засіб зв`язку, отримав від контакта « ОСОБА_13 » з номером мобільного телефону НОМЕР_5 фотографії з рукописними записами, щодо фінансової звітності з-приводу діяльності ФГ «Господар-07».

Крім того, в період з 17 листопада 2024 року по 05 грудня 2024 року, громадянин України ОСОБА_4 , використовуючи той самий засіб зв`язку, в ході листування з контактом « ОСОБА_14 » з номером мобільного телефону НОМЕР_6 , займався організацією пересилки запасних частин для техніки, з підконтрольної території України на тимчасово окуповану територію Запорізької області для особи на ім`я « ОСОБА_12 » з номером мобільного телефону « НОМЕР_4 », а саме до м. Мелітополь.

Також, в період з 06 вересня 2024 року по 22 жовтня 2024 року громадянин України

ОСОБА_4 , у застосунку для миттєвого обміну повідомленнями «Telegram» з обліковим записом користувача з номером мобільного телефону НОМЕР_1 в ході листування з контактом « ОСОБА_16 » з номером мобільного телефону НОМЕР_7 здійснював спілкування, щодо продовження оренди земельних паїв.

В період часу з 17 грудня 2025 року по 17 січня 2026 року, громадянин України ОСОБА_4 , використовуючи той самий засіб зв`язку, здійснював спілкування з контактом « ОСОБА_17 » з обліковим записом користувача з номером мобільного телефону НОМЕР_8 , з-приводу доставки запасних частин до окупованої частини Запорізької області особі на ім`я « ОСОБА_12 ».

Крім того, 21 травня 2023 року, громадянин України ОСОБА_4 , використовуючи той самий засіб зв`язку, здійснював спілкування з контактом « ОСОБА_19 » з обліковим записом користувача з номером мобільного телефону НОМЕР_9 , щодо вибору речовини для хімічної обробки земельних паїв від шкідливих рослин.

Додатково, в ході здійснення досудового розслідування кримінального провадження також встановлено, що ФГ «Господар-07» у період з 01 січня 2024 року по 31 грудня 2025 року співпрацювало з рядом підприємств державного сектору економіки рф, зокрема з (мовою оригіналу): ФГБУ "ЦЕНТР ОЦЕНКИ КАЧЕСТВА ЗЕРНА", ІНН 7729133509, МИ ФНС РОССИИ ПО УПРАВЛЕНИЮ ДОЛГОМ, ІНН 7727406020, Обособленное подразделение "Энергосбыт Запорожье", ІНН 9725129181, ОСФР ПО ЗАПОРОЖСКОЙ ОБЛАСТИ, л/с 04704Ф70010, ІНН 9001010752, ООО "НОВЫЕ РЕШЕНИЯ" ІНН 9102285930, ООО "КОМПАНИЯ "ТЕНЗОР", ІНН 7605016030, ООО "СЕРТУМ-ПРО" ІНН 6673240328, Казначейство России (ФНС России) ІНН 7727406020, ООО "БИЗОН-ТРЕЙД" ІНН 6166055485.

Так, за вищевказаний період діяльності ФГ «Господар-07» в якості розрахунків за договорами з підприємствами державного сектору економіки рф, а також в якості податкових платежів, сформованих на користь відповідних податкових органів рф, сплатило до бюджету окупаційної адміністрації країни-агресора 1 251 142 (один мільйон двісті п`ятдесят одна тисяча сто сорок два) рублів, що свідчить про те, що дії громадянина України ОСОБА_4 , дійсно мають протиправний характер та призводять до отримання активів у вигляді грошових коштів, шляхом сплати коштів, сформованих з податкових зобов`язань та зборів до бюджету окупаційної адміністрації держави-агресора (російської федерації).

Крім того, ФГ «Господар-07», згідно з документом з назвою «социально-экономический паспорт военно-гражданской администрации Веселовского района», отриманим з відкритих джерелах мережі Інтернет, входить до переліку підприємств які здійснюють стабільну фінансово-господарську діяльність та відіграють важливу роль у формуванні економічних показників району, а також у забезпеченні функціонування агропромислового комплексу на місцевому рівні.

30.06.2026 року ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 111-2 КК України.

01.07.2026 року відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 29.07.2026 року.

Підозра ОСОБА_4 у даному кримінальному провадженні обґрунтовується зібраними доказами, а саме:

- повідомленням про вчинення кримінального правопорушення від 11.12.2025 року;

- дорученнями;

- протоколом огляду Інтернет-ресурсів від 18.12.2025 року;

- протоколом огляду Інтернет-ресурсів від 27.02.2026 року;

- протоколом за результатами проведення НСРД від 06.02.2026 року;

- відомостями з реєстрів;

- протоколом допиту підозрюваного від 30.06.2026 року;

- протоколом огляду речей та документів від 04.06.2026 року;

- протоколом огляду речей та документів від 03.06.2026 року;

- протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 30.06.2026 року;

- та іншими доказами в їх сукупності, які містяться в матеріалах кримінального провадження.

Завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам:

1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;

4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Таким чином, повідомивши ОСОБА_4 , про підозру, з метою забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування, впливати на свідків, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, знищити сховати або створити речі і документи, продовжити злочинну діяльність, орган досудового розслідування вважає за необхідне продовжити строк тримання підозрюваного під вартою.

Відповідно до ч. 5 ст. 9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Так, Європейський суд з прав людини у справі «Фокс, Кембел і Гартлі проти Сполученого Королівства» зазначив, що «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об`єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин.

Доводячи існування передбачених кримінальним процесуальним законом ризиків неправомірної процесуальної поведінки підозрюваної, сторона обвинувачення зауважує про те, що ризиком є дія, яка може вчинятись з високим ступенем ймовірності.

На даному етапі кримінального провадження стороною обвинувачення та слідчим суддею не вирішуються питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінального правопорушення. Сторона обвинувачення на підставі оцінки сукупності отриманих доказів стверджує що причетність особи до вчинення нею злочинів є вірогідною та достатньою для застосування щодо особи обмежувальних заходів.

Під час досудового розслідування, в тому числі шляхом проведення слідчих та інших процесуальних дій, отримано докази того, що з високим ступенем ймовірності підозрюваний ОСОБА_4 може вчинити дії, які містять ризики, передбачені ст. 177 КПК України.

А саме, відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України, під час досудового слідства встановлено наявність ризиків, передбачених у п. п. 1, 2, 3, 4 та 5 ч. 1 ст. 177 КПК України:

1. Переховуватися від органів досудового слідства та/або суду.

Так, в ході досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні інкримінованого йому особливо тяжкого злочину, за який законом передбачене безальтернативне покарання у вигляді позбавлення волі. Також, встановлено, що підозрюваний має стійкі зв`язки з громадянами, що проживають на тимчасово окупованій території України, що дає підстави вважати, що підозрюваний буде переховуватися від органів досудового розслідування та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності.

Європейський суд з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії» зазначив, що «суворість передбаченого покарання» є суттєвим елементом при оцінюванні «ризиків переховування або повторно вчинення злочинів».

2. Знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.

Враховуючи те, що на даний час не встановлено всіх речей (речових доказів) та документів, які зберегли на собі сліди кримінального правопорушення та містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин кримінального правопорушення, ОСОБА_4 , перебуваючи не під вартою може знищити або сховати вказані матеріальні об`єкти та документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.

3. Незаконно впливати на свідків, інших співучасників інкримінованого йому злочину

У ході досудового розслідування не встановлено та не допитано усіх осіб, яким відомі обставини, що підлягають доказуванню під час кримінального провадження, у тому числі особи, яким відомі обставини вчиненого ОСОБА_4 кримінального правопорушення.

4. Перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

На даний час не встановлені всі спільники ОСОБА_4 у вчиненні даного кримінального правопорушення, яким останній може повідомити про факт виявлення їх злочинної діяльності та обставини, які стали відомі йому в ході проведення досудового розслідування, що унеможливить притягнення до кримінальної відповідальності всіх винних осіб.

5. Вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Враховуючи характер вчиненого підозрюваним злочину та тяжкість покарання, що загрожує йому у разі визнання винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 111-2 КК України, яке полягає у безальтернативному позбавленні волі, є всі підстави вважати, що підозрюваний може полишити місце свого постійного проживання та виїхати з території України, де буде переховуватись від органів досудового розслідування та суду, незаконними засобами через залякування впливати на свідків у кримінальному провадженні, які володіють інформацією щодо обставин вчинення нею зазначеного злочину, а також знищити, сховати або спотворити будь-які із речей та документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінальних правопорушень, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, продовжуватиме вчиняти кримінальне правопорушення, з метою запобігання вказаним ризикам об`єктивно необхідним є застосування щодо підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Відповідно до ст. 178 КПК України встановлено наступне:

1. Зібрані у ході досудового розслідування докази є вагомими та підтверджують причетність підозрюваного до вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення.

2. Тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим у вчиненні зазначеного кримінального правопорушення є достатньою для обрання йому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

3. Вік та стан підозрюваного дозволяє йому перебувати в слідчому ізоляторі під час досудового розслідування, що є необхідним для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного.

Тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та восьмою статті 176 цього Кодексу.

Так, під час дії воєнного стану до осіб, які підозрюються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 437-442 Кримінального кодексу України, за наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, застосовується запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті тобто тримання під вартою.

Крім того, під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначати розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 402-405, 407, 408, 429, 437-442 Кримінального кодексу України.

Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав із наведених в самому клопотанні підстав та просить суд продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до 30.08.2026 року включно.

Захисник підозрюваного ОСОБА_4 - адвокат ОСОБА_5 в судовому засіданні проти задоволення клопотання прокурора не заперечував, проте просив визначити розмір застави в межах, передбачених КПК України, та врахувати стан здоров`я його підзахисного, який є інвалідом II групи.

Захисник зазначив, що його підзахисний не мав на меті сприяти або надавати будь-яку допомогу ворогу, а його дії були вимушеним кроком. Щодо обґрунтованості підозри сторона захисту не заперечує. Все майно та заощадження підозрюваного залишилися на тимчасово окупованій території. Підозрюваній намагався ухилятися від сплати податків на окупованій території, однак уникнути цього не мав можливості.

Крім того, у слідчому ізоляторі підзахисний не отримує належної медичної допомоги: на тлі стресу в нього постійно підвищується артеріальний тиск та погіршився слух.

На підставі викладеного захисник просив клопотання прокурора задовольнити частково та визначити помірний розмір застави.

Підозрюваний ОСОБА_4 у судовому засіданні пояснив, що згоден із висунутою підозрою (обвинуваченням). Зазначив, що був останнім, хто зареєстрував підприємство, оскільки намагався його зберегти та розраховував на швидке завершення війни.

За словами підозрюваного, він мав три варіанти дій, проте найбільше сподівався саме на закінчення військових дій. Також ОСОБА_4 підтвердив, що стан його здоров`я погіршується.

Заслухавши сторони та дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя приходить до висновків, які мотивує наступним чином.

Відповідно до ч. 4 ст. 176 КПК України запобіжні заходи застосовуються: під час досудового розслідування та до початку підготовчого судового засідання - слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим з прокурором, або за клопотанням прокурора, а під час судового провадження - судом за клопотанням прокурора.

Згідно з ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам:

1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;

4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та восьмою статті 176 цього Кодексу.

Відповідно до положень п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Згідно з ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Слідчий суддя враховує, що запобіжні заходи у кримінальному провадженні обмежують права особи на свободу та особисту недоторканність, гарантовані ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року, а тому можуть бути застосовані тільки за наявності законної мети та підстав, визначених КПК, з урахуванням відповідної практики Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ).

Під час розгляду клопотання слідчим суддею встановлено, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 111-2 КК України, який згідно зі ст. 12 КК України відносяться до категорії особливо тяжкого злочину та санкцією якого передбачено покарання у виді позбавленням волі на строк від десяти до дванадцяти років.

Слідчий суддя вважає обґрунтованою підозру.

Між тим, поняття «обґрунтована підозра» з позиції Європейського суду з прав людини (справа «Нечипорук і Йонкало проти України» (заява № 42310/04, рішення від 21.04.2011 року) означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Також вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справах «Мюррей проти Об`єднаного Королівства» від 28.10.1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990 року).

Водночас слідчий суддя констатує, що під час вирішення питання щодо застосування запобіжних заходів оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті доведення чи не доведення винуватості особи, з метою досягнення таких висновків, які необхідні суду при постановленні вироку, а з тією метою, щоб встановити чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.

Відповідно до ч. 4 ст. 194 КПК України якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов`язки, передбачені частиною п`ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

Суд погоджується з доводами сторони обвинувачення, що надані матеріали свідчать про наявність «обґрунтованої підозри» у розумінні практики ЄСПЛ. Однак, сама по собі обґрунтованість підозри у вчиненні особливо тяжкого злочину не є достатньою підставою для обрання найсуворішого запобіжного заходу без доведення неможливості застосування інших заходів.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані стороною обвинувачення докази обставини, які свідчать про недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів.

Разом з тим, відповідно до ч. 4 ст. 194 КПК України, якщо прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті (обґрунтованість підозри та наявність ризиків), але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті (недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів), слідчий суддя має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні.

Аналізуючи надані матеріали та заперечення сторони захисту, слідчий суддя бере до уваги наступні істотні обставини.

ОСОБА_4 раніше не судимий, у судовому засіданні вину та висунуту підозру визнав повністю, надає безперешкодні та послідовні свідчення органам досудового розслідування, не чинить протидії слідству.

Як встановлено в судовому засіданні з пояснень підозрюваного та його захисника, вчинені ним дії були значною мірою вимушеним заходом у складних умовах окупації, оскільки він намагався зберегти аграрне підприємство та майно, а також ухилявся від сплати податків на користь окупаційної адміністрації до моменту, поки це залишалося можливим. Усе належне підозрюваному майно та заощадження знаходяться на тимчасово окупованій території України, що суттєво обмежує його матеріальні можливості.

ОСОБА_4 є особою з інвалідністю II групи, має невідворотні та суттєві ускладнення стану здоров`я та потребує систематичного медичного нагляду і лікування, забезпечення яких в умовах слідчого ізолятора є утрудненим.

Враховуючи вищенаведене, а саме: критичний стан здоров`я підозрюваного (інвалідність II групи), його щире каяття, визнання підозри та повне сприяння слідству, слідчий суддя вважає, що можливо продовжити тримання під вартою із можливістю внесення застави.

За таких обставин, слідчий суддя вважає за необхідне клопотання прокурора задовольнити частково та продовжити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою строком до 30.08.2026 року включно в межах строку досудового розслідування, із визначенням в якості альтернативного запобіжного заходу застави у розмірі 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 998 400 гривень.

В разі внесення застави покласти на ОСОБА_4 наступні обов`язки, передбачені частиною п`ятою статті 194 КПК України строком на 60 днів, з дня внесення застави та в межах строку досудового розслідування, а саме:

1) не відлучатися з місця проживання без дозволу слідчого, прокурора або суду;

2) прибувати на першу вимогу до слідчого, прокурора або суду;

3) повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання;

4) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України чи в`їзд в Україну.

Керуючись ст.ст. 176-178, 182-183, 186, 193-194, 196, 205, 309, 369, 372, 376 КПК України, слідчий суддя,-

У Х В А Л И В:

Клопотання задовольнити - частково.

Продовжити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою строком до 30.08.2026 року включно в межах строку досудового розслідування, із визначенням в якості альтернативного запобіжного заходу застави у розмірі 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 998 400 гривень, які можуть бути внесені як самим підозрюваним так і іншою фізичною (юридичною) особою на депозитний рахунок: отримувач: ТУ ДСАУ в місті Києві, ЄДРПОУ: 26268059, МФО: 820172, банк: Державна казначейська служба України м.Київ, рахунок отримувача: UA128201720355259002001012089 та надати документ, що це підтверджує,

до Солом`янського районного суду міста Києва.

В разі внесення застави покласти на ОСОБА_4 наступні обов`язки, передбачені частиною п`ятою статті 194 КПК України строком на 60 днів, з дня внесення застави та в межах строку досудового розслідування, а саме:

1) не відлучатися з місця проживання без дозволу слідчого, прокурора або суду;

2) прибувати на першу вимогу до слідчого, прокурора або суду;

3) повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання;

4) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України чи в`їзд в Україну.

У разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний (обвинувачений), будучи належним чином повідомленим, не з`явиться за викликом до слідчого, прокурора або суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави суд вирішує питання про застосування до підозрюваного (обвинуваченого) запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень частини сьомої статті 194 КПК України.

Контроль за виконанням ухвали покласти на Київську обласну прокуратуру.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її проголошення .

Слідчий суддя: ОСОБА_1