Єдиний державний реєстр судових рішень 760/18185/26
СОЛОМ`ЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 вересня 2026 року Солом`янський районний суд міста Києва у складі головуючого судді Кицюк В.С., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів,-
ВСТАНОВИВ:
У червні 2026 року позивач звернувся до суду з вищезазначеним позовом, в якому просив стягнути з відповідача на користь позивача безпідставно набуті грошові кошти у розмірі 25150,00 грн.
В обґрунтування заявлених вимог зазначає, що 12 березня 2025 року позивач сплатив на банківський рахунок відповідача грошові кошти у розмірі 25150,00 грн. Зазначені грошові кошти перераховані позивачем без достатньої правової підстави, оскільки між сторонами відсутні будь-які договірні або інші відносини. Отже, грошові кошти перераховано безпідставно і протягом тривалого часу використовувались відповідачем.
Ухвалою Солом`янського районного суду міста Києва від 17 липня 2026 року відкрито спрощене позовне провадження без виклику (повідомлення) сторін. Витребувано у АТ «Універсал Банк»: відомості про належність банківської картки VISA НОМЕР_1 , емітованої АТ «Універсал Банк», ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ; відомості про здійснення банківської операції з перерахування ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , з банківського рахунку в АТ «Універсал Банк», грошових коштів за квитанцією №1МТ8-059В-МВ28-Р843 від 12 березня 2025 року в сумі 25150 грн на банківську картку НОМЕР_4 , емітовану АТ «Універсал Банк», яка належить ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 .
На день ухвалення рішення відповідач своїм правом не скористався, відзив на позов не подав.
Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше (ч.5 ст.279 ЦПК України).
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.
Судом встановлено, відповідно до копії квитанції №1МТ8-059В-МВ28-Р843 від 12 березня 2025 року, ОСОБА_1 перерахувала 25150,00 грн одержувачу на картку № НОМЕР_1 .
Згідно з відповіддю директора Департаменту операційного управління АТ «Універсал Банк» Сушак І. від 05 серпня 2026 року, на ім`я ОСОБА_2 банком було емітовано платіжну картку № НОМЕР_1 . 12.03.2025 на платіжну картку № НОМЕР_1 був зарахований платіж у сумі 25150 грн. Платіж надійшов за квитанцією №1МТ8-059В-МВ28-Р843 з банківського рахунку № НОМЕР_5 , який належить ОСОБА_1 .
За загальним правилом статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес у один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.
Положеннями ст.1212 ЦК України закріплено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.
Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.
Набуття чи збереження майна буде безпідставним не тільки за умови відсутності відповідної підстави з самого початку при набутті майна, а й тоді, коли первісно така підстава була, але у подальшому відпала.
Також Верховний Суд у постанові від 08 вересня 2021 року по справі №206/2212/18 зазначив, що аналіз норм статті 1212 ЦК України дає підстави для висновку, що кондикційне зобов`язання виникає за наявності таких умов: а) набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); б) набуття чи збереження майна відбулося за відсутності достатньої правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала. Конструкція статті 1212 ЦК України, як і загалом норм глави 83 цього Кодексу, свідчить про необхідність установлення так званої абсолютної безпідставності набуття (збереження) майна не лише в момент його набуття (збереження), а й станом на час розгляду спору. Ознаки, характерні для кондикції, свідчать про те, що пред`явлення кондикційної вимоги можна визнати належним самостійним способом захисту порушеного права власності, якщо: 1) річ є такою, що визначена родовими ознаками, в тому числі грошовими коштами; 2) потерпілий домагається повернення йому речі, визначеної родовими ознаками (грошових коштів) від тієї особи (набувача), з якою він не пов`язаний договірними правовідносинами щодо речі.
Наведене у своїй сукупності свідчить, що кондикція - це позадоговірний зобов`язальний спосіб захисту права власності або іншого права, який може бути застосований самостійно. Кондикція також застосовується субсидіарно до реституції та віндикації як спосіб захисту порушеного права у тому випадку, коли певна вимога власника (титульного володільця) майна не охоплюється нормативним урегулюванням основного способу захисту права, але за характерними ознаками, умовами та суб`єктним складом підпадає під визначення зобов`язання з набуття або збереження майна без достатньої правової підстави.
Таким чином, права особи, яка вважає себе власником майна (носія іншого цивільного права), підлягають захисту шляхом задоволення позову до володільця (набувача майна) з використанням правового механізму, установленого статтею 1212 ЦК України, у разі наявності цивільних відносин безпосередньо між власником та володільцем майна. Такий спосіб захисту можливо здійснити шляхом застосування кондикційного позову, якщо для цього існують підстави, передбачені статтею 1212 ЦК України, які дають право витребувати у набувача таке майно. Отже, положення глави 83 застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб, чи наслідком події.
Сутність зобов`язання із набуття, збереження майна без достатньої правової підстави полягає у вилученні в особи - набувача частини її майна, що набута поза межами правової підстави, у випадку якщо правова підстава переходу відпала згодом, або взагалі без неї - якщо майновий перехід не ґрунтувався на правовій підставі від самого початку правовідношення, та передання майна тій особі - потерпілому, яка має належний правовий титул на нього. Під відсутністю правової підстави розуміють такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення і його юридичному змісту. Тобто відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином. Якщо поведінка набувача, потерпілого, інших осіб або подія утворюють правову підставу для набуття (збереження) майна, стаття 1212 ЦК Україниможна застосовувати тільки після того, як така правова підстава в установленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена або припинена, у тому числі у виді розірвання договору.
Виходячи з цих обставин, суд приходить до висновку про задоволення позову.
На підставі ч.6 ст.141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір.
Керуючись ст.ст.12, 13, 76-82, 141, 259, 263-265, 268, 273 ЦПК України, суд,-
ВИРІШИВ:
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 / РНОКПП НОМЕР_2 / на користь ОСОБА_1 / РНОКПП НОМЕР_3 / безпідставно набуті грошові кошти у розмірі 25150,00 грн.
Стягнути з ОСОБА_2 / РНОКПП НОМЕР_2 / на користь ОСОБА_1 / РНОКПП НОМЕР_3 / судовий збір у розмірі 1331,20 грн.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Суддя Вікторія КИЦЮК
Судове рішення № 140006613, Солом'янський районний суд міста Києва було прийнято 23.09.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 760/18185/26. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: