Ухвала суду № 140006373, 15.09.2026, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/39860/26-к

пр. 1-кс-39883/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 вересня 2026 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши в судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві клопотання прокурора першого відділу управління реалізації повноважень прокурорів у кримінальному провадженні, нагляду за додержанням законів при здійсненні оперативно-розшукової діяльності Генеральної інспекції Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 про накладення арешту, -

ВСТАНОВИВ:

до провадження слідчого судді Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 надійшло клопотання прокурора першого відділу управління реалізації повноважень прокурорів у кримінальному провадженні, нагляду за додержанням законів при здійсненні оперативно-розшукової діяльності Генеральної інспекції Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 про накладення арешту на майно, яке було вилучено 08.01.2026 в ході проведення обшуків за місцем проживання ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , за місцем роботи ОСОБА_4 у приміщенні Полтавської обласної прокуратури, а також службового автомобіля, яким користується ОСОБА_4 , в рамках кримінального провадження № 62024000000001136 від 18.12.2024.

Вказане клопотання обґрунтовує тим, що Головним слідчим управлінням Державного бюро розслідувань здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62024000000001136 від 18.12.2024 за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 365 ч. 2 ст. 387 КК України.

Нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням у вказаному кримінальному провадженні здійснюється прокурорами Генеральної інспекції Офісу Генерального прокурора.

Досудове розслідування здійснюється за фактом перевищення службових повноважень працівниками правоохоронних органів шляхом розголошення даних досудових розслідувань у кримінальних провадженнях з використанням електронних інформаційних систем, зокрема, месенджеру «WhatsApp».

Так, слідчими Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань здійснювалось досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12024175420000672 від 03.11.2024, за результатами якого до Шевченківського районного суду міста Полтави скеровано обвинувальний акт відносно ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 296 КК України.

Під час досудового розслідування зазначеного кримінального провадження здійснено огляд мобільного телефону, що належить підозрюваному ОСОБА_7 , де серед іншого, виявлено переписку в месенджері «WhatsApp» між ОСОБА_7 та ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який займав посаду начальника відділу нагляду за додержанням законів органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю управління нагляду за додержанням законів у кримінальному провадженні, аналізу інформації та координації правоохоронної діяльності прокуратури Полтавської області, в якій останній розголошує відомості досудового розслідування, отримані в тому числі від невстановлених працівників правоохоронних органів.

Крім того, у ході огляду телефону встановлені також інші працівники правоохоронних органів, які в аналогічний спосіб розголошували відомості досудових розслідувань.

Враховуючи та, що ОСОБА_7 не має жодного відношення до участі у кримінальних провадженнях, спрямованої на виконання певних службових обов`язків на користь правоохоронних органів України, а навпаки, має тісні зв`язки у кримінальному колі осіб, наявні достатні підстави вважати, що заступник начальника відділу Полтавської обласної прокуратури ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та інші працівники правоохоронних органів вчиняють перевищення службових повноважень шляхом розголошення відомостей досудових розслідувань у кримінальних провадженнях особам, які не мають відношення до досудового розслідування.

Разом із тим, 06.01.2025 від оперативного підрозділу ТУ ДБР, розташованого у м. Полтаві, надійшли матеріали, що містять відомості про причетність до вчинення кримінального правопорушення Першого заступника керівника Полтавської обласної прокуратури ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Під час досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні, у відповідності до ч. 3 ст. 233 КПК України до постановлення відповідної ухвали слідчого судді, 08.01.2025 проведено обшук за місцем проживання ОСОБА_4 та його дружини ОСОБА_5 , обшук службового кабінету ОСОБА_4 , а також обшук службового автомобіля, яким користується ОСОБА_4 .

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_10 від 27.01.2025 у справі № 757/2681/25-к, надано дозвіл на проведення обшуку автомобіля NISSAN TEANA, днз. НОМЕР_1 , vin: НОМЕР_2 (власник Полтавська обласна прокуратура, ЄДРПОУ 02910060), з метою виявлення та вилучення речей і предметів, що мають значення для досудового розслідування, а саме: мобільний телефон ОСОБА_4 Iphone 15 Pro Max з сім карткою НОМЕР_3 ; купюри схожі на грошові кошти номіналом по 100 доларів США, у кількості 110 штук, тобто у сумі 11 000 доларів США; купюри схожі на грошові кошти номіналом по 500 гривень, у кількості 47 штук, тобто у сумі 23 500 гривень.

Крім того, ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_10 від 27.01.2025 у справі № 757/2684/25-к надано дозвіл на проведення обшуку службового кабінету першого заступника керівника Полтавської обласної прокуратури ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за адресою: АДРЕСА_1 , з метою виявлення та вилучення речей і предметів, що мають значення для досудового розслідування, а саме: Системний блок персонального комп`ютера Hewlett Paccard Prodesk 400 G6, інвентарний номер 111301164, серійний номер 8CC1242QPN, опломбований, номер пломби 0204793; Блокнот з обкладинкою синього кольору, написом на обкладинці «Полтавська обласна прокуратура», «Олег Плескач», являє собою щоденник на 2024 рік заповнений рукописними записами, які починаються з тексту «16.01.2024» на сторінці з датою 01 січня, і закінчуються текстом «клопот. обшуки» на сторінці з датою 23 липня. До блокнота вкладені два аркуші формату А4 з рукописним та друкованим текстом; Мобільний термінал Samsung Galaxy А11 SM-A115F/DSN, серійний номер НОМЕР_13, ІМЕІ1 НОМЕР_4 , ІМЕІ2 НОМЕР_5 , зсім-карткою з мобільним абонентським номером НОМЕР_6 ; Аркуш А4 з рукописними записами, що починаються текстом «СР2Р1Р1234567Р ...»; Предмети, що зовні схожі на грошові кошти 25 купюр по 100 доларів США, з такими серіями та номерами: QЕ11851758А, QE11851759A, QE11851760A, QE11851761A, QE11851762A, QE11851763A, QE11851764A, QE11851765А, QE11851766А, QE11851767А, QE11851768A, QE11851769A, QE11851770А, QE11851771А, QE11851772A, QE11851773А, QE11851774A, QE11851775A, QE11851776A, QE11851777А, QE11851778А, QE11851779A, QE11851780A, QE11851781А, QE11851782A, та 1 купюра номіналом 100 доларів США з серією та номером НЕ34193406І; Флеш-носій GoodRam 32 Gb GB36077CDA; Два рахунки на оплату від ТОВ «Полтавакомунсервіс»: один на ім`я ОСОБА_11 від 28.02.2023, другий на ім`я ОСОБА_12 від 29.02.2024.

Разом з тим, ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_10 від 27.01.2025 у справі № 757/2682/25-к надано дозвіл на проведення обшуку за місцем фактичного проживання ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_2 , з метою виявлення та вилучення речей і предметів, що мають значення для досудового розслідування, а саме: мобільний телефон ОСОБА_5 Iphone 14 Pro Max S/N: НОМЕР_7 , IMEI1: НОМЕР_8 та IMEI2: НОМЕР_9 без сім картки; мобільний телефон ОСОБА_5 Iphone 13 Pro, IMEI1: НОМЕР_10 та IMEI2: НОМЕР_11 , без сім картки; iPad Pro S/N: НОМЕР_12 (використовується як ОСОБА_4 так і іншими членами його сім`ї); відеореєстратор Hikvision Digital Video Recorder model:DS-7108HQHI-K1 serial № CO4453887 який був встановлений в будинку за місцем обшуку; купюри схожі на грошові кошти номіналом по 100 доларів США, у кількості 310 штук, тобто у сумі 31000 доларів США; папка з роздруківками з приводу планування об`єкту нерухомості, де проводився обшук, на 21-му арк.; згода співвласника ОСОБА_13 від 22.09.2023, на 1 арк.; заява-приєднання до умов договору розподілу природного газу від 14.09.2023, на 1-му арк.; акт № 1053964 від 11.02.2023 розмежування балансової належності та експлуатаційної відповідальності сторін між оператором ГРМ та споживачем, на 1-му арк.; чорнові записи та роздруківки, щодо об`єкту нерухомості за адресою: м. Полтава, провулок Стрілецький, 24, на 28 арк.

Таким чином, проведення вищевказаних обшуків 08.01.2026 легалізовано у встановленому законом порядку.

Постановами слідчого від 10.01.2025 та 27.01.2025 вказані речі і документи визнано речовими доказами у кримінальному провадженні.

Окрім цього, встановлено, що 1 купюра номіналом 100 доларів США з серією та номером НЕ34193406І містить ознаки підробки.

Водночас слідчим здійснено огляд системного блоку персонального комп`ютера Hewlett Paccard Prodesk 400 G6, інвентарний номер 111301164, серійний номер 8CC1242QPN, який у подальшому повернуто уповноваженій службовій особі Поплавської обласної прокуратури.

Встановлено, що власниками майна, вилученого за результатами проведених обшуків 08.01.2025 є ОСОБА_4 та ОСОБА_14 .

В судове засідання слідчий, прокурор не з`явився, про причини своєї неявки не повідомили. Прокурор подав заяву про розгляд клопотання у його відсутність та зазначив, що клопотання підтримує в повному обсязі.

В судове засідання власник майна не з`явився, про дату, час та місце розгляду клопотання повідомлявся шляхом вручення повістки слідчому, про причини своєї неявки не повідомив, власну правову позицію не виклав.

Фіксація під час розгляду клопотання слідчим суддею за допомогою технічних засобів на підставі ч. 1 ст. 107 КПК України не здійснювалась.

Статтею 22 КПК України передбачено, що кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.

У відповідності до положень ст. 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та спосіб, передбачених цим Кодексом.

На підставі ч.1 ст. 172 КПК України, клопотання про арешт майна розглядається слідчим суддею, судом не пізніше двох днів з дня його надходження до суду, за участю слідчого та/або прокурора, цивільного позивача, якщо клопотання подано ним, підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, і за наявності - також захисника, законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження. Неприбуття цих осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.

Вивчивши клопотання та долучені до нього матеріали кримінального провадження, заслухавши пояснення прокурора та заперечення власника майна, слідчий суддя приходить наступного висновку.

Згідно ст. 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Відповідно до п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя, згідно ст. ст. 94, 132, 173 КПК України, повинен врахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього конфіскації, в тому числі і спеціальної, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.

Згідно ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Згідно ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Статтею 98 КПК України, визначено, що речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Згідно до ч. 3 ст. 132 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, дізнавач, прокурор не доведе, що: 1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, дізнавача, прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, дізнавач, прокурор звертається із клопотанням.

Відповідні дані і мають міститись і у клопотанні слідчого, прокурора, який звертається з клопотанням про арешт майна, оскільки у відповідності до п.1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

А також, згідно рішення Європейського суду з прав людини у справі «Ісмаїлов проти Росії» від 06.11.2008 року, де вказувалися порушення ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, в якому зазначено, що кожна фізична та юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше, як в інтересах суспільства на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права».

Частиною 2 ст. 168 КПК України передбачено, що тимчасове вилучення майна може здійснюватися також під час обшуку, огляду.

Відповідно до ч. 5 ст. 170 КПК України арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, фізичної чи юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених КК України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.

Згідно ч. 1 ст. 59 КК України конфіскація майна - це покарання, що полягає в примусовому безоплатному вилученні у власність держави всього або частини майна, є власністю засудженого, якщо конфіскується частина майна, суд повинен зазначити, яка саме частина майна конфіскується, або перелічити предмети, що конфіскуються.

Відповідно до ч. 2 ст. 59 КК України конфіскація майна встановлюється за тяжкі та особливо тяжкі корисливі злочини, а також за злочини проти основ національної безпеки України та громадської безпеки незалежно від ступеня їх тяжкості і може бути призначена у випадках, спеціально передбачених в особливій частині цього Кодексу.

Відповідно до ч. 7 ст. 236 КПК України при обшуку слідчий, прокурор має право серед іншого, оглядати і вилучати речі і документи, які мають значення для кримінального провадження. Предмети, які вилучені законом з обігу, підлягають вилученню незалежно від їх відношення до кримінального провадження. Вилучені речі та документи, які не входять до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукання в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку, та не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном.

Частиною 10 ст. 170 КПК України, передбачено, що арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Згідно положень ч. 11 ст. 170 КПК України заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

Відповідно абзацу 2 ч. 5 ст. 171 КПК України, у разі тимчасового вилучення майна під час обшуку, огляду, здійснюваних на підставі ухвали слідчого судді, передбаченої статтею 235 цього Кодексу, клопотання про арешт такого майна повинно бути подано слідчим, прокурором протягом 48 годин після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, в якої його було вилучено.

Надані суду матеріали свідчать, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою забезпечення кримінального провадження, а слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення кримінального правопорушення, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих даних визначити, що їх сукупність, відповідно до вимог ст. 170 КПК України, є достатньою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є накладення арешту на майно.

Дослідивши надані матеріали, враховуючи відповідно до вимог ст. 173 КПК України наявність даних про достатність доказів, що вказують на наявність ознак кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 365 ч. 2 ст. 387 КК України, наявність даних про належність майна, на яке прокурор просить накласти арешт, з метою забезпечення збереження речових доказів та конфіскації майна, як виду покарання, слідчий суддя вважає необхідним задовольнити клопотання, накласти арешт на майно, оскільки вважає наявні передбачені ст. 170 КПК України підстави для його накладення, та заборонити розпоряджатися та використовувати зазначене майно.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 59, 170-173, 175, 309, 372, 392, 532 КПК України, -

УХВАЛИВ:

Клопотання прокурора першого відділу управління реалізації повноважень прокурорів у кримінальному провадженні, нагляду за додержанням законів при здійсненні оперативно-розшукової діяльності Генеральної інспекції Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 про накладення арешту - задовольнити.

Накласти арешт на майно із забороною розпорядження, відчуження, користування, до скасування арешту майна у встановлену КПК України порядку на майно, яке було вилучено 08.01.2025 в ході проведення обшуків за місцем проживання ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , за місцем роботи ОСОБА_4 у приміщенні Полтавської обласної прокуратури, а також службового автомобіля, яким користується ОСОБА_4 , в рамках кримінального провадження № 62024000000001136 від 18.12.2024, а саме:

- Блокнот з обкладинкою синього кольору, написом на обкладинці «Полтавська обласна прокуратура», « ОСОБА_15 », являє собою щоденник на 2024 рік заповнений рукописними записами, які починаються з тексту «16.01.2024» на сторінці з датою 01 січня, і закінчуються текстом «клопот. обшуки» на сторінці з датою 23 липня та два аркуші формату А4 з рукописним та друкованим текстом;

- Мобільний термінал Samsung Galaxy А11 SM-A115F/DSN, серійний номер НОМЕР_13, ІМЕІ1 НОМЕР_4 , ІМЕІ2 НОМЕР_5 , зсім-карткою з мобільним абонентським номером НОМЕР_6 ;

- Аркуш А4 з рукописними записами, що починаються текстом «СР2Р1Р1234567Р ...»;

- Предмети, що зовні схожі на грошові кошти 25 купюр по 100 доларів США, з такими серіями та номерами: QЕ11851758А, QE11851759A, QE11851760A, QE11851761A, QE11851762A, QE11851763A, QE11851764A, QE11851765А, QE11851766А, QE11851767А, QE11851768A, QE11851769A, QE11851770А, QE11851771А, QE11851772A, QE11851773А, QE11851774A, QE11851775A, QE11851776A, QE11851777А, QE11851778А, QE11851779A, QE11851780A, QE11851781А, QE11851782A;

- Флеш-носій GoodRam 32 Gb GB36077CDA;

- Два рахунки на оплату від ТОВ «Полтавакомунсервіс»: один на ім`я ОСОБА_11 від 28.02.2023, другий на ім`я ОСОБА_12 від 29.02.2024.

- мобільний телефон ОСОБА_5 Iphone 14 Pro Max S/N: НОМЕР_7 , IMEI1: НОМЕР_8 та IMEI2: НОМЕР_9 без сім картки;

- мобільний телефон ОСОБА_5 Iphone 13 Pro, IMEI1: НОМЕР_10 та IMEI2: НОМЕР_11 , без сім картки;

- iPad Pro S/N: НОМЕР_12 (використовується як ОСОБА_4 так і іншими членами його сім`ї);

- відеореєстратор Hikvision Digital Video Recorder model:DS-7108HQHI-K1 serial № CO4453887 який був встановлений в будинку за місцем обшуку;

- купюри схожі на грошові кошти номіналом по 100 доларів США, у кількості 310 штук, тобто у сумі 31000 доларів США;

- папка з роздруківками з приводу планування об`єкту нерухомості, де проводився обшук, на 21-му арк.;

- згода співвласника ОСОБА_13 від 22.09.2023, на 1 арк.;

- заява-приєднання до умов договору розподілу природного газу від 14.09.2023, на 1-му арк.;

- акт № 1053964 від 11.02.2023 розмежування балансової належності та експлуатаційної відповідальності сторін між оператором ГРМ та споживачем, на 1-му арк.;

- чорнові записи та роздруківки, щодо об`єкту нерухомості за адресою: АДРЕСА_2 , на 28 арк.

- мобільний телефон ОСОБА_4 Iphone 15 Pro Max з сім карткою НОМЕР_3 ;

- купюри схожі на грошові кошти номіналом по 100 доларів США, у кількості 110 штук, тобто у сумі 11 000 доларів США;

- купюри схожі на грошові кошти номіналом по 500 гривень, у кількості 47 штук, тобто у сумі 23 500 гривень.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Ухвала про накладення арешту може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя: ОСОБА_1