Рішення № 140006328, 24.07.2026, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/61093/18-ц

пр. 2-1062/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 липня 2026 року Печерський районний суд м. Києва у складі:

головуючого - судді Козлова Р.Ю.,

при секретарі судового засідання - Іваненку С.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтернет інвест», ОСОБА_2 , Державної організації «Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій» (скорочено - УКРНОІВІ), третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «Хостмайстер», Товариство з обмеженою відповідальністю «Преміум Груп Юкрейн» про дострокове припинення дії реєстрації знаку для товарів і послуг та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2018 року позивач звернувся до суду із даним позовом до відповідачів про дострокове припинення дії міжнародної реєстрації знаку для товарів і послуг та зобов`язання вчинити дії.

21 травня 2019 року позивач надав до суду оновлену позовну заяву, в якій просив суд зобов`язати ОСОБА_2 припинити порушення прав інтелектуальної власності шляхом використання знаків для товарів і послуг за свідоцтвом України № НОМЕР_1 стосовно наведених у цьому свідоцтві товарів і послуг в мережі Інтернет, а саме: в доменному імені ІНФОРМАЦІЯ_3.ua, на веб-сторінці сайту за адресою http://ІНФОРМАЦІЯ_3.ua; достроково повністю припинити в Україні дію міжнародної реєстрації № НОМЕР_2 від 25.02.2019 знаку для товарів і послуг щодо усіх товарів та послуг, для яких зареєстрований даний знак; зобов`язати Міністерство економічного розвитку і торгівлі України опублікувати в офіційному бюлетені "Промислова власність" відомості про дострокове припинення дії і Україні реєстрації № НОМЕР_2 від 25.02.2019 року знаку для товарів і послуг щодо усіх товарів та послуг, для яких зареєстрований даний знак; зобов`язати Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтернет інвест» здійснити переделегування доменного імені "ІНФОРМАЦІЯ_3.ua" на користь позивача.

27 травня 2019 року, суддею Підпалим В.В., постановлено ухвалу суду про відкриття провадження у справі та вирішено розгляд справи проводити у порядку загального позовного провадження.

Відповідно до позову, позивачем 25.07.2018 року було зареєстровано знак для товарів і послуг "ІНФОРМАЦІЯ_2", свідоцтво України на знак для товарів і послуг № НОМЕР_1 для товарів і послуг 27 класу Міжнародної класифікації товарів та послуг для реєстрації знаків відповідно до Протоколу до Мадридської угоди про міжнародну реєстрацію знаків для товарів та послуг із територіальним поширенням на Україну та ряд інших країн . Після отримання вказаного свідоцтва, позивачем здійснено спробу зареєструвати приватне доменне ім`я другого рівня в домені .UA - "ІНФОРМАЦІЯ_3.ua", але йому було відмовлено, оскільки вказане доменне ім`я раніше вже було делеговане іншій особі.

Так, компанією ЖЕЇДЖАНГ МОРЕ ЕЛЕКТРІК АППЛІАНСЕС КО ЛТД, що була одним з відповідачів за первісним позовом, яка зареєстрована відповідно до законодавства Китаю, відповідно до Мадридської угоди про міжнародну реєстрацію знаків від 14.04.1891 року, 10.03.2009 року було зареєстровано знак для товарів і послуг "ІНФОРМАЦІЯ_3" за № НОМЕР_3. На підставі вказаної міжнародної реєстрації знака для товарів і послуг 21.05.2018 року реєстратором у домені .UA, Товариством з обмеженою відповідальністю "ПРЕМІУМ ГРУП ЮКРЕЙН" (що у первісному позові зазначався, як Відповідач - 2, а тепер є третьою особою по справі), було зареєстровано (делеговано) доменне ім`я другого рівня в домені .UA - "ІНФОРМАЦІЯ_3.ua". Позивач, встановив, що компанією ЖЕЇДЖАНГ МОРЕ ЕЛЕКТРІК АППЛІАНСЕС КО ЛТД жодним чином, передбаченим законодавством України, не використовувався знак для товарів і послуг за міжнародною реєстрацією № НОМЕР_3. У зв`язку з наявністю підстав для дострокового припинення дії в Україні міжнародної реєстрації № НОМЕР_3, позивач звернувся з вказаним позовом до суду. Проте, у зв`язку із тривалістю судового провадження, доменне ім`я другого рівня в домені .UA - "ІНФОРМАЦІЯ_3.ua" було надано Товариством з обмеженою відповідальністю "Інтернет Інвест" - ОСОБА_2 на підставі свідоцтва на знак для товарів і послуг № НОМЕР_2 від 25.02.2019 для товарів і послуг 15 класу МКТП.

Як зазначає позивач, весною 2019 року на сайті http://ІНФОРМАЦІЯ_3.ua з`явилося наповнення, відповідно до якого на ньому надаються послуги з подобової оренди житла в АР Крим. Тобто, фактичне використання доменного імені взагалі не відповідає 15 класу МКТП свідоцтва на знак для товарів і послуг № НОМЕР_2 від 25.02.2019, що свідчить про неналежне використання Відповідачем 2 знака для товарів і послуг № НОМЕР_2 від 25.02.2019, отже вбачається зловживанням своїм правом. Таким чином, Відповідачем 2 порушуються права інтелектуальної власності шляхом використання знаку для товарів і послуг № НОМЕР_1 стосовно наведених у цьому свідоцтві товарів і послуг в мережі Інтернет, а саме в доменному імені ІНФОРМАЦІЯ_3.ua, на веб-сторінках сайта за адресою http://ІНФОРМАЦІЯ_3.ua.

Також позивачем було подано заяву про забезпечення позову у справі за позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтернет інвест», ОСОБА_2 , Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «Хостмайстер», Товариство з обмеженою відповідальністю «Преміум Груп Юкрейн» про дострокове припинення дії міжнародної реєстрації знаку для товарів і послуг та зобов`язання вчинити дії, яку було розглянуто суддею Печерського районного суду м. Києва Підпалим В.В. і задоволено частково, а саме: заборонити Товариству з обмеженою відповідальністю «Інтернет Інвест» (код ЄДРПОУ 32493292, місцезнаходження: м. Київ, пров. Новопечерський, 3, корп.2, офіс 9) здійснювати дії, які спрямовані на видалення доменного імені «ІНФОРМАЦІЯ_3.ua», зміну інформації про доменне ім`я «ІНФОРМАЦІЯ_3.ua», здійснення трансферу або перереєстрацію доменного імені «ІНФОРМАЦІЯ_3.ua», а також вчинення інших дій щодо внесення змін до відомостей про доменне ім`я «ІНФОРМАЦІЯ_3.ua», що містяться в реєстрі публічного домену, окрім тих змін, що спрямовані на виконання зазначеної заборони; заборонити Міністерству економічного розвитку і торгівлі України (код ЄДРПОУ 37508596, м. Київ, вул. Михайла Грушевського, 12/2) вносити до Реєстру ліцензійних договорів про використання відомостей про видачу ліцензій на використання знаку для товарів і послуг за реєстрацію НОМЕР_2 від 25.02.2019 року.

Посилаючись на вищенаведені обставини, представник позивача просить суд задовольнити позов у повному обсязі.

29.07.2019 року від Відповідача 3 надійшла заява про закриття провадження у справі, у зв`язку із тим, що згідно з інформацією з Бази даних Всесвітньої організації інтелектуальної власності - Madrid Monitor міжнародна реєстрація за № НОМЕР_2 від 25.02.2019 р. в зазначеній базі відсутня. В той же час на території України діє національна реєстрація на знак для товарів і послуг - свідоцтво України № НОМЕР_2 від 25.02.2019 р. Таким чином, у зв`язку з неправильним (помилковим) визначенням позивачем позовних вимог в частині дострокового припинення дії свідоцтва на знак для товарів і послуг, у разі задоволення позову, в подальшому буде неможливо виконати рішення суду.

30.07.2019 року представником Відповідача 2 було подано відзив на позовну заяву, в якому він заперечує проти позову в обґрунтування чого зазначає, що позивач є власником свідоцтва України на знак для товарів і послуг № НОМЕР_1 для товарів 27 класу МКТП, а Відповідач 2 є власником свідоцтва України на знак для товарів і послуг № НОМЕР_2 для товарів 15 класу МКТП і таким чином, позивач і Відповідач 2 є власниками свідоцтв на знаки для товарів і послуг, зареєстрованих для зовсім різних класів товарів і послуг, а отже, позивач безпідставно стверджує, що Відповідач 2 порушує його права інтелектуальної власності шляхом використання знаку для товарів і за свідоцтвом України № НОМЕР_1 на веб-сайті http://ІНФОРМАЦІЯ_3.ua. Товари та послуги, розміщені на веб-сайті http://ІНФОРМАЦІЯ_3.ua не відповідають класам товарів і послуг, за якими зареєстровано свідоцтво України № НОМЕР_1 , власником прав за яким є Позивач. Крім того, відсутні законні підстави для дострокового припинення дії свідоцтва України на знак для товарів і послуг № НОМЕР_2 від 25.02.2019 р. Представник Відповідача 2 наголошує, що первісно позовна заява була подана до ЖЕЇДЖАНГ МОРЕ ЕЛЕКТРІК АППЛІАНСЕС КО ЛТД відносно міжнародної реєстрації знака для товарів і послуг № НОМЕР_3, у подальшому було змінено не тільки вказаного Відповідача, а й замінено інших учасників справи, при цьому в матеріалах справи відсутні заява та/або клопотання Позивача про заміну сторін, про зміну предмету спору, а натомість подана "Оновлена позовна заява", яка взагалі не передбачена нормами Цивільного процесуального кодексу. Таким чином, аналізуючи первісні позовні вимоги і вимоги "Оновленої позовної заяви" можна дійти висновку, що це різні судові спори, оскільки мають різний предмет і різних відповідачів.

Відповідачем 1 було подано відзив на позовну заяву, в якому зазначається, що ТОВ "Інтернет Інвест" веде лише технічне обслуговування домену ІНФОРМАЦІЯ_3.ua, являється Реєстратором - суб`єктом господарювання, який надає Реєстранту послуги, що необхідні для технічного забезпечення функціонування та делегування імені в частині ієрархічного адресного простору мережі Інтернет, яка має унікальну назву, що її ідентифікує, обслуговується групою серверів доменних імен та централізовано адмініструється. У позовній заяві позивач стверджує, що ТОВ "Інтернет Інвест" є належним відповідачем та порушує право позивача шляхом надання Реєстранту доменного імені послуг, необхідних для технічного забезпечення реєстрації, делегування та обслуговування доменного імені. Однак, Відповідач 1 не погоджується з даним твердженням, так як, діяльність з адміністрування доменних імен передбачає здійснення реєстраційних функцій та забезпечення умов доступу абонентів до відповідних телекомунікаційних послуг. Особа, яка здійснює лише делегування та адміністрування доменних назв, не є фактичним користувачем делегованих доменних імен, оскільки реєстрація домені є, по суті, внесення обумовленої інформації до реєстраційної бази даних, а не власне використовування такого домену. Таким чином, позивачем не надано жодних доказів, які б підтверджували протиправну поведінку саме ТОВ "Інтернет Інвест".

31.07.2019 р. представником позивача подано відповідь на відзив Відповідача 1, в якому представник позивача зазначає, що відповідно до інформації відкритої Інтернет-бази даних (сервісі) WHOIS, реєстратором доменного імені є Відповідач 1. Процедура делегування доменних імен .UA не врегульована законодавством, але врегульована відповідним Регламентом особливостей реєстрації приватних доменних імен другого рівня в домені .UA та Регламентом публічного домену, яких дотримуються всі учасники ринку доменних імен. Регламентом передбачено, що всі зміни щодо статусу доменного імені може здійснювати виключно реєстратор доменного імені. За таких обставин, змінити статус доменного імені - "ІНФОРМАЦІЯ_3.ua" шляхом переделегування його на користь позивача, може виключно Відповідач 1. Крім того, представник позивача вказує на незаконні маніпуляції, що полягають в "бронюванні" доменного імені - за домовленістю з реєстратором або іншим обманним шляхом, зареєстроване доменне ім`я на підставі чужої вже зареєстрованої торгівельної марк, яка зареєстрована за кордоном, але охорона якої розповсюджується на територію України і зі строком дії свідоцтва на цю торгівельну марку, який закінчується приблизно тоді, коли необхідна марка буде вже зареєстрована. Саме тому позивач був змушений звернутися в суд з позовною заявою з метою захисту своїх прав та законних інтересів, у зв`язку із порушенням прав інтелектуальної власності. Як докази, Позивачем надано, зокрема, копію свідоцтва на знак для товарів і послуг № НОМЕР_1 та інші копії листів і запитів, які містяться в матеріалах справи.

27.09.2019 року представником позивача надано пояснення про виключення слова "міжнародної" з вимоги про дострокове повне припинення в Україні дії реєстрації № НОМЕР_2 від 25.02.2019 знаку для товарів і послуг щодо усіх товарів і послуг, для яких зареєстрований даний знак у зв`язку з допущенням технічної описки в оновленому позові.

30.09.2019 р. представником позивача було подано відповідь на відзив Відповідача 3, в якому вказується, що Відповідач 3 допустився надмірного формалізму, заперечуючи проти позову через слово "міжнародної". Так, позивач допустив технічну описку в оновленому позові, вказавши слово "міжнародної", у зв`язку з чим, 26.09.2019 р. позивачем надано пояснення про виключення слова "міжнародної" з позовних вимог, які було відправлені поштовим відправленням Відповідачу 3.

01.10.2019 р. Відповідачем 3 надано пояснення у справі, відповідно до яких Відповідач 3 вважає, що для вирішення спору (прийняття законного та об`єктивного рішення) Позивач повинен в сукупності довести факти недобросовісного використання Відповідачем 2 своїх прав на знак; а Відповідач 2 - безпосереднє та фактичне використання або зазначити поважні причини невикористання зазначеного знака протягом трьох років від дати публікації відомостей про видачу свідоцтв або від іншої дати після цієї публікації стосовно товарів і послуг, для яких вони зареєстровані.

Представником Відповідача 2 було подано заперечення у справі, в яких вказано, що відповідно до Регламенту особливостей реєстрації приватних доменних імен другого рівня в домені .UA, при надходженні заявки на реєстрацію доменного імені, заявка ставиться у чергу, про що йде повідомлення Реєстратору. Якщо заявка на вказане доменне ім`я вже знаходиться в черзі на обробку, то всі подальші заявки відхиляються до прийняття рішення по існуючій заявці. Позивач зазначає, що звертався за електронною адресою info@domen.ua щодо інформації про продаж доменного імені ІНФОРМАЦІЯ_3.ua і відповіді не отримав. Цей лист від позивача надійшов з електронної адреси ІНФОРМАЦІЯ_1 02.06.2018 р. Як зазначає представник Відповідача 2, в Україні діє заборона інтернет-провайдерам надавати доступ користувачам мережі Інтернет до ресурсів і сервісів Товариств з обмеженою відповідальністю Яндекс (РФ) і Яндекс. Україна строком на три роки, відповідно до рішення Ради національної безпеки і оборони від 28 квітня 2017 р. Таким чином, електронний лист від Позивача міг і не надійти до адресата, а, отже, можна вважати, що Позивач належним чином не виявив намір зареєструвати доменне ім`я ІНФОРМАЦІЯ_3.ua. Крім того, представник Відповідача 2 звертає увагу, що Відповідачем 2 22.05.2018 р. було подано заявку на реєстрацію знака для товарів і послуг "ІНФОРМАЦІЯ_3", дата реєстрації - 25.02.2019 р. Строк реєстрації доменного імені за ЖЕЇДЖАНГ МОРЕ ЕЛЕКТРІК АППЛІАНСЕС КО ЛТД закінчувався 21.05.2019 р. Таким чином, доменне ім`я ІНФОРМАЦІЯ_3.ua за Відповідачем 2 було можливо зареєструвати не раніше 21.05.2019 р., а, отже, і будь-які договірні відносини між Відповідачем 2 і Відповідачем 1 виникли не раніше 21.05.2019 р. Тому електронний лист від позивача від 02.06.2018 р. не є належним доказом порушення прав позивача. Так як позивачу було відомо, що строк реєстрації доменного імені за ЖЕЇДЖАНГ МОРЕ ЕЛЕКТРІК АППЛІАНСЕС КО ЛТД закінчувався 21.05.2019 р. і він не звернувся до Відповідача 1 із наміром зареєструвати на власне ім`я доменне ім`я "ІНФОРМАЦІЯ_3.ua", то і будь-які підстави звернення із позовом про порушення прав позивача Відповідачем 2 - відсутні.

09.10.2019 р. представником позивача було подано відповідь на відзив Відповідача 2, в якому вказується, що доводи Відповідача 2 є безпідставними та суперечать чинному законодавству.

05 березня 2024 року ухвалою судді Печерського районного суду м. Києва Підпалим В.В., було здійснено заміну відповідача з Міністерства економічного розвитку і торгівлі України на його правонаступника Державну організацію «Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій» (скорочено - УКРНОІВІ).

Розпорядженням керівника апарату Печерського районного суду м. Києва №220 від 05.05.2025 року було, здійснено повторний автоматичний розподіл вищевказаної цивільної справи №757/61093/18-ц між суддями у зв`язку з перебуванням головуючого судді: Підпалого В.В., у довгостроковій відпустці.

Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями та з метою недопущення порушення строків розгляду справу, головуючим суддею по зазначеній справі призначено Козлова Р.Ю.

Ухвалою суду від 25 листопада 2025 року прийнято до провадження цивільну справу.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази та вивчивши зміст поданих учасниками процесу заяв по суті справи, суд дійшов наступного висновку.

За ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспо рюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (ч. 1 ст. 4 ЦПК України).

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч.ч. 1-4 ст. 12 ЦПК України).

За ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Судом встановлено, що Позивач є власником Свідоцтва України на знак для товарів і послуг № НОМЕР_1 (ІНФОРМАЦІЯ_2.) для товарів 27 класу Міжнародної класифікації товарів і послуг: "вінілові покриви на підлогу; гімнастичні мати; декоративні настінні покриття нетекстильні; килими до автомобілів; килими; килимки; килимки для ванних кімнат; килимки для занять йогою; килимки для підлоги, вогнестійкі, для камінів та мангалів; лінолеум; підстилки із сплетених мотузків для лижних спусків; підстилки під килими; підстилки; покриви на підлогу; придверні підстилки; протиковзові підстилки; циновки з очерету; шпалери паперові; шпалери текстильні; штучні газонні покриви".

Відповідач 2 ОСОБА_2 є власником Свідоцтва України на знак для товарів і послуг № НОМЕР_2 (МОРЕ) для товарів 15 класу Міжнародної класифікації товарів і послуг: "Музичні інструменти; акордеони; арфи; балалайки (струнні музичні інструменти); бамбукові флейти; банджо; бандоніони; барабани (музичні інструменти); барабанні палички; баси (музичні інструменти); бубни; букцини (труби); бунчуки (музичні інструменти); варгани (музичні інструменти); віоли; волинки; гармоні губні; гітари; гобої; гонги; гукін (китайські скрипки); демпфери для музичних інструментів; дзвоники (музичні інструменти); диригентські палички; електронні музичні інструменти; камертони; каніфоль для струнних музичних інструментів; карильйони (музичні інструменти); кастаньєти; катеринки; кілки для музичних інструментів; кінський волос для смичків музичних інструментів; клавіатури для музичних інструментів; клавіатури для фортепіано; клавіші для музичних інструментів; клавіші для фортепіано; клапани для музичних інструментів; кларнети; ключі для настроювання музичних інструментів; кобилки для музичних інструментів; колодки смичків для музичних інструментів; контрабаси; концертини; корнети (музичні інструменти); ксилофони; литаври; ліри; мандоліни; медіатори для струнних інструментів; мелодичні гармоніки; міхи для музичних інструментів; музичні синтезатори; мундштуки для музичних інструментів; окарини; органи; педалі для музичних інструментів; підборідники для скрипок; підставки під литаври; підставки під музичні інструменти; піпи (китайські гітари); пристрої для перегортання нот; пюпітри для нот; регулятори гучності для механічних фортепіано; ріжки (музичні інструменти); роботизовані барабани; саксофони; скриньки музичні; скрипки; смички для музичних інструментів; стрічки для механічних музичних інструментів (фортепіано); стрічки перфоровані для механічних музичних інструментів; струни для арф; струни для музичних інструментів; струни для фортепіано; струни з кишок для музичних інструментів; струнні музичні інструменти; суона (китайські труби); сурдини для музичних інструментів; сурми; тамтами; тарілки (музичні інструменти); трикутники (музичні інструменти); тромбони; тростини для смичків музичних інструментів; труби (музичні інструменти); труби повітропровідні для органів; фісгармонії; флейти; фортепіано; футляри для музичних інструментів; цитри; шенґ (китайські духові музичні інструменти); шкіра для барабанів; язичкові духові музичні інструменти ".

Відповідно до ч. 2 ст. 494 ЦК України, обсяг правової охорони торговельної марки визначається наведеними у свідоцтві її зображенням та переліком товарів і послуг, якщо інше не встановлено законом.

Таким чином, власник свідоцтва має право використовувати та забороняти використовувати торговельну марку іншим особам для товарів, для яких вона зареєстрована, а також для інших товарів, споріднених з ними.

Згідно ст. 16 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг», використанням знака визнається нанесення його на будь-який товар, для якого знак зареєстровано, упаковку, в якій міститься такий товар, вивіску, пов`язану з ним, етикетку, нашивку, бирку чи інший прикріплений до товару предмет, зберігання такого товару із зазначеним нанесенням знака з метою пропонування для продажу, пропонування його для продажу, продаж, імпорт (ввезення) та експорт (вивезення); застосування його під час пропонування та надання будь-якої послуги, для якої знак зареєстровано: застосування його в діловій документації чи в рекламі та в мережі Інтернет.

При цьому, згідно із абз. 2 ч. 1 ст. 20 Закону, порушенням прав власника свідоцтва вважається також використання без його згоди в доменних іменах знаків та позначень, вказаних у пункті 5 статті 16 цього Закону. Відповідно до пункту 5 статті 16, Свідоцтво надає його власнику виключне право забороняти іншим особам використовувати без його згоди, якщо інше не передбачено цим Законом:

зареєстрований знак стосовно наведених у свідоцтві товарів і послуг;

зареєстрований знак стосовно товарів і послуг, споріднених з наведеними у свідоцтві, якщо внаслідок такого використання можна ввести в оману щодо особи, яка виробляє товари чи надає послуги;

позначення, схоже із зареєстрованим знаком, стосовно наведених у свідоцтві товарів і послуг, якщо внаслідок такого використання ці позначення і знак можна сплутати;

позначення, схоже із зареєстрованим знаком, стосовно товарів і послуг, споріднених з наведеними у свідоцтві, якщо внаслідок такого використання можна ввести в оману щодо особи, яка виробляє товари чи надає послуги, або ці позначення і знак можна сплутати.

Позивач звертається до суду із вимогою зобов`язати Відповідача 2 припинити порушення прав інтелектуальної власності шляхом використання знаків для товарів і послуг за свідоцтвом України № НОМЕР_1 стосовно наведених у цьому свідоцтві товарів і послуг в мережі Інтернет, а саме: в доменному імені ІНФОРМАЦІЯ_3.ua, на веб-сторінці сайту та за адресою http://ІНФОРМАЦІЯ_3.ua. Як доказ, вказує, що весною 2019 року на сайті http://ІНФОРМАЦІЯ_3.ua з`явилося наповнення, згідно з яким на ньому надаються послуги з оренди житла в АР Крим. Разом з тим, позивач не надав жодного доказу використання Відповідачем 2 на сайті http://ІНФОРМАЦІЯ_3.ua тих товарів 27 класу, обсяг правової охорони яких визначений свідоцтвом України № НОМЕР_1 . Реєстрація доменного імені не є використанням торговельної марки у розумінні ст. 16 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг», так як торговельна марка вважається використаною лише у випадку її використання стосовно товарів і послуг, для яких вона зареєстрована.

Відповідно до ст. 18 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг», 1. Власник свідоцтва в будь-який час може відмовитися від нього повністю або частково на підставі заяви, поданої до НОІВ. Зазначена відмова набирає чинності від дати публікації відомостей про це в Бюлетені.

2. Дія свідоцтва припиняється у разі несплати збору за продовження строку його дії. Клопотання про продовження дії свідоцтва та збір за кожне продовження строку дії свідоцтва мають надійти до НОІВ до кінця поточного періоду строку дії свідоцтва за умови сплати збору протягом шести останніх його місяців.

Збір за продовження дії свідоцтва може бути сплачено, а клопотання про продовження дії свідоцтва - надійти до НОІВ протягом шести місяців після встановленого строку. У цьому разі розмір зазначеного збору збільшується на 50 відсотків.

Дія свідоцтва припиняється з першого дня періоду строку дії свідоцтва, за який збір не сплачено.

3. Дія свідоцтва припиняється за рішенням суду:

у зв`язку з перетворенням торговельної марки в загальновживане позначення певного виду товарів чи послуг після дати публікації відомостей про видачу свідоцтва;

якщо внаслідок використання торговельної марки власником свідоцтва або з його дозволу іншою особою вона може ввести громадськість в оману, зокрема щодо походження, якості або географічного походження товарів і послуг, для яких вона була зареєстрована.

Якщо підстави для припинення дії свідоцтва поширюються на деякі товари чи послуги, дія свідоцтва припиняється лише щодо таких товарів чи послуг.

4. Якщо торговельна марка не використовується в Україні повністю або щодо частини зазначених у свідоцтві товарів і послуг безперервно протягом п`яти років від дати публікації відомостей про видачу свідоцтва або якщо використання торговельної марки призупинено з іншої дати після цієї публікації на безперервний строк у п`ять років, будь-яка особа має право звернутися до суду із заявою про дострокове припинення дії свідоцтва повністю або частково.

Для цілей застосування цього пункту датою, з якої повинно розпочинатися використання торговельної марки за міжнародною реєстрацією, є дата публікації в Бюлетені НОІВ відомостей про надання правової охорони торговельній марці за міжнародною реєстрацією в Україні.

У такому разі дія свідоцтва або дія міжнародної реєстрації в Україні може бути припинена повністю або частково лише за умови, що власник свідоцтва чи міжнародної реєстрації не зазначить поважні причини такого невикористання. Такими поважними причинами є обставини, що перешкоджають використанню торговельної марки незалежно від волі власника свідоцтва чи міжнародної реєстрації, зокрема обмеження імпорту чи інші вимоги до товарів і послуг, встановлені законодавством.

Для цілей цього пункту використанням торговельної марки власником свідоцтва вважається також використання її з дозволу власника свідоцтва іншою особою.

Використання торговельної марки особою, яка має право використовувати колективну марку, вважається використання власником свідоцтва.

Дію свідоцтва не може бути припинено, якщо у строк від закінчення п`ятирічного строку невикористання торговельної марки до подання позову про дострокове припинення дії свідоцтва почалося чи відновилося її використання, крім випадку, коли підготовка до початку використання або відновлення використання торговельної марки розпочалися протягом трьох місяців до подання такого позову та після того, як власник свідоцтва довідався про можливість його подання.

Позивач не вказує на підставі чого, відповідно до п.3 ст. 18 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг», суд має достроково повністю припинити дію свідоцтва № НОМЕР_2 і не надає відповідних до підстави доказів.

Крім того, оскільки датою реєстрації знаку для товарів і послуг за свідоцтвом № НОМЕР_2 , що належить Відповідачу 2 є 25.02.2019 р., а позивач звернувся із позовом До Відповідача у 2019 році, то не можна стверджувати, що знак не використовувася в Україні повністю або щодо частини зазначених у свідоцтві товарів і послуг безперервно протягом п`яти років від дати публікації відомостей про видачу свідоцтва.

Згідно з вимогами статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 82 ЦПК України. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і що до яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно вимог ЦПК України учасники справи мають передбачені процесуальним законом права і обов`язки.

Обов`язок доказування певних обставин лежить на стороні, яка посилається на них як на підставу своїх вимог та заперечень.

Недоведеність обставин, на наявності яких наполягає позивач - є підставою для відмови у позові; а у разі, якщо на тому наполягає відповідач - для відхилення його заперечень проти позову.

У випадку невиконання учасником справи його обов`язку із доведення відповідних обставин необхідними доказами, такий учасник має усвідомлювати, що несе ризик відповідних наслідків, зокрема, відмови у задоволенні позовних вимог, у зв`язку із їх недоведеністю.

Згідно зі ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами доказування: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів та показаннями свідків.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування (частина перша, друга, четверта статті 77 ЦПК України).

Відповідно до частини першої статті 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

В постановах Верховного Суду від 08.08.2019 р. у справі №450/1686/17 та від 15.07.2019 р. у справі №235/499/17 зазначено, що аналіз наведених норм процесуального та матеріального права дає підставу вважати, що кожна сторона сама визначає стратегію свого захисту, зміст своїх вимог і заперечень, тягар доказування лежить на сторонах спору, а суд розглядає справу виключно у межах заявлених ними вимог та наданих доказів. Суд не може вийти за межі позовних вимог та в порушення принципу диспозитивності самостійно обирати правову підставу та предмет позову.

Спірні правовідносини регулюються Законом України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг» від 15 грудня 1993 року № 3689-XII (тут і далі в редакції станом на час виникнення спірних правовідносин) (далі - Закон № 3689-XII).

Згідно зі статтею 1 Закону № 3689-XII, знак - це позначення, за яким товари і послуги одних осіб відрізняються від товарів і послуг інших осіб.

Відповідно до статті 492 ЦК України та частини другої статті 5 Закону № 3689-XII торговельною маркою може бути будь-яке позначення або будь-яка комбінація позначень, які придатні для вирізнення товарів (послуг), що виробляються (надаються) однією особою, від товарів (послуг), що виробляються (надаються) іншими особами. Такими позначеннями можуть бути, зокрема, слова, літери, цифри, зображувальні елементи, комбінації кольорів.

Згідно з пунктом 4 статті 5 Закону № 3689-XII обсяг правової охорони, що надається, визначається зображенням знака та переліком товарів і послуг, внесеними до Реєстру («Державний реєстр свідоцтв України на знаки для товарів і послуг»), і засвідчується свідоцтвом з наведеними у ньому копією внесеного до Реєстру зображення знака та переліком товарів і послуг.

Відповідно до статті 25 Закону № 3689-XII при визначенні того, чи є торговельна марка добре відомою в Україні, можуть розглядатися, зокрема, такі фактори, якщо вони є доречними: ступінь відомості чи визнання торговельної марки у відповідному секторі суспільства; тривалість, обсяг та географічний район будь-якого використання торговельної марки; тривалість, обсяг та географічний район будь-якого просування торговельної марки, включаючи рекламування чи оприлюднення та представлення на ярмарках чи виставках товарів та/або послуг, щодо яких торговельна марка застосовується; тривалість та географічний район будь-яких реєстрацій та/або заявок на реєстрацію торговельної марки за умови, що торговельна марка використовується чи є визнаною; свідчення успішного відстоювання прав на торговельну марку, зокрема територія, на якій торговельну марку визнано добре відомою компетентними органами; цінність, що асоціюється з торговельною маркою.

Відповідно до статті 418 ЦК України право інтелектуальної власності - це право особи на результат інтелектуальної, творчої діяльності або на інший об`єкт права інтелектуальної власності, визначений цим Кодексом та іншим законом. Право інтелектуальної власності становлять особисті немайнові права інтелектуальної власності та (або) майнові права інтелектуальної власності, зміст яких щодо певних об`єктів права інтелектуальної власності визначається цим Кодексом та іншим законом. Право інтелектуальної власності є непорушним. Ніхто не може бути позбавлений права інтелектуальної власності чи обмежений у його здійсненні, крім випадків, передбачених законом.

У відповідності до статті 420 ЦК України до об`єктів права інтелектуальної власності належать, зокрема, торговельні марки (знаки для товарів і послуг).

Згідно статті 493 ЦК України суб`єктами права інтелектуальної власності на торговельну марку є фізичні та юридичні особи. Право інтелектуальної власності на певну торговельну марку може належати одночасно кільком фізичним та (або) юридичним особам.

Набуття права інтелектуальної власності на торговельну марку засвідчується свідоцтвом. Умови та порядок видачі свідоцтва встановлюються законом. Обсяг правової охорони торговельної марки визначається наведеними у свідоцтві її зображенням та переліком товарів і послуг, якщо інше не встановлено законом. Набуття права інтелектуальної власності на торговельну марку, яка має міжнародну реєстрацію або визнана в установленому законом порядку добре відомою, не вимагає засвідчення свідоцтвом (стаття 494 ЦК України).

Згідно з вимогами статті 495 ЦК України майновими правами інтелектуальної власності на торговельну марку є: 1) право на використання торговельної марки; 2) виключне право дозволяти використання торговельної марки; 3) виключне право перешкоджати неправомірному використанню торговельної марки, в тому числі забороняти таке використання; 4) інші майнові права інтелектуальної власності, встановлені законом.

Майнові права інтелектуальної власності на торговельну марку належать володільцю відповідного свідоцтва, володільцю міжнародної реєстрації, особі, торговельну марку якої визнано в установленому законом порядку добре відомою, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до пункту 4.3.2.4 Правил складання, подання та розгляду заявки на видачу свідоцтва України на знак для товарів і послуг, затверджених наказом Державного патентного відомства України від 28 липня 1995 № 116 (в редакції наказу Держпатенту від 20 серпня 1997 № 72, що діяла на час виникнення спірних правовідносин) (далі - Правила № 116) та пункту 11.1.5 Методичних рекомендацій з окремих питань проведення експертизи заявки на знак для товарів і послуг, затверджених Наказом Державного підприємства «Український інститут промислової власності» від 07.04.2014 № 91 (в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин) (далі - Методичні рекомендації), позначення вважається тотожним з іншим позначенням, якщо воно збігається з ним у всіх елементах. Позначення вважається схожим настільки, що його можна сплутати з іншим позначенням, якщо воно асоціюється з ним в цілому, незважаючи на окрему різницю елементів.

Відповідно до пункту 4.3.2.4 Правил складання, подання та розгляду заявки на видачу свідоцтва України на знак для товарів і послуг, затверджених наказом Державного патентного відомства України від 28 липня 1995 № 116 (в редакції наказу Держпатенту від 20 серпня 1997 № 72, що діяла на час виникнення спірних правовідносин) (далі - Правила № 116) та пункту 11.1.5 Методичних рекомендацій з окремих питань проведення експертизи заявки на знак для товарів і послуг, затверджених Наказом Державного підприємства «Український інститут промислової власності» від 07.04.2014 № 91 (в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин) (далі - Методичні рекомендації), позначення вважається тотожним з іншим позначенням, якщо воно збігається з ним у всіх елементах.

Згідно зі ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Отже, оскільки позивачем не доведено достатніми доказами порушення з боку відповідачів його прав та охоронюваних законом інтересів, відтак суд дійшов висновку що позовні вимоги є недоведеними та такими, що не підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.141 ЦПК України, у зв`язку з відмовою у задоволенні позову понесені позивачем судові витрати не компенсуються.

На підставі викладеного, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтернет інвест», ОСОБА_2 , Державної організації «Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій» (скорочено - УКРНОІВІ), третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «Хостмайстер», Товариство з обмеженою відповідальністю «Преміум Груп Юкрейн» про дострокове припинення дії реєстрації знаку для товарів і послуг та зобов`язання вчинити дії - залишити без задоволення.

Повне рішення складено 04 серпня 2026 року.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду через Печерський районний суд міста Києва.

Суддя: