Ухвала суду № 140005919, 22.09.2026, Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/20485/26

провадження № 2-з/753/200/26

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" вересня 2026 р. суддя Дарницького районного суду м. Києва Шаповалова К.В., розглянувши заяву представника позивача адвоката Шидерової Наталі Сергіївни, подану в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «Алькор Інвест» про забезпечення позову у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «Алькор Інвест» до ОСОБА_1 про визнання права іпотекодержателя стосовно іпотечного майна,

ВСТАНОВИВ:

30 серпня 2026 року ТОВ «ФК «Алькор Інвест» звернулися до Дарницького районного суду міста Києва з позовом до ОСОБА_1 про визнання права іпотекодержателя стосовно іпотечного майна.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11 вересня 2026 року матеріали позову передано в провадження судді Шаповаловій К.В. Фактично справу було передано судді 18 вересня 2026 року.

Одночасно з позовною заявою позивачем було подано до суду заяву про забезпечення позову.

Відповідно до протоколу передачі справи раніше визначеному складу суду від 22 вересня 2026 року заяву передано судді Шаповаловій К.В.

Звертаючись із заявою про забезпечення позову, позивач просить накласти арешт на квартиру АДРЕСА_1 , обґрунтовуючи тим, що 06 жовтня 2005 року між ОСОБА_1 та Акціонерним комерційним банком «Інтербанк» (далі - АКБ «Інтербанк»), правонаступником якого було Публічне акціонерне товариство Комерційний банк «Інтербанк» (далі - ПАТ КБ «Інтербанк»), укладено кредитний договір № 89/05-1, відповідно до умов якого він отримав 13 000,00 дол. США. У забезпечення вище зазначеного кредитного договору 06.10.2005 між ОСОБА_1 та АКБ «Інтербанк» було укладено іпотечний договір № 3805, за умовами якого належну відповідачеві квартиру АДРЕСА_1 передано як забезпечення за кредитним договором № 89/05-1. 27 березня 2017 року держаним реєстратором філії комунального підприємства «Комунально-реєстраційні послуги» Великобугаївської сільської ради Дубіною Ю.В. обтяження погашено, було здійснено реєстрацію права власності на предмет іпотеки за ТОВ «Фінансова компанія «Алькор Інвест» на підстави застосування позивачем права на позасудовий спосіб стягнення відносно предмету іпотеки. 04.06.2020 за результатом розгляду цивільної справи № 753/4093/20 рішенням Дарницького районного суду м. Києва було визнано неправомірним рішення держаного реєстратора філії комунального підприємства «Комунально-реєстраційні послуги» Великобугаївської сільської ради Дубіної Ю.В., щодо реєстрації права власності на предмет іпотеки за ТОВ «Фінансова компанія «Алькор Інвест» та поновлено право власності. В державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відсутній будь який запис, що квартира АДРЕСА_1 є предметом іпотеки, та у наявності відсутня відповідна заборона на відчуження такого нерухомого майна. При цьому, позивач наголошує, що заборгованість ОСОБА_1 перед ТОВ «ФК «Алькор Інвест» за кредитним договором № 89/05-1 складала 16 501,27 дол. США. Ураховуючи вище зазначені обставини виникають наступні ризики щодо порушення майнових інтересів позивача: 1) можливість відчуження відповідачем нерухомого майна з метою ухилення від виконання своїх фінансових зобов`язань. 2) спричинення шкоди третім особам, ураховуючи, що добросовісний покупець буде не обізнаним, що вище зазначене майно виступає в якості предмета іпотеки, адже даних про це в єдиному реєстрі майнових прав на теперішній час не існує.

Відповідно до частини першої статті 153 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України) заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Вивчивши доводи заяви та подані до позову докази, суд вважає заяву такою, що підлягає задоволенню, враховуючи таке.

Відповідно до положень статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутись до суду.

Отже, умовою застосування забезпечення позову як сукупності процесуальних дій є обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити або унеможливити виконання рішення по суті позовних вимог. Такі заходи гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.

Види забезпечення позову визначені частиною першою статті 150 ЦПК України. Зокрема, згідно з пунктами 1, 2 частини першої статті 150 ЦПК України позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною вчиняти певні дії.

Частиною третьою статті 150 ЦПК України передбачено, що види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

За змістом зазначених норм процесуального законодавства забезпечення позову має на меті запобігти ускладненню чи неможливості виконання рішення суду або ефективного захисту, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Співмірність заходів забезпечення позову передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18 (провадження № 14-729цс19) вказано, що: «співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. [...] Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів. [...] Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову».

При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості й адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів. Наприклад, обмеження можливості особи користуватися та розпоряджатися власним майном іноді призводить до незворотних наслідків.

Те, що особа ще не вчинила дії, які б могли би підтвердити намір відчужити це майно, не спростовує того, що у відповідача як в одноосібного власника наявна можливість вільно розпорядитись спірним нерухомим майно, якщо не вжити заходи забезпечення позову. Зокрема, таких висновків дійшла велика Палата Верховного Суду, ухвалюючи постанову від 15 вересня 2020 року у справі № 753/22860/17.

Як вбачається з тексту позовної заяви та доданих до позову документів 06 жовтня 2005 року між ОСОБА_1 та Акціонерним комерційним банком «Інтербанк» (далі - АКБ «Інтербанк»), правонаступником якого було Публічне акціонерне товариство Комерційний банк «Інтербанк» (далі - ПАТ КБ «Інтербанк»), укладено кредитний договір № 89/05-1, відповідно до умов якого він отримав 13 000,00 дол. США. У забезпечення вище зазначеного кредитного договору 06.10.2005 між ОСОБА_1 та АКБ «Інтербанк» було укладено іпотечний договір № 3805, за умовами якого належну відповідачеві квартиру АДРЕСА_1 передано як забезпечення за кредитним договором № 89/05-1. За твердженням позивача відповідач наразі має заборгованість щодо кредитного договору у розмірі 16 501,27 дол. США. Відповідно до інформації з ДРРП вбачається відсутність запису щодо квартира АДРЕСА_1 є предметом іпотеки, та у наявності відсутня відповідна заборона на відчуження такого нерухомого майна. Предметом позову у цій справі є визнання за позивачем права іпотекодержателя стосовно іпотечного майна, яким є вказана вище квартира.

Суд вважає, що через ризик можливого відчуження спірного нерухомого майна на користь третіх осіб, або його обтяження іншим чином, невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити ефективний захист прав позивача у випадку задоволення його позову та може призвести до того, що позивач не зможе їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду.

З наведених у заяві про забезпечення позову фактів та обґрунтувань вбачається, що предмет позову у даній справі є взаємопов`язаним зі способом забезпечення позову, а невжиття заходів забезпечення може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист прав позивачів, за захистом яких вони звернувся до суду. Позивачем обґрунтовано наявність зв`язку між заходом забезпечення позову та предметом позовних вимог, оскільки застосування такого заходу забезпечення позову спроможне забезпечити ефективний захист його порушеного права та поновлення порушених прав та інтересів позивача.

При цьому, накладення арешту на майно до вирішення спору по суті не призведе до обмеження прав відповідача, а слугуватиме заходом запобігання можливих порушень прав позивача.

Станом на час розгляду заяви про забезпечення позову відсутні підстави вважати, що існують обставини, з якими законодавець встановив обов`язок суду щодо застосування зустрічного забезпечення згідно з ч. 3 ст. 154 ЦПК України.

Керуючись ст. 149-153, 259, 260, 353 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

заяву представника позивача адвоката Шидерової Наталі Сергіївни, подану в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «Алькор Інвест» про забезпечення позову у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «Алькор Інвест» до ОСОБА_1 про визнання права іпотекодержателя стосовно іпотечного майна задовольнити.

Накласти арешт на квартиру загальною площею 54,8 кв.м. за адресою: АДРЕСА_2 , яка зареєстрована на праві власності за ОСОБА_1 , 1969 року народження.

Ухвала підлягає негайному виконанню. Оскарження ухвали не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручені у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Строк пред`явлення до виконання ухвали - три роки.

Стягувач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ФК «Алькор Інвест», ЄДРПОУ 39306471, м. Київ, вул. Зоологічна, 4а, офіс 139/1

Боржник: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 .

Суддя К.В. Шаповалова