Рішення № 140005617, 22.09.2026, Черкаський районний суд Черкаської області

707/961/26

2/707/994/26

Р І Ш Е Н Н Я

І м е н е м У к р а ї н и

22 вересня 2026 року м. Черкаси

Черкаський районний суд Черкаської області в складі:

головуючого судді Волкової Н.С.,

за участю секретаря Костроміної Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси цивільну справу за позовом Моторно (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку регресу, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: військової частини НОМЕР_1 ,-

ВСТАНОВИВ:

1. Позиції сторін, процесуальні дії

1.1. Моторне (транспортне) страхове бюро України звернулося до Черкаського районного суду Черкаської області з позовною заявою до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку регресу.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 25 лютого 2025 року приблизно об 11 годині 00 хвилин водій ОСОБА_1 , керуючи автомобілем IVECO, н/з НОМЕР_2 рухаючись по автодорозі М-30 зі сторони міста Павлоград в напрямку міста Дніпро в Самарівському районі Дніпропетровської області, допустив наїзд на вантажний автомобіль DAF, н/з НОМЕР_3 , з причепом SCHMITZ, н/з НОМЕР_4 під керуванням ОСОБА_2 , що стояв поза межами проїзної частини дороги праворуч на узбіччі за напрямком руху автомобіля «Iveco». В результаті дорожньо-транспортної пригоди транспортні засоби отримали механічні пошкодження. Постановою Самарівського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 29 липня 2025 року по справі № 183/7559/25, яка набрала сили 11.08.2025, водія ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави у розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 850,00 грн.

Цивільно-правова відповідальність відповідача на момент настання ДТП не була застрахована, у зв`язку з чим потерпілий звернувся до позивача з заявою про отримання відшкодування шкоди. Позивач здійснив регламентну виплату потерпілому на загальну суму 245000 грн. Крім того, позивачем були понесені додаткові витрати на збір документів та проведення огляду пошкодженого у ДТП автомобіля в розмірі 2100 грн. Враховуючи вищенаведене, загальний розмір фактично понесених витрат МТСБУ склав 247100 грн.

Враховуючи викладене, позивач звернувся з цим позовом до суду та просить стягнути з відповідача на його користь завдану шкоду в порядку регресу в розмірі 247100 грн. та судові витрати.

1.2. Відповідач надав до суду відзив, в якому вказав, що заявлені позовні вимоги не визнає повністю, вважає їх необґрунтованими, недоведеними та такими, що пред`явлені до неналежного відповідача, оскільки на момент дорожньо-транспортної пригоди він проходив військову службу у складі Збройних Сил України та виконував службові обов`язки військовослужбовця. Керування транспортним засобом IVECO здійснювалося не в особистих цілях відповідача, а в межах виконання покладених на нього службових функцій. Крім того, транспортний засіб IVECO, державний номерний знак НОМЕР_2 , не належить відповідачу на праві власності та не перебуває у його самостійному цивільно-правовому володінні, а є транспортним засобом, закріпленим за відповідною військовою частиною. Відповідач вважає, що позивачем не доведено: належність відповідача як суб`єкта цивільно-правової відповідальності; наявність правових підстав для регресу саме до відповідача; належний страховий статус транспортного засобу; безспірність розміру заявлених вимог.

1.3. Представник позивача подав до суду відповідь на відзив, в якій вказав, що водій ОСОБА_1 знаходився за рулем автомобіля та мав посвідчення водія, тобто на відповідній правовій підставі володів транспортним засобом IVECO, н/з НОМЕР_2 . МТСБУ виконало покладений на нього обов`язок по відшкодуванню шкоди, заподіяної з вини власника транспортного засобу, який не забезпечив цивільно-правову відповідальність. Відповідачем в добровільному порядку не відшкодовані Позивачу, що порушує його законні права і інтереси, які підлягають захисту в суді.

1.4. Представник відповідача подала додаткові пояснення, в яких вказала, що відповідач є військовослужбовцем Збройних Сил України, проходить військову службу під час дії правового режиму воєнного стану, бере участь у виконанні завдань щодо забезпечення оборони України, має статус учасника бойових дій та є особою з інвалідністю ІІ групи, що підтверджується відповідними посвідченнями та довідками. Відповідач ОСОБА_1 , звільнений від обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності на підставі пункту 13.1 статті 13 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», а відшкодування збитків від дорожньо-транспортної пригоди, що сталася 25.02.2025 за участю відповідача повинно проводитись МТСБУ у порядку, визначеному цим Законом, у відповідача відсутній обов`язок з відшкодування позивачу, як страховику, матеріальної шкоди.

1.5. Представник позивача в судове засідання не з`явився, до суду подав заяву, в якій просив розглянути справу без його участі.

Представник відповідача у судове засідання не з`явилася, до суду подала заяву, в якій просила розглянути справу без її участі.

Представник третьої особи у судове засідання не з`явився, про причину неявки суд не повідомив, про день, час та місце слухання справи повідомлявся належним чином.

2. Обставини справи, зміст спірних правовідносин

2.1. Відповідно до копії постанови Самарівського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 29 липня 2025 року по справі № 183/7559/25, ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 850,00 грн.

З постанови суду вбачається, що 25 лютого 2025 року приблизно об 11 годині 00 хвилин водій ОСОБА_1 , керуючи автомобілем IVECO, н/з НОМЕР_2 рухаючись по автодорозі М-30 зі сторони міста Павлоград в напрямку міста Дніпро в Самарівському районі Дніпропетровської області, допустив наїзд на вантажний автомобіль DAF, н/з НОМЕР_3 , з причепом SCHMITZ, н/з НОМЕР_4 під керуванням ОСОБА_2 , що стояв поза межами проїзної частини дороги праворуч на узбіччі за напрямком руху автомобіля «Iveco». В результаті дорожньо-транспортної пригоди транспортні засоби отримали механічні пошкодження. Постанова набрала законної сили 11.08.2025.

2.2. Дані ЄЦБД МТСБУ( http://www.mtsbu.ua/ua/ ) не містять підтвердження, що на момент ДТП, транспортний засіб, IVECO, н/з НОМЕР_2 був забезпечений договором ОСЦПВВНТЗ.

Цивільно-правова відповідальність водія ОСОБА_2 була забезпечена чинним договором ОСЦПВВНТЗ серія ЕР/ 223448927 (дія з 13.09.2024 року по 12.09.2025 року), страховик АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО "СТРАХОВА КОМПАНІЯ "ББС ІНШУРАНС".

14.03.2025 ТОВ «АР ТРАНС» в особі директора Клименко Ольгі Григорівні, яке є власником КТЗ DAF, н/з НОМЕР_3 , з причепом SCHMITZ, н/з НОМЕР_4 , на підставі ст. ст.32, 33, п.43.1 ст. 43 Закону № 3720-IX, звернувся до МТСБУ з заявою на виплату страхового відшкодування від 14.03.2025.

Відповідно до Звіту № 250225 з оцінки вартості матеріальних збитків завданих внаслідок нанесених пошкоджень колісного транспортного засобу SCHMITZ SK0 24 державний реєстраційний номер НОМЕР_5 в дорожньо транспортній пригоді від 28 травня 2025 року, оцінювачем визначено:

ринкова вартість колісного транспортного засобу SCHMITZ SK0 24 державний реєстраційний номер НОМЕР_5 визначена порівняльним підходом складає: 305 601,18 (Триста п`ять тисяч шістсот одна грн. 18 коп.)

вартість матеріальних збитків завданих внаслідок нанесених пошкоджень колісного транспортного засобу SCHMITZ SK0 24 державний реєстраційний номер НОМЕР_5 в результаті ДТП становить: 305 601,18 (Триста п`ять тисяч шістсот одна грн. 18 коп.)

вартість пошкодженого ТЗ SCHMITZ SK0 24 державний реєстраційний номер НОМЕР_5 в результаті ДТП становить: 60601,18 грн.

Відповідно до довідки МТСБУ про розмір відшкодування шкоди з фонду захисту потерпілих №1 від 30.05.2025, МТСБУ, визначило розмір регламентної виплати в розмірі 245000,00 грн.

Відповідно до наказу МТСБУ про відшкодування шкоди з фонду захисту потерпілих, довідки № 3.1/17892 від 03.06.2025 про відшкодування шкоди з фонду захисту потерпілих, платіжної інструкції № 18200 від 04.06.2025, МТСБУ здійснило регламентну виплату на користь ТОВ «АР ТРАНС» в розмірі 245 000 грн.

Згідно з платіжними дорученнями № 17891 від 03.06.2025, МТСБУ сплатило ФОП ОСОБА_3 відповідно за послуги експерта по справі № 118721 грошові кошти в загальній сумі 2100 грн.

2.3. Відповідно до посвідчення серії НОМЕР_6 , ОСОБА_1 є учасником бойових дій.

Згідно з довідкою№ 1352/14147 виданою 23.06.2026 військовою частиною НОМЕР_1 , ОСОБА_1 проходить військову службу по мобілізації у військовій частині НОМЕР_1 з 05.11.2024 по теперішній час.

Відповідно до довідки про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у звязку з військовою агресією російської федерації проти України № 3690 виданої 02.05.2025, ОСОБА_1 в період з 07.02.2025 по 25.02.2025 брав участь у заходах, необхідних для оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у звязку з військовою агресією російської федерації проти України, перебуваючи в с. Верхокам`янське Званівської сільської громади Бахмутського району Донецької області.

3. Релевантні джерела права

3.1. Відповідно до ч. 1ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Особа звільняється від обов`язку відшкодувати шкоду якщо доведе, що шкоди було завдано не з її вини (ч. 2 ст. 1166 ЦК України).

Згідно із ч. 1, 2 ст. 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою (п. 1 ч. 1ст. 1188 ЦК України).

3.2. Відповідно до положень п.п. 1.3,1.6, ст.1 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» потерпілі - треті юридичні та фізичні особи, життю, здоров`ю та/або майну яких внаслідок дорожньо-транспортної пригоди транспортним засобом заподіяна шкода, цивільно-правову відповідальність за яку несе власник цього транспортного засобу; забезпечений транспортний засіб наземний транспортний засіб, зазначений у чинному договорі обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, або, залежно від умов договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, будь-який наземний транспортний засіб, який експлуатується особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, на законних підставах.

Статтею 5 Закону №3720-IX страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілого.

Відповідно до п.1. ст. 40 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», МТСБУ є єдиним обов`язковим об`єднанням страховиків, які здійснюють обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності. Участь страховиків у МТСБУ є умовою здійснення діяльності щодо обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності. МТСБУ є юридичною особою, належить до неприбуткових організацій, за умови відповідності вимогам, встановленим Податковим кодексом України, і здійснює свою діяльність відповідно до цього Закону, Закону України "Про страхування", інших актів законодавства та свого статуту.

Відповідно до ст.43 Закону №3720-IX, МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих здійснює регламентну виплату на умовах, визначених цим Законом, у разі заподіяння шкоди на території України: 1) транспортним засобом, щодо якого на дату настання дорожньо-транспортної пригоди був відсутній чинний договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, крім шкоди, заподіяної транспортному засобу, щодо якого на дату настання дорожньо-транспортної пригоди був відсутній чинний договір обов`язкового страхування цивільно правової відповідальності, та майну, яке перебувало в ньому; 2) невстановленим транспортним засобом життю або здоров`ю потерпілої фізичної особи. Шкода, заподіяна майну потерпілої фізичної особи, відшкодовується, якщо шкода здоров`ю потерпілої фізичної особи заподіяна у вигляді стійкої втрати чи зменшення професійної або загальної працездатності або якщо внаслідок дорожньо-транспортної пригоди настала смерть потерпілої фізичної особи. У разі спричинення дорожньо транспортної пригоди на території України невстановленим транспортним засобом для цілей цього Закону вважається, що відповідний невстановлений транспортний засіб є транспортним засобом, зареєстрованим в Україні; 3) транспортним засобом, який вийшов із володіння власника внаслідок вчинення протиправних дій іншою особою; 4) транспортним засобом, щодо якого на дату настання дорожньо транспортної пригоди укладено внутрішній договір страхування із страховиком, який на дату подання заяви про регламентну виплату не мав права обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності у зв`язку з припиненням членства в МТСБУ, і такий страховик (його правонаступник) із закінченням строку, визначеного цим Законом для прийняття рішення щодо здійснення страхової виплати, не прийняв відповідного рішення або прийняв рішення про здійснення страхової виплати, але не здійснив її, а також у разі відкриття провадження у справі про банкрутство такого страховика чи ліквідації такого страховика для виконання його зобов`язань за внутрішніми договорами страхування; 5) забезпеченим транспортним засобом під керуванням поліцейського, військового чи працівника закладу охорони здоров`я, якому водій на виконання вимог законодавства надав такий транспортний засіб, якщо страховиком не здійснено страхової виплати.

Відповідно до п.2 ст. 37 Закону № 3720-IX МТСБУ після здійснення регламентної виплати має право зворотної вимоги до: особи, яка спричинила дорожньо-транспортну пригоду, керуючи транспортним засобом, щодо якого на дату настання дорожньо-транспортної пригоди був відсутній чинний договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, або особи, яка відповідно до закону несе цивільну відповідальність за заподіяну шкоду

3.3. У постанові від 05 грудня 2018 року (справа №426/16825/16-ц) Велика Палата Верховного Суду сформулювала висновок, що особа, яка керує транспортним засобом у зв`язку з виконанням своїх трудових (службових) обов`язків на підставі трудового договору (контракту) з особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, не є суб`єктом, який несе відповідальність за шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки. У цьому випадку таким суб`єктом є законний володілець джерела підвищеної небезпеки роботодавець. Отже, шкода, завдана внаслідок ДТП з вини водія, що на відповідній правовій підставі керував автомобілем, який перебуває у володінні роботодавця, відшкодовується саме володільцем цього джерела підвищеної небезпеки, а не безпосередньо винним водієм. Відповідальність юридичної або фізичної особи за шкоду, завдану їхнім працівником, настає лише у випадках, коли заподіювач шкоди не лише перебуває з такою юридичною або фізичною особою в трудових відносинах, а й заподіяв відповідну шкоду саме у зв`язку та під час виконання своїх трудових (службових) обов`язків. Виконанням працівником своїх трудових (службових) обов`язків є виконання ним роботи, зумовленої трудовим договором (контрактом), посадовими інструкціями, а також роботи, яка хоча і виходить за межі трудового договору чи посадової інструкції, але доручається юридичною або фізичною особою, або спричинена необхідністю, як на території роботодавця, так і за її межами.

Аналогічні за своїм змістом висновки зробив також Верховний Суд у своїх постановах від 04 червня 2023 року у справі №686/20281/21 та від 17 січня 2024 року у справі №554/4401/22, який вказав, що шкода (в тому числі моральна), завдана внаслідок ДТП, з вини водія, який виконував трудові обов`язки та керував автомобілем, що належить роботодавцю, на відповідній правовій підставі, відшкодовується власником (володільцем) цього джерела підвищеної небезпеки, а не безпосередньо винним водієм.

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити також висновок, який вказаний Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у справі №905/1391/19 від 21 серпня 2020 року, де винний у дорожньо-транспортній пригоді військовослужбовець на момент ДТП виконував свої службові обов`язки особисто та цивільно-правова відповідальність якого станом на момент ДТП застрахована не була. У даній справі Верховний Суд зазначив, що шкода, завдана внаслідок ДТП з вини водія, який виконував трудові обов`язки та на відповідній правовій підставі керував автомобілем, що належить роботодавцю, відшкодовується останнім, а не безпосередньо винним водієм. Відповідно до п. 13.1. ст. 13 ст.21Закону України"Прообов`язковестрахування цивільно-правовоївідповідальності власниківназемних транспортнихзасобів" учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності та особи з інвалідністю внаслідок війни, що визначені законом, особи з інвалідністю І групи, які особисто керують належними їм транспортними засобами, а також особи, що керують транспортним засобом, належним особі з інвалідністю І групи, у її присутності, звільняються від обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності на території України. Тобто, законодавець, надавши відповідну пільгу, яка є виключно особистою пільгою особи, а не її роботодавця-власника транспортного засобу, визначив, що якщо особа правомірно експлуатує свій транспортний засіб, то вона звільнена від обов`язкового страхування і в такому випадку гарантом відшкодування шкоди виступає МТСБУ - позивач. Водночас, відповідна пільга не розповсюджується на юридичних осіб власників транспортних засобів.

4. Оцінка доказів та аргументів сторін

4.1. Особою, яка зобов`язана відшкодувати шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки, є фізична або юридична особа, що на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Деліктне зобов`язання виникає з факту завдання шкоди (зокрема, майнової) і триває до моменту її відшкодування потерпілому в повному обсязі особою, яка завдала шкоди (статті 11, 599, 1166 ЦК України). Сторонами деліктного зобов`язання зазвичай виступають потерпілий (кредитор) і заподіювач шкоди (боржник). Разом з тим правила регулювання таких зобов`язань допускають можливість відшкодування завданої потерпілому шкоди не безпосередньо заподіювачем, а іншою особою за умови, що законом передбачено такий обов`язок іншої особи, хоч вона шкоди й не заподіювала. При цьому, за статтею 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Отже, після виконання особою, що не завдавала шкоди, обов`язку з відшкодування потерпілому шкоди, завданої іншою особою, потерпілий одержує повне задоволення своїх вимог, і тому первісне деліктне зобов`язання припиняється його належним виконанням (стаття 599 ЦК України) та виникає нове (регресне) зобов`язання в порядку статті 1191 ЦК України.

Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» встановлено порядок стягнення коштів, виплачених МТСБУ на відшкодування шкоди особі потерпілій у ДТП, саме в порядку зворотної вимоги, якщо така шкода спричинена власником транспортного засобу, який не застрахував свою цивільно-правову відповідальність.

4.2. У даному випадку суд вважає доведеною вину ОСОБА_1 у настанні ДТП та завданні шкоди автомобілю DAF, н/з НОМЕР_3 , з причепом SCHMITZ, н/з НОМЕР_4 ,що підтверджується, зокрема, обставинами, викладеними у постанові Самарівського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 29 липня 2025 року по справі № 183/7559/25, яка відповідно до ч. 6 ст.82 ЦПК України, є обов`язковою для суду в межах розгляду даної справи.

Разом з цим, з наданих суду доказів вбачається, що відповідач на час дорожньо-транспортної пригоди перебував на військовій службі.

З письмових пояснень відповідача вбачається, що на момент дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_1 керував автомобілем IVECO закріпленим за відповідною військовою частиною, виконуючи обов`язки військової служби, та діяв як штатний водій військової частини.

Доказів того, що транспортний засіб IVECO, державний номерний знак НОМЕР_2 , яким керував відповідач, належить відповідачу на праві власності та не перебуває у його самостійному цивільно-правовому володінні, стороною позивача до суду не надано.

Матеріали справи не містять також доказів, що відповідач керував вказаним автомобілем не у зв`язку та не під час виконання своїх трудових (службових) обов`язків, чи заволодів вказаним автомобілем протиправно чи будь-яким іншим чином, поза волею володільця.

За таких обставин сам факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом та встановлення його вини у порушенні правил дорожнього руху не є достатньою правовою підставою для покладення на нього обов`язку з відшкодування шкоди як на особу, яка є володільцем джерела підвищеної небезпеки.

Таким чином, встановлення вини відповідача у настанні дорожньо-транспортної пригоди не зумовлює автоматичного виникнення у нього обов`язку з відшкодування завданої шкоди, оскільки така відповідальність має бути покладена на особу, яка відповідно до закону є належним суб`єктом відповідного деліктного зобов`язання.

З огляду на викладене суд доходить висновку, що ОСОБА_1 у цій справі є неналежним відповідачем, оскільки позивачем не доведено наявності правових підстав для покладення саме на нього обов`язку з відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, на відміну від юридичної особи, на обліку якої перебував автомобіль IVECO, державний номерний знак НОМЕР_2 , водій якого (військовослужбовець військової частини), визнаний винним у вказаній вище ДТП.

Визначення відповідачів, предмету та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову є обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи (пункт 41 постанови Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц). Встановивши, що позов пред`явлений до неналежного відповідача та відсутні визначені процесуальним законом підстави для заміни неналежного відповідача належним, суд відмовляє у позові до такого відповідача.

Пред`явлення позову до неналежного відповідача є самостійною підставою для відмови в задоволенні позову.

Відповідно до ст. 51 ЦПК України суд має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача.

Тобто, саме позивач, звертаючись з позовом до суду, визначає коло відповідачів та визначає предмет та підстави позову.

Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі.

Зі змісту зазначених норм права слідує, що залучення у справі співвідповідача і заміна неналежного відповідача належним можливі лише за клопотанням позивача на певній стадії процесу.

Як вбачається із матеріалів справи, позивачем клопотання про заміну неналежного відповідача на належного в суді не заявлялось. Суд з власної ініціативи позбавлений можливості залучити до участі у справі належного відповідача, оскільки немає передбачених законом повноважень змінювати склад осіб, які беруть участь у справі, крім випадків процесуального правонаступництва, передбаченого ст. 55 ЦПК.

Враховуючи, що позивач Моторного (транспортного) страхового бюро України пред`явив позов до неналежного відповідача, а клопотання про його заміну не заявляв, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

При цьому суд зазначає, що позивач не позбавлений права на звернення до суду із позовною заявою до належного відповідача з урахуванням вимог щодо предметної та суб`єктної юрисдикції.

4.3. В підсумку суд вважає за необхідне відмовити в задоволенні позову Моторно (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку регресу.

5. Розподіл судових витрат

5.1. Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Понесення позивачем судових витрат підтверджується квитанцією від 10.03.2026 про сплату судового збору у сумі 3706 грн. 50 коп. Враховуючи те, що у задоволенні позову відмовлено, суд не вважає за можливе стягувати з відповідача на користь позивача вказану суму судових витрат.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 12, 13, 76, 141, 247, 258, 259, 263-265, 268, 273, 280-284, 289, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні позовуМоторно (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку регресу, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: військової частини НОМЕР_1 .

Позивач: Моторне (транспортне) страхове бюро України, код ЄДРПОУ 21647131, місцезнаходження: Русанівський бульвар, буд. 8, м. Київ.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_7 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Рішення може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: Н. С. Волкова