Рішення № 140005588, 22.09.2026, Уманський міськрайонний суд Черкаської області

Справа №705/1928/26

2/705/2397/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

22 вересня 2026 року м.Умань

Уманський міськрайонний суд Черкаської області у складі:

головуючого судді Єщенко О.І.,

за участю:

секретаря судового засідання Щербакової Л.А.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ПОЗИКА» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ПОЗИКА» (далі по тексту ТОВ «ФК «ПОЗИКА») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором та просило: стягнути із ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «ПОЗИКА» заборгованість за Кредитним договором № 68275521 від 30.11.2021 у розмірі 18 700 гривень; стягнути із ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «ПОЗИКА» судовий збір у розмірі 2 662 грн 40 коп. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5 500 грн

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 30.11.2021 між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ІРБІС» (далі по тексту ТОВ «ФК «ІРБІС») та ОСОБА_1 укладено Кредитний договір № 68275521. У відповідності до умов кредитного договору, його підписання здійснювалось електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання одноразового ідентифікатора, який був надісланий на номер мобільного телефону, вказаний позичальником при укладанні кредитного договору. За даним кредитним договором кредитодавець зобов`язується надати позичальникові кредит в розмірі, визначеному кредитним договором, на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом, відповідно до умов, зазначених у кредитному договорі, додатках до нього та в Правилах надання грошових коштів у позику, що розміщені на офіційному веб-сайті кредитодавця. Таким чином, відповідач уклав Кредитний договір № 68275521 від 30.11.2021 року із ТОВ «ФК «ІРБІС», йому перераховані кредитні кошти на картковий рахунок в сумі 5 500 грн. Відповідачем не виконані належним чином кредитні зобов`язання, що є грубим порушенням чинного законодавства України в частині виконання договірних відносин. 01.09.2025 між ТОВ «ФК «ІРБІС» та ТОВ «ФК «ПОЗИКА» укладений Договір факторингу № 01092025/1. Згідно даного Договору факторингу 01.09.2025 відбулося відступлення права вимоги за Кредитним договором № 68275521 від 30.11.2021. Відповідно до Договору факторингу сума боргу перед новим кредитором (ТОВ «ФК «ПОЗИКА») є обґрунтованою та документально підтвердженою, що становить 18 700 грн, із яких: заборгованість за тілом кредиту 5 500 грн; заборгованість за відсотками 13 200 грн; заборгованість за штрафними санкціями та комісіями 0 грн.

Ухвалою від 10.04.2026 відкрито провадження у справі, визначено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

За клопотанням представника позивача ТОВ «ФК «ПОЗИКА» ухвалою від 23.06.2026 у АТ КБ «ПРИВАТБАНК» витребувано інформацію щодо банківської карти відповідача та про рух коштів по зазначеній банківській карті.

Представник позивача ТОВ «ФК «ПОЗИКА» у судове засідання не з`явився, у позовній заяві просив провести розгляд справи за відсутності представника, позовні вимоги підтримав у повному обсязі, проти заочного розгляду справи не заперечував.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, про дату та час розгляду справи повідомлений належним чином за останньою відомою адресою місця проживання та шляхом розміщення оголошення на офіційному вебсайті судової влади України. Станом на день розгляду справи відповідач відзив або зустрічну позовну заяву не подав, від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності.

Суд, виконуючи вимоги ст. 280 ЦПК України, враховуючи, що відповідач, належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, не з`явився в судове засідання, не подав відзив, а також те, що представник позивача просив справу розглянути у його відсутності та вказав, що не заперечує проти заочного вирішення справи, ухвалив провести заочний розгляд справи.

На підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв`язку з неявкою у судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Провівши заочний розгляд справи, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов такого висновку.

Згідно з положеннями ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 2 статті 639 ЦК України визначено що у випадку, якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Будь-який вид договору, який укладається на підставі ЦК України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію». Зокрема, вказаний Закон визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-комунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції.

Положеннями ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі; електронний підпис одноразовим ідентифікатором це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

За змістом частин 3, 4, 6 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Відповідно до частини 12 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Із досліджених доказів судом встановлено, що 30 листопада 2021 року між ТОВ «ФК «ІРБІС» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 68275521, відповідно до умов якого відповідач отримав грошові кошти у розмірі 5 500,00 грн.

Підписавши вищевказаний договір електронним підписом, відповідач добровільно погодився у письмовому вигляді на умови кредитування. Таким чином, матеріалами справи підтверджується укладання між сторонами кредитного договору, який підписаний відповідачем за допомогою одноразового паролю-ідентифікатора.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 12 січня 2021 року у справі № 524/5556/19.

Матеріалами справи підтверджено, що ТОВ «ФК «ІРБІС» надано відповідачу кредит у сумі 5 500,00 грн, пільговий період 30 календарних днів з 30.11.2021 по 30.12.2021, пільгова процентна ставка (знижка) 2%, стандартний період 60 календарних днів з 31.12.2021 по 28.02.2022, стандартна процента ставка 3%, що підтверджується копією даного договору.

ТОВ «ФК «ІРБІС» повністю виконало свої зобов`язання перед відповідачем за кредитним договором, надавши йому кредит, шляхом зарахування кредитних коштів на картковий рахунок відповідача. Відповідач своїх зобов`язань за договором не виконав, у зв`язку з чим утворилась заборгованість.

Виконання ТОВ «ФК «ІРБІС» обов`язку щодо надання грошових коштів у розмірі 5 500,00 грн. відповідачу підтверджується листом ТОВ «УНІВЕРСАЛЬНІ ПЛАТІЖНІ РІШЕННЯ» та інформацією, наданою АТ КБ «ПРИВАТБАНК» на ухвалу суду від 23.06.2026.

Таким чином, із матеріалів справи вбачається, що ТОВ «ФК «ІРБІС» повністю виконало свої зобов`язання перед відповідачем за кредитним договором, надавши йому кредит, шляхом зарахування кредитних коштів на картковий рахунок останнього.

01 вересня 2025 року між ТОВ «ФК «ІРБІС» та ТОВ «ФК «ПОЗИКА» було укладено договір факторингу № 01092025/1, відповідно до умов якого відбулося відступлення права вимоги за кредитним договором № 68275521 від 30.11.2021.

Статтею 512 ЦК України передбачено підстави заміни кредитора у зобов`язанні, а саме: передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); правонаступництва; виконання обов`язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); виконання обов`язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов`язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом. Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

На підставі ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язані в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до правил статті 1077 ЦК України за договором факторингу одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнт) за плату, а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Відповідно до умов договору факторингу № 01092025/1 та відповідно до вимог ЦК України у зобов`язанні позичальника за кредитним договором відбулася заміна кредитора, тому ТОВ «ФК «ПОЗИКА» набуло статусу нового кредитора.

Спірні правовідносини між сторонами виникли у зв`язку з неналежним виконанням позичальником ОСОБА_1 взятих на себе зобов`язань з повернення кредитних коштів, внаслідок чого утворилась заборгованість.

Зобов`язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору і в установлений договором строк (статті 526, 530 ЦК України). За умовами ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом (ст. 1054 ЦК України).

Відповідно до ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з розрахунком заборгованості, наданим ТОВ «ФК «ІРБІС», загальна сума заборгованості відповідача за кредитним договором № 68275521 від 30.11.2021 становить 18 700 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту 5 500,00 грн та заборгованість за відсотками 13 200 грн.

Враховуючи викладене вище та те, що відповідач ОСОБА_1 належним чином не виконав свої зобов`язання за кредитним договором, позовні вимоги належить задовольнити у повному обсязі, та з нього на користь позивача ТОВ «ФК «ПОЗИКА» необхідно стягнути заборгованість за кредитним договором № 68275521 від 30.11.2021 в сумі 18 700 грн 00 коп.

Згідно з вимогами ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, тому судовий збір, який сплатив позивач при зверненні до суду, відповідно до ст. 141 ЦПК України підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача понесені витрати на правничу допомогу в розмірі 5 500 грн 00 коп.

Відповідно до ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з ч. 1 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Відповідно до ч. 2 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 137 ЦПК України).

Позивачем на підтвердження понесених витрат на правничу допомогу в розмірі 5 500 грн надано Договір про надання правової допомоги № 39493634_03 від 02.01.2026, Акт про надання правничої допомоги та Детальний опис робіт виконаних адвокатом.

При визначенні суми відшкодування витрат на професійну правничу допомогу суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Суд вважає, що вказаний позивачем розмір витрат є завищеним з урахуванням категорії спору, складності справи, розгляду справи в порядку спрощеного провадження, реально затраченого часу адвокатом, тому суд вважає необхідним задовольнити витрати за надання позивачеві правничої допомоги частково, на суму 3 000 грн.

На підставі викладеного, та керуючись ст. ст. 13, 76, 81, 89, 141, 263-265, 273, 274, 280-283, 352, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ПОЗИКА» заборгованість за Кредитним договором № 68275521 від 30 листопада 2021 року у розмірі 18 700 (вісімнадцять тисяч сімсот) гривень 00 копійок.

Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ПОЗИКА» судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 копійок та витрати на правничу допомогу у розмірі 3 000 (три тисячі) гривень.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивачем апеляційна скарга на заочне рішення суду може бути подана до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Позивач: ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ПОЗИКА»; 07406, Київська область, м. Бровари, вул. Симона Петлюри, 21/1, ЄДРПОУ 39493634.

Відповідач: ОСОБА_1 ; останнє відоме місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .

Суддя О.І.Єщенко