Вирок № 140005328, 23.09.2026, Придніпровський районний суд м. Черкас

Справа № 711/5119/26

Номер провадження 1-кп/711/425/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 вересня 2026 року м. Черкаси

Придніпровський районний суд м. Черкаси в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю: секретарів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4

прокурора ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Черкаси кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 22026250000000066 від 10.03.2026 року відносно:

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, уродженки смт. Лисянка Черкаської області, освіта середня спеціальна, не одруженої, не маючої на утриманні неповнолітніх дітей, не працюючої, інвалідом, учасником бойових дій, депутатом не являється, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимої

за обвинуваченням в скоєнні кримінального правопорушення за ч.1 ст.333 КК України,

за участі обвинуваченої ОСОБА_6 , суд-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_6 , у невстановлений час, але не пізніше 06.02.2026, не будучи суб`єктом міжнародної передачі товарів та не маючи відповідного дозволу або висновку Державної служби експортного контролю України (далі Держекспортконтролю) на право здійснення міжнародних передач товарів (надання послуг) військового призначення, вирішила умисно, в порушення встановленого порядку здійснення міжнародної передачі товарів, що підлягають державному експортному контролю здійснити експорт, тобто вивезення за межі митного кордону України товарів «FPV-дронів моделей «Колібрі 7» (1 шт.) та «ВТ-40» (2 шт.)», які спеціально призначені для військового використання виконання бойових та допоміжних завдань на тактичному рівні, що включає бойове використання, військову розвідку, штурмове використання в зоні бойових дій. Крім того, вказані FPV-дрони відповідають опису товарів позиції ML10.с Списку товарів військового призначення, міжнародні передачі яких підлягають державному контролю, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 20.11.2003 № 1807.

Так, у невстановлений час, але не пізніше 06.02.2026 на виконання злочинного умислу, спрямованого на порушення встановленого порядку здійснення міжнародної передачі товарів, що підлягають державному експортному контролю, ОСОБА_6 за невстановлених обставин прибула до відділення № 18011 AT «Укрпошта» за адресою: м. Черкаси, бульвар Шевченка, 355, з метою митного оформлення та відправлення виробів «FPV-дронів моделей «Колібрі 7» (1 шт.) та «ВТ-40» (2 шт.)» до Сполучених штатів Америки.

07.02.2026 в зоні митного контролю митного поста «Укрпошта» Київської митниці на території логістичного центру «Київ» АТ «Укрпошта» за адресою: м. Київ, вулиця Г. Кірпи, 2, проведено огляд, міжнародного поштового відправлення СА180110420UA, яке пересилалось з України ( ОСОБА_7 , VUL. NARBUTIVSKA 279 68 Tel. +380688810477, 18030 CHERKASY, UKRAINE) до США отримувач «BUHAIENKO VALERIIA, 9784 GRAND VERDE WAY 601, BOCA RATON FLORIDA, UNITED STATE OF AMERICA», де виявлено товари «FPV-дрони моделей «Колібрі 7» (1 шт.) та «ВТ-40» (2 шт.)».

Вказані FPV-дрони моделей «Колібрі 7» (1 шт.) та «ВТ-40» (2 шт.) спеціально призначені для військового використання виконання бойових та допоміжних завдань на тактичному рівні, що включає бойове використання, військову розвідку, штурмове використання в зоні бойових дій. Вказані FPV-дрони відносяться до позиції ML10.с «Списку товарів військового призначення, міжнародні передачі яких підлягають державному контролю» Додатку до Порядку здійснення державного контролю за міжнародними передачами товарів військового призначення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.11.2003 №1807

Разом з тим, громадянка ОСОБА_6 як суб`єкт здійснення міжнародних передач товарів в Держекспортконтролі не зареєстрована, відповідно й дозвільні документи вищевказаній особі не видавалися.

За таких обставин ОСОБА_6 , не будучи суб`єктом здійснення міжнародних передач товарів військового призначення та не маючи дозволу або висновку Держекспортконтролю на міжнародні передачі товарів військового призначення, в порушення встановленого порядку здійснення міжнародної передачі товарів, що підлягають державному експортному контролю, здійснила експорт товарів «FPV-дронів моделей «Колібрі 7» (1 шт.) та «ВТ-40» (2 шт.)», які ідентифіковано як товари військового призначення, які використовуються у військовій сфері та відноситься до позиції ML10.с «Списку товарів військового призначення міжнародні передачі яких підлягають державному контролю», який є додатком до «Порядку здійснення державного контролю за міжнародними передачами товарів військового призначення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1807 від 20.11.2003.

Допитана в судовому засіданні обвинувачена вину визнала у повному обсязі, визнала всі фактичні обставини, які їй пред`явлено у обвинуваченні. Надала суду наступні покази, що вона проживала в цивільному шлюбі з чоловіком, який є військовим. Після припинення сімейних відносин вона перебирала речі чоловіка і знайшла три військові дрони. Вирішила їх відправити в США для ремонту, щоб передати військовим. В лютому 2026 року відправила їх знайомим через Укрпошту. Вину визнає, щиросердечно розкаюється в скоєному.

Суд вважає, що пред`явлене обвинувачення в ході судового розгляду доведено у повній мірі і дії обвинуваченої суд кваліфікує за ч. 1 ст. 333 КК України - порушення встановленого порядку здійснення міжнародних передач товарів, що підлягають державному експортному контролю.

Враховуючи те, що обвинувачена в повному обсязі визнала свою вину у вчиненні інкримінованого їй органом досудового слідства кримінального правопорушення при обставинах, викладених у обвинувальному акті, та беручи до уваги, що прокурор не оспорював фактичні обставини провадження, і судом встановлено, що учасники судового провадження, в тому числі обвинувачена, правильно розуміє зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності її позиції, роз`яснивши їй положення ч.3 ст.349 КПК України про те, що у такому випадку вона буде позбавлена права оспорювати фактичні обставини провадження у апеляційному порядку, вислухавши думку учасників судового провадження, вислухавши думку прокурора, який не заперечував проти розгляду кримінального провадження в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України, суд визнає недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким не оспорюються.

Суд також пересвідчився в добровільності позиції обвинуваченої та не знайшов підстави вважати, що остання себе оговорює або в інший спосіб викривлює визнані нею у судовому засіданні обставини, чи визнає під примусом.

Це узгоджується з вимогами п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, розділу ІІІ Рекомендації № 6 R (87) 18 Комітету міністрів Ради Європи «Відносно спрощеного кримінального правосуддя» та практики Європейського Суду з прав людини щодо їх застосування, згідно яким суд повинен забезпечити належну реалізацію права на справедливий суд під час розгляду кримінальних проваджень шляхом спрощеного і скороченого розгляду.

Враховуючи викладене, суд, дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченої, прийшов до висновку, що винуватість ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованого їй злочину при обставинах, викладених в обвинувальному акті, доведена повністю.

Суд, призначаючи обвинуваченій ОСОБА_6 покарання, ураховує, що покарання, як захід державного реагування на осіб, котрі вчинили кримінальне правопорушення, є головною і найбільш поширеною формою реалізації кримінальної відповідальності, роль і значення якого багато в чому залежать від обґрунтованості його призначення і реалізації. Застосування покарання є одним із завершальних етапів кримінальної відповідальності, на якому суд вирішує питання, визначені ч. 1 ст. 368 КПК України, та яке виступає правовим критерієм, показником негативної оцінки як самого правопорушення, так і особи, котра його вчинила. Покарання завжди має особистий, індивідуалізований характер, а його призначення і виконання можливе тільки щодо особи, визнаної винуватою у вчиненні кримінального правопорушення. При цьому призначення необхідного і достатнього покарання певною мірою забезпечує відчуття справедливості як у потерпілого, так і суспільства.

За змістом статей 50, 65 КК України та п.1 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику призначення судами кримінального покарання» № 7 від 24.10.2003 р. зі змінами від 06.11.2009 р., особі, яка скоїла злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для виправлення та попередження скоєння нових злочинів. Це покарання має відповідати принципам законності, обґрунтованості, справедливості, співмірності та індивідуалізації, що є системою найбільш істотних правил і критеріїв, які визначають порядок та межі діяльності суду під час обрання покарання. Суд повинен ураховувати ступінь тяжкості злочину, конкретні обставини його скоєння, форму вини, наслідки цього діяння, дані про особу, обставини, що впливають на покарання, ставлення особи до своїх дій, інші особливості справи, які мають значення для забезпечення відповідності покарання характеру та тяжкості злочину. Індивідуалізація покарання ґрунтується на прогностичній діяльності суду. Оптимальним орієнтиром якої є визначення покарання в тому обсязі, який був би достатнім для досягнення найближчої мети покарання - виправлення засудженого.

Обираючи вид та міру покарання обвинуваченій ОСОБА_6 , суд відповідно до ст.65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, передбаченого ч.1 ст.333 КК України, який відповідно ст.12 КК України, відноситься до категорії нетяжких злочинів, дані про особу обвинуваченої, яка раніше не судима, не працююча, не одружена, не маючого на утриманні неповнолітніх дітей, не є особою з інвалідністю, перебуває консультативному та диспансерному нагляді у лікаря нарколога з 2014 року, амбулаторну психіатричну допомогу у лікаря психіатра не одержує, надає добровільну фінансову допомогу ЗСУ, вину визнала, щиро розкаялась, висловивши щирий жаль з приводу свого вчинку та осудила свою поведінку.

Обставиною, що пом`якшує покарання обвинуваченої, згідно зі ст.66 КК України, суд визнає щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.

При цьому, суд враховує, що щире каяття характерне тим, що воно засновано на належній критичній оцінці особою своєї протиправної поведінки через визнання вини і готовність нести кримінальну відповідальність, тобто характеризує суб`єктивне ставлення винної особи до вчиненого кримінального правопорушення, яке виявляється в тому, що вона визнає свою провину, висловлює жаль з приводу вчиненого та бажання виправити ситуацію, що склалася.

У судовому засіданні обвинувачена свою вину визнала у повному обсязі, у вчиненому щиро розкаялась, критично оцінювала свої дії та готова нести відповідальність за вчинене, що також свідчить про те, що особа розуміє тяжкість наслідків від своїх дій та щиро кається, дійсно бажає виправити ситуацію, що склалася з її вини.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченої, згідно ст.67 КК України, судом не встановлено.

На підставі вищевикладеного, з урахуванням загальних засад призначення покарання: законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації, враховуючи вимоги ст. 65 КК України про те, що особі, яка вчинила кримінальні правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень і що більш суворий вид покарання з числа передбачених за скоєне кримінальне правопорушення призначається лише у випадку, якщо менш суворий вид покарання буде недостатнім для виправлення особи і попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень, а також враховуючи ступень тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, їх наслідків, особи обвинуваченої, обставин, що пом`якшують покарання обвинуваченої, поведінку обвинуваченої після вчинення інкримінованого їй злочину, яка усвідомлюючи свою провину, зробивши належні висновки, дала критичну оцінку своїм злочинним діям, суд вважає за необхідне відповідно до вимог ст.50 КК України, призначити покарання у виді позбавлення волі, з застосуванням ст.ст.75,76 КК України.

Підстав для застосування ст. 69 КК України чи приписів ст. 69-1 КК України, до обвинуваченого, суд не вбачає, у зв`язку з відсутністю передумов, за яких дані правові норми можуть бути застосовані.

Призначення ОСОБА_6 саме такого покарання буде відповідати принципу необхідності і достатності для виправлення обвинуваченої, випливає з дотримання судом принципів «рівних можливостей» та «справедливого судового розгляду», встановлених ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основних свобод 1950 року, не суперечить практиці Європейського Суду з прав людини та нормам кримінального законодавства України, адже ефективність покарання залежить не лише і не в першу чергу від суворості санкції кримінально-правової норми, а і від спроможності не допустити безкарності злочинних діянь.

Суд наголошує, що призначення покарання є дискрецією лише суду, та здійснюється лише на підставі внутрішнього переконання судді, і оцінки особистості обвинуваченого, з метою досягнення саме мети визначеної ст.50 КК України, тобто не лише покарати за вчинення правопорушення, а здійснити виправлення особистості, запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами. При цьому, покарання у виді позбавлення чи обмеження волі є винятковими покараннями, які застосовуються щодо осіб, виправлення яких є неможливим в іншій, передбачений законом спосіб.

Запобіжний захід обраний ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 30.04.2026 року у вигляді особистого зобов`язання підлягає скасуванню після вступу вироку в законну силу.

Цивільний позов не заявлений.

Стягнути з ОСОБА_6 на користь держави понесені процесуальні витрати на проведення експертизи №СЕ-19/112-26/4118-ВМ від 16.04.2026 в сумі 10696,80 грн.

Ca?aii c ?. 9 no. 100 EIE Oe?a?ie ieoaiiy i?i niao?aeuio eiio?neao?? oa aie? ?a?ових доказів і документів, які були надані суду, вирішується судом під час ухвалення судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження.

Згідно з ч. 1 ст. 96-1 КК України спеціальна конфіскація полягає у примусовому безоплатному вилученні за рішенням суду у власність держави грошей, цінностей та іншого майна у випадках, визначених цим Кодексом, за умови вчинення умисного кримінального правопорушення, за який передбачено основне покарання у виді позбавлення волі. Спеціальна конфіскація застосовується на підставі обвинувального вироку суду (ч. 2 ст. 96-1 КК України).

На підставі вищевикладеного, суд вважає за необхідне застосувати спеціальну конфіскацію у порядку ст. ст. 96-1, 96-2 КК України, а саме: три FPV- дрони моделей «Колібрі 7» (1 шт.) та «ВТ-40» (2 шт.), які після проведення експертизи упаковані в сейф-пакет №3315483 та передано до кімнати зберігання речових доказів слідчого відділу Управління СБУ в Черкаській області,та передати їх в дохід держави.

Долю речових доказів у кримінальному провадженні, суд вирішує на підставі ст.100 КПК України.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.96-1, 96-2, 100, 349, 368-371, 374, 615 КПК України, суд-

У Х В А Л И В:

Визнати ОСОБА_6 винуватою у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.333 КК України та призначити їй покарання за ч.1 ст.333 КК України - у вигляді 2 років позбавлення волі.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_6 від відбування основного покарання у вигляді позбавлення волі з випробуванням, встановивши іспитовий строк тривалістю 1 (один) рік.

Відповідно до п.1, 2 ч.1 ст.76 КК України покласти на ОСОБА_6 наступні обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Запобіжний захід обраний ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 30.04.2026 року у вигляді особистого зобов`язання підлягає скасуванню після вступу вироку в законну силу.

Цивільний позов не заявлений.

Стягнути з ОСОБА_6 на користь держави понесені процесуальні витрати на проведення експертизи №СЕ-19/112-26/4118-ВМ від 16.04.2026 в сумі 10696,80 грн.

Застосувати спеціальну конфіскацію у порядку ст. ст. 96-1, 96-2 КК України, а саме: три FPV- дрони моделей «Колібрі 7» (1 шт.) та «ВТ-40» (2 шт.), які після проведення експертизи упаковані в сейф-пакет №3315483 та передано до кімнати зберігання речових доказів слідчого відділу Управління СБУ в Черкаській області, та передати їх в дохід держави.

Речові докази, а саме:

мобільний телефон «Galaxy А14 5G» ІМЕІ 1: НОМЕР_1 та ІМЕІ2: НОМЕР_2 , з сім-картою НОМЕР_3 , які вилучені 28.04.2026 у ОСОБА_6 під час обшуку житла за адресою: АДРЕСА_2 передано на відповідальне зберігання ОСОБА_6 залишити останній за належністю;

картонну коробку довжина - 37 см, ширина - 28,5 см та висота 30,5 см, на якій наклеєно накладна до міжнародного поштового відправлення № СА180110420UАта передано до кімнати зберігання речових доказів слідчого відділу Управління СБУ в Черкаській області знищити після вступу вироку в законну силу;

три FPV - дрони моделей «Колібрі 7» (1 шт.) та «ВТ-40» (2 шт.), які після проведення експертизи упаковані в сейф-пакет №3315483 та передано до кімнати зберігання речових доказів слідчого відділу Управління СБУ в Черкаській області конфіскувати в дохід держави.

На вирок суду протягом 30 днів з дня його проголошення може бути подана апеляційна скарга до Черкаського апеляційного суду через Придніпровський районний суд м. Черкаси.

Відповідно до ч. 2 ст. 394 КПК України цей вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку, з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України.

Вирок набирає законної сили після спливу закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ч. 2 ст.395 КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

У відповідності до ч.15 ст.615 КПК України, в умовах воєнного стану, судом проголошено резолютивна частина вироку після складання та підписання повного тексту. Повний текст вироку вручається учасникам судового провадження в день його проголошення.

Головуючий: ОСОБА_1