Рішення № 140005272, 23.09.2026, Придніпровський районний суд м. Черкас

Придніпровський районний суд м.Черкаси

Справа № 643/16398/26

Провадження № 2/711/4493/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 вересня 2026 року Придніпровський районний суд м. Черкаси в складі:

головуючого - судді Булгакової Г.В.,

за участю секретаря судового засідання - Кошубінської Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Селфі Кредит» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач ТОВ «Селфі Кредит», в особі представника за довіреністю Малиш Т.О., звернувся до Салтівського районного суду м. Харкова з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором № 2819942 від 14.01.2026 у розмірі 64 800,00 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначив, що 14.01.2026 між ТОВ «Селфі Кредит» та ОСОБА_1 в електронній формі укладено договір про надання споживчого кредиту за продуктом «NewShort» № 2819942. Відповідно до умов вказаного договору ТОВ «Селфі Кредит» зобов`язалося надати ОСОБА_1 кошти у кредит в національній валюті України - гривні, а ОСОБА_1 зобов`язався одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов`язки, передбачені договором. На виконання своїх зобов`язань за Договором позивач перерахував відповідачу кредитні кошти у розмірі 20 000,00 грн. у безготівковій формі через платіжного провайдера ТОВ «Пейтек» на банківську картку відповідача № НОМЕР_1 . Таким чином, ТОВ «Селфі Кредит» належним чином виконало свої зобов`язання, передбачені умовами кредитного договору. Натомість відповідач свої зобов`язання за договором належним чином не виконував, а саме не повернув кошти в строк на умовах, встановлених кредитним договором та не сплатив проценти. У зв`язку з неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань утворилася заборгованість у загальному розмірі 64 800,00 грн., яка складається з: заборгованості за тілом кредиту - 20 000,00 грн.; заборгованості за відсотками - 34 800,00 грн.; заборгованості за штрафними санкціями - 10 000,00 грн. Вжиті позивачем заходи досудового врегулювання спору відповідач залишив без належного реагування, суму боргу не погасив. З огляду на викладене, позивач просив стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за договором № 2819942 від 14.01.2026 у розмірі 64 800,00 грн., а також судовий збір у розмірі 2 662,40 грн.

Ухвалою Салтівського районного суду м. Харкова від 31.07.2026 позовну заяву передано за підсудністю до Придніпровського районного суду м. Черкаси.

24.08.2026 цивільна справа надійшла до Придніпровського районного суду м. Черкаси та згідно автоматизованого розподілу передана для розгляду судді Булгаковій Г.В.

Ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 27.08.2026 відкрито провадження у справі та призначено її до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Сторонам встановлено процесуальні строки для подання заяв по суті справи.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином; у позовній заяві ОСОБА_2 просила проводити розгляд справи без участі представника позивача, проти ухвалення заочного рішення не заперечувала.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив; відзив на позовну заяву не подав; клопотань про відкладення розгляду або про розгляд справи за його відсутності до суду не надходило.

Представник третьої особи у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив.

Відповідно до частини 8 статті 178, частини 4 статті 223 та частини 1 статті 280 ЦПК України, суд ухвалив провести заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, застосувавши до спірних правовідносин відповідні норми матеріального та процесуального права, суд дійшов такого висновку.

Судом встановлено, що 14.01.2026 між ТОВ «Селфі Кредит» (далі за договором - товариство) та ОСОБА_1 (далі за договором - споживач) в електронній формі укладено договір про надання споживчого кредиту за продуктом «NewShort» № 2819942, який підписано споживачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором «В897», надісланим на фінансовий номер телефону НОМЕР_2 .

Перед укладенням договору ОСОБА_1 пройшов ідентифікацію та верифікацію особи через Систему BankID НБУ, а також підтвердив належність йому електронного платіжного засобу (платіжної картки) № НОМЕР_1 .

Відповідно до пунктів 1.2. - 1.4. договору на умовах, встановлених договором, товариство надає споживачу кошти у кредит у національній валюті України - гривні, а споживач зобов`язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов`язки, передбачені договором. Сума кредиту (загальний розмір) складає: 20 000,00 грн. Тип кредиту - кредит. Строк кредиту 360 днів. Періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 30 днів. Детальні терміни повернення кредиту та сплати процентів, визначені в таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, що є додатком № 1 до цього договору.

Згідно з пунктом 1.5. договору тип процентної ставки - фіксована. За користування кредитом нараховуються проценти в наступному порядку та на таких умовах: 1.5.1. стандартна процентна ставка становить 1% в день та застосовується у межах строку кредиту, вказаного в пункті 1.3 цього договору.

Пунктом 2.1. договору встановлено, що кошти кредиту надаються товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування на поточний рахунок споживача, уключаючи використання реквізитів електронного платіжного засобу споживача № НОМЕР_1 .

ТОВ «Селфі Кредит» свої зобов`язання за кредитним договором виконало в повному обсязі, надавши відповідачу у користування кредит у розмірі 20 000,00 грн. шляхом ініціювання переказу грошових коштів на платіжну картку № НОМЕР_3 через платіжну організацію ТОВ «Пейтек» (на виконання договору про надання платіжних послуг з переказу коштів без відкриття рахунку № НОМЕР_4 від 01.04.2024), що підтверджується листом ТОВ «Пейтек» № 20260702-221 від 02.07.2026.

З розрахунку заборгованості за договором № 2819942 від 14.01.2026 вбачається, що відповідач ОСОБА_1 у порушення взятих на себе договірних зобов`язань не здійснив жодного платежу на погашення кредиту та процентів.У зв`язку з цим, станом на 10.07.2026 у відповідача утворилася заборгованість у загальному розмірі 64 800,00 грн, яка складається з: 20 000,00 грн. - заборгованість по тілу кредиту; 34 800,00 грн. - заборгованість за відсотками; 10 000,00 грн. - заборгованості за штрафними санкціями.

09.07.2026 ТОВ «Селфі Кредит», керуючись пунктом 5.4 Договору, направило ОСОБА_1 досудову вимогу про дострокове повернення кредиту та сплату заборгованості протягом 30 календарних днів з моменту її отримання.

На час розгляду справи судом відповідач ОСОБА_1 доказів часткового чи повного погашення заборгованості або заперечень проти позову суду не надав.

Правовідносини між сторонами, які виникли на підставі встановлених обставин справи, регулюються наведеними нижче нормами права.

Відповідно до частин 1, 2 статті 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно зі статтею 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (стаття 628 ЦК України).

Статтею 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до частин 1, 2 статті 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Особливості укладання договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

Згідно з пунктами 5, 6 частини 1 статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі. Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти догові (пункт 12 частини 1 статті 3 Закону України «Про електронну комерцію»).

Відповідно до частини 3 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частина 4 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Згідно із частиною 6 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа (пункт 12 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено порядок підписання правочинів у сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Таким чином, укладення договору в електронній формі через інформаційно-комунікаційну систему можливе за допомогою електронного підпису за умови використання відповідного засобу усіма сторонами правочину. В іншому випадку електронний правочин підписується сторонами з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором та/або аналога власноручного підпису за наявності письмової згоди сторін зі зразками таких аналогів.

Згідно з частиною 1 статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом статті 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з частиною 1 статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Статтею 1049 ЦК України визначено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботи, надати послугу, сплатити гроші) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Статями 526, 530 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час.

Згідно з статтями 610, 612 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до частини 1 статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Статтями 12, 13, 81 ЦПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, суд сприяє всебічному і повному з`ясуванню обставин справи дотримуючись принципів диспозитивності та змагальності сторін. Суд розглядає справи в межах заявлених позовних вимог та на підставі наданих сторонами доказів. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Аналізуючи встановлені обставини у сукупності з наведеними нормами матеріального та процесуального права, суд дійшов висновку, що між ТОВ «Селфі Кредит» та ОСОБА_1 в електронній формі з дотриманням вимог Закону України «Про електронну комерцію» та ЦК України укладено договір про надання споживчого кредиту за продуктом «NewShort» № 2819942 від 14.01.2026. На виконання умов вказаного договору позивач перерахував відповідачу кредитні кошти в розмірі 20 000,00 грн., тим самим повністю виконавши свої зобов`язання. У свою чергу, відповідач у порушення умов договору та вимог статей 526, 530, 1049, 1054 ЦК України зобов`язання щодо своєчасного повернення кредиту та сплати нарахованих відсотків не виконав, суму кредиту у визначений строк не повернув.

За таких обставин, оскільки факт укладення договору та перерахування коштів підтверджені належними, допустимими, достовірними та достатніми доказами, а відповідач у добровільному порядку зобов`язання за договором не виконав та заперечень проти позову не надав, вимоги ТОВ «Селфі Кредит» у частині стягнення заборгованості за тілом кредиту в розмірі 20 000,00 грн. та нарахованими відсотками в розмірі 34 800,00 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Щодо позовних вимог у частині стягнення заборгованості за штрафними санкціями у розмірі 10 000,00 грн., суд дійшов висновку про відсутність підстав для їх задоволення з огляду на таке.

У пункті 6.4. Договору № 2819942 від 14.01.2026 сторони погодили, що у випадку невиконання та/або неналежного виконання споживачем зобов`язань щодо повернення суми кредиту та/або сплати процентів за користування кредитом споживач зобов`язаний сплатити товариству штраф: 6.4.1. у розмірі 1 500,00 грн. на 3 день такого невиконання та/або неналежного виконання; та 6.4.2. у розмірі 300,00 грн. починаючи з 4 дня за кожний день невиконання та/або неналежного виконання.

Відповідно до частини 1 статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 , затвердженим Законом України Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», в Україні введено воєнний стан, строк дії якого в подальшому неодноразово продовжувався і триває на момент розгляду справи.

Згідно з пунктом 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24.02.2022 за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Системний аналіз вказаної норми свідчить, що законодавець встановив заборону на нарахування та стягнення неустойки (штрафу, пені) за прострочення виконання зобов`язань за кредитними договорами на весь період дії воєнного стану та протягом 30 днів після його припинення чи скасування.

Зазначена правова позиція узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними, зокрема, у постанові від 12.06.2024 у справі № 910/10901/23, які в силу частини 4 статті 263 ЦПК України враховуються судом при застосуванні норм права.

Враховуючи, що спірні правовідносини виникли та прострочення виконання зобов`язання відбулося під час дії в Україні воєнного стану, нарахування позивачем штрафу у розмірі 10 000,00 грн. є безпідставним і суперечить вимога чинного законодавства. З огляду на це, позовні вимоги ТОВ «Селфі кредит» у частині стягнення штрафу задоволенню не підлягають.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з такого.

Відповідно до статті 133 ЦК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Згідно з частиною 1, пунктом 1 частини 2 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

При зверненні до суду з позовом позивач сплатив судовий збір у розмірі 2 662,40 грн. З огляду на те, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню на загальну суму 54 800,00 грн. (що становить 84.57% від заявленої суми позову 64 800,00 грн.), з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір пропорційно розміру задоволених вимог у розмірі 2 251,60 грн

На підставі викладеного, керуючись статтями 3, 4, 5, 10, 12, 13, 19, 76 - 81, 141, 258, 259, 263 - 265, 268, 273, 274, 279, 280-282, 354 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Селфі Кредит» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; РНОКПП НОМЕР_5 ; фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Селфі Кредит» (код ЄДРПОУ 43979069, місцезнаходження юридичної особи: Андріївський узвіз, буд. 1-А, м. Київ) заборгованість за договором про надання споживчого кредиту за продуктом «NewShort» № 2819942 від 14.01.2026 у розмірі 54 800,00 грн. та судовий збір у розмірі 2 251,60 грн., а всього 57 051,60 грн.

Заочне рішення може бути переглянуто судом за письмовою заявою відповідача, яка подається протягом тридцяти днів з дня його ухвалення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Рішення може бути оскаржено в загальному порядку до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення, а відповідачем - в той же строк з дня залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Головуючий: Г. В. Булгакова