Рішення № 140005240, 22.09.2026, Монастирищенський районний суд Черкаської області

Справа №367/6977/25

Провадження №2/702/170/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.09.2026 м. Монастирище

Монастирищенський районний суд Черкаської області в складі:

головуючої судді Барської Т.М.,

секретар судового засідання Карабань З.І.,

представник позивача, відповідач не з`явилися,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в залі судових засідань м. Монастирище цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» звернулося до суду з позовом, в якому вимогу про стягнення заборгованості за Договором №404510944 від 10.01.2021 в розмірі 19281,40 грн. та понесених судових витрат, які складаються із судового збору в розмірі 2422,40 грн та витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 7000, 00 грн., висунуло відповідачу ОСОБА_1 .

В обґрунтування позову представник позивача зазначає, що 10.01.2021 між товариством з обмеженою відповідальністю «Манівео Швидка Фінансова Допомога» та ОСОБА_1 у формі електронного документа з використанням електронного підпису, вчиненого одноразовим ідентифікатором, укладений Договір №404510944. Договір підписаний електронним підписом відповідача, відтвореним шляхом використання одноразового ідентифікатора MNV897WT.

Відповідно до умов цього правочину, ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» зобов`язалося надати ОСОБА_1 кредит на суму 10600,00 гривень на умовах строковості, зворотності, платності, а ОСОБА_1 , як позичальник, зобов`язався кредит повернути та сплатити проценти за користування ним відповідно до умов, зазначених у Договорі, додатках до нього та Правилах надання грошових коштів у позику.

ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» виконало своє зобов`язання за кредитним договором та перерахувало ОСОБА_1 грошові кошти у розмірі 10600,00 грн. на його банківську карту № НОМЕР_1 .

Однак, отримавши кошти у користування на строковій і платній основі, відповідач ОСОБА_1 свого обов`язку щодо їх повернення не виконав.

Позивач стверджує, що внаслідок укладення договорів факторингу між ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» і ТОВ «Таліон Плюс», умови яких змінювались додатковими угодами, а також між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс», між ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та ТОВ «ФК «ЕЙС», право вимоги за кредитним Договором №404510944 від 10.01.2021 перейшло до позивача, тому за захистом набутого ним права він звернувся до суду.

Постановленою 04.12.2025 ухвалою суддя Монастррищенського районного суду Черкаської області позов ТОВ «ФК «ЕЙС» прийняла до розгляду, відкрила у справі спрощене позовне провадження з викликом сторін, відповідачу визначила термін у п`ятнадцять днів для подання відзиву на заявлену вимогу та задовольнила клопотання представника позивача про витребування в АТ «Універсал Банк» інформації, що містить банківську таємницю, про емітування на ім`я відповідача платіжної картки; про зарахування коштів на картковий рахунок; про фінансовий номер телефону відповідача; про повний номер рахунку маска картки, а також про надання первинних документів бухгалтерського обліку банку.

Представник позивача Тараненко А. І. у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлений у встановленому законом порядку, у позовній заяві просить суд справу розглянути за відсутності представника позивача, позовні вимоги підтримує повністю, проти ухвалення у справі заочного рішення не заперечує.

Відповідач у призначені 03.02.2026, 10.03.2026, 13.04.2026,07.05.2026, 30.06.2026, 04.08.2026 та 22.09.2026 судові засідання не з`являвся, про дату, час і місце судового засідання повідомлявся своєчасно шляхом надсилання судових повісток про виклик за його зареєстрованим місцем проживання.

Поштові відправлення повернулися до суду з відміткою про те, що адресат відсутній за вказаною адресою, що згідно з ч.8 ст.128 ЦПК України та усталеною практикою Верховного Суду (постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.12.2018 у справі № 752/11896/17, Верховного Суду від 09.11.2023 у справі № 753/114/22) вважається належним повідомленням. Відповідач не використав наданого законом права на безпосередню участь у судовому засіданні та не з`явився у судове засідання без повідомлення причин, заяв про відкладення судового засідання чи розгляд справи у його відсутність до суду не надходило.

У поданому 21.04.2026 відзиві представник відповідача адвокат Зачепіло З.Я. заявлені позивачем вимоги заперечила повністю, посилаючись при цьому на відсутність доказів надання відповідачу грошових коштів у кредит, недоведеність переходу права вимоги від первісного кредитора до позивача та протиправне нарахування процентів за користування кредитом поза межами строку кредитування (а.с.175-185).

Окрім того, представник відповідача вказала на неспівмірність заявлених позивачем витрат за надану йому професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч.1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Ураховуючи, що передбачених ч. 2 ст. 223 ЦПК України підстав для відкладення розгляду справи судом не встановлено, розгляд справи за відсутності учасника справи, що не з`явився на підставі доказів, поданих разом із матеріалами позову, продовжений.

Враховуючи, що у судове засідання не з`явилися всі учасники справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, дослідивши усі надані йому докази, оцінивши їх з точки зору належності, допустимості і достовірності, а їх сукупність - з точки зору достатності та взаємозв`язку, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному та безпосередньому дослідженні усіх обставин справи, які мають значення для правильного вирішення спору, керуючись законом, створивши при цьому учасникам справи всі необхідні умови для реалізації ними їхніх процесуальних прав та виконання обов`язків, виходив із такого.

Додані до позову паперові копії електронних документів підтверджують, що 10.01.2021 між товариством з обмеженою відповідальністю «Манівео Швидка Фінансова Допомога» (далі у тексті також первісний кредитор) та ОСОБА_1 (надалі у тексті також позичальник, відповідач) укладений Договір №404510944 (надалі у тексті також Кредитний договір, Договір, правочин, Договір №404510944).

Відповідно до умов пункту 1.1 цього Договору кредитодавець зобов`язується надати позичальнику кредит на суму 10600,00 грн на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування ним відповідно до умов, зазначених у Договорі, додатках до нього та Правилах надання грошових коштів у позику, у тому числі на умовах фінансового кредиту Товариства (а.с.33 на звороті).

Сторони обумовили, що кредит надається строком на 70 днів (п.1.2. Договору) і цей строк обчислюється з моменту укладення сторонами Договору та до закінчення строку, на який наданий кредит, але у будь - якому разі Договір діє до повного виконання сторонами взятих на себе зобов`язань (п.1.3. Договору).

Відповідно до п1.4. правочину нарахування процентів за користування кредитом здійснюється в розмірі 237,25 відсотків річних, що становить 0,65 відсотків в день від суми кредиту за час користування ним (далі - «дисконтна процентна ставка»).

За дисконтною процентною ставкою проценти нараховуються у випадку, якщо позичальник кожен черговий платіж здійснює не пізніше строку, вказаного у Графіку платежів. Але у разі прострочення повернення будь-якого з платежів за Договором, умови про нарахування процентів за дисконтною процентною ставкою скасовуються і до відносин між сторонами застосовуються правила нарахування процентів за базовою процентною ставкою, починаючи з наступного дня що слідує датою платежу.

Розмір базової процентної ставки складає 1,30% в день від суми кредиту за час користування ним (п.1.5.).

Якщо позичальник погасить прострочену заборгованість за Договором, умови у вигляді нарахування процентів за дисконтною процентною ставкою застосуються знову, починаючи з наступного дня за днем повного погашення простроченої заборгованості.

Відповідно до п.1.6.1. Договору загальні витрати за кредитом при застосуванні базової процентної ставки складають 5460 гривні 42 коп., орієнтовна загальна вартість кредиту складає 16060 грн. 42 коп., орієнтовна реальна річна процентна ставка - 474,50 відсотків річних (а.с.33 на звороті).

Обчислення орієнтовної реальної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту за базовою процентною ставкою базується на припущенні, що позичальник не здійснює платежів, передбачених графіком платежів починаючи з першого платежу, а отже нарахування процентів за базовою процентною ставкою здійснюється з наступного дня, що слідує за першою датою, платежу, передбаченою Графіком платежів. Орієнтовна реальна річна процентна ставка обчислена на основі припущення, що базова та дисконтна процентні ставки та інші платежі за послуги кредитодавця залишатимуться незмінними та застосовуватимуться протягом строку дії Договору.

Відповідно до п.1.7. Договору повернення частини кредиту та всіх нарахованих процентів здійснюється раз в два тижні (кожні 14 днів) починаючи з першого тижня користування ним. Рекомендований розрахунок сукупної, вартості кредиту, суми та дати платежів, які здійснюються в ануїтетній формі, зазначаються в Графіку платежів, що є невід`ємною частиною Кредитного договору.

Графік платежів складений з розрахунку нарахування процентів за дисконтною процентною ставкою та складається таким чином, що на дату кожного чергового платежу позичальником підлягає поверненню частина наданого в користування тіла кредиту та всі нараховані проценти за користування ним (п. 1.8 Договору)

Проценти за користування кредитом, в розмірі передбаченому Договором, нараховуються за кожен день користування грошовими коштами починаючи з першого дня кредитування, відповідно до суми кредиту, яка фактично знаходиться в користуванні у позичальника (п. 1.9. Договору).

За умовами п. 2.1.1.6. кредитодавець має право укласти договір відступлення права вимоги за Договором або договір факторингу з будь-якою третьою особою.

Пунктом 4.2. Договору сторони обумовили, що у всіх правовідносинах між ними буде використовуватися електронний підпис одноразовим ідентифікатором відповідно до Правил та Закону України «Про електронну комерцію». Цей підпис має таку саму юридичну силу, які і власноручний підпис (а.с.33 на звороті 35).

Сформована 06.06.2023 в 01:59:16 довідка щодо дій позичальника в інформаційно телекомунікаційній системі ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» містить персональні дані відповідача ОСОБА_1 , адресу його проживання АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер обліковоїх картки платника податків позичальника НОМЕР_2 , номер паспорта НОМЕР_3 , номер і дату договору 404510944 10.01.2021 12:43:44; суму кредиту 10600,00 гривень; строк кредитування 70; процентну ставку 0,65% в день, електронну адресу, номер телефону НОМЕР_4 , одноразовий ідентифікатор MNV897WT та номер телефону, на який його відправлено 10.01.2021 в 12:43:12 -0977622243 (а.с.13).

Алгоритм дій споживача в інформаційно телекомунікаційній системі ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» з метою акцепту оферти та укладення електронного договору затверджений наказом директора ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» №17/09-03 від 17.09.2019 (а.с.14-19).

У датованій 10.01.2021 заявці на отримання грошових коштів позичальник ОСОБА_1 вказав свої персональні дані, зазначив маску платіжної картки 4441-11ХХ-ХХХХ-5118 та висловив бажання отримати у кредит за договором №404510944 від 10.01.2021 10600 на строк 70 (а.с.20).

Відповідно до паперової копії датованого 10.01.2021 платіжного доручення 1а55669d-2bbf-4d4d-a9ff-07b3acb8c8a1 платник ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» переказав на рахунорк одержувача 4441-11ХХ-ХХХХ-5118 10600,00 гривень (а.с.10).

Надані на виконання ухвали суду АТ «Універсал Банк» відомості підтверджують, що на ім`я відповідача ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , банком емітована карта № НОМЕР_5 і цей рахунок 10.01.2021 в 12:43:47 поповнений U2Donline грошовими коштами в сумі 10600,00 гривень (а.с.123-126, 128, 129).

Датованою 23.05.2025 довідкою за вихідним №404510944/23052025/Є ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» підтверджує, що на виконання Кредитного договору №404510944 від 10.01.2021, укладеного між ОСОБА_1 та ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога», кредитодавцем ініційована платіжна операція щодо перерахунку 10600,00 гривень на платіжну карту отримувача 4441-11XX-XXXX-5118 ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , 10.01.2021, банк отримувача АТ «Універсал Банк», ідентифікатор платіжної операції 5aa0eb1c-8b12-47e6-87a8-7853b0708396 (а.с.89).

Відповідно до виконаного ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» станом на 06.04.2021 розрахунку заборгованості за Договором №404510944 від 10.01.2021 за основним зобов`язанням ОСОБА_1 заборгував 10600,00 гривень. За період з 11.01.2021 по 24.01.2021 йому щодень нараховано по 68,90 гривень процентів, а з 25.01.2021 по 21.03.2021 по 137,80 гривень процентів. Сума боргу за нарахованими процентами складає 8681,40 гривень.

Відомостей про виконання відповідачем взятих зобов`язань розрахунок не містить (а.с.44).

Виготовлений ТОВ «Таліон плюс» на дату придбання права вимоги розрахунок заборгованості містить аналогічні відомості щодо заборгованих сум 10600,00 гривень за основним зобов`язанням (тілом кредиту) та 8681, 40 гривень(а.с.43).

28.11.2018 між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» укладений Договір факторингу №28/1118-01.

За умовами цього правочину ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», як клієнт, зобов`язується відступити ТОВ «Таліон Плюс», як фактору, права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених цим договором (п.2.1. Договору).

Згідно з п. 1.3 Договору право вимоги означає всі права клієнта за кредитним договором, в тому числі права грошових вимог до боржників по сплаті суми боргу за кредитними договорами, строк платежу за якими настав, а також права вимоги, які виникнуть в майбутньому.

Право вимоги переходить від клієнта до фактора в день підписання сторонами реєстру прав вимог, по формі встановленій у відповідному додатку (п. 4.1 Договору). Договір набуває чинності та всі права та обов`язки сторін за цим договором набувають повної юридичної сили з дати його підписання уповноваженими представниками сторін, та скріплення печатками (за наявності її у сторони) (п. 8.1. Договору).

Строк цього договору починає свій перебіг у момент, визначений у п. 8.1 цього договору та закінчується 28.11.2019, але у будь-якому разі до моменту належного та повного виконання сторонами взятих на себе зобов`язань за цим договором (п. 8.2. Договору).

Додатковими угодами № 19, №26, №27, №31 та №32 строк дії Договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 продовжений до 31 грудня 2024 року (а.с.70-82).

Відповідно до витягу з реєстру прав вимоги №128 від 06.04.2021 на виконання Договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» передало, а ТОВ «Таліон Плюс» прийняло право вимоги до ОСОБА_1 за Договором №404510944 від 10.01.2021 у розмірі 19281,40 грн., з яких 10600,00 грн. основного боргу та 8681,40 грн. заборгованості за несплаченими процентами (а.с.68, 69).

Дослідженням копії укладеного 05.08.2020 між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн фінанс» Договору факторингу №05/0820-01 суд встановив, що за означеним правочином ТОВ «Таліон Плюс», як клієнт, зобов`язалося відступити ТОВ «ФК «Онлайн фінанс», як фактору, зазначені у реєстрах права вимоги, а ТОВ ФК «Онлайн фінанс» зобов`язалося прийняти відступлені права вимоги і передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на визначених Договором умовах (п.2.1. Договору, а.с.61).

Строк цього Договору почав свій перебіг з дати підписання уповноваженими представниками та закінчився 04.08.2021, але у будь-якому разі до моменту належного та повного виконання сторонами взятих на себе зобов`язань за цим договором (п. 8.2. Договору, а.с. 63).

Пунктом 4.1 Договору сторони Договору факторингу визначили, що право вимоги від клієнта до фактора переходить з моменту підписання ними відповідного реєстру прав вимог, по встановлені Договором факторингу формі (а.с.61 на звороті).

Додатковими угодами № 2 та №3 строк дії Договору факторингу №05/0820-01 від 05.08.2020 продовжений до 30.12.2024 (а.с.65 зворот, 66).

Відповідно до витягу з реєстру прав вимоги №9 від 30.05.2023 на виконання умов Договору факторингу №05/0820-01 від 05.08.2020 до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» від ТОВ «Таліон Плюс» перейшло право вимоги до ОСОБА_1 за Договором №404510944 від 10.01.2021 у розмірі 19281,40 грн., з яких 10600,00 грн. основного боргу та 8681,40 грн. заборгованості за несплаченими процентами (а.с.59, 60).

29.05.2025 ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та ТОВ «ФК «ЕЙС» уклали Договір факторингу №29/05/25-Е і за його умовами ТОВ «ФК «ЕЙС» зобов`язалося передати грошові кошти в розпорядження ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» (ціна продажу) за плату, а ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» - відступити ТОВ «ФК «ЕЙС» право грошової вимоги, строк виконання зобов`язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб боржників, включаючи суму основного зобов`язання (суму позики), плату за позикою (проценти за користування позикою та проценти на прострочену позику), пеню за порушення грошових зобов`язань та інші платежі, право на одержання яких належить ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» (п.1.1.Договору, а.с.53-53 на звороті).

За умовами цього правочину перехід від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості до боржників відбувається в момент підписання сторонами Акта прийому передачі Реєстру боржників (п.1.2 Договору).

Витяг з реєстру боржників до Договору факторингу №29/05/25-Е від 29.05.2025 підтверджує, що до ТОВ «ФК «ЕЙС» від ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» перейшло право вимоги до боржника ОСОБА_1 за Договором №404510944 від 10.01.2021 в сумі 19281,40 грн., з яких 10600,00 грн. основного боргу та 8681,40 грн. заборгованості за несплаченими процентами (а.с.51, 52).

Правовідносини, які виникли між сторонами, крім умов вказаного вище Кредитного договору, врегульовані нормами ЦК України.

Зокрема, у ст. 11 ЦК України передбачено, що цивільні права та обов`язки виникають на підставі договору або правочину.

Відповідно ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно ч. 1 ст. 1054 цього Кодексу за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України). Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).

За змістом ст. 1056-1 ЦК України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору. Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору. Особливості застосування змінюваної процентної ставки за договором про надання споживчого кредиту встановлюються законом.

Відповідно ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Як визначено у ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Статтями 525, 526 ЦК України визначено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно ст. 610 Цивільного Кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Одним із видів порушення зобов`язання є прострочення - невиконання зобов`язання в обумовлений сторонами строк. Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа. Склад та порядок розміщення обов`язкових реквізитів електронних документів визначається законодавством. Електронний документ може бути створений, переданий, збережений і перетворений електронними засобами у візуальну форму. Візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту людиною.

Згідно зі ст. 8 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» юридична сила електронного документа не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму. Допустимість електронного документа як доказу не може заперечуватися виключно на підставі того, що він має електронну форму.

Механізм укладення електронного договору, який має використовуватися позивачем у взаємовідносинах із позичальниками, зокрема вимоги до його підписання сторонами, врегульовано Законом України «Про електронну комерцію» та Законом України «Про електронний цифровий підпис».

Статтею 1 Закону України «Про електронний цифровий підпис» передбачено, що електронний цифровий підпис - вид електронного підпису, отриманого за результатом криптографічного перетворення набору електронних даних, який додається до цього набору або логічно з ним поєднується і дає змогу підтвердити його цілісність та ідентифікувати підписувача. Електронний цифровий підпис накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.

У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Згідно з пунктом 6 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших; електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

За приписами статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Відповідно до частини третьої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Статтею 12 зазначеного Закону встановлено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання, відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису визначеним цим Законом одноразовим ідентифікатором; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Дослідженням письмових доказів суд встановив, що Договір підписаний відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором, що був йому направлений у смс-повідомленні на зазначений ним же у заявці на отримання кредитних коштів. На ім`я відповідача банком емітована карта маска карти 4441-11XX-XXXX-5118 і на цей картковий рахунок зараховані переведені первісним кредитором 10600,00 гривень.

Уклавши Договір з первісним кредитором, відповідач погодився з його умовами та правилами надання споживчих кредитів, що фактично нівелює усі можливі доводи стосовно невідповідності умов договору вимогам законодавства без його обґрунтування доказами.

Наведене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду у постанові від 12.01.2021 у справі № 524/5556/19, до аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19 (провадження № 61-7203св20).

Зазначений договір є чинними та підлягає виконанню сторонами.

За приписами пункту 1 частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові (частин перша статті 513 ЦК України).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 514 ЦК України).

Отже, відступлення права вимоги є договірною передачею вимог первісного кредитора новому кредиторові та відбувається на підставі укладеного між ними правочину.

Частиною першою статті 1077 ЦК визначено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

За змістом частини першої статті 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Досліджені судом копії договорів факторингу підтверджують, що право вимоги до відповідача позивач набув згідно з цими укладеними правочинами.

Посилання представника відповідача на те, що між ТОВ «Манівео Швидка Фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» Договір факторингу був укладений задовго до виникнення у ОСОБА_1 боргу за Договором №404510944, цих висновків суду не спростовують, оскільки згідно з додаткових угод № 19, №26, №27, №31 та №32 до укладеного 28.11.2018 Договору факторингу, строк дії останнього з 28.11.2019 продовжений до 31 грудня 2024 року.

Тобто умови укладеного між первісним кредитором та ТОВ «Таліон плюс» Договору факторингу зберігали чинність упродовж 28.11.2018 30.12.2024.

Заборгованість за Кредитним договором у відповідача виникла 21.03.2021, тобто в межах існування правовідносин факторингу між ТОВ «Манівео Швидка Фінансова допомога» та ТОВ «Таліон плюс», і це право вимоги первісний кредитор відступив 06.04.2021.

У правовідносини факторингу з ТОВ «Онлайн фінанс» ТОВ «Таліон плюс» вступило шляхом укладення 05.08.2020 Договору факторингу, строк дії якого тривав до 30.12.2024.

Набуте 06.04.2021 право вимоги до відповідача ТОВ «Таліон плюс» відступило наступному фактору в особі ТОВ «Онлайн Фінанс» 30.05.2023.

У свою чергу ТОВ «Онлайн Фінанс» 29.05.2025 уклало Договір факторингу з позивачем і набуте право вимоги до ОСОБА_1 у цей же день відступило ТОВ «ФК «ЕЙС».

Отже, відповідач ОСОБА_1 несе відповідальність за неналежне виконання взятих на себе зобов`язань перед новим кредитором ТОВ «ФК «ЕЙС» у тому ж обсязі, що і перед первісним кредитором за вищевказаним Договором, а тому вимоги позивача щодо стягнення з відповідача на його користь основного боргу за правочином у розмірі 10600,00 грн. є обґрунтованими.

Пред`являючи вимоги про стягнення заборгованості, позивач, окрім основного боргу, просив стягнути заборгованість за процентами за користування кредитними коштами.

Суд, перевіривши розрахунок позивача, керуючись ст. 627 ЦК України та умовами Договору №404510944, встановив, що нарахування процентів за користування кредитними коштами виданими в рамках кредитного договору, здійснювалось в межах строку користування кредитом, враховуючи вимоги чинного законодавства та на підставі умов кредитного договору.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що позичальник взяті на себе зобов`язання не виконав, у передбачений в Договорі строк кошти, нараховані відсотки не повернув, у зв`язку із чим вимоги щодо стягнення заборгованості по відсотках у розмірі 8681,40 підлягають задоволенню в повному обсязі.

Суду не надано доказів на підтвердження того, що позичальник ОСОБА_1 не отримував у кредит грошові кошти чи належним чином виконував кредитні зобов`язання як щодо первісного кредитора, так і стосовно нового кредитора.

Тому суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог повністю та стягнення з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача ТОВ «ФК «ЕЙС» заборгованість за Кредитним договором №404510944 у розмірі 19281,40 грн.

Згідно з ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У зв`язку із задоволенням позову в повному обсязі з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 2422,40 гривень.

Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову на відповідача; 2) у разі відмови в позові на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно дост.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з ч.2ст.137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до ч.3 ст.137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

При стягненні витрат на правову допомогу необхідно враховувати, що особа, яка таку допомогу надавала, має бути адвокатом (ст.6 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність») або іншим фахівцем у галузі права незалежно від того, чи така особа брала участь у справі на підставі довіреності, чи відповідного договору (ст.12, 46, 56 ЦПК України). Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат. Отже, якщо стороною буде документально доведено, що нею понесені витрати на правову допомогу, зокрема, наданий договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні таких витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Згідност.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди зобов`язані застосовувати як джерело права практику Європейського суду з прав людини, надалі ЄСПЛ.

В свою чергу ЄСПЛ у своїй практиці визначає поняття «фактично понесені витрати на сплату гонорару» (див., наприклад, рішення від 16 лютого 2012 року у справі «Савін проти України», п.97; рішення від 07 листопада 2013 року у справі «Бєлоусов проти України», п.115), не лише ті витрати, яким є документальне підтвердження, а і ті, які за умовами договору з адвокатом клієнт має сплатити як гонорар.

Наведена практика ЄСПЛ цілком узгоджується з приписами п.1 ч. 2 ст.137 ЦПК України, щодо доказування обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Дослідженням копій доданих до справи доказів суд встановив, що між позивачем ТОВ «ФК «ЕЙС» і Адвокатським бюро «Тараненко та партнери» 29.05.2025 укладений Договір про надання правничої допомоги № 29/05/25-01, предметом якого є надання правничої допомоги в обсязі та на умовах, визначених цим правочином (а.с.40, 41).

Відповідно до датованої 30.05.2025 Додаткової угоди до Договору позивач доручив Адвокатському бюро надавати юридичну допомогу на захист прав і інтересів товариства у справі про стягнення із ОСОБА_1 заборгованості за Договором №404510944 від 10.01.2021 (а.с.39).

Вартість послуг узгоджена сторонами в Протоколі погодження вартості послуг до Договору про надання правничої допомоги від 29.05.2025 (а.с.41 на звороті) і за датованим 05.06.2025 Актом прийому передачі наданих послуг АБ «Тараненко та партнери» надало ТОВ «ФК «ЕЙС» правові та юридичні послуги вартістю 7000,00 гривень (а.с.38).

Вирішуючи вимогу про стягнення витрат на правничу допомогу, суд враховує правовий висновок Об`єднаної палати Верховного Суду, висловлений у постанові від 03 жовтня 2019 року у справі №922/445/19, про те, що витрати на надану правничу допомогу, у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.

Частиною 5 ст.137 ЦПК України встановлено, що у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Верховний Суд у постанові від 06 березня 2019 року у справі №910/15357/17, додатковій постанові від 05 вересня 2019 року у справі №826/841/17 зазначив, що суд може зменшити суму судових витрат не тільки за клопотанням іншої сторони судового провадження, а і самостійно з посиланням на приписи процесуального законодавства та практику Європейського суду з прав людини.

Виходячи із встановленої реальності участі адвоката та його необхідності, а також з урахуванням очевидної не співмірності заявленого розміру витрат на правову допомогу та беручи до уваги задекларовані в п.6 ч.3 ст.2 ЦПК України і усталеній практиці у вищевказаних рішеннях ЄСПЛ принципи пропорційності, розумності і співмірності, суд вважає за необхідне зменшити розмір витрат позивача на професійну правничу допомогу до 2000,00 грн.

Керуючись ст. 4, 12, 13, 76, 81, 141, 223, 247, 263 - 265, 273, 280-284, 351 - 354 ЦПК України суд, -

у х в а л и в :

Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за Договором №404510944 від 10.01.2021 задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» 19281 (дев`ятнадцять тисяч двісті вісімдесят одну) гривню 40 копійок заборгованості за Договором №404510944 від 10.01.2021, у тому числі 10600,00 гривень основного боргу та 8681,40 гривень заборгованості за процентами.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» 2422 гривень 40 копійки судового збору та 2000,00 гривень витрат на професійну правничу допомогу.

Учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса відсутня.

Рішення може бути оскаржено до Черкаського апеляційного суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення (складення).

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Інформація про учасників справи відповідно до п.4 ч.5 ст.265 ЦПК України.

Позивач: товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» місцезнаходження вул. Харківське шосе, 19, офіс 2005 м. Київ, 02090, код ЄДРПОУ 42986956.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Рішення ухвалене і підписане 22.09.2026.

Суддя Тетяна БАРСЬКА