Рішення № 140005215, 22.09.2026, Лисянський районний суд Черкаської області

Справа № 700/942/25

Провадження № 2/700/44/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 вересня 2026 року Лисянський районний суд Черкаської області

в складі: головуючого-судді: Пічкура С.Д.,

за участю секретаря судового засідання: Нетребенко В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в селищі Лисянка, в порядку спрощеного проваадження, цивільну справу за позовною заявою ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ДІДЖИ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ДІДЖИ ФІНАНС» про визнання договору недійсним,

ВСТАНОВИВ :

Товариство з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» звернулося до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Обґрунтовуючи свої вимоги позивач посилається на те, що 15.10.2020 року між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСЮ «МІЛОАН» та ОСОБА_1 подано заявку на отримання кредиту № 103538580. Дана заява знаходиться у власному кабінеті відповідача на офіційному веб-сайті товариства.

ОСОБА_1 уклав договір про споживчий кредит № 103538580 від 15.10.2020 року із ТОВ «МІЛОАН» та на підставі платіжного документа відповідачу перераховані кредитні кошти на картковий рахунок в сумі 8000 грн.

15.01.2021р. згідно умов договору відступлення права вимоги №01Т, ТОВ «МІЛОАН» відступлено право вимоги за кредитним договором № 103538580 від 15.10.2020р. на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ДІДЖИ ФІНАНС» , а відповідно ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» набуто права вимоги до відповідача.

Згідно Договору факторингу сума боргу перед ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» є обґрунтованою та документально підтвердженою, яка становить 34024грн., із яких: - заборгованість за тілом кредиту становить 7600 грн.; - заборгованість за відсотками становить 26424грн.

Однак, відповідач зобов`язання за вказаним договором не виконав, не надав своєчасно позивачу кошти для погашення заборгованості за борговими зобов`язаннями, в зв`язку з викладеним позивач змушений звернутись до суду за захистом своїх порушених прав.

Ухвалою Лисянського районного суду Черкаської області від 30.09.2025 року у справі було відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) сторін.

14.11.2025 року на адресу Лисянського районного суду Черкаської області надійшла зустрічна позовна заява про визначення кредитного договору не дійсним де позивач за зустрічним позовом просить визнати кредитний договір №103538580 від 15.10.2020 року укладнений між ОСОБА_1 та ТОВ «Мілоан» не дійсним з моменту його укладання, тобто з 15.10.2020 року. Позовні вимоги за первісним позовом про стягнення з ОСОБА_1 заборгованість задовольнити частково та стягнути заборгованість за кредитним договором в розмірі 7600,00 грн в іншій частині відмовити.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, в матеріалах справи наявне клопотання про розгляд справи без їх участі.

Ухвалою Лисянського районного суду Черкаської області від 25.11.2025 року у справі було прийнято зустрічну позовну заяву до розгляду.

15.12.2025 року надійшов відзив представника відповідача за зустрічним позовом де зазначено, що у поданій зустрічній позовній заяві адвокатом зроблено висновок про те, що на момент укладення кредитного договору 15 жовтня 2020 року ОСОБА_1 нібито не усвідомлював значення своїх дій та не міг керувати ними у зв`язку з психічним станом. Однак, ці твердження не підтверджені жодним документом, який би відображав реальний психічний стан особи саме на дату укладення правочину. Подані до суду медичні довідки та документи не відносяться до періоду укладення договору, а тому не можуть слугувати доказами, які підтверджують ознаки, необхідні для застосування статті 225 Цивільного кодексу України (далі по тексту ЦК України). Жоден із наданих документів не містить медичного висновку чи хоча б згадки про те, що у 2020 році ОСОБА_1 перебував у такому психічному стані, який позбавляв його здатності розуміти характер своїх дій або керувати ними. Довідка МСЕК, видана у листопаді 2021 року, зафіксувала стан здоров`я особи через рік після укладення спірного договору. Вона не дає можливості зробити висновок про психічний стан позичальника на дату укладення договору, оскільки МСЕК встановлює інвалідність лише на момент огляду, а не ретроспективно. Отже, цей документ вказує лише на стан здоров`я у 2021 році та не може бути використаний для доведення дефекту волі у 2020 році. Так само у матеріалах справи відсутні амбулаторні картки, записи психіатра, направлення на обстеження, довідки з лікувальних закладів чи інші документи, датовані саме 2020 роком або попереднім періодом, які б свідчили, що позичальник у той час перебував у стані психічного розладу такої тяжкості, що не дозволяв йому усвідомлювати власні дії. Факт встановлення інвалідності III групи «загальне захворювання» до 2021 року сам по собі також не свідчить про втрату здатності керувати діями, оскільки інвалідність не означає недієздатності і не є підтвердженням відсутності усвідомлення при укладенні правочинів. Єдиною підставою визнання особи недієздатною є наявність хронічного, стійкого психічного розладу, внаслідок чого вона не здатна усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними (стаття 39 Цивільного кодексу України). Фізична особа визнається недієздатною з моменту набрання законної сили рішенням суду про це. Строк дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною визначається судом, але не може перевищувати двох років. Отже, відкриття судом у 2024 році провадження про визнання особи недієздатною не підтверджує стану особи у 2020 році. Розгляд такої справи за своєю природою стосується лише часу подання заяви та близького до нього періоду. Таким чином, посилання адвоката на цю ухвалу не доводить, що в момент підписання кредитного договору ОСОБА_1 був позбавлений здатності усвідомлювати характер своїх дій. А тому просить відмовити у зустрічних позовних вимогах ОСОБА_1 , поданою його адвокатом - Ткаченко Аллою Дмитрівною у справі № 700/942/25 до ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» про визнання договору недійсним.

13.01.2026 року до суду надійшло клопотання представника позивача про призначення судово-психіатричну експертизу відносно громадянина ОСОБА_2 , для визначення його психічного стану та здатності усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними під час підписання договору №103538580 від 15.10.2020 року на отримання кредиту.

21.01.2026 року представника позивача за первісним позов надійшло заперечення на клопотання про призначення експертизи з наступних підстав, згідно зі статтею 21 Закону України «Про психіатричну допомогу» судово-психіатрична експертиза у цивільних справах призначається і проводиться виключно на підставах та в порядку, передбачених законом. Отже, метою проведення судово-психіатричної експертизи є з`ясування наявності або відсутності психічного розладу, здатного впливати на усвідомлення особою значення своїх дій та можливість керувати ними. Відповідно до Порядку проведення судово-психіатричної експертизи, затвердженого наказом МОЗ України від 08 травня 2018 року № 865, предметом такої експертизи є психічний стан особи у певні юридично значимі проміжки часу, а об`єктами матеріали цивільної справи, медична документація та інша інформація про психічний стан особи. 15.10.2020 року ОСОБА_1 не був визнаний у встановленому законом порядку недієздатним або обмежено дієздатним. Будь-які судові рішення про обмеження або позбавлення його цивільної дієздатності на той час були відсутні. Поведінка відповідача під час укладення договору свідчить про усвідомленість його дій: він самостійно звернувся за отриманням кредиту, надав персональні та ідентифікаційні дані, погодився з умовами договору та підтвердив волю на його укладення. Крім того, зі змісту зустрічного позову вбачається, що Відповідач посилається на наявність іншого судового провадження про визнання його недієздатним та призначення опікуна. У межах тієї справи (694/3135/24, провадження 2-0/694/90/24) судом уже було витребувано амбулаторну картку ОСОБА_1 з КНП «Звенигородська БЛІЛ», а також призначено та проведено судово-психіатричну експертизу, висновок якої наявний у матеріалах справи. Таким чином, обставини, пов`язані з психічним станом відповідача, вже були предметом судового дослідження із застосуванням спеціальних знань. А тому просить відмовити у задоволенні клопотання ОСОБА_1 , поданого його адвокатом - Ткаченко Аллою Дмитрівною, про призначення судово-психіатричної експертизи у справі № 700/942/25.

Ухвалою суду від 10.02.2026 року у справі призначено судово-психіатричну експертизу відносно ОСОБА_1 .

Представник позивача в судове засідання не з`явився, в матеріалах справи наявне клопотання про розгляд справи без їх участі.

Представник відповідача та відповідач в судове засідання не з`явилися, направили клопотання про розгляд справа без їх участі.

На підставі частини другої статті 247 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Судом встановлено, що 15.10.2020 року між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСЮ «МІЛОАН» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 103538580.

ТОВ «МІЛОАН» направлено ОСОБА_1 електронним повідомленням (SMS) одноразовий ідентифікатор, при веденні якого Відповідач підтверджує прийняття умов договору про споживчий кредит № 103538580 від 15.10.2020 року, який також знаходиться у власному кабінеті відповідача на офіційному веб-сайті товариства.

ОСОБА_1 уклав договір про споживчий кредит № 103538580 від 15.10.2020 року із ТОВ «МІЛОАН» та на підставі платіжного документа відповідачу перераховані кредитні кошти на картковий рахунок в сумі 8000 грн.

Згідно пункту 1.2 договору строк кредитування становить 15 днів з 15 жовтня 2020 року. Пуктом 1.5.2 договору розмір процентів за користування кредитом станвоить 2,0 % за кожен день користування кредитом, що складає суму 2 400 грн.

15.01.2021р. згідно умов договору відступлення права вимоги №01Т, ТОВ «МІЛОАН» відступлено право вимоги за кредитним договором № 103538580 від 15.10.2020р. на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ДІДЖИ ФІНАНС» , а відповідно ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» набуто права вимоги до відповідача.

Згідно Договору факторингу сума боргу перед ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» є обґрунтованою та документально підтвердженою, яка становить 34024грн., із яких: - заборгованість за тілом кредиту становить 7600 грн.; - заборгованість за відсотками становить 26424грн.

Всупереч умовам кредитного договору № 103538580 від 15.10.2020 року відповідач свої кредитні зобов`язання не виконує.

Відповідно ч.1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-комунікаційних системах. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них.

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Відповідно дост.525 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно із ч. 2ст. 1050 Цивільного кодексу України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Згідно з частиною першою статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами, а в ч.1ст. 625 ЦК України зазначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Статтею 612 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

З урахуванням вищенаведено суд дійшов висновку, що із ОСОБА_1 необхідно стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» заборгованість за кредитними договором в сумі 7600 грн. тіла кредиту та 2 400 грн. процентів за користування кредитом в жежах строку кредитування. Проценти нараховані поза межами строку кредитування стягненню не підлягають.

Щодо зустрічної позовної заяви ОСОБА_1 до ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ДІДЖИ ФІНАНС», про визнання кредитного договору не дійсним, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 30 Цивільного кодексу України, цивільну дієздатність має фізична особа, яка усвідомлює значення своїх дій та може керувати ними. Цивільною дієздатністю фізичної особи є її здатність своїми діями набувати для себе цивільних прав і самостійно їх здійснювати, а також здатність своїми діями створювати для себе цивільні обов`язки, самостійно їх виконувати та нести відповідальність у разі їх невиконання. Особа є дієздатною до моменту встановлення її недієздатності в судовому порядку.

Єдиною підставою визнання особи недієздатною є наявність хронічного, стійкого психічного розладу, внаслідок чого вона не здатна усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними (стаття 39 Цивільного кодексу України).

Відповідно до частини першої статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частинами першою-третьою статті 203 ЦК України передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (стаття 204 ЦК України).

За змістом статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин).

На момент вчинення правочину15.10.2020 року, ОСОБА_1 не був визнаний недієздатним та будь-яких доказів того, що на час підписання договору не усвідомлював значення совїх дій та не міг керувати ними суду не надано.

За вказаних обставин, у задоволенні зустрічного позову необхідно відмовити.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України на користь позивача за первісним позовом підлягають стягненню з відповідача витрати понесені позивачем за оплату судового збору в розмірі 727,00 грн.

Іншими витратами є зокрема витрати на професійну правничу допомогу ( п. 1 ч.3 ст. 133 ЦПК України).

Відповідно до ч.4,5 ст.137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката маєбути співмірниміз: 1)складністю справита виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2)часом, витраченим адвокатомна виконання відповідних робіт(надання послуг); 3)обсягом наданих адвокатом послугта виконаних робіт; 4)ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

При розгляді питання щодо розміру витрат на правову допомогу які підлягають стягненню в даній справі, суд враховує, що було подано позовну заяву в якій окремим пунктом зазначено про проведення розгляду у відсутність представника позивача.

Суд наголошує, що не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та її адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

Щодо співмірності витрат на правову допомогу слід ураховувати позицію ВС від 01.09.2020 р. у справі № 640/6209/19, відповідно до якої розмір відшкодування судових витрат повинен бути співрозмірним із ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також суд має враховувати критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи. Під час визначення суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (установлення їх дійсності та необхідності), а також критерію розумності їх розміру виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Суд зауважує, що справа не входить до категорії складних та розглядалась у спрощеному провадженні без участі сторін.

Крім того, послуги надані адвокатським об`єднанням є типовими для позивача оскільки стягнення заборгованості також є предметом діяльності позивача, відповідно не потребують витрати значного часу на складання документів та визначення правових позиції.

З огляду на обставини справи, позицію сторони відповідача, співмірність винагороди за надані юридичні послуги зі складністю справи, ціну позову, час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт, тривалість судового розгляду, значення справи для сторін, суд вважає, що розмір витрат позивача є непропорційним до предмету позову, вартість послуг є вочевидь завищеною, тому наявні підстави для часткового їх відшкодування відповідачем за первісним позовом, в сумі 3000 грн., що відповідатиме обсягу наданих послуг та вимогам розумності та справедливості.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 526, 530, 549, 628, 638, 1048, 1049, 1050, 1054 ЦК України, ст. ст. 4, 12, 13, 76, 81, 141, 263, 264, 265, 268, 274, 352, 354 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» (07406, Київська обл., м.Бровари, вул. Симона Петлюри, буд. 21/1, код ЄДРПОУ: 42649746, IBAN: НОМЕР_2 в АТ «ПУМБ», МФО:334851) заборгованість за кредитним договором № 103538580 від 15.10.2020 року у розмірі 10 000 (десять тисяч) гривень 00 копійок.

Стягнути із ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 )на користь ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» (07406, Київська обл., м.Бровари, вул. Симона Петлюри, буд. 21/1, код ЄДРПОУ: 42649746, IBAN: НОМЕР_2 в АТ «ПУМБ», МФО:334851) сплачений судовий збір у сумі 727 (сімсот двадцять сім) гривень 00 копійок.

Стягнути із ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» (07406, Київська обл., м.Бровари, вул. Симона Петлюри, буд. 21/1, код ЄДРПОУ: 42649746, IBAN: НОМЕР_2 в АТ «ПУМБ», МФО:334851) понесені витрати на правничу допомогу у розмірі 3000 (три тисячі) гривень 00 грн.

В задоволені решти вимог відмовити.

Відмовити повністю у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 до ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ДІДЖИ ФІНАНС», про визнання кредитного договору не дійсним.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Сергій ПІЧКУР