Ухвала суду № 140005127, 23.09.2026, Кам'янський районний суд Черкаської області

23.09.2026

Справа № 696/1419/26

Провадження № 1-кс/696/120/26

УХВАЛА

іменем України

23 вересня 2026 року м. Кам`янка

Слідчий суддя Кам`янського районного суду Черкаської області ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду скаргу ОСОБА_3 на постанову слідчого про закриття кримінального провадження №12016250170000392 від 15.06.2016,-

В С Т А Н О В И В:

В провадження слідчого судді Кам`янського районного суду Черкаської області надійшла скарга ОСОБА_3 , в якій останній просив:

- поновити строк на подання цієї скарги, врахувавши, що копію постанови від 28.12.2019 р. скаржник фактично отримав лише 16 вересня 2026 року;

- скасувати постанову слідчого ОСОБА_4 від 28.12.2019 р. про закриття кримінального провадження № 12016250170000392, внесеного до ЄРДР 15.06.2016 р. за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України;

- зобов`язати уповноважену службову особу органу досудового розслідування відновити досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12016250170000392.

В обґрунтування скарги зазначено, що оскаржувана постанова не містить достатніх та переконливих підстав для висновку про відсутність у діях ОСОБА_5 складу кримінального правопорушення. Слідством не було належним чином досліджено: повний зміст судового рішення; виконання рішення у межах ВП № 45492424; виконання рішення у межах ВП № 46893066; виконання рішення у межах ВП № 52317805; обізнаність ОСОБА_5 про судове рішення; його працевлаштування у ПП «Золотоніська птахофабрика»; отримання ним доходу; можливість утримання коштів із заробітної плати; причини його звільнення; подальший майновий стан; результати розшуку його майна; поведінку боржника після відкриття виконавчих проваджень; питання можливого умисного невиконання або перешкоджання виконанню судового рішення. Крім того, постанова містить неповний та неточний виклад змісту судового рішення, оскільки в ній не враховано витрати на правову допомогу та судовий збір, а моральну шкоду помилково зазначено як матеріальну.

В судове засідання скаржник не з`явився, надав до суду заяву про розгляд справи без його участі.

Слідчий в судове засідання не з`явився, до суду надав клопотання про розгляд скарги без його участі, просив відмовити у задоволенні скарги. Надав суду витребувані матеріали кримінального провадження №12016250170000392 від 15.06.2016.

Відповідно до ч.4 ст.107 КПК України, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.

Дослідивши скаргу, матеріали кримінального провадження №12016250170000392 від 15.06.2016, які надані слідчим для огляду в судовому засіданні, слідчий суддя дійшов наступних висновків.

Згідно ч.1 ст.117 КПК України, пропущений із поважних причин строк повинен бути поновлений за клопотанням заінтересованої особи ухвалою слідчого судді, суду.

Скаржником порушено десятиденний строк звернення до суду зі скаргою, але заявлено клопотання про поновлення такого строку у зв`язку із несвоєчасним отриманням постанови слідчого.

З матеріалів кримінального провадження вбачається, що оскаржувана постанова направлялася скаржнику, однак відсутні відомості про її вручення чи повернення до слідчого відділення.

За вказаних обставин строк оскарження підлягає поновленню.

Статтею 22 КПК України передбачено, що кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.

Судовим розглядом встановлено, що слідчим СВ Кам`янського ВП Смілянського ВП ГУНП в Черкаській області ОСОБА_4 здійснювалось досудове розслідування кримінального провадження №12016250170000392 від 15.06.2016 за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України.

Згідно із принципом публічності, закріпленого в ст. 25 КПК України, слідчий зобов`язаний в межах своєї компетенції вжити всіх передбачених законом заходів для встановлення події кримінального правопорушення та особи, яка його вчинила.

Статтею 91 КПК України передбачені обставини, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, в тому числі: 1) подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення); 2) винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення.

При проведенні досудового розслідування, після виконання вимог статті 91 КПК України, і встановлення вказаних обставин, досудове слідство визнається закінченим, якщо немає необхідності у проведенні ще будь-яких слідчих або негласних слідчих дій, спрямованих на збирання, перевірку та оцінку доказів, коли жодна з версій, яка виникла, не залишилась неперевіреною.

Якщо після дослідження всіх обставин кримінального провадження, та безпосереднього дослідження і оцінки показань, речей і документів, які стосуються цього кримінального провадження у їх сукупності, слідчим, прокурором встановлені підстави, передбачені ст. 284 КПК України, приймається рішення про закриття кримінального провадження.

Постановою слідчого СВ Кам`янського ВП Смілянського ВП ГУНП в Черкаській області ОСОБА_4 від 28.12.2019 кримінальне провадження закрито на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України, у зв`язку з встановленням відсутності в діяннях складу кримінального правопорушення. В згаданій поставі слідчим зазначено, що під час досудового розслідування не здобуто достатніх, належних, допустимих доказів, які б беззаперечно підтверджували наявність у діяннях ОСОБА_5 об`єктивної сторони кримінального правопорушення у вигляді умисного невиконання судового рішення, а також суб`єктивної сторони у формі прямого умислу.

Скаржник на обґрунтування скарги зазначив, що постанова слідчого про закриття кримінального провадження є необґрунтованою та невмотивованою, оскільки під час досудового слідства не було зібрано та проаналізовано ряду доказів щодо наявності в діях ОСОБА_5 складу кримінального правопорушення, а постанова містить неточності в частині аналізу невиконаного судового рішення.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України, кримінальне провадження закривається в разі, якщо встановлена відсутність в діянні складу кримінального правопорушення.

Відсутність складу злочину як підстава для закриття справи застосовується, коли встановлено, що подія, з приводу якої надійшли заява або повідомлення, мала місце, була результатом вчиненого особою діяння (дії або бездіяльності), але сама по собі не є злочином, оскільки:а) відсутній хоча б один із елементів складу злочину (об`єкт, об`єктивна сторона, суб`єкт, суб`єктивна сторона);б) наявні обставини, які виключають злочинність діяння.

Постанова про закриття справи може вважатись обґрунтованою, якщо вона відповідає таким вимогам: а) висновки, сформульовані в постанові, підтверджуються наявними доказами; б) слідчим враховано й досліджено всі докази; в) ці докази досліджено в сукупності; г) на підставі цих доказів можливим є тільки один висновок; д) висновки, сформульовані в постанові, не суперечать фактичним обставинам; е) резолютивна частина постанови повністю відповідає описово-мотивувальній частині.

Дослідивши матеріали кримінального провадження слідчий суддя вважає, що доводи заявника щодо неповноти досудового розслідування та невиконання слідчим достатніх слідчих дій для встановлення істини у кримінальному провадженні є необґрунтованими та зводяться до незгоди з висновками слідчого.

Із досліджених матеріалів кримінального провадження вбачається, що слідством було проведено ряд слідчих дій, зокрема допитано державного виконавця Кам`янського ВДВС ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_5 .

Із постанови про закриття кримінального провадження вбачається, що слідчим, окрім посилання на обставини, викладені у заяві ОСОБА_3 про вчинення злочину та показів ОСОБА_5 , було проаналізовано склад кримінального правопорушення, передбаченого статтею ч. 1 ст. 382 КК України.

Так, диспозиція ч. 1 ст. 382 КК України передбачає кримінальну відповідальність за умисне невиконання вироку, рішення, ухвали, постанови суду, що набрали законної сили, або перешкоджання їх виконанню

Предметом злочину за частинами 1-3 ст. 382 КК України є судовий акт органів правосуддя (рішення, вирок, ухвала, постанова), який постановлений: а) судом будь-якої юрисдикції (загальної чи спеціалізованої); б) судом будь-якої інстанції (першої, апеляційної чи касаційної); в) судом із будь-якої категорії судових справ (цивільних, господарських, адміністративних, кримінальних) і г) набрав законної сили.

Об`єктивна сторона злочину за ч. 1 ст. 382 КК України полягає в одному із таких, альтернативно зазначених у диспозиції діянь, як: а) невиконання (ухилення від виконання) вироку, рішення ухвали, постанови суду або б) перешкоджання їх виконанню.

За частиною 1 ст. 382 КК України склад злочину є формальним, бо його об`єктивна сторона вичерпується вчиненням одного із зазначених у законі діянь - дії (перешкоджання) чи бездіяльності (невиконання), і саме з цього моменту злочин визнається закінченим та набуває триваючого характеру.

Невиконання судового рішення це бездіяльність, що полягає в незастосуванні заходів, необхідних для його виконання, за умови, якщо суб`єкт був зобов`язаний і мав реальну можливість його виконати.

Слідчим правильно враховано суб`єктивну сторону злочину, передбаченого статтею 382 КК України, яка характеризується прямим умислом.

За ознаками суб`єктивної сторони злочин, передбачений ст. 382 КК України, характеризується наявністю вини у формі прямого умислу (26 лютого 2019 року Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду в рамках справи № 554/10478/15-к, провадження № 51-9155км 18). Для встановлення факту умисного невиконання судового рішення має важливе значення з`ясування питання про наявність реальної можливості його виконати. Зокрема, відсутність реальної можливості виконати рішення суду виключає відповідальність за ст. 382 КК України.

Враховуючи, що досудовим розслідуванням було встановлено відсутність офіційних доходів ОСОБА_5 та відповідно відсутність умислу на невиконання чи ухилення від виконання судового рішення, слідчим вірно зроблено висновок, що в діях останнього відсутній склад кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України.

Крім того, скаржник обґрунтовує свою скаргу тим, що слідчим не було зібрано та проаналізовано ряду доказів щодо наявності в діяннях ОСОБА_5 складу кримінального правопорушення.

Слідчий суддя критично оцінює цей довід і вважає його таким, що не впливає на законність постанови про закриття провадження, з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 5 ст. 40 КПК України слідчий, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог КПК України, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється. Таким чином слідчий самостійно визначає порядок слідчих дій, необхідних для встановлення події злочину.

Слідчий, прокурор за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.

Відповідно до ч. 2 ст. 9 КПК України, слідчий зобов`язаний всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що пом`якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.

Стаття 284 КПК України передбачає та закріплює випадки закриття кримінального провадження, на підставі яких слідчий, прокурор чи суд залежно від стадії та повноважень має право прийняти відповідне рішення. Зокрема, як закріплено у п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України, кримінальне провадження може бути закрито у разі встановлення відсутності в діянні складу кримінального правопорушення.

За змістом статті 110 КПК процесуальне рішення органів досудового розслідування, прокурора, слідчого судді, суду це оформлений до вимог Кримінального процесуального кодексу України правовий акт, який містить відповіді на правові питання, що виникають у ході кримінального провадження.

Отже в контексті вказаної норми закону постанова слідчого про закриття кримінального провадження має бути мотивованою, її зміст повинен відповідати фактичним обставинам, встановленим матеріалами справи, зокрема, в ній має бути викладено суть заяви особи, яка звернулася з метою захисту своїх прав та відповіді на всі поставлені нею питання, які виключають провадження у справі і обумовлюють її закриття, що є однією з гарантій забезпечення прав і законних інтересів учасників процесу. Мотивувальна частина постанови про закриття кримінального провадження повинна містити відомості про зміст обставин, які є підставами для прийняття постанови, мотиви такого рішення, їх обґрунтування з посиланням на положення цього Кодексу.

У свою чергу, у відповідності до п.18 ч.1 ст.3 КПК слідчий суддя, на якого цим Кодексом покладено обов`язок здійснювати судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні під час досудового розслідування, зобов`язаний перевірити законність прийнятої слідчим постанови. Зокрема, якщо слідчим закрито провадження за відсутністю в діях особи складу злочину, то слідчий суддя має звернути увагу на те, чи містить постанова детальний виклад обставин, за яких заявник вважав, що особою (особами) вчинено злочин, а у разі, якщо особі (особам) ставилося в вину декілька протиправних діянь, які підпадають під ознаки різних статей кримінального закону, то чи містить постанова висновки слідчого щодо відсутності вини особи (осіб) у вчиненні кожного з них.

Відповідно до ч. 2 ст. 307 КПК України, слідчий суддя при розгляді скарг на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може постановити ухвалу про скасування рішення слідчого чи прокурора або про відмову у задоволенні скарги про скасування такого рішення.

Так, зі змісту оскаржуваної постанови слідчого вбачається, що прийняття зазначеної постанови, у відповідності до ст.ст. 91-94 КПК України, базувалось на підставі сукупності зібраних доказів, їх повного, всебічного, об`єктивного та неупередженого дослідження, оцінці та аналізу доказів, під час здійснення яких, слідчий обґрунтовано та вмотивовано прийшов до висновку про закриття провадження на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України.

Матеріали кримінального провадження № 12016250170000392 від 15.06.2016 свідчать про те, що слідчий, у відповідності до вимог параграфу другого КПК України, ст. 92 КПК України, виконав покладені на нього вимоги закону про обов`язок доказування у кримінальному провадженні.

На підставі наведеного слідчий суддя вважає, що слідчим було прийнято об`єктивне рішення про закриття кримінального провадження.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 284, 303 - 307, 309, 369, 371, 372, 376 КПК України, слідчий суддя,

ПОСТАНОВИВ:

Поновити ОСОБА_3 пропущений процесуальний строк на звернення до суду на оскарження постанови слідчого від 28.12.2019 про закриття кримінального провадження №12016250170000392 від 15.06.2016.

В задоволенні скарги ОСОБА_3 на постанову слідчого про закриття кримінального провадження №12016250170000392 від 15.06.2016 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України - відмовити.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.

Повний текст ухвали складено 23 вересня 2026 року.

Слідчий суддя ОСОБА_1