Ухвала суду № 140005093, 22.09.2026, Кам'янський районний суд Черкаської області

22.09.2026

Справа № 696/681/26

Провадження № 2-п/696/11/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 вересня 2026 року м. Кам`янка

Кам`янський районний суд Черкаської області у складі:

головуючого судді- Шкреби В.В.,

при секретарі- Степановій Н.В.,

за участю представника заявника (відповідача) в режимі відеоконференції -адвоката Гунько О.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Кам`янка Черкаської області заяву представника заявника (відповідача) адвоката Гунько Олександри Євгеніївни про перегляд заочного рішення у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Стар Файненс Груп» (код ЄДРПОУ 44022416, вул. Велика Васильківська, 72 м. Київ) до ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , проживає по АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Заочним рішенням Кам`янського районного суду Черкаської області від 17.08.2026 року було задоволено позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Стар Файненс Груп» (код ЄДРПОУ 44022416, вул. Велика Васильківська, 72 м. Київ) до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

09.09.2026, представник заявника (відповідача) адвокат Гунько О.Є. звернулась до суду з заявою про перегляд заочного рішення. Просила переглянути заочне рішення суду, скасувати вказане заочне рішення суду та призначити справу до розгляду по суті.

В обґрунтування заяви про перегляд та скасування заочного рішення суду, представник заявника (відповідача) посилається на те, що заявник ОСОБА_1 був позбавлений можливості реалізувати свої процесуальні права, та потребував додаткового часу для пошуку та залучення представника, для отримання правової допомоги, ознайомлення з матеріалами справи, аналізу заявлених позивачем позовних вимог та формування обгрунтованої правової позиції. Як на підставу підтвердження зазначеного, посилається на подану відповідачем до суду заяву 06.07.2026 про відкладення розгляду справи, призначеної на 13.07.2026.

В судовому засіданні представник заявника вимоги заяви підтримала, просила її задоволити.

Представник позивача Гайова А.С. в судове засідання не з`явилась, подала до суду заперечення на заяву про перегляд заочного рішення. Як на підставу заперечення послалась на те, що відповідач був обізнаний про розгляд справи, про що свідчить подана відповідачем заява про відкладення розгляду справи призначеної на 13.07.2026. Також, що 13.07.2026 судом була постановлена ухвала про закриття підготовчого провадження у справі та призначення справи до судового розгляу по суті. Дана ухвала надійшла відповідачу в електронний кабінет 16.07.2026, в якому відповідач зареєстрований з 24.06.2026. Заочне рішення ухвалене судом 17.08.2026. З часу коли відповідач подав до суду заяву про відкладення розгляду справи та ухвалення заочного рішення суду, пройшло більше місяця, а тому посилання представника заявника (відповідача) на поважність неподання відзиву на позов, ознайомлення з матеріалами справи, аналізу заявлених позивачем позовних вимог та формування обгрунтованої правової позиції, є безпідставними.

Дослідивши матеріали заяви та матеріали цивільної справи, суд дійшов таких висновків.

Статтею 284 ЦПК України встановлено, що заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Відповідно до п.2 ч.3 ст. 287 ЦПК України суд може своєю ухвалою за результатами розгляду заяви про перегляд заочного рішення скасувати заочне рішення та призначити справу до розгляду за правилами загального чи спрощеного позовного провадження.

У відповідності до ч. 1 ст. 288 ЦПК України, заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з`явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Таким чином, лише сукупність зазначених обставин є підставою для скасування заочного рішення в порядку ст. 288 ЦПК України.

Отже, наведена норма процесуального закону передбачає необхідність встановлення відповідних умов у їх сукупності. При цьому суд має з`ясувати не лише причини неявки відповідача в судове засідання та неподання ним відзиву, а й те, чи мають істотне значення для правильного вирішення справи докази, на які відповідач посилається у заяві про перегляд заочного рішення.

Такий підхід відповідає правовому висновку Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду, викладеному у постанові від 14 лютого 2022 року у справі № 2-4744/11 (провадження № 61-8159сво21).

У зазначеній постанові Верховний Суд, вирішуючи питання щодо скасування заочного рішення, зазначив, що для скасування заочного рішення суду першої інстанції належить встановити як поважність причин неявки відповідача в судове засідання, так і те, що наявні докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи. При цьому Верховний Суд звернув увагу на неприпустимість обмеження перевірки підстав для скасування заочного рішення лише питанням повідомлення відповідача про судовий розгляд.

З огляду на зазначене, під час розгляду заяви представника відповідача суд має перевірити наведені ним причини неявки та встановити, чи були вони поважними, а також з`ясувати, чи посилається відповідач на докази, які мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Як убачається з матеріалів справи, відповідач був обізнаний про розгляд судом цієї цивільної справи.

Так, 06 липня 2026 року відповідач подав до суду заяву про відкладення розгляду справи, судове засідання у якій було призначено на 13 липня 2026 року.

Таким чином, відповідач достовірно знав про наявність цивільної справи, її розгляд судом та призначення судового засідання. Більше того, подання ним заяви про відкладення розгляду справи свідчить про те, що відповідач мав можливість звертатися до суду із процесуальними заявами та реалізовувати свої процесуальні права.

Крім того, ухвалу суду про призначення справи до судового розгляду по суті було надіслано відповідачу до його електронного кабінету 16 липня 2026 року.

Заочне рішення у справі ухвалено 17 серпня 2026 року.

Отже, матеріалами справи підтверджується обізнаність відповідача про розгляд справи та про подальший її розгляд по суті. Відтак відсутні підстави вважати, що неявка відповідача була зумовлена його необізнаністю про судовий розгляд або неналежним повідомленням його судом.

Як на підставу для скасування заочного рішення представник відповідача посилається на подану відповідачем 06 липня 2026 року заяву про відкладення розгляду справи, зазначаючи, що відповідач не знайшов собі представника та у зв`язку з цим був позбавлений права на правову допомогу.

Оцінюючи зазначені доводи, суд виходить із того, що відповідно до частини першої статті 58 ЦПК України сторона може брати участь у справі особисто та (або) через представника. Особиста участь особи у справі не позбавляє її права мати в цій справі представника.

Таким чином, цивільне процесуальне законодавство передбачає як право особи на особисту участь у справі, так і право користуватися правничою допомогою та мати представника. При цьому сама по собі відсутність у сторони обраного нею представника не свідчить про об`єктивну неможливість такої сторони особисто брати участь у розгляді справи.

У даному випадку відповідач, будучи обізнаним про розгляд справи, не посилається на обставини, які об`єктивно перешкоджали йому особисто брати участь у судовому розгляді. Його доводи фактично зводяться до того, що він бажав здійснювати захист своїх прав та інтересів через представника, однак на час розгляду справи не знайшов такого представника.

Проте саме по собі бажання відповідача користуватися правничою допомогою представника та відсутність на певний момент укладених із представником відносин не свідчать про неможливість особистої участі відповідача у справі та не можуть автоматично визнаватися поважною причиною його неявки.

Суд також враховує, що відповідач був обізнаний про розгляд справи ще до призначеного судового засідання, про що безпосередньо свідчить подана ним 06 липня 2026 року заява про відкладення розгляду справи. Після цього ухвала суду про призначення справи до розгляду по суті була надіслана відповідачу до електронного кабінету 16 липня 2026 року.

Отже, відповідач мав можливість завчасно вжити заходів для захисту своїх прав та інтересів у справі, у тому числі шляхом залучення представника або особистої участі у судовому розгляді.

Посилання представника відповідача на те, що відповідач був позбавлений права на правову допомогу, не змінює наведеного висновку, оскільки із матеріалів справи не вбачається, що відповідач був позбавлений можливості звернутися за правничою допомогою або що існували об`єктивні обставини, які унеможливлювали його особисту участь у справі.

Сам факт незалучення представника не є тотожним позбавленню особи права на правничу допомогу та не свідчить про наявність поважної причини неявки у судове засідання у розумінні частини першої статті 288 ЦПК України.

Крім того, з огляду на правовий висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 14 лютого 2022 року у справі № 2-4744/11, для скасування заочного рішення необхідним є не лише встановлення поважності причин неявки відповідача, а й встановлення того, що докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Таким чином, навіть за наявності посилання відповідача на певні обставини його неявки суд повинен встановити, чи наведені відповідачем докази можуть мати істотне значення для правильного вирішення спору.

У поданій заяві представник відповідача як підставу для скасування заочного рішення фактично наводить лише обставину подання відповідачем заяви про відкладення розгляду справи у зв`язку з незнайденням ним представника. При цьому а ні відповідач, а ні його представник не посилається на будь-які нові докази, які мають істотне значення для правильного вирішення справи .

Отже, наведені у заяві обставини не свідчать про наявність поважної причини неявки відповідача, яка перешкоджала йому брати участь у судовому розгляді особисто, а також не підтверджують наявності передбачених частиною першою статті 288 ЦПК України умов для скасування заочного рішення.

Суд при цьому враховує, що відповідач був обізнаний про розгляд справи, сам звертався до суду із заявою про відкладення розгляду справи, а в подальшому був повідомлений про призначення справи до судового розгляду по суті шляхом направлення відповідної ухвали до його електронного кабінету.

За таких обставин посилання представника відповідача на відсутність представника не може бути визнано достатньою підставою для скасування заочного рішення.

Таким чином, судом не встановлено сукупності передбачених частиною першою статті 288 ЦПК України обставин, необхідних для скасування заочного рішення, а тому заява відповідача про перегляд заочного рішення задоволенню не підлягає.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 09.11.2022 у справі № 635/4371/20 та від 10.05.2023 у справі № 204/5144/20. Сама по собі неявка відповідача в судове засідання без надання вагомих доказів, що спростовують позов, не є безумовною підставою для скасування заочного рішення.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Желтяков проти України» від 09 червня 2001 року, зазначено, що право на справедливий розгляд судом, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися в контексті Преамбули Конвенції, яка, серед іншого, проголошує верховенство права як частину спільного спадку Договірних Держав. Одним із основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який, inter alia, вимагає, щоб, коли суди остаточно вирішили питання, їхнє рішення не ставилось під сумнів (рішення суду у справі «Брумареску проти Румунії» (Brumarescu v. Romania) [ВП],№28342/95, п. 61, ECHR1999-VII).

Цей принцип передбачає повагу до остаточності судових рішень та наполягає на тому, щоб жодна сторона не могла вимагати перегляду остаточного та обов`язкового судового рішення просто задля нового розгляду та постановлення нового рішення у справі. Відступи від цього принципу є виправданими лише тоді, коли вони обумовлюються обставинами суттєвого та неспростовного характеру (рішення у справі «Рябих проти Росії» (Ryabykh v. Russia), № 52854/99, п. 52, ECHR 2003-Х).

З огляду на вище викладене, суд дійшов висновку про відсутність передбаченої ч. 1 ст. 288 ЦПК України сукупності підстав для задоволення заяви про перегляд заочного рішення.

Згідно ч. 4 ст. 287 ЦПК України, у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Керуючись ст. ст. 287, 288 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Заяву представника заявника (відповідача) адвоката Гунько Олександри Євгеніївни про перегляд заочного рішення у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Стар Файненс Груп» (код ЄДРПОУ 44022416, вул. Велика Васильківська, 72 м. Київ) до ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , проживає по АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості- залишити без задоволення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Роз`яснити, що заочне рішення може бути оскаржено безпосередньо до Черкаського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Суддя : В.В.Шкреба