Рішення № 140004990, 11.09.2026, Сарненський районний суд Рівненської області

Сарненський районний суд

Рівненської області

____________________

Справа № 572/171/26

Провадження № 2/572/1211/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 вересня 2026 року Сарненський районний суд Рівненської області

в складі:

головуючого судді - ВЕДЯНІНОЇ Т.О.

секретаря судових засідань - МОРОЗ Ю.М.

за участю :

представника позивача - Мельник В.М.

відповідача - ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Сарни цивільну справу №572/171/26 за позовною заявою АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КБ «ПРИВАТ БАНК» до ОСОБА_2 про стягнення боргу за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ :

АТ КБ «Приват Банк» звернулось до суду із позовною заявою, в якій просить стягнути з ОСОБА_1 на користь позивача заборгованість за кредитним договором без номеру від 27 липня 2022 року у сумі 91 753 грн. 89 коп., а також понесені судові витрати - суму сплаченого судового збору у розмірі 2662 грн. 40 коп.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідач 24 липня 2012 року на підставі анкети-заяви стала клієнтом банка АТ КБ «ПриватБанк», при чому відповідно до вказаної вище анкети-заяви останньою було встановлено фінансовий номер телефону НОМЕР_1 .

В подальшому, 29 липня 2024 року через акант Приват24 відповідачки було встановлено інший фінансовий номер НОМЕР_9, про що банком було надіслано повідомлення за обома номерами телефону.

30 липня 2024 року у відділенні банку сторонами укладено договір про використання ОСОБА_1 простого електронного підпису та підтверджено фінансовий номер НОМЕР_9.

Також, 21 жовтня 2024 року відповідач ознайомилась із умовами кредитування та підписала кредитний договір у формі анкети-заяви. Попередньо сторонами узгоджено умови отримання кредиту відповідачем.

Цього ж дня ОСОБА_1 отримала кредитну картку № НОМЕР_2 із строком дії до 11/28, із встановленим кредитним лімітом 75 000 грн.

Таким чином, позивач виконав умови кредитного договору, забезпечивши ОСОБА_1 доступ до кредитних коштів у вигляді встановленого кредитного ліміту.

В той же час, ОСОБА_1 припустилась недбалості під час користування кредитною карткою, оскільки працює на ринку та передає власну картку для переказу коштів за товари, надавши таким чином невстановленій особі власний телефон з активною сесією в Приват24.

Внаслідок недбалості відповідача, остання надала доступ до свого аканту в Приват24 іншій особі, що мало місце під час розмови з оператором гарячої лінії банку 3700, внаслідок чого відбулось несанкціоноване втручання до рахунку ОСОБА_1 .

Позивач вказує, що під час проведення оспорюваної фінансової операції 21 та 22 жовтня 2024 року зміни фінансового номеру відповідача не відбувалось, що свідчить про те, що саме відповідач надала конфіденційні дані щодо її банківського рахунку третім особам, внаслідок чого і були проведені фінансові операції по здійсненню переказів коштів з належної ОСОБА_1 кредитної картки у сумі 91 753 грн. 89 коп.

Позивач вказує, що переказ коштів відбувася внаслідок недбалості клієнта, яка розголосила конфіденційні дані третім особам, через що зобов`язана повернути отримані від позивача кошти.

Також, позивач просить вирішити питання розподілу судових витрат, шляхом стягнення їх з відповідачки на користь позивача.

Відповідач ОСОБА_1 подала до суду відзив на позов, в якому не визнала заявлені до неї вимоги в повному обсязі.

Так, ОСОБА_1 не заперечує, що є клієнтом банку і 22 жовтня 2024 року змінювала фінансовий номер, під`єднаний до банківського рахунку, однак, вказує, що з цією метою зверталась на офіційну лінію банку за номером 3700, отже не допустила недбалості шляхом розголошення конфіденційної інформації.

Позивач вважає, що розголошення такої інформації, внаслідок чого вона потрапила до третіх осіб, стало можливим внаслідок дій позивача, який не зміг забезпечити безпечність телефонних розмов клієнтів банку з оператором, внаслідок чого третя особа змогла отримати інформацію, необхідну для перерахунку коштів.

В судовому засіданні представник позивача підтримала заявлені вимоги в повному обсязі, дала пояснення відповідно до змісту позовної заяви.

Представник не заперечує, що грошові кошти з рахунку відповідача вибули внаслідок можливих шахрайських дій третіх осіб, однак, просить врахувати, що на думку сторони ОСОБА_1 внаслідок власної недбалості надала доступ до рахунку таким особам, оскільки на її рахунок надходили грошові кошти від інших осіб, що доводиться тією обставиною, що остання самостійно в додатку змінила фінансовий номер, за допомогою якого було здійснено переведення грошових коштів третіми особами.

Отже, оскільки переведення коштів з карткового рахунку ОСОБА_1 було обумовлено виключно її діями - позивач просить стягнути з відповідачки суму отриманого кредиту.

Відповідач ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги не визнала повністю, пояснила, що дійсно тривалий час є клієнтом АТ КБ «Приват Банк», через який отримує пенсійні виплати.

Зі слів відповідачки, 21 числа кожного місяця їй надходять пенсійні виплати, в зв`язку із чим 22 жовтня 2024 року вона через банкомат позивача намагалась отримати готівкові кошти, однак, виявила, що її картку заблоковано.

Цього ж дня відповідач звернулась до відділення банку, де працівник АТ повідомила, що відбувся несанкціонований доступ до рахунку ОСОБА_1 , з якого знято суму кредитного ліміту, встановленого додатково на її картковому рахунку, а тому остання одразу ж звернулась із відповідною заявою до поліції.

ОСОБА_1 зазначає, що на даний час за її заявою здійснюється кримінальне провадження за фактом незаконного заволодіння грошовими коштами, в ході якого встановлено, що кошти з її рахунку переведено на рахунок ОСОБА_3 , із яким вона не знайома і ніколи не спілкувалась.

Третя особа без самостійних вимог на предмет спору - ОСОБА_3 у судове засідання не з`явився, повідомлений про час проведення судового засідання належним чином.

Під час підготовчого провадження сторонами заявлені клопотання про витребування доказів, а також про залучення до участі у цій справі в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_3 .

Вказані клопотання задоволені судом.

Інших клопотань від сторін не надходило.

Правовідносини, що виникли між сторонами по справі є правовідносинами з приводу отримання грошових коштів у позику.

Вказані правовідносини регулюються нормами ЦК України.

За частиною першою ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до частини першої ст.628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно до ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави (позика), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом.

У відповідності до ст.1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Відповідно до приписів норми ст. 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми є нікчемним.

Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї зі сторін має бути досягнуто згоди (ст.638 ЦК України).

Таким чином, кредитний договір має бути укладений у письмовій формі у вигляді одного документа (що містить усі істотні умови), підписаного обома сторонами, або у вигляді декількох документів, якими сторони обмінялися (листи, телеграми, телетайпне чи електронне повідомлення тощо). При цьому документи, якими сторони обмінюються, також мають містити підписи відправників.

Право кредитора вимагати повернення кредиту наступає у разі прострочення позичальником повернення кредиту та сплати процентів за користування ним.

Звертаючись до суду з позовом про стягнення заборгованості, позивач посилався на те, що відповідач є обізнаною про умови кредитування, підписала заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг, отримавши кредитну картку № НОМЕР_2 із строком дії до 11/28, тип «Універсальна» із встановленим кредитним лімітом 75000 грн.

На доведення вказаних обставин позивачем надано суду копію анкети-заяви від 24 липня 2013 року про приєднання до Умов і Правил надання банківських послуг у АТ КБ "Приватбанк", в якій зазначено, що вказана заява разом із Умовами та Правилами надання банківських послуг, а також Тарифами становить між відповідачем та банком договір про надання банківських послуг.

У анкеті - заяві ОСОБА_1 виявила намір приєднатись до Умов та Правил надання банківських послуг в Приват Банку, які разом із даною заявою складають договір про надання банківських послуг. Відповідач своїм підписом підтвердила, що ознайомилась самостійно із з договором про надання банківських послуг, погоджується з вказаними в них умовами та зобов`язовується виконувати вимоги Умов та правил.

Отже, судом встановлено, що відповідачка дійсно виявила бажання укласти договір про надання банківських послуг на запропонованих позивачем умовах.

Надана суду довідка від 16 липня 2025 року доводить, що на підставі вказаного вище кредитного договору без номеру відповідачу було видано кредитні картки : № НОМЕР_3 із датою відкриття 22 жовтня 2024 року та № НОМЕР_2 із датою відкриття 21 жовтня 2024 року.

Наведені вище докази доводять, що ОСОБА_1 дійсно є клієнтом АТ КБ «Приват Банк» та отримала кредитні картки із встановленим кредитним лімітом.

Із наданого суду позивачем розрахунку заборгованості за кредитним договором від 21 жовтня 2024 року вбачається, що з рахунку ОСОБА_1 були використані кредитні кошти в сумі 71 380 грн. 61 коп. - з 21 жовтня 2024 року.

Однак, відповідач в ході судового провадження заперечувала факт використання вказаних коштів.

Відповідно до ст.81 ЦПК України - кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду у справі № 490/7829/23 провадження № 61-16525св24 вказав, що у випадках несанкціонованого доступу до рахунку клієнта саме банк має подати до суду першої інстанції беззаперечні докази сприяння відповідачем незаконному використанню персонального ідентифікаційного номера або іншої інформації, яка дала змогу ініціювати платіжні операції. У випадку, якщо клієнт діяв своєчасно та повідомив про інцидент, підстави для стягнення з нього грошових коштів відсутні. Отже, за відсутності належних і допустимих доказів сумніви й припущення мають тлумачитися переважно на користь споживача, який зазвичай є «слабкою» стороною в таких цивільних відносинах, а тому правові відносини споживача з банком фактично не є рівними.

Із наданої суду копії Витягу з ЄРДР від 22 жовтня 2024 року, вбачається, що цього ж числа Сарненським РВП ГУ НП в Рівненській області зареєстровано повідомлення ОСОБА_1 про крадіжку невідомою особою в період часу з 20 год. 21 жовтня 2024 року по 01 год. 30 хв., грошових коштів в сумі 92 400 грн. з належних заявникові банківських карток банку «ПриватБанк» № НОМЕР_4 , № НОМЕР_3 , із правовою кваліфікацією ч.4 ст.185 КК України. При чому зазначено, що заявник дані своєї банківської карти нікому не передавала, на будь-яких сайтах не вводила, сторонні особи їй не телефонували.

Повідомлення було зареєстровано Сарненським РВП ГУ НП в Рівненській області на підставі письмового повідомлення ОСОБА_1 , що зафіксовано у протоколі прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення та іншу подію від 22 жовтня 2024 року.

Виписка по картці/рахунку НОМЕР_5 , належному ОСОБА_1 , за період з 01 по 22 жовтня 2024 року, доводять, що в період часу з 20 год. по 20 год. 03 хв. здійснено переказ грошових коштів трьома платежами ОСОБА_3 у сумі 17 036 грн. 26 коп.; виписка по картці/рахунку НОМЕР_6 , належному ОСОБА_1 , за період з 21 по 22 жовтня 2024 року, доводять, що о 20 год. 08 хв. здійснено переказ грошових коштів ОСОБА_3 у сумі 14 070 грн. 00 коп.

Факт отримання грошових коштів, що знаходились на рахунку ОСОБА_1 саме ОСОБА_3 додатково доводиться інформацією, наданою АТ «Універсал Банк» за №БТ/Е-17758 від 30 квітня 2026 року.

При вирішенні питання наявності в діях ОСОБА_1 недбалості, що могла б призвести до несанкціонованого доступу до її рахунку, судом враховано її особисті письмові пояснення, відібрані працівниками поліції безпосередньо після інциденту, а саме - 22 жовтня 2024 року, в яких вона також повідомляла, що жодним чином не надавала конфіденційної інформації щодо власного банківського рахунку третім особам, а також ту обставину, що позивачем доказів на спростування цих обставин не надано.

Отже, в даному випадку судом не встановлено недобросовісності процесуальної поведінки позивача, яка б могла призвести до розголошення конфіденційної інформації, внаслідок чого відбулось несанкціоноване втручання до рахунку ОСОБА_1 , а вимоги позивача в цій частині ґрунтуються на припущеннях та не доведені належними та достатніми доказами.

Отже, оскільки судом встановлено, що грошові кошти з карткового рахунку ОСОБА_1 вибули не в наслідок її винних дій, остання особисто вказані кошти не використовувала - підстав для задоволення позовних вимог АТ КБ «Приват Банк» немає.

Крім цього, позивач просить стягнути з відповідача суму сплаченого судового збору.

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України - судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Частиною 2 статті 141 ЦПК України встановлено, що інші судові витрати, пов`язані із розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

Платіжна інструкція від 15 січня 2026 року, наявна в матеріалах справи, доводить оплату позивачем 2662 гривні 40 копійок судового збору при зверненні із цим позовом до суду.

Однак, оскільки суд дійшов висновку щодо безпідставності заявлених позивачем вимог, сума понесених судових витрат не підлягає стягненню з іншої сторони.

На підставі викладеного, ст.ст. 525, 526, 610, 625, 1054 ЦК України, керуючись ст.ст. 81, 141, 258-268 ЦПК України суд,

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позовних вимог АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КБ «ПРИВАТ БАНК» (м.Київ вул.Грушевського,1Д, код ЄДРПОУ 14360570) до ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (жительки АДРЕСА_1 , паспорт громадянина України серії НОМЕР_7 , РНОКПП НОМЕР_8 ), третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (житель АДРЕСА_2 ) про стягнення боргу за кредитним договором, відшкодування понесених судових витрат - відмовити повністю, за безпідставністю заявлених вимог.

Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Рівненського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя: