Рішення № 140004953, 23.09.2026, Сарненський районний суд Рівненської області

Сарненський районний суд

Рівненської області

____________________

Справа № 572/2204/26

Провадження № 2/572/1982/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 вересня 2026 року Сарненський районний суд Рівненської області

головуючого судді - Ведяніної Т. О.

при секретарі Мороз Ю.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Сарни справу № 572/2204/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості

УСТАНОВИВ :

ТОВ «Факторинг Партнерс» звернулося до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 2199740 від 31.03.2025 в розмірі 46599,93 грн. та судові витрати.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що 31.03.2025 між ТОВ «Селфі Кредит» та ОСОБА_1 укладено договір №2199740. Відповідно до даного договору відповідачу був наданий кредит, сума якого складає 10000 грн. Відповідач підписавши даний договір підтвердив, що він ознайомлений з усіма його істотними умовами та йому була надана вся інформація, передбачена вимогами чинного законодавства. Відповідач здійснив дії, спрямовані на укладення договору шляхом заповнення заяви про надання (отримання) кредиту на сайті, з веденням коду підтвердження, який є одноразовим ідентифікатором на підписання електронного договору, та зазначенням інформації щодо реквізитів банківської картки, на рахунок якої в подальшому кредитодавцем було перераховано грошові кошти у розмірі встановленому договором. Станом на сьогоднішній день строк повернення грошових коштів за договором наступив, але відповідач не виконує свої зобов`язання, грошові кошти не повертає, проценти за користування коштами не сплачує. 26.11.2025 між ТОВ «Селфі Кредит» та ТОВ «Факторинг Партнерс» було укладено Договір факторингу №26-11/25, відповідно до умов якого ТОВ «Селфі Кредит» відступило ТОВ «Факторинг Партнерс» свої права грошової вимоги до боржників за кредитними договорами. Позичальник взяті на себе зобов`язання належним чином не виконував внаслідок чого станом на дату відступлення права вимоги заборгованість відповідача перед позивачем становить 46599,93 гривень, а саме: сума заборгованості за основним зобов`язанням (за тілом кредиту) 9999,97 гривень, сума заборгованості за відсотками 19600 гривень нарахованими на дату відступлення права вимоги, 11999,96 гривень заборгованість за процентами згідно договору з моменту відступлення права вимоги, та пенею 5000 грн. Просить стягнути з відповідача на свою користь вказану заборгованість за кредитним договором в сумі 46599,93 гривень, судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 2662,40 гривень та витрати на правову допомогу у розмірі 16000 гривень.

Відповідно до вимог ч.5 ст.279 ЦПК України сторони в судове засідання не викликалися, проте відповідачу було встановлено строк в п`ятнадцять днів з дня отримання ухвали про відкриття провадження на подачу відзиву на позовну заяву.

Відповідачем, відповідно до ч.7 ст.178 ЦПК України, не подано до суду відзив на позовну заяву, тому суд вирішує справу за наявними матеріалами, що відповідає вимогам ч.8 ст. 178 ЦПК України.

Вивчивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Судом установлено, що 31.03.2025 між ТОВ «Селфі Кредит» та ОСОБА_1 укладено договір №2199740 про надання споживчого кредиту за продуктом «NewShort». За умовами кредитного договору сума кредиту складає 10000 грн., строком на 360 днів, стандартна процентна ставка становить 1,0% в день та застосовується в межах строку кредиту.

Даний договір був підписаний позичальником електронним підписом, відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора K694 31.03.2025 1 і був надісланий на номер мобільного телефону.

Також відповідачем були підписані графік платежів та паспорт споживчого кредиту.

Позивач на виконання умов договору надав позичальнику грошові кошти в сумі 10000 грн., які були перераховані на платіжну картку відповідача № НОМЕР_1 , номер якої був зазначений в кредитному договору, що підтверджується інформаційною довідкою ТОВ «Пейтек».

26.11.2025 ТОВ «Селфі Кредит» та ТОВ «Факторинг Партнерс» було укладено Договір факторингу №26-11/25, відповідно до умов якого право вимоги переходить від первісного кредитора до нового кредитора з моменту підписання ними відповідного реєстру боржників.

26.11.2025 між ТОВ «Селфі Кредит» та ТОВ «Факторинг Партнерс» підписано Реєстр боржників, відповідно до якого ТОВ «Селфі Кредит» відступив (передав) на користь ТОВ «Факторинг Партнерс» своє право вимоги заборгованості за Кредитним договором згідно реєстру, в тому числі за Кредитним договором №2199740 від 31.03.2025.

Відповідно до Витягу з Реєстру Боржників до договору факторингу №26-11/25, ОСОБА_1 було включено до реєстру боржників, тому ТОВ «Факторинг Партнерс» набуло право грошової вимоги до відповідача в сумі 34599,97 грн, з яких: 9999,97 грн. - сума основного боргу за кредитом, 19600 грн. - сума нарахованих процентів, залишок заборгованості по штрафам 5000 грн.

За таких обставин, до ТОВ «Факторинг Партнерс» починаючи з 26.11.2025 року відповідно до договору факторингу №26-11/25 перейшло право за Договором № 2199740 від 31.03.2025, що укладено між ТОВ «Селфі Кредит» та ОСОБА_2 .

Згідно з доданим до позовної заяви детального розрахунку, заборгованість відповідача станом на 06.04.2026 року за період з 27.11.2025 по 06.04.2026 складає 46599,93 грн., яка складається із заборгованості за основним боргом в розмірі 9999,97 грн., заборгованості за нарахованими та несплаченими відсотками в розмірі 31599,96 грн., пеня 5000 грн.

Вказаний розрахунок заборгованості відповідачем не заперечувався, у встановленому законом порядку не спростовано.

Статтею 1054 ЦК України визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч.1 ст.1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

У ч.1 ст.1049 ЦК України встановлено, що позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань (ст.525 ЦК України).

Згідно ч.1 ст.530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

На підставі досліджених доказів, суд приходить до висновку, що відповідач має зобов`язання перед позивачем за невиконання умов договору кредиту №2199740 від 31.03.2025.

Таким чином, враховуючи вищезазначене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення заборгованості за тілом кредиту, процентами підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання про стягнення з відповідача пені, суд виходить з наступного.

Зі змісту п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України вбачається, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки та оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» запроваджено воєнний стан на всій території України, що триває станом на теперішній час.

Зважаючи, що Кредитний договір №2199740 укладений 31.03.2025, тобто в період дії воєнного стану в Україні, відповідач звільнений від обов`язку сплати пені.

Тому суд, у стягненні з відповідача 5000 грн пені нарахованої за позивачем , відмовляє.

Відповідно до положень ст.12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Враховуючи, що доказів належного виконання своїх договірних зобов`язань щодо повернення коштів відповідачем суду не надано, факт отримання кредиту та його розмір відповідачем не спростовано належними та допустимими доказами, суд вважає, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги про стягнення з відповідача 41599,93 грн.

Оскільки, позовні вимоги задоволено частково, тому судові витрати, понесені позивачем в сумі 2662,40 грн. і документально підтверджені платіжною інструкцією №0639060030 від 22.04.2026, за правилами ст.141 ЦПК України покладаються на відповідача пропорційно задоволеним вимогам.

Щодо стягнення з відповідача судових витрат, понесених позивачем на оплату правничої допомоги слід зазначити наступне.

Статтею 133 ЦПК України, встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

За ч. ч. 1, 2 ст. 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правничої допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правничої допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).

Як убачається з матеріалів справи, 02 липня 2024 року між ТОВ «Факторинг Партнерс» та АО «Лігал Ассістанс» укладено договір про надання правової допомоги №02-07/2024.

Згідно із заявкою № 856 про надання юридичної допомоги від 02.03.2026 по супроводу примусового стягнення заборгованості з ОСОБА_1 , акту №31 від 31.03.2026 вартість правничої допомоги, згідно детального опису наданих послуг, становить 16000, 00 грн.

Суд зазначає, що розмір витрат має бути співмірним зі складністю справи та виконаних адвокатом (професійна правнича допомога) робіт; часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт; обсягом наданих адвокатом послуг; ціною позову та значенням справи для сторони, у тому числі впливом вирішення справи та репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

При цьому, аналізуючи розмір гонорару адвоката на дотримання вимог співмірності, суд, з урахуванням складності справи, ціни позову, обсягу виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), враховуючи, що адвокатом фактично було надано правову допомогу, складено позовну заяву та зібрано необхідні документи, суд вважає, що розмір гонорару в 16000 грн. є необґрунтованим та завищеним.

Так справа відноситься до категорії не складних справ, розгляд проводився в спрощеному провадженні, спір який виник між сторонами у справі відноситься до категорії спорів, які виникають у зв`язку із стягненням заборгованості за порушення грошового зобов`язання; матеріали справи не містять великої кількості документів на дослідження, збирання б яких адвокат витратив значний час. Даний спір є незначної складності, у спорах такого характеру судова практика є сталою, великої кількості законів та підзаконних актів, які підлягають застосуванню, спірні правовідносини не передбачають.

Зокрема, відповідно до Постанови Верховного Суду від 30.09.2020 по справі №201/14495/16-ц суд вправі самостійно зменшувати розмір відшкодування витрат на правову допомогу.

За таких обставин, з огляду на співмірність та розумність розміру судових витрат, виходячи з конкретних обставин справи, її складності та виконаної адвокатом роботи, суд дійшов висновку про часткове задоволення витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 4000,00 грн.

З відповідача на користь позивача необхідно стягнути судові витрати по оплаті судового збору пропорційно до задоволеної частини позовних вимог у розмірі 2376,73 грн.(41599,93х2662,40:46599,93 =2376,73), та правничої допомоги в розмірі 3570,81 грн. (41599,93х4000:46599,93=3570,81) .

На підставі викладеного, керуючись ст. 526, 527, 530, 536, 610-611, 625, 628, 629, 634, 638, 639, 1048, 1049, 1054, 1055 ЦК України, Законом України «Про електронну комерцію», ст. 81, 141, 263-265, 279, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Задоволити частково позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за Кредитним договором .

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (проживає : АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» (код ЄДРПОУ 42640371, місцезнаходження: 03150, м. Київ, вул. Ґедройця Єжи, буд. 6, офіс 521) заборгованість за Договором №2199740 від 31.03.2025 у розмірі 41599 (сорок одна тисяча п`ятсот дев`яносто дев`ять) гривень 93 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» понесені витрати на сплату судового збору у розмірі 2376 (дві тисячі триста сімдесят шість) гривень 73 копійки та понесені витрати на правову допомогу у розмірі 3570 (три тисячі п`ятсот сімдесят) гривень 81 копійок.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскарженим в Рівненський апеляційний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: