Вирок № 140004931, 23.09.2026, Рокитнівський районний суд Рівненської області

Справа № 571/1498/26

Провадження №1-кп/571/195/2026

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 вересня 2026 року селище Рокитне

Рокитнівський районний суд Рівненської області, у складі судді одноособово ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження №12026181190000091 від 25.04.2026 про обвинувачення: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, освіта повна загальна середня, не працюючого, одруженого, на утриманні двоє неповнолітніх дітей, відповідно до ст.89 КК України вважається таким, що не має судимості,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України,

учасники судового провадження: прокурор ОСОБА_4 , обвинувачений ОСОБА_3 , захисник-адвокат ОСОБА_5 ,

в с т а н о в и в:

24 квітня 2026 року приблизно о 13 год. 00 хв. ОСОБА_3 , перебуваючи в лісовому масиві поблизу селища Томашгород, Сарненського району Рівненської області, під ґрунтовим покривом помітив кабель лінії типу ААБ 3x95, який вирішив викрасти. Реалізуючи свій злочинний намір до кінця, ОСОБА_3 , будучи переконаним, що його дії не будуть помічені власником та сторонніми особами, шляхом вільного доступу, керуючись корисливими мотивами, умисно, таємно, протиправно, усвідомлюючи, що діє в умовах воєнного стану, який впроваджено Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні» з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб та Указами Президента України №133/2022 від 14.03.2022, №259/2022 від 18.04.2022, №341/2022 від 17.05.2022, №573/2022 від 12.08.2022, №757/2022 від 07.11.2022, №58/2023 від 06.02.2023, №254/2023 від 01.05.2023, №451/2023 від 26.07.2023, №734/2023 від 06.11.2023, №49/2024 від 06.02.2024, №271/2024 від 06.05.2024, №469/2024 від 23.07.2024, №740/2024 від 28.10.2024, №26/2025 від 14.01.2025, №235/2025 від 15.04.2025, №478/2025 від 14.07.2025, №793/2025 від 20.10.2025, №40/2026 від 12.01.2026 продовжено, за допомогою сокири почав рубати вказаний кабель в різних місцях на частини, після чого шляхом демонтування, отримавши не великі відрізки загальною довжиною 50 метрів, завантажив його на металеву тачку та привіз до місця свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 .

В результаті вказаних протиправних дій ОСОБА_3 заподіяв Іноземному підприємству «Томашгородському каменедробильному заводу» в особі директора, ОСОБА_6 , матеріальну шкоду на загальну суму 64 473гривні.

Завдана шкода відшкодована у повному обсязі.

Обвинувачений ОСОБА_3 , не оспорюючи фактичних обставин у справі, підтвердив обставини, викладені у обвинувальному акті та доповнив, що повністю відшкодував заподіяну шкоду. Негативно розцінює свій вчинок, щиро розкаюється у вчиненому та обіцяє подібного не вчиняти. Просить суворо не карати.

Представник потерпілого ОСОБА_6 в судове засідання не з`явився. 07.08.2026 подав заяву про розгляд кримінального провадження без його участі, підприємству повністю відшкодовано заподіюну шкоду, претензій матеріального характеру до ОСОБА_3 не мають.

Враховуючи те, що учасники судового провадження не оспорюють фактичні обставини справи і судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності їх позиції, суд провів судовий розгляд із застосуванням правил ч.3 ст.349 КПК України, визнавши недоцільним дослідження в цій частині інших доказів по справі.

Суд кваліфікує дії обвинуваченого ОСОБА_3 за ч.4 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене в умовах воєнного стану.

Обставини, які пом`якшують покарання обвинуваченого відповідно до п.1 та п.2 ч.1 ст.66 КК України суд визнає щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, добровільне відшкодування завданого збитку.

Обставини, що обтяжують покарання обвинуваченого відповідно до ст.67 КК України судом не встановлені.

Застосування примусового лікування обвинувачений ОСОБА_3 не потребує, що підтверджується довідками КНП «Рокитнівська БЛІЛ» (к/п а.с.94,95).

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_3 суд виходить із встановленої статтею 50 КК України його мети, спрямованої на виправлення і запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень, враховує характер та ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення та особу обвинуваченого, який по місцю проживання характеризується позитивно, має на утриманні двоє неповнолітніх дітей (к/п а.с.87,88), в силу вимог ст.89 КК України вважається таким, що не має судимості (к/п а.с.97), обставини, які пом`якшують покарання та відсутність обтяжуючих обставин, відсутність претензій потерпілого. Суд приходить до висновку, що необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень є призначення покарання в межах санкції ч.4 ст.185 КК України ближче до найнижчої межі.

Враховуючи обставини справи, особу винного, обставини, які пом`якшують покарання та відсутність обтяжуючих обставин, відсутність претензій потерпілого, суд приходить до висновку про звільнення обвинуваченого від відбування покарання з випробуванням.

Цивільний позов в кримінальному провадженні не заявлено.

Відповідно до ч.2 ст.124 КПК України, у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта. Процесуальні витрати у кримінальному провадженні становлять 1444,08 гривні, які суд покладає на обвинуваченого (к/п а.с.73).

Заходи забезпечення кримінального провадження арешт майна, підлягають скасуванню.

Долю речових доказів суд вирішує відповідно до ст.100 КПК України.

Керуючись ч.3 ст.349, ст. 368-371,373,374,395 КПК України, суд,

у х в а л и в:

ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України та призначити покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п`ять) років.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк тривалістю 1(один) рік.

Відповідно до ч.1 ст. 76 КК України покласти на обвинуваченого ОСОБА_3 обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи.

До набрання вироком законної сили запобіжний захід відносно ОСОБА_3 не застосовувати.

Цивільний позов потерпілим не заявлявся.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави процесуальні витрати на залучення експерта у розмірі 1444,08 ( одна тисяча чотириста сорок чотири гривні 08 копійок).

Скасувати врешт майна, накладений ухвалою Рокитнівського районного суду Рівненської області від 27.04.2026 (к/п а.с.33).

Речові докази:

-кабель довжиною 50 метрів з трьома жилами, який переданий на відповідальне зберігання уповноваженій особі ІП "Томашгородський КДЗ" ОСОБА_7 , залишити у користуванні ІП "Томашгородський КДЗ" (к/п а.с.27,28);

-металеву тачку, яку передано на відповідальне зберігання уповноваженій особі ІП "Томашгородський КДЗ" ОСОБА_7 , повернути ОСОБА_3 (к/п а.с.27,28).

Вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано недоцільним відповідно до частини третьої статті 349 КПК України. З інших підстав вирок може бути оскаржений до Рівненського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Обвинуваченому та прокурору копію вироку вручити негайно після його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Суддя ОСОБА_1