Ухвала суду № 140004803, 23.09.2026, Рівненський міський суд Рівненської області

Справа № 569/22623/26

1-кс/569/7691/26

УХВАЛА

про застосування запобіжного заходу

23 вересня 2026 року м. Рівне

Слідчий суддя Рівненського міського суду Рівненської області ОСОБА_1 ,

за участі:

секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3

слідчого ОСОБА_4

підозрюваної ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Рівненського міського суду Рівненської області клопотання слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління ГУНП в Рівненській області майора поліції ОСОБА_4 , погоджене прокурором відділу Рівненської обласної прокуратури ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні №42026180000000012 від 10.03.2026, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 369-2 КК України про застосування запобіжного заходу у виді застави щодо підозрюваної ОСОБА_5 , -

ВСТАНОВИВ:

Слідчий слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління ГУНП в Рівненській області майора поліції ОСОБА_4 , звернулась до слідчого судді з клопотанням, погоджене прокурором відділу Рівненської обласної прокуратури ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні №42026180000000012 від 10.03.2026, про застосування запобіжного заходу у виді застави відносно підозрюваної у кримінальному правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 369-2 КК України ОСОБА_5 , у розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 66 560 гривень, та покласти на підозрювану обв`язки: 1) прибувати до слідчого, прокурора у даному кримінального провадженні чи/або суду, за першою вимогою; 2) повідомляти слідчого, прокурора у даному кримінального провадженні, про зміну місця проживання чи фактичного перебування; 3) утримуватися від спілкування з свідками у даному кримінальному провадженні; 4) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Клопотання обґрунтовує наступним.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні», інвалідність повнолітній особі встановлюється за результатами оцінювання повсякденного функціонування особи, проведеного експертною командою з оцінювання повсякденного функціонування особи у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 2 Постанови Кабінету Міністрів України № 1338 від 15.11.2024 «Деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи» (далі - Постанова) з 1 січня 2025 року експертиза щодо встановлення інвалідності відповідно до законодавства для повнолітніх осіб проводиться експертними командами з оцінювання повсякденного функціонування особи, сформованими відповідно до Положення про експертні команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого цією постановою (далі експертні команди), до складу яких можуть входити лікарі, які мають право проводити оцінювання повсякденного функціонування особи відповідно до Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого цією постановою, а також Центром оцінювання функціонального стану осіб відповідно до Положення про експертні команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого цією постановою.

Оцінювання повсякденного функціонування особи проводиться з використанням електронної системи щодо оцінювання повсякденного функціонування особи після початку її функціонування.

Відповідно до п. 4 Положення про експертні команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого Постановою, експертні команди у своїй роботі керуються Конституцією України, Законом України «Про запобігання корупції», іншими законами України, актами Президента України та Кабінету Міністрів України, нормативно-правовими актами.

Також, згідно п. 40 Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи затвердженого Постановою за результатами проведення оцінювання експертна команда приймає рішення щодо встановлення чи невстановлення (або визначення) відповідно до законодавства інвалідності, фіксації причин та часу її настання відповідно до документів, що це підтверджують.

Відповідно до пп. ґ) п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» голови та члени експертних команд з оцінювання повсякденного функціонування особи, а також голови, їх заступники, члени та секретарі позаштатних постійно діючих військово-лікарських і лікарсько-льотних комісій, які при цьому не є особами, зазначеними у пункті 1 частини першої цієї статті.

Так, ОСОБА_5 , діючи умисно, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, з корисливих мотивів, у період з 09.03.2026 по 21.09.2026, висловила прохання надати та в подальшому одержала неправомірну вигоду від ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в загальній сумі 2 200 (дві тисячі двісті) доларів США для себе та третьої особи за вплив на прийняття рішення особами, уповноваженими на виконання функцій держави, зокрема на невстановлених на даний час досудовим розслідуванням осіб, з числа членів експертної команди КП «Рівненська обласна клінічна лікарня ім. Ю. Семенюка» Рівненської обласної ради про встановлення ІІІ групи інвалідності громадянину ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Так, 09.03.2026, більш точний час досудовим розслідуванням не встановлено, ОСОБА_5 , перебуваючи поблизу КП «Рівненська обласна клінічна лікарня ім. Ю. Семенюка» Рівненської обласної ради, за адресою: Рівненська область, м. Рівне, вул. Київська, 78г, у ході спілкування з ОСОБА_6 дізналась про бажання останнього отримати ІІІ групу інвалідності за результатами засідання експертної команди у закладі охорони здоров`я Рівненської області.

Під час розмови ОСОБА_5 висловила прохання ОСОБА_6 надати їй в подальшому неправомірну вигоду у вигляді грошових коштів в розмірі орієнтовно 2 000 доларів США за вплив на прийняття рішення особами, уповноваженими на виконання функцій держави, зокрема на невстановлених на даний час досудовим розслідуванням осіб, які входять до складу експертної команди одного з медичних закладів м. Рівне про прийняття рішення відносно ОСОБА_6 щодо встановлення ІІІ групи інвалідності, а також надала усні настанови щодо подальших дій та поведінки, виконання яких буде необхідним для позитивного вирішення вищевказаного питання.

Надалі, 25.03.2026 близько 08 год 35 хв, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 прибули до КП «Регіональний центр орфанних захворювань, радіаційного захисту та спеціалізованої допомоги» Рівненської обласної ради, що за адресою: Рівненська область, м. Рівне, вул. В. Чорновола, 79, для проходження ОСОБА_6 комісії з визначення інвалідності. Тоді ж, ОСОБА_5 надала повторну консультацію ОСОБА_6 про те що він має говорити членам експертної команди під час засідання команди.

Далі, після засідання експертної команди та винесенням рішення про відмову встановлення групи інвалідності ОСОБА_6 , ОСОБА_5 запевнила ОСОБА_6 , що в подальшому здійснить вплив на прийняття рішення особами, уповноваженими на виконання функцій держави з числа експертної команди іншого медичного закладу, за надання їй та третім особам зазначеної неправомірної вигоди. При цьому ОСОБА_5 тоді ж висловила прохання надати їй та одержала неправомірну вигоду від ОСОБА_6 в загальній сумі 200 (двісті) доларів США (що згідно курсу НБУ станом на 25.03.2026 становило 8 748 грн 10 коп) як відшкодування затрачених нею ресурсів для здійснення впливу на прийняття рішення особами, уповноваженими на виконання функцій держави, з числа експертної команди КП «Регіональний центр орфанних захворювань, радіаційного захисту та спеціалізованої допомоги» Рівненської обласної ради.

У ході розмови ОСОБА_5 також наголосила ОСОБА_6 на необхідності проходження додаткового лікування для виготовлення та збору медичних документів із зазначенням діагнозів, які будуть достатніми для прийняття потрібного рішення експертною командою.

У подальшому, в період з 25.03.2026 по 11.09.2026 ОСОБА_5 надавала ОСОБА_6 систематичні консультації щодо переліку та змісту документів, необхідних для подання на розгляд членам експертної команди, а також здійснювала інструктаж ОСОБА_6 стосовно надання ним усних пояснень під час проведення засідання вказаної команди.

Далі, 10.09.2026 року, орієнтовно о 10 год. 00 хв. ОСОБА_5 , реалізуючи свій умисел на одержання неправомірної вигоди для себе та третьої особи, достовірно знаючи про готовність усіх медичних документів про стан здоров`я ОСОБА_6 та дату призначення засідання експертної команди, у ході телефонної розмови із останнім через месенджер «Viber», висловила прохання ОСОБА_6 надати їй для себе та третьої особи неправомірну вигоду в розмірі 2000 доларів США (що згідно курсу НБУ станом на вказану дату становить 89 348 грн) за вплив на прийняття рішення членами експертної команди КП «Рівненська обласна клінічна лікарня ім. Ю. Семенюка» Рівненської обласної ради щодо встановлення останньому групи інвалідності, які наказала надати після засідання експертної команди працівнику аптеки, що знаходиться на першому поверсі у приміщенні вказаної медичної установи.

Так, 11.09.2026 в період часу, орієнтовно з 10 год 11 хв до 11 год 50 хв відбулося засідання експертної команди КП «Рівненська обласна клінічна лікарня ім. Ю. Семенюка» Рівненської обласної ради, що за адресою: вул. Київська, 78г, м. Рівне, Рівненська область під час якого прийнято рішення щодо встановлення ОСОБА_6 інвалідності ІІІ групи.

Далі, того ж дня, ОСОБА_6 за вказівкою ОСОБА_5 передав одному із працівників аптечного закладу розташованого на першому поверсі поліклінічного відділення «Рівненська обласна клінічна лікарня ім. Ю. Семенюка» Рівненської обласної раніше обумовлену суму неправомірної вигоди в сумі 2000 доларів США за вплив на прийняття рішення лікарями експертної команди вказаної медичної установи, які уповноважені на прийняття рішень щодо присвоєння групи інвалідності.

У подальшому, 21.09.2026 ОСОБА_5 у вищевказаному аптечному закладі, що за адресою: м. Рівне, вул. Київська, буд. 78Г, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, діючи умисно, з корисливих мотивів, одержала частину неправомірної вимоги визначену нею для себе в сумі 900 доларів США (що згідно курсу НБУ станом на день отримання становило 39 258 грн), при цьому інша частина неправомірної вигоди передана третім особам.

22.09.2026 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 369-2 КК України.

Підозру ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, слідчий підтверджує: протокол допиту свідка ОСОБА_6 ; протоколами обшуків від 22.09.2026; матеріалами негласних слідчих (розшукових) дій, які перебувають на стадії розтаємнення у передбаченому законом порядку; протоколом огляду та вручення грошових коштів, іншими матеріалами кримінального провадження в сукупності.

З метою забезпечення виконання підозрюваною покладених процесуальних обов`язків, уникнення ризиків, передбачених п.п. 1,2,3,5 ч.1 ст. 177 КПК України, слідчий просить застосувати щодо підозрюваної запобіжний захід у виді застави у розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 66 560 гривень, та покласти обов`язки передбачені ч.5 ст. 194 КПК України.

Слідчий доводить, що підозрювана може переховуватись від органів досудового розслідування та може ухилитись від слідства, суду, що є ризиком передбачений п.1 ч.1 ст. 177 КПК України, оскільки усвідомлює реальність покарання за вчинений, злочин, санкція якого передбачає позбавлення волі на строк до п`яти років, може вжити заходів, щоб переховуватись від органів досудового розслідування та суду з метою уникнення відповідальності. Зокрема, може переїхати до іншої області чи району, цим самим може затягувати та перешкоджати проведенню всебічного і об`єктивного досудового розслідування. Водночас, стать, вік та стан здоров`я дозволяють ОСОБА_5 безперешкодно покинути Україну.

Існує ризик, передбачений п.2 ч.1 ст. 177 КПК України, що підозрювана може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, оскільки всі докази, ще не встановлені і відповідно не дослідженні, тому остання будучи обізнаною про обставини кримінального правопорушення, матиме реальну можливість вчинити дії спрямовані на знищення, приховання або спотворення речей чи документів, що мають важливе значення для досудового розслідування та відомості, які в них містяться можуть бути доказами під час судового розгляду;

Підозрювана може незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, оскільки будучи обізнаною про коло осіб кому відомо, чи може бути відомо про обставини вчинення нею кримінального правопорушення, шляхом умовлянь, вчинення тиску та /або будь-яким іншим чином вплинути на цих осіб з метою, серед іншого, зміни показань, як під час досудового розслідування, так і в судовому розгляді, про обставини провадження. Отже, існує ризик, передбачений п.3 ч.1 ст. 177 КПК України.

Ризик, що підозрювана може продовжувати вчиняти кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, передбачений п.5 ч.1 ст. 177 КПК України, існує, з огляду на те, що це є легке джерело доходу.

Прокурор та слідча просили задовольнити клопотання.

Підозрювана ОСОБА_5 просила зменшити розмір застави.

Заслухавши прокурора та підозрювану, ознайомившись з клопотанням, та доданими матеріалами, слідчий суддя приходить до наступного висновку.

СУ ГУНП в Рівненській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження №42026180000000012 від 10.03.2026 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 369-2 КК України.

22.09.2026 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 369-2 КК України.

Надані стороною обвинувачення докази, вказують що на цьому етапі кримінального провадження, до встановлення судом фактичної істини у ньому, сукупність зазначених матеріалів є достатньою для висновку про обґрунтованість підозри ОСОБА_5 , у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, відповідає критеріям, сформованих в практиці Європейського суду з прав людини, зокрема, позиції у рішенні від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», якою відзначено, що термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення; а також позиції у рішенні від 30 серпня 1990 року у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства», якою відзначено, що вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.

Ризиками, які слідчий судді оцінює у сукупності з обставинами кримінального правопорушення та тяжкістю покарання, що загрожує підозрюваній у разі визнання її винуватою, являються об`єктивні дані можливого переховування підозрюваної від органів досудового розслідування та суду, впливу на свідків, вчинення інших кримінальних правопорушень, а також перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, оскільки остання підозрюється у вчиненні нетяжкого кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 369-2 КПК України.

Згідно ч.1 ст. 176 КПК України, з апобіжними заходами є: 1) особисте зобов`язання; 2) особиста порука; 3) застава; 4) домашній арешт; 5) тримання під вартою.

Відповідно до ч.1 ст. 182 КПК України, застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків. Можливість застосування застави щодо особи, стосовно якої застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, може бути визначена в ухвалі слідчого судді, суду у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу.

У відповідності до ч.4 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Сума (застави) повинна бути оцінена враховуючи самого обвинуваченого, його активи та його взаємовідносини з особами, які мають забезпечить його безпеку, іншими словами, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри (впевненості), при якому перспектива втрати застави, у випадку відсутності на суді, буде достатнім стримуючим засобом, щоб унеможливити перешкоджання особою встановленню істини у кримінальному провадженні (п. 78 рішення ЄСПЛ від 28.09.2010 у справі «Мангурас проти Іспанії»/ Mangouras v. Spain, заява №12050/04).

Відповідно до п.1 ч.5 ст.182 КПК України, розмір застави визначається у таких межах: 1) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні нетяжкого злочину, - від одного до двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Кримінальне правопорушення передбачене ч.2 ст. 369-2 КПК України, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 , відповідно до ст. 12 КК України, відноситься до нетяжких злочинів.

При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, передбачені ч.1 ст. 178 КПК України.

Приймаючи рішення про застосування запобіжного заходу щодо ОСОБА_5 , слідчий суддя враховує обставини тяжкість інкримінованого кримінального правопорушення, обставини кримінального правопорушення у вчиненні якого остання підозрюється, міцність соціальних зв`язків підозрюваної, дані про її особу, та приходить до висновку, про доцільність застосування запобіжного заходу у виді застави, у розмірі 20 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, як про це просить сторона обвинувачення, з покладенням обов`язків, для забезпечення належної поведінки підозрюваної.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 176-178, 179, 184, 186, 193, 194, 196, 395 КПК України, слідчий суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання задовольнити.

Застосувати стосовно підозрюваної у кримінальному провадженні №42026180000000012 від 10.03.2026, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 369-2 КК України - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженки смт. Степань Сарненського району Рівненської області, громадянки України, українки, зареєстрованої та проживаючої в АДРЕСА_1 , з вищою освітою, пенсіонерки, раніше не судимої, запобіжний захід у виді застави у розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 66 560 гривень.

Зобов`язати ОСОБА_5 внести заставу протягом 5 днів з дня обрання щодо неї запобіжного заходу, або забезпечити внесення іншою фізичною чи юридичною особою, визначеної суми за наступними реквізитами: Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26259988, Банк отримувача, ДКСУ, м.Київ, Код банку отримувача (МФО) 820172, Рахунок отримувача UA048201720355229002000010559.

Зазначені дії можуть бути здійснені не пізніше п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу у виді застави, якщо на момент їх здійснення не буде прийнято рішення про зміну запобіжного заходу.

Роз`яснити підозрюваній, що не пізніше п`яти днів з дня застосування запобіжного заходу у виді застави, вона зобов`язана внести кошти на відповідний рахунок або забезпечити їх внесення заставодавцем та надати документ, що це підтверджує, слідчому, прокурору, суду.

Роз`яснити підозрюваній, що у разі внесенні застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на відповідний рахунок має бути наданий слідчому, прокурору, суду.

Покласти на підозрювану ОСОБА_5 у разі внесення застави обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:

1) прибувати до слідчого, прокурора у даному кримінального провадженні чи/або суду, за першою вимогою;

2) повідомляти слідчого, прокурора у даному кримінального провадженні, про зміну місця проживання чи фактичного перебування;

3) утримуватися від спілкування з свідками у даному кримінальному провадженні;

4) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

З моменту застосування запобіжного заходу у виді застави, в тому числі до фактичного внесення коштів на відповідний рахунок, підозрювана зобов`язана виконувати покладені на неї обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у виді застави.

Роз`яснити заставодавцю (у разі внесення ним застави), що у разі внесення ним застави, на нього покладається обов`язок забезпечити належну поведінку підозрюваної та її явку за викликом.

Роз`яснити підозрюваній та заставодавцю, що в разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрювана, будучи належним чином повідомленою, не з`явилась за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомила про причини своєї неявки, або якщо порушила інші покладені на неї при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваної, запобіжного заходу у виді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень частини сьомої статті 194 цього Кодексу.

Контроль за виконанням підозрюваною обов`язків покласти на слідчого та прокурора які здійснюють досудове розслідування кримінального провадження №42026180000000012 від 10.03.2026.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Рівненського апеляційного суду, протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_7