Рішення № 140004524, 22.09.2026, Здолбунівський районний суд Рівненської області

Справа № 562/2359/26

провадження №2/562/1702/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ У К Р А Ї Н И

"22" вересня 2026 р.

Здолбунівський районний суд Рівненської області

в складі: головуючого судді Кушніра О.Г.,

секретар судового засідання Парфенюк Т.А.,

учасники справи: представник відповідача-адвокат Кара Ю.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Здолбунів Рівненської області цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

в с т а н о в и в:

У поданій в системі «Електронний суд» заяві представник позивача просить стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість за кредитним договором №28825 від 22 квітня 2021 року в розмірі 25600 грн. та судові витрати в справі, обґрунтовуючи невиконанням відповідачем договірних зобов`язань.

У відзиві на позов представник відповідача позовні вимоги визнав частково в частині стягнення тіла кредиту, а в іншій відмовити, обґрунтовуючи тим, що на ОСОБА_1 є військовослужбовцем та в силу закріплених гарантій соціального і правового захисту звільняється від сплати нарахування і сплати процентів за споживчим кредитом, а нарахування комісійних винагород є безпідставним, так як позивачем не доведено, за які саме додаткові послуги нарахована комісія.

У відповіді на відзив, який надійшов до суду на стадії ухвалення судового рішення, представник позивача з доводами відповідача не погодився.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, хоча про дату, час і місце судового засідання повідомлявся належним чином відповідно до вимог ст.128 ЦПК України, клопотань про відкладення розгляду справи у зв`язку з неможливістю прибуття з поважних причин не надходило, згідно поданої заяви позовні вимоги підтримав повністю та просить справу розглянути за його відсутності.

Представник відповідача в режимі ВКЗ позовні вимоги визнала частково.

З`ясувавши обставини та вивчивши матеріали справи, суд дійшов такого висновку.

Установлено, що 22 квітня 2021 року між ТОВ «Фінансова компанія «Авіра Груп» та ОСОБА_1 укладено договір про надання фінансового кредиту №28825 у вигляді електронного документа шляхом обміну електронними повідомленнями з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором відповідно до Закону України «Про електронну комерцію», за яким останній отримав кредит в розмірі 4000 грн. строком на 30 днів, тобто до 21 травня 2021 року, зі сплатою відсотків за користування кредитом в розрахунку 2,5% на добу та 15% комісії від суми фінансового кредиту за використання системи для дистанційного отримання фінансового кредиту (п.1.1 - 1.5 договору).

Позивач свої зобов`язання виконав, надавши відповідачу кредитні кошти в межах обумовлених сум, що підтверджується довідкою ТОВ «Платежі Онлайн», як технологічного оператора платіжних послуг, про проведення успішної транзакції через платіжний сервіс «Platon» щодо зарахування коштів в сумі 4000 грн. на платіжну картку позичальника № НОМЕР_1 , що не заперечується відповідачем.

Відповідно до п.1.1 договору позичальник зобов`язувався повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в порядк та на умовах, визначених цим договором.

05 січня 2024 року між ТОВ «Фінансова компанія «Авіра Груп» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу №05012024, за яким право грошової вимоги за кредитним договором №28825 від 22 квітня 2021 року відступлено позивачу, що підтверджується витягом реєстру боржників з додатку до вказаного договору факторингу, платіжною інструкцією про сплату коштів за договором факторингу та свідчить про заміну кредитора у спірних правовідносинах.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то відповідно до ст.530 ЦК України воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідач передбачені кредитним договором обов`язкові платежі по поверненню суми кредиту та відсотків за його користування у встановлені строки не сплачував, чим порушив умови договору.

Згідно ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом строк.

Відповідно до ст.1054 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути кредит.

З представленого позивачем розрахунку вбачається, що заборгованість відповідача за кредитним договором складається з простроченого тіла кредиту 4000 грн., відсотків за користування кредитом, нарахованих в межах строку кредитування, 3000 грн., відсотків, нарахованих за прострочення погашення кредиту за період з 22 травня 2021 року по 17 листопада 2021 року 18000 грн. та комісії - 600 грн.

Відповідно до п.4 ч.1 ст.1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом, це витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.

Згідно ч.2 ст.8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Отже, Законом України «Про споживче кредитування» безпосередньо передбачено право кредитора встановлювати у кредитному договорі комісію за надання кредиту.

Первинний кредитор ТОВ «Фінансова компанія «Авіра Груп» не є банківською установою та користувався послугами технологічного оператора ТОВ «Платежі Онлайн» для проведення транзакцій з переказу кредитних коштів, а тому домовленість сторін про сплату одноразової комісії за використання системи для дистанційного отримання фінансового кредиту при видачі кредиту не суперечить чинному законодавству.

Разом з тим, як правильно зазначає представник відповідача на ОСОБА_1 поширюються встановлена пунктом 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» пільга, згідно з якою йому не повинні нараховуватись штрафні санкції, пеня за невиконання зобов`язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом.

На підтвердження проходження відповідачем безперервно військової служби з 2018 року до відзиву на позов долучено витяг з послужного списку про проходження військової служби (трудової діяльності) ОСОБА_1 , його військовий квиток та посвідчення учасника бойових дій, контракти від 30 травня 2019 року та від 20 лютого 2023 року, довідку про перебування на військовій службі.

При цьому враховується те, що Конституційний Суд України у Рішенні у справі за конституційним зверненням громадянина ОСОБА_2 щодо офіційного тлумачення положень другого речення преамбули Закону України від 22 листопада 1996 року № 543/96-В «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань» від 11 липня 2013 року в справі №1-12/2013 зазначив, що з огляду на приписи частини четвертої статті 42 Конституції України участь у договорі споживача як слабшої сторони, яка підлягає особливому правовому захисту у відповідних правовідносинах, звужує дію принципу рівності учасників цивільно-правових відносин та свободи договору, зокрема у договорах про надання споживчого кредиту.

Окрім того, сторони чітко обумовили в договорі про споживчий кредит строк кредиту в 30 днів, розмір процентів за користування кредитом в сумі 3000 гривень, а належну до повернення суму - в розмірі 7600 грн., однак заборгованість нарахована поза межами встановленого строку кредитування та всупереч узгодженим договірним умовам.

У постановах Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12, від 04 липня 2018 року у справі № 310/11534/13 та від 31 жовтня 2018 року у справі № 202/4494/16 зазначено, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом, а також обумовлену в договорі неустойку, припиняється після спливу визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з ч.2 ст. 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені ч.2 ст. 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

З огляду на викладене суд погоджується з доводами представника відповідача про безпідставність нарахування військовослужбовцю ОСОБА_1 процентів за споживчим кредитом і така ж позиція викладена в рішенні Рівненського апеляційного суду від 06 травня 2025 року в справі №562/3821/24.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають частковому задоволенню в частині стягнення заборгованості за тілом кредиту та комісії на загальну суму 4600 грн.

При постановлені рішення відповідно до ст.141 ЦПК України з відповідача підлягає до стягнення на користь позивача понесені ним судові витрати пропорційно розміру задоволених вимог (17,97%) в сумі 478 грн. 43 коп.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст.258-273, 351 355 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» задоволити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрованого по АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (07400, Київська область, Броварський район, м.Бровари, вул.Лісова, 2, код ЄДРПОУ 35625014) заборгованість за кредитним договором №28825 від 22 квітня 2021 року в сумі 4600 (чотири тисячі шістсот) грн. 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» судові витрати в сумі 478 (чотириста сімдесят вісім) грн. 43 коп.

У решті вимог позивачу відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено до Рівненського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом 30 /тридцяти/ днів з дня його проголошення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Текст повного рішення виготовлено 23 вересня 2026 року.

Суддя: