Рішення № 140004504, 23.09.2026, Здолбунівський районний суд Рівненської області

Справа № 562/1607/26

Номер провадження 2/562/1330/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" вересня 2026 р. Здолбунівський районний суд Рівненської області в складі: головуючого судді Чорного І.А. при секретарі судового засідання Бєлявській А.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Здолбунів в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Орган опіки та піклування Здолбунівської міської ради Рівненського району Рівненської області про визначення місця проживання дітей,

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Орган опіки та піклування Здолбунівської міської ради Рівненського району Рівненської області про визначення місця проживання дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 разом із нею за місцем її проживання.

В обґрунтування позову зазначила, що у неї та відповідача у шлюбі, який розірвано 18.09.2024, народилося двоє дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Після народження сини проживають разом із нею за адресою по АДРЕСА_1 . Дана квартира на праві спільної часткової власності належить їй у розмірі частки та синам по частки кожному згідно договору про припинення права на аліменти на дітей у зв`язку з передачею права власності на нерухоме майно від 26.03.2025. До теперішнього часу відповідач ніколи не заперечував того, щоб діти проживали з нею. Проте зараз відповідач погрожує їй, що приїде та відбере дітей. Заради своїх власних інтересів, щоб зробити факт одинокого виховання дитини батьком для звільнення від проходження військової служби в ЗСУ відповідач хоче маніпулювати проживанням дітей. Тому позивач просить визначити місце проживання дітей разом з нею.

Ухвалою Здолбунівського районного суду Рівненської області від 22 червня 2026 року відкрито провадження у вказаній справі та призначено розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

У письмових поясненнях по справі від 29.06.2026 відповідач не заперечував, що діти проживають разом із матір`ю та це, зокрема, обумовлено й тим, що він не має у власності житла, яке б дозволяло забезпечити їхнє постійне проживання із ним. Зазначив, що підтримує спілкування зі своїми дітьми та бере участь в їх утриманні та вихованні. Наголосив, що твердження позивачки про те, що він ухиляється від мобілізації є безпідставними та не відповідають дійсності, оскільки він має встановлену третю групу інвалідності внаслідок загального захворювання, що підтверджується наданим витягом з реєстру «Резерв+».

Учасники справи в судове засідання не з`явилися. У поданій заяві позивач свої позовні вимоги підтримала у повному обсязі, просила провести судовий розгляд без її участі. Відповідач у поданій заяві зазначив, що не має жодних заперечень щодо проживання спільних дітей з матір`ю, просив провести розгляд справи без його участі. У поданому листі представник третьої особи просив дану справу розглядати без його участі.

За обставин неявки у судове засідання учасників справи, суд дійшов до висновку про можливість проведення судового засідання за їх відсутністю, оскільки наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та прийняття законного і обґрунтованого рішення. Крім того, суд бере до уваги необхідність розгляду справи у розумні строки.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося, оскільки учасники не з`явилися у судове засідання.

Дослідивши матеріали справи, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов до наступного висновку.

Судом встановлено, що позивач та відповідач перебували у зареєстрованому шлюбі з вересня 2011 року по 18.09.2024, який було розірвано рішенням Здолбунівського районного суду Рівненської області від 18.09.2024.

Сторони від шлюбу мають двох спільних дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження.

Діти проживають разом з матір`ю ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджено відповідними витягами з реєстру територіальної громади.

Витягами з Державного реєстру речових прав підтверджується факт належності на праві спільної часткової власності квартири АДРЕСА_2 позивачці ОСОБА_1 (1/2 частки) та дітям ОСОБА_3 , ОСОБА_4 (по частки).

Відповідно до висновку про визначення місця проживання малолітніх дітей, який затверджений рішенням виконавчого комітету Здолбунівської міської ради від 24.07.2026 року №188, орган опіки та піклування вважає за доцільне визначити місце проживання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з матір`ю ОСОБА_1 .

Згідно військово-облікового документа «Резерв+» відповідач ОСОБА_2 є інвалідом 3 групи внаслідок загального захворювання. Має відстрочку до завершення мобілізаці, тип відстрочки: п.2 ч.1 ст.23.

Суд вважає, що до спірних правовідносин підлягають застосуванню наступні норми матеріального права.

Згідно зі статтею 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Згідно з частиною другою статті 150 СК України батьки зобов`язані піклуватись про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.

Питання виховання дитини вирішується батьками спільно, крім випадку, передбаченого частиною п`ятою цієї статті (ч. 1 ст. 157 СК України).

Згідно зі ст.ст. 6, 7, 19, 141, 160, 161 СК України правовий статус дитини має особа до досягнення нею повноліття.

Малолітньою вважається дитина до досягнення нею чотирнадцяти років.

Неповнолітньою вважається дитина у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років.

Дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, непрацездатних членів сім`ї.

Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства.

Кожен учасник сімейних відносин має право на судовий захист.

Нормами статті 19 СК України встановлено, що при розгляді судом спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини, місця проживання дитини, виселення дитини, зняття дитини з реєстрації місця проживання, визнання дитини такою, що втратила право користування житловим приміщенням, позбавлення та поновлення батьківських прав, побачення з дитиною матері, батька, які позбавлені батьківських прав, відібрання дитини від особи, яка тримає її у себе не на підставі закону або рішення суду, управління батьками майном дитини, скасування усиновлення та визнання його недійсним обов`язковою є участь органу опіки та піклування, представленого належною юридичною особою.

Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.

Суд може не погодитися з висновком органу опіки та піклування, якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини.

Місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків.

Місце проживання дитини, яка досягла десяти років, визначається за спільною згодою батьків та самої дитини.

Якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом.

Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення.

Конвенцією про права дитини, прийнятою 44-ю сесією Генеральної асамблеї ООН 20 листопада 1989 року, проголошено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Батьки несуть основну відповідальність за виховання дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

За правилами ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Верховного Суду від 20 вересня 2021 року у справі № 350/1696/19 зазначено, що «під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини враховується ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов`язків, особисту прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення. До інших обставин, що мають істотне значення, можна віднести, зокрема: особисті якості батьків; відносини, які існують між кожним з батьків і дитиною (як виконують батьки свої батьківські обов`язки по відношенню до дитини, як враховують її інтереси, чи є взаєморозуміння між кожним з батьків і дитиною); можливість створення дитині умов для виховання і розвитку.

Приходячи до переконання про відхилення позовних вимог, суд бере до уваги, що спір щодо місця проживання дітей ініційований матір`ю, з якою діти і так фактично проживають і від матері батько дітей не вимагає зміни їх місця проживання.

Після звернення матері дітей до суду з позовом про визначення місця їх проживання ОСОБА_2 з самостійним позовом або із зустрічним позовом в межах розгляду справи про визначення місця проживання дітей не звертався, будь-яких належних доказів, які б свідчили про його намір і волю щодо визначення місця проживання дітей з ним, як батьком, суду надано не було.

Тому відсутні підстави вважати, що на час звернення позивачки до суду з позовом про визначення місця проживання дітей, які фактично проживали і проживають разом з нею, між батьками дітей виник спір саме щодо їх місця проживання, оскільки ОСОБА_2 не вимагає від матері дітей змінити їх місце проживання, не порушує в судовому порядку питання щодо відібрання дітей у позивачки тощо, не звертався до суду з позовом про визначення місця проживання дітей разом з ним, за умов, що вони фактично проживають разом з матір`ю, що він не заперечує.

При цьому зауважується, що зверненню до суду з позовом про визначення місця проживання дітей має передувати спір між батьками щодо місця проживання дитини.

Той з батьків, хто звертається до суду з таким позовом, має довести, що дійсно батьки не можуть досягнути згоди щодо місця проживання дітей і з цього приводу між ними існує спір.

При вирішенні справи не встановлено, що право позивачки як матері дітей на визначення місця їх проживання з нею порушується, оспорюється чи не визнається батьком дітей або будь-якою іншою заінтересованою особою, а докази про ці обставини у матерілах справи відсутні.

Суд вирішує спір, що реально виник, і не може робити припущень щодо обставин, які ще не виникли, та не може регулювати правовідносини щодо проживання дитини, які не існують. За відсутності позову одного з батьків, з яким не проживає дитина, не вимагається підтвердження судом факту наявності в іншого з батьків права на визначення місця проживання дитини, визнання такого права тощо, адже для цього відсутні відповідні правові підстави. Звернення до суду про вирішення спору одного з батьків, право якого не порушено, створює юридичні підстави для відмови у задоволенні позову.

Завданням цивільного судочинства, визначеним ст. 2 ЦПК України, є ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держав, а не таких, які можливо будуть порушені у майбутньому.

Відсутність порушеного, невизнаного або оспореного відповідачем приватного (цивільного) права (інтересу) позивача є самостійною підставою для відмови в позові (постанова Верховного Суду від 22 березня 2023 року №509/5080/18).

Висновок органу опіки та піклування Здолбунівської міської ради від 24.07.2026 суд у даному випадку не бере до уваги, враховуючи, що він не має наперед визначеної обов`язковості для суду і є передчасним, оскільки з його змісту слідує, що відповідно до поданих пояснень батько дітей не заперечує проти того, щоб діти проживали разом із матір`ю, батьки дійшли згоди щодо визначення місця проживання малолітніх дітей, спору немає.

З урахуванням встановлених обставин, суд приходить до висновку, що вимоги про визначення місця проживання дітей заявлені позивачем передчасно, оскільки зверненню до суду з відповідним позовом має передувати спір між батьками щодо місця проживання дитини та принаймні існувати на час вирішення справи в суді. Такі ж висновки містяться в постанові ВС у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду (справа № 127/16211/23, провадження № 61-1964 св 24).

Згідно ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки суд дійшов висновку про відмову в позові, тому судові витрати слід залишити за позивачем. Доказів понесення учасниками справи інших судових витрат суду не надано.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 12, 76, 81, 83, 89, 141, 263, 264, 265, 354 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Орган опіки та піклування Здолбунівської міської ради Рівненського району Рівненської області про визначення місця проживання дітей відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Рівненскього апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відомості про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , місце проживання: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Третя особа: Орган опіки та піклування Здолбунівської міської ради Рівненського району Рівненської області, місцезнаходження: вул. Грушевського, 14, м. Здолбунів, Рівненського району Рівненської області, ЄДРПОУ: 43998192.

Суддя І.А. Чорний