Рішення № 140004260, 22.09.2026, Решетилівський районний суд Полтавської області

єдиний унікальний номер справи 546/1127/25

номер провадження 2/546/528/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 вересня 2026 року м. Решетилівка

Решетилівський районний суд Полтавської області у складі:

головуючого судді Романенко О.О.,

за участі секретаря судового засідання Захарченко Л.Я.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Решетилівка в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу № 546/1127/25 за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «СОЛВЕНТІС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

в с т а н о в и в:

14.11.2025 через електронний кабінет Електронного суду до Решетилівського районного суду Полтавської області надійшла позовна Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «СОЛВЕНТІС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 15.11.2019року між ТОВ «АЛЕКСКРЕДИТ» та ОСОБА_1 укладено Договір про надання кредиту № 2910736.

Законодавством України передбачено, що оформлення Кредиту онлайн із використанням одноразового пароля прирівнюється до підписання Договору в паперовій формі власноручним підписом. ТОВ «АЛЕКСКРЕДИТ» направлено Відповідачу електронним повідомленням (SMS) одноразовий ідентифікатор, при веденні якого Відповідач підтверджує прийняття умов Кредитного договору № 2910736 від 15.11.2019, який також знаходиться у власному кабінеті Відповідача на офіційному веб-сайті Товариства.

Відповідач уклав Кредитний договір № 2910736 від 15.11.2019 із ТОВ «АЛЕКСКРЕДИТ» та отримав кредитні кошти на картковий рахунок в сумі 5000 грн.

10.06.2025 року між ТОВ «АЛЕКСКРЕДИТ» (ЄДРПОУ: 41346335) та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «СЕКВОЯ КАПІТАЛ» (далі-ТОВ «СЕКВОЯ КАПІТАЛ») (ЄДРПОУ: 43385549) відповідно до чинного законодавства України, укладений Договір факторингу № АК-10/06/2025 (далі- «Договір факторингу-1»).

07.07.2025 року між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «СЕКВОЯ КАПІТАЛ» (далі-ТОВ «СЕКВОЯ КАПІТАЛ») (ЄДРПОУ: 43385549) та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «СОЛВЕНТІС» (далі - ТОВ «ФК «СОЛВЕНТІС») (ЄДРПОУ: 43657029) відповідно до чинного законодавства України, укладений Договір факторингу № ДФ-07072025 (далі- «Договір факторингу-2»).

Згідно Договору факторингу-1 від 10.06.2025 року та Договору факторингу-2 від 07.07.2025 року відбулося відступлення права вимоги за кредитним договором № 2910736 від 15.11.2019 року.

Таким чином, сума боргу перед Новим кредитором (ТОВ «ФК «СОЛВЕНТІС») є обґрунтованою та документально підтвердженою, яка становить 28295грн., із яких: заборгованість за тілом кредиту становить 5000 грн.; заборгованість за відсотками становить 23295 грн.; заборгованість за штрафними санкціями та комісіями становить 0 грн.; заборгованість за пенею становить 0 грн.

Керуючись ст. 512 - 514, 516 ЦК України та у зв`язку з істотними порушеннями Відповідачем умов Кредитного договору № 2910736 від 15.11.2019, Позивачем, який набув права грошової вимоги, на останню відому адресу реєстрації Відповідача направлено Повідомлення про відступлення права вимоги, зазначивши інформацію про порядок погашення заборгованості по Кредитному договору № 2910736 від 15.11.2019.

З огляду на вищевикладене та керуючись нормами чинного законодавства України позивач просить суд:

- Стягнути із ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ; адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь ТОВ «ФК «СОЛВЕНТІС» (ЄДРПОУ: 43657029, адреса для листування: 07406, Київська обл., м.Бровари, вул. Симона Петлюри, буд. 21/1; IBAN: НОМЕР_2 в АТ «СЕНС БАНК», МФО: 300346) заборгованість за Кредитним договором № 2910736 від 15.11.2019р. у розмірі 28295грн.;

- У порядку розподілу судових витрат стягнути із Відповідача на користь ТОВ «ФК «СОЛВЕНТІС» (ЄДРПОУ: 43657029, адреса для листування: 07406, Київська обл., м.Бровари, вул. Симона Петлюри, буд. 21/1; IBAN: НОМЕР_2 в АТ «СЕНС БАНК», МФО: 300346) судовий збір у розмірі 2422,40 грн.;

- Стягнути із Відповідача на користь ТОВ «ФК «СОЛВЕНТІС» (ЄДРПОУ: 43657029, адреса для листування: 07406, Київська обл., м.Бровари, вул. Симона Петлюри, буд. 21/1; IBAN: НОМЕР_2 в АТ «СЕНС БАНК», МФО: 300346) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 6000,00 грн.;

- Розглянути дану цивільну справу у порядку спрощеного позовного провадження на підставі наявних доказів та матеріалів;

- Провести розгляд цивільної справи за позовом ТОВ «ФК «СОЛВЕНТІС» про стягнення заборгованості із ОСОБА_1 - без участі представника ТОВ «ФК «СОЛВЕНТІС»;

- У разі неявки у судове засідання належним чином повідомленого Відповідача провести заочний розгляд справи без участі представника Позивача та ухвалити заочне рішення.

За результатами автоматизованого розподілу справ між суддями, 14.11.2025 справу передано на розгляд головуючому судді Романенко О.О.

Перевіривши матеріали позовної заяви, суддею встановлено, що позовна заява подана без додержання вимог, викладених у ст. 175 ЦПК України, ухвалою суду від 18.12.2025 позовну заяву залишено без руху.

29.12.2025 через систему «Електронний суд» надійшла заява про усунення недоліків.

Ухвалою Решетилівського районного суду від 05.01.2026 позовну заяву разом з додатками повернуто позивачу у зв`язку з невиконання вимог ухвали Решетилівського районного суду від 18.12.2025 про залишення позовної заяви без руху у повному обсязі.

Постановою Полтавського апеляційного суду від 06.04.2026 ухвалу Решетилівського районного суду від 05.01.2026 скасовано, а справу направлено до суду першої інстанції для вирішення питання про відкриття провадження у справі.

15.04.2026 до Решетилівського районного суду Полтавської області від Полтавського апеляційного суду надійшла цивільна справа № 546/1127/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «СОЛВЕНТІС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Ухвалою судді від 16.04.2026 відкрито провадження у справі, вирішено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін. Призначено відкрите судове засідання на 08:00 год 08.06.2026.Вирішено здійснити виклик відповідача - ОСОБА_1 через оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України.

20.04.2026 представником позивача - Лановим Є.М., через електронний кабінет Електронного суду подано клопотання про витребування доказів.

Ухвалою суду від 10.07.2026 клопотання представника позивача - Ланового Є.М., про поновлення процесуального строку для надання клопотання про витребування доказів - задоволено, поновлено представнику позивача - Лановому Є.М., строк для надання клопотання про витребування доказів. Клопотання представника позивача - Ланового Є.М., про витребування доказів - задоволено. Витребувано від АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» докази.

21.07.2026 від Акціонерного товариства Комерційного банку «ПриватБанк» надійшли витребувані докази на виконання вимог ухвали суду від 10.07.2026.

У судове засідання 22.09.2026 сторони не з`явилися, про дату, час та місце судового розгляду були повідомлені належним чином.

У встановлений судом строк, відповідач правом на надання відзиву не скористався.

У судове засідання представник позивача не з`явився, про дату час та місце судового розгляду повідомлявся завчасно та належним чином, у позовній заяві виклав клопотання у якому просив здійснити розгляд справи без участі позивача та представника, не заперечував проти заочного розгляду справи (а.с.95).

Відповідач у судове засідання не з`явився, хоча про час, дату і місце розгляду справи, був повідомлений належним чином, шляхом направлення конвертів з повістками за встановленим останнім відомим місцем реєстрації особи, конверти з повістками повернулися до суду з відміткою «адресат відсутній» (а.с.156, 162, 172 ), та шляхом публікації оголошення про виклик на офіційному веб-сайті судової влади України (а.с.155, 161,169).

Клопотання про розгляд справи за його відсутності чи інших заяв по суті або з процесуальних питань від відповідача до суду не надходило. Відповідач не надав заперечень проти зазначених у позові обставин.

Належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи відповідач, згідно вимог ч. 8 ст. 128 ЦПК України, в судове засідання повторно не з`явився, в порушення ч. 3 ст. 131 ЦПК України про причини неявки суд не повідомив, відзив на позовну заяву не подав, у зв`язку з чим, враховуючи письмову згоду представника позивача, на підставі ухвали Решетилівського районного суду Полтавської області від 22.09.2026 проведено заочний розгляд даної справи згідно з вимогами ст. ст. 280-282 ЦПК України на підставі наявних у справі доказів.

Згідно вимог статті 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Повно та всебічно дослідивши письмові докази у справі, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 05.11.2019 між ТОВ «Алекскредит» та ОСОБА_1 укладено договір про надання кредиту № 2910736 (а.с.20-22).

Пунктом 1.2. Договору передбачено, що за Договором Кредитодавець надає Позичальнику кредит на інші споживчі цілі (вирішення власних фінансових питань) без додаткового забезпечення у тимчасове, строкове, платне користування (надалі за текстом - Кредит), а Позичальник зобов`язується повернути Кредит і сплатити Проценти за користування кредитом (п. 2.34. Правил) та інші платежі у відповідності до умов Договору. Кредит надається в національній грошовій одиниці України - гривні.

Відповідно до 1.3. та 1.4. Договору, сума кредиту складає 5 000,00 гривен, Кредит надається Позичальнику в сумі, що зазначена в п. 1.3. цього Договору, в безготівковій формі шляхом перерахування на Картковий рахунок Позичальника.

Згідно з п.1.5. Договору, за цим Договором Позичальник сплачує Кредитодавцю суму кредиту та Проценти за користування кредитом, Неустойку (пеню, штраф) (п. 2.26. Правил), яка може нараховуватися у випадку порушення Позичальником умов цього Договору, а також комісії банків-емітентів платіжних карт, які використовує Позичальник.

Розрахунок Зобов`язань (п. 2.18. Правил) Позичальника із зазначенням строків виконання, умов кредитування, а також дати початку періоду, дати платежу (дати закінчення періоду), загальної суми платежу, Основної суми кредиту (п. 2.28. Правил) та Процентів за користування кредитом, розміру процентної ставки, орієнтовної реальної річної процентної ставки, абсолютного значення подорожчання кредиту, орієнтовної загальної вартості кредиту зазначаються у Графіку платежів (п. 2.6. Правил), який є Додатком № 1 до цього Договору. Графік платежів у Договорі визначає окремі розрахунки Зобов`язань за Лояльними (покращеними) умовами кредитування (п. 2.25. Правил) та за Загальними умовами кредитування (п. 2.15. Правил). (пункт 1.6. договору).

Відповідно до п. 1.7.Договру, Нарахування Процентів за користування кредитом здійснюється у наступному порядку:

- У випадку використання Кредиту (п. 2.20. Правил) менше ніж 5 (п`ять) календарних днів, включаючи Дострокове виконання Зобов`язань (п. 2.12. Правил), Позичальник сплачує фіксовану суму Процентів за користування кредитом, яка складає 7,65% від визначеної в п. 1.3. цього Договору суми кредиту.

- У випадку використання Позичальником Лояльних (покращених) умов кредитування, а саме при повному поверненні суми кредиту (п. 1.3. Договору) та сплати Процентів за користування кредитом протягом 27 календарних днів з 15.11.2019 року до 12.12.2019 року (включно) (Базовий період - п. 2.4. Правил) процентна ставка за один день користування кредитом складає 1,53% (Акційна ставка (п. 2.1. Правил) або Ставка за програмою лояльності (п. 2.34. Правил)). Орієнтовна загальна вартість кредиту при використанні Лояльних (покращених) умов кредитування складає 7 065,50 грн., у тому числі Основна сума кредиту 5 000,00 грн., Проценти за користування кредитом 2 065,50 грн.

- При використанні Позичальником Загальних умов кредитування процентні ставки складають: в Базовий період з 15.11.2019 року до 12.12.2019 року (включно) - 1,70 % за один день користування Кредитом (Базова процентна ставка - п. 2.3. Правил);- в Спеціальний період (п. 2.40. Правил) з 13.12.2019 року до 09.06.2020 року (включно) - 3 % за один день користування Кредитом (Спеціальна процентна ставка - п. 2.34. Правил). Орієнтовна загальна вартість кредиту при використанні Загальних умов кредитування складає 7 300,40 грн.

- Використання Базової процентної ставки у Базовому періоді, нарахування процентів у Спеціальному періоді за Спеціальною процентною ставкою є правом Кредитодавця. Кредитодавець без погодження з Позичальником може на свій розсуд зменшити нарахування встановлених Договором Процентів за користування кредитом.

Кредитодавець відповідно до умов цього Договору та Правил має право укладати з будь-якою третьою особою договір відступлення/купівлі-продажу права вимоги та/або інші договори, пов`язані з наданням послуг з виконання Зобов`язань/сплати Заборгованості (п. 2.14. Правил) за Договором без згоди Позичальника (пункт 2.1.7. договору).

Сторони погодили, що Строк дії Договору (п. 2.41. Правил) встановлюється з Дати укладення Договору (п. 2.9. Правил) 15.11.2019 року до Кінцевої дати виконання Договору 09.06.2020 року (включно). Закінчення Строку дії Договору не звільняє Сторони від відповідальності за його порушення, у тому числі сплати Заборгованості, яке мало місце під час дії Договору. Якщо Позичальник виконає Зобов`язання/сплатить Заборгованість за Договором до Кінцевої дати виконання Договору, Договір припиняє дію у Дату повернення/погашення кредиту (п. 2.8. Правил) (пункт 3.1. договору).

Договір містить реквізити сторін, та підписаний одноразовим ідентифікатором PS2910736 зі сторони ОСОБА_1 (а.с. 20-22).

Також, відповідачем електронним підписом з використанням одноразового ідентифікатора було підписано додаток № 1 до договору про надання кредиту № 2910736 від 15.11.2019, а саме графік платежів. Відповідно даного графіку, дата повернення кредиту та сплати нарахованих процентів - 09.06.2020. Сума кредиту - 5 000,00 грн, сума нарахованих процентів - 2300,40 грн. Орієнтовна загальна вартість кредиту відповідно становить 7300,00 грн (а.с.22).

Також судом встановлено, що ТОВ «Алекскредит» свої зобов`язання перед відповідачем за договором виконало, що підтверджуєтеся довідкою від 03.11.2024 виданою ТОВ «ФК «Елаєнс», відповідно до якої 15.11.2019 на платіжну картку № НОМЕР_3 , було перераховано кошти в сумі 5000,00 грн (а.с. 39).

Окрім того, вищевказане підтверджується наданими АТ КБ «ПРИВАТБАНК», на виконання вимог ухвали суду від 10.07.2026, доказами. Відповідно до наданої банком інформації картка № НОМЕР_3 емітована на ім`я ОСОБА_1 . Також з наданої банком інформації вбачається, що 15.11.2019 відбулося зарахування коштів у сумі 5000,00 грн (а.с.173).

Спір у справі виник із кредитних правовідносин та його вирішення регулюється нормами цивільного законодавства.

Частинами 1, 3 статті 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

Відступлення права вимоги є договірною передачею вимог первісного кредитора новому кредиторові та відбувається на підставі укладеного між ними правочину, при цьому заміна кредитора саме у зобов`язанні допускається протягом усього часу існування зобов`язання, якщо це не суперечить договору та не заборонено законом.

Підпункт 5.1.3. передбачає, що товариство має право укладати договори щодо відступлення права вимоги за договором, або договір факторингу з будь-якою третьою особою без окремої згоди клієнта, але з обов`язковим повідомленням Клієнта про таке відступлення протягом 10 робочих днів з дати такого відступлення у спосіб, визначений частиною першою статті 25 Закону про кредитування, що забезпечить доведення до відома споживача такого факту.

Згідно зі статтею 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

У частині другій статті 517 ЦК України передбачено, що боржник має право не виконувати свій обов`язок новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов`язанні.

Згідно зі статтею 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Статтею 1082 ЦК України визначено, що боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.

Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов`язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов`язку перед ним.

Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов`язку перед клієнтом.

За змістом наведених положень закону, боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору і таке виконання є належним. Неповідомлення боржника про зміну кредитора не звільняє його від обов`язку погашення кредиту взагалі.

Така правова позиція висловлена Верховним Судом України у справі № 6-979цс15.

Судом також встановлено, що 10.06.2025 між ТОВ «СЕКВОЯ КАПІТАЛ» (фактор) та ТОВ «АЛЕКСКРЕДИТ» (клієнт) укладено договір факторингу №АК-10/06/2025, у відповідності до умов якого клієнт зобов`язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги, а фактор зобов`язується їх прийняти та сплатити клієнту ціну придбання за відповідний реєстр за плату (а.с.23-29).

З відомостей Витягу з Реєстру боржників до договору факторингу № АК-10/06/2025 від 10.06.2025 грошова вимога до відповідача складає загальну суму заборгованості в розмірі 28295,00 грн., з яких 5000,00 грн. заборгованість за тілом кредиту, 23295,00 грн. заборгованість за відсотками (а.с.11).

07.07.2025 між ТОВ «СЕКВОЯ КАПІТАЛ» (клієнт) та ТОВ «ФК «СОЛВЕНТІС» (фактор) укладено договір факторингу №ДФ-07072025, у відповідності до умов якого клієнт зобов`язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги, а фактор зобов`язується їх прийняти та сплатити клієнту ціну придбання за відповідний реєстр за плату (а.с.30-37).

З відомостей Витягу з Реєстру боржників до договору факторингу № ДФ-07072025 від 07.07.2025 грошова вимога до відповідача складає загальну суму заборгованості в розмірі 28295,00 грн., з яких 5000,00 грн. заборгованість за тілом кредиту, 23295,00 грн. заборгованість за відсотками (а.с.12).

Відповідно до розрахунку заборгованості здійсненому первісним кредитором ТОВ «АЛЕКСКРЕДИТ» станом на 09.06.2020 (строк кредитування), загальна сума боргу ОСОБА_1 становила 34295,00 грн, що складається з заборгованості за основною сумою боргу - 5000,00 грн, заборгованості за відсотками - 29295,00 грн. Нарахування відсотків здійснювалося в межах строку кредитування за передбаченими договором відсотковими ставками по 1,7 % (по 85,00 грн) в день в період з 15.11.2019 по 12.12.2019, та по 3% в день (по 150,00 грн) в період з 13.12.2019 до 09.06.2020. Відповідно до даного розрахунку відповідачем не було здійснено жодної сплати заборгованості (а.с.13-15).

Відповідно до ст. ст.526,527,530 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору і у встановлений строк відповідно до умов договору та вимог Закону. Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України). Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч. 1ст. 626 ЦК України). Визначення поняття зобов`язання міститься у ч. 1ст. 509 ЦК України. Відповідно до цієї норми зобов`язання - це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Таке визначення розкриває сутність зобов`язання як правового зв`язку між двома суб`єктами (сторонами), відповідно до якого на одну сторону покладено обов`язок вчинити певну дію (певні дії) чи утриматись від її (їх) здійснення; іншій стороні зобов`язання надано право, що кореспондує обов`язку першої. Обов`язками боржника та правами кредитора вичерпується зміст зобов`язання (ст. 510 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Згідно з ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором. В силу ч. 1ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Згідно зі ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася.

Так, одним із видів порушення зобов`язання є прострочення - невиконання зобов`язання в обумовлений сторонами строк.

Згідно з ст. ст.610,611,612 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання. У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною 1ст. 627 ЦК України визначено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

ТОВ «Алекскредит» надало ОСОБА_1 кошти за договором про надання кредиту на умовах строковості і платності, однак такі кошти не були повернуті відповідачем.

Таким чином, встановлено, що взятих на себе зобов`язань за кредитним договором № 2910736 від 15.11.2019 ОСОБА_1 не виконала, у зв`язку з чим виникла заборгованість в розмірі 28295,00 грн, з них заборгованість: за тілом кредиту - 5000,00 грн, по процентах - 23295,00 грн.

Відповідно до розрахунку заборгованості здійсненому первісним кредитором ТОВ «АЛЕКСКРЕДИТ» станом на 09.06.2020 (строк кредитування), загальна сума боргу ОСОБА_1 становила 34295,00 грн, що складається з заборгованості за основною сумою боргу - 5000,00 грн, заборгованості за відсотками - 29295,00 грн. Нарахування відсотків здійснювалося в межах строку кредитування за передбаченими договором відсотковими ставками по 1,7 % (по 85,00 грн) в день в період з 15.11.2019 по 12.12.2019, та по 3% в день (по 150,00 грн) в період з 13.12.2019 до 09.06.2020. Відповідно до даного розрахунку відповідачем не було здійснено жодної сплати заборгованості (а.с.13-15).

Постановою від 5 квітня 2023 року у справі № 910/4518/16 ВП ВС уточнила власний правовий висновок щодо можливості нарахування процентів поза межами строку кредитування, визначивши, що в разі порушення виконання зобов`язання щодо повернення кредиту за період після прострочення виконання нараховуються не проценти за користування кредитом (стаття 1048 ЦК України), а проценти за порушення грошового зобов`язання (стаття 625 ЦК України) у розмірі, визначеному законом або договором.

Якщо умови кредитного договору передбачають можливість нарахування процентів поза межами строку кредитування, судам необхідно здійснити тлумачення умов відповідних договорів та дійти висновку, мали на увазі сторони встановлення нарахування процентів як міри відповідальності в певному розмірі за період після закінчення строку кредитування або після пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту чи у відповідному розділі договору передбачили тільки проценти за правомірну поведінку позичальника (за «користування кредитом»). У разі сумніву слід застосовувати принцип contra proferentem (лат. «verba chartarum fortius accipiuntur contra proferentem», тобто «слова договору тлумачаться проти того, хто їх написав»).

Так, відповідно до наданого розрахунку заборгованості дані нарахування здійснювалися як відсотки за користування кредитом у межах строку кредитування.

Частиною 5 статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» № 1734-VIII від 15.11.2016, в редакції змін, які набули чинності з 24.12.2023 визначено, що максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %.

Отже, станом на час укладання договору та нарахування відсотків за користування кредитом відповідні обмеження в розмірі відсоткової ставки ще не діяли.

З огляду на зазначене, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі та вважає за необхідне стягнути із ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «СОЛВЕНТІС» суму заборгованості за кредитним договором № 2910736 від 15.11.2019 у загальному розмірі 28295,00 грн, що складається з заборгованості за тілом кредиту - 5000,00 грн, та по процентах - 23295,00 грн.

При вирішенні даного спору, суд також враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

Зазначений Висновок також акцентує увагу й на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Згідно позиції Європейського суду з прав людини, сформованої, зокрема у справах "Салов проти України", "Проніна проти України" та "Серявін та інші проти України": принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії").

Виходячи з викладеного суд надав правову оцінку виключно визначальним позиціям сторін у даній справі, а не абсолютно усім доводам. При цьому, суд вважає, що це не впливає на обґрунтованість даного судового рішення, а також не свідчить про неповноту дослідження судом обставин справи та доводів сторін.

Оскільки відповідач доказів щодо часткового чи повного погашення заборгованості за кредитним договором суду не представив, з урахуванням наведеного, оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності, та, враховуючи факт невиконання ОСОБА_1 умов договору про надання кредиту № 2910736 від 15.11.2019, суд приходить до висновку, що позов ТОВ «Фінансова компанія «Солвентіс» про стягнення заборгованості за кредитним договором слід задовольнити у повному обсязі та стягнути з відповідача на користь позивача 28295,00 грн, що складається з заборгованості за тілом кредиту в сумі - 5000,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу, 23295,00 грн - сума заборгованості за відсотками.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.

Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З матеріалів справи вбачається, що при зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2422,40 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 2910736 від 28.10.2025 (а.с.1). Вказані кошти судового збору були зараховані до спеціального фонду державного бюджету України, що підтверджується наявною в матеріалах справи випискою про зарахування судового збору до спеціального фонду державного бюджету України (а.с.58).

Також позивачем сплачено судовий збір за подання апеляційної скарги в розмірі 3028,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 1285 від 20.01.2026 (а.с.114). Вказані кошти судового збору були зараховані до спеціального фонду державного бюджету України, що підтверджується наявною в матеріалах справи випискою про зарахування судового збору до спеціального фонду державного бюджету України (а.с.117).

Враховуючи вищезазначене, та у зв`язку із задоволенням позову у повному обсязі, судові витрати по сплаті судового збору підлягають стягненню з відповідача ОСОБА_1 в сумі 5450,40 грн (2422,40+3028=5450,40) грн на користь позивача.

Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача витрат на правничу допомогу в розмірі 6000,00 грн, суд зазначає наступне.

За змістом статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідний висновок викладено в постанові КЦС ВС від 13.03.2025 у справі № 275/150/22, а саме, що зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони із обґрунтуванням недотримання вимог щодо співмірності витрат із складністю справи, обсягом і часом виконання робіт. Суд, керуючись принципами диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу з власної ініціативи. Схожі за змістом висновки також містяться в постановах КГС ВС від 24 вересня 2020 року у справі № 904/3583/19, ВП ВС від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц, КГС ВС від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19, ВС від 03 серпня 2022 року у справі № 487/4983/20, від 25 травня 2023 року у справі № 824/41/22, від 19 серпня 2024 року у справі № 713/1116/22, постановах КГС ВС від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19 та від 06 грудня 2019 року у справі № 910/353/19, від 25 травня 2021 року у справі № 910/7586/19, КЦС ВС від 24 січня 2022 року у справі № 757/36628/16-ц.

Отже, у розумінні умов частин четвертої - шостої статті 137 ЦПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе винятково на підставі клопотання іншої сторони у разі доведення нею недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не може вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи. Подібні висновки викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05 липня 2023 року у справі № 911/3312/21.

Відповідач заперечень щодо витрат на правову допомогу суду не подав.

Відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Відповідно до частини восьмої статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Позивачем здійснено витрати на правову допомогу у сумі 6000,00 грн, що підтверджується копією акту № 2910736 від 30.09.2025 про підтвердження факту надання правничої (правової) допомоги адвокатом (а.с.9), Договором № 43657029 про надання правової допомоги від 01 липня 2025 року (а.с.17), додатковою угодою № 2910736 до Договору № 43657029 про надання правової допомоги від 01 липня 2025 року (а.с.38), свідоцтвом на право заняття адвокатською діяльністю Лівак Іванни Миколаївни серії (а.с.48).

Враховуючи обсяг наданих представником позивача - адвокатом Лівак І.М. послуг, співмірність наданих адвокатом послуг та суми виплаченого гонорару, те що позов задоволено, а також те, що відповідач не надав заперечень та не просив зменшити розмір витрат на правову допомогу, суд дійшов висновку, що сума витрат на правничу допомогу, відповідає критеріям, що наведені вище, зокрема є дійсними, необхідними та розумними в частині їх розміру, відповідають складності справи та підтверджені належними та допустимими доказами.

Оскільки вимоги позивача задоволено повністю то витрати на правову допомогу підлягають стягненню на користь позивача в сумі 6000,00 грн.

На підставі ст. ст. 512,514,526,530,549,610-612,629,1048,1050,1054 ЦК України та керуючись ст. ст.7,12,13,81,141,263,265,279,280-282 ЦПК України, суд -

в и р і ш и в :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «СОЛВЕНТІС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити у повному обсязі.

Стягнути ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «СОЛВЕНТІС» (ЄДРПОУ: 43657029, IBAN: НОМЕР_2 в АТ «СЕНС БАНК», МФО: 300346) суму заборгованості за договором про надання кредиту № 2910736 від 15.11.2019, станом на 09.06.2020 (строк кредитування), у загальному розмірі 28295,00 грн (двадцять вісім тисяч двісті дев`яносто п`ять гривень 00 копійок), яка складається із:

- 5000,00 грн - заборгованість за тілом кредиту;

- 23295,00 грн -заборгованості за відсотками.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «СОЛВЕНТІС» (ЄДРПОУ: 43657029, IBAN: НОМЕР_2 в АТ «СЕНС БАНК», МФО: 300346) понесені судові витрати за сплати судового збору у розмірі 5450,40 грн (п`ять тисяч чотириста п`ятдесят гривень 40 копійок).

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «СОЛВЕНТІС» (ЄДРПОУ: 43657029, IBAN: НОМЕР_2 в АТ «СЕНС БАНК», МФО: 300346) судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 6000,00 грн (шість тисяч гривень 00 копійок).

Роз`яснити відповідачу, що заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене у загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.

Заочне рішення може бути оскаржено протягом тридцяти днів до Полтавського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідачу направити копію заочного рішення в порядку, передбаченому статтею 272 ЦПК України, протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі.

Повний текст заочного рішення суду складено 22 вересня 2026 року.

Учасники справи:

позивач - Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «СОЛВЕНТІС», ЄДРПОУ 43657029, адреса місцезнаходження: вул. Симона Петлюри, буд. 21/1, м. Бровари Київської області, 07406, ел. пошта: info@fkpingpong.com.ua, телефон: + 38(067)176-09-06, наявний електронний кабінет в підсистемі Електронний суд системи ЄСІТС;

представник позивача - Лановий Євген Миколайович, РНОКПП НОМЕР_4 , адреса місцезнаходження: вул. Симона Петлюри, буд. 21/1, м. Бровари Київської області, 07406, ел. пошта: ІНФОРМАЦІЯ_1 , телефон: НОМЕР_5 , наявний електронний кабінет в підсистемі Електронний суд системи ЄСІТС;

відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , останнє відоме зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , телефон: НОМЕР_6 , відсутній електронний кабінет в підсистемі Електронний суд системи ЄСІТС.

Суддя О.О. Романенко