Рішення № 140004109, 22.09.2026, Машівський районний суд Полтавської області

Справа № 948/198/26

Номер провадження 2/948/622/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.09.2026 Машівський районний суд Полтавської області у складі :

головуючого судді Косик С.М.,

за участю секретаря Ткач Н.М.,

представника відповідача ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в селищі Машівка цивільну справу в порядку спрощеного позовного провадження за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

у с т а н о в и в :

у березні 2026 року до Машівського районного суду Полтавської області надійшла вказана позовна заява, мотивована тим, що 16.04.2025р. між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_2 укладено кредитний договір №8962286, за умовами якого останній отримав грошові кошти на картковий рахунок.

16.01.2026р. між ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу №16012026 у відповідності до умов якого ТОВ «ФК «ЄАПБ» передано за плату права вимоги до боржників, у тім числі і до ОСОБА_2 . Відповідно до Реєстру боржників від 16.01.2026 до договору факторингу №16012026 від 16.01.2026р. ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 26 000,00 грн., з яких: 10 000,00 грн сума заборгованості за основною сумою боргу, 11 000, 00 грн сума заборгованості за відсотками, 5 000,00 грн сума заборгованості за пенею, штрафами.

Всупереч умовам кредитного договору, незважаючи на повідомлення, відповідач не виконав свого зобов`язання. З моменту отримання права вимоги до відповідача, а саме з 16.01.2026 року, позивачем не здійснювалося нарахування жодних штрафних санкцій.

У зв`язку з викладеним позивач просить стягнути з ОСОБА_2 заборгованість в розмірі 26 000,00 грн та понесені судові витрати (а.с.1-4).

14.07.2026 представник відповідача ОСОБА_2 адвокат Устимчук М.В. подав до суду відзив на позовну заяву в якому зазначив, що сторона позивача заперечує проти позовних вимог, які зазначені у позовній заяві у зв`язку з їх необгрунтованістю, пов`язаною з недоведеністю належними та допустимими доказами обставинами, на які посилається позивач.

Сторона відповідача не визнає обставини, на які посилається позивач, як підстави задоволення позовних вимог позивача, та категорично заперечує проти задоволення позовних вимог у повному обсязі.

На думку сторонни відповідача, жоден із зазначених та наданих доказів позивачем не обгрунтовує законність вимог позовної заяви, як кожен доказ окремо, так і сукупність наданих доказів не є беззаперечними для задоволення позову.

Щодо поновлення строку на подання відзиву, відповідач був позбавлений можливості для подання відзиву на позовну заяву, оскільки не знав та не міг знати про розгляд справи, у зв`язку з чим заявляє клопотання про поновлення пропущенного строку з поважних причин (а.с.125-128).

17.07.2026 представником позивача була подана відповідь на відзив, в якій він зазначив, що відзив вважає безпідставним, необгрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Відповідачем укладено договір щодо отримання кредитних коштів, у відповідності до умов якого, його підписання здійснювалось електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання одноразового ідентифікатора, який було надіслано на номер мобільного телефону, вказаний позичальником при укладенні договору.

Електронні правочини оформлюються шляхом фіксації волі сторін та його змісту. Така фіксація здійснюється за допомогою складання документу, який відтворює волю сторін. На відміну від традиційної письмової форми правочину, воля сторін електронного правочину втілюється в електронному документі.

Посилаючись на норми чинного законодавства, судову практику та Закон України «Про електронну комерцію», представник позивача зазначив особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді та зауважив, що для укладення договору в електронному вигляді дані вносились шляхом заповнення відповідних форм на сайті товариства позичальником власноруч. Для укладання угоди без заповнення Заявки клієнтом є неможливим, так як без проходження реєстрації та отримання одноразового ідентифікатора, без здійснення входу відповідачем на веб-сайт за допомогою логіна та пароля особистого кабінету кредитний договір між відповідачем та первісним кредитором не було б укладено, що і є доказом фактичного підписання оригіналу кредитного договору.

Отже, позивачем доведено факт укладання вищезазначеного договору відповідачем в електронній формі, тому позовні вимоги позивача є законними та обгрунтованими, а відповідач намагається уникнути виконання взятих на себе зобов`язань.

Із матеріалів справи вбачається, що договір між сторонами укладено в електронному вигляді, із застосуванням електронного підпису. При цьому відповідач через особистий кабінет на веб-сайті первісного кредитора подав заявку на отримання кредиту за умовами, які вважав зручними для себе, та підтвердив умови отримання кредиту, після чого первісний кредитор надіслав позичальнику одноразовий ідентифікатор у вигляді смс-коду, який відповідач використав для підтвердження підписання договору.

Щодо доказів, які підтверджують надання (перерахування) коштів відповідачу та первинних документів, позивач повідомляє, що не володіє та не може володіти оригіналами первинних документів, оскільки не є первісним кредитором, а вказані документи є банківською таємницею. У відповідності до умов договору кошти надаються позичальнику в безготівковій формі на банківську картку, вкзану власноручно позичальником при укладанні договору операторами онлайн-послуг платіжної інфраструктури, які не здійснюють операцій з готівковими грошима, а перекази коштів здійснюють виключно у безготівковій формі, видаткові касові ордери на суму переказу не складаються.

Враховуючи вищевикладене, оскільки ТОВ «ФК «ЄАПБ» не є банківською установою та не було стороною при укладенні кредитного договору, не здійснювало безпосереднє перерахування коштів на рахунок відповідача, надати оригінали первинних документів банку, в тім числі виписки за рахунками, за кредитним договором, укладеними з відповідачем не виявляється можливим.

Всі ключові факти, на яких грунтуються позовні вимоги, підтверджені наявними у справі письмовими доказами, які досліджувалися під час підготовки та формування правової позиції позивача. Натомість, клопотання відповідача не містить належного обгрунтування того, які саме обставини можуть спростувати чи підтвердити затербувані ним матеріали, та яким чином вони впливають на предмет доказування.

Враховуючи, що наявний у справі перелік доказів є вичерпним для вирішення спору по суті, позивач заперечує проти задоволення вказаного клопотання та просить суд відмовити у його задоволенні.

Щодо нарахування відсотків за користування кредитом, сторони узгодили розмір кредиту, грошову одиницю, в якій надано кредит, строк, умови кредитування та нарахування відсотків в зв`язку з простроченням повернення кредитних коштів, що свідчить про наявність волі відповідача для укладення такого договору, на таких умовах шляхом підписання договору за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Щодо витрат відповідача на професійну правничу (правову) допомогу,сторона позивача звертає увагу, що судові витрати на професійну правничу допомогу є неспівмірними зі складністю справи, не відповідають критерію реальності таких витрат та розумності їхнього розміру.Позивач не погоджується з таким розміром правової допомоги, адже їх розмір встановлений на власний розсуд та належним чином необгрунтований, та не відповідає критеріям реальності наданих адвокатських послуг та розумності їх вартості.

Щодо повідомлення про відступлення права вимоги, сторона позивача зазначає, що в законодавстві України не передбачено обов`язку нового кредитора мати письмове підтвердження відправлення чи отримання боржником повідомлення про відступлення права вимоги. Договором факторингу передбачено, що попередній кредитор зобов`язаний повідомити боржників про відступлення права вимоги та про передачу їх персональних даних новому кредитору.

При умові, що відповідач з будь-яких підстав не отримав повідомлення про відступлення права вимоги, має місце той факт, за яким відповідач не мав жодних перешкод для реалізації свого зобов`язання по сплаті заборгованості на рахунки первісного позикодавця і таке виконання було б належним відповідно до вимог ст.516 ЦК України.

Щодо відступлення права вимоги, сторона позивача зазначає, що згідно ст.95 ЦПК України, письмові докази подаються в оригіналі або належним чином посвідченій копії. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Враховуючи те, що Реєстр боржників містить інформацію щодо великої кількості боржників, що є банківською таємницею, позивач надав виксерокопіювання (витяги) з Реєстру боржників, що містить лише дані відповідача, інші відомості приховані за допомогою технічних засобів з метою захисту від неправомірного розповсюдження персональних даних інших осіб.

Таким чином, договір факторингу укладений між первісним кредитором та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено у відповідності до вимог чинного законодавства, яке діяло на момент укладення цього договору та ніяким чином не порушує права та законні інтереси відповідача. Документи, які були подані позивачем до позовної заяви, подані у порядку, визначеному чиним законодавством, опонуючи в межах відповіді на відзив на позовну заяву, надаючи відповідь на твердження та міркування представника відповідача.

Враховуючи все вищевикладене, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів в їх сукупності, враховуючи те, що обставини, на які посилається відповідач у відзиві на позовну заяву, як на підстави для відмови у задоволенні позовних вимог є необгрунтовані, недоведені, суперечать умовам укладених правочинів, нормам чинного законодавства, ряду правових позицій, викладених в Постановах ВСУ, а отже, є такими, що не підлягають задоволенню та не повинні братися судом до уваги (а.с.131-146).

Ухвалою від 27.03.2026 Машівський районний суд Полтавської області відкрив провадження у справі за цим позовом за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін та призначив судове засідання для розгляду справи по суті (а.с. 63).

28.05.2026 суд частково задовольнив позов ТОВ «ФК «ЄАПБ» до ОСОБА_3 у загальному розмірі 21 000,00 грн, судовий збір у розмірі 2 150,40 грн (а.с.79-81).

Ухвалою від 01.07.2026 Машівський районний суд Полтавської області прийняв до розгляду заяву представника відповідача ОСОБА_2 адвоката Устимчика М.В. про перегляд заочного рішення та призначив судове засідання для розгляду заяви (а.с.108).

Своєю ухвалою від 09.07.2026 Машівський районний суд Полтавської області скасував заочне рішення Машівського районного суду Полтавської області від 28.05.2026 по цивільній справі №948/198/26 за позовом ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором (а.с.117).

У судове засідання представник позивача не з`явився, про розгляд справи повідомлений належним чином та завчасно, шляхом направлення електронного листа до електронного кабінету (а.с. 118-120,122,124), у відзиві на позов представник позивача Зіморой Д.М. просить розглядати справу без його участі (146).

У судовому засіданні представник відповідача проти задоволення позову заперечував з підстав, викладених у відзиві на позов та покликався на те, що докази, якими позивач обґрунтовує позовні вимоги, є недопустимими, а саме кредитний договір з тих підстав, що не підписаний з боку позивача кваліфікованим електронним підписом, як то передбачено договором, довідка, видана ТОВ «Контрактовий дім» містить конфіденційну інформацію, реєстр боржників містить відомості тільки про відповідача ОСОБА_2 та не є витягом. Одночасно повідомив про надання доказів на підтвердження витрат відповідача на професійну правничу допомогу протягом 5-ти днів після ухвалення рішення.

Суд, з`ясувавши правову позицію сторони позивача та відповідача, дослідивши надані письмові докази, дійшов такого висновку.

Судом установлено, що 16.04.2025 ОСОБА_2 , за допомогою ІКС товариства через веб-сайт або мобільний застосунок «СreditPlus», уклав з ТОВ Авентус Україна» договір №8962286 про надання споживчого кредиту, за умовами якого позичальнику надано кредит у розмірі 10 000,00 грн, строком на 360 днів, періодичністю платежів зі сплати процентів кожні 20 днів (а.с.5-13).

Згідно з п.п.1.5.1, 1.5.2 Договору, стандартна процентна ставка становить 1,00% в день та застосовується в межах строку кредиту. Знижена процентна ставка 0,01% в день застосовується за умови, якщо позивач сплатить до 06.05.2025 або протягом трьох календарних днів, що слідують за вказаною датою, кошти у сумі не менше суми першого платежу, визначеного в графіку платежів або здійснить часткове дострокове повернення кредиту (а.с.6).

Денна процентна ставка на дату укладання договору за весь строк користування кредитом складає за стандартною ставкою 1,00% в день, за стандартною ставкою з урахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки 0,96% в день (п.п.1.7-1.7.2 Договору) (а.с.6).

За п.п.1.8-1.8.2 Договору загальні витрати складають за стандартною ставкою 36 000,00 грн, за стандартною ставкою з урахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки 34 020,00 грн (а.с.6).

Відповідно до п.п.1.9-1.9.2 Договору орієнтовна реальна процентна ставка на дату укладення договору складає 2686,49% річних, за стандартною ставкою з урахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки 1641,37% річних (а.с.6).

Кошти кредиту надаються у безготівковій формі шляхом їх перерахування на поточний рахунок споживача з використанням реквізитів платіжної картки № НОМЕР_1 (п.2.1 Договору) (а.с.6 на зв.).

Згідно з п.3.1 Договору проценти, що нараховуються за цим договором є платою за користування кредитом. Нарахування процентів здійснюється на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування кредитом протягом строку кредиту, виходячи із фактичної кількості днів у місяці та у році, тобто метод «факт/факт» (а.с.7).

Також 16.04.2025 ОСОБА_4 підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором А1270 Таблицю обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, що є додатком №1 до договору про надання споживчого кредиту №8962286 від 16.04.2025 (а.с.14-15).

16.04.2025 ОСОБА_2 підписав електронним підписом одноразовим ідентифікатором Р5619 паспорт споживчого кредиту, в якому зазначена інформація, яка надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит та ідентична інформації, викладеній у договорі про надання споживчого кредиту №8962286 від 16.04.2025 (а.с.16-18).

За інформацією ТОВ «Фінансова компанія «Контрактовий Дім» від 19.01.2026, згідно договору з ТОВ «Авентус Україна» №087/20-П від 08.07.2020, успішно здійснено операцію щодо переказу грошових коштів у сумі 10 000,00 грн на картку № НОМЕР_2 , номер транзакції НОМЕР_3 , номер замовлення 53760419 (а.с.22).

З банківської виписки АТ «Сенс Банк» за рахунком № НОМЕР_4 , який відноситься до картки № НОМЕР_5 за період 16.04.2025-16.04.2025, що надана представником відповідача, вбачається наявність надходження 16.04.2025 грошових коштів в розмірі 10 000,00 грн, переказ з картки на карту (а.с.154).

27.05.2025 ТОВ «Авентус Україна» було направлено ОСОБА_2 нагадування щодо виконання своїх зобов`язань за кредитним договором, зокрема загальна заборгованість складає 12 100,00 грн, з яких: 10 000,00 грн- тіло кредиту, 2 100,00 грн проценти (а.с.20).

Також, 07.07.2025 первісним кредитором направлено ОСОБА_2 повідомлення щодо прострочення виконання взятих на себе зобов`язань за кредитним договором, та зазначено, що загальна поточна заборгованість складає 16 300,00 грн, в тім числі: 10 000,00 грн тіло кредиту, 2 200,00 грн відсотки, 4 100,00 грн штрафи (а.с.21).

Як вбачається з картки обліку договору (розрахунок заборгованості) наданої ТОВ «Авентус Україна», заборгованість ОСОБА_2 за договором №8962286 від 16.04.2025 становить 26 000,00 грн, в тім числі: 10 000,00 грн основний борг, 15 020,00 грн проценти, 5 000,00 грн штраф, сплачено відповідачем 4020,00 грн (а.с.23-28).

16.01.2026 між ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» було укладено договір факторингу №16012026, за умовами якого ТОВ «Авентус Україна» за плату передало ТОВ «ФК «ЄАПБ» права грошової вимоги, строк виконання зобов`язань настав або виникне в майбутньому до третіх осіб-боржників (а.с.2933).

Актом прийому-передачі Реєстру боржників позивачу переданий Реєстр боржників відповідно до умов договору факторингу №16012026 від 16.01.2026, щопідтверджує факт переходу до позивача прав вимоги заборгованості (а.с.34).

Згідно платіжної інструкції №23731 від 20.01.2026 ТОВ «ФК «ЄАПБ» здійснило оплату ТОВ «Авентус Україна» за відступлення права вимоги згідно договору факторингу №16012026 від 16.01.2026 (а.с.35).

Як вбачається з Реєстру боржників, що є додатком №1 до договору факторингу №16012026 від 16.01.2026, до позивача перейшло право вимоги до відповідача у сумі 26 000,00 грн, з яких: 10 000,00 грн заборгованість за основною сумою боргу, 11 000,00 грн заборгованість за відсотками, 5 000,00 грн заборгованість за пенею (а.с.36).

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 1046 Цивільного кодексу України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до ст.1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст. 634, 638 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору. Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Абзац другий частини другої статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

Закон України «Про електронну комерцію» визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції.

У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ч. 3 ст. 11 цього Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (ч. 4 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього (ч. 5 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Згідно із ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

За правилами ч. 8 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Відповідно до частини першої статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» моментом підписання електронної правової угоди є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання коштів електронного цифрового підпису всіма сторонами електронної правової угоди; електронний підпис одноразовим ідентифікатором, визначеними цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) при письмовій згоді сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Електронні правочини оформлюються шляхом фіксації волі сторін та його змісту. Така фіксація здійснюється за допомогою складання документу, який відтворює волю сторін. На відміну від традиційної письмової форми правочину воля сторін електронного правочину втілюється в електронному документі.

В ст.3 Закону України «Про електрону комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 Закону України «Про електрону комерцію», вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Із зазначеного вбачається, що укладання договору в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему можливе за допомогою електронного підпису лише за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами цього правочину.

В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

З матеріалів справи вбачається, що між сторонами укладено договір в електронному вигляді, із застосуванням електронного підпису. При цьому, відповідач через особистий кабінет на веб-сайті первісного кредитора подавав заявку на отримання кредиту за умовами, які вважав зручними для себе, та підтвердив умови отримання кредиту, після чого первісний кредитор надсилав позичальнику за допомогою засобів зв`язку на зазначений нею номер телефону одноразовий ідентифікатор у вигляді смс-коду (одноразовий ідентифікатор - дані в електронній формі у вигляді алфавітноцифрової послідовності), який відповідачка використала для підтвердження підписання кредитного договору.

З договору про надання споживчого кредиту № 8962286 від 16.04.2025 вбачається, що він підписаний відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором А1270 відповідно, з зазначенням його особистих даних: адреси проживання, серії та номера паспорту, РНОКПП, номеру телефону, електронної адреси.

Отже, між відповідачем та ТОВ «Авентус Україна»,укладено кредитний договір у формі електронного документу з електронними підписами сторін та із запропонованими умовами відповідач ознайомився та погодився з ними.

Щодо перерахунку коштів, суд зазначає таке.

Згідно з пунктом 2.1 договору про надання споживчого кредиту № 8962286 від 16.04.2025 року кошти кредиту надаються Товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування на поточний рахунок Споживача, уключаючи використання реквізитів платіжної картки № НОМЕР_1 .

За п.2.2 договору сума кредиту перераховується Товариством протягом двох календарних днів з моменту укладення цього Договору.

Згідно із положеннями частин першої, п`ятої, шостої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Обов`язок доказування певних обставин лежить на стороні, яка посилається на них, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до пункту 1 статті 13 Закону України «Про електронну комерцію» розрахунки у сфері електронної комерції здійснюються відповідно до законів України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», інших законів та нормативно-правових актів Національного банку України.

Розрахунки у сфері електронної комерції можуть здійснюватися з використанням платіжних інструментів, електронних грошей, шляхом переказу коштів або оплати готівкою з дотриманням вимог законодавства щодо оформлення готівкових та безготівкових розрахунків, а також в інший спосіб, передбачений законодавством України.

Відповідно до листа ТОВ «Фінансова компанія «Контрактовий Дім» від 19.01.2026, згідно договору з ТОВ «Авентус Україна» №087/20-П від 08.07.2020, успішно здійснено операцію щодо переказу грошових коштів у сумі 10 000,00 грн на картку № НОМЕР_2 , номер транзакції НОМЕР_3 , номер замовлення 53760419 (а.с.22).

З банківської виписки АТ «Сенс Банк» за рахунком № НОМЕР_4 , який відноситься до картки № НОМЕР_5 за період 16.04.2025-16.04.2025, що надана представником відповідача, вбачається наявність надходження 16.04.2025 грошових коштів в розмірі 10 000,00 грн, переказ з картки на карту (а.с.154).

Оцінюючи докази в їх сукупності суд доходить висновку про доведеність факту перерахування на рахунок відповідача коштів у розмірі 10000 грн на виконання умов договору про надання споживчого кредиту № 8962286 від 16.04.2025 року

Статтею 525 Цивільного кодексуУкраїни визначено, що одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається.

Відповідно до ч.2 ст.1050 ЦК України Якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Згідно з ч.1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Згідно із ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Відповідно до ч. 1 ст. 1082 ЦК України боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.

Навіть неповідомлення боржника про заміну кредитора не тягне за собою відмову у позові новому кредитору, а може впливати на визначення розміру боргу перед новим кредитором у випадку проведення виконання попередньому або ж свідчити про прострочення кредитора. Тобто факт неповідомлення боржника про уступку права вимоги новому кредитору за умови невиконання боржником грошового зобов`язання не є підставою для звільнення боржника від виконання зобов`язань, та не може бути підставою для відмови у стягненні заборгованості за кредитним договором на користь нового кредитора.

Такого висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 06 лютого 2018 року у справі № 278/1679/13-ц.

Враховуючи, що відповідач не виконав свої зобов`язання щодо погашення заборгованості в установлені договором строки, кредитні кошти разом з процентами вчасно не повернув, суд вважає, що з відповідача на користь ТОВ «ФК «ЄАПБ» слід стягнути заборгованість у загальному розмірі 21 000,00 грн. з яких: 10 000,00 грн сума заборгованості за основною сумою боргу, 11 000,00 грн сума заборгованості за відсотками, та позов в цій частині задовольнити.

Водночас суд зауважує, що відповідно до п. 18 прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Таким чином, позивачу в стягненні пені в сумі 5 000,00 грн потрібно відмовити.

У відповідності з вимогами ст.141 ЦПК України, оскільки позов задоволений частково, з відповідача на користь позивача потрібно стягнути судовий збір пропорційно задоволених позовних вимог в розмірі 2 150,40 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. 1-18, 81, 141, 209-245, 259, 264, 265, 268, 354, 355 ЦПК України, суд

у х в а л и в :

позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість за кредитним договором №8962286 від 16.01.2025 у загальному розмірі 21 000,00 грн та судовий збір у розмірі 2 150,40 грн.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Полтавського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», місцезнаходження юридичної особи: вул. Симона Петлюри, 30, м. Київ, адреса для листування: вул. Лісова, 2, поверх 4, м. Бровари Київської області, код ЄДРПОУ 35625014.

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_6 .

Суддя С. М. Косик