Ухвала суду № 140003629, 21.09.2026, Макарівський районний суд Київської області

МАКАРІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Димитрія Ростовського, 35, селище Макарів, Бучанський район, Київська область, 08001, тел. (063)069-85-65, e-mail inbox@mk.ko.court.gov.ua

УХВАЛА

"21" вересня 2026 р. Справа № 370/2871/26

Провадження № 1-кп/370/114/26

Макарівський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

із секретарем судового засідання ОСОБА_2 ,

за участю

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4

захисника ОСОБА_5

при розгляді у підготовчому засіданні у залі суду у смт Макарів Київської області кримінального провадження № 12026110000000805 від 21.06.2026, за яким

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українець, громадянин України, уродженець селища Поліське Київської області, має повну вищу освіту, працює директором ТОВ «Укртехприлад», зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий, утримується ДУ «Київський слідчий ізолятор»,

обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286-1 КК України,

в с т а н о в и в:

Прокурор заявив клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_4 , посилаючись на те, що наявні ризики, передбачені п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а застосування інших запобіжних заходів не зможе запобігти зазначеним ризикам.

Обвинувачений ОСОБА_4 та його захисник у судовому засіданні проти обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою заперечували. Надали суду клопотання про зміну запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на запобіжний захід у виді нічного домашнього арешту, яке підтримали. Захисник вказував на неналежність тесту на стан алкогольного сп`яніння як доказу, оскільки тест проводився до внесення даних про кримінальне правопорушення до ЄРДР, в протоколах огляду місця події відсутні дані про учасника слідчо-оперативної групи - інспектора /лікаря ОСОБА_6 та відповідні доручення слідчого цьому інспектору/лікарю на проведення тестування.

Також, захисник вказував, ОСОБА_4 має постійне місце роботи, міцні соціальні зв`язки (дітей, дружину, батьків своїх та дружини). Стосовно загрози втечі, практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що якщо тяжкість покарання, якому може бути підданий підозрюваний чи обвинувачений можна законно розглядати, як таку, що може спонукати до втечі, однак можливість жорстокого засудження є недостатньою для виправдання тримання під вартою. При цьому загроза втечі не випливає з простої можливості для обвинуваченого перетнути кордон держави. Для того, щоб ця обставина мала реальний характер потрібно доказувати наявність інших обставин, а саме: характеристики особи, її моральний облік, місце проживання, професію, прибуток, сімейні зв`язки, будь-яких зв`язків з іншою країною, або наявність зав`язків в іншому місці. Жодного доказу на підтвердження зазначених обставин стороною обвинувачення не надано.

Щодо твердження прокурора про наявність ризику впливу на свідків у кримінальному провадженні та спеціалістів , то ОСОБА_4 перебуває під вартою з 23.06.2026 вже майже три місяці, і за цей час жодної спроби впливу на свідків чи інших учасників процесу стороною обвинувачення не відмічено. Жодного доказу на дане твердження стороною обвинувачення не надано, зазначений стороною обвинувачення ризик є лише непідтвердженим припущенням. В клопотанні про продовження строку запобіжного заходу прокурор повідомила суду про, нібито наявність свідків, які проживають в Київській області, на яких може впливати ОСОБА_4 . Разом з тим, стороні захисту були відкриті матеріали кримінального провадження, у яких мались наступні свідки: ОСОБА_7 , який проживає за адресою: АДРЕСА_2 , ОСОБА_8 , який проживає за адресою: АДРЕСА_3 та як свідок, який не був очевидцем подій, ОСОБА_9 , який проживає за адресою: АДРЕСА_4 . Отже жоден, як прямий, так і опосередкований свідок в Київській області не проживає, тому виключається ризик впливу на свідків ОСОБА_4 .

Щодо можливості вчинення ОСОБА_4 нового злочину захисник вказував, що ОСОБА_4 раніше не судимий, обвинувачується у вчиненні ненавмисного злочину, має стійкі соціальні зв`язки, а також характеризується виключно з позитивної сторони. Щодо оформлення на ОСОБА_10 протоколів про адміністративне правопорушення, то сторона захисту вважає дані підстави такими, що не обґрунтовують його схильність до вчинення нових злочинів. Прокурором зазначено про вчинення ОСОБА_4 адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП. При цьому факт вчинення ОСОБА_4 адміністративного правопорушення прокурор констатує складанням на нього протоколу. За результатами судового розгляду двох протоколів ОСОБА_4 визнано невинуватим (виправдано), а провадження у відповідних справах про адміністративне правопорушення закрито. Третій протокол на момент розгляду клопотання судом не розглянутий і жодного судового рішення за ним не ухвалено. Посилання прокурора на сам факт складення протоколів, без урахування того, що по двох з них ОСОБА_4 вже виправдано, а по третьому рішення суду відсутнє, є грубим порушенням принципу презумпції невинуватості та прямо суперечить фактичним обставинам, встановленим самими судовими рішеннями у справах про адміністративні правопорушення.

Також, захисник зауважував, що ОСОБА_4 страждає на важкі хронічні захворювання серцево-судинної системи: гіпертонічну хворобу 3 стадії, 3 ступеня, ризик 4, гіпертензивне серце; ішемічну хворобу серця (стенокардія ФК 2), дифузний кардіосклероз, мітрально-трикуспідальну недостатність, легеневу гіпертензію; застійну серцеву недостатність (CH 2А зі зниженою фракцією викиду 46%) 2 ФК за NYHA; гідроперикард; фібриляцію передсердь (мерехтливу аритмію), що об`єктивно підтверджується даними електрокардіографічних досліджень, а також епілепсію з генералізованими судомними нападами, що потребує постійного прийому протисудомних препаратів та систематичного спостереження лікаря- невролога. Зазначені захворювання підтверджуються долученими до матеріалів кримінального провадження медичними документами - виписками з медичних карт амбулаторного та стаціонарного хворого, а також даними інструментальних обстежень.

ОСОБА_4 раніше не судимий, до кримінальної відповідальності не притягувався, що є істотною обставиною, яка згідно зі ст. 178 КПК України підлягає врахуванню при оцінці наявності ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу.

ОСОБА_4 має постійне зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується довідкою Макарівської селищної ради про склад сім`ї, за якою разом з підозрюваним зареєстровані та проживають: дружина ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , неповнолітня донька ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та син ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

ОСОБА_4 має постійне джерело доходу - є зареєстрованим фізичною особою- підприємцем та обіймає посаду директора ТОВ «Укртехприлад», що підтверджується наявними в матеріалах провадження документами. Син підозрюваного здобуває вищу освіту на платній основі, а отже перебуває на утриманні батька; неповнолітня донька також перебуває на утриманні підозрюваного. Крім того, ОСОБА_4 опікується та надає систематичну допомогу своїй матері похилого віку - ОСОБА_14 , а також батькам дружини похилого віку - ОСОБА_15 та ОСОБА_16 , які проживають у с. Андрушки Житомирського району Житомирської області, є пенсіонерами, потребують матеріальної допомоги.

Наведені обставини свідчать про наявність у підозрюваного міцних соціальних, сімейних та економічних зв`язків з певним населеним пунктом, що істотно знижує ризики порушення ОСОБА_4 його процесуальних обов`язків.

В силу роду занять ОСОБА_4 впроваджує альтернативне резервне енергопостачання. Після деокупацїї Макарівського району ОСОБА_4 підтримував місцеве населення, забезпечував електроживленням постраждалі домогосподарства, органи місцевого самоврядування та підрозділи Збройних сил України, за що має відповідні відгуки та подяки від місцевих мешканців, Збройних сил України, учбових закладів, зокрема, від гр. ОСОБА_17 , від Макарівського селищного голови, ОСОБА_18 , начальника ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_19 , директора Макарівського НВК ЗОШ 1 ст. - районна гімназія ОСОБА_20 , та інших осіб та підприємств.

Захисник просив суд взяти до уваги те, що ОСОБА_4 повністю визнав свою вину у вчиненні наїзду на гр. ОСОБА_21 , у вчиненому щиро розкаявся та дав слідству відповідні показання. Наїзд на потерпілого відбувся при спробі перепаркувати автомобіль, на території підприємства, рухаючись заднім ходом. Після наїзду на потерпілого ОСОБА_4 його витягнув з-під автомобіля та намагався провести реанімаційні заходи. Сам повідомив про свідків події. Тобто, ОСОБА_4 не намагався скритись з місця події та уникнути відповідальності.

Заслухавши думки учасників кримінального провадження, дослідивши матеріали провадження, суд керується наступним.

22.06.2026 слідчим суддею ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

11.09.2026 обвинувальний акт у провадженні отримано Макарівським районним судом Київської області.

На даний час справа перебуває в провадження Макарівського районного суду Київської області.

Судовий розгляд даного кримінального провадження не завершений. Провадження перебуває на стадії підготовчого судового провадження.

Обґрунтованість обвинувачення ОСОБА_4 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286-1 КК України підтверджується сукупністю зібраних у кримінальному провадженні доказів, відомості щодо яких містяться в реєстрі матеріалів досудового розслідування, у судовому засіданні обвинуваченим не заперечувалися, а тому враховуючи принцип змагальності судового процесу та судову практику ЄСПЛ з цього приводу, суд приходить до висновку про обґрунтованість обвинувачення ОСОБА_22 , у вчиненні вказаного кримінального правопорушення.

Однак, сама по собі наявність обґрунтованого обвинувачення не може слугувати виправданням тримання особи під вартою.

Оцінивши наявність ризиків, на існування яких посилається прокурор, суд зазначає про наступне.

Прокурор зазначає, що обвинувачений може переховуватись від суду, тобто наявний ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, оскільки значна суворість покарання за тяжкий злочин, передбаченого санкцією ч. З ст. 286-1 КК України (позбавлення волі на строк від п`яти до десяти років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк від п`яти до десяти років) цілком ймовірно може спонукати обвинуваченого до спроб переховування від слідства та суду з метою ухилитися від передбаченої законом відповідальності.

А тому прокурор вважає, що є достатні підстави вважати, що обвинувачений ОСОБА_4 з огляду на тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, а також намагання останнього уникнути відповідальності за скоєне правопорушення шляхом переховування від правоохоронних органів, має фактичну можливість переховуватися від суду.

Прокурор також зазначає про наявність ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України , який полягає у тому, що ОСОБА_4 може впливати на свідків, експертів, спеціалістів у кримінальному провадженні, а саме перебуваючи на волі, для уникнення кримінальної відповідальності за кримінальне правопорушення може незаконно впливати шляхом підбурювання, вмовляння, залякування, підкупу на показання свідків, які допитані під час досудового розслідування, та які можуть бути встановлені в ході проведення досудового розслідування. Свідки в кримінальному провадженні проживають на території Київської області, а тому для уникнення кримінальної відповідальності обвинувачений може використати тісні соціальні зв`язки. Розуміючи важливість показів свідків для слідства, обвинувачений перебуваючи на свободі матиме можливість незаконно впливати на них з метою зміни їх показів та перешкоджання об`єктивного встановленню всіх обставин вчинення кримінального правопорушення.

Суд погоджується з доводами прокурора щодо наявності вказаних ризиків, окрім ризику впливу на експертів, спеціалістів у кримінальному провадженні.

Також, прокурор вказує, що наявний ризик, передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, який полягає у тому, що у разі не продовження дії щодо ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, останній може вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується. Даний ризик прокурор обґрунтовує тим, що ОСОБА_4 неодноразово притягувався до адміністративної відповідальності за порушення пунктів Правила дорожнього руху України, серед яких керування транспортним засобом в стані сп`яніння (ст. 130 КУпАП - 1 раз), за порушення Правил дорожнього руху України, що спричинили пошкодження транспортних засобів (ст. 124 КУпАП - 3 рази). Систематичне порушення Правил дорожнього руху України ОСОБА_4 вказує на його байдуже ставлення до безпеки інших учасників дорожнього руху та можливого настання тяжких наслідків.

Разом з тим, суд вважає недоведеним існування вказаного ризику. ОСОБА_4 не судимий. Раніше до кримінальної відповідальності не притягувався. Суд враховує грубість допущених порушень ОСОБА_4 Правил безпеки дорожнього руху, наслідки, що настали, а саме що унаслідок дорожньо-транспортної пригоди загинула людина, однак зазначене не свідчить про схильність особи до вчинення кримінальних правопорушень. З матеріалів долучених захисником до клопотання про зміну запобіжного заходу вбачається, що провадження у справах про притягнення ОСОБА_4 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП закрито за відсутності складу адміністративного правопорушення, на підставі п.1 ст. 247 КУпАП.

В обґрунтування доводів щодо неможливості обрати інший вид запобіжного заходу, прокурор вказує, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину в період воєнного стану, на час вчинення кримінального правопорушення перебував в стані алкогольного сп`яніння та повинен був усвідомлювати, що така поведінка є явно неприйнятною, однак вчинення ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. З ст. 286-1 КК України, внаслідок якого спричинено смерть потерпілому ОСОБА_21 , формує у суспільстві думку щодо безкарності осіб за вчинення ними вказаних кримінальних правопорушень, що викликає великий суспільний резонанс. Вагомість наявних доказів про вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення, тяжкість покарання, яке йому загрожує у разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він обвинувачується, його вік, аналізуючи зібрані в сукупності докази, жоден із інших більш м`яких запобіжних заходів не достатній для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні, у зв`язку з чим є достатні підстави для продовження дії такого виду запобіжного заходу, як тримання під вартою до обвинуваченого ОСОБА_4 . Вказані ризики є реальними, стійкими, триваючими та виправдовують даний запобіжний захід. Заявлені ризики на даний час не зменшились, та виключають можливість застосування менш суворого запобіжного заходу стосовно ОСОБА_4 , так як не зможуть забезпечити належний рівень гарантії доброчесності поведінки останнього.

Однак, суд вважає, що зазначеними у клопотанні підставами для застосування запобіжного заходу саме у виді тримання під вартою, прокурором не доведено, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК, не доведено, що у даному наявні реальні ознаки суспільного інтересу, який переважає принцип поваги до особистої свободи обвинуваченого.

Частиною 3 ст. 176 КПК встановлено, що суд відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам. При цьому найбільш м`яким запобіжним заходом є особисте зобов`язання, а найбільш суворим - тримання під вартою.

Натомість, суд враховує, що ОСОБА_4 не судимий, раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, за місцем проживання та останнім місцем роботи характеризується виключно позитивно, має численні подяки, має постійне зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується довідкою Макарівської селищної ради про склад сім`ї, разом з підозрюваним зареєстровані та проживають: дружина ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , неповнолітня донька ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та син ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

ОСОБА_4 має постійне джерело доходу - є зареєстрованим фізичною особою- підприємцем та обіймає посаду директора ТОВ «Укртехприлад».

Також, суд враховує, що ОСОБА_4 страждає на важкі хронічні захворювання серцево-судинної системи: гіпертонічну хворобу 3 стадії, 3 ступеня, ризик 4, гіпертензивне серце; ішемічну хворобу серця (стенокардія ФК 2), дифузний кардіосклероз, мітрально-трикуспідальну недостатність, легеневу гіпертензію; застійну серцеву недостатність (CH 2А зі зниженою фракцією викиду 46%) 2 ФК за NYHA; гідроперикард; фібриляцію передсердь (мерехтливу аритмію), що об`єктивно підтверджується даними електрокардіографічних досліджень, а також епілепсію з генералізованими судомними нападами, що потребує постійного прийому протисудомних препаратів та систематичного спостереження лікаря- невролога.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що застосування до обвинуваченого більш м`якого запобіжного заходу аніж тримання під вартою, зможе запобігти ризикам передбачених пунктами 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України та забезпечить виконання останнім покладених на нього процесуальних обов`язків, а тому до обвинуваченого має бути застосований запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту.

Частиною 1 ст.181 КПК України встановлено, що домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби.

Відповідно до ч.6 ст.181 КПК України строк дії ухвали слідчого судді про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців.

З огляду на вищевикладене, суд вважає за необхідне відмовити в задоволенні клопотання прокурора, клопотання захисника задовольнити та застосувати до обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту на строк два місяці, негайно звільнивши його з Державної установи «Київський слідчий ізолятор».

У зв`язку із застосуванням до обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, у виді цілодобового домашнього арешту та встановленням ризиків кримінального провадження, суд вважає за необхідне покласти на обвинуваченого обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 131-132, 176-179, 183, 194-196, 331, 372 КПК України, суд

п о с т а н о в и в :

В задоволенні клопотання прокурора про продовження строків тримання під вартою - відмовити.

Клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про зміну запобіжного заходу - задовольнити.

Змінити обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою на захід у виді цілодобового домашнього арешту, на строк два місяці, тобто до 19 листопада 2026 року включно.

Заборонити обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , протягом вказаного строку:

- залишати цілодобово місце фактичного проживання за адресою: АДРЕСА_1 , за винятком необхідності невідкладної медичної допомоги або/та необхідності забезпечення особистої безпеки у період дії воєнного стану, шляхом перебування у захисних спорудах (бомбосховищах) на випадок оголошення повітряної тривоги або за дозволом суду;

- повідомляти суд про зміну місця свого фактичного проживання та про зміну засобів телефонного зв`язку;

- прибувати до суду за кожним викликом;

- утриматись від спілкування у будь-який позапроцесуальний спосіб із свідками у кримінальному провадженні;

- здати на зберігання до відповідного органу державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду закордон, інший документ, що надає право виїзду за межі України.

Негайно звільнити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з-під варти в залі суду.

Зобов`язати ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , негайно прибути до житла за адресою: АДРЕСА_1 .

Ухвалу направити для виконання до органу Національної поліції за місцем проживання обвинуваченого.

Роз`яснити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що відповідно до ч. 5 ст.181КПК України працівники поліції з метою контролю за поведінкою обвинуваченого, який перебуває під домашнім арештом, мають право з`являтися в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов`язаних із виконанням покладених на нього зобов`язань.

Роз`яснити обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що у разі невиконання покладених на нього обов`язків до нього може бути застосований більш суворий запобіжний захід.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора у кримінальному провадженні.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 7 (семи) днів з дня її оголошення, а обвинуваченим в той самий строк з моменту вручення йому копії ухвали суду.

Повний текст ухвали складено та проголошено 22.09.2026 о 14.00 год.

Суддя ОСОБА_1