Рішення № 140003530, 23.09.2026, Володарський районний суд Київської області

Справа № 364/610/26

Провадження № 2/364/506/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 вересня 2026 року, Володарський районний суд Київської області у складі:

головуюча суддя Моргун Г.Л.,

за участю секретаря судового засідання Сіваченко Л.В.,

розглянувши в селищі Володарка, у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, цивільну справу за позовом

ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "УКР КРЕДИТ ФІНАНС" (ЄДРПОУ 38548598 , адреса Україна, 01133, місто Київ, бульвар Лесі Українки, будинок 26, офіс 407, ел. пошта: esud@creditkasa.ua, тел. 0800200221, наявний електронний кабінет)

представниця позивача Синяк Іванна Олександрівна (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: бульвар Лесі Українки, 26, оф. 407, м. Київ, 01133, ел. пошта ІНФОРМАЦІЯ_1 тел. НОМЕР_2 )

до

ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_1 , ел. пошта ІНФОРМАЦІЯ_2 , № тел. НОМЕР_4 )

про стягнення заборгованості за кредитним договором,

УСТАНОВИВ:

15.06.2026 позивач звернувся до Володарського районного суду Київської області через електронний кабінет в підсистемі ЄСІТС «Електронний Суд».

За результатами автоматизованого розподілу справ між суддями, справу передано на розгляд головуючій судді Моргун Г.Л.

У позовній заяві, представниця позивача, зазначає, що відповідачка порушує умови кредитного договору та посилаючись на обставини викладенні у позові і на ст. ст. 11, 13, 15, 16, 509, 525, 526, 543, 549, 550, 554, 572, 583, 585, 589, 590, 610-612, 624, 625, 629, 1049, 1050, 1054 Цивільного Кодексу України, статті 1-3, 12-14, 21 Закону України «Про споживче кредитування», та у відповідності до положень ст. ст. 2 - 6, 10-13,18, 19, 23, 27, 28, 42, 43, 46-49, 58, 60, 62, 64,76-81, 83, 89, 95, 120, 122-124, 133, 134, 137, 141, 174-177, 182-184, 187, 209, 229, 237, 258-260, 263-265, 274-277, 279 Цивільного Процесуального Кодексу України, просить суд:

- прийняти позовну заяву до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження (без повідомлення (виклику) сторін;

- задовольнити позовні вимоги та стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» загальну суму заборгованості за кредитним договором №1526-5661 від 16.03.2025 у розмірі 33530,00 гривень;

- судові витрати у розмірі 2 662,40 гривень.

18.06.2026 відкрито провадження у справі у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін та призначено судовий розгляд справи на 17.07.2026. Одночасно суд зобов`язав позивача надати до канцелярії суду не пізніше ніж за три дні до часу розгляду даної справи оригінали документів (електронні докази, що відповідають вимогам чинного законодавства), які містяться у кредитній справі відповідача на ствердження позовних вимог. Відповідачу запропоновано надати відзив у визначені строки.

16.07.2026 представниця позивача на виконання ухвали суду від 18.06.2026 надала до суду (а.с. 103-132): USB - носій Wibrand4GB на якому міститься оригінал договору про відкриття кредитної лінії №1526-5661 продукту «MiniKasa» від 16.03.2025 разом з додатками, що є його невід`ємною частиною, та складають єдине ціле, а саме: Правила відкриття кредитної лінії (надання споживчих кредитів), таблиця обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором (графік платежів за договором) відповідно до Методики Національного банку України, паспорт споживчого кредиту. Крім того, надіслано розрахунок заборгованості задоговору про відкриття кредитної лінії №1526-5661 продукту «MiniKasa» від 16.03.2025.

Окрім того долучила клопотання, яким просила суд витребувати від АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» інформацію, щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , зокрема: підтвердження належності йому банківської картки № НОМЕР_6 ; та виписку з банківського рахунку щодо надходження коштів 30.07.2025 у сумі 7000,00 грн (ID транзакції: 1574405751 ) на банківську картку № НОМЕР_6 (а.с.116-117).

Судовий розгляд справи 17.07.2026 не відбувся та був відкладений на 18.09.2026 у зв`язку із заявленим позивачем клопотанням про витребування інформації, щодо зарахування кредитних коштів на картковий рахунок відповідача від АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК».

Про час та місце розгляду справи позивач та його представниця повідомлені належним чином, шляхом отримання відповідних процесуальних документів у електронному кабінеті в підсистемі ЕСІТС «Електронний суд» ( а.с. 99-100, 138-141).

Згідно положень визначених ч. 7 ст. 14 ЦПК України, що перегукується з пунктом 17 розділу ІІІ Положення про ЄСІТС визначено, що особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Відповідач повідомлявся шляхом направлення на адресу його зареєстрованого місця проживання ухвали про відкриття провадження у справі та судового повідомлення про час та місце розгляду справи та розміщенням відповідного оголошення на офіційному сайті «Судова влада України» ( а.с. 101, 136, 147 ).

Так, Верховний Суд у постанові від 27.07.2022 у справі №908/3468/13 зробив висновок, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б, від 04.03.2021 у справі № 910/6835/20).

Наведене свідчить, що відповідач належним чином повідомлений про відкриття провадження у справі та про час і місце розгляду.

У відповідності до ст.178 ЦПК України, відповідач не скористався своїм правом подання до суду відзиву на позовну заяву та/або заяви із запереченням проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомленням сторін.

Від сторін не надійшло заперечень проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін чи клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін.

Розгляд справи проведено у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, у відповідності із ч. 5 ст. 279 ЦПК України за наявними у справі матеріалами.

Клопотань від сторін про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін не надходило.

Судовий розгляд справи здійснюється за правилами спрощеного позовного провадження на підставі наявних у суду матеріалів, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Суд, ознайомившись із позовною заявою, дослідивши надані позивачем оригінали електронних доказів та інші матеріали справи, за відсутності відзиву відповідача, дійшов висновку, що у задоволенні позову слід відмовити з огляду на таке.

Як встановлено судом, 16.03.2025 між ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та ОСОБА_1 укладено договір про відкриття кредитної лінії №1526-5661 продукту «MiniKasa» від 16.03.2025 (а.с. 12-22).

Вказаний кредитний договір укладено з використанням інформаційно-телекомунікаційної системи вебсайту ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та підписано відповідачем електронним підписом за допомогою одноразового ідентифікатора А7566.

Положеннями п. 2.1 договору визначено, що кредитодавець відкриває для позичальника кредитну лінію на умовах, визначених цим договором.

Відповідно до п. 4.1 договору загальний розмір кредиту (сума кредиту) становить 7 000,00 грн.

Умовами п. 4.2 договору встановлено дату надання (видачі) кредиту - 16.03.2025.

Зі змісту п. 4.6 договору вбачається, що кредит надається позичальнику шляхом безготівкового переказу грошової суми, визначеної у п. 4.1 договору, на банківський рахунок позичальника з використанням зазначених ним реквізитів електронного платіжного засобу.

Умовами п. 4.10 договору передбачено, що нарахування процентів за користування кредитом здійснюється на залишок неповерненої суми кредиту за кожен день користування кредитом, починаючи з дати видачі кредиту до дати фактичного повернення всієї суми кредиту, за стандартною процентною ставкою 1,00 % за кожен день користування кредитом протягом перших 180 календарних днів з дати укладення договору та 0,74 % за кожен день користування кредитом, починаючи зі 181 календарного дня дії договору до закінчення строку його дії або до дати фактичного повернення всієї суми кредиту.

Згідно з п. 4.11 договору комісія за видачу кредиту становить 15,00 % від суми виданого кредиту та нараховується на суму виданого за договором кредиту в день його видачі.

Відповідно до п. 4.14 договору строк кредитування становить 365 календарних днів з моменту перерахування кредиту позичальнику, дата повернення (виплати) кредиту - 15.03.2026.

У додатку № 2 до договору про відкриття кредитної лінії №1526-5661 продукту «MiniKasa» від 16.03.2025 міститься таблиця обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки (а.с. 32-33).

Відповідач ознайомився та погодився з Правилами відкриття кредитної лінії (надання споживчих кредитів) продукту «MiniKasa», підписавши їх електронним підписом за допомогою одноразового ідентифікатора А7566 (а.с. 24-32).

До матеріалів справи позивач долучив розрахунок заборгованості відповідача за договором про відкриття кредитної лінії №1526-5661 від 16.03.2025 станом на 13.04.2026 (а.с. 68-72).

Відповідно до зазначеного розрахунку позивач визначив загальну заборгованість відповідача у розмірі 33 530,00 грн, яка складається з 7 000,00 грн основного боргу, 21 980,00 грн процентів за користування кредитом, 3 500,00 грн процентів, нарахованих відповідно до ст. 625 ЦК України, та 1 050,00 грн комісії.

На підтвердження виконання свого зобов`язання щодо надання кредитних коштів ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» долучило до матеріалів справи довідку про перерахування суми кредиту, відповідно до якої за договором №1526-5661 від 16.03.2025 через платіжну систему EasyPay на платіжну картку № НОМЕР_6 здійснено платіж №1574405751 у сумі 7 000,00 грн. Датою здійснення операції у зазначеній довідці вказано 16.03.2025 (а.с. 66).

Вирішуючи питання щодо доведеності факту надання відповідачу кредитних коштів, суд виходить з такого.

Відповідно до статей 12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, а кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

За змістом статей 76-80 ЦПК України обставини, що мають значення для вирішення справи, встановлюються судом на підставі належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність та взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

У постанові Верховного Суду від 23.10.2019 у справі №917/1307/18 викладено правовий підхід, відповідно до якого принцип змагальності не створює для суду обов`язку вважати доведеною обставину лише тому, що про її існування стверджує одна зі сторін. Обставина підлягає доказуванню стороною, яка на неї посилається, таким чином, щоб з урахуванням поданих доказів висновок про її існування був більш переконливим, ніж протилежний. Визнання обставини доведеною лише тому, що інша сторона її не спростувала, не відповідає принципу змагальності.

Отже, сама по собі відсутність заперечень відповідача та неподання ним відзиву не звільняють позивача від процесуального обов`язку довести обставини, на яких ґрунтуються заявлені позовні вимоги.

Звертаючись до суду з цим позовом, ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» посилається на належне виконання ним обов`язку кредитодавця за договором про відкриття кредитної лінії №1526-5661 від 16.03.2025 та фактичне надання ОСОБА_1 кредитних коштів у сумі 7 000,00 грн.

Відтак фактичне надання відповідачу кредитних коштів є однією з обставин, на яких безпосередньо ґрунтуються заявлені позовні вимоги, а тому обов`язок доведення цієї обставини покладається саме на позивача.

При цьому умовами самого договору момент фактичного перерахування кредитних коштів має самостійне юридичне значення, оскільки відповідно до п. 4.14 договору строк кредитування обчислюється з моменту перерахування кредиту позичальнику. Отже, встановлення факту укладення сторонами електронного кредитного договору саме по собі не є достатнім для висновку про фактичне надання відповідачу передбаченої договором суми кредиту.

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинним документом є документ, який містить відомості про господарську операцію.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 зазначеного Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи.

У постанові Верховного Суду від 30.01.2018 у справі №161/16891/15-ц зазначено, що кредитор має довести надання позичальникові грошових коштів у розмірі та на умовах, встановлених договором, а доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір, є, зокрема, первинні документи, оформлені відповідно до ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Подібний підхід щодо необхідності підтвердження кредитної заборгованості належними первинними документами та виписками з рахунків викладено Верховним Судом у постанові від 20.05.2022 у справі №336/4796/18.

Крім того, у постанові від 30.08.2022 у справі №509/2976/19 Верховний Суд погодився з висновком про те, що саме по собі укладення кредитного договору не є достатнім підтвердженням фактичного отримання позичальником кредитних коштів за відсутності належних доказів їх надання.

У цій справі позивач на підтвердження фактичного надання кредитних коштів посилається, зокрема, на довідку про їх перерахування, відповідно до якої за договором №1526-5661 від 16.03.2025 через платіжну систему EasyPay на платіжну картку № НОМЕР_6 здійснено платіж №1574405751 у сумі 7 000,00 грн, датою якого зазначено 16.03.2025.

Разом з тим 16.07.2026 саме представниця позивача звернулася до суду з клопотанням про витребування від АТ «Універсал Банк» інформації щодо належності ОСОБА_1 банківської картки № НОМЕР_6 та виписки з банківського рахунку щодо надходження на цю картку 30.07.2025 коштів у сумі 7 000,00 грн за транзакцією ID 1574405751 (а.с. 116-117).

Ухвалою Володарського районного суду Київської області від 17.07.2026 зазначене клопотання задоволено та витребувано від АТ «Універсал Банк» підтвердження належності відповідачу банківської картки № НОМЕР_6 , а також виписку з банківського рахунку щодо надходження 30.07.2025 коштів у сумі 7 000,00 грн (ID транзакції 1574405751 ) на зазначену банківську картку.

На виконання ухвали суду АТ «Універсал Банк» повідомило, що на ім`я ОСОБА_1 емітовано платіжну картку № НОМЕР_8 . Водночас банк повідомив, що 30.07.2025 на вказану платіжну картку платіж у сумі 7 000,00 грн не зараховувався (а.с. 142, 144).

Надана АТ «Універсал Банк» виписка за картковим рахунком за 30.07.2025 узгоджується із зазначеною інформацією: баланс на початок та кінець періоду становив 2 080,49 грн, сума зарахувань за цей період - 0,00 грн, операції із зарахування 7 000,00 грн відсутні (а.с.143, 145).

Таким чином, сукупність доказів, на які посилається сторона позивача на підтвердження фактичного надання кредитних коштів, містить істотну неусунуту суперечність.

Так, за однакового номера платіжної операції №1574405751, однакової суми - 7 000,00 грн та однієї й тієї самої платіжної картки № НОМЕР_6 у наданій позивачем довідці про перерахування кредитних коштів датою операції зазначено 16.03.2025, тоді як у поданому представницею позивача клопотанні про витребування доказів вона просила перевірити надходження коштів за цією ж транзакцією 30.07.2025.

При цьому перевірка конкретної операції, яку сама сторона позивача визначила у клопотанні про витребування доказів, банком, який емітував та обслуговував відповідну платіжну картку, факту зарахування 7 000,00 грн 30.07.2025 не підтвердила.

Встановлена розбіжність щодо дати однієї й тієї самої заявленої позивачем платіжної операції №1574405751 позивачем не усунута, а сукупність поданих у справі доказів не дає суду достатніх підстав для достовірного встановлення факту фактичного зарахування відповідачу 7 000,00 грн саме на виконання договору про відкриття кредитної лінії №1526-5661 від 16.03.2025.

Суд враховує, що сама по собі наявність укладеного між сторонами кредитного договору визначає взаємні права та обов`язки його сторін, однак не звільняє позивача від обов`язку довести фактичне виконання свого зобов`язання щодо надання кредитних коштів, якщо саме з таким виконанням позивач пов`язує виникнення заявленої до стягнення заборгованості.

Наданий позивачем розрахунок заборгованості також не усуває встановленої суперечності, оскільки складений самим кредитодавцем виходячи з початкової суми основного боргу 7 000,00 грн та відображає здійснений позивачем розрахунок заявленої заборгованості, однак сам по собі не підтверджує фактичного зарахування кредитних коштів на банківський рахунок відповідача.

Відсутність відзиву та заперечень відповідача за таких обставин не може розцінюватися як підтвердження факту отримання ним кредитних коштів, оскільки такий підхід фактично покладав би на відповідача обов`язок спростувати обставину, яку відповідно до засад змагальності та розподілу тягаря доказування зобов`язаний довести позивач.

За таких обставин, оцінивши наявні у справі докази як кожен окремо, так і в їх сукупності та взаємному зв`язку, суд доходить висновку, що позивач не усунув суперечності у поданих ним доказах щодо фактичного перерахування кредитних коштів та не довів сукупністю наданих доказів фактичного надання ОСОБА_1 7 000,00 грн на виконання договору про відкриття кредитної лінії №1526-5661 від 16.03.2025.

Оскільки позивачем не доведено фактичного надання відповідачу суми кредиту, відсутні достатні фактичні та правові підстави для покладення на відповідача обов`язку повернути заявлені 7 000,00 грн основного боргу, а також для задоволення похідних від цієї вимоги вимог про стягнення процентів, комісії та інших нарахувань, розрахованих позивачем виходячи з факту надання зазначеної суми кредиту.

Отже, позовні вимоги ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволенню не підлягають.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України у зв`язку з відмовою у задоволенні позову понесені позивачем судові витрати покладаються на позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 526, 527, 530, 611, 625-631,1046,1049,1054 ЦК України, ст.ст.12,13,141, 258-259, 263, 264, 265, 272, 273, 274-279 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Відмовити у задоволенні позовних вимог ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "УКР КРЕДИТ ФІНАНС" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Повний текст судового рішення складено - 23.09.2026.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Г. Л. Моргун