Рішення № 140003397, 22.09.2026, Пулинський районний суд Житомирської області (до 25.04.2025 - Червоноармійський районний суд Житомирської області)

ПУЛИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 292/752/26

Провадження № 2/292/602/26

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 вересня 2026 року с-ще Пулини

Пулинський районний суд Житомирської області у складі головуючого судді Лотуги В. Ф., з участю секретаря судового засідання Черниш М. В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Кредит-капітал" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

В С Т А Н О В И В :

У серпні 2026 року ТОВ "Фінансова компанія "Кредит-капітал" звернулося до суду із позовом в якому просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором №4536911 від 07.04.2024 в розмірі 63 000 грн та судові витрати.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 07.04.2024 між ТОВ "Лінеура Україна" та ОСОБА_1 укладено договір про надання коштів на умовах споживчого кредиту №4536911, відповідно до умов якого відповідачу надано грошові кошти в розмірі 6000 грн.

Товариство свої зобов"язання за кредитним договором виконало в повному обсязі, а саме - надало відповідачу грошові кошти в обсязі та у строк визначений умовами кредитного договору. Однак відповідач не виконав належним чином умови кредитного догвору.

14.11.2024 між ТОВ "Лінеура Україна" та ТОВ "ФК "Кредит-капітал" укладено договір факторингу №14/11/2024, у відповідності до умов якого позивач набув право грошової вимоги до боржників, у тому числі і до ОСОБА_1 за кредитним договором №4536911 від 07.04.2024.

Станом на дату подання позову заборгованість відповідача перед позивачем становить 63000 грн, з яких за тілом кредиту - 6000 грн, за процентами - 54000 грн., за пенею/штрафом - 3000 грн.

Ухвалою суду від 31.08.2026 відкрито провадження у справі, розгляд її призначено у порядку спрощеного позовного провадження, з повідомленням сторін.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, про день та час слухання справи повідомлений належним чином, надав суду письмове клопотання, в якому просить розгляд справи здійснювати за його відсутності. Задовольнити позовні вимоги у повному обсязі. Проти заочного розгляду справи не заперечує.

У судове засідання відповідач не з`явився, про місце та час розгляду справи повідомлений належним чином, до суду повернувся конверт з відміткою про невручення рекомендованого листа у зв`язку з тим, що адресат не проживає за вказаною адресою. Відзив на позов, заяви про розгляд справи за його відсутності або відкладення розгляду справи до суду не надходили.

З викладених обставин суд вирішує справу на підставі наявних у ній доказів з ухваленням заочного рішення на підставі ст. 280 ЦПК України, оскільки представник позивача не заперечує проти такого вирішення справи.

Згідно ч. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши подані докази, суд приходить до наступного висновку.

07.04.2024 між ТОВ "Лінеура Україна" та ОСОБА_1 , укладеного договір №4536911 про надання коштів на умовах споживчого кредиту.

Згідно умов договору та паспорту споживчого кредиту, відповідачу надано кредит у розмірі 6000 грн, строком на 360 днів, на споживчі (особисті) потреби, періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 30 днів, стандартна процентна ставка становить 2,50% (912,50% річних) за кожен день користування кредитом та застосовується в межах всього строку кредиту. Знижена процентна ставка - 0,01% (3,65% річних). Загальні витрати за кредитом за стандартною процентною ставкою - 54000 грн, загальні витрати за кредитом за зниженою процентною ставкою - 49518 грн. Орієнтовна реальна річна процентна ставка за стандартною процентною ставкою - 99923,40% річних, за зниженою процентною ставкою - 14297,67% річних. Орієнтовна загальна вартість кредиту за стандартною ставкою за весь строк кредитування - 60000 грн.

Кошти в розмірі 6000 грн перераховані на зазначену в договорі відповідачем платіжну картку № НОМЕР_1 .

Відповідно до таблиці обчислення загальної вартості кредиту для клієнта (споживача) та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, дата видачі кредиту - 07.04.2024, кількість днів у розрахунковому періоді - 30, всього 360 днів, чиста сума кредиту - 6000 грн, всього - 55518 грн, сума кредиту за договором/погашення суми кредиту - 6000 грн, проценти за користування кредитом всього 49518 грн, реальна річна процентна ставка - 14297,67%, загальна вартість кредиту - 55518 грн.

Згідно довідки ТОВ "Лінеура Україна", ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з яким укладено договір №4536911 від 07.04.2024, ідентифікований товариством. Акцепт договору підписаний позичальником одноразовим ідентифікатором - 27014, який 07.04.2024 13:38:58 відправлений на номер телефону НОМЕР_2 .

З довідки ТОВ "Пейтек Україна" №20241114-2650 від 14.11.2024, вбачається, що на підставі договору про надання платіжних послуг з переказу коштів без відкриття рахунку № НОМЕР_3 від 03.01.2024, від ТОВ "Лінеура Україна" 07.04.2024 о 13:45:10 успішно перераховано кошти в сумі 6000 грн на платіжну картку клієнта НОМЕР_4 .

Відповідно до розрахунку заборгованості за договором №4536911 від 07.04.2024 про надання коштів на умовах споживчого кредиту, складеного ТОВ "Лінеура Україна", станом на 14.11.2024 ОСОБА_1 має заборгованість в розмірі 42300 грн, з них за тілом кредита - 6000 грн, за процентами - 33300 грн, штрафні санкції - 3000 грн.

14.11.2024 між ТОВ "Лінеура Україна" (клієнт) та ТОВ "ФК "Кредит-капітал" (фактор) укладено договір факторингу №14/11/2024, у відповідності до умов якого фактор передає грошові кошти в розпорядження клієнта (ціна продажу) за плату, а клієнт відступає факторові права грошової вимоги (права вимоги) до боржників за кредитними договорами (портфель заборгованості). Права вимоги переходять до фактора з моменту надходження грошових коштів в повному обсязі в розмірі, визначеному в п. 7.1 договору, на рахунок клієнта, після чого фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно їх заборгованості.

Згідно акту приймання-передачі реєстру боржників від 14.11.2024 до договору факторингу №14/11/2024 від 14.11.2024, укладеного між ТОВ "Лінеура Україна" та ТОВ "ФК "Кредит-капітал", клієнт передав, а фактор прийняв реєстр боржників кількістю 4914, загальна сума заборгованості - 96 718 572,04 грн.

З витягу з реєстру боржників до договору факторингу №14/11/2024 від 14.11.2024, вбачається, що ТОВ "Лінеура Україна" відступило ТОВ "ФК "Кредит-капітал" право вимоги заборгованості боржника ОСОБА_1 за кредитним договором №4536911 від 07.04.2024, в розмірі 42300 грн, з яких: 6000 грн - залишок по тілу кредиту, 33300 грн - залишок по відсоткам, 3000 грн - заборгованість по штрафам/пені.

Відповідно до платіжної інструкції №7534 від 14.11.2024, ТОВ "ФК "Кредит-капітал" здійснило оплату ТОВ "Лінеура Україна" згідно договору факторингу №14/11/2024 від 14.11.2024, в сумі 2519545,35 грн.

Згідно розрахунку заборгованості ТОВ "ФК "Кредит-капітал" за кредитним договором №4536911 від 07.04.2024, за період з 15.11.2024 по 01.04.2025 ОСОБА_1 має заборгованість в розмірі 63000 грн, з них за кредитом - 6000 грн, за процентами - 54000 грн, штрафні санкції - 3000 грн.

07.08.2026 позивачем направлено ОСОБА_1 досудову вимогу про те, що між ТОВ "Лінеура Україна" та ТОВ "ФК "Кредит-Капітал" укладений договір факторингу №14/11/2024 від 14.11.2024, відповідно до умов якого відбулося відступлення права вимоги за кредитним договором №4536911. Згідно кредитного договору він зобов"язаний у встановлений строк повернути кредит та сплатити відсотки за його користування. Вимагають виконати зобов"язання та негайно погасити заборгованість в сумі 63000 грн.

Відповідно до повідомлення АТ КБ "ПриватБанк" №20.1.0.0.0/7-260907/51389-БТ від 10.09.2026, на ім"я ОСОБА_1 в банку емітовано карту № НОМЕР_5 ( НОМЕР_6 ).

Відповідно до ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором.

Згідно статті 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події. У цих випадках додаткове оформлення відступлення права грошової вимоги не вимагається.

Відповідно до ч.1 ст. 205 ЦПК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Частиною 1-3 статті 207 ЦК України визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов"язання - це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов"язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов"язку.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

З положень частини першої та другої ст. 1056-1 ЦК України вбачається, що процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).

Згідно із ст. 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлений договором або законом.

Відповідно до статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однією зі сторін має бути досягнуто згоди.

Судом встановлено, що договір про надання споживчого кредиту між сторонами укладений в електронній формі, підписано позичальником електронним підписом, відтворений шляхом використання одноразового ідентифікатора (електронного підпису), який був надісланий на номер мобільного телефону відповідача.

Відповідно до частини 12 статті 11 Закону України "Про електронну комерцію" електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронні документи (повідомлення), пов`язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи.

Згідно частини 1 статті 12 Закону України "Про електронну комерцію", якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Верховний Суд у складі колегії суддів першої судової палати Касаційного цивільного суду у справі № 524/5556/19 від 12.01.2021 дійшов такого висновку, що електронним підписом з одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору. Це комбінація цифр і літер, або тільки цифр, або тільки літер, яку заявник отримує за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі "логін-пароль", або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом. При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту інтернет-магазину) вказується особа, яка створила замовлення. Оспорюваний договір про надання фінансового кредиту підписаний за допомогою одноразового пароля-ідентифікатора, тобто укладення між сторонами спірного правочину підтверджено належними та допустимими доказами.

Під час розгляду справи наданими позивачем доказами доведено укладення 07.04.2024 між ТОВ "Лінеура Україна" та ОСОБА_1 договору про надання споживчого кредиту в електронному вигляді, що відповідає ЦК України та Закону України "Про електронну комерцію".

Згідно ст.ст. 12, 13, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, суд сприяє всебічному і повному з`ясуванню обставин справи дотримуючись принципів диспозитивності та змагальності сторін. Суд розглядає справи в межах заявлених позовних вимог та на підставі наданих сторонами доказів. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Поданими доказами, позивачем доведено, що ТОВ "Лінеура Україна" свої зобов`язання за договором виконало в повному обсязі, а саме - відповідачу надано кредит в сумі 6000 грн, який перерахований на його банківську картку.

У той же час, відповідач не виконав взяті на себе зобов`язання за кредитним договором, грошові кошти не повернув.

Згідно з наданим позивачем розрахунком заборгованість ОСОБА_1 становить 63000 грн, яка складається із заборгованості за тілом кредиту - 6000 грн, за процентами - 54000 грн, за штрафом - 3000 грн.

З розрахунків вбачається, що ОСОБА_1 в межах строку дії кредитного договору нараховано відсотки за користування кредитом по 2,50%.

Однак, суд не погоджується щодо заявленої позивачем до стягнення суми заборгованості за нарахованими відсотками, виходячи з наступного.

Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг" від 22 листопада 2023 року, який набрав чинності 24 грудня 2023 року доповнено статтю 8 Закону України "Про споживче кредитування" пунктом 5, яким встановлено, що максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %.

Пунктом 17 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України "Про споживче кредитування" передбачено, що тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг", установити, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5 %; протягом наступних 120 днів - 1,5 %.

Наведені норми, які регулюють питання споживчого кредитування та передбачають, що починаючи з 24 грудня 2023 року денна ставка має бути не більше 2,5 %, з 22 квітня 2024 року не більше 1,5 %, а з 20 серпня 2024 року не більше 1 %.

Договір №4536911 про надання коштів на умовах споживчого кредиту між ТОВ "Лінеура Україна" та відповідачем укладений 07.04.2024, а тому з огляду на внесені зміни до Закону, визначення відсотків у договорі за користування кредитними коштами та їх подальше нарахування мало б здійснюватися з урахуванням положень п. 5 ст. 8, п. 17 Прикінцевих та перехідних положень ЗУ "Про споживче кредитування", а саме - за процентною ставкою з 22.04.2024 по 19.08.2024 не більше 1,5 %, а у подальшому по 1%.

Отже, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню проценти розрахунок яких проведений судом з урахуванням положень Закону України "Про споживче кредитування" відповідно до заявленої вимоги позивача щодо стягнення нарахованих відсотків саме по 01.04.2025:

з 07.04.2024 по 21.04.2024 на суму 2250 грн, з розрахунку - 6000 грн (тіло кредиту) х 2,50% (розмір денної процентної ставки) х 15 днів (кількість днів у періоді);

з 22.04.2024 по 20.08.2024 на суму 10890 грн, з розрахунку - 6000 грн (тіло кредиту) х 1,5% (розмір денної процентної ставки) х 121 день (кількість днів у періоді);

з 21.08.2024 по 01.04.2025 на суму 13440 грн, з розрахунку - 6000 грн (тіло кредиту) х 1% (розмір денної процентної ставки) х 224 днів (кількість днів у періоді).

При зазначених обставинах, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню відсотки на загальну суму 26580 грн (2250+10890+13440).

Також, суд не погоджується щодо стягнення з відповідача штрафу в розмірі 3000 грн, виходячи з наступного.

Відповідно до пункту 18 "Прикінцевих та перехідних положень" ЦК України, який доповнений Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період воєнного стану" від 15.03.2022 №2120-IX та набрав чинності 17.03.2022, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24.02.2022 за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг" від 22.11.2023 № 3498-ІХ, який набрав чинності 24.12.2023, внесено зміни до Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про споживче кредитування" та пункт 6 викладено в новій редакції, яким передбачено умови звільнення споживача від відповідальності перед кредитодавцем за прострочення виконання зобов`язання за договором про споживчий кредит, у тому числі від обов`язку сплати кредитодавцю неустойки (штрафу, пені) у період з 1 березня 2020 року до припинення зобов`язань за договором про споживчий кредит, укладеним до тридцятого дня включно з дня набрання чинності даним Законом України, у тому числі того, строк дії якого продовжено після набрання чинності.

Указом Президента України №№64/2022 від 24.02.2022, який затверджений Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, з 05 години 30 хвилин 24.02.2022 введено воєнний стан, який неодноразово продовжувався і діє на час розгляду справи.

Відповідно до ст. 4 ЦК України основу цивільного законодавства України становить Конституція України. Основним актом цивільного законодавства є Цивільний кодекс України. Актами цивільного законодавства є також інші закони України, які приймаються відповідно до Конституції України та цього Кодексу.

Згідно частин 2, 3 ст. 66 Закон України "Про правотворчу діяльність", у разі виявлення колізії між кодексом і первинним законом пріоритет у застосуванні має норма права, що міститься у кодексі, якщо інше не передбачено таким кодексом. У разі виявлення колізії між нормативно-правовими актами різної юридичної сили пріоритет у застосуванні мають норми, що містяться у нормативно-правовому акті вищої юридичної сили.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово виснувала, що прийняття законів, які регулюють однопредметні цивільні відносини інакше, ніж ЦК України, можливе тільки з одночасним внесенням змін до цього Кодексу (аналогічного підходу дотримав Конституційний Суд України у рішенні від 13 березня 2012 року № 5-рп/2012 (абзац сьомий підпункту 3.1 пункту 3 мотивувальної частини)). Якщо ЦК України та інший нормативно-правовий акт, який має юридичну силу закону України, містять однопредметні приписи різного змісту, то пріоритетними є приписи ЦК України (постанови Великої Палати Верховного Суду від 22 червня 2021 року у справі № 334/3161/17 (пункт 17), від 18 січня 2022 року у справі № 910/17048/17 (пункт 78), від 29 червня 2022 року у справі № 477/874/19 (пункт 69), від 03 жовтня 2023 року у справі № 686/7081/21(пункт 42), від 09 листопада 2023 року у справі № 420/2411/19 (пункт 75).

Відповідно до ч. 1 ст. 14 ЦК України особа може бути звільнена від цивільного обов`язку або його виконання у випадках, встановлених договором або актами цивільного законодавства.

Враховуючи викладене та те, що штраф за кредитним договором нарахований з 13 травня 2024 року, тобто під час дії на всій території України воєнного стану, до спірних правовідносин підлягають застосуванню положення пункту 18 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" ЦК України, а не п. 6 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про споживче кредитування", оскільки норми ЦК України є пріоритетними над нормами Закону.

При зазначених обставинах, відповідач звільняється від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за прострочення виконання зобов`язання, а тому заявлена вимога про стягнення з відповідача штрафу в розмірі 3000 грн, задоволенню не підлягає.

Отже, з ОСОБА_1 підлягає стягненню заборгованість в розмірі 32580 грн, з них: за тілом кредиту - 6000 грн, за процентами - 26580 грн, що становить 51,71% ціни позову.

Оскільки ОСОБА_1 не виконав умови договору та не сплатив заборгованості в добровільному порядку, суд вважає стягнути з нього на користь позивача примусово заборгованість в сумі 32580 грн, так як згідно укладеного договору позивач набув права вимоги до відповідача.

Як зазначено в ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать зокрема витрати на професійну правничу допомогу.

Статтею 137 ЦПК України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Згідно п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до пунктів 1, 2 частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності витрат з надання правничої допомоги (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

З матеріалів справи вбачається, що на підтвердження понесених судових витрат на професійну правничу допомогу позивачем надано договір про надання правової (правничої) допомоги №0107 від 01.07.2025, акт №477 наданих послуг (правової (правничої) допомоги) від 07.08.2026 на суму 8000 грн (перерахунок суми наданих послуг протягом року з моменту його підписання), детальний опис наданих послуг до нього від 07.08.2026.

Враховуючи, що позивачем надано суду розрахунок витрат із зазначенням конкретних видів та вартості правничої допомоги, суд вважає, що ТОВ "ФК "Кредит-Капітал" надані належні докази на їх підтвердження, а тому вимоги про стягнення витрат пов`язаних із наданням правничої допомоги підлягають задоволенню пропорційно до розміру задоволених позовних вимог у розмірі 8000х51,71% = 4136 грн 80 коп.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При зверненні до суду позивачем був сплачений судовий збір у сумі 2662,40 грн, а тому з відповідача на користь позивача слід стягнути судові витрати за сплату судового збору пропорційно до розміру задоволених позовних вимог у розмірі (32580/63000)х2662,40 = 1376 грн 84 коп.

Керуючись ст.ст. 76, 211, 247, 258, 259, 263-265, 273, 280-289, 352, 354 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В :

Задовольнити частково позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Кредит-Капітал" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованого по АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_7 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Кредит-Капітал" (код ЄДРПОУ 35234236, IBAN: НОМЕР_8 в АТ "КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК", МФО 300614, місцезнаходження: 79029, вул. Смаль-Стоцького, 1, корпус 28, м. Львів) заборгованість за кредитним договором №4536911 від 07.04.2024 в розмірі 32580 (тридцять дві тисячі п"ятсот вісімдесят) грн, судовий збір в сумі 1376 (одна тисяча триста сімдесят шість) грн 84 (вісімдесят чотири) коп. та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 4136 (чотири тисячі сто тридцять шість) грн 80 (вісімдесят) коп.

В іншій частині позову відмовити.

Відповідачу, який не з`явився в судове засідання, направляється копія заочного рішення в порядку, передбаченому статтею 272 цього Кодексу.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 30 днів з дня його проголошення. Заочне рішення може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги до Житомирського апеляційного суду протягом 30-ти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Відомості про учасників справи.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Кредит-Капітал", знаходиться за адресою: 79029, вул. Смаль-Стоцького, 1, корпус 28, м. Львів, код ЄДРПОУ 35234236.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_7 .

Суддя В. Ф. Лотуга