Рішення № 140003352, 23.09.2026, Романівський районний суд Житомирської області

УКРАЇНА

Романівський районний суд Житомирської області

290/841/26

2-о/290/61/26

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

23 вересня 2026 рокуселище Романів

Романівський районний суд Житомирської області у складі головуючого судді Шакалова А.В., за участю секретаря судового засідання Кліменчук С.В., заявниці ОСОБА_1 , представника заявниці адвоката Крижанівського Олега Анатолійовича,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку окремого провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , представник адвокат Крижанівський Олег Анатолійович, заінтересована особа Романівська селищна рада Житомирської області, про встановлення факту, що має юридичне значення,

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст вимог заявниці

У серпні 2026 року ОСОБА_1 в особі представника адвоката Крижанівського О.А. звернулася до суду із заявою про встановлення факту, що має юридичне значення, в якій просила встановити факт проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , однією сім`єю з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 .

В обґрунтування заяви зазначено, що з 10 червня 1989 року заявниця та ОСОБА_2 перебували у зареєстрованому шлюбі та проживали однією сім`єю у житловому будинку АДРЕСА_1 . Шлюб розірвано 21 жовтня 1999 року, однак і після цього заявниця та ОСОБА_2 проживання однією сім`єю не припиняли, продовжували проживати спільно, вести спільне господарство аж до смерті ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_3 . Оскільки на час смерті спадкодавця шлюб між ним і заявницею зареєстрованим не був, для реалізації права на спадкування у четвертій черзі за статтею 1264 ЦК України заявниці необхідно встановити факт проживання зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини. Листом Романівської державної нотаріальної контори від 24 липня 2026 року № 761/02-14 заявниці відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом і роз`яснено право на звернення до суду.

2. Позиція заінтересованої особи

Заінтересована особа Романівська селищна рада Житомирської області, належним чином повідомлена про дату, час і місце судового засідання, у судове засідання представника не направила; у поданій заяві від 17 серпня 2026 року № 2051/04-33 зазначила, що при розгляді та вирішенні справи по суті покладається на розсуд суду, проти задоволення заявлених вимог не заперечує, просила розглянути справу за відсутності її представника.

3. Пояснення заявниці та її представника в судовому засіданні

Представник заявниці адвокат Крижанівський О.А. в судовому засіданні заяву підтримав у повному обсязі, просив задовольнити її з підстав, викладених у заяві.

Заявниця ОСОБА_1 заяву підтримала та пояснила суду, що з ОСОБА_2 вона перебувала у зареєстрованому шлюбі з 1989 року. У 1999 році шлюб було розірвано, проте зроблено це було формально, з метою отримання соціальної допомоги від держави, а фактично розірвання шлюбу подружніх стосунків не припинило: після розірвання шлюбу вона і ОСОБА_2 проживання однією сім`єю не припиняли, весь час проживали разом, вели спільне господарство, піклувались один про одного аж до дня смерті ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_3 .

4. Показання свідків

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_3 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_2 , пояснила, що є сусідкою заявниці, знає сім`ю ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з кінця 80-х років ХХ століття та може підтвердити, що вони весь цей час, включно з періодом після 1999 року, проживали разом однією сім`єю, вели спільне господарство; про те, що заявниця і ОСОБА_2 були офіційно розлучені, свідку стало відомо лише нещодавно. Також свідок повідомила, що у заявниці та ОСОБА_2 є спільний син ОСОБА_4 , який тривалий час проживає у Республіці Польща, де має власну родину; про інших можливих спадкоємців ОСОБА_2 свідку невідомо.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_5 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_2 , надала аналогічні за змістом показання: підтвердила, що є сусідкою заявниці, знає сім`ю ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з кінця 80-х років ХХ століття, весь цей час заявниця та ОСОБА_2 проживали спільно як одна сім`я, про офіційне розірвання їхнього шлюбу дізналася лише нещодавно; підтвердила наявність у заявниці та ОСОБА_2 спільного сина ОСОБА_6 , який проживає у Республіці Польща і має там власну сім`ю; відомостей про інших спадкоємців ОСОБА_2 не має.

Суд приймає показання свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_5 як належні і допустимі докази, оскільки вони є послідовними, узгоджуються між собою та з письмовими доказами, наявними в матеріалах справи, надані особами, обізнаними з обставинами справи особисто протягом тривалого часу, свідки попереджені про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиві показання, а їхньої заінтересованості в результаті розгляду справи судом не встановлено.

5. Докази, досліджені судом

Судом досліджено: копію свідоцтва про смерть ОСОБА_2 серії НОМЕР_2 , виданого 07.07.2026 (актовий запис № 174), яким засвідчено смерть ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_4 ; витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо реєстрації шлюбу (актовий запис № 6 від 10.06.1989, Виконавчий комітет Врублівської сільської ради Романівського району Житомирської області) та його розірвання (актовий запис № 78 від 21.10.1999 на підставі рішення суду Дзержинського району Житомирської області); довідку Врублівського старостинського округу Романівської селищної ради від 08.07.2026 № 214, якою підтверджено, що на день смерті ОСОБА_2 був зареєстрований і проживав за адресою: АДРЕСА_1 , а до складу його сім`ї входила співмешканка ОСОБА_1 ; довідку Романівської селищної ради від 08.07.2026 № 215 про те, що поховання ОСОБА_2 здійснено заявницею за власний рахунок; витяг з Реєстру територіальної громади, згідно з яким заявниця зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , з 18.06.1987; лист завідувача Романівської державної нотаріальної контори від 24.07.2026 № 761/02-14 про відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину; витяг про реєстрацію спадкової справи № 151/2026 від 24.07.2026; ордер адвоката Крижанівського О.А.; заяву заінтересованої особи від 17.08.2026 № 2051/04-33.

Мотиви, з яких суд виходив, та застосовані норми права

Відповідно до пункту 5 частини другої статті 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Згідно з пунктом 5 частини першої статті 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу.

Відповідно до пункту 2 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30 травня 2008 року № 7 якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися до суду із заявою про встановлення цих фактів, яка за відсутності спору розглядається за правилами окремого провадження; зокрема в такому порядку підлягають розгляду заяви про встановлення факту проживання зі спадкодавцем однією сім`єю.

У четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини (стаття 1264 ЦК України).

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду в постанові від 13 травня 2024 року у справі № 727/8026/23 зазначив, що для набуття права на спадкування за законом на підставі статті 1264 ЦК України необхідне встановлення таких юридичних фактів: а) проживання однією сім`єю зі спадкодавцем; б) на час відкриття спадщини має сплинути щонайменше п`ять років, протягом яких спадкодавець та особа проживали однією сім`єю.

Відповідно до частини другої статті 3 Сімейного кодексу України сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 22 серпня 2018 року у справі № 644/6274/16-ц (провадження № 14-283цс18) вказала, що обов`язковими умовами для визнання особи членом сім`ї, крім спільного проживання, є ведення спільного господарства, тобто наявність спільних витрат, спільного бюджету, спільного харчування, участь у витратах на утримання житла, надання взаємної допомоги, наявність домовленостей про порядок користування житловим приміщенням та інших обставин, які засвідчують реальність сімейних відносин. Цей висновок узгоджується з підходом, викладеним у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 07 лютого 2024 року у справі № 343/481/22, згідно з яким при встановленні наявності в осіб спільного побуту слід також враховувати ознаки, притаманні поняттю домогосподарства.

У постанові Верховного Суду від 17 червня 2020 року у справі № 755/18012/16-ц (провадження № 61-40658св18) зазначено, що необхідною умовою застосування положень статті 1264 ЦК України є встановлення факту неперебування осіб у будь-якому іншому зареєстрованому шлюбі упродовж періоду, стосовно якого встановлюється факт спільного проживання однією сім`єю.

Європейський суд з прав людини у рішенні у справі «Ельсхольц проти Німеччини» зазначив, що поняття «сімейне життя» за статтею 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод не обмежується виключно стосунками, заснованими на шлюбі, і може охоплювати інші фактичні «сімейні» de facto зв`язки, за яких сторони проживають разом поза шлюбом.

Оцінюючи наявні у справі докази за правилами статті 89 ЦПК України в їх сукупності, суд встановив таке.

Шлюб між заявницею та ОСОБА_2 зареєстровано 10 червня 1989 року (актовий запис № 6) і розірвано 21 жовтня 1999 року (актовий запис № 78). Отже, з часу державної реєстрації розірвання шлюбу і до дня смерті ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_3 сторони не перебували у зареєстрованому шлюбі, а тривалість спірного періоду становить майже 27 років, що значно перевищує п`ятирічний строк, передбачений статтею 1264 ЦК України.

Заявниця з 18 червня 1987 року й дотепер зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , тобто за тією самою адресою, за якою на день смерті був зареєстрований і фактично проживав ОСОБА_2 , що підтверджено довідкою Романівської селищної ради від 08.07.2026 № 214, у якій заявницю прямо зазначено як співмешканку у складі сім`ї ОСОБА_2 на момент його смерті.

Факт постійного спільного проживання заявниці та ОСОБА_2 однією сім`єю, ведення ними спільного побуту й господарства як до, так і після формального розірвання шлюбу, підтверджується поясненнями заявниці та узгодженими між собою показаннями незаінтересованих свідків ОСОБА_3 і ОСОБА_5 , які особисто обізнані з обставинами проживання сторін протягом майже сорока років і лише нещодавно дізналися про факт офіційного розірвання їхнього шлюбу, що додатково свідчить про те, що зовнішньо, у побуті та у сприйнятті оточення, заявниця та ОСОБА_2 продовжували існувати як подружжя. Суд враховує, що саме по собі формальне розірвання шлюбу органом державної реєстрації актів цивільного стану не спростовує встановленого судом факту подальшого проживання сторін однією сім`єю, якщо фактичні сімейні відносини між ними не припинялися, а обставини справи, зокрема мотиви розірвання шлюбу, на які послалася заявниця, не спростовують, а пояснюють суто формальний характер такого розірвання.

Крім того, судом враховано довідку Романівської селищної ради від 08.07.2026 № 215, якою підтверджено, що саме заявниця за власний рахунок здійснила поховання ОСОБА_2 , що є додатковим підтвердженням наявності між заявницею і спадкодавцем усталених сімейних відносин, притаманних подружжю, включно з піклуванням одне про одного.

Належних і допустимих доказів перебування заявниці або ОСОБА_2 в цей період в іншому зареєстрованому шлюбі суду не надано і судом не встановлено, що відповідає одній з обов`язкових умов застосування статті 1264 ЦК України, сформульованій Верховним Судом у постанові від 17 червня 2020 року у справі № 755/18012/16-ц.

Таким чином, наявними у справі доказами в їх сукупності підтверджено обидва юридичні факти, необхідні для застосування статті 1264 ЦК України: факт проживання заявниці зі спадкодавцем однією сім`єю та сплив щонайменше п`яти років такого проживання до часу відкриття спадщини.

Суд також звертає увагу на таке. Допитані свідки повідомили, що заявниця та спадкодавець мають спільного сина, який тривалий час проживає у Республіці Польща. Це не є перешкодою для задоволення цієї заяви. Встановлення в цій справі факту проживання заявниці зі спадкодавцем однією сім`єю саме по собі не вирішує питання про належність заявниці права на спадкування, не визначає остаточного кола спадкоємців, черговості їх покликання до спадкування та порядку поділу спадкового майна, а є встановленням юридичного факту, необхідного заявниці лише для реалізації права на звернення із заявою про прийняття спадщини як спадкоємця четвертої черги. Це рішення не порушує і не може порушувати права інших можливих спадкоємців, зокрема сина заявниці та спадкодавця, оскільки питання про коло спадкоємців та підстави їх покликання до спадкування підлягають вирішенню нотаріусом або судом в окремому порядку, з урахуванням усіх заінтересованих осіб. У матеріалах справи відсутні відомості про наявність спору щодо права на спадщину, заінтересована особа проти задоволення заяви не заперечує, а тому підстав для залишення заяви без розгляду відповідно до статті 319 ЦПК України та роз`яснення заявниці права на звернення до суду з позовом суд не встановив.

Також, суд звертає увагу на відповідь державного нотаріуса Назарця Д.В. від 11.09.2026 надану на ухвалу суду про витребування доказів. Відповідно до якої спадкова справа після смерті ОСОБА_2 не заводилась.

За таких обставин суд дійшов висновку, що заявлені вимоги є доведеними, обґрунтованими наданими доказами та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судові витрати, понесені заявницею у зв`язку зі сплатою судового збору, покладаються на заявницю та відшкодуванню за рахунок заінтересованої особи не підлягають, оскільки остання проти задоволення заяви не заперечувала.

На підставі викладеного, керуючись статтею 1264 Цивільного кодексу України, статтею 3 Сімейного кодексу України, статтями 12, 81, 89, 141, 258, 259, 263265, 268, 293, 315319, 352355 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Заяву ОСОБА_1 , представник адвокат Крижанівський Олег Анатолійович, заінтересована особа Романівська селищна рада Житомирської області, про встановлення факту, що має юридичне значення, задовольнити.

Встановити факт проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки села Хижинці Дзержинського району Житомирської області, РНОКПП НОМЕР_1 , однією сім`єю, без реєстрації шлюбу, з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , за адресою: АДРЕСА_1 , у період з 21 жовтня 1999 року по 05 липня 2026 року.

Судові витрати, понесені заявницею, залишити за нею.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Житомирського апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повні дані учасників справи:

Заявниця ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 .

Представник заявниці адвокат Крижанівський Олег Анатолійович, РНОКПП НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_3 .

Заінтересована особа Романівська селищна рада Житомирської області, ЄДРПОУ 04345185, адреса: вул. С. Лялевича, буд. 2, смт Романів, Житомирський район, Житомирська область, 13001.

СуддяАндрій ШАКАЛОВ