Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа № 276/1241/26
Провадження по справі №2/276/934/26
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 вересня 2026 року селище Хорошів
Хорошівський районний суд Житомирської області в складі:
головуючого судді Бобра Д.О.,
за участю секретаря судового засідання Свиридок А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у спрощеному провадженні з викликом (повідомленням) сторін цивільну справу за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
В С Т А Н О В И В:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» (далі ТОВ «Коллект Центр») звернулось з позовом до ОСОБА_1 , в якому просить стягнути з відповідача заборгованість за договором №501104669 від 25.01.2019 року в розмірі 73728,39 грн, судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору в розмірі 2662,40 грн, витрати на правову допомогу в розмірі 25000,00 грн.
Позовні вимоги обгрунтовано тим, що 25.01.2019 між АТ «Альфа-Банк» та ОСОБА_1 було укладено Договір №501104669 (далі Договір), відповідно до умов якого кредитодавець надав позичальнику грошові кошти в розмірі 50000,00 грн., а позичальник зобов`язався повернути використану суму в строк до 25.01.2023 року та сплатити проценти за користування кредитними коштами в розмірі 18,99 %. Відповідно до протоколу № 2/2022 від 18.08.2022 року позачергових загальних зборів акціонерів АТ «АЛЬФА-БАНК» було змінено найменування з АТ «АЛЬФА-БАНК» на АТ «СЕНС БАНК».
17.05.2021 між АТ «Альфа-Банк» та ТОВ «ФК «Флексіс» було укладено договір №2, відповідно до якого АТ «Альфа-Банк» відступило на користь ТОВ «ФК «Флексіс» права грошової вимоги до боржників за кредитними договорами, у тому числі за Договором №501104669, що укладений між АТ «Альфа-Банк» та ОСОБА_1 .
У свою чергу, 18.05.2021 за договором № 18-05/2021 ТОВ «ФК «Флексіс» відступило право вимоги до боржників ТОВ «Вердикт капітал», в тому числі за Договором №501104669, що укладений між АТ «Альфа-Банк» та ОСОБА_1
10.01.2023 між ТОВ «Вердикт капітал» та ТОВ «Коллект Центр» було укладено договір №10-01/2023, відповідно до якого ТОВ «Вердикт капітал» відступило на користь ТОВ «Коллект Центр» права грошової вимоги до Боржників за кредитними договорами до позичальників, у тому числі за Договором №501104669, що укладений між АТ «Альфа-Банк» та ОСОБА_1 . Таким чином, ТОВ «Коллект Центр» наділено правом вимоги до Відповідача за договором №501104669.
Позивач стверджує, що первісний кредитор виконав взяті на себе зобов`язання, надавши позичальнику кредит відповідно до узгоджених умов. Водночас, відповідач не виконав взятих на себе зобов`язань з повернення коштів, заборгованість не погашає, проценти за користування кредитними коштами не сплачує, внаслідок чого утворилась заборгованість в розмірі 73728,39 грн, з яких заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту) 37537,60 грн, заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги 35897,85 грн, заборгованість за нарахованими процентами згідно кредитного договору (з моменту відступлення права вимоги по дату виготовлення розрахунку заборгованості) 292,94 грн. Оскільки відповідач добровільно не погашає заборгованість, представник позивача звернувся до суду з даним позовом.
Ухвалою Хорошівського районного суду Житомирської області від 28.07.2026 відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи у спрощеному провадженні з викликом (повідомленням) учасників справи.
Представник позивача в судове засідання не з`явився, у позові просить розгляд справи здійснювати за відсутності представника позивача, щодо винесення заочного рішення не заперечує.
Відповідач у судове засідання повторно не з`явився, причини неявки суду не повідомив, відзив до суду не подав, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, зокрема, шляхом направлення судової повістки за зареєстрованим місцем проживання відповідача, яка повернута до суду з відміткою Укрпошти про причини повернення «Адресат відсутній».
Відповідно до ч. 8 ст. 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Згідно із ч. 10 ст. 6 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» реєстрація місця проживання здійснюється тільки за однією адресою. У разі якщо особа проживає у двох і більше місцях, вона здійснює реєстрацію місця проживання за однією з цих адрес за власним вибором. За адресою зареєстрованого місця проживання з особою ведеться офіційне листування та вручення офіційної кореспонденції.
Відповідач, будучи повідомленим відповідно до ч. 8 ст. 128 ЦПК України про відкриття провадження у цивільній справі за позовом до нього про стягнення заборгованості за кредитним договором, відзив на позов у встановлений судом строк не надав.
Згідно з ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Відповідно до ст. 280 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений про час і місце судового засідання і від якого не надійшло повідомлення про поважність причин неявки, відповідач не подав відзив, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
З огляду на це та враховуючи одночасне існування умов, перелічених у частині першій статті 280 ЦПК України, визнавши достатніми наявні в справі матеріали для встановлення прав і взаємовідносин сторін, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності відповідача, який належним чином повідомлявся про судове засідання, у порядку заочного провадження і постановити заочне рішення.
З огляду на викладене, керуючись положеннями ст.ст. 280, 281 ЦПК України, суд ухвалив проводити заочний розгляд даної справи.
Згідно ч.3 ст.211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Вивчивши матеріали справи, розглянувши подані документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно дослідивши і оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.
Судом встановлено, що 25.01.2019 року ОСОБА_1 на підставі поданої ним до банку оферти на укладання угоди про надання кредиту №501104669 уклав з АТ «Альфа-Банк» відповідну угоду №501104669 шляхом підписання анкети-заяви про акцепт публічної пропозиції АТ Альфа-Банк на виконання договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб в АТ Альфа-Банк, за змістом якої відповідач визнав, що підтверджує акцепт публічної пропозиції на укладення договору між ним та АТ Альфа-Банк на умовах, викладених у публічній пропозиції та договору, що розміщенні на веб-сторінці банку www.alfabank.ua. Підтвердив, що в день підписання акцепту отримав примірник договору та додатків до нього, ознайомлений з положеннями законодавства України, що регулюють порядок відкриття та закриття рахунків, а також надання у користування даними послугами банку згідно з договором.
Зазначені обставини підтверджуються офертою на укладання угоди про надання кредиту №501104669, паспортом споживчого кредиту, Анкетою-заявою про акцепт публічної пропозиції АТ Альфа-Банк на виконання договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб в АТ Альфа-Банк від 25.01.2019 року (а.с. 7-11).
Згідно з пунктом 1 частини другої статті 11 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).
За змістом ч.ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч. 1 ст. 626 ЦК України).
В силу ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно зі ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Таким чином, наданими позивачем матеріалами справи підтверджується, що АТ Альфа-Банк і ОСОБА_1 уклали договір про банківське обслуговування фізичних осіб у формі договору приєднання, за умовами якого відповідач приєднався до договору про банківське обслуговування фізичних осіб в АТ Альфа-Банк.
12.08.2022 року АТ «Альфа-Банк» змінило найменування на АТ «СЕНС БАНК», про що внесено 30.11.2022 року запис до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб -підприємців та громадських формувань.
Згідно умов укладеного між АТ «Альфа-Банк» та ОСОБА_2 Договору №501104669 кредитодавець надав позичальнику грошові кошти в розмірі 50 000,00 грн строком 48 місяців, а позичальник зобов`язався повернути використану суму в строк до 25.01.2023 року та сплатити проценти за користування кредитними коштами на умовах визначених договором кредиту, розмір процентної ставки за кредитом 18,99 %, тип ставки фіксована.
17.05.2021 між АТ «Альфа-Банк» та ТОВ «ФК «Флексіс» було укладено договір факторингу №2, відповідно до якого АТ «Альфа-Банк» відступило на користь ТОВ «ФК «Флексіс» права грошової вимоги до боржників за кредитними договорами, у тому числі за Договором №501104669, з яких сума за основною заборгованістю на дату укладення договору факторингу 37537,60 грн, сума заборгованості (проценти та комісія за кредитом) на дату укладення договору 24140,89 грн, що укладений між АТ «Альфа-Банк» та ОСОБА_1 , на суму 61678,49 грн, що слідує з витягу з додатка 1-1 до Договору факторингу №2 від 17.05.2021 року.
18.05.2021 між ТОВ «ФК «Флексіс» та ТОВ «Вердикт капітал» було укладено договір факторингу № 18-05/2021, відповідно до якого ТОВ «ФК «Флексіс» відступило на користь ТОВ «Вердикт капітал» права грошової вимоги до боржників за кредитними договорами, у тому числі за Договором №501104669, що укладений між АТ «Альфа-Банк» та ОСОБА_1 , на суму 61678,49 грн, з яких сума за основною заборгованістю на дату укладення договору факторингу 37537,60 грн, сума заборгованості (проценти та комісія за кредитом) на дату укладення договору 24140,89 грн, що слідує з витягу з додатка 1-1 до Договору факторингу № 18-05/2021 від 18.05.2021 року.
10.01.2023 між ТОВ «Вердикт капітал» та ТОВ «Коллект Центр» було укладено договір №10-01/2023, відповідно до якого ТОВ «Вердикт капітал» відступило на користь ТОВ «Коллект Центр» права грошової вимоги до Боржників за кредитними договорами до позичальників, у тому числі за Договором №501104669, що укладений між АТ «Альфа-Банк» та ОСОБА_1 , на суму 73435,45 грн. з яких сума за основною заборгованістю на дату укладення договору факторингу 37537,60 грн, сума заборгованості за нарахованими процентами 35897,85 грн, що слідує з реєстру боржників до Договору №10-01/2023 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги від 10.01.2023 року.
Пунктом 1 частини 1 статті 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою, зокрема, внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином ( відступлення права вимоги).
Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.
Таким чином, ТОВ «Коллект Центр» наділено правом вимоги до Відповідача за кредитним договором №501104669.
Згідно ч.1 ст.509 ЦК України зобов`язання - це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
З положень частини першої та другої ст.1056-1 ЦК України вбачається, що процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
За ст.610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Не виконуючи належним чином зобов`язання за договором, відповідач порушив зазначені норми законодавства та умови договору.
Згідно ч.1 ст.1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).
Згідно із ст.1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Згідно розрахунку заборгованості ОСОБА_1 , складеного ТОВ «Вердикт капітал», станом на 10.01.2023 на дату початку розрахунку (18.05.2021) розмір заборгованості становив 61678,49 грн, з яких основна сума боргу 37537,60 грн, заборгованість за відсотками на дату відступлення права вимоги 24140,89 грн, після чого за період з 18.05.2021 по 09.01.2023 ТОВ «Вердикт капітал» нараховано відсотки за визначеною кредитним договором процентною ставкою 18,99% річних в сумі 11756,96 грн, а тому загальна сума боргу за розрахунком становить 73435,45 грн (а.с.12).
Згідно розрахунку заборгованості ОСОБА_1 , складеного ТОВ «Коллект Центр», станом на 09.07.2026 на дату початку розрахунку 10.01.2023 розмір заборгованості за основною сумою боргу 37537,60 грн, за відсотками 35897,85 грн, після чого за період з 10.01.2023 по 24.01.2023 ТОВ «Коллект Центр» нараховано відсотки за визначеною кредитним договором процентною ставкою 18,99% річних в сумі 292,94 грн, а тому загальна сума боргу за розрахунком становить 73728,39 грн, з яких заборгованість за відсотками 36190,79 грн (а.с.13).
Із витребуваної судом АТ «Сенс Банк» виписки по особовому рахунку за період з 25.01.2019 по 17.05.2021 вбачається, що ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , клієнту банку, 25.01.2019 перераховано кредитні кошти в сумі 50000,00 грн. за кредитним договором №501104669 від 25.01.2019. Згідно наданої Банком виписки по особовому рахунку також слідує, що ОСОБА_1 користувався кредитними коштами та частково здійснював погашення наданого йому кредиту (а.с. 93-106).
При цьому, згідно наданого АТ «Сенс Банк» розрахунку заборгованості за кредитом у гривні загальна заборгованість позичальника ОСОБА_1 за кредитним договором №501104669 від 25.01.2019 станом на 17.05.2021 (тобто на момент відступлення первинним кредитором АТ «Сенс Банк» права вимоги до боржника) складає 61678,49 грн, з яких: 37537,60 грн заборгованість за кредитом, 7565,89 грн заборгованість по відсотках, 16575,00 грн по комісії (а.с. 107).
Розрахунок заборгованості, виконаний АТ «Сенс Банк» за кредитним договором №501104669 від 25.01.2019, узгоджується з умовами кредитного договору.
Матеріали справи не містять беззаперечних доказів повернення в повному обсязі ОСОБА_1 отриманих в кредит коштів зі сплатою відсотків за користування кредитом, в межах визначеного сторонами строку кредитування, а тому суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення заборгованості за тілом кредиту у розмірі 37537,60 грн підлягають задоволенню.
Разом з тим, в частині стягнення заборгованості за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги в сумі 35897,85 грн та заборгованості за нарахованими процентами згідно кредитного договору (з моменту відступлення права вимоги по дату виготовлення розрахунку заборгованості) в сумі 292,94 грн., слід зазначити, що за наданим АТ «Сенс Банк» розрахунком заборгованості за кредитом загальна заборгованість позичальника ОСОБА_1 за кредитним договором №501104669 від 25.01.2019 станом на 17.05.2021 (на день відступлення права вимоги) складає 61678,49 грн, з яких: 37537,60 грн заборгованість за кредитом, 7565,89 грн заборгованість по відсотках, 16575,00 грн по комісії.
При цьому, з витягу з додатка 1-1 до Договору факторингу №2 від 17.05.2021 року також слідує, що на дату укладення договору факторингу між АТ «Альфа-Банк» та ТОВ «ФК «Флексіс», сума заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором №501104669 складає 61678,49 грн, з яких сума за основною заборгованістю на дату укладення договору факторингу становить 37537,60 грн, а решта суми заборгованості в розмірі 24140,89 грн складається з процентів та комісії за кредитом.
Враховуючи зазначене вище, обгрунтованою є сума заборгованості за процентами за кредитним договором №501104669 від 25.01.2019, що складає 19615,79 грн, у т.ч.: на день відступлення АТ «Сенс Банк» права вимоги 17.05.2021 сума відсотків становить 7565,89 грн, за період відступлення права вимоги ТОВ «Вердикт капітал» з 18.05.2021 по 09.01.2023 - 11756,96 грн та за період відступлення права вимоги ТОВ «Коллект Центр» з 10.01.2023 по 24.01.2023 - 292,94 грн.
Включення позивачем до заборгованості за процентами суми комісії в розмірі 16575,00 грн є безпідставним.
Законом України «Про споживче кредитування», який вступив в дію 10.06.2017, безпосередньо передбачено право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту.
При цьому, у відповідності до частини першої статті 11 вказаного Закону після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.
Умови договору, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.
Так, Велика Палата Верховного Суду в постанові від 13.07.2022 (справа № 496/3134/19) відступила від висновків, викладених у постановах ВС від 01.04.2020 року в справі № 583/3343/19 та від 15.03.2021 в справі № 361/392/20, та прийшла до висновку, що боржник за договором споживчого кредитування може один раз на місяць безоплатно отримувати від банку інформацію про стан кредитної заборгованості. Тому банк не має права передбачати в умовах договору щомісячну плату за такі послуги.
Велика Палата Верховного Суду констатувала, що Закон України «Про споживче кредитування» розмежовує оплатність та безоплатність надання інформації про кредит залежно від періодичності звернення споживача із запитом щодо надання такої інформації. Проаналізувавши норми законодавства, Велика Палата Верховного Суду зауважила, що комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше ніж один раз на місяць.
Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування» (10.06.2017), щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин 1, 2 статті 11, ч. 5 статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».
Врахувавши те, що в оспореному договорі встановлено щомісячну плату за послуги банку, які за законом повинні надаватись безоплатно, Велика Палата Верховного Суду вказала, що пункти договору щодо обов`язку позичальника сплачувати плату за обслуговування кредиту щомісячно в терміни та у розмірах, визначених графіком щомісячних платежів за кредитним договором, є нікчемними.
Крім того, Об`єднана Палата Верховного Суду у постанові від 06.11.2023 по справі №204/224/21 зазначила, що якщо в кредитному договорі банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування), то положення кредитного договору щодо обов`язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».
Із матеріалів, доданих до позовної заяви, встановлено, що позивач не надав доказів погодження сторонами кредитного договору додаткових та супутніх банківських послуг, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, та не надав доказів надання таких послуг, у зв`язку з чим, нарахована АТ «Альфа-Банк» комісія за обслуговуванння кредиту в розмірі 16575,00 грн підлягає виключенню із загальної суми заборгованості та стягненню з відповідача не підлягає, оскількипозивачем не доведено правомірності стягнення з відповідача комісії за обслуговування кредиту, оскільки з тексту позовної заяви взагалі не випливає як зміст вказаної послуги, так і обґрунтованість встановлення плати за її надання відповідно до Закону України «Про споживче кредитування».
Надання щомісяця інших послуг за обслуговування кредиту, не пов`язаних з інформуванням про стан кредитної заборгованості, за вказану плату умовами Договору не передбачено, що суперечить приписам частин першої та другої статті 11 Закону України «Про споживче кредитування», тому що таку інформацію споживач має право отримувати безоплатно.
Також позивачем не надано доказів, що відповідач вимагав частіше 1 разу на місяці інформацію щодо стану кредитної заборгованості та платежів за Договором.
За таких умов суд дійшов висновку, що положення кредитного договору №501104669 від 25.01.2019 щодо обов`язку позичальника щомісячно сплачувати комісію за обслуговування кредиту є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування», а тому вимога про стягнення з відповідача заборгованості по комісії за обслуговування кредиту в сумі 16575,00 грн є необґрунтованою, та у її задоволенні слід відмовити.
Враховуючи встановлені судом обставини, позов підлягає частковому задовленню, а тому, виходячи з викладеного, з відповідача на користь ТОВ «Коллект Центр» підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором №501104669 від 25.01.2019 в загальному розмірі 57153,39 грн., у т.ч. за основною сумою боргу - 37537,60 грн, заборгованість за процентами - 19615,79 грн.
Згідно ч.1 ст.133 ЦПК України судові витратискладаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
Відповідно до положень частини першої статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки позивачем при поданні до суду позовної заяви сплачено судовий збір в розмірі 2662,40 грн, то, враховуючи часткове задоволення позову (78%), з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 2076,67 грн (2662,40 х 78%) судового збору.
Вирішуючи питання щодо стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну (правничу) допомогу у розмірі 25000 грн., суд виходить з наступного.
Згідно з частиною першою статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Частиною четвертою статті 137 ЦПК України передбачено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
На обґрунтування заявленого розміру витрат на правничу допомогу позивачем надано суду копію договору про надання правової (правничої) допомоги №01-07/2025 від 01.07.2024 року, укладеного між ТОВ «Коллект Центр» та Адвокатським об`єднанням «Лігал Ассістанс», заявки на надання юридичної допомоги №535 від 01.06.2026 року, витягу з Акту №23 про надання юридичної допомоги від 30.06.2026 року на загальну суму наданих послуг 25000,00 грн.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
В додатковій постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 23.01.2023, справа № 755/2587/17, зазначено, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та її адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони, тощо.
У постанові від 22 березня 2023 року у справі № 758/6113/19 Верховний Суд зазначив, «що під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу суд:
1) має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, керуючись критеріями, які визначені у частині четвертій статті 137 ЦПК України (а саме: співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи, часом, обсягом наданих адвокатом послуг, ціною позову та (або) значенням справи для сторони), але лише за клопотанням іншої сторони;
2) з власної ініціативи або за наявності заперечення сторони може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково, керуючись критеріями, що визначені частинами третьою-п`ятою, дев`ятою статті 141 ЦПК України.
При цьому такий критерій, як обґрунтованість та пропорційність (співмірність) розміру витрат на оплату послуг адвоката до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі, чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес, суд має враховувати як відповідно до пункту 4 частини третьої статті 137 ЦПК України (у разі недотримання - суд за клопотанням іншої сторони зменшує розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу), так і відповідно до пункту 2 частини третьої статті 141 цього Кодексу (у разі недотримання - суд за клопотанням сторони або з власної ініціативи відмовляє у відшкодуванні витрат повністю або частково при здійсненні розподілу).
Враховуючи, що вказана категорія справ відноситься до малозначних та розглядається у порядку спрощеного позовного провадження, беручи до уваги зміст заявлених позивачем позовних вимог, усталену практики з вирішення кредитних спорів, обсяг робіт виконаних адвокатом, значимість спору для сторін, а також те, що всі обставини справи були встановлені при розгляді справи без участі представника позивача, виходячи із засад розумності та співмірності, а також враховуючи ціну позову та часткове задоволення позовних вимог (78%), суд вважає за необхідне частково відмовити позивачу у стягненні витрат на професійну правничу допомогу адвоката та стягнути з відповідача на користь позивача витрати на правничу допомогу у розмірі 4000,00 грн.
Керуючись ст.ст. 4, 5, 12, 13, 76-81, 133, 141, 247, 263-265, 274-282 ЦПК України, ст.ст. 512, 514, 516, 526, 610, 611, 625, 1050, 1079, 1082 ЦК України, суд, -
В И Р І Ш И В:
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» заборгованість за Договором №501104669 від 25.01.2019 року в розмірі 57153 (п`ятдесят сім тисяч сто п`ятдесят три) гривні 39 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» судовий збір у розмірі 2076 (дві тисячі сімдесят шість) гривень 67 копійок та витрати на правничу (правову) допомогу у розмірі 4000 (чотири тисячі) гривень 00 копійок.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити за безпідставністю.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 30 днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Оскарження заочного рішення відповідачем в апеляційному порядку може мати місце лише в разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення та в разі ухвалення повторного заочного рішення судом першої інстанції. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватись з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Позивач має право на оскарження заочного рішення в загальному порядку. Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного тексту рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили відповідно до загального порядку після закінчення строку для подання апеляційної скарги, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр», місцезнаходження: 01133, м. Київ, вул. Мечнікова, буд. 3, офіс 306; код ЄДРПОУ 44276926.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 .
Суддя: Д.О.Бобер
Судове рішення № 140003145, Хорошівський районний суд Житомирської області (до 25.04.2025 - Володарсько-Волинський районний суд Житомирської області) було прийнято 22.09.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 276/1241/26. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: