Ухвала суду № 140001717, 21.09.2026, Славутський міськрайонний суд Хмельницької області

Справа № 682/1286/26

Провадження № 6/682/81/2026

У Х В А Л А

21 вересня 2026 року

Славутський міськрайонний суд Хмельницької області в складі:

головуючого судді Маршал І.М.,

секретаря судового засідання Захарчук С.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 про розстрочення виконання рішення суду,-

встановив:

Рішенням Славутського міськрайонного суду Хмельницької області від 13.08.2026 року задоволшено позов ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Так, відповідно до резолютивної частини вказаного рішення суду з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» стягнуто кредитну заборгованість в розмірі 44 477,15 грн., та понесені судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2 256,52 грн.

Відповідач по справі ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про розстрочення виконання вказаного рішення суду, в обґрунтування якої вказувала, що не має реальної можливості одразу сплатити всю суму заборгованості, що така сума є значною для відповідача, як для пересічної людини, а накопичення таких коштів потребує від неї певного часу та серйозного обмеження своїх витрат, а звернення стягнення заборгованості у загальному порядку шляхом отримання виконавчого документа та пред`явлення його до виконання може мати істотні негативні наслідки для відповідача. Так, стандартна процедура виконавчого провадження передбачає накладення арештів на грошові кошти, які перебувають на рахунках відповідача. За наслідками таких виконавчих дій відповідач буде позбавлена можливості забезпечувати свої базові потреби, що стане причиною зростання її заборгованості перед надавачами комунальних послуг та іншими кредиторами, унеможливить отримання нею доходів та поставить під сумнів належне виконання рішення суду. Крім того, у зв`язку з арештом рахунків відповідача, вона може втратити будь-які засоби до існування, буде неспроможна придбавати продукти харчування, медикаменти, оплачувати комунальні послуги тощо. Наведені обставини можуть також істотно вплинути, як на виконання судового рішення, так і на її життя загалом, оскільки таке виконання буде мати негативні наслідки для боржника. Відповідач просить також врахувати її скрутне матеріальне становище, яке безпосередньо впливає на її здатність виконати вимоги щодо стягнення заборгованості. Одним із основних чинників, що визначають її поточний фінансовий стан, є звільнення її зі служби в поліції з 10 квітня 2026 року. Вказує, що у зв`язку з наведеним вона втратила постійний дохід та не має можливості забезпечити повне виконання рішення суду шляхом сплати заборгованості одразу та в повному обсязі.

Також зазначаємо, що відповідач відповідно до ч. 1 ст. 202 СК України. Також вказує, що має на утриманні непрацездатних батьків ОСОБА_2 та

ОСОБА_3 , де батько є пенсіонером та отримує пенсію за вислугою років, а мати відповідача ОСОБА_3 є особою з інвалідністю 2 групи та отримує пенсію по інвалідності. Тобто, в силу того, що вказані особи є непрацездатними і потребують матеріальної допомоги, оскільки отримують доходи лише у виді пенсії, тому відповідач зобов`язана їх утримувати.

Таке фінансове навантаження на відповідача є суттєвим і в значній мірі обмежує її можливості щодо виконання інших фінансових зобов`язань. У відповідача відсутнє майно та транспортні засоби.

Крім того, вказує відповідач, вона має інші боргові зобов`язання, які перебувають на етапі судового розгляду, де загальний розмір позовних вимог до відповідача становить 211 544 грн 20 коп. (включно з рішенням по даній справі), що є значним для відповідача.

З огляду на викладене, відповідач просить суд врахувати ці обставини та розстрочити виконання рішення Славутського міськрайонного суду Хмельницької області від 13.08.2026 року у справі № 682/1286/26 на 12 місяців.

Заявник (відповідач) та його представник адвокат Кінаш Д.В. до суду подали клопотання про розгляд заяви у їх відсутність.

Представником позивача по справі Шаткуном Д.О. до суду подано заперечення щодо заяви в якому представник просив залишити заяву без задоволення з підстав її необгрунтованості та проводити судові засідання у справі у його відсутність.

Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступні обставини справи та відповідні правовідносини.

Рішенням Славутського міськрайонного суду Хмельницької області від 13.08.2026 року задоволшено позов ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Так, відповідно до резолютивної частини вказаного рішення суду з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» стягнуто кредитну заборгованість в розмірі 44 477,15 грн., та понесені судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2 256,52 грн.

Згідно ч. 1 ст. 435 ЦПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця, у випадках, встановлених законом, встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує:

1) ступінь вини відповідача у виникненні спору;

2) щодо фізичної особи тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан;

3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Розстрочка та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України в п. 10 Постанови від 26 грудня 2003 року № 14 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження», задоволення заяви про розстрочку виконання рішення суду можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає, виходячи із особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення суду (хвороба боржника або членів його сім`ї, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо).

При цьому, виконання судового рішення має розглядатися як невід`ємна частина «судового процесу» для цілей статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (справа «Горнсбі проти Греції»). Термін, протягом якого судове рішення залишається невиконаним, може ставити під сумнів розумність строків судового захисту. При вирішенні питання про затримку виконання судового рішення, слід враховувати інтереси обох сторін, як стягувача так і боржника, та дотримуватися їх балансу.

З аналізу наведених норм слідує, що розстрочення виконання рішення можливе лише у виключних випадках за наявності обставин, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Під час вирішення питання про розстрочення виконання рішення суду обов`язково мають враховуватись також інтереси сторони, на користь якої ухвалене рішення, тобто стягувача.

ЦПК України не визначено переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи ускладнення його виконання, у зв`язку з чим суд оцінює докази, що підтверджують зазначені обставини і за наявності обставин, які ускладнюють виконання рішення чи унеможливлюють його.

Відстрочка або розстрочка виконання рішення, ухвали, постанови, зміна способу та порядку їх виконання допускаються у виняткових випадках і залежно від обставин справи.

Винятковість обставин, які повинні бути встановлені судом щодо надання відстрочки виконання судового рішення, повинні бути підтверджені відповідними засобами доказування.

Особа, яка подала заяву про розстрочку або відстрочку виконання рішення, повинна довести наявність обставин, що ускладнюють або роблять неможливим виконання рішення.

Із підстав, умов та меж надання розстрочки виконання судового рішення слідує, що безпідставне надання розстрочки без обґрунтованих на те мотивів, надане на тривалий період без дотримання балансу інтересів стягувача та боржника порушує основи судового рішення, яке ухвалене іменем України, позбавляє стягувача можливості захистити свої права, знижує авторитет судового рішення, а тому таке судове рішення не може вважатися законним та справедливим.

Отже, суд, який прийняв рішення, має широкі дискреційні повноваження щодо підстав та строку для розстрочки виконання рішення, і у кожному конкретному випадку за своїм внутрішнім переконанням оцінює наявні у справі докази і вирішує питання про наявність чи відсутність обставин для вчинення таких процесуальних дій.

Відповідно до статей 12, 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

За приписами статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Отже, саме на відповідача (заявника) в контексті наведених приписів покладається обов`язок доведення існування відповідних підстав. До заяви мають бути додані докази, які підтверджують обставини, викладені в заяві щодо неможливості чи утруднення виконання рішення суду, які суд оцінює індивідуально, у кожному конкретному випадку за своїм внутрішнім переконанням.

В обґрунтування заяви про розстрочення виконання рішення суду заявник вказував на наявністю у нього несприятливої фінансової ситуації через існування різних факторів, як то втрата роботи, наявність на утриманні батьків непрацездатного віку, а також наявність боргових зобов`язань перед іншими кредиторами.

Однак, відомості щодо свого матеріального становища, стану здоров`я заявником не надано, боргові зобовязання у неї виникли із власної волі - отримавши кредитні кошти, відповідач брала на себе відповідні зобовязання.

Вирішуючи питання щодо можливості відстрочення чи розстрочення виконання рішення, суд повинен ураховувати майнові інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини кожної сторони у виникненні спору та інші обставини. Матеріальний стан боржника не є безумовною підставою для розстрочення чи відстрочення виконання рішення суду і підлягає оцінці у сукупності з іншими фактичними обставинами.

Така правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 27 лютого 2019 року у справі № 796/43/2018, від 19 червня 2019 року у справі № 2-55/10.

Враховуючи наведені положення чинного законодавства, суд вважає, що заявником не доведено існування у нього виключних обставин, які ускладнюють виконання рішення по справі, а тому не можуть бути підставою для відстрочки виконання рішення суду.

Отже, враховуючи наведене, відсутні підстави для відстрочення виконання рішення суду у даній цивільній справі, а тому, заява не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 353, 435 ЦПК України, суд

ухвалив:

В задоволенні заяви ОСОБА_1 про розстрочення виконання рішення суду у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Хмельницького апеляційного суду протягом 15 днів з дня її ухвалення.

Суддя Маршал І. М.