Рішення № 140001659, 22.09.2026, Нетішинський міський суд Хмельницької області

Провадження № 2/679/834/2026

Справа № 679/661/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 вересня 2026 року м. Нетішин

Нетішинський міський суд Хмельницької області в складі:

судді Гавриленко О. М.,

секретар судового засідання Парай В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Нетішин в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт капітал» ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Юніт капітал» (далі ТОВ «Юніт капітал») звернулося до Нетішинського міського суду Хмельницької області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення з неї заборгованості по кредитному договору № LM109854372 від 25.01.2025 в сумі 45075,54 грн.

В обґрунтування позову зазначено, що 25.01.2025 Товариство з обмеженою відповідальністю «Оптимальні кредити» (далі ТОВ «Оптимальні кредити») та ОСОБА_1 уклали договір кредитної лінії № LM109854372, який підписано за допомогою одноразового ідентифікатора «YTQK-2962». За умовами кредитного договору відповідач отримала кредит у розмірі 17100,00 грн. Таким чином, ТОВ «Оптимальні кредити» свої зобов`язання за кредитним договором виконало у повному обсязі, а саме надало відповідачу кредит у розмірі, встановленому кредитним договором на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язалася повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом відповідно в порядку визначеному кредитним договором.

16.07.2025 між ТОВ «Оптимальні кредити» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс» (далі ТОВ «Таліон Плюс») укладено договір факторингу № ОК-ТП/44, відповідно до якого до ТОВ «Таліон Плюс» перейшло право грошової вимоги до відповідача.

27.10.2025 між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Юніт Капітал» було укладено договір факторингу № 27/1025-01, відповідно до якого до ТОВ «Юніт Капітал» перейшло право грошової вимоги до відповідача.

Таким чином до ТОВ «Юніт Капітал» відповідно до укладеного договору факторингу перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором. Відповідач не виконувала належним чином зобов`язання за кредитним договором, в результаті чого виникла заборгованість, яка на момент подання позовної заяви становить 53624,55 грн, яка складається з: заборгованості по тілу кредиту у розмірі 17098,02 грн; заборгованості по несплаченим відсоткам у розмірі 27977,52 грн; заборгованості за штрафними санкціями (пеня, штрафи) у розмірі 8549,01,00 грн.

Поряд з цим, позивач просить стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 45075,54 грн, а не загальний розмір заборгованості, який вказаний у позові - 53624,55 грн, також просить стягнути судові витрати, які складаються із судового збору у розмірі 2662,40 грн та витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 7000,00 гривень.

14.05.2026 ухвалою судді позовна заява прийнята до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи постановлено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, витребувано докази.

Будь-яких інших процесуальних дій суд не вчиняв.

22.06.2026 до суду представник відповідача подав відзив на позовну заяву в якому зазначив, що заявлена позивачем вимога про стягнення заборгованості за відсотками у розмірі 27977,52 грн не є співрозмірною сумі позики - 17098,02 грн (тілу кредиту), та порушує принципи розумності та добросовісності, створюючи істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживача, а саме встановлює вимогу щодо сплати непропорційно великої суми компенсації у разі невиконання зобов`язань за договором позики. Також, вважає представник відповідача, така вимога порушує приписи абз. 1 ч. 2 ст. 21 Закону України «Про споживче кредитування», які позикодавець зобов`язався виконувати.

Крім того, зазначає представник у відзиві, у договорі кредитної лінії № LM109854372 від 25.01.2025 визначені строки кредитування, зокрема в п. 3.1. та п. 7.1. визначено строк кредитування 45 днів, однак в розрахунку суми заборгованості відсотки нараховані по 27.10.2025. Також зауважує представник відповідача у відзиві, що в п. 8.8. договору вказано орієнтовна загальна вартість позики - 19878,75 грн, і саме на максимально можливу суму - 1923,75 грн процентів за користування кредитом та 855,00 грн комісії за надання кредиту відповідач міг розраховував, у випадку надання йому кредитних коштів та з урахуванням погашення боргу в сумі 12450,00 грн, а тому їй би залишилось платити набагато менше, ніж просить з неї стягнути позивач.

Таким чином, переконаний представник відповідача, при стягненні заявленої позивачем заборгованості необхідно керуватись чітко обумовленими між контрагентами кредитного договору умовами, якими визначено максимальна сума процентів 1923,75 грн та 855,00 грн комісії за надання кредиту, а не завуальованими умовами, які дозволяють кредитодавцю обрати іншу процентну ставку та нарахувати непропорційно велику суму компенсації більшу за 1923,75 грн.

На підставі наведеного представник відповідача вважає, що позовні вимоги ТОВ «Юніт капітал» є незаконні та необґрунтовані і задоволенню не підлягають.

У відзиві також представник відповідача заявив свою незгоду з заявленим позивачем розміром судовими витрат на правову допомогу в сумі 7000,00 грн і вважає, що такі мають бути зменшені до 1000,00 грн та задоволені пропорційно задоволенню позовних вимог. Також представник відповідача у відзиві повідомив, що стороною відповідача планується понести витрати на правову допомогу адвоката в сумі 5000,00 грн.

22.06.2026 представник позивача подала до суду відповідь на відзив на позовну заяву в якому зазначила, що відповідач особисто обрав для себе суму кредиту, строк кредитування та мав змогу ознайомитися з умовами договору перед його підписанням. Згідно з п. 12.4. сторони погодили, що за користування грошовими коштами після закінчення строку дії договору чи його дострокового розірвання позичальник зобов`язаний сплачувати на користь кредитодавця проценти за користування чужими грошовими коштами за ставкою 357,70 % річних. Сторони погодилися, що проценти, нараховані після закінчення строку дії договору, є процентами за користування грошовими коштами в розумінні ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України.

Представник позивача у відповіді на відзив зауважує, що під час укладення договору відповідач ознайомилася з текстом договору та змістом в цілому, паспортом споживчого кредиту, зміст договору жодним чином не порушує її законних прав та інтересів, жодних заперечень щодо уточнення чи зміни його викладу не висловила та з ними погодилась, про що свідчать її підписи та згода обробку персональних даних та доступ до кредитної історії. Також представник позивача вказала, що відповідач, не скористалась своїм правом, передбаченим ст. 15 Закону України «Про споживче кредитування», а саме не відмовилася від одержання кредиту, свою згоду на укладення кредитного договору не відкликала, не зверталась за додатковим роз`ясненням положень договору. Представник позивача переконана, що кредитний договір є правомірним, оскільки його недійсність законом прямо не встановлена та судом він недійсними не визнаний, а тому відповідно до ст. 204 ЦК України, є правомірним і повинен виконуватися належним чином, виходячи зі змісту норм матеріального права та з урахуванням умов і змісту самого договору. Всі нарахування відсотків нараховувались в межах погоджених умов кредитного договору.

З підстав зазначених у позовній заяві та з врахуванням відповіді на відзив на позовну заяву представник позивача просила стягнути з відповідача заборгованість по кредитному договору № LM109854372 від 25.01.2025 в сумі 45075,54 грн та судові витрати.

Представник позивача в судове засідання, будучи належним чином повідомленою про таке, не з`явилася, в прохальній частині позову просила розгляд справи проводити без її участі на підставі наявних в матеріалах справи доказів.

Відповідач та її представник в судове засідання, будучи належним чином повідомленими про таке, не з`явилися, будь-яких заяв та клопотань до суду не подали. В матеріалах справи наявна довідка про доставку електронного документу, згідно якої представник відповідача 31.08.2026 о 15:35:16 отримав в електронному кабінеті судову повістку на сьогоднішню дату.

Частиною 5 ст. 130 ЦПК України передбачено, що вручення судової повістки представникові учасника справи вважається врученням повістки і цій особі.

Дослідивши надані докази, суд приходить таких висновків.

Встановлено, що 25.01.2025 між ТОВ «Оптимальні кредити» та відповідачем шляхом подачі заявки про отримання кредиту було укладено договір кредитної лінії № LM109854372, який підписаний позичальником електронним підписом одноразовим ідентифікатором «YTQK-2962», за умовами якого позичальник отримує кредит на суму 17100,00 грн на умовах строковості, зворотності, платності (а.с.14-25).

Відповідно до п.п. 2.1, 2.2 договору за цим договором кредитодавець зобов`язується надати позичальникові кредит у формі кредитної лінії, на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом та комісію за надання кредиту відповідно до умов, зазначених у цьому договорі, додатках до нього та Правилах надання коштів та банківських металів у кредит ТОВ «Оптимальні кредити». Загальний розмір наданого одразу після укладення цього договору кредиту 17100,00 грн та додаткові суми грошових коштів, що можуть бути надані шляхом переказу додаткових траншів.

Згідно з п.п. 2.3, 2.4 договору кредитодавець надає позичальнику перший транш за договором у розмірі, що дорівнює загальному розміру кредиту 25.01.2025 (що є датою надання кредиту). Другий та решта траншів за договором можуть бути надані позичальнику протягом дисконтного періоду кредитування на умовах передбачених цим договором. Надання кожного додаткового траншу за договором збільшує загальний розмір кредиту на суму такого траншу.

Строк дисконтного періоду користування складає 45 днів від дати отримання позичальником першого траншу (п. 3.1 договору).

Кожен окремий транш за цим Договором надається позичальнику шляхом ініціювання кредитового переказу грошових коштів з рахунку кредитодавця на рахунок позичальника, використовуючи реквізити платіжної картки 4441-11ХХ-ХХХХ-9666 (п. 5.1 Договору).

Відповідно до п.7.1 договору, рекомендована (не обов`язкова) дата дострокового повного повернення всієї суми кредиту за всіма наданими траншами є дата закінчення дисконтного періоду кредитування 11.03.2025, а саме протягом 45 днів від дати отримання першого траншу позичальником.

Кінцева дата повернення (виплати) кредиту 24.02.2030 (п. 7.3 договору).

Відповідно до п.п. 8.2, 8.3, 8.7.1 проценти за користування кредитом є платою за користування позичальником наданою йому сумою грошових коштів, належних кредитодавцю. Процентна ставка за користування кредитом є базовою процентною ставкою. У разі якщо позичальник не здійснить повного дострокового погашення всієї суми кредиту протягом дисконтного періоду кредитування, то зобов`язання позичальника по оплаті процентів за користування кредитом визначаються шляхом множення базової процентної ставки на фактичну кількість днів користування кредитом (від дати видачі першого траншу до закінчення строку дії договору чи його дострокового розірвання). Базова процентна ставка складає 0,98% в день від суми залишку кредиту, яка знаходиться у позичальника за кожний день користування ним, що становить 357,70% річних. За період від 25.01.2025 до 11.03.2025 (включно) кредитодавець надає позичальнику знижку в розмірі 74,49% від розміру базової процентної ставки, відповідно до чого розрахунок витрат за кредитом може здійснюватися за дисконтною процентною ставкою 0,25% від суми кредиту за кожний день користування ним, що становить 91,25% річних.

В обов`язковому порядку сума кредиту має бути повернена позичальником не пізніше ніж протягом 30 днів після настання: закінчення строку дії Договору передбаченому у п. 11.1 Договору або дострокового припинення дії Договору в порядку, передбаченому п.9.1.1.2 або п. 9.1.1.7 Договору (пункт 7.2 Договору).

Згідно з пунктом 11.1 договору, договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє протягом 5 років або до його дострокового розірвання, а в частині розрахунків до повного та належного їх виконання.

За даними п. 9.1.1.2 договору, кредитодавець має право в односторонньому порядку вимагати від позичальника дострокового повернення кредиту та сплати відсотків за користування кредитом, в т.ч. в разі прострочення сплати нарахованих процентів позичальником.

Пунктом 9.1.1.7 договору передбачено, що у разі затримання позичальником сплати процентів за користування кредитом щонайменше на один місяць, кредитодавець має право вимагати повернення споживчого кредиту строк виплати якого ще не настав, в повному обсязі, шляхом повідомлення позичальника про дострокове припинення договору. При цьому, договір вважається розірваним з моменту відправлення відповідного повідомлення, в тому числі на електронну пошту позичальника.

Факт виконання кредитодавцем свої зобов`язань за кредитним договором та отримання відповідачем кредитних коштів підтверджується даними платіжного доручення № 0a1e5a68-3b68-4117-923e-89296b3b861e від 25.01.2025, довідкою ТОВ «Оптимальні кредити», відповідно до якої на платіжну картку № НОМЕР_1 25.01.2025 зараховано кошти в розмірі 17100,00 грн (а.с.40).

У заявці на отримання грошових коштів в кредит від 25.01.2025 зазначено персональні дані позичальника ОСОБА_1 та загальну інформацію про номер договору, дату його укладення, суму кредиту, строк кредитування та номер карти, на яку має бути перерахована сума кредиту (а.с.12).

Згідно з повідомлення АТ «Універсал банк» від 15.05.2026, банком на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) емітовано платіжну картку № НОМЕР_3 на яку 25.01.2025 надійшли кошти в сумі 17100,00 грн, а згідно інформації про рух коштів від 15.05.2026 № по картці № НОМЕР_3 відповідач такими коштами користувалась (а.с. 101-107).

16.07.2025 між ТОВ «Оптимальні кредити» та ТОВ «Таліон Плюс» укладено договір факторингу № ОК-ТП/44, відповідно до умов якого ТОВ «Оптимальні кредити» зобов`язалося відступити ТОВ «Таліон Плюс» права вимоги за переліком у реєстрі прав вимоги (а.с.47-49).

Так, відповідно до реєстру прав вимоги від 16.07.2025 до вказаного договору факторингу ТОВ «Таліон Плюс» набуло права грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № LM109854372 від 25.01.2025 на загальну суму 36365,87 грн, з яких: заборгованість по основному боргу 17098,02 грн, заборгованість по відсотках 10718,84 грн, заборгованість по комісії 0 грн, заборгованість по неустойці 8549,01 грн (а.с.50 зворот), що також підтверджується розрахунком заборгованості ТОВ «Оптимальні кредити» (а.с.64, 65).

27.10.2025 між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Юніт Капітал» укладено договір факторингу № 27/1025-01, згідно з умовами якого ТОВ «Таліон Плюс» зобов`язалося відступити ТОВ «Юніт Капітал» права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги (а.с.55-59).

Так, відповідно до реєстру прав вимоги № 1 від 27.10.2025 до вказаного договору факторингу ТОВ «Юніт Капітал» набуло права грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № LM109854372 від 25.01.2025 на загальну суму 53624,55 грн, з яких: заборгованість по основному боргу 17098,02 грн, заборгованість по відсотках 27977,52 грн, заборгованість по комісії 0 грн, заборгованість по неустойці 8549,01 грн (а.с.61 зворот), що також підтверджується розрахунком заборгованості ТОВ «Таліон Плюс» та випискою з особового рахунку за кредитним договором ТОВ «Юніт Капітал» (а.с.66-68).

Що стосується заборгованості за штрафними санкціями (пеня, штрафи) у розмірі 8549,01,00, то вимоги щодо стягнення штрафних санкцій в межах даного позову не заявляються.

Вирішуючи правомірність пред`явлених позовних вимог суд зазначає про таке.

За змістом статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно зі ст. 6 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 ЦК України).

Частиною 1 статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина 2 статті 639 ЦК України).

Абзац другий частини 2 статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).

Згідно з ч.ч.1, 3, 4, 7 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або іншому порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами Законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовий формі (ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 3 вказаного Закону електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ, який накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Пунктом 1 статті 536 ЦК України передбачено, що за користування чужими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з частиною першою ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина 1 статті 1048 ЦК України).

Частиною 2 статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 ст. 1077 ЦК України передбачено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога) (ч. 1 ст. 1078 ЦК України).

За положеннями ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Статті 12 та 81 ЦПК України встановлюють, зокрема, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно з ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Встановлено, що позивачем доведено, що право вимоги за кредитним договором було правомірно відступлено позивачу на підставі договору факторингу № 27/1025-01 від 27.10.2025, таким чином, ТОВ «Юніт Капітал» набуло право належного кредитора до відповідача за кредитним договором № LM109854372 від 25.01.2025.

Підписавши договір електронним підписом одноразовим ідентифікатором, позичальник погодилася на укладення договору саме на умовах зазначених у ньому, в тому числі і щодо порядку застосування передбачених ним процентних ставок за користування кредитними коштами, а також щодо строку кредитування.

У зв`язку з вищевикладеним встановлено, що 25.01.2025 ОСОБА_1 уклала з ТОВ «Оптимальні кредити», договір кредитної лінії № LM109854372 в електронній формі, в порядку передбаченому Законом України «Про електронну комерцію» в сумі 17100,00 грн, шляхом переказу на її банківську картку, що не заперечується відповідачем.

Позивач достроково припинив дію кредитного договору на підставі пункту 7.2.2 Договору.

Перевіряючи правомірність нарахування відсотків за кредитним договором суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 3.1. Договору позичальнику надається дисконтний період кредитування строк якого складає 45 днів від дати отримання позичальником першого траншу.

Кінцева дата повернення (виплати) кредиту 24.02.2030 (п. 7.3 договору).

Суд відхиляє твердження представника відповідача щодо неправомірності нарахування відсотків понад 45 днів, оскільки з вищевказаних умов договору вбачається, що строк кредитування в період з 12.03.2025 по 27.10.2025 не закінчився, тому у цей строк може нараховуватися відсотки за користування кредитом.

Відповідач також вказує, що розмір нарахованих відсотків не є співмірним з тілом кредиту та суперечить принципам добросовісності та розумності. Щодо таких доводів суд зазначає, що вони є необґрунтованими, оскільки пунктом 8.3 кредитного договору сторонами погоджено базову процентну ставку у розмірі 0,98% на день, яка не перевищує максимального розміру денної процентної ставки, встановленого ч. 5 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування».

За наведених обставин, позовні вимоги позивача до відповідача про стягнення заборгованості за тілом кредиту у розмірі 17098,02 грн, за процентами в сумі 27977,52 грн підлягають задоволенню.

Щодо стягнення з відповідача на користь позивача судових витрат.

Відповідно до ч.1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно з частинами першою, другою статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Із положень статті 137 ЦПК України слідує, що розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою. Розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Аналіз указаних норм права дає підстави для висновку, що судовий збір і витрати на професійну правничу допомогу відносяться до судових витрат.

До складу витрат на професійну правничу допомогу включаються витрати з оплати винагороди адвоката за здійснення представництва інтересів учасника справи в суді та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Розмір гонорару адвоката та порядок його обчислення визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом на підставі укладеного ними договору, при цьому гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Чинне законодавство визначає критерії, які мають бути враховані судом при вирішенні питання про відшкодування понесених учасником справи витрат на професійну правничу допомогу.

Зокрема, відшкодуванню підлягають витрати на правову допомогу адвоката, розмір яких є співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі, якщо понесені особою витрати на професійну правничу допомогу не відповідають критеріям співмірності, то за обґрунтованим клопотанням іншої сторони суд може зменшити розмір указаних судових витрат. Процесуальний закон виключає ініціативу суду щодо зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу, якщо ці витрати не відповідають критерію співмірності.

Саме таку правову позицію висловили Велика Палата Верховного Суду в додатковій постанові від 19 лютого 2020 року (справа №755/9215/15-ц) та Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду в постанові від 3 червня 2020 року (справа №211/1674/19).

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, суд стягує з відповідача на користь позивача понесені судові витрати зі сплати судового збору в сумі 2662,40 грн, сплата яких належним чином підтверджується платіжною інструкцією від 07 травня 2026 року № 38826.

Водночас у зв`язку з розглядом справи ТОВ «Юніт Капітал» понесло витрати на професійну правничу допомогу.

Як вбачається з матеріалів справи позивач разом з позовною заявою надав договір про надання правової допомоги № 20/01/26-02 від 20.01.2026, укладений між адвокатським бюро «Тимошенко та партнери» в особі керуючого адвоката Тимошенка О.О. та ТОВ «Юніт капітал», додаткову угоду № 25771395779 від 21.01.2026 до вказаного договору про надання правничої допомоги у справі про стягнення заборгованості за кредитним договором № LM109854372 від 25.01.2025, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю адвоката Тимошенка О.О., довіреність, акт прийому-передачі наданих послуг від 20.03.2026 на суму 7 000,00 грн.

Варто також зауважити, що витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (постанови Верховного суду у справах № 923/560/17, № 329/766/18, № 178/1522/18).

Представник відповідача просив зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу до 1000,00 грн, вважаючи їх розмір - 7000,00 завищеними та неспівмірними зі складністю справи.

З врахуванням рівня складності вказаної справи, обсягу виконаних робіт, зазначених в акті прийому-передачі наданих послуг, враховуючи ціну позову, суддя приходить до висновку про зменшення розміру витрат на правничу допомогу до суми 4000,00 грн.

У зв`язку з повним задоволенням позову, необхідно стягнути із відповідача на користь позивача 4000,00 грн документально підтверджених витрат на професійну правничу допомогу та 2662,40 грн судового збору, а всього стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати в сумі 6662,40 грн.

Керуючись ст. ст. 13, 81, 137, 141, 259, 263-265, 268, 273-275, 279, 352, 354, 355 ЦПК України суд,

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» заборгованість за кредитним договором № LM109854372 від 25.01.2025 в розмірі 45075 гривень 54 копійки та судові витрати у розмірі 6662 гривні 40 копійок, всього 51737 гривень 94 копійки.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відомості про сторін:

позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал», місцезнаходження: бульвар Лесі Українки, буд. 34, офіс 333 м. Київ, 01133, код ЄДРПОУ 43541163.

відповідач: ОСОБА_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Повне судове рішення складено 22 вересня 2026 року.

Суддя О. М. Гавриленко