Рішення № 140001649, 22.09.2026, Красилівський районний суд Хмельницької області

Справа № 677/1288/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(ЗАОЧНЕ)

22.09.2026 м.Красилів

Красилівський районний суд Хмельницької області

у складі: головуючого судді Вознюка Р.В.,

за участі секретаря судового засідання Фартушок А.Р.,

справа № 677/1288/26,

сторони у справі:

позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР»,

відповідач ОСОБА_1 ,

вимоги позову - стягнення заборгованості,

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду справу в порядку спрощеного позовного провадження, з викликом сторін,

В С Т А Н О В И В:

І. Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача

Представник товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» (далі - ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР») звернувся до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №501050399 від 31.07.2018.

Вимоги позову обґрунтовує тим, що 31.07.2018 між акціонерним товариством «АЛЬФА-БАНК» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 501050399, відповідно до умов якого відповідач отримав кредит в сумі 30000 грн на строк до 31.07.2021 зі сплатою процентів за користування кредитом в розмірі 17,99 % річних.

Відповідач свої зобов`язання за кредитним договором належним чином не виконує, а тому має заборгованість в сумі 31751,77 грн, з яких: 15934,45 грн заборгованість за тілом кредиту, 14532,05 грн заборгованість за процентами, 1012,86 грн інфляційні збитки, 272,41 грн 3% річних.

Зважаючи на вищевказане, представник позивача просив стягнути з відповідача на користь ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР», як правонаступника кредитора АТ «АЛЬФА-БАНК» вказані суми заборгованості, а також 2662,40 грн судового збору та 13000 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Відповідач відзив на позов до суду не подав.

ІІ. Заяви (клопотання) учасників справи

Одночасно із подачею позовної заяви, представник позивача подав до суду клопотання про витребування доказів.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, у позовній заяві просив розгляд справи проводити за відсутності представника позивача, проти заочного розгляду справи та винесення заочного рішення не заперечує.

Відповідач, який повідомлений про дату, час і місце судового засідання належним чином, в судове засідання повторно не з`явився, відзив на позов не подав, причини неявки суд не повідомив.

ІІІ. Процесуальні дії у справі

21.07.2026 відкрито провадження у справі і призначено до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження, витребувано за клопотанням представника позивача заявлені докази.

22.09.2026 ухвалою суду постановлено проводити заочний розгляд справи, та ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

IV. Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин

Судом встановлено, що 31.07.2018 ОСОБА_1 уклав з АТ «Альфа-Банк» оферту на укладання угоди про надання кредиту №501050399 (надалі - Договір).

Згідно з умовами Договору ОСОБА_1 отримав кредит в розмірі 30000 грн, процентна ставка 17.99 % річних. Тип процентної ставки фіксований. Строк кредитування 36 місяців. Дата повернення Кредиту - 31.07.2021. Комісія 2,4 % від суми кредиту.

Позичальником також підписано Графік платежів та розрахунок сукупної вартості споживчого кредиту та реальної процентної ставки (з урахуванням вартості всіх супутніх послуг) (Додаток 1) до кредитного договору №501050399, згідно якого загальна вартість кредиту становить 64948,26 грн, строк кредитування з 31.07.2018 по 31.07.2021, щомісячна плата комісії 720 грн.

Банк свої зобов`язання за кредитним договором виконав у повному обсязі, видавши відповідачу кредит, а відповідач користувався наданим йому кредитом та періодично вносив кошти на його погашення, що підтверджується випискою по рахунку ОСОБА_1 за період з 31.07.2018 по 17.05.2021.

17.05.2021 між АТ «Альфа-Банк» та товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «ФЛЕКСІС» (далі ТОВ «ФК «ФЛЕКСІС») укладено договір факторингу № 2, відповідно до умов якого АТ «Альфа-Банк» відступило, а ТОВ «ФК «ФЛЕКСІС» прийняло право грошової вимоги до боржників, перелік яких міститься в Реєстрі боржників.

Відповідно до витягу з Реєстру боржників до договору факторингу № 2 від 17.05.2021 (Додаток 1-1) під №5653 значиться ОСОБА_1 номер кредитного договору № 501050399, загальна сума заборгованості 29885,33 грн.

18.05.2021 між ТОВ «ФК «ФЛЕКСІС» та товариством з обмеженою відповідальністю «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» (далі ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ») укладено договір факторингу № 18-05/21, відповідно до умов якого ТОВ «ФК «ФЛЕКСІС» відступило, а ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» прийняло право грошової вимоги до боржників, перелік яких міститься в Реєстрі боржників.

Відповідно до витягу з Реєстру боржників до договору факторингу № 18-05/21 від 18.05.2021 (Додаток 1-1) під №5653 значиться ОСОБА_1 номер кредитного договору № 501050399, загальна сума заборгованості 29885,33 грн.

10.01.2023 між ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» та ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» укладено договір про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги № 10-01/2023, відповідно до умов якого ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» відступило, а ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» прийняло право грошової вимоги до боржників, перелік яких міститься в Реєстрі боржників.

Відповідно до витягу з Реєстру боржників до договору факторингу № 10-01/2023 від 10.01.2023 під № 41577 значиться ОСОБА_1 номер кредитного договору № 501050399, загальна сума заборгованості 31751,77 грн.

Відповідно до розрахунку заборгованості ОСОБА_1 виготовленого АТ «СЕНС БАНК» позичальнику нарахована заборгованість за кредитним договором № 501050399 від 31.07.2018 в сумі 29885,33 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту 15934,45 грн, заборгованість за процентами 3460,11 грн, заборгованість за комісією 10490,77 грн.

Зі змісту вищевказаного розрахунку заборгованості ОСОБА_1 також вбачається, що відповідач вносив кошти на погашення заборгованості, з яких 13664,07 грн зараховано банком на погашення комісії.

Відповідно до розрахунку заборгованості ТОВ «Вердикт Капітал» позичальнику нарахована заборгованість в сумі 31751,77 грн, з яких: 15934,45 грн заборгованість за тілом кредиту, 14532,05 грн заборгованість за процентами, 1012,86 грн інфляційні збитки, 272,41 грн 3% річних.

12.08.2022 року загальними зборами акціонерів АТ «Альфа-Банк» затверджено рішення про зміну найменування АТ «Альфа-Банк» на АТ «Сенс Банк». Запис про зміну найменування товариства внесено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 30.11.2022 року.

Між сторонами виникли кредитні правовідносини, які врегульовано нормами §§1-2 Глави 16 ЦК України, Глави 52 ЦК України, § 1,2 Глави 71 ЦК України, а також нормами Закону України «Про захист прав споживачів».

V. Оцінка суду

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Стаття 627 ЦК України визначає, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

У відповідності до ст. 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом законодавства.

За ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Стаття 611 ЦК України визначає, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно статті 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором.

Згідно із пунктом 1 частини 1 статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Відступлення права вимоги не є окремим видом договору, це правочин, який опосередковує перехід права. Відступлення права вимоги може відбуватися, зокрема, внаслідок укладення договору: (а) купівлі-продажу чи міни (частина третя статті 656 ЦК України); (б) дарування (частина друга статті 718 ЦК України); (в) факторингу (глава 73 ЦК України).

Згідно зі статями 514, 516 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків.

Згідно з ч. 3 ст. 12 та ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 55 Закону України «Про банки і банківську діяльність» від 07.12.2000 № 2121-III встановлено, що відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами Національного банку України та угодами (договорами) між клієнтом та банком. Банкам забороняється вимагати від клієнта придбання будь-яких товарів чи послуг від банку або від спорідненої чи пов`язаної особи банку як обов`язкову умову надання банківських послуг.

За загальним правилом, передбаченим статтею 204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до ч. 2 ст. 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Відносини у сфері надання споживчих кредитів регулюються нормами Закону України «Про споживче кредитування».

Згідно з ч. 2 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Отже, Закон України «Про споживче кредитування» передбачає право банку встановлювати в кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту.

Водночас Закон України «Про споживче кредитування» розмежовує оплатність та безоплатність надання інформації про кредит залежно від періодичності звернення споживача із запитом щодо надання такої інформації.

Відповідно до частини першої статті 11 Закону України «Про споживче кредитування» після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.

Згідно з частиною п`ятою статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування», щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 06 листопада 2023 року в справі з подібними правовідносинами № 204/224/21 (провадження №61-4202сво22) зроблено висновок про те, що якщо в кредитному договорі банк не зазначив та не надав доказів існування переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування), то положення кредитного договору щодо обов`язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 11, ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Аналогічні правові позиції викладені у постановах Верховного Суду від 10.01.2024 року у справі № 727/5461/23, від 09.10.2024 у справі № 582/202/22, від 28.10.2025 у справі №677/1072/25.

Необхідність внесення плати за додаткові, супутні послуги банку, пов`язанні з розрахунково-касовим обслуговуванням, передбачена в графіку платежів та розрахунок сукупної вартості споживчого кредиту та реальної процентної ставки (з урахуванням вартості всіх супутніх послуг). Розмір комісії за розрахунково-касове обслуговування складає 720 грн, за період з 31.07.2018 до 31.07.2021 загальна сума комісії склала 25920 грн.

При цьому в кредитному договорі не зазначено переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, що надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту.

Таким чином, враховуючи, що банк не зазначив та не надав доказів наявності переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладенні договору, положення договору щодо обов`язку позичальника щомісяця сплачувати комісію за розрахунково-касове обслуговування є нікчемним відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 11, ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування», а тому банк не мав підстав для нарахування щомісячної комісії за обслуговування кредиту.

Як вбачається з матеріалів справи, заявлена ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» до стягнення заборгованість за процентами в розмірі 14 532,05 грн фактично складається із заборгованості за процентами в сумі 4 041,28 грн та заборгованості за комісією в сумі 10 490,77 грн.

Зважаючи на те, що умови кредитного договору № 501050399 від 31.07.2018 щодо сплати комісії є нікчемними, відсутні підстави для стягнення з позичальника 10 490,77 грн заборгованості за такою комісією.

Крім того, з огляду на нікчемність пунктів договору щодо сплати комісії за обслуговування кредитної заборгованості, має бути здійснений перерахунок заборгованості позичальнику за кредитним договором, що забезпечує захист інтересу відповідача у правовій визначеності.

Статтею 534 ЦК України передбачено, що у разі недостатності суми проведеного платежу для виконання грошового зобов`язання у повному обсязі ця сума погашає вимоги кредитора у такій черговості, якщо інше не встановлено договором або законом: у першу чергу відшкодовуються витрати кредитора, пов`язані з одержанням виконання; у другу чергу сплачуються проценти і неустойка; у третю чергу сплачується основна сума боргу.

З наданого АТ «СЕНС БАНК» розрахунку заборгованості вбачається, що ОСОБА_1 на погашення заборгованості за комісією сплатив кошти в сумі 13664,07 грн.

На підставі ст. 534 ЦК України, сплачені відповідачем кошти за обслуговування кредитної заборгованості (комісії) в розмірі 13664,07 грн мають бути віднесені в першу чергу на сплату заборгованості за відсотками, а потім на погашення заборгованості за основною сумою боргу (тіло кредиту).

Таким чином, враховуючи, що позичальник ОСОБА_1 не виконав в повній мірі своїх зобов`язань за кредитним договором № 501050399 від 31.07.2018, але позивачем в суму нарахованих відсотків включено комісію, умови про стягнення якої є нікчемними, суд доходить висновку, що відповідач має заборгованість перед позивачем за тілом кредиту в сумі 6311,66 грн (15934,45 грн - (13664,07 грн 4041,28 грн)).

Щодо вимог позивача про стягнення коштів в порядку статті 625 ЦК України.

Згідно із частиною 1 статті 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Стаття 625 ЦК України передбачає відповідальність за порушення грошового зобов`язання. У частині 2 цієї статті зазначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до п. 2 кредитного договору № 501050399 від 31.07.2018 дата повернення кредиту 31.07.2021 року.

Таким чином сума трьох процентів річних від простроченої суми зобов`язання по кредиту, з урахуванням коштів, зарахованих судом на погашення заборгованості, за період від дати закінчення строку дії кредитного договору 31.07.2021 по 23.02.2022 року, становить: 107,91 грн (6311,66 грн х 3% : 365 х 208).

Індекс інфляції за зазначений період складає (99.8 : 100) x (101.2 : 100) x (100.9 : 100) x (100.8 : 100) x (100.6 : 100) x (101.3 : 100) x (101.6 : 100) = 1.063565.

Інфляційні втрати за період з 31.07.2021 по 23.02.2022 становлять 401,20 грн (6311,66 x 1.063565 - 6311,66).

За таких обставин, позов ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» підлягає частковому задоволенню, та з ОСОБА_1 на користь правонаступника кредитора АТ «СЕНС БАНК» - ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» належить стягнути заборгованість за кредитним договором №501050399 від 31.07.2018 сумі 6820,77 грн, з яких: 6311,66 грн заборгованість за тілом кредиту, 401,20 грн інфляційні збитки, 107,91 грн 3% річних.

VI. Розподіл судових витрат між сторонами

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позов ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» задоволено на 21,48 % (6820,77 грн х 100 : 31751,77 грн), а тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в сумі 571,88 грн (2662,40 грн х 21,48 %).

Представник позивача просив стягнути з відповідача на користь позивача 13000 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Згідно з ч.ч. 1-3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з ч.ч. 1-6 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Водночас, у рішенні Європейського суду з прав людини від 23 січня 2014 року (справа «East/West Alliance Limited» проти України», заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними й неминучими, а їх розмір - обґрунтованим (пункт 268).

Верховний Суд у постанові від 19.02.2024 року у справі № 490/7096/21 та від 22.05.2024 року у справі № 205/5969/15-ц вказав, що під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд, за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу. У такому випадку суд, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення.

У постанові від 22.05.2024 року у справі № 205/5969/15-ц також зауважено, що подібних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 17.04.2024 року у справі № 756/6927/20, від 04.04.2024 року у справі № 701/804/21, від 10.04.2024 року у справі № 530/259/21, від 10.04.2024 року у справі № 367/6289/21, у яких також вирішувалось питання щодо зменшення розміру витрат на правничу допомогу за відсутності заперечень іншої сторони.

Велика Палата Верховного суду у постанові від 26.06.2024 у справі №686/5757/23 дійшла висновку про зменшення розміру витрат на правничу допомогу адвоката за відсутності заперечень іншої сторони, наголосивши, що подання доказів на підтвердження розміру витрат на професійну правничу допомогу не є безумовною підставою для відшкодування судом таких витрат у зазначеному розмірі з іншої сторони, адже цей розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критеріям реальності адвокатських витрат (їхньої дійсності й потрібності) та розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи.

При вирішенні питання стягнення витрати на правову допомогу, суд бере до уваги зазначений в акті №23 про надання юридичної допомоги від 30.06.2026 обсяг виконаних адвокатом робіт: надання усної консультації, складання позовної заяви.

Водночас, суд враховує, що предмет спору відноситься до справ незначної складності (справа є малозначною) та не потребує значних витрат часу на виконання відповідних робіт щодо підготовки позовної заяви, з огляду на сталу практику національних судів зі спірних правовідносин. Дана категорія справ є поширеною.

При цьому переважна більшість тексту позову містить перелік норм чинного законодавства, використання яких є типовим для даного виду цивільно-правових спорів.

Враховуючи вищевикладене та зважаючи на складність справи, обсяг виконаних адвокатом робіт, а також неучасть представника позивача у судових засіданнях, слід дійти висновку про неспівмірність розміру заявлених до стягнення витрат на професійну правничу допомогу у сумі 13000 грн., який є очевидно завищеним.

У зв`язку з викладеним суд дійшов висновку, що з відповідача слід стягнути на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу в сумі 4500 грн. Саме такий розмір витрат на оплату послуг адвоката суд вважає співмірним із складністю даної справи та обсягом виконаних робіт, витраченим на виконання таких часом, обсягом наданих послуг та виконаних робіт та значенням справи для сторони.

Разом з тим, такий розмір витрат на правову допомогу підлягає перерахунку пропорційно задоволеним вимогам.

Оскільки позовні вимоги підлягають задоволенню частково (21,48 %), то з відповідача ОСОБА_1 пропорційно на користь позивача ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» підлягає стягненню 966,60 грн витрат на правничу допомогу (4500 грн х 21,48 %).

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 633, 634, 1048, 1049, 1054, 1056-1 ЦК України, ст.ст. 12, 76-81, 141, 264-265, 280-282 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» заборгованість за кредитним договором №501050399 від 31.07.2018 у розмірі 6820,77 грн.

В решті позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» судовий збір в сумі 571,88 грн та 966,60 грн витрат на правничу допомогу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано до Красилівського районного суду Хмельницької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі подання апеляційної скарги позивачем заочне рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР», місцезнаходження: 01133, м. Київ, вул. Мечнікова, 3, офіс 306; код ЄДРПОУ: 44276926.

Відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 .

Суддя Р. В. Вознюк