Ухвала суду № 140001480, 23.09.2026, Городоцький районний суд Хмельницької області

Справа №672/254/26

Провадження №2-п/672/5/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 вересня 2026 року м. Городок

Городоцький районний суд Хмельницької області в складі головуючого судді Шинкоренка С.В., за участю секретаря Терещук Н.А., без участі сторін, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Городку, заяву про поновлення строку для подання заяви про перегляд заочного рішення у цивільній справі №672/254/26 за позовом товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Гардіан» до ОСОБА_1

про стягнення суми страхового відшкодування у порядку регресу,

ВСТАНОВИВ:

05.09.2026 року відповідач звернувся до суду із заявою про перегляд заочного рішення, посилаючись на те, 13.07.2026 Городоцьким районним судом Хмельницької області ухвалено рішення у справі №672/254/26 за позовом ТДВ «СК`Гардіан» до ОСОБА_1 , яким позов задоволено та стягнуто з відповідача 156800 грн. 00 коп. сплаченого страхового відшкодування, в порядку регресу та 3328 грн. 00 коп. сплаченого судового збору.

Разом із поданням заяви про перегляд заочного рішення відповідач також подав заяву про поновлення строку на подання заяви про перегляд заочного рішення. На поважність причин пропуску строку для подання заяви про перегляд заочного рішення посилається на те, що отримавши рішення суду 17.07.2026 він бум змушений евакуюватись із міста Києва на Житомирщину у зв`язку із постійними обстрілами.

В судове засідання відповідач не з`явився, будучи належним чином повідомленим про день, час та місце розгляду справи, жодних заяв до суду не подавав.

Представник позивача подав заяву про розгляд даного питання без його участі, у задоволенні заяви просить відмовити.

Оголосивши заяву представника позивача, дослідивши матеріали справи, вирішуючи питання про можливість поновлення строку для подання заяви про перегляд заочного рішення, суд приходить до такого висновку.

Як вбачається з матеріалів справи, копію заочного рішення суду у справі від 13.07.2026 було своєчасно направлено відповідачу рекомендованим листом. Вказаний лист було отримано відповідачем 18.07.2026, про що свідчить рекомендоване повідомлення в матеріалах справи (а.с.126).

У відповідності до ч.3,4 ст.284 ЦПК України, Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Відповідач стверджує, що ним пропущено строк для подання заяви про перегляд заочного рішення з підстав евакуації з міста Києва через ворожі обстріли.

Разом із тим, відповідач взагалі не надає жодних доказів на підтвердження вказаних обставин, не вказує коли і куди саме він змушений був переїхати, як саме і протягом якого конкретно часу вказані обставини заважали йому подати відповідну заяву до суду.

Відповідно до ч.1,2 ст.126 ЦПК України право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом.

Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Згідно ч.3,7,8 ст.127 ЦПК України: Якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку, встановленого законом, розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, без повідомлення учасників справи.

Про відмову у поновленні або продовженні процесуального строку суд постановляє ухвалу, яка не пізніше наступного дня з дня її постановлення надсилається особі, яка звернулася із відповідною заявою. Ухвалу про відмову у поновленні або продовженні процесуального строку може бути оскаржено у порядку, встановленому цим Кодексом.

Оскільки главою 11 ЦПК України не врегульовано наслідки, які настають в результаті пропуску процесуального строку, встановленого для подання заяви про перегляд заочного рішення, слід керуватися положеннями частини другої статті 126 ЦПК України, за якими документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 08.10.2021, справа № 626/2450/14-ц.

Також, згідно правового висновку, висловленого Великою Палатою Верховного суду у постанові від 12 червня 2024 року у справі № 756/11081/20 (провадження № 14-25цс24) визначено, що: Наслідком пропуску строку для подання заяви про перегляд заочного рішення за умови відсутності поважних причин для його поновлення є залишення такої заяви без розгляду на підставі ч. 2 ст. 126 ЦПК України, а не залишення її без задоволення.

Розглядаючи цю справу, Велика Палата ВС звернула увагу на те, що право відповідача на доступ до суду апеляційної інстанції при заочному розгляді справи місцевим судом не є абсолютним та забезпечується за умови дотримання відповідачем порядку попереднього звернення до суду першої інстанції із заявою про перегляд заочного рішення, у тому числі з урахуванням визначених процесуальним законом строків. Установлений ч. 2 ст. 284 ЦПК України строк на звернення до суду із заявою про перегляд заочного рішення один з інструментів забезпечення принципу правової визначеності.

Як пояснила ВП ВС, якщо відповідач подає клопотання про поновлення пропущеного строку на подання заяви про перегляд заочного рішення, суд повинен застосувати ст. 127 ЦПК України, у якій вказано, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, установлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними.

Передбачені ч. 3 ст. 287 ЦПК України повноваження суду першої інстанції (зокрема, залишити заяву без задоволення) стосуються саме суті заяви про перегляд заочного рішення (у тому числі, подання чи неподання відповідачем доказів по суті справи й доказів поважності неявки в судове засідання, на якому було ухвалене заочне рішення) і не застосовуються в ситуації пропуску строку на подання заяви про перегляд заочного рішення.

З огляду на викладене ВП ВС відступила від висновку, викладеного в постанові від 9 листопада 2021 року у справі № 214/5505/16, та сформулювала висновок про те, що оцінка поважності причин пропуску строку на подання заяви про перегляд заочного рішення належить до компетенції місцевого суду, до якого подана така заява. Наслідком пропуску строку для подання заяви про перегляд заочного рішення за умови відсутності поважних причин для його поновлення є залишення такої заяви без розгляду на підставі ч. 2 ст. 126 ЦПК України, а не без задоволення.

Суд також враховує, що запровадження строку, у межах якого особа може звернутися до суду з позовом, заявою, апеляційною чи касаційною скаргою, обумовлено передусім необхідністю дотримання принципу правової визначеності та забезпечення здійснення судових процедур у межах розумних строків.

У низці рішень ЄСПЛ принцип правової визначеності трактується у контексті дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий, лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами (справи «Рябих проти Росії», пункти 51, 52, «Брумареску проти Румунії», пункт 61).

Отже, встановлення строків звернення до суду із заявою чи скаргою у системному зв`язку з принципом правової визначеності слугує меті забезпечення передбачуваності для учасників справи того, що зі спливом встановленого проміжку часу прийняте судом рішення або здійснена дія не підлягатимуть скасуванню.

Обґрунтовуючи важливість дотримання принципу правової визначеності, ЄСПЛ сформував практику, відповідно до якої національними судами пріоритетність має надаватися дотриманню встановлених процесуальним законом строків звернення до суду, також строків апеляційного та касаційного оскарження судових рішень, а поновлення пропущеного строку допускається лише у випадках, коли мають місце не формальні та суб`єктивні, а об`єктивні та непереборні причини їх пропуску.

Зокрема, ЄСПЛ у справах «Світлана Науменко проти України», «Трегубенко проти України», «Праведна проти Росії», «Желтяков проти України» зазначає, що у випадках перегляду судових рішень як у порядку нагляду, так і у зв`язку з нововиявленими обставинами національним судам необхідно забезпечувати дотримання учасниками справи встановлених строків та не допускати того, щоб за допомогою таких процесуальних механізмів, як продовження строку на оскарження, було порушено принцип правової визначеності.

Загалом згідно з практикою ЄСПЛ при застосуванні процедурних правил варто уникати як надмірного формалізму, який буде впливати на справедливість процедури, так і зайвої гнучкості, яка призведе до нівелювання процедурних вимог, встановлених законом, та порушення принципу правової визначеності (справи «Волчлі проти Франції», «ТОВ «Фріда» проти України»).

За таких обставин, з врахуванням того, що відповідач не навів жодних доказів поважності причин пропуску строку для подання заяви про перегляд заочного рішення Городоцького районного суду Хмельницької області від 13.07.2026, суд вважає за необхідне подану заяву про поновлення строку на подання заяви про перегляд заочного рішення залишити без задоволення, а заяву про перегляд заочного рішення Городоцького районного суду Хмельницької області від 13.07.2026 без розгляду.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.126, 127, 260 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні заяви відповідача ОСОБА_1 , про поновлення строку на подання заяви про перегляд заочного рішення Городоцького районного суду Хмельницької області від 13.07.2026 відмовити.

Заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Городоцького районного суду Хмельницької області від 13.07.2026 залишити без розгляду.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому ухвали суду.

Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).

Суддя: