Постанова № 140001442, 23.09.2026, Віньковецький районний суд Хмельницької області

Віньковецький районний суд Хмельницької області

Справа № 670/431/26

Провадження № 3/670/87/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 вересня 2026 року селище Віньківці

Суддя Віньковецького районного суду Хмельницької області Голуб О.Є.,

за участю секретаря судового засідання Сікорської В.О.,

захисника ОСОБА_1 адвоката Сіренка М.Ю., який бере участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза приміщенням суду з використанням власних технічних засобів

розглянувши матеріали, які надійшли із сектору поліцейської діяльності № 1 відділення поліції № 3 Хмельницького районного управління поліції ГУНП в Хмельницькій області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, військовослужбовця, жителя АДРЕСА_1 , за ч. 1 ст. 130 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

Опис обставин, установлених під час розгляду справи.

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення від 15.06.2026 серії ЕПР1 № 693300, 15.06.2026 о 00 год 47 хв в с. Дашківці по вул. Центральна громадянин ОСОБА_1 керував автомобілем марки Опель Астра д.н.з. НОМЕР_1 в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан алкогольного сп`яніння проводився на місці зупинки транспортного засобу за допомогою приладу Алкотест Драгер 6810 ARAM тест № 5872 позитивний 0,36 проміле, чим порушив п. 2.9 а Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність ч. 1 ст. 130 КУпАП.

В діянні ОСОБА_1 службові особи територіального органу поліції вбачають порушення вимог п. 2.9 а Правил дорожнього руху, затв. Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306 (зі змінами) водієві забороняється: керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Діяння ОСОБА_1 особи територіального органу поліції кваліфікували за ч. 1 ст. 130 КУпАП, як керування транспортними засобами особою в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

Пояснення учасників справи.

В судове засідання 23.09.2026, особа яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 повторно не з`явився, належним чином був повідомлений про місце, дату та час судового засідання, заяв про відкладення розгляду справи до суду не надходило.

З огляду на наведене, з метою своєчасного та належного розгляду справи, виконання завдань провадження в справі про адміністративне правопорушення, з врахуванням вимог ч. 2 ст. 268 КУпАП, відповідно до якої під час розгляду судом справ про притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, присутність особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, не є обов`язковою, та з врахуванням, що ОСОБА_1 був належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи, клопотань про відкладення розгляду справи до суду не подав, участь у судовому засіданні бере його захисник Сіренко М.Ю., який вказав, що ОСОБА_1 є діючим військовослужбовцем та на день судового засідання проходить військову службу, не наполягає на його присутності та допиті, суддя дійшов висновку про розгляд справи без участі ОСОБА_1 .

Захисник ОСОБА_1 - адвокат Сіренко М.Ю., який бере участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза приміщенням суду з використанням власних технічних засобів, заперечував щодо притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП правопорушення.

Наголошував, що ОСОБА_1 інспектором поліції не було належним чином роз`яснено порядок проведення огляду водія на стан алкогольного сп`яніння в лікувальному закладі. Звертав увагу суду, що як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 не ухилявся від проходження медичного огляду в лікувальному закладі, а навпаки висловив готовність пройти огляд шляхом здачі (забору) крові, однак працівник поліції йому не роз`яснив про таку можливість. Оскільки ОСОБА_1 зрозумів, що в лікувальному закладі огляд буде проводитися за допомогою такого ж приладу, який було використано на місці інспектором, шляхом видиху повітря, він погодився з результатом тесту та відмовився їхати до лікувального закладу.

На думку захисника неналежне роз`яснення інспектором поліції порядку проведення огляду в лікувальному закладі було здійснено умисно, оскільки показник вмісту алкоголю, який показав прилад газоаналізатор Алкотест Драгер 6810 АRAM3576 був незначний, тому інспектор розумів, що огляд на стан алкогольного сп`яніння в лікувальному закладі шляхом дослідження зразків крові не покаже вмісту алкоголю в організмі водія.

Окрім того, матеріали адміністративної справи складені з істотними порушеннями, оскільки відсутнє належне письмове повідомлення про відсторонення водія від керування транспортним засобом, тобто фактично останнього не було відсторонено від керування транспортним засобом, який після огляду продовжив керування ним.

Щодо зазначення ОСОБА_1 під час складання матеріалів про адміністративне правопорушення, що він вживав алкогольний напій «Гараж», захисник пояснив, що за твердженням ОСОБА_1 він дійсно вживав даний напій, однак з моменту його вживання пройшло більше п`яти годин, тому він був впевнений, що алкоголь у його організмі відсутній та сідаючи за кермо він був повністю тверезий.

З врахуванням зазначеного, захисник Сіренко М.Ю. зазначає, що відсутні належні та достатні докази, які б свідчили про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Застосоване судом законодавство.

Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративне правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.

З`ясовуючи ці обставини, суддя повинен виходити з положень ст. 251 КУпАП, згідно з якою доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Розглядаючи справу про адміністративне правопорушення, суддя з урахуванням вимог ст. 252 КУпАП оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до положень КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення.

Відповідно до ч. 5 ст. 14 закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативно-правових актів з питань безпеки дорожнього руху.

Згідно п. 2.9 а Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Як вбачається з диспозиції ч. 1 ст. 130 КУпАП, адміністративна відповідальність настає в разі як керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, та за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Згідно з ч. 1-3 ст. 266 КУпАП водії, які керують транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. У разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я.

Проведення огляду водія на стан алкогольного сп`яніння регулюється Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров`я України № 1452/735 від 09.11.2015 (надалі Інструкція) та Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого Постановою КМУ № 1103 від 17.12.2008 (надалі Порядок).

Згідно з п. 2 розділу І Інструкції огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Згідно із п. 3 розділу І Інструкції огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Відповідно до п. 7 розділу ІІ Інструкції, установлення стану алкогольного сп`яніння здійснюється на підставі огляду, який проводиться згідно з вимогами цієї Інструкції поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів, показники яких після проведення тесту мають цифровий показник більше 0,2 проміле алкоголю в крові.

Згідно з п. 5 Порядку результати огляду, проведеного поліцейським, зазначаються в акті огляду, форма якого затверджується МОЗ за погодженням з МВС. Підтвердження стану сп`яніння в результаті огляду та згода водія транспортного засобу з результатами такого огляду є підставою для його притягнення згідно із законом до відповідальності.

Відповідно до п. 8, 12 розділу ІІ Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ від 06.11.2015 №1376, протокол про адміністративне правопорушення підписується уповноваженою посадовою особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності. За наявності свідків і потерпілих протокол про адміністративне правопорушення може бути підписано також цими особами. У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, підписати протокол про адміністративне правопорушення у ньому робиться запис про це. Протокол про адміністративне правопорушення складається у двох примірниках, один з яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Відповідно до ст. 31 Закону України «Про Національну поліцію» поліція може застосовувати такі превентивні заходи, зокрема, застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису.

Згідно з ст. 40 Закону України «Про Національну поліцію», поліція для виконання покладених на неї завдань та здійснення повноважень, визначених законом, може застосовувати такі технічні прилади, технічні засоби та спеціалізоване програмне забезпечення, зокрема фото- і відеотехніку, у тому числі техніку, що працює в автоматичному режимі, технічні прилади та технічні засоби з виявлення та/або фіксації правопорушень; спеціальні технічні засоби перевірки на наявність стану алкогольного сп`яніння. Дані технічні прилади та технічні засоби, поліція може закріплювати на однострої, у/на безпілотних повітряних суднах, службових транспортних засобах, суднах чи інших плавучих засобах, у тому числі тих, що не мають кольорографічних схем, розпізнавальних знаків та написів, які свідчать про належність до поліції, а також монтувати/розміщувати їх по зовнішньому периметру доріг і будівель.

Згідно з п. 5 розділу II Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України 18.12.2018 № 1026, зареєстрована в Міністерстві юстиції України 11.01.2019 № 28/32999, включення портативного відеореєстратора відбувається з моменту початку виконання службових обов`язків та/або спеціальної поліцейської операції, а відеозйомка ведеться безперервно до її завершення, крім випадків, пов`язаних з виникненням у поліцейського особистого приватного становища (відвідування вбиральні, перерви для приймання їжі тощо). У процесі включення портативного відеореєстратора поліцейський переконується в точності встановлених на пристрої дати та часу.

Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський може зупиняти транспортні засоби у разі, якщо уповноважений орган державної влади прийняв рішення про обмеження чи заборону руху.

Згідно із вимогами абз. 2 п. 8, пп. 2, 4 п. 16 постанови Кабінету Міністрів України № 573 від 08.07.2020 року «Питання запровадження та здійснення деяких заходів правового режиму воєнного стану» та постанови Кабінету Міністрів України № 1455 від 29.12.2021 року «Про затвердження порядку встановлення особливого режиму в`їзду і виїзду, обмеження свободи пересування громадян, іноземців та осіб без громадянства, а також руху транспортних засобів в Україні або в окремих її місцевостях, де введено воєнний стан» на території, де запроваджено комендантську годину, забороняється перебування у визначений період доби на вулицях та в інших громадських місцях осіб без виданих перепусток, а також рух транспортних засобів. Патрулям на території, де запроваджено комендантську годину та встановлено спеціальний режим світломаскування, в установленому законодавством порядку надано право, зокрема перевіряти в осіб посвідчення, документи, що посвідчують особу, підтверджують громадянство України чи спеціальний статус особи, або паспортні документи іноземця, особи без громадянства, документи, що підтверджують законність перебування на території України, та перепустки або свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю або посвідчення адвоката України та скановану копію доручення регіонального/міжрегіонального центру з надання безоплатної правничої допомоги для надання безоплатної вторинної правничої допомоги, а в разі їх відсутності - затримувати відповідних осіб та доставляти в органи або підрозділи Національної поліції для встановлення особи; за потреби проводити огляд речей, транспортних засобів, багажу та вантажів, які ними перевозяться; тимчасово обмежувати або забороняти на вулицях та дорогах, окремих ділянках місцевості та в інших громадських місцях перебування або пересування осіб, рух транспортних засобів, зокрема транспортних засобів іноземних, консульських установ чи представництв міжнародних організацій; виводити осіб з окремих ділянок місцевості та об`єктів, евакуйовувати транспортні засоби.

Оцінка судді щодо фактичних обставин справи.

Суддя з`ясовує всі обставини справи на підставі поданих доказів та здійснення їх дослідження за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності.

Диспозиція статті 130 КУпАП передбачає відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

У рішенні по справі «О`Галлоран та Франціє проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 Європейський суд з прав людини постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі. Суд неодноразово наголошував на тому, що користування джерелом підвищеної небезпеки покладає на водія транспортного засобу певні додаткові обов`язки, які пов`язані із необхідністю забезпечення безпечного використання транспортних засобів і таке обмеження прав конкретної особи повністю відповідає інтересам суспільства щодо забезпечення безпеки дорожнього руху. Керування транспортним засобом водієм, який підозрюється в тому, що перебуває у стані алкогольного сп`яніння, створює реальну небезпеку, яка може призвести до тяжких наслідків.

Згідно з п. 2, 3 розділу І Інструкції огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану. Ознаками алкогольного сп`яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.

З аналізу наведеної вище інструкції вбачається, що саме у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є повноваження на місці зупинки приймати рішення про наявність або відсутність підстав вважати що водій транспортного засобу, перебуває у стані алкогольного сп`яніння згідно з ознаками такого стану, зокрема, запах алкоголю з порожнини рота.

Судом встановлено, що згідно з результатами тестування приладом газоаналізатор парів спирту Drager Alcotest 6810 ARAM-3576 від 15.06.2026 тест № 5872, в ОСОБА_1 виявлено 0,36 ‰ алкоголю.

Відповідно до акта огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів проведено огляд ОСОБА_1 за допомогою ALKOTEST 6810 ARAM 3576, результат огляду на стан сп`яніння склав 0,36 ‰, з результатами тесту ОСОБА_1 погодився, що підтверджується його підписом та відеозаписом з нагрудної камери поліцейського наявного в матеріалах адміністративної справи.

Згідно з відеофайлами із нагрудної камери поліцейських export-0sl92.mp4 та export-xtin7.mp4, які містяться на DVD-R-диску в матеріалах справи та які були безпосередньо досліджені судом, зафіксовано як ОСОБА_1 керував автомобілем та був зупинений працівниками поліції під час комендантської години. На питання інспектора чому керує транспортним засобом в таку пізню пору доби, пояснив що повертається додому з Тернопільської області.

Під час спілкування з ОСОБА_1 в інспектора поліції виникли підстави вважати, що у водія наявні ознаки алкогольного сп`яніння, а саме запах алкоголю з порожнини рота. У зв`язку з чим поліцейський запропонував водієві пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу, ОСОБА_1 погодився. Результат огляду склав 0,36 ‰ алкоголю.

З результатом огляду на стан сп`яніння водій погодився, однак запитав чи проходження в лікувальному закладі буде шляхом здачі крові. Після чого працівником поліції йому було роз`яснено, що у випадку не згоди з результатом огляду на місці зупинки сертифікованим приладом Алкотест Драгер 6810 ARAM, ОСОБА_1 має право пройти огляд на стан сп`яніння в лікувальному закладі, до якого поліція його відвезе. Однак ОСОБА_1 від додаткового огляду в лікарні відмовився. У зв`язку з чим на громадянина ОСОБА_1 було складено протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст.130 КУпАП.

На відео також зафіксовано як патрульним ОСОБА_1 роз`яснювалися його права і обов`язки, передбачені ст. 63 Конституції України та 268 Кодексу про адміністративне правопорушення.

Також із відеозапису export-0sl92.mp4 судом встановлено, як ОСОБА_1 на 30 хв 26 с. під час заповнення в графі протоколу - пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності по суті порушення, вказує інспектору, що «пів години назад випив 0,5 «Гаража». Водночас на другому відео export-xtin7.mp4 на 12 хв 20 с. даного відеозапису зізнається, що «випив недалеко».

В даних письмових поясненнях до протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 також вказав, що випив 0,5 «Гараж».

При цьому в судовому засіданні захисник Сіренко М.Ю. щодо зазначення ОСОБА_1 під час складання матеріалів про адміністративне правопорушення, що він вживав алкогольний напій «Гараж», захисник пояснив, що за твердженням ОСОБА_1 він дійсно вживав даний напій, однак з моменту його вживання пройшло більше п`яти годин, тому він був впевнений, що алкоголь у його організмі відсутній та він сідаючи за кермо був повністю тверезий.

Щодо тверджень захисника про те, що працівниками поліції його підзахисному не було належним чином роз`яснено про можливість проходження огляду на стан сп`яніння в медичному закладі шляхом відбору крові, що зумовило його відмову від проходження додатково огляду в медичному закладі (закладі охорони здоров`я), оскільки ОСОБА_1 зрозумів, що в лікувальному закладі огляд буде проводитися за допомогою такого ж приладу, який було використано на місці інспектором, шляхом видиху повітря, він погодився з результатом тесту та відмовився їхати до лікувального закладу, суддя зазначає таке.

Як зазначено вище, порядок проведення огляду на стан сп`яніння в закладах охорони здоров`я і оформлення його результатів визначено розділом IIІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров`я України № 1452/735 від 09.11.2015.

Відповідно до п.п. 13, 14 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним наказом МОЗ України та МВС України від 09.11.2015 року № 1452/735 (далі Інструкція) для дослідження біологічного середовища може використовуватися кров, якщо в обстежуваної особи неможливо взяти зразки біологічних середовищ.

Слід зауважити, що лікар закладу охорони здоров`я самостійно, відповідно до вимог Інструкції проводить медичний огляд обстежуваної особи та застосовує різні методи дослідження з метою виявлення стану алкогольного або наркотичного сп`яніння і на підставі сукупності отриманих даних оцінює їх за своїм внутрішнім переконанням як особа, яка має спеціальні знання та кваліфікацію, і несе відповідальність за правильність свого висновку. Тобто встановлення діагнозу на підставі проведеного огляду є медичним, а не юридичним аспектом та не може встановлюватися судом самостійно, так як суд не може використовувати під час розгляду справи інші знання крім правових.

Якщо водій учасник дорожнього руху внаслідок ДТП перебуває у несвідомому стані або з тяжкими травмами, обов`язково проводиться дослідження сечі (іншого біологічного середовища в разі неможливості взяття сечі) та крові на вміст алкоголю, наркотичних чи психотропних речовин у закладах охорони здоров`я, куди він доставлений. За результатами огляду на стан сп`яніння та лабораторними дослідженнями встановлюється діагноз, який вноситься до акта медичного огляду.

Обов`язок проведення саме лабораторних досліджень для визначення стану алкогольного сп`яніння вказаним Порядком та Інструкцією не передбачений, що нівелює твердження захисника про нероз`яснення належним чином інспектором поліції процедури огляду на стан алкогольного сп`яніння в закладі охорони здоров`я шляхом можливості проведення там відбору та лабораторного дослідження крові ОСОБА_1 .

При цьому, ОСОБА_1 пройшов огляд із застосуванням спеціальних технічних засобів (законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, які відповідають вимогам законодавства про метрологію та метрологічну діяльність) та погодився з результатом огляду, тому позиція захисника та особи, що притягається до адміністративної відповідальності, про нероз`яснення належним чином інспектором поліції процедури огляду на стан алкогольного сп`яніння в закладі охорони здоров`я про можливості проведення там відбору та лабораторного дослідження крові ОСОБА_1 є неспроможною.

Натомість, як вбачається з матеріалів справи, зокрема відеозапису з нагрудних камер поліцейських, ОСОБА_1 перебував у свідомому стані і міг особисто проходити огляд за допомогою технічного приладу газоаналізатора, що він і зробив на місці зупинки транспортного засобу та не заперечував щодо його результату. А тому, підстав для відібрання у нього зразків крові в медичному закладі для дослідження не було.

Отже, відсутність лабораторного дослідження в даному випадку не свідчить про порушення встановленої процедури огляду, а доводи захисника не знайшли свого підтвердження у вимогах Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Щодо твердження захисника про не відсторонення ОСОБА_1 від керування транспортним засобом суддя зазначає таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами, річковими або маломірними суднами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, річковими або маломірними суднами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

За положеннями частини 7 ст. 266 КУпАП у разі відсторонення особи від керування транспортним засобом, річковим або маломірним судном можливість керування цим транспортним засобом, річковим або маломірним судном надається уповноваженій нею особі, яка має посвідчення водія (судноводія) відповідної категорії та може бути допущена до керування транспортним засобом, річковим або маломірним судном.

Отже, за змістом наведених норм особа, яка керує транспортним засобом у стані алкогольного чи іншого сп`яніння, або є підстави вважати, що вона перебуває у такому стані, відстороняється від керування транспортним засобом. При цьому ч. 7 ст. 266 КУпАП надає можливість передати керування транспортним засобом тій особі, яка уповноважена водієм та має відповідне посвідчення. Тобто передача керування транспортним засобом іншій особі є правом, а не обов`язком, і здійснюється лише за бажанням особи, яка була відсторонена від керування.

Такі ж норми містить Інструкція з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України № 1395 від 07.11.2015, у пункті 1 розділу X: особи, які керують транспортними засобами, стосовно яких у поліцейських є достатні підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами та огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. У разі відсторонення особи від керування транспортним засобом можливість керування цим транспортним засобом надається уповноваженій нею особі, яка має посвідчення водія відповідної категорії та може бути допущена до керування транспортним засобом. Під час відсторонення особи від керування транспортним засобом поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів відсторонення проводиться у присутності двох свідків.

Досліджені в судовому засіданні відеофайли, які містяться на DVD-дисках в матеріалах справи, свідчать, що ОСОБА_1 було відсторонено працівниками поліції від керування транспортним засобом. Зокрема на 10 хв 56 с 11 хв 38 с інспектор каже водієві «шукайте тверезого водія, оскільки надалі він відсторонений від керування транспортним засобом».

Належних, допустимих та достатніх доказів того, що водій ОСОБА_1 після оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення продовжив керування транспортним засобом - не надано.

Крім того, доводи захисника про відсутність у матеріалах справи належних письмових доказів відсторонення водія ОСОБА_1 від керування транспортним засобом та надання подальшої можливості керування цим транспортним засобом уповноваженій нею особі не спростовують тієї обставини, що водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння, пройшов огляд на стан сп`яніння, та, як наслідок, вчинив правопорушення, яке кваліфіковано за частиною 1 статті 130 КУпАП. А також жодним чином не свідчать про те, що працівниками поліції порушено порядок огляду водія на стан сп`яніння чи протокол про вчинення правопорушення складено незаконно або неправомірно, або про те, що таким не відстороненням (у разі його наявності) були порушені права і свободи особи, що притягується до адміністративної відповідальності.

Суддя зауважує, що доказів неправомірної поведінки працівників поліції та доказів, які б спростовували фактичні дані, що містяться в протоколі про адміністративне правопорушення та інших матеріалах про адміністративне правопорушення, судді не надано.

В свою чергу суддя позбавлений можливості збирати докази на підтвердження чи спростування наведених стороною захисту обставин чи впливати на сторону захисту при виборі моделі захисту, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя.

Водночас з даних відеозаписів, які міститься в матеріалах справи, можна повно та об`єктивно дослідити обставини вчиненого правопорушення, детально відновити послідовність подій та конкретизувати поведінку поліцейських та особи, яка притягується до адміністративної відповідальності. На відео чітко відображено дії ОСОБА_1 під час спілкування з поліцейськими, його усні пояснення, повністю зафіксовано процедуру проходження тестування стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу, а також, те що від додаткового огляду в закладі охорони здоров`я водій відмовився.

За таких обставин, оцінюючи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, суддя дійшов висновку, що відсутні обґрунтовані сумніви у винні ОСОБА_1 .

Протокол про адміністративне правопорушення складений відповідно до ст. 255 КУпАП уповноваженою на те особою, відповідає вимогам ст.256 КУпАП, щодо місця, часу вчинення та суті адміністративного правопорушення, повністю узгоджується з даними, які містяться у відеозаписі, при складанні протоколу про адміністративне правопорушення.

Порушень вимог ст. 256 КУпАП судом не встановлено, а відомості, які б піддавали сумніву достовірність зазначених у протоколі даних про обставини вчинення правопорушення, у справі відсутні.

Беручи до уваги зазначене вище, вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, підтверджується матеріалами справи про адміністративне правопорушення: протоколом про адміністративне правопорушення від 15.06.2026 серії ЕПР1 № 693300; тестом на стан алкогольного сп`яніння № 5872; актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів відносно ОСОБА_1 ; записом із відеофіксацією події; оцінкою судом пояснень захисника ОСОБА_1 адвоката Сіренка М.Ю.

Проаналізовані документи, які відповідно до ст. 251 КУпАП, є доказами в справі про адміністративне правопорушення і доводять вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення і його винуватість.

Водночас суддя звертає увагу, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення ЄСПЛ у справі «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04, 10.02.2010, рішення ЄСПЛ у справі «Проніна проти України», заява № 63566/00, від 18 липня 2006 року).

Аналізуючи наведені докази та дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів в їх сукупності, суддя вважає, що в діях ОСОБА_1 наявні ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, оскільки докази його вини є переконливими, достатніми, відповідають фактичним обставинам справи та знайшли своє підтвердження в матеріалах, що були повно та всебічно досліджені судом.

Накладення адміністративного стягнення.

Статтею 23 КУпАП передбачено, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Відповідно до ст. 33 КУпАП при накладенні адміністративного стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Обставини, що пом`якшують відповідальність за адміністративне правопорушення відповідно до ст. 34 КУпАП судом не встановлено.

Обставини, що обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення відповідно до ст. 35 КУпАП судом не встановлено.

Накладаючи адміністративне стягнення за вказане адміністративне правопорушення, суддя враховує характер вчиненого правопорушення, яке відноситься до порушень, що становлять небезпеку для життя осіб учасників дорожнього руху, обставини справи, особу, яка притягується до адміністративної відповідальності, відсутність обставин, що пом`якшують відповідальність та обставин, що обтяжують відповідальність.

Згідно з довідкою сектору поліцейської діяльності № 1 відділення поліції № 3 Хмельницького районного управління поліції ГУНП в Хмельницькій області № 93800-2026 від 15.06.2026 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , житель АДРЕСА_1 , отримав посвідчення водія серії НОМЕР_2 .

З огляду на наведене, з врахуванням імперативно визначеної санкції статті у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами на певний строк, суддя дійшов висновку, що на ОСОБА_1 слід накласти адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000,00 грн (сімнадцять тисяч гривень 00 копійок) з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.

Судові витрати.

Згідно ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення підлягає стягненню з особи, на яку накладено стягнення.

Обставин, що давали б підстави для звільнення ОСОБА_1 від сплати судового збору, не встановлено.

Тому відповідно до п.5 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» з ОСОБА_1 слід стягнути судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму, що становить 665,60 грн.

Керуючись ст. 7, 40-1, 130, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, п. 2.9 а Правил дорожнього руху, ст. 4 Закону України «Про судовий збір», ст. 4, 15 Закону України «Про виконавче провадження», суддя

ПОСТАНОВИВ:

Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000,00 грн (сімнадцять тисяч гривень 00 копійок) з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави у розмірі 665,60 грн (шістсот шістдесят п`ять гривень шістдесят копійок).

Роз`яснити ОСОБА_1 , що згідно вимог ст. 307 КУпАП штраф ним має бути сплачений не пізніше, ніж через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення адміністративного стягнення, а в разі оскарження такої постанови не пізніше ніж через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У разі сплати штрафу у строки, передбачені ст. 307 КУпАП, платіжний документ необхідно подати до Віньковецького районного суду Хмельницької області.

У разі несплати штрафу в установлений законом строк постанова про накладення адміністративного стягнення буде надіслана для примусового виконання до органу Державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна.

Реквізити для сплати штрафу: номер рахунку (IBAN): UA748999980313060149000022001, код отримувача (ЄДРПОУ): 37971775, код класифікації доходів бюджету: 21081300, отримувач коштів: ГУК у Хмельницьк.обл/Хмельн. обл/21081300, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП).

Стягувач: Віньковецький районний суд Хмельницької області, адреса місцезнаходження: вул. Л. Українки, 2, с-ще Віньківці, Хмельницького району Хмельницької області, ідентифікаційний код юридичної особи 02886960.

Боржник: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_1 .

Реквізити для зарахування судового збору: отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО): 899998, номер рахунку (IBAN): UA908999980313111256000026001, код отримувача (ЄДРПОУ): 37993783, код класифікації доходів бюджету: 22030106.

Стягувач: Державна судова адміністрація України, адреса місцезнаходження: 01601, м. Київ, вул. Липська, 18/5, ідентифікаційний код юридичної особи 26255795.

Боржник: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_1 .

Постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її винесення, шляхом подання апеляційної скарги до Хмельницького апеляційного суду через Віньковецький районний суд Хмельницької області.

Постанова у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Строк пред`явлення постанови до виконання три місяці з наступного дня після набрання постановою законної сили.

Суддя О.Є. Голуб