Рішення № 140001402, 21.09.2026, Херсонський міський суд Херсонської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №766/4502/17

Пров. №2/766/246/26

21 вересня 2026 року м. Херсон

Херсонський міський суд Херсонської області у складі: головуючого судді Ус О.В., секретар судового засідання Зацепілін В.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань міського суду цивільну справу ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Херсонської міської ради, треті особи: приватний нотаріус Херсонського міського нотаріального округу Йосипенко Віталій Васильович, Орган опіки та піклування Корабельної районної у м. Херсоні ради, ОСОБА_4 про визнання недійсними розпорядження, свідоцтва про право власності на житло та договору купівлі-продажу,

встановив:

У березні 2017 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_5 , ОСОБА_3 , Херсонської міської ради, треті особи: приватний нотаріус Херсонського міського нотаріального округу Йосипенко В. В., Орган опіки та піклування Корабельної районної у місті Херсоні ради, ОСОБА_4 , про визнання недійсними розпорядження, свідоцтва про право власності на житло та договору купівлі-продажу.

Свої вимоги ОСОБА_1 обґрунтовувала тим, що 04 грудня 2008 року квартира АДРЕСА_1 , приватизована її матір`ю ОСОБА_2 та її дідом ОСОБА_5 , про що Фондом комунального майна м. Херсона видано свідоцтво про право власності на житло. Вважає, що приватизація квартири є незаконною, оскільки на момент приватизації тривалий час проживала у зазначеній квартирі і як член сім`ї наймачів мала право користування, і відповідно брати участь у приватизації згідно зі статтями 5, 8 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду». Укладений між ОСОБА_2 , ОСОБА_5 та ОСОБА_3 договір купівлі-продажу спірної квартири від 10 грудня 2008 року, є незаконним, оскільки на час укладення цього договору, їй було 13 років, а тому для відчуження нерухомого майна, право користування на яке мають неповнолітні особи, необхідний був дозвіл Органу опіки та піклування, який не отримано відповідачами. Оскільки на час приватизації квартири та відчуження її іншій особі, вона була неповнолітньою, про порушення свого права дізналась після досягнення 16 років у момент оформлення та отримання паспорта, а тому вважає, що строк позовної давності нею пропущено з поважних причин.

Посилаючись на викладене, ОСОБА_1 просила визнати недійсним розпорядження від 04 грудня 2008 року № 23944-ж і свідоцтво про право власності на квартиру АДРЕСА_1 , від 04 грудня 2008 року та визнати недійсним договір купівлі-продажу цієї квартири, укладений між ОСОБА_2 , ОСОБА_5 та ОСОБА_3

15.05.2018 року на адресу суду від відповідача ОСОБА_3 надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач позов не визнала. Просила суд у задоволенні позову відмовити, оскільки на момент відчуження квартири відповідно до договору купівлі продажу від 10.12.2008 року жодних неповнолітніх у квартирі не проживало та зареєстрованими у ній не були. Сторони під час підписання договору підтвердили, що треті особи не мають права на квартиру, що осіб які згідно ст.ст. 203, 405 ЦК України, ст. 59 СК України, ст. 12 Закону України «Про основи соціального захисту бездомних громадян і безпритульних дітей» мали б право на користування вищевказаним житлом не має. Також було надано заяву про застосування наслідків спливу строків позовної давності де зазначено, що позивачем пропущено трирічний строк позовної давності без поважних причин, що є окремою підставою для відмови у задоволенні позову.

16.05.2018 року на адресу суду від третьої особи ОСОБА_4 надійшли пояснення на позовну заяву, в яких третя особа заперечує проти задоволення позову. Просив суд у задоволенні позову відмовити, мотивуючи тим, що він 17.01.2018 року придбав у ОСОБА_3 спірну квартиру. На момент укладення договору купівлі-продажу заборони на відчуження майна не було. На час укладання договору та до теперішнього часу у квартирі зареєстровані ОСОБА_5 з 16.11.2012 року та ОСОБА_6 з 03.07.2013 року їх реєстрація у квартирі порушує права власника оскільки обмежують його права щодо вільного володіння, користування та розпорядження майном, також їх реєстрація створює негативні наслідки, щодо збільшення витрат власника по комунальним платежам. Також зазначає, що сторони під час підписання купівлі продажу від 10.12.2008 року підтвердили, що треті особи не мають права на квартиру. Під час приватизації квартири ОСОБА_5 надавався пакет документів з довідками з яких встановлено, що на час приватизації квартири, нею мали право користуватись ОСОБА_2 та ОСОБА_5 інші особи такого права не мали.

01.06.2018 року на адресу суду від Херсонської міської ради надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач позов не визнав. Просив суд у задоволенні позову відмовити, при цьому зазначає, що 24.11.2008 року від квартиронаймача ОСОБА_5 голові Фонду комунального майна м. Херсона надійшла заява про оформлення передачі в приватну спільну сумісну власність квартири АДРЕСА_1 . Разом із заявою була подана довідка про склад сім`ї наймача, в якій зазначено дві особи: ОСОБА_5 та ОСОБА_2 . В поданому пакеті документів, який був необхідний для оформлення приватизації не вбачалась реєстрація або проживання у спірній квартирі ОСОБА_6 , а самі заявники під час приватизації квартири зазначали, що інші особи в квартирі не проживають та не користуються нею. Позивач зареєструвала своє місце проживання у спірній квартирі лише 03.07.2013 року. Приватизація квартири була проведена компетентним органом на підставі наданих документів згідно із чинним на час її проведення законодавством. Також зазначено, що позивачем пропущено трирічний строк позовної давності без поважних причин, що підставою для відмови у задоволенні позову.

Від відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_5 на адресу суду відзиви не надходили.

Постановою Верховного Суду від 24 лютого 2020 року рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 27 червня 2018 року та постанову Херсонського апеляційного суду від 26 лютого 2019 року скасовано, справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції.

За протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.03.2020 року головуючим у справі визначена суддя Ус О.В.

За приписами п. 9 ч. 1 розділу XIII Перехідних Положень ЦПК України (в редакції Закону №2147-VІІІ від 03.10.2017 р.) справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Ухвалою судді Херсонського міського суду Херсонської області від 30.03.2020 р. справа прийнята в провадження, вирішено її розгляд проводити в загальному провадженні, призначене підготовче засідання.

27.04.2021 закрите підготовче провадження, справа призначене до розгляду за суттю.

Ухвалою від 15.10.2025 р. витребувані відомості з органів реєстрації актів цивільного стану щодо наявності актового запису про смерть.

Ухвалою від 19.02.2026 р. провадження по справі в частини позовних вимог до ОСОБА_5 закрито на підставі п.7 ч. 1 ст.255 ЦПК України.

В судове засіданні учасники справи повторно не прибули, матеріали справи містять заяву позивачки про розгляд справи у її відсутність.

Неявка учасників справи не перешкоджає розгляду справи за суттю.

Судом встановлені наступні обставини та відповідні ним правовідносини.

Приватизація державного майна, що є у комунальній власності є одним зі способів набуття права власності та регулюється Законом України «Про приватизацію державного майна» від 04 березня 1992 року, Законом України «Про приватизацію державного житлового фонду» від 19 червня 1992 року.

Згідно зі ст. 2 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» до об`єктів приватизації належать квартири багатоквартирних будинків, одноквартирні будинки, житлові приміщення у гуртожитках (житлові кімнати, житлові блоки (секції), кімнати у квартирах та одноквартирних будинках, де мешкають два і більше наймачів (далі - квартири (будинки), які використовуються громадянами на умовах найму.

Відповідно до ст. 5 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» якщо загальна площа квартир (будинків), що підлягають приватизації, відповідає площі, передбаченій абзацом другим статті 3 цього Закону, зазначені квартири (будинки) передаються наймачеві та членам його сім`ї безоплатно. До членів сім`ї наймача включаються лише громадяни, які постійно проживають в квартирі (будинку) разом з наймачем або за якими зберігається право на житло.

До членів сім`ї наймача включаються лише громадяни, які постійно проживають в квартирі разом з наймачем або за якими зберігається право на житло.

Частиною другою статті 8 Положення про порядок передачі квартир (будинків), жилих приміщень у гуртожитках у власність громадян передача квартир (будинків), житлових приміщень у гуртожитках здійснюється в спільну сумісну або часткову власність за письмовою згодою всіх повнолітніх членів сім`ї, які постійно мешкають у цій квартирі (будинку), житловому приміщенні у гуртожитку, в тому числі тимчасово відсутніх, за якими зберігається право на житло, з обов`язковим визначенням уповноваженого власника квартири (будинку), житлового приміщення у гуртожитку.

Пунктом 18 Положення передбачено, що за неповнолітніх членів сім`ї наймача рішення щодо приватизації житла приймають батьки (усиновлювачі) або піклувальники. Згоду на участь у приватизації дітей вони засвідчують своїми підписами у заяві біля прізвища дитини.

Факт постійного проживання особи в жилому приміщенні підтверджується довідкою про склад сім`ї, що подається особою в числі інших документів до органу приватизації, в якій зазначаються члени сім`ї наймача, які водночас і прописані, і мешкають разом із ним, а також тимчасово відсутні особи, за якими зберігається право на житло.(п.19 Положення).

Встановлено, що на час приватизації ОСОБА_5 постійно проживав і був зареєстрований із 09.02.1983р. в квартирі АДРЕСА_1 . ОСОБА_2 , як член його сім`ї, що мала права користування житловим приміщенням у зазначеній квартирі зареєстрована із 09.02.1983р. (том 1 арк. справи 126,14).

Підставою для приватизації стали заява ОСОБА_5 про приватизацію квартири від 24.11.2008 року яка використовується ним та членом його сім`ї, довідка ТОВ «Україна» від 21.11.2008 року про склад сім`ї наймача, в якій зазначено дві особи ОСОБА_5 та ОСОБА_2 , а також довідка ВАТ «Ощадний банк України» від 20.11.2008 року про те, що ОСОБА_2 та ОСОБА_5 в філії банку № 085 житловий чек не використаний.

Розпорядженням Фонду комунального майна м. Херсона № 23944 ж від 04.12.2008 року було задоволено заяву ОСОБА_5 про приватизацію квартири в якій він мешкає та передачу у приватну спільну сумісну власність; уповноваженим власником квартири визначено ОСОБА_2 (том 1 арк справи 125).

На підставі розпорядження № 23944 ж від 04.12.2008 року, Фондом комунального майна м. Херсона видано Свідоцтво про право власності від 04.12.2008 року на квартиру АДРЕСА_1 , на підставі якого квартира належить на праві спільної сумісної власності ОСОБА_2 та ОСОБА_5 (том 1 арк. справи 12).

Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданого Комсомольським відділом реєстрації актів громадянського стану 27.07.1995 року - ОСОБА_6 народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 . Батьками записано ОСОБА_7 та ОСОБА_2 .

Крім того, батько позивача, ОСОБА_7 , постійно проживав і був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , у якій набув право власності на 1/3 її частину в порядку приватизації на підставі свідоцтва виданого 18.08.1995р.

За визначенням ч.2 та ч. 3 ст. 29 ЦК України місцем проживання фізичної особи від шести до чотирнадцяти років є місце проживання її батьків або одного із них, з ким вона проживає. Після досягнення чотирнадцяти років фізична особа вільно обирає собі місце проживання, за винятком обмежень, встановлених законом.

З матеріалів справи вбачається, що позивач на момент приватизації квартири не була у ній зареєстрована та не проживала про, що свідчить надана при приватизації довідка ТОВ «Україна» від 21.11.2008 року про склад сім`ї наймача.

Під час приватизації спірної квартири відповідачі зазначали та надали документи у підтвердження того, що треті особи не проживають в квартирі та не користуються нею.

Встановлено факт оплатного відчуження квартири на підставі нотаріально посвідченого договору купівлі - продажу, укладеного 10.12.2008р. між власниками ОСОБА_5 і ОСОБА_2 та покупцем ОСОБА_3 . У пункті четвертому договору продавці стверджували про те, що осіб, які згідно ст. 203, 405 ЦК України, ст. 59 СК України на ст.12 Закону України «Про основи соціального захисту бездомних громадян і безпритульних дітей» мали б право користування вказаним житлом не має. До покупця доведено зміст цієї заяви (том 1 арк. справи 13).

Після укладання договору та за згодою нового власника ОСОБА_5 та ОСОБА_2 продовжили користуватись житловим приміщенням та надали письмове зобов`язання сплачувати кошти за проживання і звільнити помешкання на першу вимогу власника.

За наявними у матеріалах справи копіями паспортів, ОСОБА_5 був знятий із реєстрації у спірній квартирі ІНФОРМАЦІЯ_2 , а ОСОБА_2 із 17.03.2010р.

У вересні 2011р. ОСОБА_5 та ОСОБА_8 звернулись із позовом до ОСОБА_3 про визнання недійсним договору купівлі - продажу за змістом якого не заперечували факт отримання від покупця суми 20 тисяч доларів США, проте недійсність договору пов`язували із фактом укладання ними договору позики під заставу належної їм квартири.

14.12.2011р. заочним рішенням Комсомольського районного суду м. Херсона, позовні вимоги були задоволені.

За результатом перегляду на підставі заяви відповідача ОСОБА_3 , ухвалою Дніпровського районного суду м. Херсона від 30.09.2016р. скасовано заочне рішення Комсомольського районного суду м. Херсона від 14.12.2011р. Справа перебуває на стадії судового розгляду в Херсонському міському суді Херсонської області.

За наявними у матеріалах справи письмовими доказами вбачається, що 16.11.2012р. ОСОБА_5 зареєстрував постійне місце проживання у спірній квартирі, тоді як ОСОБА_2 у зазначеній квартирі не зареєстрована із 17.03.2010р. Жодних відомостей щодо постійного місця проживання та реєстрації остання не надала.

Вимогами ст. 10 ЦПК України передбачено, що суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що встановлені Конституцією та законами України. Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до вимог ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно вимог ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Згідно зі ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

З огляду на викладені обставини справи, які не заперечені жодною із сторін, суд враховує, що офіційні відомості щодо постійного проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на момент приватизації спірної квартири у 2008р. позивачем надані не були.

Також відсутні докази щодо визначення її постійного проживання у спірній квартирі саме за місцем реєстрації її матері, ОСОБА_2 , тоді як остання на час виникнення спірних правовідносин цей факт заперечувала.

Надані позивачем довідка від 29.12.2016р. про факт її навчання у Херсонському НВК «ЗОШ-ІІ ступеню-ліцей журналістики, економіки і правознавства» за період із 2008-2009р., а також довідка від 04.01.2017р. про перебування на обліку дитячої поліклініки із посиланням на місце обліку за вказаним адресом не є належним підтвердженням місця проживання у спірній квартирі, оскільки не містить інформації на підставі якої вчинено запис про місце перебування чи взяття на облік (том 1 арк. справи 15-16).

Як вбачається із змісту поданого позивачем позову, про порушення свого права на участь у приватизації спірної квартири їй стало відомо з часу оформлення і отримання паспорту громадянина країни із досягнення 16 років.

Жодних відомостей про зареєстроване місце проживання її матері, ОСОБА_2 , на час отримання паспорту позивачем остання суду не надала.

Однак, у відповідності до паспорту громадянина України, виданого Білозерським РВ УМВС України в Херсонській області на ім`я ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_4 , місцем проживання останньої є АДРЕСА_3 .

Із набуттям позивачкою повноліття, ІНФОРМАЦІЯ_5 , місце реєстрації не було змінено. Лише після досягнення повноліття, ІНФОРМАЦІЯ_6 ОСОБА_6 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_4 (том 1 арк. справи 9,10).

Початок перебігу вказаного строку слід визначати із часу набуття позивачем повноліття ІНФОРМАЦІЯ_5 та його завершення 22.04.2016р.

Вперше із позовом про захист житлових прав з приводу приватизації позивач звернулась 13.03.2017р. із пропуском загального строку позовної даності, про застосування якого просила відповідач ОСОБА_3 (том 1 арк. справи 99).

Встановлено, що власником спірної квартири згідно договору купівлі-продажу від 17.01.2018р. є ОСОБА_4 , який залучений до участі у справі як третя особа без самостійних вимог. ОСОБА_1 квартиру не утримувала, оскільки ОСОБА_4 , діючи як власник, уклав відповідні договори на надання комунальних послуг. Станом на час укладання цих договорів встановлена заборгованість із водопостачання 2412,12 грн, теплопостачання станом на вересень 2017р. - 7877,78грн (том 1 арк. справи 108-111).

Враховуючи встановлені обставини справи суд дійшов висновку про недоведеність позивачем факту постійного проживання у спірній квартирі та виникнення у неї права на участь її приватизації.

Крім того, позивачем не доведено факт порушення її майнових прав внаслідок продажу спірної квартири на підставі договору купівлі - продажу від 10.12.2008р., що є достатньою підставою для відмови у задоволені заявлених позивачем вимог.

Неприйнятними є доводи позивача та її представника про те, що про порушення прав їй стало відомо у 2016р., оскільки викладені вище фактичні обставини її реєстрації у спірній кватирі та обізнаність щодо наявності спору із набувачем ОСОБА_3 , який виник у 2011р. спростовують твердження щодо початку перебігу строку позовної давності, заявленого позивачем.

Враховуючи, вищенаведене позов є безпідставним та необґрунтованим, тому в його задоволенні слід відмовити.

Підстави для розподілу судових витрат за ст. 141 ЦПК України відсутні.

Підстави для негайного виконання судового рішення відсутні.

Заходи забезпечення позову судом не застосовувалися.

Рішення в повному обсязі складено 21.09.2026 року.

На підставі викладеного, керуючись ст. 2, 4, 7, 9, 10, 76-81, 133, 141, 258, 259, 263, 264, 265, 268, 273, 352, 354, 355 ЦПК України, суд

вирішив:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Херсонської міської ради, треті особи: приватний нотаріус Херсонського міського нотаріального округу Йосипенко Віталій Васильович, Орган опіки та піклування Корабельної районної у м. Херсоні ради, ОСОБА_4 про визнання недійсними розпорядження, свідоцтва про право власності на житло та договору купівлі-продажу відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Апеляційні скарги подаються учасниками справи до Херсонського апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_9 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрована ВПО: АДРЕСА_5 )

Відповідач: ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП НОМЕР_3 , останнє відоме місце проживання: АДРЕСА_4 )

Відповідач: ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_8 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстрована ВПО: АДРЕСА_6 )

Треті особи:

приватний нотаріус Херсонського міського нотаріального округу Йосипенко Віталій Васильович (остання відома адреса: АДРЕСА_7 )

Херсонська міська рада (місцезнаходження: м.Херсон, пр.Незалежності, 37, код юридичної особи 26347681)

Орган опіки та піклування Корабельної районної у м.Херсоні ради (місцезнаходження: м.Херсон, вул. Європейська, 29 код юридичної особи 04060172)

ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_5 , місце проживання: АДРЕСА_8 )

СуддяО. В. Ус