Рішення № 140001168, 22.09.2026, Чортківський районний суд Тернопільської області

копія

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"22" вересня 2026 р. Справа № 608/2196/26

Номер провадження2/608/1234/2026

Чортківський районний суд Тернопільської області в складі:

головуючої судді Коломієць Н. З.

з участю секретаря Смаглій О. Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Чорткові справу в спрощеному позовному провадженні за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, ВСТАНОВИВ:

В липні 2026 року позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (далі ТОВ «ФК «ЄАПБ») звернувся з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. В позовній заяві позивач вказав, що між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 73653169 від 02 грудня 2024 року.

27 березня 2025 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено Договір факторингу № 27/03/25, у відповідності до умов якого, ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» передає (відступає) ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» приймає належні ТОВ «1 Безпечне Агентство необхідних кредитів» права вимоги до боржників, вказаними у Реєстрах прав вимоги.

Відповідно до Реєстру боржників №6 від 27 травня 2025 року до Договору факторингу №27/03/25 від 27.03.2025, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 в сумі 11 840,00 грн, з яких: 4000,00 грн - заборгованість за основною сумою боргу; 600,00 грн сума заборгованості за відсотками; 0,00 грн сума заборгованості по процентам за понадстрокове користування позикою; 6640,00 грн сума заборгованості за пенею; 600,00 грн комісія за надання кредиту.

З моменту отримання права вимоги до відповідача, позивачем не здійснювалось нарахування жодних штрафних санкцій.

Відповідач ОСОБА_1 в добровільному порядку повертати кредитні кошти відмовляється.

Позивач просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 вказану суму заборгованості за кредитними договорами в загальній сумі 11 840,00 гривень, а також судові витрати по справі, які складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, в позовній заяві просив справу розглянути без його участі. Не заперечує проти заочного розгляду справи.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання повторно не з`явився, заяву із запереченням проти розгляду справи в порядку спрощеного провадження та відзиву на позов, у встановлений судом строк не подав. На адресу суду повернувся конверт з судовою повісткою з відміткою листоноші про причини повернення «адресат відсутній за вказаною адресою».

Згідно Постанов ВС від 21.12.2022 у справі №757/15603/19 (провадження № 61-7187св22), 30.11.2022 у справі № 760/25978/13-ц (провадження № 61-6788св33, 31.08.2022 у справі №760/17314/17), якщо адресат відсутній за вказаною адресою, то вона вважається врученою в день проставлення у поштовому повідомленні відповідної відмітки.

Враховуючи позицію Верховного Суду, суд вважає, що відповідач належним чином повідомлений про час та місце слухання справи та розгляд справи можливо провести у його відсутності.

Крім того, відповідач був повідомлений про час та місце слухання справи через оголошення на веб-сайті судової влади України, що відповідає вимогам частин 11, 12 ст.128 Цивільного процесуального кодексу України.

Суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України та без фіксування судового процесу, відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України.

Суд, розглянувши справу, дослідивши письмові докази по справі, приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

За положеннями ч.1 ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

За положеннями ч.1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права (п.1 ч.2 ст.16 цього Кодексу).

За положеннями ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч. 1 ст. 263 Цивільного процесуального кодексу України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Судом встановлено, що між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 73653169 від 02 грудня 2024 року.

27 березня 2025 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено Договір факторингу № 27/03/25, у відповідності до умов якого, ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» передає (відступає) ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» приймає належні ТОВ «1 Безпечне Агентство необхідних кредитів» права вимоги до боржників, вказаними у Реєстрах прав вимоги.

Відповідно до Реєстру боржників №6 від 27 травня 2025 року до Договору факторингу №27/03/25 від 27.03.2025, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 в сумі 11 840,00 грн, з яких: 4000,00 грн - заборгованість за основною сумою боргу; 600,00 грн сума заборгованості за відсотками; 0,00 грн сума заборгованості по процентам за понадстрокове користування позикою; 6640,00 грн сума заборгованості за пенею; 600,00 грн комісія за надання кредиту.

З моменту отримання права вимоги до відповідача, позивачем не здійснювалось нарахування жодних штрафних санкцій.

Згідно з ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк зобов`язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно зі ст. ст. 525, 526, 530 ЦК України, зобов`язання мають виконуватись належним чином та у встановлений строк. Одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається.

Згідно ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлено обов`язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 ЦК України.

Стосовно вимоги позивача про стягнення з відповідача штрафних санкцій, суд вказує на наступне.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця для отримання, обслуговування та повернення кредиту.

Згідно з ч. 2 ст. 8 цього Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і повернення кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахункове-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Відповідно до ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів» цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України «Про споживче кредитування».

Згідно з ч. ч. 1, 2, 5, 7 ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів» продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживача. Якщо положення договору визнано несправедливим, включаючи ціну договору, таке положення може бути змінено або визнано недійсним. Положення, що було визнане недійсним, вважається таким з моменту укладення договору. Якщо до положення вносяться зміни, такі зміни вважаються чинними з моменту їх внесення.

Відповідно до ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

Суд зазначає, що згідно пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Тому, суд вважає, що необхідно відрахувати від загальної заборгованості за кредитним договором суму штрафних санкцій, а отже загальний розмір заборгованості за Кредитним договором № 73653169 від 02 грудня 2024 року становить 4600,00 грн, з яких: 4000,00 грн сума заборгованості за основною сумою боргу; 600,00 грн сума заборгованості за відсотками.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 141 ЦПК України суд стягує з відповідача на користь позивача документально підтверджені витрати по сплаті 2662,40 гривень судового збору, згідно платіжної інструкції кредитового переказу коштів № 171822 від 24.07.2026, у пропорційному розмірі до задоволених позовних вимог, що становить 1034,34 гривень (4600,00 х 100 : 11 840,00=38,85%; 2662,40 х 38,85% : 100=1034,34 грн).

Також, в позовній заяві позивач просить стягнути з відповідача витрати, пов`язані з розглядом справи, а саме: з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів в розмірі 0,5 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 1664 гривень.

Відповідно до частини 2 статті 140 Цивільного процесуального кодексу України, розмір витрат, пов`язаних з проведенням огляду доказів за місцем їх знаходження, забезпеченням доказів та вчиненням інших дій, пов`язаних з розглядом справи чи підготовкою до її розгляду, встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів.

Враховуючи те, що матеріали справи не містять доказів (договір, рахунок тощо) понесених позивачем витрат, пов`язаних з розглядом справи в розмірі 1664 гривень, то в цій частині позовних вимог також слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 11, 509, 526, 530, 1048, 1050, 1054 Цивільного Кодексу України, ст. ст. 76, 81, 89, 141, 263, 264, 280 - 282, 289 Цивільного процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Позов задоволити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , зареєстрованого по АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , в користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (код ЄДРПОУ 35625014, вул. Лісова, 2, м. Бровари, Броварський район, Київська область, 07400, реквізити ІВАN № НОМЕР_2 у АТ «ТАСкомбанк») суму заборгованості за Кредитним договором №73653169 від 02 грудня 2024 року в розмірі 4600 (чотири тисячі шістсот) гривень 00 копійок, з яких: 4000,00 грн сума заборгованості за основною сумою боргу; 600,00 грн сума заборгованості за відсотками.

Стягнути з ОСОБА_1 , зареєстрованого по АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , в користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (код ЄДРПОУ 35625014, вул. Лісова, 2, м. Бровари, Броварський район, Київська область, 07400, реквізити ІВАN № НОМЕР_2 у АТ «ТАСкомбанк») 1034 (одну тисячу тридцять чотири) гривні 34 копійки, сплаченого судового збору.

В решті позову відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуто судом за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.

Повторне заочне рішення позивач та відповідач можуть оскаржити в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Згідно з оригіналом

Суддя:/підпис/

Оригінал заочного рішення знаходиться в матеріалах справи № 608/2196/26

Заочне рішення набрало законної сили « » року.

Суддя: Н . З . Коломієць

Копію заочного рішення видано « » р.

Секретар: