Рішення № 140001108, 23.09.2026, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23.09.2026 Справа №607/17497/26 Провадження №2-а/607/467/2026

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

головуючого: Дзюбановського Ю.І.,

при секретарі судового засідання: Канюці Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі в порядку спрощеного провадження без повідомлення (виклику) сторін за адміністративним позовом представника позивача ОСОБА_1 адвоката Худої І.Р. від 10.08.2026 до ГУНП в Тернопільській області про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача ОСОБА_1 адвокат Худа Ірина Романівна звернулася до суду із позовом до Головного управління Національної поліції Тернопільській області про скасування постанови серії ЕНА №7642571 від 31.07.2026 про накладення адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 20400 грн. за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 126 КУпАП, яка прийнята поліцейським офіцером громади Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області Киянко В.І.

В обґрунтування заявлених вимог представник позивача Худа І.Р. посилається на те, що постанова є незаконною та підлягає скасуванню з наступних підстав. ОСОБА_1 не порушував ПДР України, при цьому, інспектором не встановлено та не доведено, що ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, відсутні відомості керування ним транспортним засобом, як особою яка позбавлена права керування транспортним засобом. В час складання оскаржуваної постанови позивач спілкувався із працівниками ТЦК та надавав їм усі військові документи, так як є колишнім військовим нещодавно звільненим через встановлення інвалідності. Позивач не керував транспортним засобом, не був зупинений працівниками поліції та не порушив жодних вимог ПДР України, а тому в розумінні статті не є водієм. Працівники поліції повідомили інформацію з планшету, що нібито є рішення суду яким він позбавлений права керування на 1 рік. Однак позивачу не відомо про таке рішення суду, він не був присутній на судових засіданнях і тільки зараз через свого захисника буде встановлювати що це за рішення та оскаржувати його. Більше того з вересня 2025 року був у Німеччині на військових навчаннях (що підтверджується відповідним Сертифікатом), після того 28 жовтня 2025 року отримав бойове поранення та тривалий час знаходився на лікуванні. Через що припускає що можливо у цей період були прийняті якісь рішення про які він не обізнаний з поважних причин. Таким чином, з даної оскаржуваної постанови не підтверджується, коли саме та яким судом позивач позбавлений права керування транспортними засобами, що він немає права керувати транспортними засобами. Позивач не погоджувався із висновками поліцейського, а саме винесенням постанови про притягнення його до адміністративної відповідальності, заперечує, щодо доказів, якими поліцейський підтверджував вчинення позивачем адміністративного правопорушення, які працівник поліції проігнорував та вирішив притягнути позивача до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 126 КУпАП. Вважає, що у діях позивача відсутні ознаки складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 126 КУПАП, а тому просить позов задовольнити.

20 серпня 2026 року на адресу суду надійшов письмовий відзив від представника відповідача ГУНП в Тернопільській області Шеременди А.О., в якому проти заявленого адміністративного позову заперечує, просить відмовити у його задоволені, посилаючись на те, що 31 липня 2026 року о 06 год. 49 хв. в м. Тернополі по вул. Збаразька, ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Mercedes Benz А150», державний номерний знак НОМЕР_1 , будучи позбавлений права керування, чим порушив п. 2.1.а Правил дорожнього руху та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 126 КУпАП. Під час перевірки документів встановлено, що позивач керував транспортним засобом, будучи позбавленим права керування транспортними засобами. Підставою для цього є постанова Богодухівського районного суду Харківської області від 17.03.2026 у справі №613/1608/25, яка набрала законної сили 27.03.2026, відповідно до якої ОСОБА_1 позбавлено права керування транспортними засобами строком на один рік. У зв`язку з встановленими обставинами поліцейським офіцером громади Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області Киянко В.І. винесено постанову серії ЕНА №7642571 від 31.07.2026, якою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 126 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 20 400 грн. Факт вчинення адміністративного правопорушення підтверджується долученими до матеріалів справи відеозаписами з нагрудного відеореєстратора працівника поліції, на яких зафіксовано зупинку транспортного засобу, перебування позивача на місці водія, а також обставини розгляду справи про адміністративне правопорушення та ознайомлення позивача з його процесуальними правами. Крім того, зазначив, що поліцейським під час розгляду справи було з`ясовано обставини правопорушення, позивачу роз`яснено права, передбачені ст. 268 КУпАП та ст. 63 Конституції України, а постанова винесена у межах повноважень працівника поліції та відповідно до вимог чинного законодавства. Доводи позивача про необізнаність із рішенням суду про позбавлення права керування вважає необґрунтованими, оскільки зазначене рішення набрало законної сили, а тому позивач на момент вчинення правопорушення мав статус особи, позбавленої права керування транспортними засобами. Також заперечив проти доводів позивача щодо наявності посвідчення водія в застосунку «Дія», зазначивши, що відповідно до рішення суду посвідчення водія позивача було вилучено та направлено до відповідного сервісного центру МВС. З огляду на викладене представник відповідача вважає оскаржувану постанову законною та обґрунтованою, у зв`язку з чим просить суд відмовити у задоволенні позову.

Ухвалою суду від 13 серпня 2026 року відкрито провадження у справі, призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що у задоволенні позову слід відмовити з наступних підстав.

Як вбачається із матеріалів справи, 31 липня 2026 року поліцейський офіцер громади Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області Киянко В.І. виніс постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕНА №7642571, згідно якої ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 126 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 20400 грн.

Зі змісту оскаржуваної постанови вбачається, що 31 липня 2026 року о 06 год. 49 хв. в м. Тернополі по вул. Збаразька, ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Mercedes Benz А150», державний номерний знак НОМЕР_1 , будучи позбавлений права керування, чим порушив п. 2.1.а Правил дорожнього руху.

Постановою Богодухівського районного суду Харківської області від 17.03.2026 у справі №613/1608/25, яка набрала законної сили 27.03.2026 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та застосовано до нього адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави у розмірі 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік.

Як вбачається із позовної заяви, представник позивача заперечив обставини викладені у вищевказаній постанові щодо вчинення ним правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 126 КУпАП.

Згідно зі ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (в даному випадку відповідач) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати, крім того чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона притягненню до адміністративної відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до положень ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, відомостями та інформацією з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, а також іншими документами. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

У відповідності до ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справ

За змістом ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Судом встановлено, що згідно оскаржуваної постанови позивачу ставиться у вину те, що ОСОБА_1 31 липня 2026 року о 06 год. 49 хв. в м. Тернополі по вул. Збаразька, керував транспортним засобом «Mercedes Benz А150», державний номерний знак НОМЕР_1 , будучи позбавлений права керування, чим порушив п. 2.1.а Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч. 4 ст. 126 КУпАП.

Частиною 4 ст. 126 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами.

Щодо доводів позивача викладених у позовній заяві, суд такі відхиляє, оскільки твердження позивача не знайшли свого підтвердження та спростовуються наявними по справі доказами.

На відеозаписах з нагрудних відеореєстраторів працівників поліції зафіксовано обставини зупинки транспортного засобу «Mercedes-Benz A 150», державний номерний знак НОМЕР_1 , а також перебування ОСОБА_1 на місці водія. З відеозаписів також вбачається, що після зупинки транспортного засобу працівниками поліції здійснювалася перевірка документів позивача, під час якої встановлено факт позбавлення його права керування транспортними засобами. Крім того, зафіксовано розгляд поліцейським справи про адміністративне правопорушення, роз`яснення ОСОБА_1 його прав, передбачених статтею 268 КУпАП та статтею 63 Конституції України, а також ознайомлення позивача зі змістом винесеної постанови.

Наведені обставини суд оцінює в сукупності з відеозаписами з нагрудних відеореєстраторів працівників поліції, змістом оскаржуваної постанови та іншими матеріалами справи і вважає їх такими, що підтверджують обставини, покладені відповідачем в основу постанови про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності. Зокрема, відеозаписом зафіксовано транспортний засіб «Mercedes-Benz A 150», державний номерний знак НОМЕР_1 , перебування позивача на місці водія після зупинки транспортного засобу, а також обставини перевірки його документів працівником поліції. Водночас судом встановлено, що на момент виявлення правопорушення ОСОБА_1 був позбавлений права керування транспортними засобами на підставі постанови Богодухівського районного суду Харківської області від 17.03.2026 у справі №613/1608/25, яка набрала законної сили 27.03.2026. Отже, на момент вчинення інкримінованого адміністративного правопорушення 31.07.2026 строк позбавлення позивача права керування транспортними засобами вже тривав. Таким чином, встановлені судом обставини у своїй сукупності підтверджують факт керування позивачем транспортним засобом у період позбавлення його права керування, що утворює склад адміністративного правопорушення, передбаченого частиною четвертою статті 126 КУпАП.

Враховуючи наведене, суд відхиляє доводи позивача про відсутність у матеріалах справи належних доказів, які б підтверджували факт керування ним транспортним засобом, оскільки такий факт підтверджується сукупністю досліджених судом доказів, зокрема відеозаписами з нагрудних відеореєстраторів працівників поліції та іншими матеріалами справи.

Посилання позивача на те, що він не знав про постанову Богодухівського районного суду Харківської області від 17.03.2026, не спростовує того, що він був позбавлений права керування, оскільки ця постанова набрала законної сили 27.03.2026. Також наявність посвідчення водія у застосунку «Дія» не свідчить про наявність у позивача права керувати транспортними засобами, оскільки на момент вчинення правопорушення він був позбавлений такого права за рішенням суду.

Відтак суд приходить до висновку, що відповідачем належними та допустимими доказами доведено факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 4 ст. 126 КУпАП. Оскаржувана постанова серії ЕНА №7642571 від 31.07.2026 винесена уповноваженою посадовою особою, за результатами розгляду справи про адміністративне правопорушення, з дотриманням вимог чинного законодавства, за своєю формою та змістом відповідає вимогам закону. При винесенні постанови працівник поліції діяв у межах наданих йому повноважень та у спосіб, передбачений законом, а адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 20 400 грн застосовано в межах санкції частини четвертої статті 126 КУпАП. За таких обставин підстави для скасування оскаржуваної постанови відсутні, а позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Також відповідно до ч. 1 ст. 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі. Згідно зі ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Зважаючи на те, що у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено, відповідно до ст. 139 КАС України, судові витрати необхідно стягнути з ОСОБА_1 , так як останнім не було їх сплачено при поданні адміністративного позову до суду.

Керуючись ст.ст. 2, 9, 72, 77, 143, 241-246, 286 КАС України, ст.ст. 8, 9, ч. 4 ст. 126, ст.ст. 251, 252 КУпАП, суд -

УХВАЛИВ:

У задоволенні позову представника позивача ОСОБА_1 адвоката Худої Ірини Романівни до Головного управління Національної поліції Тернопільській області про скасування постанови серії ЕНА №7642571 від 31.07.2026 про накладення адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 20400 грн. за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 126 КУпАП -відмовити.

Судові витрати у виді судового збору у сумі 665,60 стягнути з позивача ОСОБА_1 в користь держави.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Восьмого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Реквізити сторін:

Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса місця проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ГУНП в Тернопільській області, м. Тернопіль вул. Валова, 11, код ЄДРПОУ 40108720.

Рішення суду складено 23 вересня 2026 року.

Головуючий суддяЮ. І. Дзюбановський