Рішення № 140000424, 22.09.2026, Зарічний районний суд м. Суми

Справа № 591/6487/26

Провадження № 2/591/2424/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 вересня 2026 року

Зарічний районний суд м. Суми у складі головуючого судді Ніколаєнко О.О., розглянувши в порядку письмового провадження в м.Суми справу № 591/6487/26, провадження № 2/591/2424/26 за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Сумихімпром» про стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, зобов`язання вчинити дії , -

В С Т А Н О В И В :

У червні 2026 року представник позивача адвокат Ейсмонт Є.А., діючи в інтересах ОСОБА_1 , звернувся до суду та свої вимоги мотивує тим, що позивач був звільнений з посади провідного інженера відділу закупівель АТ «Сумихімпром» 05 травня 2026 року. Сума заробітної плати, що підлягала виплаті позивачу при звільненні складає 268 078,91 грн. На день звільнення позивача з роботи, відповідачем не було проведено повний розрахунок та не виплачено нараховану заробітну плату. Станом на день подачі позову до суду заборгованість не виплачена. Просить стягнути з АТ «СУМИХІМПРОМ» на користь позивача заборгованість по заробітній платі в розмірі 268 078,91 грн., середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні по день прийняття рішення судом, зобов`язати нарахувати та сплатити єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування на заробітну плату за період з липня 2024 по квітень 2026 р. включно.

Ухвалою суду від 11.06.2026 відкрито провадження у справі, вирішено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи. Надано відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву. У встановлений законом строк клопотання про розгляд справи у судовому засіданні жодна зі сторін не подала.

У відзиві на позовну заяву представник відповідача позовні вимоги визнав частково: просить в суму середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні зменшити, у зобов`язанні нарахувати та сплатити єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування на заробітну плату за період з липня 2024 по квітень 2026 р. відмовити. Зазначив, що місто Суми з 06 березня 2024 року віднесено до територій, на якій можливі бойові дії, збільшилася кількість сповіщень про повітряну тривогу, пов`язаних з бомбардуванням, нанесенням ракетних ударів, ударів БПЛА, в тому числі і на території міста. Отже, у зазначений період часу працівники ПАТ «Сумихімпром», більшу частину часу перебували в укриттях, а тому виникали тривалі простої виробничих потужностей товариства. Відповідач вважає, що стягнення з нього значної суми середнього заробітку, що майже втричі більше заборгованості по заробітній платі є несправедливими та може унеможливити виконання роботодавцем певних зобов`язань, зокрема, з виплати заробітної плати іншим працівникам. Щодо нарахування та сплати єдиного внеску зазначив, що за наявності заборгованості зі сплати єдиного внеску, вибіркова сплата внесків лише за позивача не є можливою, оскільки при сплаті відповідачем вона буде зарахована в рахунок погашення існуючої заборгованості.

Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку про часткове задоволення позову, виходячи з наступного. Судом встановлено, ОСОБА_1 працював на посаді провідного інженера відділу закупівель АТ «СУМИХІМПРОМ». Звільнений 05 травня 2026 року за наказом №195 за власним бажанням за ст.38 КЗпП України (у зв`язку з переїздом на нове місце проживання), що підтверджується копією наказу від 05.05.2026 року (а.с.9).

З наданого відповідачем повідомлення від 05.05.2026 та розрахункових листів вбачається, що станом на 05.05.2026 року відповідач не виплатив заробітну плату ОСОБА_1 за період з грудня 2023 року по травень 2026 року в сумі 268 078,91 грн. (а.с.10, 14).

В поданій до суду позовній заяві позивач повідомив, що жодних виплат від відповідача йому не надходило.

Згідно ст.115 КЗпП України, заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом, але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.

Як передбачено ч.1 ст.21 Закону України «Про оплату праці», працівник має право на оплату своєї праці відповідно до актів законодавства і колективного договору на підставі укладеного трудового договору.

Згідно ст.47 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в ст. 116 цього кодексу.

Частиною першою ст. 116 КЗпП України встановлені строк розрахунку при звільненні, а саме: при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про суми нараховані та виплачені працівникові при звільненні, із зазначенням окремо кожного виду виплати (основна та додаткова заробітна плата, заохочувальні та компенсаційні виплати, інші виплати на які працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до законодавства, у тому числі при звільненні) роботодавець повинен письмово повідомити працівника в день їх виплати.

На час розгляду справи представником відповідача не надано до суду будь-яких доказів, щодо належного виконання зобов`язань з виплати заробітної плати позивачу, спростування суми заборгованості чи будь-яких інших заперечень щодо задоволення позову. Надані позивачем докази підтверджують наявність заборгованості з виплати заробітної плати при його звільненні.

Враховуючи зазначене, відсутність відомостей про виплату відповідачем заборгованості з нарахованої, але не виплаченої заробітної плати позивачу, з АТ «Сумихімпром» на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню заборгованість із заробітної плати у розмірі 282 430 грн. 31 коп.

Судом встановлено, що при звільненні в порушення вимог ст.116 КЗпП роботодавцем не було проведено виплату усіх належних сум працівникові ОСОБА_1 . Вказана обставина є підставою для застосування до роботодавця заходів, передбачених статтею 117 КЗпП: з відповідача необхідно стягнути на користь позивача середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні.

При цьому для обчислення розміру середньої заробітної плати суд вважає необхідним взяти до уваги розмір середньої заробітної плати зазначений в довідці, яка надана представником позивача до позовної заяви.

З копії наказу вбачається, що позивач звільнився 05 травня 2026 року, тому час розрахунку середнього заробітку за затримку розрахунку при звільненні у даній справі розпочався з 06 травня 2026 року.

З форми ОК-5 та розрахункових листів вбачається, що сума середньоденного заробітку складає 717 грн. 57 коп. Дана сума середнього заробітку відповідачем не спростована.

Сума середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні складає 72 474 грн. 57 коп. (717,57 х 101 роб. днів) з наступним утриманням з цієї суми податків і обов`язкових платежів.

Разом з тим, суд зазначає, що відшкодування, передбачене ст. 117 КЗпП України, спрямоване на компенсацію працівнику майнових втрат, яких він зазнає внаслідок несвоєчасного здійснення з ним розрахунку з боку роботодавця.

Загальною ознакою цивільно-правової відповідальності є її компенсаторний характер. Заходи цивільно-правової відповідальності спрямовані не на покарання боржника, а на відновлення майнової сфери потерпілого від правопорушення. Відповідно до ч.1 ст.9 ЦК України така спрямованість притаманна і заходу відповідальності роботодавця, передбаченому ст. 117 КЗпП України.

Враховуючи компенсаційний характер заходів відповідальності у цивільному праві, виходячи з принципів розумності, справедливості та пропорційності, суд за певних умов може зменшити розмір відшкодування, передбаченого статтею 117 КЗпП України.

Виходячи із принципів справедливості та співмірності, враховуючи, що розмір заборгованості по заробітній платі позивача становить 268078,91 грн., за затримку виплати якої відповідач несе відповідальність згідно зі статтею 117 КЗпП України, суд вважає за необхідне визначити до стягнення на користь позивача середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні у розмірі 72474,57 грн. Зазначена сума не відображає дійсного розміру майнових втрат позивача, пов`язаних із затримкою розрахунку при звільненні, а є лише орієнтовною оцінкою тих втрат, які розумно можна було б передбачити.

Отже, позовні вимоги про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні позивача підлягають задоволенню, а саме: з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 72 474,57 грн.

Щодо позовної вимоги про зобов`язання з нарахувати та сплатити єдиний соціальний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування з суми заробітної плати, суд зазначає наступне.

Частиною 4 ст.9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» визначено, що обчислення єдиного внеску за минулі періоди, крім випадків сплати єдиного внеску згідно з частиною п`ятою статті 10 цього Закону, здійснюється виходячи з розміру єдиного внеску, що діяв на день нарахування (обчислення, визначення) заробітної плати (доходу), на яку відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок.

На одну застраховану особу допускається декілька записів у таблиці 6 додатка 4 до Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14 квітня 2015 року N 435, якщо протягом одного звітного періоду застрахованій особі були здійснені нарахування виплат, у яких відрізняються база нарахування єдиного внеску та розміри ставок єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, згідно із Законом (додаток 2), а також якщо нарахування здійснювалися за поточні та майбутні (відпускні, допомога у зв`язку з вагітністю та пологами), за минулі (лікарняні, тимчасова непрацездатність та перебування у відпустці у зв`язку з вагітністю та пологами та нарахування сум заробітної плати (доходу) за виконану роботу (надані послуги), строк виконання яких перевищує календарний місяць, а також за відпрацьований час після звільнення з роботи або згідно з рішенням суду - середня заробітна плата за вимушений прогул) періоди».

Згідно п.3 ч.1 ст.16 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», застрахована особа має право вимагати від страхувальника сплати страхових внесків, у тому числі в судовому порядку.

Відповідно до положень ст.2 Закону України «Про оплату праці», структура заробітної плати складається з основної заробітної плати, додаткової заробітної плати та інших заохочувальних та компенсаційних виплат.

Судом встановлено, що позивач знаходився в трудових відносинах з відповідачем.

З індивідуальних відомостей про застраховану особу, а саме ОСОБА_1 , наданих Пенсійним фондом України, встановлено, що ПАТ «Сумихімпром» на позивача була нарахована наступна заробітна плата: липень 2024 року 22971,82 грн.; серпень 2024 21790,59 грн., вересень 2024 16103,71 грн., жовтень 2024 -19808,90 грн., листопад 2024 -14110,45 грн., грудень 2024 -18991,31 грн., січень 2025 -20982,66 грн, лютий 2025 16053,04 грн., березень 2025 10579,22 грн., квітень 2025 10568,44 грн., травень 2025 10333,60 грн., червень 2025 13544,20 грн., липень 2025 -13794,26 грн., серпень 2025 11523,09 грн., вересень 2025 - 10574,50 грн., жовтень 2025 -10333,49 грн., березень 2026 8647 грн, квітень 2026 -8647 грн. та всього на загальну суму 259 357,28 грн., проте судом встановлено, що з цієї заробітної плати відповідачем не було сплачено єдиний соціальний внесок (а.с.11-13).

Враховуючи вищенаведене суд приходить до висновку, що оскільки позивачу, знаходячись в трудових відносинах з відповідачем, була нарахована заробітна плата за період з липня 2024 по жовтень 2025 та з березня 2026 по квітень 2026 року на загальну суму 259357,28 грн., але з цієї заробітної плати відповідачем не було сплачено єдиний соціальний внесок на позивача, як застрахованої особи, це є порушенням прав позивача відповідно до законодавства України на оформлення, призначення та виплату у відповідному розмірі сум пенсій в органах ПФУ, яке вираховується із сум цих страхових внесків, які повинен був відраховувати відповідач, як роботодавець, в Пенсійний фонд України. Відповідач не спростував обставин зазначених у позові, а тому суд виходячи з наявних матеріалів справи, доказів, вбачає, що права позивача були порушені відповідачем, а тому права позивача повинні бути відновлені шляхом задоволення позовних вимог за період з липня 2024 по жовтень 2025 та з березня 2026 по квітень 2026 року. Тому позовна вимога в цій частині підлягає частковому задоволенню.

Оскільки позивачі у справах про стягнення заробітної плати відповідно до ст. 5 Закону України «Про судовий збір» звільнені від сплати судового збору, на підставі ч.1 ст. 141 ЦПК України, визнання відповідачем позову в цій частині, з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 665,60 грн за вимогу про стягнення заробітної плати та на користь позивача 2662,40 грн. за вимогу про стягнення середнього заробітку та зобов`язання вчинити дії.

Керуючись ст.ст. 11, 509, 526, 546, 549, 551, 610, 611, 1054 ЦК України, ст.ст. 12, 13, 81, 141, 263-265 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ :

Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Стягнути з Акціонерного товариства «Сумихімпром» на користь ОСОБА_1 заборгованість по нарахованій, але не виплаченій заробітній платі в сумі 268 078 грн. 91 коп., середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 06 травня 2026 року по 22 вересня 2026 року в сумі 72474 грн. 57 коп. з наступним утриманням з цієї суми податків і обов`язкових платежів, судовий збір в сумі 2662 грн. 40 коп.

Зобов`язати Акціонерне товариство «Сумихімпром» нарахувати та сплатити єдиний соціальний внесок (ЄСВ) на загальнообов`язкове державне соціальне страхування з суми заробітної плати ОСОБА_1 у розмірі 259 357 грн. 28 коп. відповідно до чинного законодавства, а також подати відповідну звітність до органів Державної податкової служби.

Стягнути з Акціонерного товариства «Сумихімпром» на користь держави судовий збір в сумі 665 грн. 60 коп.

Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Сумського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в тридцятиденний строк з дня складання повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач: Акціонерне товариство «Сумихімпром», місцезнаходження: вул. Харківська, п/в 12, м.Суми, код ЄДРПОУ 05766356.

Повний текст рішення складений 22 вересня 2026 року.

Суддя О.О. Ніколаєнко