Рішення № 140000415, 22.09.2026, Зарічний районний суд м. Суми

Справа № 591/9703/26

Провадження № 2/591/3623/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 вересня 2026 року

Зарічний районний суд м. Суми у складі головуючого судді Ніколаєнко О.О., розглянувши в порядку письмового провадження в м. Суми справу №591/9703/26, провадження № 2/591/3623/26 за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «СУМИХІМПРОМ» про стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, -

В С Т А Н О В И В :

У серпні 2026 року позивач звернувся до суду та свої вимоги мотивує тим, що 09.06.2026 року був звільнений з посади інженера групи документального забезпечення та режиму відділу режиму за угодою сторін, на підставі ст. 38 КЗпП України. Сума заробітної плати, що підлягала виплаті позивачу при звільненні складає 147 431,69 грн. На день звільнення позивача з роботи, відповідачем не було проведено повний розрахунок та не виплачено нараховану заробітну плату. Станом на день подачі позову до суду заборгованість не виплачена. Просить стягнути з Публічного акціонерного товариства «СУМИХІМПРОМ» на користь позивача заборгованість по заробітній платі в розмірі 147 431,69 грн., середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні з 10.06.2026 року по день прийняття рішення судом та 4000 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Ухвалою суду від 14 серпня 2026 року відкрито провадження у справі, вирішено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи. Надано відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву. У встановлений законом строк клопотання про розгляд справи у судовому засіданні жодна зі сторін не подала.

У відзиві на позовну заяву представник відповідача позовні вимоги визнав частково: просить розмір середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні зменшити. Зазначив, що місто Суми з 06 березня 2024 року віднесено до територій, на якій можливі бойові дії, збільшилася кількість сповіщень про повітряну тривогу, пов`язаних з бомбардуванням, нанесенням ракетних ударів, ударів БПЛА, в тому числі і на території міста. Отже, у зазначений період часу працівники ПАТ «Сумихімпром», більшу частину часу перебували в укриттях, а тому виникали тривалі простої виробничих потужностей товариства. Відповідач вважає, що стягнення з нього значної суми середнього заробітку, що майже втричі більше заборгованості по заробітній платі є несправедливими та може унеможливити виконання роботодавцем певних зобов`язань, зокрема, з виплати заробітної плати іншим працівникам.

Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку про необхідність часткового задоволення позову, виходячи з наступного. Судом встановлено, що ОСОБА_1 , 09.06.2026 був звільнений з АТ «Сумихімпром» за ст. 38 КЗпП України, що підтверджується копією наказу про припинення трудового договору (а.с.7).

З наданої відповідачем довідки про доходи вбачається, що станом на 11.08.2026 відповідач не виплатив заробітну плату ОСОБА_1 , за період з серпня 2024 року по липень 2026 року в сумі 147 731,69 грн. (а.с. 8).

В поданій до суду позовній заяві позивач повідомив, що жодних виплат від відповідача йому не надходило.

Згідно ст. 115 КЗпП України, заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом, але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.

Як передбачено ч.1 ст. 21 Закону України «Про оплату праці», працівник має право на оплату своєї праці відповідно до актів законодавства і колективного договору на підставі укладеного трудового договору.

Згідно ст. 47 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в ст. 116 цього кодексу.

Частиною першою ст. 116 КЗпП України встановлені строк розрахунку при звільненні, а саме: при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про суми нараховані та виплачені працівникові при звільненні, із зазначенням окремо кожного виду виплати (основна та додаткова заробітна плата, заохочувальні та компенсаційні виплати, інші виплати на які працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до законодавства, у тому числі при звільненні) роботодавець повинен письмово повідомити працівника в день їх виплати.

На час розгляду справи представником відповідача не надано до суду будь-яких доказів, щодо належного виконання зобов`язань з виплати заробітної плати позивачу, спростування суми заборгованості чи будь-яких інших заперечень щодо задоволення позову. Надані позивачем докази підтверджують наявність заборгованості з виплати заробітної плати при йог звільненні.

Враховуючи зазначене, відсутність відомостей про виплату відповідачем заборгованості з нарахованої, але не виплаченої заробітної плати позивачу, з АТ «Сумихімпром» на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню заборгованість із заробітної плати у розмірі 147 431 грн. 69 коп.

Судом встановлено, що при звільненні в порушення вимог ст.116 КЗпП роботодавцем не було проведено виплату усіх належних сум працівникові ОСОБА_1 . Вказана обставина є підставою для застосування до роботодавця заходів, передбачених статтею 117 КЗпП: з відповідача необхідно стягнути на користь позивача середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні.

При цьому для обчислення розміру середньої заробітної плати суд вважає необхідним взяти до уваги розмір середньої заробітної плати зазначений в довідці, яка надана представником позивача до позовної заяви.

З копії наказу про припинення трудового договору вбачається, що позивач звільнився 09 червня 2026 року, тому час розрахунку середнього заробітку за затримку розрахунку при звільненні у даній справі розпочався з 10 червня 2026 року.

Згідно довідки ПАТ «Сумихімпром» сума середньоденного заробітку складає 1369грн. 56 коп. , середньомісячна заробітна плата складає 30026,04 грн. (а.с.7 звор.).

Сума середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні складає 30 026 грн. 04 коп. (1369,56 х 75 роб. днів = 104 742 грн.) з наступним утриманням з цієї суми податків і обов`язкових платежів.

Разом з тим, суд зазначає, що відшкодування, передбачене статтею 117 КЗпП України, спрямоване на компенсацію працівнику майнових втрат, яких він зазнає внаслідок несвоєчасного здійснення з ним розрахунку з боку роботодавця.

Загальною ознакою цивільно-правової відповідальності є її компенсаторний характер. Заходи цивільно-правової відповідальності спрямовані не на покарання боржника, а на відновлення майнової сфери потерпілого від правопорушення. Відповідно до ч.1 ст.9 ЦК України така спрямованість притаманна і заходу відповідальності роботодавця, передбаченому статтею 117 КЗпП України.

Враховуючи компенсаційний характер заходів відповідальності у цивільному праві, виходячи з принципів розумності, справедливості та пропорційності, суд за певних умов може зменшити розмір відшкодування, передбаченого статтею 117 КЗпП України.

Виходячи із принципів справедливості та співмірності, враховуючи, що розмір заборгованості по заробітній платі позивача становить 147 431,69 грн., за затримку виплати якої відповідач несе відповідальність згідно зі статтею 117 КЗпП України, суд вважає за необхідне визначити до стягнення на користь позивача середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні у розмірі 73 715,85 грн. Зазначена сума не відображає дійсного розміру майнових втрат позивача, пов`язаних із затримкою розрахунку при звільненні, а є лише орієнтовною оцінкою тих втрат, які розумно можна було б передбачити.

Отже, позовні вимоги про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні позивача підлягають частковому задоволенню, а саме: з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 73 715,85 грн.

На підставі п. 2 ч. 1 ст. 430 ЦПК України необхідно допустити негайне виконання рішення суду у межах суми платежу за один місяць.

Згідно відповіді з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ПАТ «Сумихімпром» змінило найменування на Акціонерне товариство «Сумихімпром».

Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Відповідно до ч.1 ст.246 ЦПК України якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

При зверненні з позовом у позовній заяві позивачем було зазначено про наявність судових витрат у вигляді витрат на професійну правничу допомогу 4000 грн.

20.08.2026 представником відповідача подано клопотання про зменшення витрат на правову допомогу до 1000 грн. у зв`язку з їх неспівмірністю.

Статтею 137 ЦПК України встановлено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Судом встановлено, що позивачем з адвокатом Качан Н.Ф. укладено договір 06 серпня 2026 року про надання правової допомоги. Відповідно до акту приймання наданих послуг від 12 серпня 2026 за договором про надання правової допомоги 06 серпня 2026 року вартість адвокатських послуг склала 4000 грн. Представником позивача також надана платіжна інструкція про сплату ОСОБА_1 06 серпня 2026 року вартості послуг в сумі 4000 грн. (а.с. 6).

Від відповідача надійшло клопотання про зменшення розміру витрат на правничу допомогу у зв?язку з їх неспівмірністю.

На переконання суду заявлений розмір витрат на правничу допомогу підтверджений належними доказами, є неспівмірними зі складністю справи, фактично витраченим часом на представництво інтересів відповідача у суді, обсягом фактично виконаних адвокатом робіт, пов`язаних із представництвом інтересів клієнта, тому підлягає розподілу. За таких обставин, враховуючи наявність клопотання відповідача про їх зменшення, відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України з відповідача необхідно стягнути на користь позивача понесені витрати, пов`язані з оплатою правничої допомоги, у розмірі 2000 грн.

Відповідно до статті 141 ЦПК, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позивачі у справах про стягнення заробітної плати відповідно до ст. 5 Закону України «Про судовий збір» звільнені від сплати судового збору, на підставі ч.1 статті 141 ЦПК України з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 532,48 грн. за вимогу про стягнення заробітної плати враховуючи визнання позову в цій частині та на користь позивача пропорційно до розміру задоволених позовних вимог у розмірі 749,41 грн. за вимогу про стягнення середнього заробітку.

Керуючись ст.ст. 11, 509, 526, 546, 549, 551, 610, 611, 1054 ЦК України, ст.ст. 12, 13, 81, 141, 263-265, 280-283 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ :

Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Стягнути з Акціонерного товариства «Сумихімпром» на користь ОСОБА_1 заборгованість по нарахованій, але не виплаченій заробітній платі в сумі 147 431 грн. 69 коп., середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 10 серпня 2026 року по 22 вересня 2026 року в сумі 73 715 грн. 85 коп. з наступним утриманням з цієї суми податків і обов`язкових платежів, судовий збір в сумі 749 грн. 41 коп., витрати на правничу допомогу в сумі 2000 грн. 00 коп.

Стягнути з Акціонерного товариства «Сумихімпром» на користь держави судовий збір в сумі 532 грн. 48 коп.

Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Сумського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в тридцятиденний строк з дня складання повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач: Акціонерне товариство «Сумихімпром», місцезнаходження: вул. Харківська, п/в 12, м.Суми, код ЄДРПОУ 05766356.

Повний текст рішення складений 22 вересня 2026 року.

Суддя О.О. Ніколаєнко