Постанова № 139999182, 03.09.2026, Запорізький районний суд Запорізької області

Справа № 317/3234/26

Провадження № 3/317/1131/2026

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 вересня 2026 року м. Запоріжжя

Суддя Запорізького районного суду Запорізької області Каряка Д.О., розглянувши матеріали справ, які надійшли з УПП в Запорізькій області ДПП НПУ про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, РНОКПП: НОМЕР_1 , військовослужбовця ЗСУ, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

23.05.2026 року о 08 год. 44 хв., водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Ford Exploper», державний номерний знак НОМЕР_2 , по трасі Н-08 «Бориспіль-Дніпро-Запоріжжя», 475 км., Запорізького р-ну Запорізької області, перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння. Медичний огляд на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законодавством порядку проводився в закладі охорони здоров`я у лікаря-нарколога та підтверджується висновком медичного закладу №1651 від 23.05.2026. Водій від подальшого права керування транспортним засобом був відсторонений, шляхом паркування транспортного засобу без порушень ПДР України, про повторність попереджено. Тим самим ОСОБА_1 порушив п. 2.9 «а» ПДР України, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

У призначений судом день правопорушник ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився за невідомою суду причиною, при цьому достовірно знаючи, що відносно нього складено протокол, який направлено до суду із зазначенням дати та часу його розгляду, про що йому було повідомлено під час складання протоколу, про що свідчить його підпис в протоколі. Крім того, останнього про місце, день та час розгляду справи повідомлено судом шляхом направлення смс-повідомлення через додаток «Viber» на номер мобільного телефону зазначеного правопорушником під час складення протоколу, яке ОСОБА_1 отримано, про що свідчить довідка про доставку повідомлення (а.с.13,29).

Зважаючи на те, що стаття 268 КУпАП не містить імперативної вимоги розглядати справу про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, за обов`язкової присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Враховуючи обізнаність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 про розгляд судом справи, а також той факт, що ОСОБА_1 скористався правовою допомогою адвоката Михайлова Д.О., який в його інтересах має право подавати суду пояснення, клопотання та докази у даній справі, чим останній і скористався, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності ОСОБА_1 , що не суперечить вимогам ст. 268 КУпАП.

23.06.2026 р. представником особи, що притягається до відповідальності ОСОБА_1 , адвокатом Михайловим Д.О. після ознайомлення з матеріалами, за допомогою підсистеми «Електронний суд» на електронну адресу суду надіслано клопотання про відкладення судового засідання призначеного на 24.06.2026 на 09:00 год., у зв`язку з неотриманням ним доказів з медичної установи щодо медичного огляду (а.с.24).

Суд, з метою забезпечення права особи задовольнив клопотання адвоката Михайлова Д.О. та відклав розгляд справи про адміністративне правопорушення з розгляду протоколу про адміністративне правопорушення складеного відносно ОСОБА_1 .

В подальшому, 07.07.2026 представником особи, що притягається до відповідальності ОСОБА_1 , адвокатом Михайловим Д.О. за допомогою підсистеми «Електронний суд» на електронну адресу суду надіслано клопотання про зупинення провадження у справі (а.с.32-33), оскільки ОСОБА_1 є діючим військовослужбовцем, що позбавляє його можливості особисто приймати участь в судовому засіданні та надати пояснення по суті правопорушення, за таких підстав адвокат просив зупинити провадження до моменту звільнення ОСОБА_1 з військової служби. Разом з цим клопотанням, адвокатом подано клопотання про витребування доказів (а.с.25), в якому просив витребувати з медичного закладу висновок від 23.05.2026 за № 1651 та Акт медичного огляду від 23.05.2026 р. відносно ОСОБА_1 та витяг журналу огляду.

17.08.2026 представником особи, що притягається до відповідальності ОСОБА_1 , адвокатом Михайловим Д.О. за допомогою підсистеми «Електронний суд» на електронну адресу суду надіслано клопотання про долучення документів по справі, клопотання про закриття провадження у справі у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП (а.с.39-40), оскільки вважає висновок щодо результатів медичного огляду №151 від 23.05.2026, яким встановлено перебування ОСОБА_1 у стані алкогольного сп`яніння, є недійсним, оскільки медичний огляд, підтверджуюче лабораторне дослідження проведено та оформлене з порушенням вимог ст. 266 КУпАП та Інструкції №1452/735, зокрема послався на те, що відсутні відомості проте, що лабораторне дослідження виконувалося з використанням полум`яно-іонізаційного детектора, як цього прямо вимагає п. 8 Розділу ІІІ Інструкції. Разом з цим клопотанням, адвокатом подано клопотання про призначення стягнення з урахуванням принципу індивідуалізації (а.с.46-46), в якому послався на те, що ОСОБА_1 є діючим військовослужбовцем, автомобіль та право керуванням ним об`єктивно потрібні ОСОБА_1 для продовження подальшої військової служби та виконання бойових задач, не дивлячись на те, що ОСОБА_1 є особою з інвалідністю він продовжує виконувати військові обов`язки, а тому просив, у разі визнання ОСОБА_1 винуватим у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, застосувати аналогію закону та призначити більш м`яке стягнення ніж передбачено законом, відповідно до ст. 69 КК України, в межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП у виді штрафу без позбавлення права керування транспортними засобами.

В судове засідання, призначене на 03.09.2026 представник особи, що притягається до відповідальності - адвокат Михайлов Д.О. та правопорушник ОСОБА_1 будучи повідомленими про розгляд справи не з`явились.

Суд не вбачає підстав для відкладення розгляду справи, і зважаючи на те, що стаття 268 КУпАП не містить імперативної вимоги розглядати справу про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, за обов`язкової присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи про адміністративне правопорушення за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності та його представника - адвоката Михайлова Д.О., на підставі наявних в матеріалах справи доказів та поданих адвокатом клопотань.

Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, пояснення адвоката Михайлова Д.О., що викладені ним у поданих ним клопотаннях, оцінивши зібрані докази в їх сукупності, суддя приходить до наступного висновку.

Положеннями ст. 245 КУпАП передбачено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Статтею 251 КУпАП встановлено, що доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність цієї особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до ч. 2 ст. 7 Кодексу України про адміністративні правопорушення, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Згідно з вимогами ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Статтею 10 КУпАП передбачено, що адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.

Згідно зі ст. 129 Конституції України, однією із засад судочинства є змагальність сторін і закон не покладає на суд обов`язок збирати докази винуватості чи невинуватості особи. Натомість, згідно з ч. 2 ст. 251 КУпАП такий обов`язок покладено на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення.

Відповідно до ст. 9 Конституції України та ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Приймаючи до уваги приписи ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, а також зважаючи на практику ЄСПЛ у справах «Лучанінова проти України» (рішення від 09.06.2011, заява № 16347/02), «Надточій проти України» (рішення від 15.05.2008, заява N 7460/03), «Бантиш та інші проти України» (заява №13063/18); «Михайлова проти України» (№ 10644/08, 06 березня 2018 року) беручи до уваги серйозність передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП адміністративного стягнення, правопорушення, яке розглядається, має ознаки, притаманні «кримінальному обвинуваченню» у значенні статті 6 Конвенції,що вимагає дотримання стороною обвинувачення, яку в цій справі представляє автор протоколу про адміністративне порушення, відповідного доказового забезпечення, що передбачає такий рівень доказування, який не залишає жодних розумних сумнівів щодо доведеності вини обвинуваченого.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до переконливого висновку, що наявні у справі докази є послідовними, взаємоузгодженими та у своїй сукупності поза розумним сумнівом доводять вину ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Так, провина ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративного правопорушення підтверджується дослідженими судом доказами, наявними в матеріалах справи:

- обставинами, викладеними в електронному протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №673319 від 23.05.2026, складеним відносно ОСОБА_1 за обставинами вчиненого ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, саме за порушення п. 2.9 «а» ПДР України (а.с.1- т.1);

Даний протокол відповідає вимогам ст.ст. 254-256 КУпАП, складений уповноваженою особою, в якому належним чином зазначено суть адміністративного правопорушення, відомості про особу яка притягається до адміністративної відповідальності, інші відомості необхідні для вирішення справи.

- карткою обліку адміністративного правопорушення від 23.05.2026 р. в якій викладені фактичні обставини вчиненого ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП за кваліфікуючою ознакою: керування транспортним засобом особою, яка перебуває в стані алкогольного сп`яніння (а.с.2);

- роздрукованим результатом тесту № 3991 приладу «Alcotest Drager 6820» ARНЕ-0225, відповідно до якого за результатами проведеного огляду на стан сп`яніння з використанням спеціального технічного засобу, тест позитивний - 1,05 ‰, з яким ОСОБА_1 не погодився (а.с.3);

- Актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів «Alcotest Drager 6810» ARНЕ-0225, у зв`язку з виявленням у ОСОБА_2 ознак алкогольного сп`яніння: запах алкоголю з порожнини рота, поведінка, що не відповідає обстановці, різка зміна шкірного покриву обличчя. З результатами огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів ОСОБА_1 не погодився (а.с.4);

- направленням на огляд водія транспортного засобу до КНП «Обласний клінічний заклад психоневрологічної допомоги та СЗХ» ЗОР з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, у зв`язку з виявленням у ОСОБА_1 ознак алкогольного сп`яніння: запах алкоголю з порожнини рота, поведінка, що не відповідає обстановці, різка зміна шкірного покриву обличчя (а.с.5);

- Висновком КНП «Обласний клінічний заклад психоневрологічної допомоги та СЗХ» ЗОР щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції № 1651 від 23.05.2026 р., відповідно до якого за результатами проведеного 23.05.2026 р. о 10:17 год. лікарем-наркологом огляду ОСОБА_1 , встановлено факт перебування ОСОБА_1 в стані алкогольного сп`яніння (а.с.6);

- рапортом поліцейського УПП в Запорізькій області ДПП в якому викладені фактичні обставини вчиненого ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, зокрема, під час несення служби та здійснення фільтраційних заходів в денну зміну з 08:00 год. по 20:00 год, за адресою: Запорізька обл., Запорізький р-н, а/д «Бориспіль-Дніпро-Запоріжжя»,475 кв., 23.05.2026 о 08:44 год., було зупинено транспортний засіб «Ford» державний номерний знак НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_1 (є діючим військовослужбовцем НГУ в/ч НОМЕР_3 посада старший кухар звання молодший сержант, в цивільному одязі без зброї на вихідному дні), під час спілкування у водія, відповідно до спільного наказу МОЗ і МВС № 1452/735 «Про затвердження Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», виявлено ознаки алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, поведінка, що не відповідає обстановці, різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя. Огляд на стан алкогольного сп`яніння зі згоди водія проводився на місці зупинки транспортного засобу за допомогою Alcotest Drager 6820, результат позитивний - 1,05 проміле, номер тесту - 3991, з результатом тесту не згоден, нарядом «Хижак 101» водія ОСОБА_1 доставлено до медичного закладу для проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, згідно висновку медичного закладу № 1651 від 23.05.2026 р, перебуває в стані алкогольного сп`яніння. Відносно ОСОБА_1 складено протокол серії ЕПР1 №673319 за ч. 1 ст. 130 КУпАП за порушення п.2.9 «а» ПДР України. Від керування відсторонений шляхом паркування транспортного засобу без порушень ПДР України, про повторність попереджений. Посвідчення водія не вилучалось (надано у додатку «Дія»), тимчасовий дозвіл не видавався. Зафіксовано на реєстратор персональний «Motorola Solution VB400 474285» (а.с.7);

- довідкою щодо повторності притягнення до відповідальності за ст. 130 КУпАП, згідно якої згідно з бази даних підсистеми «Адмінпрактика» «ІТС ІПНПУ» ОСОБА_1 повторності за ст. 130 КУпАП не має. Має посвідчення водія НОМЕР_4 від 31.05.2025 (а.с.8);

- архівом вчинених ОСОБА_1 правопорушень (а.с.9);

- відеозаписом, який міститься на DVD - диску, що долучений до матеріалів справи, на якому зафіксовані обставини вчиненого ОСОБА_1 правопорушень, а саме факт керування транспортним засобом, пропозиція поліцейського пройти у встановленому законодавством порядку огляд на стан сп`яніння з використанням спеціального технічного засобу «Alcotest Drager 6820», у зв`язку з обґрунтованою підозрою, що особа перебуває в стані алкогольного сп`яніння та згода водія на проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціального технічного засобу, результат тесту виявися позитивний, з яким ОСОБА_1 не погодився і йому було виписано направлення на медичний огляд з метою виявлення стану сп`яніння та доставлено до медичного закладу, в якому лікарем-наркологом було встановлено перебування останнього в стані алкогольного сп`яніння (а.с.10).

Застосування поліцейськими технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, прямо передбачено статтею 40 Закону України «Про Національну поліцію» та Інструкцією із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої Наказом МВС України від 18.12.2018 р. №1026. Тому здійснений поліцейським відеозапис є допустимим доказом. Відеозаписи є одними із об`єктивних доказів в справі про адміністративне правопорушення. Оглянутий відеозапис дає можливість встановити його узгодженість з іншими даними, що містяться в матеріалах справи, а тому суд приймає його як належний та допустимий доказ у справі, оскільки він підтверджує факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом, проходження у встановленому порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння. Об`єму наявних відеозаписів достатньо для перевірки встановлених судом обставин, що свідчить про беззаперечну доведеність вини у скоєнні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Зібрані у справах докази в їх сукупності відповідають критерію належності, допустимості та достатності для висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Пунктом 1.3 Правил дорожнього руху (далі ПДР України), передбачено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.

Відповідно до вимог п. 2.9 «а» ПДР України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.

За положеннями п.2.5 ПДР водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Так, порядок проходження огляду особами, які керують транспортними засобами, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, визначений ст. 266 КУпАП, а також затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 1103 від 17.12.2008 «Порядок направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду» (далі - Порядок) та регулюється Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров`я України 09.11.2015 № 1452/735 (далі - Інструкція).

Пунктом 3 Порядку №1103 передбачено, що огляд проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування Міністерством охорони здоров`я України (далі - МОЗ України) і Держспоживстандартом; лікарем закладу охорони здоров`я (в сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).

Згідно зі ст. 266 КУпАП, п. 2 розділу І Інструкції огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

У п. 4 розділу І вказаної Інструкції № 1452/735 зазначено, що ознаками наркотичного сп`яніння чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп`яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість.

Відповідно до п. 12 розділу ІІ Інструкції у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу І цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров`я. Відповідно до п.3,6,7 розділу ІІІ Інструкції встановлено, що метою цього огляду є встановлення наявності чи відсутності стану сп`яніння в обстежуваної особи. Проведення лабораторних досліджень на визначення наркотичного засобу або психотропної речовини обов`язкове. Метою лабораторного дослідження є виявлення або уточнення наявних речовин, що здатні спричинювати стан сп`яніння.

Частиною 6 ст. 266 КУпАП передбачено направлення особи для проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду здійснюються в порядку, передбаченому Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 6 Порядку від 17.12.2008 №1103 передбачено, що водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров`я.

Суд звертає увагу на той факт, що ОСОБА_1 після проведеного йому огляду на стан алкогольного сп`яніння за допомогою спеціального технічного засобу «Alcotest Drager 6820 ARНЕ-0225» не погодився з результатом тесту, у зв`язку з чим був доставлений поліцейськими до медичного закладу - КНП «Обласний клінічний заклад психоневрологічної допомоги та СЗХ» ЗОР де йому лікарем наркологом 23.05.2026 о 10:17 год. проведено огляд на стан алкогольного сп`яніння і висновком № 1651 від 23.05.2026 р. підтверджено факт перебування ОСОБА_1 в стані алкогольного сп`яніння.

Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному й об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (стаття 252 КУпАП).

Суд зазначає, що суб`єктом правопорушення за статтею 130 КУпАП є саме водії транспортних засобів, які відповідно до п.1.10 Правил дорожнього руху України керують ними, маючи посвідчення водія відповідної категорії, або які навчають керуванню транспортним засобом, перебуваючи безпосередньо в транспортному засобі.

Відповідно п. 27 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», керування транспортним засобом слід розуміти як виконання функцій водія під час руху такого засобу. Правопорушення є закінченим з того моменту, коли транспортний засіб почав рухатись.

Факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом «Ford Exploper», державний номерний знак НОМЕР_2 підтверджується відеозаписами, з яких вбачається, що саме він керував даним транспортним засобом, що також не заперечується й самим водієм.

Відповідно до ч. 2 ст. 266 КУпАП під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

На виконання вищевказаних вимог КУпАП до матеріалів справи додані відеозаписи з нагрудної камери поліцейського щодо обставин, за якими складено адміністративний протокол відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП (а.с.10).

Відповідно до Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом МВС України № 1026 від 18.12.2018, портативний відеореєстратор - пристрій, призначений для запису, зберігання та відтворення відеоінформації, технічні характеристики та особливості конструкції якого дають змогу закріпити його на форменому одязі поліцейського. Включення портативного відеореєстратора відбувається з моменту початку виконання службових обов`язків та/або спеціальної поліцейської операції, а відеозйомка ведеться безперервно до її завершення, крім випадків, пов`язаних з виникненням у поліцейського особистого приватного становища.

Оглянутий відеозапис дає можливість встановити його узгодженість з іншими даними, що містяться в матеріалах справи, а тому суд приймає його як належний та допустимий доказ у справі, оскільки він підтверджує факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння. Об`єму наявних відеозаписів достатньо для перевірки встановлених судом обставин порушення ОСОБА_1 п.2.9 «а» ПДР України.

Посилання адвоката у клопотанні як на підставу зупинення провадження у справі, що він є військовослужбовцем, суд вважає безпідставними та такими, що не заслуговують на увагу, виходячи з наступного.

В силу ст. 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Згідно зі ст. 246 КУпАП порядок провадження в справах про адміністративні правопорушення в районних, районних у містах, міських чи міськрайонних судах визначається цим Кодексом та іншими законами України.

При цьому КУпАП не передбачено положень щодо застосування аналогії закону до норм Кримінального процесуального кодексу України у випадку зупинення справ про адміністративні правопорушення.

Крім того, положення КУпАП не регулюють порядок зупинення провадження у справі, за виключенням справ про адміністративні правопорушення, пов`язані з корупцією.

Тобто КУпАП врегульовані питання зупинення провадження в адміністративних справах шляхом надання можливості суду зупиняти провадження в окремо визначених категоріях справ у конкретно передбачених випадках і законодавцем не віднесено до таких справ ті, що стосуються притягнення особи до адміністративної відповідальності за статтею 130 КУпАП.

Суд зауважує, що ст. 38 КУпАП чітко визначені строки накладення адміністративного стягнення на особу, у разі визнання її винною у вчиненні інкримінованого адміністративного правопорушення, при цьому, чинним КУпАП не визначено зупинення строків накладення адміністративного стягнення у разі зупинення провадження у справі.

Відтак зупинення провадження у справі про адміністративне правопорушення з підстав не передбачених КУпАП, не відповідає вимогам законодавства про адміністративні правопорушення.

Так, 01.05.2022 законодавцем були внесені зміни у чинний КПК України щодо зупинення кримінального провадження в умовах воєнного стану.

Згідно з ст. 335 КПК України у разі, якщо обвинувачений ухилився від явки до суду або захворів на психічну чи іншу тяжку тривалу хворобу, яка виключає його участь у судовому провадженні, або був призваний для проходження військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, суд зупиняє судове провадження стосовно такого обвинуваченого до його розшуку, видужання або звільнення з військової служби і продовжує судове провадження стосовно інших обвинувачених, якщо воно здійснюється щодо декількох осіб. Розшук обвинуваченого, який ухилився від суду, оголошується ухвалою суду, організація виконання якої доручається слідчому та/або прокурору.

Суд зауважує, що у КУпАП такі зміни цим законом не були внесенні. Це свідчить про те, що законодавець мав на меті врегулювати виключно питання щодо зупинення кримінального провадження в умовах воєнного стану. Це обумовлено тим, що статус обвинуваченого відрізняється від статусу особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Так, відповідно до КПК України участь обвинуваченого у розгляді кримінального провадження є обов`язковою.

На відміну від провадження у справі про адміністративне правопорушення, де визначено, що участь особи є обов`язковою тільки при розгляді справ про адміністративні правопорушення, що передбачені частиною першою статті 44, статтями 51, 146, 160, 172-4-172-9, 173, частиною третьою статті 178, статтями 185, 185-1, статтями 185-7, 187 КУпАП. Стаття 130 КУпАП до цього переліку не входить.

Отже, зважаючи на відсутність процесуально-визначених КУпАП підстав для зупинення провадження у справі, а також те, що введення воєнного стану не впливає на процес здійснення судочинства, суд доходить висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання про зупинення провадження у цій справі.

Стосовно клопотання адвоката про витребування доказів, суд вважає його безпідставним та необґрунтованим, оскільки докази на які посилається адвокат були ним самостійно долучені до поданих клопотань і у суду не виникає сумніву щодо їх дійсності чи неналежності.

Щодо клопотання адвоката про закриття провадження у справі зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, оскільки вважає висновок щодо результатів медичного огляду №151 від 23.05.2026, яким встановлено перебування ОСОБА_1 у стані алкогольного сп`яніння, є недійсним, оскільки медичний огляд, підтверджуюче лабораторне дослідження, проведено та оформлене з порушенням вимог ст. 266 КУпАП та Інструкції №1452/735, зокрема послався на те, що відсутні відомості проте, що лабораторне дослідження виконувалося з використанням полум`яно-іонізаційного детектора, як цього прямо вимагає п. 8 Розділу ІІІ Інструкції. В даному випадку ці доводи адвоката спростовуються по-перше, результатом тесту №3991 приладу «Alcotest Drager 6820 ARНЕ-0225», відповідно до якого за результатами проведеного поліцейським 23.05.2026 о 08:49 год. ОСОБА_1 огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціального технічного засобу на місці зупинки транспортного засобу, тест позитивний - 1,05 ‰, а по-друге Актом КНП «Обласний клінічний заклад психоневрологічної допомоги та СЗХ» ЗОР щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції № 1651 від 23.05.2026 р., копія якого була долучена адвокатом до матеріалів справи (а.с.42), згідно якого 23.05.2026 о 09:47 ОСОБА_1 лікарем-наркологом КНП «Обласний клінічний заклад психоневрологічної допомоги та СЗХ» ЗОР ОСОБА_3 було проведено огляд у пункті 18 вказаного огляду «Використання технічних засобів для визначення наявності або вимірювання вмісту етилового спирту у видихуваному повітрі (відповідно до встановленого рівня). Час обстеження, назва спеціального технічного засобу, за наявності - його номер, дата останньої повірки, результат обстеження» лікарем зазначено: «АТ 6820» - 23.05.26 о 09:47 - 0,83 ‰, ARNA 0673 (18.09.25), при цьому у графі «Обстеження через 20 хвилин. Час обстеження, назва спеціального технічного засобу, за наявності - його номер, дата останньої повірки, результат обстеження», лікарем зазначено: «АТ 6820» 23.05.26 о 10:08 - 0,62‰, ARNA 0673 (18.09.25), у графі 17 Акту «Запах алкоголю з рота» лікарем зазначено: різкий, в пункті 19 Акту «інші прояви та симптоми» зазначено: провокував мед.персонал на хабар. Крім того, в пункті 21 Акту «Лабораторна діагностика з метою уточнення наявних речовин впливу: досліджуване біологічне середовище: сеча, дата та час огляду: 23.05.26 о 09:49 (п.22 Акту), в пункті 24 Акту зазначено ан.сечі № 3133 - етанол 1,7 ‰ і в пункті 25 Акту «Заключний висновок (за результатами огляду та тестів)» лікарем зазначено: алкогольне сп`яніння.

Крім того, з долучених адвокатом, копій Результатів аналізу токсикологічних досліджень №3133 від 23.05.2026 та Результату імунохроматографічного дослідження від 23.05.2026 вбачається, що при дослідженні сечі на етанол, встановлено наявність етанолу - 1,7 ‰, що в даному випадку спростовує доводи адвоката, на відсутність відомостей про те, що лабораторне дослідження виконувалося з використанням полум`яно-іонізаційного детектора, як цього прямо вимагає п. 8 Розділу ІІІ Інструкції, оскільки згідно Акту медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції №1651 від 23.05.2026 р. лікарем-наркологом крім проведення огляду за допомогою спеціального технічного засобу «Алкотестера 6820» ARNA 0673, у ОСОБА_1 з метою уточнення наявних речовин впливу було відібрано рідину сечі (а.с.42-зворот).

За таких обставин, в суду не викликає сумніву достовірність встановлення поліцейськими факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння.

Щодо клопотання адвоката Михайлова Д.О. про застосування до ОСОБА_1 стягнення за аналогією закону ст.69 КК України та не призначення стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортним засобом строком 1 рік, то як вбачається з матеріалів справи, такі доводи є необґрунтованими.

Так, згідно положень ст. 23 КУпАП, адміністративні стягнення є мірою відповідальності і застосовуються з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчинення нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами.

Відповідно ч. 1 до ст. 130 КУпАП, передбачена відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, та тягнуть за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Тобто, позбавлення права керування транспортними засобами є основним, а не додатковим стягненням, а тому є обов`язковим до його накладення.

Діючий КУпАП, на відміну від загальних положень КК України, не передбачає можливості накладення адміністративного стягнення нижче від найнижчої межі, визначеної в санкції певної норми, або не накладення одного з видів стягнень, передбаченого санкцією відповідної норми як обов`язкового.

Наведений вище підхід відповідає п.28 постанови Пленуму Верховного Суду України №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», в якому з урахуванням наведеного вище нормативного регулювання, закріпленого в КУпАП, визначено, що судам за правилами КУпАП основні й додаткові стягнення слід застосовувати в межах санкцій відповідних норм.

А відповідно до вимог ч. 4 ст. 3 КК України застосування закону про кримінальну відповідальність за аналогією заборонено.

Суд вважає, що адміністративне стягнення, передбачене в межах ч. 1 ст. 130 КУпАП відповідає вимогам ст. 23 КУпАП, згідно якого адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення та запобігання вчиненню нових правопорушень самим правопорушником та іншими особами.

Разом з тим, вчинене ОСОБА_1 адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, за своїм характером є грубим суспільно небезпечним проступком у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху та створює підвищену небезпеку як для самого водія так і для інших учасників дорожнього руху і може призвести до тяжких непоправних наслідків.

Притягнення до адміністративної відповідальності водіїв, які керують транспортним засобом у стані сп`яніння пов`язано із необхідністю створення безпечних умов для учасників дорожнього руху, збереження життя і здоров`я громадян.

Підвищення ефективності впливу на дисципліну учасників дорожнього руху забезпечується чітким визначенням правових санкцій за вчинення такого правопорушення.

Зокрема, встановлена законодавцем санкція за ч. 1 ст. 130 КУпАП, не передбачає призначення іншого стягнення ніж те, що передбачено вказаною санкцією.

При цьому, суд виходить з того, що при визначенні стягнення необхідно враховувати виховну дію правопорушника, оскільки покарання, повинно бути направлено не тільки на забезпечення виправлення правопорушника та попередження вчинення ним нових правопорушень, а також повинно бути спрямовано на попередження вчинення правопорушень іншими особами.

Застосовуючи справедливе стягнення за вчинене правопорушення, суд таким чином констатує, що відповідні діяння є суспільно небезпечними та за їх вчинення настають певні негативні наслідки.

Таким чином, даний Закон передбачає обов`язкове позбавлення права керування транспортними засобами, а посилання адвоката на застосування аналогії закону, а саме вимог ст. 69 КК України, є безпідставними.

Статтею 254 Кодексу України про адміністративні правопорушення встановлено, що основним документом, який фіксує юридичний факт адміністративного правопорушення, є протокол про адміністративне правопорушення.

Протокол про адміністративне правопорушення є важливим процесуальним документом, який засвідчує факт та є одним з основних джерел доказів, складається за встановленою формою і має містити дані, необхідні для вирішення справи про адміністративне правопорушення.

Так, обставини правопорушення повинні бути викладені в протоколі конкретно, з належним формулюванням складу адміністративного правопорушення у відповідності до змісту диспозиції статті (частини статті) КУпАП, що передбачає відповідальність за його вчинення.

Умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність в її діях складу адміністративного правопорушення. Склад адміністративного правопорушення - це сукупність встановлених законом об`єктивних і суб`єктивних ознак, що характеризують діяння як адміністративне правопорушення (проступок). До складу адміністративного правопорушення входять ознаки, які характеризують об`єкт, об`єктивну і суб`єктивну сторони та суб`єкта правопорушення.

З протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що ОСОБА_1 ставиться у вину порушення пункту п.2.9 «а» Правил дорожнього руху, який визначає, що водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижує увагу та швидкість реакції.

Суд також звертає увагу на те, що керування транспортним засобом особою, яка перебуває в стані алкогольного сп`яніння, віднесене до грубих порушень правил безпеки руху, які вчинені навмисно і свідчать про підвищену суспільну шкідливість у зв`язку з чим і передбачена сувора відповідальність в порівнянні з іншими правопорушеннями.

Оцінивши усі наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, суд приходить до переконливого висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, за що останній повинен понести адміністративну відповідальність.

Статтею 23 КУпАП встановлено, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

У ч. 2 ст. 33 КУАП зазначено, що при накладенні стягнення має враховуватись характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованому в автоматичному режимі.

Тобто, санкція ч. 1 ст. 130 КУАП є безальтернативною санкцією за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, а ч. 2 ст. 33 КУпАП не дозволяє при розгляді справ про правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху враховувати характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан та обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Об`єктивно з`ясувавши обставини справи, повно та всебічно дослідивши надані суду докази, які поза розумним сумнівом свідчать про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому адміністративного правопорушення, тобто порушенні учасником дорожнього руху правил дорожнього руху, зокрема керування джерелом підвищеної небезпеки особою, яка перебуває в стані алкогольного сп`яніння, суд вважає ОСОБА_1 стягнення слід визначити необхідним та достатнім для досягнення ст. 23 КУпАП мети, зокрема виховання в дусі додержання законів України та запобігання вчиненню нових правопорушень, адміністративне стягнення в межах санкції статті, за якою кваліфіковано правопорушення у вигляді штрафу з позбавленням права керування строком на 1 (один) рік. В матеріалах справи є відомості про те, що ОСОБА_1 має посвідчення водія серії НОМЕР_4 від 31.05.2025 р. (а.с.7).

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП та ст. 4 Закону України «Про судовий збір» з ОСОБА_1 підлягає стягненню на користь держави судовий збір у розмірі 665,60 грн.

Керуючись ст.ст. 23, 33, 40-1, 130, 245, 251, 252, 283, 284 КУпАП, ст. 4 ЗУ «Про судовий збір» суд, -

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, РНОКПП: НОМЕР_1 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП і накласти адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 17 000 (сімнадцять тисяч) грн., який має бути сплачений порушником в прибуток держави за наступними реквізитами: (Одержувач коштів: ГУК у Зап. обл/Запорізька обл/21081300, код отримувача: 37941997, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок: UA 708999980313000149000008001, код класифікації доходів бюджету 21081300, найменування: «Адміністративні штрафи у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху»), з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.

У разі несплати добровільно суми штрафу в строк 15 діб з дати набрання чинності постановою, на підставі ст. 308 КУпАП штраф стягується у примусовому порядку в подвійному розмірі.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, РНОКПП: НОМЕР_1 на користь держави судовий збір у розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок., який має бути сплачений порушником в прибуток держави за наступними реквізитами: (Отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, код отримувача (ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA 908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету: 22030106).

Постанова протягом десяти днів з дня її винесення може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду через Запорізький районний суд Запорізької області.

Суддя: Д.О. Каряка